Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича географічний факультет
| Вид материала | Документы |
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет, 479.77kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 5658.45kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 3398.91kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 5355.91kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 8176.59kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 3361.25kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 2777.59kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 6718.7kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 3131.05kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 2382.22kb.
НЕ 2.1. Природокористування в енергетиці та промисловості: основні напрями галузевого при- родокористування; визначення енергетики як галузі господарства;к класифікація енергоресурсів за К.А. Анічевим; основні тенденції розвитку світової енергетики; головні енергетичні концепції майбутнього; видобувна промисловість; основні концепції видобувної галузі на майбутнє; обробна промисловість, її вплив на довкілля; поняття про ресурсозабезпеченість і ресурсоємність виробництва; концепція ресурсозбереження; концепція рециклінгу.
НЕ.2.2. Концепції сталого природокористування в сільськогосподарському виробництві, лісокористуванні та рекреації: загальна характеристика аграрного виробництва і його еколого-економічні проблеми; концепції альтернативного землеробства; загальна характеристика лісового природокористування; основні складові лісового природокористування та їх концепції; загальна характеристика, види і значення рекреаційного природокористування; основні концепції сталого рекреаційного природокористування.
НЕ 2.3. Концепції сучасного природокористування в Україні: екологічні проблеми України та екологічна політика на сучасному етапі, її завдання в світлі концепції сталого розвитку; пріоритетні напрямки екологізації освіти, культури, виробництва, управління природокористуванням.
ЗМ 3. Взаємодія суспільства і природи: Поняття “концепції природокористування”. Людина як головний суб‘єкт природокористування, вплив людини на природу. Потреби людини. Головні концепції природокористування в різні історичні часи. Глобальні проблеми людства. Моделі еколого безпечного розвитку. Концепція ноосфери .І.Вернадського. Поняття «коеволюції».Загальні принципи природокористування та їх еволюція. Принципи раціонального природокористування та принципи екологобезпечного розвитку.Використання людством біосфери: вплив господарської діяльності на суходіл; використання Світового океану й континентальних вод.
Використання людиною атмосфери та космосу.
ІІІ. Література до вивчення курсу:
Барановський В. До концепції переходу України на модель сталого розвитку// Економ. України .–2001.–№7.–С.27-31.
- Бачинский Г.А. Социоэкология: теоретические и прикладные аспекты.–Киев: Наукова думка.–1991.–153 с.
- Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: Навч. посіб. – К.: Знання, 2004. – 310 с.
- Екологічне управління: підручник / В.Я. Шевчук, Ю.М. Саталкін, Г.О. Білявський та ін. – К.: Либідь, 2004. – 432 с.
- Концепції сучасного природокористування: Навч. посіб. У 2-х ч. Ч.1/ Укл. Кібич І.В.. – Чернівці: Рута, 2007. – 41 с.
- Концепції сучасного природокористування: Навч. посіб. У 2-х ч. Ч.2/ Укл. Кібич І.В.. – Чернівці: Рута, 2009. –71 с.
- Крачило М.П. Основи екології, та економіка природокористування.–Київ: Крамар, 1998.–170 с.
- Крисаченко В.С., Хилько М.І. Екологія. Культура. Політика: Концептуальні засади сучасного розвитку. – К.: Знання України, 2002. – 598 с.
- Куражковский Ю.Н. Принципы рационального природопользования.- М.: Знание, 1979.- 38 с.
- Основи соціоекології: Конспект лекцій / Укл. І.В.Кібич.–Чернівці: Рута.–1997.–47с.
- Швиденко А.Й., Руденко В.П., Євдокименко В.К. Екологічні основи природокористування: Навч. посібник. – К.: ІЗМН, 1999. – 200 с.
ДИСЦИПЛІНА ГЕОГРАФІЯ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
Для напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”
Кількість годин (кредитів): 81 (2,5)
Форма контролю: іспит
І. Пояснювальна записка
1.1. Мета курсу: дати студентам знання про характер взаємодії суспільства і природи, показати, що вони знаходяться у прямій залежності від способу виробництва і рівня розвитку продуктивних сил, від характеру суспільних відносин на сучасному етапі розвитку людства.
1.2. Головні завдання курсу: розкрити суть природокористування, вивчити сучасні аспекти взаємовідносин суспільства і природного середовища, особливості використання природного середовища та природних ресурсів. Розкрити глобальні та територіальні проблеми і ситуації природокористування.
1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:
У процесі вивчення дисципліни студент зобов'язаний навчитися орієнтуватись в теоретичних питаннях географії природокористування.
ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).
ЗМ 1. Теоретичні основи географії природокористування. Природокористування та географія природокористування. Проблеми управління природокористуванням. Географія світових природних ресурсів. Геоекологічне вивчення природного середовища. Геоекологічні проблеми атмосфери і гідросфери. Геоекологічні проблеми основних галузей господарства. Геоекологічне вивчення населення і населених пунктів.
ЗМ 2. Особливості регіонального природокористування. Геоекологічні проблеми територіальної організації суспільства. Проблеми і перспективи природокористування. Європи Географія природокористування. Азії Географія природокористування Африки. Географія природокористування. Північної Америки. Географія природокористування Південної Америки. Географія природокористування Австралії.
ІІІ. Література до вивчення курсу:
Алексеенко В. А. Геохимия ландшафта и окружающая среда. М.: Недра, 1990.— 142 с.
- Баландин Р. К. Область деятельности человека: техносфера. Минск: Вышейша школа, 1982. — 200 с.
- Беляев Г. К., Кононова О. В. Выявление воздействия на человека загрязнений окружающей среды. Орджоникидзе: Северо-Осетинский государственный университет, 1985.
- Блехцин И. Я., Минеев В. А. Производительные силы и окружающая среда (проблемы и опыт исследования). М.: Мысль, 1981. — 214 с.
- Вьюн В. Г. Организационно-экономический механизм рационального природопользования в сельскохозяйственном производстве. Днепропетровск: Пороги, 1994. — 160 с.
- Географічна енциклопедія України, Київ: Українська енциклопедія: т. 1 -1989; т. 2 — 1990; т. З — 1993.
- Глобальная экологическая проблема. М.: Мысль, 1988. — 208 с.
- Голиков А. П. та ін. Вступ до економічної та соціальної географії. – К.: Либідь, 1996. – 320 с.
- Зубаков В. А. Экологический кризис и будущее человечества. Известия ВГО, 1990, т. 122, вып. 2.
- Инвестиционная политика природопользования. М.: Наука, 1989. — 278 с.
11. Исаченко А. Г.Экологический потенциал ландшафта. Известия ВГО,1991, т.123, вып. 4.
- Ландшафтно-геохимические основы фонового мониторинга природной среды. М.: Наука, 1989. — 264 с.
- Международная монография. Оценка влияния хозяйства на природу: воздействие — изменение — последствия (издатели В. С. Преображенский, В. Ворачек). Брно, 1985, т. I — 403 с, т. II — приложения.
- Мировой океан: дополнения, понятия, термины (под ред. С. С. Сальникова). Л.: Наука, 1987.
- Окружающая среда крупного города. Л.: Наука, 1988. — 112 с.
- Основы геоэкологии (под ред. В. Г. Морачевского). С.-Пб.: Издательство С-Пб. университета, 1994. — 351 с.
- Охрана ландшафтов: Толковый словарь. М.: Прогресс, 1982.
- Охрана окружающей природной среды (под. ред. Г. В. Дуганова). К.: Вища школа, 1988.— 304 с.
- Охрана окружающей среды. Справочник (сост. Л. П. Шариков). Л.: Судостроение, 1978. — 558 с.
- Охрана природы. Справочник. Изд. второе (под ред. К. П. Митрошкина). М.: Агропромиздат, 1987. — 269 с.
- Рациональное использование и охрана окружающей среды городов. М.: Наука, 1989.— 92 с.
- Руденко Л. Г. та ін. Еколого-географічні дослідження території України. К.: Наукова думка, 1990. — 32 с.
- Топчиев А. Г. Геоєкология: географические основы природопользования. Одесса. «Астропринт». 1996, 392 с.
ДИСЦИПЛІНА РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ
Для напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”
Кількість годин (кредитів): 108 (3)
Форма контролю: залік
І. Пояснювальна записка
1.1. Мета курсу – формування знань студентів про закономірності та принципи розміщення продуктивних сил, методи просторово-економічного аналізу, територіально-виробничі комплекси.
1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни: У результаті вивчення курсу студент має набути таких компетенцій: знання про сутність принципів та закономірностей розміщення виробництва; фактори та форми розміщення продуктивних сил; уміння: проводити аналіз ефективності розміщення виробництва на основі узагальнення показників розвитку продуктивних сил.
ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).
ЗМ 1. Передумови та фактори розміщення виробництва
НЕ 1.1. Розміщення продуктивних сил, як наука у сучасному суспільстві та її завдання і проблеми в Україні. Предмет, методологія та завдання курсу. Закономірності РПС. Принципи РПС.
НЕ1.2. Передумови розміщення продуктивних сил.
Природні передумови. Класифікація природних ресурсів. ПРП. Демографічні передумови РПС. Економічні передумови.
НЕ 1.3. Фактори РПС.
Сировинні фактори. Паливно-енергетичний фактор. Водний фактор. Трудовий фактор. Споживчий фактор. Транспортний фактор. Фактор науково-технічного прогресу. Фактор ринкової коньюктури. Фактор економіко-географічного положення. Екологічний фактор.
НЕ 1.4. Політична карта світу.
Розміщення держав на політичній карті світу. Форми правління країн Європи. Адміністративно-територіальний устрій країн Європи. Грошова одиниця держав Європи.
НЕ 1.5. Світові природні ресурси.
Паливно-енергетичні ресурси світу. Металеві корисні копалини світу. Не металеві корисні копалини світу.
НЕ 1.6. Мови та національний склад населення світу.
Мовні сім'ї та групи. Національний склад (структура) населення. Найбільш поширені мови світу.
ЗМ 2. Форми та методи економічного обгрунтування розміщення виробництва
НЕ 2.1. Форми розміщення та територіальної організації продуктивних сил.
Територіальний поділ праці. Сучасна концепція енерговиробничих циклів. Територіально-виробничі та портово-промислові комплекси. Науково-технологічні зони. Основи економічного районування.
НЕ 2.2. Методи економічного обгрунтування розміщення виробництва.
Аналіз ефективності розміщення виробництва. Характеристика показників, що узагальнюють розвиток та розміщення виробництва. Територіальні баланси.
НЕ 2.3. Галузева структура господарства України.
Розміщення галузей виробничої сфери. Розміщення галузей невиробничої сфери. Територіальна та галузева структура АПК.
НЕ 2.4. Галузева спеціалізація економічних районів України.
Схеми економіко-географічного районування України. Галузі спеціалізації економічних районів України.
ІІІ. Література до вивчення курсу:
1.Заставний Ф.Д. Географія України. – Львів: світ, 1994. – 472 с.
2.Іщук С.І. Географія промислових комплексів. – К.: ІСДО, 1993. – 136с.
3.Пістун М.Д. Основні теорії суспільної географії. – К.: Вища школа, 1996. – 230с.
4.Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії. – К.: Знання, КОО, 1998. – 416с.
5.Природні ресурси України. Коротун І.М., Коротун Л.К., Коротун С.Г. Навчальний посібник. – Рівне: ТОВ «Принтгауз», 2000. – 192с.
6.Розміщення продуктивних сил України: Підручник/ За ред. Є.П. Качана. – К.: Вища школа, 1998. – 375с.
7.Розміщення продуктивних сил України: Підручник/ За ред.В.В. Ковалевського, О.Л. Михайлюк, В.Ф. Семенова. – К.: Т-во «Знання», КОО. 2001. – 353с.
8.Руденко В.П. Географія природно-ресурсного потенціалу України. У 3-х частинах. – К.: ВДМ. Академія. – Чернівці: Зелена Буковина, 1999. – 568с.
9.Соціально-економічна географія України/ За ред. О.І. Шаблія. – Львів: Світ, 1994. – 608с.
10.Топчієв О.Г. Основи суспільної географії: Навчальний посібник. – Одеса: Астропринт, 2001. – 560с.
ДИСЦИПЛІНА СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ ПРИРОДООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Для напряму підготовки 6.050201 „Менеджмент організацій”
Кількість годин (кредитів): 135 (3,5)
Форма контролю: залік
І. Пояснювальна записка
1.1. Мета даного курсу – навчити студентів застосовувати основні положення системного аналізу у природоохоронному менеджменті для розв’язання еколого-економічних і природоохоронних проблем.
1.2. Головні завдання курсу:
- ознайомити студентів із началами теорії цілеспрямованих систем, принципами і методами їх дослідження, в т.ч. моделювання орієнтованими на аналіз організованих структур в галузі економіки, екологіїї та охорони природи;
- розглянути формальні, неформальні і спрямовані на формалізацію підходи, що спрямовані на вибір альтернатив як основу методології сучасної управлінської діяльності в еколого-економічних дослідженнях і природоохоронній діяльності;
-розкрити основні типи систем управління та оглянути основні моделі світової економіки для розв’язання глобальних екологічних проблем людства .
1.3.. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни:
знання основних типів систем управління та основних моделей світової економіки для розв’язання екологічних проблем людства, застосовуючи набуті знання на практиці.
ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ), література [ ]
ЗМ 1. Класифікація систем та види їх моделей. Моделювання світової економіки.
НЕ 1.1. Класифікація систем та проблеми їх узгодженості із оточуючим середовищем[ 2,3].
Зміст, предмет, методи і значення дисципліни у природоохоронному менеджменті. Системний підхід до розв’язання проблем. Первинна класифікація систем. Узгодженість відкритих систем із середовищем. Проблеми інгерентності економічних систем. Складання схеми класифікації систем за різними критеріями.
НЕ 1.2. Види моделювання систем та їх математичний опис.[1,2]Моделювання систем. Вербально-інформаційний опис системи як початковий етап моделювання. Моделі типу “життєвий цикл” та “чорний ящик”. Графічні моделі складу і структури системи. Графи та їх застосування. Статичні і динамічні моделі систем. Математичний опис динамічних систем.Оцінка життєвого циклу виробничих фондів та розрахунок їх амортизаційних витрат.
НЕ 1.3. Типи систем управління та основні моделі світової економіки для розв’язання глобальних екологічних проблем людства. [1,3]
Системи з управлінням. Моделювання наслідків економічного зростання. Проблеми розвитку і зростання. Глобальні екологічні проблеми і розвиток людства.
Аналіз моделей дослідження світової економіки різних авторів та їх опис.
ЗМ 2. Інформаційно-статистичні аспекти дослідження систем та основні етапи і проблеми системного аналізу.
НЕ2.1. Декомпозиція у моделюванні і системному аналізі.[ 1,2]
Декомпозиція у моделюванні і системному аналізі. Агрегування та пов’язанні з ним поняття теорії систем.
НЕ2.2. Проблеми невизначеності і випадковості при моделюванні систем статистичними методами. [1,2]
Роль статистичних методів у моделюванні і дослідженні систем. Проблема невизначеності та випадковості.
НЕ 2.3. Сучасна інформатика та інформаційні аспекти дослідження систем.[ 2,3 ]
Інформація та її передача. Обробка інформації та сучасна інформатика.
НЕ 2.4. Основні етапи системного аналізу та його основні завдання.[2,3]
Завдання системного аналізу. Формулювання проблеми та її проблематика. Виявлення цілей та формування критеріїв. Форми та способи генерування альтернатив та їх роль у системному дослідженні
НЕ 2.5. Проблеми системних досліджень та їх алгоритмізація.[3].Алгоритмізація системних досліджень. Проблеми реалізації системних досліджень. Вплив типу розв’язання проблеми на реалізацію та етика системних досліджень.Задачі дослідження операцій та їх класифікація.
Поняття вибору, прийняття рішення та основні типи задач вибору. Задачі вибору мовою однокритеріальної (звичайної) та багатокритеріальної оптимізації та оцінки оптимізацій них підходів до вибору. Задачі вибору мовою дослідження операцій. Теорія ігор та її застосування. Експертні та людино-машинні методи вибору. Відбір та формування елітних групп. Прийняття рішень на основі голосування та кооперації. Егалітаризм та утилітаризм.
ІІІ. Література до вивчення курсу:
1. Пономаренко О.І., Пономаренко В.О. Системні методи в економіці, менеджменті та бізнесі. – К.: Либідь, 1995. – 240с.
2. Мороз А.И. Курс теории систем. – М.: Высшая школа, 1987.
3. Перегудов Ф.И., Тарасенко Ф.П. Введение в системный анализ. – М.: Высшая школа, 1989.
4. Теория систем в приложении к проблемам защиты окружающей среды. Под. ред. С.Ринальди. – К.: Вища школа, 1981. – 264с.
РЕКРЕАЦІЙНЕ ЛІСОКОРИСТУВАННЯ
Для напряму підготовки 6.050201 „Менеджмент організацій”
Кількість годин (кредитів): 162 (4,5)
Форма контролю: залік
І. Пояснювальна записка
1.1. Мета курсу. Метою викладання дисципліни є усвідомлення студентами спеціальностей “Менеджмент туристичної індустрії” і “Менеджмент готельно-курортного та туристичного сервісу” ролі та можливостей рекреаційного лісокористування у організації туристсько-рекреаційної діяльності, покращенні фізичного та психоемоційного здоров’я населення під час перебування у лісовому середовищі, застосування рекреаційного потенціалу лісових ресурсів для відновлення самопочуття людини – в особистому житті та професійній діяльності, формування мотивації до здорового способу життя та збереження довкілля.
1.2. Головні завдання курсу: Сформувати у студентів поняття про рекреаційне лісокористування в контексті загального поняття “природокористування”; Розкрити значення лісу, як важливого джерела задоволення матеріальних та духовних потреб людини; Познайомити студентів з впливом лісу на здоров’я людини; Сформувати у студентів поняття про ліси, призначені для рекреаційного використання, познайомити їх з класифікацією рекреаційних лісів; Виявити сучасні проблеми рекреаційного лісокористування та можливі шляхи їх подолання;Сформувати у студентів бережливе ставлення до лісу, як джерела задоволення моральних, духовних, фізичних та естетичних потреб людини;Познайомити з основними принципами та методами ведення господарства в лісах рекреаційного призначення; Познайомити студентів з природою лісових пожеж, причинами їх виникнення та способами гасіння; Познайомити студентів з принципами побудови комплексної зеленої зони міста, її складовими елементами.
1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни: студент повинен знати і розуміти: структуру та зміст навчальної дисципліни; основні терміни, поняття і визначення; сутність рекреаційного лісокористування; основні положення організації та запровадження принципів рекреаційного лісокористування та екологічного туризму в організації дозвілля туристів та рекреантів; основні проблеми та наслідки рекреаційного лісокористування та можливі оптимальні шляхи їх вирішення або попередження. вміти: обєктивно оцінювати роль і значення зелених насаджень в житті людини; організовувати лісовий відпочинок: запроваджувати різні його види, оцінювати наслідки; давати рекреаційну оцінку та визначати рекреаційну ємність лісових ділянок, призначених для відпочинку; пропонувати систему організаційно-технічних та лісівничо-біологічних заходів, з метою покращення умов лісового відпочинку; долучатися до дій по охороні та збереженню рекреаційних лісів.
ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).
ЗМ 1. ЗМІСТ ПОНЯТТЯ “РЕКРЕАЦІЙНЕ ЛІСОКОРИСТУВАННЯ”
НЕ 1.1. – Теоретичні засади рекреаційного лісокористування
Поняття рекреаційного лісокористування в контексті загального поняття “природокори-стування”. Суть поняття природокористування. Рекреація і туризм як складові рекреаційного лісокористування. Види лісової рекреації та відпочинку. Історичний досвід рекреаційного освоєння лісів європейських країн.
Лісовий кодекс України
НЕ. 1.2 – РОЛЬ І ЗНАЧЕННЯ ЛІСУ ДЛЯ СУСПІЛЬСТВА
Лісові екосистеми та навколишнє середовище. Ліс як джерело кисню. Санітарно-захисні властивості лісу. Роль лісів та захисних смуг в ізоляції від шуму. Роль лісу у пом’якшенні кліматичних умов. Виявлення проблем та наслідків рекреаційного лісокористування шляхом анкетного опитування населення
Вплив лісу на здоров’я людини. Загальнозміцнююче значення лісу (фітонциди, іонізація повітря). Курортологічне значення лісів. Лікарські ресурси лісу та їх використання. Психогігієнічне значення лісів.
Естетичні властивості лісу. Естетичне значення лісів. Естетична оцінка насадження. Породний склад рекреаційного лісу. Поняття атракторності лісової ділянки.
Виявлення вподобань населення, що відпочиває в рекреаційному лісі, а також наслідків рекреаційного лісокористування шляхом проведення письмового опитування (анкетування).
Харчові й лікарські ресурси лісу. Правила побічного користування в рекреаційних лісах. Їстівні рослини та їх використання. Лікарська сировина: правила збору і заготівлі. Гриби. Їстівні, неїстівні, отруйні та галюциногенні гриби лісів України
НЕ. 1.3 – ЛІСОВИЙ ВІДПОЧИНОК: ВИДИ, ОРГАНІЗАЦІЯ, НАСЛІДКИ
Вибір місць відпочинку і організація відпочинку. Вибір об’єктів відпочинку. Кемпінги, лісові бази, табори для молоді. Мисливські бази, господарства, товариства. Національні природні парки. Правила поведінки екотуристів на природі.
Організація РЛ на території ПНП України. Наслідки та проблеми РЛ. Види рекреаційних навантажень. Стадії рекреаційної дигресії. Стійкість лісів до антропогенних навантажень. Стійкість лісів до рекреаційних навантажень навантаження. Стійкість насаджень до хімічних впливів. Основні лісотвірні породи - едифікатори Українських Карпат та Прикарпаття (екологічне, економічне та естетичне значення).
ЗМ 2. ОХОРОНА ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ ЛІСОВОГО СЕРЕДОВИЩА
Н.Е. 2.1.– ВИЗНАЧЕННЯ РЕКРЕАЦІЙНОЇ ОЦІНКИ ТА РЕКРЕАЦІЙНОЇ ЄМНОСТІ ЛІСІВ, ПРИЗНАЧЕНИХ ДЛЯ ВІДПОЧИНКУ
Лісівничо-рекреаційна оцінка лісових територій. Об’єкти та методи ландшафтної таксації.Типи ландшафтів (за Тюльпановим). Стійкість природних комплексів до рекреаційних навантажень. Стадії рекреаційної дигресії. Естетична оцінка. Пішохідна доступність.
Додаткова оцінка рекреаційних територій. Аналіз лісотаксаційних і рекреаційних показників лісового масиву на прикладі території рекреаційних лісів НПП «Вижницький».
Рекреаційна ємність лісових ландшафтів. Рекреаційні навантаження та методи їх визначення. Класифікація рекреаційних навантажень за ступенем їх впливу на природні комплекси. Рекреаційна ємність лісових територій.
Н.Е. 2.2. – СИСТЕМА ЗАХОДІВ, ЩО ПРОВОДЯТЬСЯ У РЕКРЕАЦІЙНИХ ЛІСАХ З МЕТОЮ ПОКРАЩЕННЯ УМОВ ВІДПОЧИНКУ.
Класифікація та організація рекреаційних лісів. Групи лісів і категорії зависності.
Організація території рекреаційного лісу (функціональне зонування).
Система заходів у лісах рекреаційного призначення.
Система заходів у лісах рекреаційного призначення. Лісівничо-біологічні заходи в лісах рекреаційного призначення. Організаційно-технічні заходи в лісах рекреаційного призначення. Профілактичні та запобіжні заходи.
Формування насадження заданої конфігурації (типу лісового ландшафту) шляхом проведення лісівничо-біологічних заходів (рубок догляду і формування ландшафтів).
Н.Е. 2.3. – КОМПЛЕКСНА ЗЕЛЕНА ЗОНА МІСТА.
Комплексна зелена зона міста. Основні завдання ландшафтної організації території. Система міських парків. Інші елементи КЗЗМ (сквери, алеї, газони тощо).
Еколого-географічна характеристика рекреаційного об’єкту за заданим планом (на прикладі міського парку).
Н.Е. 2.4. - ОХОРОНА ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ РЕКРЕАЦІЙНИХ ЛІСІВ.
Охорона та збереження рекреаційних лісів. Природа та причини лісових пожеж.
Природоохоронна та протипожежна пропаганда. Екологічне виховання відпочиваючих.
Охорона та збереження рідкісних видів рослин та тварин. Природоохоронна пропаганда серед молоді, як найбільш дієвий спосіб формування екологічного мислення підростаючого покоління: шляхи та методи. Характеристика основних лісотвірних порід - едифікаторів Українських Карпат та Прикарпаття.
ІІІ. Література до вивчення курсу:
- Атрохин В.Г., Курамшин В.Я. Ландшафтное лесоводство. – М.: Экология, 1991. - 175 с.
- Афанасьев Е.М. Справочник грибника. – М.: Просвещение, 2005. – 255 с.
- Бобров Р.В. Лесная эстетика. – М.: Агропромиздат, 1989. – 191 с.
- Большаков Н.М. Постиндустриальный лес: современное состояние и перспективы. – Сыктывкар, Изд-во СЛИ, 2006. – 136 с.
- Большаков Н.М. Рекреационное лесопользование. – Сыктывкар, Изд-во СЛИ, 2006. – 312 с.
- Большаков Н.М. Система экономической оценки рекреационных лесов. – Сыктывкар, Изд-во СЛИ, 2006. – 216 с.
- Борейко В. Введение в природоохранную эстетику. – Киев: киевский эколого-культурный центр, 2001. – 200 с.
- Кучерявый В.А. Природная среда города. – Львов: Вища школа, 1984. – 141 с.
- Лес и здоровье человека. – М.: Лесная промышленность, 1979. – 109 с.
- Лес и отдых. – М.: Лесная промышленность, 1975. – 192 с.
- Пронин М.И. Лесопарковое хозяйство. – М.: ВО Агропромиздат, 1990. – 174 с.
- Рекреационное использование лесов. – К.: Урожай, 1987. – 245 с.
- Рекреация: социально-экономические и правовые аспекты. Под ред. Мамутова В. К. и др. – К.: Наук. думка, 1992. – 143 с.
- Свириденко В.Є., Бабіч О.Г., Швиденко А.Й. Лісова пірологія. – К.: Агропромвидав, 1999. – 170 с.
- Середін В.І., Парпан В.І. Ліс – база відпочинку. – Ужгород: Карпати, 1988. – 109 с.
- Тульчинская В.П., Юргелайтис Н.Г. Растения против микробов. – К.: Урожай, 1975. – 81 с.
- Тюльпанов Н.М. Лесопарковое хозяйство. – М.: Стройиздат, 1975. – 112 с.
ДИСЦИПЛІНА КРАЄЗНАВСТВО І ТУРИЗМ
Для напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”
Кількість годин (кредитів): 108 (3)
Форма контролю: іспит
І. Пояснювальна записка
1.1. Мета курсу – засвоїти й оволодіти теоретичними знаннями і практичними навичками з теорії і методики організації краєзнавчого туризму залежно від потреб споживачів туристичних послуг.
1.2. Головні завдання курсу: оволодіти методикою організації різних видів туристичної діяльності залежно від потреб туристів, їх фахових, вікових, національних особливостей; сформувати необхідний рівень знань і умінь в організації краєзнавчого туризму в різних сферах туристичної діяльності; пізнати основи організації краєзнавчих турів із урахуванням ментальних та соціокультурних особливостей споживачів туристичних послуг.
1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни: знання основних законів та закономірностей розвитку краєзнавчого туризму у світі; розуміння причинно-наслідкових зв’язків та чинників природних явищ, процесів в організації краєзнавчого туризму; уміння творчо аналізувати, узагальнювати та розвивати ідеї та концепції організації краєзнавчого туризму та їх практично реалізовувати в практиці туристичної діяльності.
ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).
ЗМ 1. Краєзнавчо-туристична справа на західно - українських землях. Краєзнавчі особливості Чернівецької області. Завдання сучасного краєзнавчого туризму.
НЕ 1.1. Зародження туристично-екскурсійної справи на західно-українських землях. Діяльність краєзнавчо-туристичних товариств «Плай» і «Чорногора».
НЕ 1.2. Природничо-краєзнавчі особливості районів Чернівецької області.
НЕ 1.3. Краєзнавчі особливості розселення та розвитку господарства районів Чернівецької області. Пам’ятки стародавніх часів та визначні місця Буковини.
НЕ 1.4. Рекреаційна характеристика інвестиційно-привабливих земель районів Чернівецької області. Музеї м. Чернівці.
НЕ 1.5. Плани краєзнавчих екскурсій та походів. Кошториси на придбання спорядження, продуктів харчування, аптечки для походів.
НЕ 1.6. Завдання сучасного краєзнавчого туризму
ЗМ 2. Методика: досліджень під час походів рідним краєм; організації та проведення краєзнавчих походів. Форми краєзнавчо-туристичної роботи.
НЕ 2.1. Геологічні, геоморфологічні дослідження. Дослідження грунтів.
НЕ 2.1. Метеорологічні, гідрологічні дослідження.
НЕ 2.3. Геоботанічні дослідження. Дослідження ландшафтів. Зібрання матеріалів та зразків під час подорожей по рідному краю.
НЕ 2.4. Мета і завдання організації подорожей.
НЕ 2.5. Вибір і вивчення району подорожі. Розробка маршруту походу. Одержання дозволу на подорож. Контроль за підготовкою і проведенням подорожі.
НЕ 2.6. Формування групи та розподіл обов’язків. Підготовка групи до виходу на маршрут. Складання кошторису. Спорядження для походу. Медичне забезпечення подорожі.
НЕ 2.7. Проведення подорожі. Основи техніки туризму. Основи тактики походу. Підведення підсумків подорожі.
НЕ 2.8. Форми краєзнавчо-туристичної роботи.
ІІІ. Література до вивчення курсу:
1. Буковина інвестиційно - туристична.- Чернівці: Мерк’юрі Буковина, 2004.
2. Буковина туристична. – К.: Світ успіху, 2005.
3. Геренчук К.І., Раковська А.М., Топчієв О.Г. Польові географічні дослідження.- К., 1975.
4. Даниляк А.К. Організація та проведення туристичних змагань з техніки пішохідного туризму.- Чернівці: Рута, 2000.
5. Для розвитку туризму (Затверджено обласну Програму розвитку туризму на 2002-2010 рр.) // Буковина.- 2000.- 5 червня.
6. Зелений пояс Чернівців.- Чернівці: Золоті литаври, 2002.
7. Карпа туристичних маршрутів Українських Карпат (Чернівецька область)// Здоров’я України.- 1998.- № 10-11.
8. Киф’як В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні.- Чернівці: Зелена Буковина, 2003.
9.Краєзнавство і туризм: освіта, виховання, стиль життя.- К.- Реф.- 1998.
10. Крачило М.П. Краєзнавство і туризм.- К.: Вища шк.., 1994.
11. Крачило М.П. Організація роботи з географічного краєзнавства і туризму.- К.: УМКВО, 1988.
12. Луцький Я. Туризм для всіх. - Івано-Франківськ: Рідний край, 2004.
13.Навчно-краєзнавчий атлас Чернівецької області.- Львів: Чернівці, ВНТЛ, 2000.
14. Панкова Є.В. Туристичне краєзнавство.- К.: Альтерпрес, 2003.
15. Петранівський В.Л., Рутинський М.Й. Туристичне краєзнавство.- К.: Знання, 2006.
16. Полевие туристические лагеря.- М.: Владое, 2000.
17. Савранчук Л.А. Туризм і краєзнавство.- Вип 1.- Чернівці: Рута, 2004.
18. Савранчук Л.А. Туризм і краєзнавство.- Вип 2.- Чернівці: Рута, 2005.
19. Савранчук Л.А., Ясенчук В.І. Туризм і краєзнавство.- Вип 3.- Чернівці: Рута, 2006.
20. Україна. Туристична карта /1:1250000/, ДНВП «Картографія», 2008.
21. Федорченко В.К. Історія туризму в Україні.- Київ: Вища шк., 2002.
22. Чарівна Буковина запрошує.- Чернівці: Місто, 2003.
23. 500 чарівних куточків України, які варто відвідати.- Харків, КН.клуб, 2007.
НОРМАТИВНІ ДИСЦИПЛІНИ
ДИСЦИПЛІНА ПСИХОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ
Для напряму підготовки 7.050201; 8.050201 „Менеджмент організацій”
Кількість годин (кредитів):81 (2,5)
Форма контролю: залік
ПСИХОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ
Шифр дисципліни: 7.050201/00/1.01
Курс – 5; семестр – 9; Всього –81 год., (1л, 1п год. на тиждень) 2,5 кредити.
Обов’язкова дисципліна
Мета курсу: формування у студентів цілісної системи теоретичних знань в галузі психології управління, а також практичних навичок ефективного психологічного аналізу економічних явищ на різних рівнях соціального життя суспільства (індивідуальна поведінка, створення організаційно-виробничих систем, взаємозв’язок різних економічних відносин, моделі економічної поведінки тощо.).
Завдання курсу: полягають у вивченні: психологічних особливостей управлінської діяльності; психологічних основ управління персоналом; психологічних особливостей діяльності керівника (стилів управління, психологічних якостей керівника, психологічних показників ефективності управлінського розвитку керівника, запобігання професійній управлінській деформації); психологічних особливостей управління організаціями; психології розв’язання управлінських завдань; психологічних особливостей створення іміджу організації та керівника.
Основна література:
Ложкін Г.В., Спасєнніков В.В., Комаровська В.Л.Економічна психологія:Навчальний посібник.– К.:ВД „Професіонал”, 2004.– 304 с.
- Лозниця В.С. Психологія менеджменту: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2000. – 248 с.
- Мельник Л.П. Психологія управління: Курс лекцій. – К.: МАУП, 2002. – 176 с.
- Орбан-Лембрик Л.Е. Психологія управління: Посібник. – К.: Академвидав, 2003. – 568 с.
- Швалб Ю.М., Данчева О.В. Практична психологія в економіці та бізнесі. – К.: Лібра, 2000. – 270 с.
ДИСЦИПЛІНА КОНФЛІКТОЛОГІЯ
Для напряму підготовки 7.050201; 8.050201 „Менеджмент організацій”
Кількість годин (кредитів):54 (1,5)
Форма контролю: залік
Мета курсу: формування системи знань про природу конфліктів, набуття практичних навичок у їх розв'язанні, вироблення вмінь прогнозувати і контролювати конфліктну ситуацію, позитивно сприймати конфлікт і прагматично його використовувати.
Завдання курсу: вивчення дисципліни «Конфліктологія»: виявлення природи конфліктів; визначення їх видів і динаміки розвитку; ознайомлення з психологічними аспектами міжособистісних ділових контактів; вивчення методів прогнозування, діагностування та попередження конфліктів; формування системи управління конфліктними ситуаціями в організації.
Основна література:
Загальна конфліктологія: Навч.посіб. / Вашенко І.В. та ін. - Харків: Право, 2001. – 236 с.
- Конфліктологія: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / За ред. Л.М. Герасіної та М.І. Панова. – Харків: Право, 2002. – 256 с.
- Нагаєв В.М. Конфліктологія: курс лекцій: Навч.посібник. – К.: ЦУЛ, 2004. – 198 с.
- Пірен М.І. Деонтологія конфліктів та управління. – К.: МАУП, 2001. –212 с.
- Пірен М.І. Конфліктологія: Підручник. – К.: МАУП, 2007. – 360 с.
ДИСЦИПЛІНА СТРАТЕГІЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ
Для напряму підготовки 7.050201, 8.050201 „Менеджмент організацій”
Кількість годин (кредитів): 81 (2,5)
Форма контролю: екзамен
І. Пояснювальна записка
1.1. Мета курсу - вивчення стратегічного планування та управління як системи нових підходів до управління. Розкриття суті та структури економічної стратегії, вивчення її елементів. Аналіз шляхів застосування стратегічних підходів до управління в умовах сучасної України.
1.2. Головні завдання курсу: опанування принципами стратегічного управління підприємством в умовах невизначеності зовнішнього середовища.
1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:
знати принципи стратегічного управління фірмою в умовах невизначеності зовнішнього середовища та постійних економічних і соціальних змін; вміти розробляти стратегічні плани, аналізувати та оцінювати сильні та слабкі сторони організації, сприятливих можливостей та зовнішніх загроз.
ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).
ЗМ 1. Поняття стратегії фірми та її характерні риси. Співвідношення стратегії і тактики менеджменту.
НЕ 1.1. Управлінське дослідження зовнішнього і внутрішнього середовища фірми. Вибір місії і цілей підприємства. Система ціннісних орієнтирів при їх виборі.
НЕ 1.2. Конкурентоспроможність фірми. Модель п’яти сил конкуренції за М.Портером. Детермінанти конкурентної переваги фірми. Вибір стратегічних ринкових позицій фірми.
ЗМ 2. Стратегічна сегментація зовнішнього середовища.
НЕ 2.1. Види стратегічного управління фірмою: довгострокове планування; стратегічне планування; управління шляхом ранжирування стратегічних завдань; шляхом вибору стратегічних ринкових позицій.
НЕ 2.2. Види економічної стратегії.
ІІІ. Література до вивчення курсу:
1. Акофф Ф. Планирование будущего корпорации. М, 1985.
2. Вихановський О.С. Стратегическое планирование: Учебник. – М.: Изд-во МГУ. – 1995. – 252 с.
3. Дробенко Г, Брусак Р, Свірський Ю. Стратегічне планування розвитку територіальних громад.- Львів: Сполом, 2001.- 118 с.
4. Забелин П.В., Моисеева Н.К. Основы стратегического управления: Учеб.посоьбие.- М.: Информационно-внедренческий центр «маркетинг», 1998.- 195 с.
5.Зуб А.Т. Стратегический менеджмент. Теория и практика.- М.: Аспект Пресс, 2002.- 415 с.
6. Куденко Н.В. Маркетингові стратегії фірми: Монографія.- К.: КНЕУ, 2002.- 245 с.
7. Планування діяльності підприємств: Навч.посіб.: У 2-х ч.- Житомир: ЖДТУ, 2003.- 580 с.
8. Портер М. Конкуренція.- М, 2000.
9. Стратегическое планирование /Под ред.. Э.А.Уткина.- М, 1998.
10. Томпсон А, Стрикленд А. Стратегический менеджмент.- М., 1998.
ДИСЦИПЛІНА ІНВЕСТИЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ
Для напряму підготовки 7.050201; 8.050201 „Менеджмент організацій”
Кількість годин (кредитів):81 (2,5)
Форма контролю: іспит
І. Пояснювальна записка
1.1. Мета курсу полягає у наданні студентам необхідних теоретичних і практичних знань про суть, мету і принципи інвестиційного менеджменту. Особливого значення сьогодні набуває знайомство з методами оцінки та прогнозування інвестиційного ринку, оцінки інвестиційної привабливості галузей та регіонів, а також забезпечення найбільш ефективних шляхів реалізації інвестиційної стратегії компанії на окремих етапах її розвитку.
1.2. Головні завдання курсу: висвітлити основні поняття, терміни і закономірності інвестиційного менеджменту; ознайомитись з сучасними методами оцінки і прогнозування інвестиційного ринку; засвоїти механізм розробки інвестиційної стратегії підприємства, та управління його реальними та фінансовими інвестиціями; ознайомитись з правилами формування інвестиційного портфеля; вміти забезпечувати мінімізацію інвестиційних ризиків; набути навичок самостійного аналізу та прийняття рішень.
1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни: вільно користуватися у практичних ситуаціях професійною термінологією; вміти простежувати інвестиційні процеси у господарській діяльності; знати як формується інвестиційний портфель; знати обов’язки інвестиційного менеджера; вміти проводити оцінку привабливості інвестиційного проекту; розуміти операції які здійснюються під час виконання інвестиційної угоди; вміти страхувати і передбачати ризики інвестиційних проектів.
ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).
ЗМ 1. Теоретико-методологічні та методичні основи Інвестиційної діяльності
НЕ 1.1. Концептуальні основи інвестиційного менеджменту
Інвестиційна діяльність. Економічна сутність інвестицій. Інвестиції як обєкт економічного управління. Інвестиції як найбільш активна форма залучення накопленого капіталу в економічний процес. Інвестиції як можливість використання накопленого капіталу у всіх його альтернативних формах. Інвестиції як джерело генерування ефекту підприємницької діяльності. Інвестиції як обєкт ринкових відносин. Інвестиції як обєкт власності і розпорядження. Інвестиції як обєкт часової переваги. Фактор ризику. Фактор ліквідності. Класифікація інвестицій підприємства. Види інвесторів. Сутність і задачі інвестиційного менеджменту. Система управління інвестиційною діяльність. Основні суб’єкти інвестиційного менеджменту. Функції і механізм інвестиційного менеджменту.
НЕ 1.2. Математичний апарат і методичний інструментарій інвестиційного менеджменту
Час як фактор у фінансових розрахунках. Види потоків платежів та їх основні параметри. Фінансова рента. Розрахунок ренти. Метод урахування податків та інфляції. Криві доходності інвестицій.
НЕ 1.3. Дослідження зовнішнього інвестиційного Середовища
Поняття кон’юнктури інвестиційного ринку та оцінка її динаміки. Методи технічного аналізу кон’юнктури інвестиційного ринку. Методи фундаментального аналізу інвестиційного ринку. Інвестиційний клімат та методи його дослідження.
ЗМ 2. Практичні засади Управління інвестиційними процесами
НЕ 2.1. Управління виробничими інвестиціями підприємства.
Характеристики ефективності чистих виробничих інвестицій. Чистий приведений дохід та його властивості. Внутрішня норма дохідності, Індекс дохідності та термін окупності інвестицій. Співвідношення вимірників ефективності виробничих інвестицій.
НЕ 2.2. Управління фінансовими інвестиціями підприємства
Форми фінансових інвестицій і політика управління ними. Оцінка інвестиційних якостей фінансових інструментів інвестування. Поняття портфеля фінансових інвестицій і класифікація його видів. Оперативне управління портфелем фінансових інвестицій.
НЕ 2.3. Основи інвестиційного ризик-менеджменту
Поняття ризику інвестування. Диверсифікація інвестицій і дисперсія доходу. Мінімізація ризику інвестиційного портфелю підприємства. Стратегічне інвестиційне планування та методи портфелі-аналізу інвестицій.
НЕ 2.4. Управління організаційними системами і розподіл інвестиційних ресурсів.
Задача розподілу ресурсів. Механізми розподілу інвестиційних ресурсів. Оцінка фінансової стабільності потенційних партнерів як основа ефективного розподілу інвестиційних ресурсів. Опосередковані фактори, що визначають інвестиційну привабливість проектів.
НЕ 2.5. Формування власних інвестиційних ресурсів підприємства
Оцінка вартості окремих елементів власного капіталу підприємства. Дивідендна політика підприємства. Амортизаційна політика підприємства. Емісійна політика підприємства.
НЕ 2.6. Формування позикових інвестиційних ресурсів підприємства
Оцінка вартості окремих елементів позикового капіталу. Управління залученням банківського і комерційного кредиту. Управління облігаційною позикою. Залучення внутрішньої кредиторської заборгованості до фінансування постінвестиційної стадії реалізації проектів.
НЕ 2.7. Управління альтернативними джерелами залучення капіталу
Управління лізинговими відносинами. Управління відносинами концесії і франчайзингу. Управління факторинговими операціями та операціями форфейтингу. Інші сучасні форми залучення активів.
ІІІ. Література до вивчення курсу
Бланк И.А. Основы инвестиционного менеджмента. – К: Эльга-Н, Ника-Центр. – Т. 1-2. – 2001. – 536 с.
Гончаренко Л.П. Инвестиционный менеджмент. Учебное пособие. – М.: КноРус.,2005.– 296 с.
Мыльник В.В. Инвестиционный менеджмент. Учебное пособие для вузов. – М.: Деловая книга, Академический проект, 2005. – 272 с.
Фабоцци Ф. Управление инвестициями. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 932 с.
Шарп Х.Ф., Александер Г. Дж., Бейли Дж. В. Инвестиции. – М.: Инфра-М, 1997.
ДИСЦИПЛІНА ІННОВАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ
Для напряму підготовки 7.050201; 8.050201 „Менеджмент організацій”
Кількість годин (кредитів):81 (2,5)
Форма контролю: екзамен