Академічний курс Підручник для вищих навчальних закладів За загальною редакцією академіка нан україни Ю. С. Шемшученка удк 349. 6 Ббк х625. 9 Е зо

Вид материала

Документы

Содержание Державний фонд родовищ корисних копалин 2. Право надрокористування та його види Змістом права користування надрами Усі суб 'єкти права користування надрами мають право Плата за користування надрами справляється у вигляді XIV. Правова охорона За терміном користування надрами може бути постійним Право користування надрами для їх геологічного вивчення Право користування надрами для видобування корисних копалин Розділ XIV. Правова Право користування надрами для цілей, не пов'язаних з видобу­ванням корисних копалин 3. Правова охорона надр Основними вимогами в галузі охорони надр є 4. Державне управління і контроль у галузі вивчення, використання та охорони надр Основним завданням державного управління відносинами надроко-ристування є Завданнями державного управління є Органи загального державного управління Органи спеціального державного управління Планування використання Державна експертиза та оцінка запасів корисних копалин. ... Полное содержание

Подобный материал:

• Академічний курс Затверджено Міністерством освіти І науки України як підручник для, 8436.32kb.
• За редакцією доктора юридичних наук, професора, академіка апрн україни О. Л. Підопригори,, 9389.19kb.
• Під загальною редакцією І. П. Голосніченка, 9649.79kb.
• Під загальною редакцією І. П. Голосніченка, 9662.11kb.
• В. С. Журавського Затверджено Міністерством освіти І науки України як підручник для, 7110.73kb.
• На перший курс вищих військових навчальних закладів, 324.02kb.
• Гриф «Затверджено Міністерством освіти І науки України як підручник для студентів юридичних, 3820.01kb.
• Сливка С. С47 Юридична деонтологія. Підручник. Вид. 2-е, пере-роб. І доп, 4452.28kb.
• О. Г. Мурашин Загальна теорія держави І права, 8097.86kb.
• Спецкурс для студентів вищих навчальних, 15726.17kb.

§ 2. Право надрокористування та його види

родовища можуть виникати також внаслідок втрат при зберіганні, транспортуванні та використанні продуктів переробки мінеральної сировини.

Усі родовища корисних копалин, у тому числі техногенні, ста­новлять Державний фонд родовищ корисних копалин, а всі поперед­ньо оцінені родовища корисних копалин — резерв цього фонду. Державний фонд родовищ корисних копалин є складовою Держав­ного фонду надр. Державний фонд родовищ корисних копалин і Державний фонд надр формуються Мінприроди України.

$ 2. Право надрокористування та його види

Право користування надрами є різновидом права природокористу­вання. Це один з інститутів екологічного права, який формується у системі гірничого права, має свої особливості, включає в себе су­купність правових норм, що регулюють підстави і порядок виникнен­ня, зміни та припинення права надрокористування, права та обов 'яз-ки надрокористувачів.

Право користування надрами похідне від права виключної влас­ності українського народу на надра. Воно має яскраво виражений цільовий характер, оскільки при наданні ділянок надр у користу­вання обов'язково вказується конкретна мета, з якою вони по­винні використовуватися та для якої вони надаються.

Суб'єктами права користування надрами згідно зі ст. 13 Кодек­су України про надра можуть бути підприємства, установи, орга­нізації, громадяни України, а також іноземні юридичні особи та громадяни. Тобто суб'єктами права користування надрами в Украї­ні визнається коло осіб, які в установленому законом порядку набули право користування надрами і несуть у зв'язку з цим відпо­відні права і обов'язки щодо геологічного вивчення, раціонально­го використання надр та їх охорони.

Об'єктами права користування надрами є конкретні юридично відокремлені (визначені) ділянки надр, закріплені на праві корис­тування за певними суб'єктами.

Змістом права користування надрами є права і обов'язки, які встановлені законодавством України про надра для суб'єктів права користування надрами щодо наданих їм ділянок надр.

Усі суб 'єкти права користування надрами мають право:

463

Розділ XIV. Правова охорона і використання надр

• здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення,
  комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи
  згідно з умовами спеціального дозволу (ліцензії);
  
• розпоряджатися видобутими корисними копалинами, якщо
  інше не передбачено законодавством або умовами спеціального
  дозволу (ліцензії) та угодою про розподіл продукції;
  
• здійснювати на умовах спеціального дозволу (ліцензії) кон­
  сервацію наданого в користування родовища корисних копалин
  або його частини;
  
• право на першочергове продовження строку тимчасового ко­
  ристування надрами.
  

До основних обов'язків користувачів надр згідно зі ст. 24 Кодек­су України про надра належать:

• використання надр відповідно до цілей, для яких їх було на­
  дано;
  
• забезпечення повноти геологічного вивчення, раціонального,
  комплексного використання та охорони надр;
  
• забезпечення безпеки людей, майна та навколишнього при­
  родного середовища;
  
• приведення земельних ділянок, порушених при користуванні
  надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання в
  суспільному виробництві;
  
• виконання інших вимог щодо користування надрами, вста­
  новлених законодавством України.
  

Згідно зі ст. 28 Кодексу України про надра користування надра­ми є платним, крім випадків, передбачених його ст. 29. Плата справ­ляється за користування надрами в межах території України, її кон­тинентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.

Плата за користування надрами справляється у вигляді: платежів за користування надрами; відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; збору за видачу спеціальних дозволів (ліцензій); акцизного збору.

Плата за користування надрами не звільняє користувачів від сплати інших обов'язкових платежів, передбачених законодавством України.

Від плати за користування надрами згідно зі ст. 29 Кодексу України про надра можуть звільнятися деякі категорії користувачів надр. Крім цього, користувачам можуть надаватися пільги та знижки.

464

§ 2. Право надрокористування та його види

Платежі за користування надрами можуть справлятися у вигляді разових внесків та(або) регулярних платежів, які визначаються на основі відповідних еколого-економічних розрахунків.

Розміри платежів за проведення наукових і розвідувальних робіт визначаються залежно від економіко-географічних умов і розміру ділянки надр, виду корисних копалин, тривалості робіт, стану гео­логічного вивчення території та ступеня ризику.

Платежі за видобуток корисних копалин визначаються з ураху­ванням геологічних особливостей родовищ та умов їх експлуатації.

Розміри платежів за користування надрами континентального шельфу і в межах виключної (морської) економічної зони визнача­ються залежно від площі ділянки, що надається в користування, глибини моря та мети користування надрами.

Платежі за користування надрами в цілях, не пов'язаних із ви­добуванням корисних копалин, у тому числі для будівництва і ек­сплуатації підземних споруд, визначаються залежно від розмірів ділянки надр, що надається у користування, корисних властивос­тей і ступеня екологічної безпеки при їх використанні.

Базові нормативи плати за користування надрами для видобу­вання корисних копалин та порядок її справляння встановлюють­ся Кабінетом Міністрів України.

Плата за користування надрами може справлятися як у вигляді грошових платежів, так і в натуральному вигляді (частина видобу­тої мінеральної сировини або іншої виробленої користувачем надр продукції, виконання робіт чи надання інших послуг), крім ма­теріалів, продуктів та послуг, перелік яких визначається постано­вою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 р.

Відрахування за геологорозвідувальні роботи, виконані за раху­нок державного бюджету, справляються з користувачів надр, які здійснюють видобуток корисних копалин на раніше розвіданих ро­довищах, і повністю надходять до державного бюджету та спрямо­вуються на розвиток мінерально-сировинної бази.

Платежі за користування надрами направляються в державний бюджет, бюджети Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя у відсотках, визначених ст. 31 Кодексу Ук­раїни про надра.

Права користувачів надр охороняються законом і можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавством України. Збитки, завдані порушенням прав користувачів надр, підлягають

465

Розділ XIV. Правова охорона і використання надр

відшкодуванню в повному обсязі відповідно до законодавчих актів України.

Класифікація права користування надрами здійснюється на ос­нові цільового призначення та терміну користування.

За терміном користування надрами може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається користування надрами без за­здалегідь встановленого строку. Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 20 років).

За необхідності строки тимчасового користування надрами мо­же бути продовжено.

Перебіг строку користування надрами починається з дня одер­жання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше (ст. 15 Кодексу України про надра).

Строк дії угоди про розподіл продукції визначається сторонами, однак не може перевищувати 50 років з дня її підписання.

Розрізняють такі види користування надрами:

• геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислові роз­
  робки корисних копалин загальнодержавного значення;
  
• видобування корисних копалин;
  
• будівництво та експлуатація підземних споруд, не пов'язаних
  із видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для
  підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів,
  захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання
  стічних вод;
  
• створення геологічних територій та об'єктів, що мають важ­
  ливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові
  полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи,
  лікувальні, оздоровчі заклади та ін.);
  
• задоволення інших потреб (ст. 14 Кодексу України про надра).
  

Кожен вид користування надрами може мати відповідні підви­ди. Наприклад, видобування корисних копалин може бути розме­жоване на видобування загальнопоширених і незагальнопошире-них корисних копалин. Поділ права користування надрами на ви­ди і підвиди зумовлений специфікою правового регулювання різних видів (підвидів) користування надрами. В основі цільового використання надр лежить загальний принцип раціонального при­родокористування в Україні.

466

§ 2. Право иадрокористування та його види

Право користування надрами для їх геологічного вивчення

здійснюється з метою одержання даних про геологічну будову надр, процеси, які відбуваються в них, виявлення і оцінки корис­них копалин, вивчення закономірностей їх формування і розміщення, з'ясування гірничо-технічних та інших умов розробки родовищ корисних копалин і використання надр для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

Проведення робіт по геологічному вивченню надр організо­вується та координується Мінприроди України. Воно передбача­ється державними програмами, здійснюється, як правило, за раху­нок коштів, що відраховуються видобувними підприємствами до державного бюджету за раніше виконані геолого-розвідувальні роботи. В окремих випадках геологічне вивчення надр може вико­нуватися за рахунок прямих видатків державного та місцевих бюд­жетів.

Пошук родовищ корисних копалин становить собою дії, які безпосередньо спрямовані на виявлення корисних копалин. Згідно зі ст. 41 Кодексу України про надра особи, які відкрили невідоме раніше родовище, що має промислову цінність або виявили додат­кові запаси корисних копалин чи нову мінеральну сировину в раніше відомому родовищі, що істотно підвищують його промис­лову цінність, визнаються першовідкривачами. Вони мають право на винагороду. Положення про першовідкривачів родовищ корисних копалин затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 1 лютого 1995 р.

Розвідка родовищ корисних копалин — це сукупність різного роду геологічних робіт, які виконуються на родовищі з метою виз­начення кількості, якості корисних копалин і умов їх залягання.

Підставою виникнення права користування надрами з метою їх геологічного вивчення є державна реєстрація та облік робіт по ге­ологічному вивченню надр. Роботи по геологічному вивченню надр підлягають обов'язковій державній реєстрації та обліку з ме­тою узагальнення і максимального використання результатів вив­чення надр, а також запобігання дублюванню зазначених робіт.

Право користування надрами для видобування корисних копалин — найбільш поширений вид права надрокористування. Його суб'єктами є, як правило, гірничодобувні підприємства, а об'єкта­ми — ділянки надр у межах гірничого відводу. Суб'єкти права ко­ристування надрами для видобування корисних копалин мають

467

Розділ XIV. Правова охорона і використання надр

право використовувати надра з тією метою, для якої вони надані. У зв'язку з цим вони мають право в межах гірничого відводу зво­дити і експлуатувати споруди й інші об'єкти, необхідні для веден­ня робіт, пов'язаних з експлуатацією родовищ корисних копалин.

Відповідно до ст. 52 Кодексу України про надра з метою за­побігання негативним демографічним, соціальним та екологічним наслідкам інтенсивного видобутку корисних копалин встановлю­ються квоти на видобуток окремих видів корисних копалин.

Користувачі надр, які здійснюють видобування корисних копа­лин та переробку мінеральної сировини, повинні дотримуватись основних вимог при розробці цих родовищ та переробці мінераль­ної сировини, які закріплені в ст. 53 Кодексу України про надра.

Право користування надрами для цілей, не пов'язаних з видобу­ванням корисних копалин, тобто користування надрами для будівництва та експлуатації підземних споруд і для інших цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, здійснюється за відповідними проектами, в яких передбачаються заходи, що забез­печують знешкодження стічних вод, шкідливих речовин і відходів виробництва або локалізацію їх у визначених межах, а також за­побігають їх проникненню в гірничі виробки, на земну поверхню та у водні об'єкти. При порушенні вимог, закріплених у згаданих проектах, скидання в надра стічних вод, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва має бути обмежене, тимчасово за­боронене (зупинене) або припинене органами державного гірничо­го нагляду чи іншими спеціально уповноваженими державними органами в порядку, передбаченому законодавством України (ст. 55 Кодексу України про надра).

Надання надр для захоронення відходів виробництва та інших шкідливих речовин, скидання стічних вод допускається у винятко­вих випадках при додержанні норм, правил та вимог, передбачених законодавством України.

Надра для вищезгаданих цілей надаються відповідно до ст. 19 Кодексу України про надра за результатами спеціальних досліджень та на підставі проектів, виконаних на замовлення заінтересованих підприємств, установ і організацій, тобто надра надаються в користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу (ліцензії) на користування ділянкою надр. Право користування надрами для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копа-

468

§ 2. Право надрокористування та його види

лин, також має бути засвідчене актом про надання гірничого відводу.

Підстави припинення права користування надрами передбачені ст. 26 Кодексу України про надра. Право користування надрами припиняється у разі:

• якщо відпала потреба у користуванні надрами;
  
• закінчення встановленого строку користування надрами;
  
• припинення діяльності користувачів надр, яким їх було нада­
  но у користування;
  
• користування надрами із застосуванням методів і способів,
  що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення
  навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків у
  населення;
  
• використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано,
  порушення інших вимог, передбачених дозволом (ліцензією) на
  користування ділянкою надр;
  
• якщо користувач без поважних причин протягом двох років,
  а для надто перспективних площ та родовищ нафти та газу — 180
  календарних днів не приступив до користування надрами;
  
• вилучення у встановленому законодавством порядку наданої
  у користування ділянки надр.
  

Право користування надрами припиняється органом, який на­дав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 ст. 26 Кодексу України про надра, у разі незгоди користувачів право користування припиняється в судовому порядку.

Законодавством України можуть бути передбачені й інші випад­ки припинення прав користування надрами.

Відповідно до ст. 27 Кодексу України про надра землевласники і землекористувачі можуть бути позбавлені права видобування ко­рисних копалин місцевого значення, торфу і прісних підземних вод та права користування надрами для господарських і побутових потреб у разі порушення ними порядку і умов користування над­рами на наданих їм у власність або користування земельних ділян­ках відповідними радами або іншими спеціально уповноваженими органами в порядку, передбаченому законодавством України.

469

Розділ XIV. Правова охорона і використання надр

£ 3. Правова охорона надр

Правова охорона надр — це система заходів (організаційних, технічних, технологічних, соціально-економічних, екологічних, право­вих тощо), передбачених чинним законодавством України, спрямова­них на забезпечення раціонального використання надр і мінеральних ресурсів, недопущення шкідливого впливу робіт, пов'язаних із користу­ванням надрами, на збереження запасів корисних копалин, гірничих виробок і свердловин, що експлуатуються чи законсервовані, а також підземних споруд, запобігання шкідливому впливу гірничих робіт на стан навколишнього природного середовища, життя і здоров 'я людей.

Основні напрями державної політики у сфері надрокористуван-ня і охорони надр на сучасному етапі визначені у Постанові Вер­ховної Ради України від 20 листопада 2003 р. «Про стан дотриман­ня вимог природоохоронного законодавства при здійсненні діяль­ності, пов'язаної з надрокористуванням в Україні». Цьому питан­ню тут надається національного значення.

Основними вимогами в галузі охорони надр є: забезпечення повно­го і комплексного геологічного вивчення надр; додержання вста­новленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами; раціональне вилучення і використання запасів корисних копалин і наявних у них компонентів; недопущення шкідливого впливу робіт, пов'яза­них з користуванням надрами, на збереження запасів корисних ко­палин, гірничих виробок і свердловин, що експлуатуються чи за­консервовані, а також підземних споруд; охорона родовищ корис­них копалин від затоплення, обводнення, пожеж та інших фак­торів, що впливають на якість корисних копалин і промислову цінність родовищ або ускладнюють їх розробку; запобігання не­обґрунтованості та самовільній забудові площ залягання корисних копалин і додержання встановленого законодавством порядку ви­користання цих площ для інших цілей; запобігання забрудненню надр при підземному зберіганні нафти, газу та інших речовин і ма­теріалів, захороненні шкідливих речовин і відходів виробництва, скиданні стічних вод; додержання інших вимог, передбачених за­конодавством про охорону навколишнього природного середовища (ст. 56 Кодексу України про надра).

Законодавство про надра містить вимоги, згідно з якими у про­ектах будівництва гірничодобувних об'єктів, об'єктів по переробці 470

§ 3. Правова охорона надр

мінеральної сировини, при розробці родовищ корисних копалин та переробці мінеральної сировини мають передбачатися і забезпечу­ватися заходи, що гарантують безпеку людей, майна і навколиш­нього природного середовища (статті 50, 53 Кодексу України про надра).

Користувачі надр мають обслуговуватися професійними гірни­чорятувальними службами, а ті, які ведуть бурові роботи в процесі розвідки та розробки нафтових і газових родовищ, — професійни­ми службами по запобіганню і ліквідації відкритих нафтових і га­зових фонтанів на основі правочинів, що укладаються надрокори-стувачами з такими службами.

Керівники підприємств, які ведуть роботи, пов'язані з користу­ванням надрами, інші уповноважені посадові особи при виник­ненні безпосередньої загрози життю і здоров'ю працівників цих підприємств зобов'язані негайно забезпечити транспортування лю­дей у безпечне місце і негайно поінформувати про це органи дер­жавної влади та місцевого самоврядування.

У разі порушення вимог ст. 56 та інших вимог Кодексу України про надра користування надрами може бути обмежене, тимчасово заборонене (зупинене) або припинене органами Мінприроди Ук­раїни, державного гірничого нагляду, державного геологічного контролю або іншими спеціально уповноваженими державними органами в порядку, встановленому законодавством України.

Законодавство України містить також правові норми, що регу­люють участь громадян і громадських організацій в охороні надр. Так, згідно зі ст. 12 Кодексу України про надра громадяни та їх об'єднання мають сприяти радам і спеціально уповноваженим ор­ганам державної виконавчої влади у здійсненні заходів щодо раціонального використання та охорони надр.

Законодавством України можуть бути передбачені також заходи матеріального і морального заохочення користувачів надр, які сти­мулюють здійснення заходів щодо поліпшення використання надр і посилення їх охорони.

Нормативно встановлено, що в разі виявлення при користу­ванні надрами рідкісних геологічних відшарувань і мінералогічних утворень, метеоритів, палеонтологічних, археологічних та інших об'єктів, що становлять інтерес для науки і культури, користувачі надр зобов'язані зупинити роботи на відповідній ділянці і повідо­мити про це зацікавлені державні органи. Рідкісні геологічні

471

Розділ XIV. Правова охорона і використання надр

відшарування, мінералогічні утворення, палеонтологічні об'єкти та інші ділянки надр, які становлять особливу наукову або культурну цінність, можуть бути оголошені в установленому законодавством порядку об'єктами природно-заповідного фонду України.

Визначені також основні умови забудови площ залягання ко­рисних копалин, зокрема, забороняється проектування і будівництво населених пунктів, промислових комплексів та інших об'єктів без попереднього геологічного вивчення ділянок надр, що підлягають забудові. Забудова площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення, а також будівництво на ділянках їх залягання споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копа­лин, допускається у виняткових випадках лише за погодженням з відповідними територіальними геологічними підприємствами та органами державного гірничого нагляду. При цьому мають бути передбачені й здійснені заходи, які забезпечували б можливість ви­добування з надр корисних копалин.

Порядок забудови площ залягання корисних копалин загально­державного значення встановлюється Кабінетом Міністрів Ук­раїни. Забудова площ залягання корисних копалин місцевого зна­чення, а також розміщення на ділянках їх залягання підземних споруд, не пов'язаних із видобуванням корисних копалин, допус­каються за погодженням з відповідними місцевими радами.

Самовільна забудова площ залягання корисних копалин припи­няється без відшкодування понесених витрат і витрат по рекульти­вації території й демонтажу зведених об'єктів.

Підприємства по видобуванню корисних копалин і підземні споруди, не пов'язані з видобуванням корисних копалин, підляга­ють ліквідації або консервації по закінченні строку дії ліцензії, уго­ди про розподіл продукції або при достроковому припиненні ко­ристування надрами.

Ліквідація або консервація гірничого підприємства здійснюється за проектом, затвердженим власником (керівником) гірничого підприємства, який включає соціально-економічне обгрунтування, технічне рішення, пропозиції про можливе віднов­лення гірничих робіт, використання гірничих виробок, будівель, споруд іншого призначення, заходи, спрямовані на запобігання не­безпечному впливу на інші підприємства, довкілля і людей, та який пройшов екологічну, технічну та інші види експертиз, а та­кож погоджені в установленому законодавством порядку з органа-

472

§ 3. Правова охорона надр

ми державного гірничого нагляду, місцевого самоврядування та іншими заінтересованими органами (ст. 54 Кодексу України про надра, ст. 45 Гірничого закону України).

До завершення процесу ліквідації або консервації надрокорис-тувач несе відповідальність, покладену на нього чинним гірничим законодавством.

При ліквідації й консервації підприємства по видобуванню ко­рисних копалин або його частини, а також підземної споруди, не пов'язаної з видобуванням корисних копалин, геологічна, марк­шейдерська й інша документація заповнюється на момент завер­шення робіт і передається в установленому порядку на зберігання.

Ліквідація і консервація підприємства по видобуванню корис­них копалин вважаються завершеними після підписання акта про ліквідацію або консервацію органами, які видавали ліцензію, і ор­ганами державного гірничого нагляду.

Особливе значення мають вимоги законодавства передбачати у проектах користування надрами для будівництва та експлуатації підземних споруд і інших цілей, пов'язаних з видобуванням корис­них копалин, заходи, що забезпечують знешкодження стічних вод, шкідливих речовин і відходів виробництва або локалізацію їх у виз­начених межах, а також запобігають їх проникненню в гірничі ви­робки, на земну поверхню та у водні об'єкти (ст. 55 Кодексу Ук­раїни про надра). Зазначені вимоги спрямовані на охорону як са­мих надр, так й інших природних об'єктів.

Законодавство про надра передбачає і заходи, спрямовані на охорону земель. Користувачі надр зобов'язані приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання (ст. 24 Кодексу України про над­ра). Зазначена вимога зафіксована також у земельному законо­давстві.

Правовій охороні підлягають також мінеральні ресурси, які зна­ходяться на поверхні й у надрах морського дна виключної (морсь­кої) економічної зони та континентального шельфу України.

Організації й особи, які здійснюють роботи в межах виключної (морської) економічної зони і континентального шельфу України, зобов'язані раціонально використовувати природні ресурси, які в них містяться, запобігати забрудненню водного середовища стічними водами, радіоактивними речовинами, відходами, вжива­ти заходи щодо охорони рослинного і тваринного світу.

473

Розділ XIV. Правова охорона і використання надр

£ 4. Державне управління і контроль у галузі вивчення, використання та охорони надр

Управління в галузі вивчення, використання і охорони надр яв­ляє собою засновану на правових нормах діяльність відповідних органів Української держави по організації вивчення, раціонально­го використання надр для задоволення потреб, у мінеральній сиро­вині й інших потреб господарського комплексу, охорони надр в їх тісному взаємозв'язку з іншими природними об'єктами, забезпе­чення безпеки робіт при користуванні надрами, а також охорони прав підприємств, організацій, установ і громадян у цій сфері.

Розрізняють державне управління в галузі вивчення, використання і охорони надр, яке здійснюється державними органами і від імені держави, і внутрішньогосподарське управління, що здійснюється ко­ристувачами надр.

Відповідно до ст. 11 Кодексу України про надра державне уп­равління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр здійснюють Кабінет Міністрів України, Мінприроди України, МНС та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, інші дер­жавні органи, місцеві ради і органи виконавчої влади на місцях відповідно до законодавства України.

Основним завданням державного управління відносинами надроко-ристування є забезпечення відтворення мінерально-сировинної ба­зи, її раціонального використання і охорони надр.

Завданнями державного управління є:

• визначення обсягів видобування основних видів корисних
  копалин на поточний період і на перспективу по Україні в цілому
  і по регіонах;
  
• забезпечення розвитку мінерально-сировинної бази і підго­
  товка резерву ділянок надр, які використовуються для будівництва
  підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копа­
  лин;
  
• встановлення квот на поставку мінеральної сировини, що ви­
  добувається;
  
• запровадження зборів (платежів), пов'язаних з користуван­
  ням надрами, а також регулювання цін на окремі види мінераль­
  ної сировини;
  

474

§ 4. Державне управління і контроль в галузі ... та охорони надр

— встановлення стандартів (норм, правил) у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр, безпечного ведення робіт, пов'язаних з користуванням надрами.

Органи державного управління в галузі використання і охорони надр прийнято поділяти на органи загального і спеціального дер­жавного управління.

Органи загального державного управління в галузі використання і охорони надр — це уповноважені органи державної виконавчої влади, на які поряд із загальними повноваженнями в сфері соціально-економічного розвитку держави покладені також функції щодо забезпечення вивчення, ефективного використання і охорони надр. Такими органами, зокрема, є: Президент України; Рада національної безпеки і оборони України; Кабінет Міністрів України; Рада міністрів Автономної Республіки Крим; обласні, районні та міські державні адміністрації.

Органи спеціального державного управління відносинами надро-користування — спеціально уповноважені органи центральної ви­конавчої влади, що реалізують функції управління в галузі вивчен­ня, використання і охорони надр, забезпечення безпеки робіт при користуванні надрами, охорони прав надрокористувачів, охорони навколишнього природного середовища від забруднення, пов'яза­ного з надрокористуванням тощо.

Органи спеціальної компетенції, які здійснюють функції дер­жавного управління в галузі вивчення, використання і охорони надр, за характером своїх завдань і діяльності поділяють на два ос­новних види: міжгалузеві і галузеві (відомчі).

Такими органами є, зокрема, органи надвідомчого управління і контролю в галузі екології — Мінприроди України, МОЗ України, МНС та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи; органи спеціалізованого природоресурсного та галузе­вого управління — Держкомприродресурсів України, Мінпаливе-нерго України тощо.

Міністерство охорони навколишнього середовища України є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з геологіч­ного вивчення та забезпечення раціонального використання надр. Основними завданнями зазначеного органу є: забезпечення реалі­зації державної політики у сфері геологічного вивчення і раціо­нального використання надр; забезпечення розвитку мінерально-сировинної бази, організація геологічного, геофізичного, геохіміч-

475

Розділ XIV. Правова охорона і використання надр

ного, гідрогеологічного, інженерно-геологічного та еколого-гео-логічного вивчення надр, пошуку і розвідки корисних копалин на території України, в межах територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, раціо­нального використання надр; здійснення державного моніторингу геологічного середовища та мінерально-сировинної бази, прове­дення еколого-геологічних досліджень; здійснення державного контролю за геологічним вивченням надр, участь у здійсненні державного контролю і нагляду за охороною та використанням надр.

До спеціальних органів, які здійснюють регулювання гірничих відносин, належить також Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобиль­ської катастрофиДержнаглядохоронпраці України, який є спеці­ально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що здійснює державне нормативне регулювання питань забезпечення промислової безпеки на території України, а також спеціальні дозвільні, наглядові і контрольні функції. Основним завданням цього органу є: організація і здійснення на території України про­мислової безпеки і державного нагляду за всіма надрокористувача-ми та дотриманням вимог по безпечному веденню робіт у промис­ловості; здійснення гірничого нагляду; розробка і здійснення за­ходів щодо профілактики виробничого травматизму та ін.

У регіонах України, де ведуться пошукові та геологічні роботи, створюються територіальні геологічні управління і трести, межі компетенції, яких часто не збігаються з межами адміністративних районів і областей. Порядок організації пошукових і розвідуваль­них робіт визначається інструкціями і положеннями Мінприроди України.

Деякі функції в галузі управління відносинами надрокористу-вання в Україні покладено на відомства добувних галузей промис­ловості (вугільної, нафто- та газодобувної тощо).

Основними функціями державного управління у галузі гео­логічного вивчення, використання і охорони надр є: планування використання і охорони надр; державна експертиза та оцінка за­пасів корисних копалин; державний облік та кадастр родовищ, за­пасів і проявів корисних копалин та державний баланс запасів ко­рисних копалин; правове регулювання розподілу та перерозподілу надр і корисних копалин; державний контроль і нагляд за веден-

476

§ 4. Державне управління і контроль в галузі ... та охорони надр

ням робіт з геологічного вивчення надр, їх використанням та охо­роною надр; вирішення спорів з питань користування надрами.

Планування використання і охорони надр. Основою для планово­го використання надр і їх охорони є облік родовищ, запасів і про­явів корисних копалин, а також ділянок надр, наданих у користу­вання, не пов'язане з видобуванням корисних копалин. Проекти планів використання і охорони надр складаються відомствами, які видобувають і переробляють мінеральну сировину, галуззю в ціло­му і по найважливіших басейнах і підприємствах — Мінприроди України з подальшим затвердженням Кабінетом Міністрів України.

Плани використання і охорони надр підлягають узгодженню з органами МНС України.

Планування використання і охорони надр дає змогу узгодити ці питання з потребами промислового виробництва в мінеральній си­ровині, а також з іншими потребами господарського комплексу держави.

Державна експертиза та оцінка запасів корисних копалин. З ме­тою створення умов для раціонального комплексного використан­ня надр, визначення плати за користування надрами, меж ділянок надр, наданих у користування, запаси розвіданих корисних копа­лин підлягають державній експертизі.

Надання надр у користування для видобування корисних копа­лин дозволяється тільки після проведення державної експертизи їх запасів.

Висновок державної експертизи є підставою для постановки розвіданих корисних копалин на державний облік. Державна екс­пертиза може проводитися на будь-якій стадії геологічного вивчен­ня родовища за умови, що геологічні матеріали, які подаються на експертизу, дозволяють дати об'єктивну оцінку кількості й якості запасів корисних копалин.

Державній експертизі підлягає також геологічна інформація про Ділянки надр, які придатні для будівництва і експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з розробкою родовищ корисних копалин. Надання таких ділянок надр у користування дозволяється тільки після проведення державної експертизи геологічної інформації.

Відповідно до ст. 45 Кодексу України про надра для визначен­ня промислової цінності родовищ і оцінки запасів корисних копа­лин по кожному родовищу встановлюються кондиції на мінеральну сировину, що становлять сукупність вимог до якості і кількості

477

Розділ XIV. Правова охорона і використання надр

корисних копалин, гірничо-геологічних та інших умов розробки родовищ.

Кондиції на мінеральну сировину розробляються з урахуванням раціонального використання всіх корисних копалин, а також наяв­них у них цінних компонентів і підлягають експертизі Державною комісією України із запасів корисних копалин.

Порядок розробки кондицій на мінеральну сировину встанов­люється зазначеною державною комісією.

Запаси корисних копалин розвіданих родовищ, а також запаси корисних копалин, додатково розвіданих у процесі розробки родо­вищ, підлягають експертизі та оцінюються Державною комісією України із запасів корисних копалин у порядку, який встанов­люється Кабінетом Міністрів України.

Державний облік та державний кадастр родовищ і проявів корис­них копалин та державний баланс запасів корисних копалин. Для за­безпечення планування робіт по геологічному вивченню надр, роз­робки державних і регіональних програм геологічного вивчення надр та розміщення підприємств гірничодобувної промисловості, узагальнення і максимального використання результатів вивчення надр, запобігання дублюванню цих робіт, раціонального комплекс­ного використання родовищ корисних копалин, а також для вирішення інших господарських завдань ведеться державний облік родовищ, запасів і проявів корисних копалин.

Родовища, в тому числі техногенні, запаси і прояви корисних копалин підлягають обліку в державному кадастрі родовищ і про­явів корисних копалин та державному балансі запасів корисних копалин.

Державний облік родовищ, запасів і проявів корисних копалин здійснюється у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 1995 р.

Державний кадастр родовищ і проявів корисних копалин містить відомості про кожне родовище, включене до Державного фонду родовищ корисних копалин, щодо кількості та якості запасів ко­рисних копалин і наявних у них компонентів, гірничо-технічних, гідрогеологічних та інших умов розробки родовища та його геоло-го-економічну оцінку, а також відомості про кожний прояв корис­них копалин.

Державний кадастр родовищ і проявів корисних копалин ве­деться Мінприроди України.

478