Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича географічний факультет
| Вид материала | Документы |
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет, 479.77kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 5658.45kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 3398.91kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 5355.91kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 8176.59kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 3361.25kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 2777.59kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 6718.7kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 3131.05kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 2382.22kb.
І. Пояснювальна записка
1.1. Мета курсу – зформувати у майбутніх менеджерів навички та знання для подальшого визначення основних напрямків науково-технічної і виробничої діяльності організації, а також для розробки та впровадження нової продукції та технологій їх модернізації, вдосконалення, та зняття з виробництва застарілих складових.
1.2. Головні завдання курсу:
- засвоєння студентами знань з складання плану і реалізації стратегії;
- навчити студентів визначати потреби в ресурсах для реалізації різних фаз інноваційного процесу;
- навчити майбутніх фахівців вирішувати проблеми організацій при адаптації їх до нових умов господарювання.
1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:
- визначення функцій інноваційного менеджменту;
- приймання управлінських рішень з проблем інновацій у організації;
- моделювання інноваційного процесу;
- уміння контролювання інноваційну діяльності;
- оцінювати ефективність інноваційних процесів;
- застосування інноваційних досягнень на практиці.
ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).
ЗМ 1. Теоретико-методологічні та методичні основи інноваційного менеджменту.
НЕ 1.1. Поняття інноваційного менеджменту.
Предмет, завдання та мета навчального курсу. Зв'язок предмету з іншими дисциплінами. Поняття та особливості інновацій. Сфера інноваційної діяльності
НЕ 1.2. Становлення та розвиток інноваційних теорій.
Характеристика інноваційних теорій. Інновації як передумови економічного розвитку. Роль інновацій у стабілізації вітчизняної економіки
НЕ 1.3. Характеристика інноваційного процесу.
Сутність та мета інноваційного процесу. Фазова схема інноваційного процесу. Особливості організації процесу нововведень.
ЗМ 2. Практичні проблеми впровадження інноваційних процесів у організації.
НЕ 2.1. Науково-технічні, технологічні інновації та зміни.
Основи класифікації нововведень. Поняття технології та її видів. Управління виробничими технологіями. Ефект від виходу інноваційних технологій на зовнішній ринок.
НЕ 2.2. Організаційно-економічні та управлінські інновації.
Сутність, роль та класифікація управлінських нововведень. Технологія розробки та впровадження управлінських змін та інновацій. Ефективність впровадження окремих складових нововведень.
НЕ 2.3. Державне управління інноваціями та змінами.
Роль держави у створенні механізму регулювання інноваційної діяльності. Державна інноваційна політика. Державний контроль у сфері інноваційної діяльності. Державне регулювання міжнародної інноваційної діяльності.
НЕ 2.4. Суб'єкти реалізації нововведень.
Типологія суб'єктів інновацій. Порівняльний аналіз суб'єктів інновацій. Сприйнятливість організацій до нововведень
НЕ 2.5. Мотиваційний механізм розробки та впровадження нововведень
Сутність мотивації інновацій. Мотивація створення і продажу інновації. Мотивація купівлі інновацій. Мотиваційний механізм розвитку інноваційної діяльності в аграрному секторі України.
ІІІ. Література до вивчення курсу:
- Закон України «Про інноваційну діяльність» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2002, № 36, ст. 266) (Із змінами, внесеними згідно із Законом № 380-Щ380-15) від 26.12.2002).
- Балабанов Й. Т. Инновационный менеджмент: Учеб. пособие — СПб: Питер, 2001. — 304 с.
- Гринев В. Ф. Инновационный менеджмент. Учеб. Пособие. — К.: МАУП, 2000. — 148 с.
- Михайлова Л.І., Турчіна С.Г. Інноваційний менеджмент: Навч. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007 – 248 с.
- Инновационный менеджмент: Учебник для вузов / С. Д. Ильенкова, Л. М. Гохберг, С. Ю. Ягудин и др. — М.: Банки й биржи, ЮНИТИ, 1997. —327с.
ДИСЦИПЛІНА МЕНЕДЖМЕНТ ОРГАНІЗАЦІЙ
Для напряму підготовки 7.050201; 8.050201 „Менеджмент організацій”
Кількість годин (кредитів):81 (2,5)
Форма контролю: екзамен
І. Пояснювальна записка
1.1. Мета курсу - оволодіти вмінням реалізувати спеціальний економічний інструментарій менеджменту організації в управлінні державними і муніципальними організаціями на основі вивчення теоретичних засад та зарубіжного досвіду організаційного менеджменту.
1.2. Основні завдання курсу: вивчення теоретичних засад менеджменту організації; висвітлення питання генезису теорії організації; визначення двоїстої сутності організації як системи та як процесу; дослідження організації як об'єкта управління; вивчення елементів спеціального економічного інструментарію менеджменту організації, викладення особливостей управління державними і муніципальними організаціями в Україні; дослідження основних проблем управління організацією в умовах нової економіки.
1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:
знати: теоретико-методологічні засади менеджменту організації як механізму ефективного управління організацією; співвідношення організації як системи та організації як процесу; види організацій та їх основні характеристики; особливості реалізації важелів спеціального економічного інструментарію менеджменту організації; характер менеджменту організації на різних стадіях її життєвого циклу; принципи сучасного управління матеріально-технологічною, соціально-психологічною та фінансово-економічною підсистемами організації; механізм формування проекту організації та сутність організування; загальні засади організації та здійснення менеджменту організації в зарубіжних країнах.
вміти: на основі використання загальнонаукових та спеціальних методів розчленовувати організацію на окремі підсистеми з метою виявлення проблем та пошуку шляхів підвищення ефективності їх функціонування; розробляти набір конкретних інструментів управління організаціями з урахуванням їх особливостей, ситуативних характеристик внутрішнього й зовнішнього середовища організації; складати проект організації з використанням методики стратегічного управління та знаходити оптимальні важелі його реалізації на основі практичного оперування спеціальним економічним інструментарієм менеджменту організації; будувати логічно-структурні схеми інформаційного та інвестиційного забезпечення організаційних підсистем, шукати їх слабкі ланки та розробляти пропозиції з удосконалення менеджменту організації; проводити обґрунтування вибору певних засобів ризик-менеджменту та антикризового управління в організації з використанням методики фінансового та проектного аналізів; адаптувати прогресивний зарубіжний досвід менеджменту організації в практику управління організаціями в Україні.
ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).
ЗМ 1. Сутність, значення управління організацією
НЕ 1.1. СИСТЕМНА МОДЕЛЬ УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЄЮ
Сутність і класифікація організацій. Організація як система. Внутрішні і зовнішні складові середовища організації. Склад і зміст системи управління. Закони організації. [ 2, 5, 11]
НЕ 1.2. ЕВОЛЮЦІЯ ПІДПРИЄМСТВА
Концепції життєвого циклу розвитку систем. Зміни, як об'єктивний процес розвитку організації. Менеджмент на етапах життєвого циклу організації. Сутність і зміст управління. [2, 8, 11]
НЕ1.3. ОРГАНІЗУВАННЯ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ
Нормативно-правова база заснування підприємства. Еволюція організаційних структур управління. Принципи побудови організаційної структури управління. Формування підрозділів організаційної структури. Централізація і децентралізація побудови організаційної структури. [2, 11]
НЕ1.4. УПРАВЛІНСЬКІ МОДЕЛІ
Основи теорії організації. Моделі організацій як об'єктів управління. Поведінкові та адміністративні моделі організації. Модель інтегрованої системи організації. [ 4, 6,11]
НЕ 1.5. ПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ РІЗНИХ РГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВИХ ФОРМ.
Підприємство як організаційна форма господарювання. Господарські товариства та управління ними. Об’єднання підприємств. [2, 7, 11]
НЕ 1.6. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЄЮ
Процес управління організацією. Технологія і методи прийняття управлінських рішень. Методи обґрунтування управлінських рішень. Методи управління. [ 2,7, 11]
НЕ 1.7. УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНИМИ ПІДСИСТЕМАМИ.
Управління матеріально-технічною підсистемою організації. Система організаційної логістики. Управління фінансово-економічною підсистемо. Бюджетування в організації. [ 2,7,11]
НЕ 1.8. ОСНОВИ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ
Сутність кризи, її причини та види. Основні ознаки, принципи антикризового управління. Діагностика, види і етапи антикризового управління. [1,2, 7,11 ]
ЗМ 2. Особливості управління організацією.
Не 2.1. УПРАВЛІННЯ РИЗИКОЗАХИЩЕНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА.
Сутність ризику і система управління ним в організації. Класифікація ризиків і їх види. Аналізування і оцінювання ризику. Концепція управління ризиком - ризик-менеджмент. [ 2, 6,9,11]
НЕ 2.2. /2.3 КОНКУРЕНТНА ПОЛІТИКА ОРГАНІЗАЦІЇ
Конкурентні переваги і конкурентноздатність організації. Класифікація стратегій організації. Корпоративні та ділові стратегії організації. Стратегії диверсифікації діяльності організації. Функціональні стратегії організації. Операційні стратегії організації. [2, 6,11]
НЕ 2.4. ЕФЕКТИВНІСТЬ МЕНЕДЖМЕНТУ
Сутність управління ефективністю. Напрями оцінювання ефективності менеджменту організацій. [ 1,3,11]
НЕ 2.6. / 2.7. МАРКЕТИНГ ЯК ЗАСІБ МЕНЕДЖМЕНТУ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ДІАГНОСТИКИ УПРАВЛІННЯ В ОРГАНІЗАЦІЇ.
Необхідність та завдання використання маркетингових інструментаріїв у менеджменті організації.
Формування системи маркетингової діяльності організації. Маркетингові дослідження як технологія інформаційного забезпечення управління організацією. Алгоритми ресурсного аналізу організації. [ 1,3, 8, 11 ]
НЕ2.8. УПРАВЛІННЯ ЗМІНАМИ В ОРГАНІЗАЦІЯХ.
Зміни в організації: види, чинники та наслідки. Об’єктивна необхідність управління змінами в організації. Опір змінам в організації та методи його подолання. Планування організаційних змін та вибір їх стратегій. [1,3, 8, 11]
НЕ2.9. ПІДПРИЄМНИЦЬКИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ТА КОРПОРАТИВНЕ УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЄЮ
Підприємницький менеджмент в управлінні організацією. Підприємництво та бюджетні організації. Корпоративний менеджмент в організації. Корпоративний кодекс організації. [ 1,3, 5, 11 ]
ІІІ. Література до вивчення курсу:
- Виноградський М.Д., Виноградська А.М., Шканова О.М. Менеджмент в організації: Навч. посібник. — К.: КОННДОР, 2002. — 654 с.
- Ермаков В.В. Менеджмент организации: Учеб. пособие. — М.: Изд-во МПСИ, 2005. — 208 с.
- Менеджмент организации: Учеб. пособ. / Под ред. д.з.н., проф. З.П. Румянцевой и д.з.н., проф. Н.А. Саламатина. - М.: ИНФРА-М, 1996. - 432 с.
- Менеджмент організацій: Підручник / За заг. ред. Л.І. Федулової. — К.: Либідь, 2004. — 448 с.
- Монастирський Г.Л. Навчально-методичний комплекс з вивчення дисципліни „Менеджмент організації"". — Тернопіль: Економічна думка, 2005. — 120 с.
- Нємцов В. Менеджмент організацій: Навч. посіб. для студ. вузів / В.Д. Нємцов, Л.Є. Довгань, Г.Ф. Сініок. - К.: ТОВ "УВПК" ЕксОб, 2002. — 392 с.
- Новиков Б.В., Сініок Г.Ф., Круш П.В. Основи адміністративного менеджменту: Навч. посібник. — К.: Центр навчальної літератури, 2004. — 560 с.
- Одинцов А.А. Менеджмент организации: введение в специальность: Учеб. пособие. — М.: Изд-во «Зкзамен», 2004. — 320 с.
- Осовська Г.В., Осовський О.А. Менеджмент організацій: Навч. посібник. — К.: Кондор, 2005. — 860 с.
10. Румянцева З.П. Общее управление организацией: Теория и практика. — М.:
ИНФРА-М, 2005. — 304 с.
11. Ситник Й.С. Менеджмент організацій. Навчальний посібник – Львів: «Тріада плюс», 2008. – 456 с.
12. Управление организацией: Учебник / Под ред. А.Г. Поршнева,
З.П. Румянцевой, Н.А.Саломатина. — М.: ИНФРА-М, 2003. — 716 с.
ДИСЦИПЛІНА КОРПОРАТИВНЕ УПРАВЛІННЯ
Для напряму підготовки 7.050201; 8.050201 „Менеджмент організацій”
Кількість годин (кредитів):81 (2,5)
Форма контролю: екзамен
І. Пояснювальна записка
1.1. Мета курсу -полягає в опануванні основних елементів сучасної системи корпоративного управління у туристичній індустрії; опануванні принципів формування, функціонування та розвитку системи корпоративного управління; опануванні навичок формування систем стратегічного управління корпораціями.
1.2. Основні завдання курсу: розкриття теоретичних основ формування корпоративного управління та об’єктів корпоративного типу; викладення особливостей корпоративного управління у туристичній сфері; розкриття основних принципів та законів розвитку корпорацій; викладення методики використання базових інструментів та механізмів корпоративного управління.
1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:
- знати порядок створення господарських товариств корпоративного типу;
- знати особливості світових моделей корпоративного управління;
- вміти організовувати роботу персоналу туристичної фірми корпоративн6ого типу;
- знати міжнародні стандарти корпоративного управління.
ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)
Змістовий модуль 1. Основи корпоративного управління
НЕ 1.1 Сутність корпоративного управління і необхідність його розвитку в Україні
Передумови виникнення корпоративних відносин. Сутність корпоративного управління. Суб'єкти й об'єкти корпоративного управління.
НЕ 1.2 Об’єкти корпоративного управління Господарські товариства та їх види. Акціонерні товариства закритого та відкритого типів. Створення акціонерних товариств.
НЕ 1.3 Сфера туристичних послуг в управлінні. Особливості ринку туристичних послуг. Характеристики послуг. Класифікація послуг. Регулювання послуг.
НЕ 1.4 Інституційні інвестори в системі корпоративного управління в туризмі. Визначення та особливості діяльності інституційних інвесторів. Інституційні інвестори у країнах Східної Європи. Акція – інструмент механізму корпоративного управління
НЕ 1.5 Методи корпоративного управління в туризмі. Класифікація методів управління. Організаційно-адміністративні методи. Економічні методи . Соціально-психологічні методи. Самоуправління.
НЕ 1.6 Процедури перетворення корпорацій. Доцільність процедури злиття Процедура об’єднання компаній. Інвестиційний аналіз злиття. Поділ, виділення та перетворення товариств. Створення корпоративних альянсів та холдингових компаній.
НЕ 1.7 Державне регулювання корпоративних відносин у туризмі. Державне регулювання корпоративних відносин у туризмі. Історія державного регулювання туристичної галузі в Україні Загальний стан корпоративного законодавства в Україні. Методи державного регулювання корпоративних відносин. Механізми державного регулювання корпоративних відносин.
НЕ 1.8 Оцінка ефективності корпоративного управління в туризмі. Ефективність управління в туризмі. Формування ефективності організаційної структури. Оцінка ефективності управлінських рішень. Оцінка ефективності управління персоналом.
Змістовий модуль 2. Особливості корпоративного управління в туризмі
НЕ 2.1 Корпорація як система управління Процес управління корпоративною системою. Корпорація як система. Зовнішнє середовище корпорації. Внутрішнє середовище корпорації.
НЕ 2.2 Управління корпоративним капіталом. Форми корпоративного капіталу. Цінні папери та їх види. Державне регулювання ринку цінних паперів.
НЕ 2.3 Особливості туризму як об’єкту корпоративного управління. Основні закономірності розвитку туризму. Система управління туризмом Взаємодія туризму та економіки. Туризм та охорона навколишнього середовища. Соціальна сфера як зовнішнє середовище туризму.
НЕ 2.4 Управління персоналом у тур фірмі. Роль керівних кадрів у забезпеченні ефективного управління туристичною організацієюКадрова служба та її функції.Планування та підбір персоналу. Навчання та підвищення кваліфікації персоналу.
НЕ 2.5 Управління процесами праці в корпоративних туристичних організаціях. Зміст та особливості управлінської праці. Раціональна організація та розподіл управлінської праці. Нормування праці. Оплата та стимулювання праці. Культура управлінської праці.
НЕ 2.6 Організація проведення ділових нарад та переговорів. Ділові наради як метод правління та їх класифікація. Організація проведення нарад. Забезпечення ефективності нарад. Ділові переговори.
НЕ 2.7 Роль керівників та стилі керівництва корпоративного управління. Роль керівників та їх характеристики. Стилі керівництва. Управлінська решітка “ГРІД”. Елементи управління.
НЕ 2.8 Корпоративна культура. Розвиток корпоративної культури в Україні. Корпоративна культура та корпоративний кодекс. Характеристика основних типів корпоративної культури.
ІІІ. Література до вивчення курсу:
- Господарський кодекс України. - Харків: Одісей, 2003.- 248 с.
- Цивільний кодекс України. - Харків: Одісей, 2003. – 408 с.
- Закон України "Про господарські товариства" від 19.09.91зі змінами та доповненнями, № 1576-ХІІ // Відомості Верховної Ради - 1991. – № 49.
- Закон України ”ссылка скрыта
- Борзунов В.И. Принципы и методы корпоративного управления. - Сумы: Козацкий вал, 1998. - 25 с.
- Гриньова В.М., Попов О.Є. Організаційно-економічні основи формування системи корпоративного управління в Україні. – Харків: Вид. ХДЕУ, - 2003. - 324 с.
- Євтушевський В.А. Основи корпоративного управління: Навч. посібник. - К.: Знання-Прес, 2002.- 317 с.
- Задихайло Д.В., Кібенко О.Р., Назарова Г.В. Корпоративне управління: Навчальний посібник. - Харків: Еспада, 2003. - 688 с.
- Козаченко Г.В., Воронкова А.Е. Корпоративне управління: Підручник для вузів. - К.: Лібра, 2004. - 368 с.
- Козаченко Г.В., Воронкова А.Е., Коренєв Е.Н. Основи корпоративного управління: Навч. посібник. - Луганськ: Вид. СНУ, 2001. - 480 с.
- Кибенко Е.Р. Корпоративное право Украины: Уч. пособие. – Харьков: Эспада, 2001. – 288 с.
ДИСЦИПЛІНА МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ У ВШ ТА БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС
Для напряму підготовки 8.050201 „Менеджмент організацій”
Кількість годин (кредитів):108 (3)
Форма контролю: залік
І. Пояснювальна записка
1.1. Мета курсу: теоретична та практична підготовка магістрів спеціальності “Менеджмент організацій” до роботи викладача у вищому навчальному закладі.
1.2. Головні завдання курсу:
Розглянути стан, проблеми та тенденцій змін сучасної вищої освіти в Україні та світі; усвідомити сучасні аспекти, вимоги та необхідність приєднання до Болонського процесу; сформувати поняття про основні форми роботи у вузі; ознайомитись з основними вимогами щодо планування, підготовки і проведення лекцій у вищій школі; сформувати знання про основні форми і методи проведення лабораторних, практичних та семінарських занять а також про методику опитування студентів на заліках та іспитах.
1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:
В результаті засвоєння курсу студенти повинні знати основні поняття про Болонський процес в освіті, методики та форми викладання предмету у вищій школі та уміти застосовувати їх на практиці.
ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).
ЗМ 1. Вища школа в світлі сучасних вимог.
НЕ.1.1. Проблеми та тенденції змін сучасної вищої школи. Болонський процесс:
світ і освіта на початку ХХІ століття; головні тенденції розвитку світової вищої освіти; особливості вузівської системи освіти, ЇЇ функції; сучасний стан вузівської освіти в Україні; основні положення, принципи та цілі Болонського процессу; кредитно-модульна система організації навчання; проблеми та завдання приєднання до Болонського процесу.
ЗМ 2. Методичні основи викладання предмету у вищій школі
НЕ.2.1. Лекція у вузі: загальні положення. Методологічні основи лекції:
лекція, програма, підручник; переваги лекції перед іншими формами навчання, типи лекцій; загальні вимоги до лекції; методологічні основи лекції; використання наочності на лекції; мова лектора; темп лекції; якісні критерії лекції; структура лекції, етапи її підготовки.
НЕ.2.2. Лабораторні і практичні заняття у ВНЗ: місце лабораторних і практичних робіт у навчальному процесі вищої школи; основні завдання та основні відмінності лабораторних і практичних робіт; методи проведення (бригадний, індивідуальний); форми проведення (фронтальні, практикум, цикли); семінарські заняття;форми і методи проведення; підготовка до занять.
НЕ.2.3. Самостійна робота студентів. Форми та методи проведення заліків та іспитів: організація і форми самостійної роботи студентів; підготовка до іспитів та заліків; проведення консультацій перед іспитами та заліками; організаційні питання; методика проведення іспитів у вищій школі; методика і досвід опитування студентів на іспитах; вимоги до відповіді студента; критерії та мотивація оцінки відповіді студента.
ІІІ. Література до вивчення курсу:
- Астахова Е.В. Методика организации и проведения семинарских занятий по предметам гуманитарного цикла. – Харьков: Народная украинская академия, 2000. – 50 с.
- Бондар А.Д., Ранська Л.А. Лабораторні і практичні роботи у вищій школі. – К.: Вища школа, 1977. – 77 с.
- Вища освіта України і Болонський процес: Навч. посіб./ За ред.. В.Г.Кременя. – Тернопіль: Навчальна книга. – 2004. – 384 с.
- Модернізація вищої освіти України і Болонський процес: Мат-ли до першої лекції. – К.: Изд. – 2004. – 60 с.
- Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу. Документи і матеріали Травень-грудень 2004 р. – Ч.2. – Тернопіль: Вид-во ГНПУ ім.. В.Гнатюка, 2005. – 188 с.
ДИСЦИПЛІНА МЕТОДОЛОГІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Для напряму підготовки 8.050201 „Менеджмент організацій”
Кількість годин (кредитів):54 (1,5)
Форма контролю: залік
І. Пояснювальна записка
1.1. Мета курсу розкрити теоретико-методологічні основи наукових досліджень, основи методології науково-дослідної діяльності, етапи наукового дослідження, розглянути основні методологічні принципи, методи наукових досліджень, теорію і практику, логіку наукових досліджень, розкрити інформаційне забезпечення наукової роботи, а також висвітлити основні методико-методологічні підходи в дослідження територіально-економічних систем різного рангу.
1.2. Головні завдання курсу: засвоїти теоретико-методологічні основи пізнання в наукових дослідженнях; творчо осмислити загальнонаукові, конкретно-наукові та спеціальні методи наукових досліджень,їх зміст, функції та підходи до застосування, основні методологічні та методичні підходи до вивчення конкретних об’єктів, явищ чи процесів; розуміти методологію та організацію наукових досліджень.
1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни: вміти обґрунтувати поняття методології, методики та організації наукових досліджень; вибирати напрями наукового дослідження; розробляти програми досліджень певного об’єкту; вміти працювати з джерелами інформації, опрацьовувати та аналізувати її, використовуючи сучасну методологію наукових досліджень; уміння науково формулювати висновки та пропозиції щодо результатів наукових досліджень
ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).
ЗМ 1. Теоретичні основи викладання курсу «Методологія та організація наукових досліджень»
НЕ.1.1. Об’єкт, предмет і завдання курсу. Мета курсу. Суть наукового пізнання, знання та наукового дослідження. Етапи становлення розвитку науки. Поняття, цілі і функції розвитку науки. Структурні елементи науки, їх характеристика [1,2, 5, 13] .
НЕ.1.2. Загальнонаукові аспекти теорії наукових досліджень. Теоретичні основа наукових досліджень. Теорія як метод пізнання. Структура наукової теорії. Сутність, особливості та чинники теоретичного знання. Функції наукової теорії. Класифікація наукової теорії. Теоретичний рівень наукового знання. Методологія наукових досліджень [2, 5, 7, 8,10, 12].
НЕ.1.3. Основи методології науково-дослідної діяльності. Поняття методології та методики наукових досліджень. Методологія науки: суть, рівні та принципова схема наукового дослідження. Основи методології наукових досліджень на емпіричному та теоретичному рівнях пізнання. Методологія індуктивних та дедуктивних досліджень. Пізнавальні прийоми і форми наукових досліджень. Понятійно-термінологічний апарат (ПТА) [5, 7, 8, 10, 12, 13] .
НЕ.1.4.Теорія і практика конкретних соціально-економічних досліджень.
Вибір напряму наукового дослідження. Поняття, види та етапи проведення конкретного соціально-економічного дослідження. Поняття, функції та структура програми соціально-економічного дослідження. Функції програми. Методологічний розділ програми. Методичний розділ програми. Організаційний розділ програми. Загальна вимоги до програми [7, 8 , 10 , 12] ..
НЕ.1.5. Методологія, основні наукові принципи, підходи та методи наукових досліджень, їх характеристика. Основні методологічні принципи наукових досліджень. Основні загальнонаукові підходи в наукових дослідженнях. Методи аналізу емпіричних даних наукових досліджень. Класифікація методів наукових досліджень, функції методу. Загальнонаукові та спеціальні методи. Особливості генезису та еволюції методів дослідження. Методи інформаційного забезпечення наукових досліджень. Види наукових досліджень [3, 4, 11, 12] .
.ЗМ 2. Методичні основи викладання курсу «Методологія та організація наукових досліджень»
НЕ.2.1.Методичні рекомендації до викладання теми «Вибір, етапи та економічна ефективність наукового дослідження». Мета наукових досліджень. Науковий результат. Науковий напрям. Проблема. Тема. Наукові питання. Основні етапи проведення наукових досліджень (підготовчий, пошук; збирання і нагромадження наукової інформації; опрацювання зібраних інформаційних матеріалів; літературне, графічне і картографічне оформлення результатів наукових пошуків; обговорення наукових досліджень [3,7, 11, 12]
НЕ.2.2. Методичні рекомендації до викладання теми «Інформаційне забезпечення наукової роботи». Суть і види науково-технічної інформації. Методи та методика пошуку і збору наукової інформації. Аналіз та інтерпретація інформації. Організація роботи з науковою літературою [5, 10, 1, 13] .
.НЕ.2.3. Методологічні рекомендації до викладання теми «Логіка наукового дослідження». Аналіз загальної схеми наукового дослідження. Організація і планування наукового дослідження. Загальна характеристика джерел і посібників. Робота над рукописом. Композиція дипломної чи магістерської роботи [5, 7, 10, 13] .
.НЕ.2.4. Методичні рекомендації до викладання теми «Методико-методологічні підходи в дослідженні територіальних соціально-економічних систем. Проаналізувати методику дослідження населення; сільського господарства; промислового підприємства; транспорту; територіальної рекреаційної системи [2, 4, 6, 12] .
ІІІ. Література до вивчення курсу:
1. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география: Понятийно-терминологический словарь.- М.: Мысль, 1983.- 232 с.
2. Дзенис З.Е. Методология и методика социально-экономических исследований.- Рига: Зинатне, 1980.- 258 с.
3. Коновалова Н.І. Методика соціальних та економіко-географічних досліджень: Навч.посібник.- Чернівці: рута, 1998.- 87 с.
4. Коновалова Н.І. Методи географічних досліджень (Блок. Методи соціальних та економіко-географічних досліджень): Конспект лекцій.- Чернівці: рута, 2004.- 40 с.
5. Крушельницька О.В. Методологія і організація наукових досліджень: Навч.посібник.- К.- Кондор, 2003.- 192 с.
6. Методика соціально-економгеографічних досліджень низового адміністративного району: Навчально-методичний посібник /Укл. Н.І. Коновалова, О.С. Чубрей.- Чернівці: Рута, 2007.- 51 с.
7. Методологія наукових досліджень: методичні вказівки / Н.І. Коновалова, С.А. Греков.- Чернівці: рута, 2008.- 20 с.
8. Методологія і методика наукових досліджень із соціально-економічної географії: Конспект лекцій / Укл. Н.І. Коновалова, М.М. Цепенда.- Чернівці: Рута, 2007.- 50 с.
9. Методологія наукових досліджень: Програма курсу та теми практичних робіт /Укл. Коновалова Н.І.- Чернівці: Рута, 2009.- 20 с.
10. Організація і методологія наукових досліджень із соціально-економічної географії: Конспект лекцій / Укл. Н.І. Коновалова, М.М. Цепенда.- Чернівці: Рута, 2005.- 38 с.
11. Пістун М.Д. Основи теорії суспільної географії.- К.: Вища шк.., 1996.- 232 с.
12. Топчієв О.Г. Суспільно-географічні дослідження: методологія, методи, методика: Навч.посібник.- Одеса: Астропринт, 2005.- 632 с.
13. Філіпченко А.С. Основи наукових досліджень: Консп.лекцій.- К.: Академвидав, 2004.- 2008 с.
ВИБІРКОВІ ДИСЦИПЛІНИ
ДИСЦИПЛІНА ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА
Для напряму підготовки 7.050201; 8.050201 „Менеджмент організацій”
Кількість годин (кредитів):54 (1,5)
Форма контролю: залік
І. Пояснювальна записка
1.1. Мета курсу – це теоретична й практична підготовка студентів з питань організації захисту населення; вивчення шляхів і способів підвищення організації і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт при ліквідації аварій, катастроф, наслідків стихійних лих і в осередках ураження, пов’язаних з дією зброї масового ураження.
1.2. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:
У результаті вивчення курсу студент має набути такі компетенції: знати: характеристику осередків ураження, які виникають у надзвичайних умовах мирного та воєнного часу; способи і засоби захисту населення від вражаючих факторів аварій, катастроф, стихійних лих і сучасної зброї масового ураження; порядок дій сил ЦО і населення в умовах надзвичайних обставин; призначення і порядок роботи з приладами радіаційної і хімічної розвідки, дозиметричного контролю; методику прогнозування можливої радіаційної, хімічної (бактеріологічної), біологічної обстановки, яка може виникнути внаслідок стихійного лиха та аварії; основні стійкості роботи галузей сільського і лісового господарства в НС; основи організації і здійснення заходів щодо надання допомоги потерпілим і життєзабезпечення населення при виникненні Н С. уміти: практично здійснювати заходи захисту населення від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха і застосування сучасної зброї масового ураження; оцінювати радіаційну, хімічну, біологічну обстановку й обстановку, яка може виникнути в результаті стихійного лиха та аварії; керувати підготовкою формувань і проведенням рятувальних та інших невідкладних робіт на об’єктах н/г відповідно до майбутньої спеціальності.
ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).
ЗМ. 1. Цивільний захист (ЦЗ) в сучасних умовах ;
НЕ 1.Надзвичайні ситуації мирного і воєнного часів та їх вплив на життєдіяльність людей;
НЕ 2.Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях;
НЕ 3. Захист населення в надзвичайних ситуаціях.
ЗМ. 2. Організація навчання населення з цивільного захисту, методика проведення занять з цивільного захисту.
НЕ1. Організація і проведення заходів щодо надання допомоги потерпілим та життєзабезпечення населення у надзвичайних ситуаціях.
НЕ 2. Дії викладачів і учнів у надзвичайних ситуаціях.
ІІІ. Література до вивчення курсу:
Закон України "Про правові засади цивільного захисту", № 1859 - IV, 24 червня 2004.
- Воробйов О.О., Романів Л.В. Цивільний захист. Навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 2008. – 152 с.
- Стеблюк М.І. Цивільна оборона: підручник. - 2-ге видан., перероблене і доповнене. - К.: Знання - Прес, 2003. - 455 с.
ДИСЦИПЛІНА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
Для напряму підготовки 7.050201; 8.050201 „Менеджмент організацій”
Кількість годин (кредитів):36 (1)
Форма контролю: залік
Пояснювальна записка
1. Мета курсу -формування базових уявлень студентів про інтелектуальну власність, розкриття основних понять та об’єктів, що складають систему інтелектуальної власності, економічних аспектів, таких як оцінка та комерціалізація інтелектуальної власності, а також правової охорони і правового захисту в юрисдикційній та неюрисдикційній формах.
1.2. Головні завдання курсу: орієнтуватись в питаннях сфери інтелектуальної власності та ефективно використовувати результати своєї творчої та технічної діяльності; розпізнавати порушення своїх прав на результат інтелектуальної діяльності та захищати їх; правильно оцінювати об’єкти інтелектуальної власності та отримувати від них комерційну вигоду; не порушувати прав інтелектуальної власності інших осіб.
П. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ),
ЗМ1. Інтелектуальна власність як право на результати творчої діяльності людини:
Основні поняття. Еволюція інтелектуальної власності в Україні. Місце і роль інтелектуальної власності в економічному і соціальному розвитку держави.
Система інтелектуальної власності:
Класифікація об'єктів права інтелектуальної власності. Суб'єкти права інтелектуальної власності. Система законодавства України про інтелектуальну власність. Державна система правової охорони інтелектуальної власності. Міжнародна система інтелектуальної власності.
Охорона права на об'єкти інтелектуальної власності:
Мета і принципи правової охорони. Охорона прав на об'єкти промислової власності. Охорона прав на нетрадиційні об’єкти інтелектуальної власності. Охорона об'єктів авторського права і суміжних прав. Охорона прав на об'єкти інтелектуальної власності за кордоном. Паризька, Бернська та Римська конвенції і їх принципи.
Економіка інтелектуальної власності:
Особливості права інтелектуальної власності як товару. Інтелектуальна власність як нематеріальний актив. Мета і способи комерціалізації прав на об'єкти інтелектуальної власності. Види ліцензійних договорів та платежів. Договори лізингу та франшизи. Оцінка вартості прав на об'єкти інтелектуальної власності: підходи та методи. Життєвий цикл об'єкта інтелектуальної власності.
Захист прав інтелектуальної власності:
Дії, що визнаються порушенням права інтелектуальної власності. Категорії спорів. Форми і порядки захисту права інтелектуальної власності. Способи захисту права інтелектуальної власності: адміністративно-правовий, цивільно-правовий спосіб захисту та кримінальна відповідальність за порушення прав.
ІІІ. Література до вивчення курсу:
- Понікаров В.Д., Єрмоленко О.О., Медведєв І.А. Авторські права та інтелектуальна власність. Підручник. Х: ВД "ІНЖЕК", 2008. - 304 с.
- Цибульов П.М. Основи інтелектуальної власності / Навчальний посібник. – К.: “Інст. інтел. власн. і права”, 2005. – 108 с.
- Підопригора О.А., Підопригора О.О. Право інтелектуальної власності. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 336 с.
- Цибульов П.М., Чеботарьов В.П., Популярно про інтелектуальну власність: абетка / За заг. ред. к.е.н. М.В. Паладія. – К.: ТОВ "Альфа-ПіК", 2004. – 56 с.
- Дроб'язко В.С., Дроб’язко Р.В. Право інтелектуальної власності: навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 512 с
ДИСЦИПЛІНА ІСТОРІЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ
Для напряму підготовки 7.050201 „Менеджмент організацій”
Кількість годин (кредитів):108 (3)
Форма контролю: залік
І. Пояснювальна записка
1.1. Мета курсу - формування знань студентів про стан та розвиток соціально-економічної думки у різні історичні періоди.
1.2. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:
У результаті вивчення курсу студент має набути таких компетенцій: знань про стан та розвиток соціально-економічної думки в Україні у різні економічні періоди; розвиток економічної думки на різних територіях України, які входили до складу різних державних формувань; економічної думки українського зарубіжжя.
ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).
ЗМ 1. Суспільно-економічна думка в Україні до початку ХІХ ст.
НЕ 1.1. Соціально-економічна думка епохи раннього середньовіччя
Суспільно-економічна думка у Стародавній Русі. Суспільно-економічна думка в період феодальної розробленості. Розвиток економічної думки у період завершення формування української народності (ХІІІ-ХІVст.). Економічна думка у ХV-ХVІ ст.
НЕ 1.2. Економічна думка в Україні періоду Козаччини.
Економічна думка в роки Визвольної війни 1648-1654. Розвиток суспільно-економічної думки після Переяславської угоди. «Літопис Самовидця». Суспільно-економічні погляди Ф. Прокоповича. Літописці Г.Грабянка і С.Величко.
НЕ 1.3. Економічна думка другої половини ХVІІІ-початку ХІХ ст.
Відбиття різних напрямів економічної думки у матеріалах Комісії з укладання нового Уложення 1767-1768 рр. Економічні та просвітницькі погляди Я. Козельського. Соціально-політичні та економічні погляди Г.Сковороди. Соціально-економічні погляди авторів «Торчинського маніфесту» та «Універсалу до селян».
ЗМ 2. Розвиток соціально-економічної думки в Україні з початку ХІХ до 20-х років ХХ століття.
НЕ 2.1. Генезис економічної думки у період підготовки та здійснення реформи 1861 р.
Відбиття соціально-економічних проблем кризи кріпацтва у працях передової української інтелігенції у першій чверті ХІХ ст.
НЕ 2.2. Розвиток суспільно-економічної думки у пореформений період (60-ті – початок 90-х років ХІХ ст.)
Пореформенні соціально-економічні проблеми у журналі «Основа». Громади. Економічні погляди революційної та радикальної демократії. Ліберально-народницька економічна думка. Розвиток політичної економії.
НЕ 2.3. Основні напрями розвитку економічної теорії з 90-х років ХІХ до 20-х років ХХ ст.
Витоки і основні напрями розвитку основних політико-економічних шкіл. Економічна теорія марксизму та її оцінки. Соціальний напрям у політичній економії. Особливості розвитку економічної думки в Україні напередодні жовтневих подій і в роки «воєнного комунізму». Основні напрями і характер еволюції економічної теорії в Україні у роки наростання державного тоталітаризму.
ІІІ. Література до вивчення курсу:
- Злупко С.М. Українська економічна думка. Хрестоматія. – Київ, 1998. 368 с.
- Злупко С.М. Економічна думка України: від давнини до сучасності. – Львів, 2000. 586 с.
- Історія економічних учень: Підручник. У 2 ч. Ч.1 / В.Д. Базилевич, Н.І. Трожевська, Т.В. Гайдай та ін.; За ред. В.Д. Базилевича. – 3-тє вид., випр. і допов. – К.: Знання, 2006. 582 с.
- Історія економічних учень: Підручник. У 2 ч. Ч.2 / В.Д. Базилевич, Н.І. Трожевська, Т.В. Гайдай та ін.; За ред. В.Д. Базилевича. – 3-тє вид., випр. і допов. – К.: Знання, 2006. 575 с.
- Історія економічних вчень (сучасна економічна думка): Навч. посібник / С.В. Мочерний, М.В. Довбенко. – Л.: Новий світ – 2000, 2008. 486с.
- Історія економічних учень: Навч. посібник для екон. спец. вищих навч. закл. / П.І. Юхименко, П.М. Леоненко. – 3-тє вид., випр. – К.: Знання – Прес, 2002. 514 с.
- Історія економічних вчень: Навч. посібник для вищ. навч. закл. / В.М. Лісовицький; Міністерство освіти і науки України. – К.: Центр навч. л-ри, 2004. 219 с.
- Історія економічної думки України: Посібник для студентів економічних вузів і факультетів. – К.: Либідь, 1993. 271 с.
- Історія економічних вчень. Розвиток економічної думки в Україні: Навч.-метод. посібник / В.М. Ковальчук, М.І. Сарай. – Тернопіль: Астон, 1999. 126 с.
- Українська фінансова думка другої половини ХІХ – початку ХХ століть / В.В. Небрат ; НАН України. Ун-т економіки та прогнозування. – К.: 2007. 223 с.
ДИСЦИПЛІНА ОЦІНКА ПРП
Для напряму підготовки 7.050201 „Менеджмент організацій”
Кількість годин (кредитів):108 (3)
Форма контролю: екзамен
І. Пояснювальна записка
1.1. Мета курсу - формування знань студентів про сучасний стан, методи та види оцінки природно-ресурсного потенціалу території (акваторії)
1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:
У результаті вивчення курсу студент має набути таких компетенцій: знань про теоретико-методологічні основи оцінки природних ресурсів; творчо осмислити та вміти реалізувати на практиці методику еколого-економічної оцінки ресурсного потенціалу.
ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).
ЗМ 1. Загальні методичні положення оцінки природно-ресурсного потенціалу.
НЕ 1.1. Мінеральний потенціал. Специфічні особливості мінеральних ресурсів як об'єкту еколого-економічної оцінки. Методика еколого-економічної оцінки мінеральною потенціалу. Основні результати та напрями використання оцінки мінерального потенціалу в господарській практиці.
НЕ 1.2. Водний потенціал. Специфічні особливості водних ресурсів як об'єкту еколого-економічної оцінки. Методика оцінки водного потенціалу. Основні результати та напрями використання оцінки водного потенціалу.
НЕ 1.3. Земельний потенціал України. Специфічні особливості земельних ресурсів як об'єкту еколого-економічної оцінки. Методика еколого-економічної оцінки земельного потенціалу. Основні результати та напрями використання оцінки земельного потенціалу в господарській практиці.
НЕ 1.4. Лісовий потенціал. Специфічні особливості лісових ресурсів як об'єкту еколого-економічної оцінки. Методика еколого-економічної оцінки лісового потенціалу. Основні результати та напрями використання оцінки лісового потенціалу в господарській практиці.
НЕ 1.5. Фауністичний потенціал. Специфічні особливості фауністичних ресурсів як об'єкту еколого-економічної оцінки. Методика еколого-економічної оцінки фауністичного потенціалу. Основні результати та напрями використання оцінки фауністичного потенціалу в господарській практиці.
НЕ 2.6. Природно-рекреаційний потенціал. Специфічні особливості природно-рекреанійних ресурсів як об'єкту еколого-економічної оцінки. Методика еколого-економічної оцінки природно-рекреаційного потенціалу. Основні результати та напрями використання оцінки природно-рекреаційного потенціалу в господарській практиці.
ЗМ 2. Конструктивно-географічні та прикладні аспекти оцінки ПРП України.
НЕ 2.1.Системно-структурний аналіз НРП. Аналіз компонентної, функціональної, територіальної та організаційної структури ПРП України.
НЕ 2.2 .Прогнозування розвитку ПРП. Коротко, середньо- та довгострокове прогнозування розвитку ПРП держави. Фактор часу та невизначеності в освоєнні ПРП
НЕ 2.3. Основні напрями використання результатів оцінки ПРП України. Використання оцінки ПРП для: визначення національною багатства держави; оцінки сукупного ресурсного потенціалу визначення загальної та ресурсної ефективності природокористування; розрахунку ПРП геосистем і т.і.
НЕ 2.4. Основні напрями раціоналізації природокористування в Україні. Адаптація структури існуючих ТВК до структури ПРП регіону. Еколого-економічне стимулювання розвитку природокористування. Розробка кадастрів ПРП.
ІІІ. Література до вивчення курсу:
- Руденко В.П. Географія природно-ресурсного потенціалу України. У 3-х частинах. – К. - Чернівці: ВД КМ Академія - Зелена Буковина, 1999. - 568 с.
- Дорогунцов С.І., Муховиков А.М., Хвесик М.А. Оптимізація природокористування: В 5-ти т.: Навч. посібник. Т.1. Природні ресурси: еколого-економічна оцінка. – К.: Кондор, 2004. – 291с.
- Природно-ресурсний потенціал сталого розвитку України. – К.: РВПС України, 1999. – 716с.
- раціонального природокористування в Україні у першій половині ХХ ст. – Чернівці: Рута,2004. – 216 с.
- Мінеральні ресурси України та світу на 01.01.2004 р./ Держ. ком. прир. ресурс. Укр. Голов. ред. Д.С.Гурський; ред. - уклад. Ю.І.Третьяков. – К., 2005. – 461 с.
- Садченко О.В. Економіко-географічний підхід до оцінки земельної ренти // Земельні відносини і просторовий розвиток в Україні: Матеріали міжнародної наукової конференції К., 2006. – Ч.2. – С.97-100.
- Руденко В.П., Вацеба В.Я., Соловей Т.В. Природно-ресурсний потенціал природних регіонів України. - Чернівці: Рута, 2001.-268с.
- Новаковський Л.Я., Шквир М.І. Регіональна земельна політика. - Київ: Урожай, 2006. – 178 с.
- Третяк А.М., Бабміндра Д.І. Земельні ресурси України та їх використання. – К., 2003. – 216 с.
- Піріашвілі Б.З., Чиркін Б.М., Чукаєва І.К. Перспективний паливно-енергетичний баланс-основа формування енергетичної стратегії України до 2030 року. – К.: Наук. світ, 2008. – 240 с.
- Збірник законодавчих актів України про охорону навколишнього природного середовища. У 11 томах. – Чернівці: Зелена Буковина
ДИСЦИПЛІНА ГЕОІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ У ПРИРОДООХОРОННОМУ МЕНЕДЖМЕНТІ
Для напряму підготовки 7.050201 „Менеджмент організацій”
Кількість годин (кредитів):108 (3)
Форма контролю: залік
1.1. Мета даного курсу – розвиток уявлень про використання геоінформаційних систем в області природоохоронного менеджменту.
1.2. Головні завдання курсу:
знайомство з теоретичними питаннями і базовими постулатами геоінформатики;розвиток уявлень про способи збору і кодування польових даних про стан навколишнього середовища; розвиток уявлень про способи введення і кодування картографічної інформації;ознайомлення з основними технологічними етапами обробки даних в ГІС; розгляд питань теорії геоінформаційного моделювання;ознайомлення із способами графічного представлення інформації в ГІС і прийомами створення звітних документів.
1.3.. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни:
знати задачі і призначення ГІС, принципи організації, структуру и складові частини ГІС, способи організації даних у ГІС, моделі даних ГІС, структури моделей, методи проведення аналізу даних за допомогою ГІС, способи введення графічної інформації у ГІС, сучасний стан, перспективи и тенденції розвитку ГІС;
мати навики практичного використання ГІС - технологій для введення, обробки, аналізу и відображення просторової інформації у природоохоронному менеджменті, вільно володіти основними прийомами и методиками геоінформаційного аналізу
ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ), література [ ]
ЗМ 1.
НЕ 1.1. Екоінформатіка і геоінформатіка. [1,10]
Національні екоінформаційні системи, системи моніторингу, збору і аналізу географічно прив’язаної інформації про антропогенне навантаження і стан здоров’я населення.
НЕ 1.2. Визначення ГІС, історія розвитку інформаційних систем в науках про Землю. [ 1,6]
Геоінформаційні системи і технології. Складники ГІС. Підсистеми ГІС. Періоди розвитку геоінформаційних систем у світі.
НЕ 1.3. Класифікації ГІС [4,8,9]
Класифікації ГІС: по сферах застосування, просторовому обхваті, компонентних рівнях застосування, основному призначенні .
НЕ 1.4. Карта як модель географічних даних і представлення реальності..[ 1,3]
Карта як модель: представлення реальності. Зміна парадигми у картографії. Характеристики карт. Картографічні проекції. Системи координат. Картографічний процес. Умовність карт і бази даних ГІС. Часові ряди карт.
НЕ 1.5.. Визначення екологічного моніторингу, його основні цілі, завдання, [10,2 ]
Екологічне нормування. Організація систем екологічного моніторингу. Оцінка комплексної антропотехногенного навантаження на навколишнє середовище. Організація автоматизованих інформаційно-аналітичних систем у екологічному моніторингу.
НЕ 1.6. Державний моніторинг природних об'єктів, його функції і структура. [1,2]
Суб'єкти держаного моніторингу та їх діяльність. Галузеві особливості державного моніторингу.
ЗМ 2.
НЕ .2.1. Зберігання тематичних даних. Розробка класифікаторів і кодування. Стандартизація даних в ГИС [1,3 ]
Бази даних як інформаційне ядро географічної інформаційної системи. Інструмент для створення тематичних БД. Системи управління базами даних Картографічні і тематичні класифікатори. Інтегрована система обробки даних ГІС
НЕ .2.2. Комп'ютерна технологія постановки і рішення екологічних задач. [1,4 ]
Аналіз, моделювання и програмування в екологічних дослідженнях. Використання готових пакетів програм для вирішення екологічних задач.
НЕ 2. 3. Особливості використання ГІС-технологій в екомоделюванні.[1,6 ]
Методи математичного моделювання і аналізу даних в системі екологічного моніторингу. Цифрові моделі рельєфу GRID і TIN як основа багатошарової електронної карти.
НЕ 2.4. Експертні системи і їх використання при рішенні гео- і еко-задач. [1,5]
Структура, властивості, функції, класифікація експертних систем, моделі представлення знань. Технологія проектування експертних систем
НЕ 2.5. Вирішення задачі районування [1,2]
Просторовий аналіз засобами ГИС. Особливості процесу об'єднання об'єктів на карті у райони Способи просторового сполучення даних
НЕ 2.6 Огляд існуючих ГІС-додатків [ 5]
Інструментальні ГІС. ГІС-в’ювери. Довідкові картографічні системи. Засоби просторового моделювання. Спеціальні засоби обробки і дешифрування даних зондувань землі.
ІІІ. Література до вивчення курсу:
1. Кузнецов О.Л., Никитин А.А., Черемисина Е.Н. Геоинформационные системы. Учебник для вузов. – М.: Государственный научный центр Российской Федерации – ВНИИгеосистем, 2005. – 346 с.: ил.
2. Создание Государственных геологических карт на базе ГИС ИНТЕГРО. Методические рекомендации. –М., 2001.208 с.
3. Бугаевский Л.М., Цветков В.Я. Геоинформационные системы: Учебное пособие для вузов. – М.: Златоуст, 2000. С.222.
4. Геоинформатика. Под ред. В.С.Тикунова. – М.: Академия, 2005.
5. ArcView GIS (User's Guide). ESRI, Inc. Redland, CA USA, 2000.
6. Де Мерс М.Н. Географические информационные системы. Основы. – М.: Изд. Data +, 1999, 490 с.
7. 2. Иванников А.Д., Кулагин В.П., Тихонов А.Н., Цветков В.Я. Геоинформатика. – М.: Изд. Макс Пресс, 2001, 349 с.
8. 3. Кошкарев А.В., Тикунов В.С. Геоинформатика. – М.: Изд. Картгеоцентр-Геоиздат, 1993, 213 с.
9. Геоинформатика. / Иванников А.Д., Кулагин В.П. и др. – М.: МАКС Пресс, 2001 г., с.349
10. Прозоров Л.Л., Экзарьян В.Н. Введение вгеоэкологию. – М.: Пробел, 2000, с. 208
ДИСЦИПЛІНА РЕГІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА СТАЛОГО РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ
Для напряму підготовки 7.050201; 8.050201 „Менеджмент організацій”
Кількість годин (кредитів):108 (3)
Форма контролю: залік
І. Пояснювальна записка
1.1. Мета курсу формування знань магістрантів про стратегію, шляхи та засоби реалізації державної політики сталого розвитку у різних сферах людської діяльності
1.2. Головні завдання курсу: розкрити теоретичні і прикладні аспекти сталого розвитку, обґрунтувати необхідність впровадження глобальних стратегій розвитку суспільства;визначити основні напрями та інструменти розв’язання проблем стійкого розвитку;
ознайомити з основними міжнародними та національними документами зі сталого розвитку;
розкрити зміст стратегічних цілей розвитку України; проаналізувати національну політику в напрямку до збалансованого співіснування природного середовища та суспільства; дослідити участь України у міжнародному співробітництві в галузі охорони довкілля та соціально-економічному розвитку суспільства; розкрити сутність формування та функціонування мережі єврорегіонів України; розглянути особливості соціально-економічного розвитку економічних районів України.
1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни: У результаті вивчення курсу студент має набути таких компетенцій: знання предмету, мети та завдань курсу «Регіональна політика сталого розвитку»; основних міжнародних та національних документів зі сталого розвитку; стратегічних цілей розвитку України; основних стратегій економічного та соціального розвитку економічних районів України; розуміння державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів; необхідності впровадження стратегій сталого розвитку людства; особливості формування та функціонування мережі єврорегіонів України.
ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).
ЗМ 1. ПОНЯТТЯ ПРО СТІЙКИЙ РОЗВИТОК ТА ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ КОНЦЕПЦІЇ СТІЙКОГО РОЗВИТКУ
НЕ1.1. Визначення стійкого розвитку та передумови його формування
Зміст, мета, понятійний апарат та основні вимоги щодо сталого розвитку суспільства. Міжнародний форум з навколишнього середовища і розвитку в Ріо-де-Жанейро. Саміт Землі – всесвітня конференція ООН із сталого розвитку.
НЕ1.2. Антропоцентричний підхід до розуміння поняття стійкого розвитку
Визначення поняття антропоцентризм. Вихідні цілі антропоцентричного підходу. Стан рівноваги та еластичність. Фактори ризику для стійкого розвитку. Основні проблеми антропоцентричного підходу.
НЕ1.3. Напрями та інструменти розв’язання проблем стійкого розвитку
Зміст консервативного напряму існуючого стану системи «людина - природа». Зміст напряму прогресивних змін суспільної системи. Сфери розв’язання проблем.
НЕ1.4. Показники та індикатори стійкого розвитку
Етапи формування показників та індикаторів сталого розвитку. Зміст індикаторів сталого розвитку. Класифікація індикаторів сталого розвитку. Основні моделі індикаторних систем .
НЕ1.5. Основні міжнародні документи зі сталого розвитку суспільства
Зміст, основна мета та завдання світової програми дій «Порядок денний на ХХІ століття». Зміст, основна мета та завдання програми дій з подальшого впровадження Порядку денного на ХХІ століття. Зміст, основна мета та завдання Ольборзької хартії «Міста Європи на шляху до сталого розвитку». Зміст, основна мета та завдання Оргуської конвенції. Зміст та основна мета та завдання «Плану дій». Зміст та основна мета та завдання Йоганнесбургської декларація.
НЕ1.6. Концепція переходу України до сталого розвитку
Завдання та принципи концепції. Передумови формування стратегічних цілей розвитку. Чинники впливу на політику сталого розвитку в Україні.
НЕ1.7. Комплексна програма реалізації на національному рівні рішень, прийнятих на Всесвітньому саміті зі сталого розвитку на 2003-2015 р.
Зміст, загальні положення, основна мета та завдання Програми. Науково-методологічне та організаційне забезпечення. Заходи щодо виконання Програми у різних сферах людської діяльності.
НЕ1.8. Основні положення Закону України «Про стимулювання регіонального розвитку»
Основні положення Закону. Передумови формування та стимулювання державної політики щодо розвитку регіонів. Особливості впровадження положень Закону.
ЗМ 2. СТРАТЕГІЧНІ ЦІЛІ РОЗВИТКУ УКРАЇНИ ТА ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ, ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ, ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО, СОЦІАЛЬНОГО І ЕКОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ
НЕ2.1. Стратегічні цілі розвитку України
Соціальна справедливість і сталий людський розвиток. Освіта та інформація. Здоров‘я нації і народонаселення. Економічне процвітання. Здорове навколишнє середовище та збереження природи. Відповідальне управління. Сталі місцеві громади та сталий розвиток поселень. Міжнародна відповідальність.
НЕ 2.2. Стратегія і тактика сталого розвитку виробничого, соціального та природно-ресурсного потенціалу України
Стратегічна мета, принципи та завдання сталого розвитку України. Шляхи та засоби реалізації державної політики сталого розвитку у різних сферах людської діяльності. Моніторинг реалізації Стратегії та базові орієнтири сталого розвитку Етапи реалізації сталого розвитку.
НЕ 2.3. Основні заходи щодо збалансованого використання і відновлення природних ресурсів
Охорона довкілля - як складова сталого розвиту. Раціональне використання та відновлення земельних ресурсів. Раціональне використання та відновлення водних ресурсів та екосистем. Раціональне використання та відновлення корисних копалин. Основні заходи щодо охорони атмосферного повітря. Раціональне використання та відновлення ресурсів рослинного та тваринного світу. Раціональне використання та відновлення рекреаційних ресурсів.
НЕ 2.4. Міжнародне природоохоронне співробітництво
Види і рівні міжнародної екологічної політики. Механізм забезпечення міжнародно-правової охорони довкілля. Основні міжнародні угоди та документи природоохоронного співробітництва. Участь України у міжнародному співробітництві в галузі охорони довкілля.
НЕ 2.5. Особливості функціонування єврорегіонів України
Геополітика та геостратегія України. Значення та місце України в системі єврорегіонів. Єврорегіон “Нижній Дунай”. Єврорегіону "Буг". Єврорегіон “Карпати”. Єврорегіон “Верхній Прут”.
НЕ 2.6. Розвиток освіти та науки в умовах сталого розвитку
Необхідність впровадження умов сталого розвитку в освіті. Політичні механізми та нормативно-правова база для забезпечення освіти в інтересах сталого розвитку. Наукові дослідження та міжнародна співпраця в галузі освіти сталого розвитку. Науково-технологічні прориви в майбутнє за умов сталого розвитку.
ІІІ. Література до вивчення курсу:
- Винокурова Н.Ф., Трушин В.В. Глобальная экология. – М.: Просвещение, 1998. – 270 с.
- Данилишин Б.М. Сталий розвиток України: реалії і проблеми. – Зб. наук. доповідей «Проблеми сталого розвитку України». – К.: БМТ, 2001. – С. 133-150.
- Данилов-Данильян В.И., Лосев К.С. Экологический вызов и устойчивое развитие. – М.: Прогресс-Традиция, 2000.- –140 с.
- Eлектрона версія книг: Сталий розвиток України. Загальноукраїнський проект ( частина І – 2006р. та частина ІІ – 2007р.) ссылка скрыта
- Лукінов І.І. До стабілізації еколого-економічного і соціального розвитку. – Зб. наук. доповідей «Проблеми сталого розвитку України». – К.: БМТ, 2001. – с. 21-41.
- Марчук Є.К. Україна: нова парадигма поступу. – К.: Аваллон, 2001. – 216 с.
- Мельник Л.Г. Екологічна економіка: Підручник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. – 348 с.
- Основи стійкого розвитку. . Навч. посібник / За ред. Л.Г. Мельника, Суми: Університетська книга, 2005. – 654 с.
- Петренко З. Прикордонні регіони як нова форма міжнародної інтеграції // Економіка України. - 1999. - №12. - С.66-72.
- Проблеми сталого розвитку України. Вид. третє (переробл. і доповнене). – К.:БМТ, 2001. – 423 с.
- «Програма дій та Порядок денний на XXI століття»/Переклад англійської РГО "Україна. Порядок денний на XXI століття". - К.: Інтелсфера, 2000. -360с.
- Програма дій з подальшого впровадження "Порядку денного на XXI століття" ("Rіо+5") 23-28.06.1997.-К. : Інтелсфера, 2000.
- Руденко Л.Г., Горленко И.А., Олещенко В.И. Украина на пути к устойчивому развитию. – К.: Ин-т географии НАН Украины, 2000.
- Социально-экономический потенциал устойчивого развития.Учебник / под ред. Л.Г. Мельника и Л. Хенса – Суми: Университетская книга, 2007. – 1120с.
- Стійкий екологічно безпечний розвиток і Україна: Навч. посіб./Ф.В.Вальвач, М.І. Дробноход, В.Г.Дюканов та ін. За ред. М.І. Дробнохода. -К.: МАУП, 2002.
- Сторонянська І.З. Міжнародне міжрегіональне співробітництво: На прикладі Західного регіону України. - Львів: ІРД НАН України, 2002. - 210 с.
- Україна. Сталий розвиток. Вип. 1 / авт.-упор. : В. В. Болгов. - К. : Укр. видавничий консорціум, 2006. - 222 с.
- Шевчук В.Я., Саталкін Ю.М. та ін.. Порядок денний на ХХІ століття: національний шлях до гармонійного розвитку. – К. Літсофт, 2001.– 51 с.
- Шевчук В.Я., Білявський Г.О. та ін.. Ноосферогенез і гармонійний розвиток. – К. Геопринт, 2002. – 127 с.
- Indicators of Sustainable Development. – UN, 2001. – 127 с.
ДИСЦИПЛІНА МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО В ГАЛУЗІ ТУРИЗМУ
для напряму підготовки 7.050201 «Менеджмент організацій»
Кількість годин (кредитів): 108 (3)
Форма контролю: залік