Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича географічний факультет

Вид материалаДокументы

Содержание


Байлик С.И
Дисципліна державна політика і регулювання в туризмі
1.2. Головні завдання курсу
1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни
НЕ 1.2. Пріоритетні напрями державної політики в галузі туризму.
НЕ 2.2. Основи державного регулювання туристичної галузі в світовій практиці. Перспективи та потенціал державної організації тур
Дисципліна транспортний менеджмент в туристичній індустрії
1.1. Мета курсу
1.2. Головні завдання курсу
1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни
ЗМ 2. Підвищення ефективності туристичних послуг з урахуванням транспортної складової
Дисципліна менеджмент сфери послуг
1.1. Мета курсу
1.2. Головні завдання курсу
1.3 Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни
Маркетинг і ціноутворення у сфері послуг
Подобный материал:
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   25

ІІІ. Література до вивчення курсу:
  1. Байлик С.И. Гостиничное хозяйство: проблемы, перспективы, сертификация. – К.: ВИРА-Р, 2001.
  2. Байлик С.И. Гостиничное хозяйство: организация, управление, обслуживание. – К.: ВИРА-Р, 2002.
  3. Кабушкин Н.И. Основы менеджмента. – 5-е изд. – Мн.: Новое знание, 2002.
  4. Кабушкин Н.И., Бондаренко Г.А. Менеджмент гостиниц и ресторанов: Учебник. – 3-е изд., перераб. и доп. – Мн.: Новое знание, 2002. – 368 с.
  5. Кузнєцова Н.М. Основи готельного та ресторанного господарства: Навч. посібник. – К., 1997.
  6. Нечаюк Л.І., Телеш Н.О. Готельно-ресторанний бізнес: Менеджмент: Навчальний посібник. – К.: Центр Навчальної Літератури, 2003. – 348 с.
  7. Организация и управление гостиничным бизнесом: Учебник / Под ред. А.Л. Лешко, А.В. Чернышева. – М.: Издательский дом «Альпина», 2001.
  8. Папирян Г.А. Менеджмент в индустрии гостеприимства (отели и рестораны). – М.: Экономика, 2000.
  9. Роглєв Х.Й. Основи готельного менеджменту: Навч. посібник. – К.:Кондор, 2005.– 408 с.



ДИСЦИПЛІНА ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА І РЕГУЛЮВАННЯ В ТУРИЗМІ

Для напрямку підготовки 8.050201 «Менеджмент організацій»

Кількість годин (кредитів): 54 (1,5)

Форма контролю: залік


І. Пояснювальна записка

1.1. Мета курсу – засвоїти і оволодіти теоретичними і практичними знаннями з теорії і методики державного регулювання в туризмі.

1.2. Головні завдання курсу:

- пізнати основи знань з основних способів та цілей державного регулювання в галузі туризму;

- окреслити принципи визначення і реалізації основних завдань державної політики в галузі туризму;

- розглянути структуру побудови нормативного регулювання відносин у галузі туризму.

1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:

- знання основних принципів побудови всієї системи державного регулювання в галузі туризму: нормативно-правової бази, державного менеджменту, регіонального менеджменту;

- розуміння регіональних відмінностей у визначенні порядку класифікації та оцінки туристичних ресурсів України;

- оцінити перспективні можливості інструментів державного регулювання туризму в процесі диверсифікації створення та споживання туристичних послуг.

ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).

ЗМ 1. Основні способи, мета та інструменти державного регулювання туристичного ринку.

НЕ 1.1. Засоби стимуляції державою туристичного сектору економіки.

Основні положення Закону України „Про туризм”. Туристсько-рекреаційні елементи в системах водного, земельного, лісового, природо-охоронного законодавчих кодексів тощо.

Управлінські інструменти підтримки туристичного бізнесу держави.

НЕ 1.2. Пріоритетні напрями державної політики в галузі туризму.

Удосконалення правових засад регулювання відносин у галузі туризму. Провідне призначення ролі туристичної складової у міжнародному співробітництві держави. Вдосконалення, спрощення, гармонізація податкового, валютного, прикордонного та інших видів державного регулювання.

ЗМ 2. Система державних закладів, що здійснюють державну політику в галузі туризму.

НЕ 2.1. Повноваження всіх ієрархічних рівнів законодавчої та виконавчої влади в галузі туризму.

Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у галузі туризму. Особливості та функції відповідних прямих чи опосередкованих підрозділів.

НЕ 2.2. Основи державного регулювання туристичної галузі в світовій практиці. Перспективи та потенціал державної організації туризму в Україні.

Деякі типи та форми державної підтримки туристичного бізнесу в країнах, де туризм є провідною галуззю. Проблеми централізації чи децентралізації управління економічними механізмами туритсичного ринку. Особливості регіонального туристичного бізнесу. Перспективи менеджменських рішень на місцевому рівні.


ІІІ. Література до вивчення курсу:
  1. Закон України „Про туризм” N 1282-IV ( 1282-15 ) від 18.11.2003, ВВР, 2004.
  2. Агафонова Л.Г., Агафонова О.Є. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: Ціноутворення, конкуренція, державне регулювання: Навч. посіб. – К.: Знання України, 2002. – 358 с.
  3. Бриггс С. Маркетинг в туризме. – К.: Знання-Прес, 2005. – 358 с.
  4. Мальська М.П., Худо В.В., Цибух В.І. Основи туристського бізнесу: Навч. посіб. – К.: ЦНЛ, 2004. – 272 с.
  5. Школа І.М. та ін. Менеджмент туристичної: Навчальний посібник / За ред. проф. І.М. Школа. – Чернівці – XXI, 2005. – 596 с.
  6. Явкін В.Г., Руденко В.П., Король О.Д. та ін. Проблеми географії та менеджменту туризму. – Чернівці: Рута, 2006. – 260 с.



ДИСЦИПЛІНА ТРАНСПОРТНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ В ТУРИСТИЧНІЙ ІНДУСТРІЇ

Для напрямку підготовки 8.050201 «Менеджмент організацій»

Кількість годин (кредитів): 162 (4,5)

Форма контролю: залік

І. Пояснювальна записка

1.1. Мета курсу: дати знання про особливості формування світової транспортної системи та основних її складових, показати взаємозв’язок і взаємозалежність розвитку туристичної індустрії і транспорту. Розкрити особливості менеджменту у кожній з галузей транспорту. Дати поняття про транспортні та природно-територіальні системи і їх використання для кожного з видів туристичної індустрії. Довести необхідність комплексного використання окремих видів транспорту для раціональної туристичної діяльності.

1.2. Головні завдання курсу:

навчити студентів основних понять і суті транспортного менеджменту у туристичній індустрії. Освоїти терміни і поняття, що використовуються у транспортному менеджменті у туризмі. Навчити розробляти плани комплексного використання транспортних систем для підготовки переміщення туристів по маршрутах в окремих видах туризму.

1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:

Студент зобов’язаний оволодіти знаннями про суть транспортного менеджменту в туристичній індустрії. Вивчити особливості взаємовідносин і взаємозалежності розвитку транспорту і туризму. Уміти оцінити переваги кожного із видів транспорту у кожному конкретному випадку.

ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).


ЗМ 1. Теоретичні і методологічні основи курсу «Транспортний менеджмент у туристичні індустрії» Теоретичні засади транспортного менеджменту у туристичній індустрії. Структура світової транспортної системи. Особливості формування і використання транспортної мережі для туристичного менеджменту. Туристичний менеджмент на залізничному транспорті. Актуальні проблеми правового регулювання ринку транспортних послуг. Види і засоби перевозок у туризмі. Туристичний менеджмент в автомобільному транспорті. Особливості організації транспортної діяльності у туризмі. Туристичний менеджмент водного транспорту.

ЗМ 2. Підвищення ефективності туристичних послуг з урахуванням транспортної складової Основні чинники впливу на собівартість туристичних послуг. Особливості використання повітряного транспорту у туризмі. Проблеми і перспективи транспортного менеджменту в іноземному туризмі. Туристичний менеджмент пішохідного туризму. Проблеми сезонності у туристичній діяльності. Туристичний менеджмент та особливості використання гужового транспорту. Проблеми та перспективи транспортного менеджменту у туристичній індустрії.


ІІІ. Література до вивчення курсу:

  1. Багров М. В., Боков В. О. Черваньов І. І. Загальне землезнавство. – Либідь, 2000. – 464 с.
  2. Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу: Навч. посіб. Вид. 2-ге, доп., перероб. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – 688 с.
  3. Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу: Посіб. – К.: ВЦ «Академія», 2003. – 688 с.
  4. Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: ВЦ «Академія», 2005. – 704 с.
  5. Бурка Й. А. Основи географії будівельної індустрії України. – Чернівці: Рута, 2001. – 175 с.
  6. Економічна і соціальна географія світу. Підручник. Вид.2-е / За ред. Є. П. Качана. – Тернопіль: Астон, 1999. – 368 с.
  7. Природно-ресурсний аспект розвитку України. – К.: Академія, 2001. – 109 с.
  8. Руденко В. П. Географія природно-ресурсного потенціалу України. Підручних – К.: Чернівці: Зелена Буковина, 1999. – 568 с.
  9. Топчієв О. Г. Геоэкология. – Одесса: Астропринт, 1996. – 391 с.

10. Топчієв О. Г. Основи суспільної географії. – Навчальний посібник. – Одеса: Астропринт, 2001. – 560 с.

11. Топчієв О. Г. Сіспільно-географічні дослідження: методологія, методи і методики. Навчальний посібник. – Астропринт. Одеса. – 2006. – 632 с.

12. Шаблій О. І. Суспільна географія: теорія, історія, українознавчі студії. Львів, Львівський національний університет ім. І. Франка, 2001. – 744 с.

13. Шаблій О. І. Основи загальної суспільної географії. – Львів: ЛНУ, 2003. – 444 с.

14. Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни. – К.: Либідь, 2000. – 416 с.


ДИСЦИПЛІНА МЕНЕДЖМЕНТ СФЕРИ ПОСЛУГ

Для напрямку підготовки 8.050201 «Менеджмент організацій»

Кількість годин (кредитів): 162 (4,5)

Форма контролю: залік

І. Пояснювальна записка

1.1. Мета курсу – ввиявлення об’єкту і предмету дослідження, структури менеджменту сфери послуг. Простеження особливостей функціонування, планування та економіки підприємств сфери послуг, а також полегшення прийняття управлінських рішень стосовно послуг, які надають ці підприємства.


1.2. Головні завдання курсу: сформувати у студентів поняття про специфіку та особливості функціонування підприємств сфери послуг; ознайомити студентів з тонкощами вибору місця розташування для сервісної організації; охарактеризувати сутність і специфіку ризиків, які виникають у процесі надання послуг, і накреслити шляхи їх подолання; ознайомити студентів із розробкою ефективної стратегії на підприємстві, що надає послуги; розікрити особливості складання бізнес-плану підприємства сфери послуг; сформувати в студентів уявлення про ефективну рекламну кампанію підприємств, що надають послуги; ознайомити студентів із особливостями створення цінності послуги для споживачів та зі способами розрахунку цін на послуги, особливостями оцінки виконання і продуктивності у сфері послуг та ін.. аспектами, що дозволяють оптимізувати процес надання послуг.

1.3 Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни

– знати і розуміти основні поняття дисципліни, особливості, завдання, функції, структуру, методи;

– розуміти й аналізувати особливості організації та функціонування підприємств сфери послуг;

– знати і розуміти основні методики розрахунку ефективності діяльності підприємств сфери послуг;
  • знати і розуміти методи прогнозування попиту, аналізувати чинники, що визначають можливості виробництва послуг;
  • розуміти й аналізувати особливості розробки проекту просування послуг та створення цінності послуги для споживача;
  • знати способи розрахунку цін на послуги;
  • вміти розробляти та обґрунтовувати бізнес-план сервісної організації.


ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).

ЗМ 1. Місце і роль сфери послуг в сучасній економіці. Сутність та основні поняття

НЕ 1.1. Сфера послуг у сучасній економіці.

Роль сфери послуг у сучасній економіці. поняття «послуга». Основні особливості. Характеристика послуг. Особливості економіки та організації системи надання послуг.

НЕ 1.2. Проектування продуктів і процесів у сфері послуг. Бізнес-планування

Особливості процесу розробки нової послуги. Чинники, що визначають потребу в новій послузі. Цінність послуги та створення моделі цінності послуги. Купівельні ризики у сфері послуг. Поняття і сутність бізнес-планування.


ЗМ 2. Основи економічної діяльності підприємств сфери послуг

НЕ 2.1. Прогнозування попиту у сфері послуг

Особливості прогнозування попиту у сфері послуг. Чинники впливу на вибір методу прогнозування. Методи прогнозування попиту у сфері послуг. Стратегії впливу на попит у сфері послуг. Управління попитом у чергах. Модель масового обслуговування.

НЕ 2.2. Оцінка якості та ефективності у сфері послуг

Поняття якості послуг. Методи оцінки якості послуг. Показники оцінки якості послуг. Управління якістю послуг.

НЕ 2.3. Витрати і прибутки підприємств сфери послуг

Поняття і види витрат на підприємствах сфери послуг. Аналіз витрат на підприємствах сфери послуг. Поняття собівартості послуг. Формування запасів на підприємствах сфери послуг.

НЕ 2.4. Маркетинг і ціноутворення у сфері послуг

Проведення маркетингових досліджень у сфері послуг. Загальні характеристики і тенденції зміни ринку певних послуг. Сегментація ринку послуг. Визначення ємкості ринку, потенційного та реального обсягу реалізації послуг із врахуванням цінової диференціації. Основні завдання цінової політики підприємств сфери послуг. Методи і моделі формування ціни у сфері послуг. Чинники впливу на процес ціноутворення у сфері послуг.

ЗМ 3. Основи менеджменту у сфері послуг

НЕ 3.1. Організація та управління трудовими ресурсами у сфері послуг

Сутність управління трудовими ресурсами. Організаційна структура підприємств сфери послуг. Продуктивність у сфері послуг.

НЕ 3.2. Організація процесу надання послуг

Вибір місця розташування підприємства сфери послуг. Кількісні методи вибору місцерозташування підприємства сфери послуг. Цілі і стратегії розміщення обладнання на підприємствах сфери послуг.

НЕ 3.3. Економіка туризму

Туристичний комплекс як об’єкт управління. Місце туристичних послуг серед різноманітності послуг, що надаються населенню. Організація туризму у сфері клубного відпочинку.

НЕ 3.4. Економіка готельного господарства

Класифікація засобів розміщення. Служби готелі та їх характеристики. Вимоги до обслуговуючого персоналу.

ІІІ. Література до вивчення курсу:
  1. Маркова В.Д. Маркетинг услуг. – М.: Финансы и статистика, 1996. – 128 с.
  2. Решетняк Е.И. Экономика предприятий сферы услуг. – Х.: Изд-во «НУА», 2004. – 232 с.
  3. Решетняк Е. Современные методы управления предприятием сферы услуг. – Харьков: ФАКТОР, 2008. – 544 с.
  4. Стаханов В. Маркетинг сферы услуг. – М.: Экспертное бюро, 2001. – 160 с.
  5. Сфера услуг: новая концепция развития / В.М. Рутгайзер, Т.И. Корягина, Т.И. Арбузова и др. – М.: Экономика, 1990. – 159 с.
  6. Хаксевер Р., Рендер Б., Рассел Р., Мердик Р. Управление и организация в сфере услуг. – СПб.: Питер, 2002. – 752 с.