Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича географічний факультет
| Вид материала | Документы |
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет, 479.77kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 5658.45kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 3398.91kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 5355.91kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 8176.59kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 3361.25kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 2777.59kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 6718.7kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 3131.05kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 2382.22kb.
ІІІ. Література до вивчення курсу:
- Агафонова Л.Г., Агафонова О.Є. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: Ціноутворення, конкуренція, державне регулювання / Навч. посібник. – К.: Знання України, 2002. – 358 с.
- Бабин И.П. Напитки на любой вкус. – М.: Экономика, 1990.
- Бондаренко Г.А. Гостиничное и ресторанное хозяйство: Учебно-практ. Пособие. – Мн.: БГЭУ, 1999.
- Доцяк В.С., Стременко Л.Ю. Стременко В. Страви, закуски, напої, десерти барів і буфетів. – К.: Вища школа, 1990.
- Захарченко М.Н., Кучер Л.С. Обслуживание на предприятиях общественного питания. – М.: Экономика, 1986.
- Кабушкин Н.И., Бондаренко Г.А. Менеджмент гостиниц и ресторанов: Учебник. – 3-е из., перераб. и доп. – Мн.: Новое знание, 2002. – 368 с.
- Келлинг А., Фогель Г. Руководство для официантов. – М.: Экономика, 1980.
- Костов Н.Н., Недов Н.Г. Обслуживание на предприятиях общественного питания. – М.: Высшая школа, 1981.
- Красильников В.А., Красильников Н.А., Надежин Н.А. Современный ресторан и культура обслуживания. – М.: Экономика, 1980.
- Кузнєцова Н.М. Основи економіки готельного та ресторанного господарства: Навч. посібник. – К., 1997. – 176 с.
- Нейман Г., Шафре А. Искусство обслуживания. – М.: Экономика, 1979.
- Ресторанный сервис: Основы международной практики обслуживания для профессионалов и начинающих / С. и Л. Зигель, Х. и Р. Ленгер, Г. Штиклер, В. Гутмайер – М.: Центрполиграф, 2003. – 288 с.
- Сало Я.М. Довідник бармена. – Львів: Бібльос, 2002.
- Сало Я.М. Організація обслуговування населення на підприємствах харчування. Ресторанна справа: Довідник офіціанта. – Львів: Афіша. – 2005. – 336 с.
- Уокер Дж. Р. Введение в гостеприимство: Учебник / Пер. с англ. – М.: ЮНИТИ, 2002. – 607 с.
ДИСЦИПЛІНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПОСЛУГ ХАРЧУВАННЯ
для напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”
Кількість годин (кредитів): 135 (4)
Форма контролю: залік
І. Пояснювальна записка
1.1. Мета курсу забезпечити майбутнього фахівця з готельного, курортного і туристичного сервісу теоретичними знаннями і практичними навичками з організації послуг харчування у різноманітних закладах готельно-ресторанної галузі.
1.2. Головні завдання курсу:
Сформувати у студентів поняття про ресторанний сервіс, складові успіху ресторанного бізнесу. Розкрити особливості професійного етикету працівників закладів харчування (метрдотеля (ресторанного менеджера), менеджера з виробництва, офіціанта, бармена та його помічників, хостес, сомельє, бариста та ін.). Вивчити основні обов’язки вказаних працівників, їхні професійні знання і вміння. Ознайомити студентів з вимогами стосовно зовнішнього вигляду та форменого одягу працівників закладів харчування. Охарактеризувати умови харчування і методи обслуговування, що використовуються у міжнародній практиці в готельній та ресторанній справі. Ознайомити студентів з різними способами подавання страв та специфічними рисами організації харчування іноземних туристів. Ознайомити студентів із організацією обслуговування відвідувачів у ресторанах (підготовка ресторанного залу до обслуговування, зустріч відвідувачів, прийом і виконання замовлення, особливості подання ресторанної продукції, проведення розрахунків із клієнтами). Розікрити особливості організації та обслуговування різноманітних банкетів. Сформувати в студентів уявлення про спеціальні форми організації харчування відвідувачів. Ознайомити студентів із загальними правилами і принципами обслуговування клієнтів ресторанів. Розікрити особливості виробництва і споживання вин, алкогольних і безалкогольних напоїв, пива. Сформувати у студентів поняття про змішані напої. Ознайомити їх із класифікацією коктейлів. Ознайомити із правилами поведінки та особливостями етикету у ресторанних закладах.
1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:
ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).
ЗМ 1. Організація обслуговування у закладах харчування.
НЕ 1.1. Особливості професійного етикету працівників закладів харчування .
Основні функції та обов’язки працівників ресторану. Організація роботи персоналу бару. Професійна етика хостес, сомельє, бариста. Вимоги до зовнішнього вигляду і форменого одягу працівників ресторанів.
НЕ 1.2. Особливості організації харчування та обслуговування у світовій практиці .
Умови харчування і методи обслуговування. Способи подавання страв у міжнародній практиці. Специфічні риси організації харчування іноземних туристів. Організація святкування Нового року та Різдва в країнах світу.
НЕ 1.3. Організація обслуговування відвідувачів у ресторанах .
Підготовка ресторанного залу до обслуговування. Зустріч відвідувачів. Прийом і виконання замовлення. Особливості подання ресторанної продукції. Особливості проведення розрахунків із клієнтами.
ЗМ 2. Особливості обслуговування різних видів банкетів і прийомів
НЕ 2.1. Особливості організації та обслуговування банкетів
З історії формування культури сервірування столів. Особливості організації масових заходів. Види масових заходів. Обов’язки банкетного менеджера.
НЕ 2.2. Спеціальні форми організації харчування
Форми прискореного обслуговування. Особливості організації і проведення новорічних вечорів. Обслуговування весільних банкетів та ювілеїв.
ІІІ. Література до вивчення курсу:
- Агафонова Л.Г., Агафонова О.Є. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: Ціноутворення, конкуренція, державне регулювання / Навч. посібник. – К.: Знання України, 2002. – 358 с.
- Бондаренко Г.А. Гостиничное и ресторанное хозяйство: Учебно-практ. Пособие. – Мн.: БГЭУ, 1999.
- Доцяк В.С., Стременко Л.Ю. Стременко В. Страви, закуски, напої, десерти барів і буфетів. – К.: Вища школа, 1990.
- Захарченко М.Н., Кучер Л.С. Обслуживание на предприятиях общественного питания. – М.: Экономика, 1986.
- Кабушкин Н.И., Бондаренко Г.А. Менеджмент гостиниц и ресторанов: Учебник. – 3-е из., перераб. и доп. – Мн.: Новое знание, 2002. – 368 с.
- Красильников В.А., Красильников Н.А., Надежин Н.А. Современный ресторан и культура обслуживания. – М.: Экономика, 1980.
- Кузнєцова Н.М. Основи економіки готельного та ресторанного господарства: Навч. посібник. – К., 1997. – 176 с.
- Ресторанный сервис: Основы международной практики обслуживания для профессионалов и начинающих / С. и Л. Зигель, Х. и Р. Ленгер, Г. Штиклер, В. Гутмайер – М.: Центрполиграф, 2003. – 288 с.
- Сало Я.М. Довідник бармена. – Львів: Бібльос, 2002.
- Сало Я.М. Організація обслуговування населення на підприємствах харчування. Ресторанна справа: Довідник офіціанта. – Львів: Афіша. – 2007. – 301 с.
- Стельмахович М.А. Деловая культура для официантов, барменов: Учебное пособие. – Ростов н/Д: Феникс, 2005. – 352 с.
- Уокер Дж. Р. Введение в гостеприимство: Учебник / Пер. с англ. – М.: ЮНИТИ, 2002. – 607 с.
ДИСЦИПЛІНА ГЕОГРАФІЯ ПРП УКРАЇНИ
для напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”
Кількість годин (кредитів): 270 (7,5)
Форма контролю: іспит
Пояснювальна записка
1. Мета навчальної дисципліни – навчити студентів пізнавати, засвоювати та практично використовувати закони і закономірності збалансованого, згармонізованого освоєння, охорони та відтворення природно-ресурсного потенціалу (ПРП) території (акваторії) України на всіх рівнях та етапах його використання людиною і суспільством в цілому.
2. Головні завдання курсу:
- засвоїти теоретико-методологічні основи географії ПРП України;
- творчо осмислити та вміти реалізовувати на практиці методику еколого-економічної оцінки ПРП України;
- оволодіти інструментарієм управління адаптацією соціально-економічних структур національного господарського комплексу до можливостей екосистем;
- вміти обґрунтувати шляхи подолання наявних екологічних катаклізм та будувати екологічно безпечну життєдіяльність.
3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни:
- знання основних законів та закономірностей розвитку географії ПРП України як науки;
- розуміння причинно-наслідкових просторових (геотериторіальних) та часових зв'язків розвитку та структури природно-ресурсних комплексів та систем України на різних ієрархічних рівнях;
- уміння творчо осмислювати, узагальнювати та розвивати наукові ідеї, концепції і парадигми та їх практично реалізовувати господарській практиці збалансованого природокористування.
Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ),
ЗМ 1. Теоретико. Теоретико-методологічні основи географії ПРП території (акваторії)
НЕ 1.1. Вступ. Предмет, мета, завдання курсу.
Сутність дисципліни, її місце в системі наук, зміст та структура курсу. [1,2,3, 4].
НЕ 1.2. Методологічні основи географії ПРП.
Єдина методологічна основа оцінки. Критерій та узагальнюючий показник. Сукупна продуктивність природних ресурсів. Вартісна основа оцінки. Фактичний і потенційний ефект від освоєння природних ресурсів. [1,2,3,4,5].
НЕ 1.3. Оцінка абсолютної ентропії розвитку ПРП
Визначення рівнів географічної різноманітності ПРП методом розрахунку абсолютної ентропії. Виявлення закономірностей розміщення ПРП природних районів України. [1, 5, 17].
НЕ 1.4. Теоретичні засади географії ПРП України. Вибір оптимальних територіальних об’єктів оцінки. Основні методи оцінки. Основні напрями господарського використання результатів оцінки. [1, 2, 4, 16, 17].].
НЕ 1.5. Історія зародження та розвитку вчення про ПРП України
Становлення та розвиток вчення про ПРП у працях вітчизняних вчених. Розвиток вчення про ПРП у працях зарубіжних вчених. [1, 5, 17].
НЕ 1.6. Банки даних оцінки ПРП
Основні тематичні природно-ресурсні масиви: мінеральних, водних, земельних, лісових, фауністичних, природно-рекреаційних ресурсів. [1, 4, 28].
ЗМ 2. Загальні методичні положення оцінки ПРП України
НЕ 2.1. Мінеральний потенціал України
Специфічні особливості мінеральних ресурсів як об’єкту еколого-економічної оцінки. Методика еколого-економічної оцінки мінерального потенціалу. Основні результати та напрями використання оцінки мінерального потенціалу в господарській практиці. [6, 12, 13, 16, 20].
НЕ 2.2. Водний потенціал України
Специфічні особливості водних ресурсів як об’єкту еколого-економічної оцінки. Методика оцінки водного потенціалу. Основні результати та напрями використання оцінки водного потенціалу України. [1, 4, 8, 20, 16].
НЕ 2.3. Земельний потенціал України
Специфічні особливості земельних ресурсів як об’єкту еколого-економічної оцінки. Методика еколого-економічної оцінки земельного потенціалу України. Основні результати та напрями використання оцінки земельного потенціалу в господарській практиці. [18, 20, 21, 25, 16]
НЕ 2.4. Лісовий потенціал України
Специфічні особливості лісових ресурсів як об’єкту еколого-економічної оцінки. Методика еколого-економічної оцінки лісового потенціалу України. Основні результати та напрями використання оцінки лісового потенціалу в господарській практиці. [1, 4, 8, 12, 20, 28].
НЕ 2.5. Фауністичний потенціал України
Специфічні особливості фауністичних ресурсів як об’єкту еколого-економічної оцінки. Методика еколого-економічної оцінки фауністичного потенціалу України. Основні результати та напрями використання оцінки фауністичного потенціалу в господарській практиці. [1, 4, 16, 18, 19, 20, 28].
НЕ 2.6. Природно-рекреаційний потенціал України
Специфічні особливості природно-рекреаційних ресурсів як об’єкту еколого-економічної оцінки. Методика еколого-економічної оцінки природно-рекреаційного потенціалу України. Основні результати та напрями використання оцінки природно-рекреаційного потенціалу в господарській практиці. [1, 4, 9, 16, 22, 28].
ЗМ 3. Конструктивно - географічні та прикладні аспекти оцінки ПРП України
НЕ 3.1.Системно-структурний аналіз ПРП України
Аналіз компонентної, функціональної, територіальної та організаційної структури ПРП України. [1,13,17, 16, 24].
НЕ 3.3. Картографічне моделювання ПРП України
Основні картографічні моделі величини, структури, продуктивності, типів ПРП природних районів України. [14, 15, 28].
НЕ 3.4. Типологія та природно-ресурсне районування України
Класифікація та типологія ПРП України. Природно-ресурсне районування України. [13, 16,17].
НЕ 3.6.Прогнозування розвитку ПРП України
Коротко, середньо- та довгострокове прогнозування розвитку ПРП держави. Фактор часу та невизначеності в освоєнні ПРП України. [1,16,22,27].
НЕ 3.7 Основні напрями використання результатів оцінки ПРП України
Використання оцінки ПРП для: визначення національного багатства держави; оцінки сукупного ресурсного потенціалу;
визначення загальної та ресурсної ефективності природокористування; розрахунку ПРП геосистем і т.і. [1,2,4,23,32]
НЕ 3.9. Основні напрями раціоналізації природокористування в Україні
Адаптація структури існуючих ТВК до структури ПРП регіону. Еколого-економічне стимулювання розвитку природокористування. Розробка кадастрів ПРП. [1,4,22,34,16]
ІІІ. Література до вивчення курсу:
1. Руденко В.П. Географія природно-ресурсного потенціалу України. У 3-х частинах. – К. - Чернівці: ВД КМ Академія - Зелена Буковина, 1999. - 568 с.
2. Дорогунцов С.І., Муховиков А.М., Хвесик М.А. Оптимізація природокористування: В 5-ти т.: Навч. посібник. Т.1. Природні ресурси: еколого-економічна оцінка. – К.: Кондор, 2004. – 291с.
3. Менеджмент природоохоронної діяльності. Вибрані програми нормативних і спеціальних курсів. – Частина 1. За ред. акад. УЕАН В.П.Руденка. - Чернівці: Рута, 1996. - 100 с.
4. Природно-ресурсний потенціал сталого розвитку України. – К.: РВПС України, 1999. – 716с.
5. Руденко В.П., Чернюх О.І. Становлення конструктивно-геограафічних напрямів раціонального природокористування в Україні у першій половині ХХ ст. – Чернівці: Рута,2004. – 216 с.
6. Мінеральні ресурси України та світу на 01.01.2004 р./ Держ. ком. прир. ресурс. Укр. Голов. ред. Д.С.Гурський; ред. - уклад. Ю.І.Третьяков. – К., 2005. – 461 с.
7. Бодюк А.В. Фіксальні аспекти економічного природокористування.- Ірпінь, 2004.- 569 с.
8. Коротун І.М., Коротун Л.К., Коротун С.І. Природні ресурси України: Навч. посібник. Рівне, 2000. – 192 с.
9. Методика формування стратегій сталого соціально-економічного розвитку курортно-рекреаційних територій і туристичних центрів / Гулич О.І., Гринів Л.С., Герасимчук Н.М. - Л.: Ін-т регіон. дослідж. НАН України, 2007.- 52 с.
10. Бойко І.Д. Економіка та географія природокористування: конспект лекцій. – Чернівці: ЧНУ, 2007. – 94 с.
11. Садченко О.В. Економіко-географічний підхід до оцінки земельної ренти // Земельні відносини і просторовий розвиток в Україні: Матеріали міжнародної наукової конференції К., 2006. – Ч.2. – С.97-100.
12. Нікітін В.В. Ресурсний потенціал становлення громадянського суспільства в Україні. – Х.: Магістр, 2006. – 247 с.
13. Руденко В.П., Вацеба В.Я., Соловей Т.В. Природно-ресурсний потенціал природних регіонів України. - Чернівці: Рута, 2001.-268с.
14. Руденко В.П., Трофимчук О.М. Український природно-ресурсний потенціал: Серія оцінкових картосхем. Част.2. - К.: ІДНС, 2000.-186с.
15. Руденко В.П. Український природно-ресурсний потенціал: Серія оцінкових картосхем: Ч.3. – Чернівці: Рута, 2005. -248с. (Модулі 1-3).
16. Руденко В.П.Географія природно-ресурсного потенціалу України: Тестові завдання. – Чернівці: Рута, 2007. – 36 с.
17. Руденко В.П. Географическое разнообразие природно-ресурсного потенциала природных регионов Украины. – Красноярск: КГТЭИ, 2007. – 168 с.
18. Новаковський Л.Я., Шквир М.І. Регіональна земельна політика. - Київ: Урожай, 2006. – 178 с.
19. Сундук А.М. Регіональний вимір економічної безпеки України. – К.: Логос, 2007. – 182 с.
20. Данилишин Б.М., Чернюк Л.Г., Фащевський М.І. Соціально-економічні проблеми розвитку регіонів: методологія і практика / За ред. д.е.н. проф. Б.М.Данилишина. - Черкаси: ЧДТУ, 2006. – 315 с.
21. Третяк А.М., Бабміндра Д.І. Земельні ресурси України та їх використання. – К., 2003. – 216 с.
22. Державнв регіональна політика України: особливості та сучасні пріоритети: Монографія / За ред.. З.С. Варналія. – К.: НІСД, 2007. – 768 с.
23. Піріашвілі Б.З., Чиркін Б.М., Чукаєва І.К. Перспективний паливно-енергетичний баланс-основа формування енергетичної стратегії України до 2030 року. – К.:Наук.світ, 2008. – 240 с.
ДИСЦИПЛІНА „ЕКОЛОГІЧНИЙ ТУРИЗМ”
для напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”
Кількість годин (кредитів): 81 (2,5)
Форма контролю: залік
І. Пояснювальна записка
1.1. Мета курсу – засвоїти і оволодіти глибокими теоретичними знаннями і практичними навичками організації екотуризму як принципово нової форми рекреаційної діяльності, орієнтованої на пізнання природи, мінімізацію шкоди довкіллю та підтримку етнокультури.
1.2. Головні завдання курсу:
- засвоїти сутність екотуризму, передумови його розвитку, значення в контексті сталого розвитку;
- сформувати необхідний рівень знань і умінь в організації екотурів для різних категорій населення;
- засвоїти методику організації різних видів екотуристської діяльності залежно від потреб туристів, їх вікових та соціальних особливостей;
- пізнати основи організації екотуризму з урахуванням психологічних і соціокультурних особливостей споживачів туристичних послуг.
1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:
- знання основних законів та закономірностей розвитку екотуризму в світі;
- розуміння причинно-наслідкових зв’язків організації екотуризму;
- уміння творчо осмислювати, узагальнювати та розвивати ідеї та концепції екотуризму та їх практично реалізовувати в практиці організації туристського бізнесу.
ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).
ЗМ 1. Теоретико-методологічні та методичні основи організації екотуризму.
НЕ 1.1. Передумови виникнення й історія розвитку екотуризму. Концепція сталого розвитку сучасного екотуризму.
Негативні аспекти впливу масового туризму на природу. Поняття сталого розвитку туризму. Історія розвитку екотуризму в світі.
НЕ 1.2. Можливості управління впливом туризму на природні туристські ресурси і переваги екотуризму.
Вплив туризму на природні комплекси. Прямий вплив (винищення флори і фауни в процесі мисливства, рибальства, руйнування природних умов існування шляхом залучення територій до господарської діяльності; втручання в природні процеси життєдіяльності рослин і тварин шляхом їх годівлі, розведення у штучно створених умовах, спостереження за ними, шумовий вплив, руйнування гнізд; привнесення й поширення інфекцій, захворювань через продукти життєдіяльності людини та господарську діяльність). Непрямий вплив (зміна натурального середовища існування, глобальний антропогенний вплив, створення генетично модифікованих організмів).
НЕ 1.3. Класифікація екотуризму.
Принципи побудови екотурів та екологічних програм. Підходи до класифікації в екотуризмі. Класифікація.
НЕ 1.4. Види екотуризму за метою.
Класифікація екотуризму за метою. Пізнавальний екотуризм. Пригодницький екотуризм. Рекреаційний екотуризм. Науковий екотуризм. Перспективи розвитку екотуризму в Карпатському регіоні.
ЗМ 2. Концепція геомаркетингу екологічного туризму як базової основи сталого рекреаційного природокористування.
НЕ 2.1. Показники зростання темпів екотуризму і визначення потреб екотуристів.
Динаміка зростання міжнародних прибутків на світовому екотуристському ринку. Динаміка зростання прибутків від екотуризму.Маркетинговий профіль екотуриста.
НЕ 2.2. Туроперейтинг в екотуризмі.
Поняття й складові туроперейтингу. Поділ туроператорів за спеціалізацією, місцем діяльності. Ініціативні й рецептивні туроператори.
НЕ 2.3. Розвиток екотуризму в гірських районах світу.
Туристський регіон Америка. Туристський регіон Африка. Туристські регіони Близький Схід і Південна Азія.
НЕ 2.4. Екологічний туризм в системі екологічного геомаркетингу.
Теоретико-методологічні та практичні засади екологічного геомаркетингу. Екологічний туризм у системі суспільно-економічних відносин. Суспільно-економічні чинники розвитку екологічного туризму.
ЗМ 3. Практичні засади організації екологічного туризму
НЕ 3.1. Екологічна стежка як турпродукт.
Екологічна стежка: передумови виникнення, історія. Сутність поняття, визначальні риси. Мета, завдання, призначення. Алгоритм розробки та організації екологічної стежки. Класифікація екостежок.
НЕ 3.2. Реалізація концепції геомаркетингу екотуризму.
Особливості геомаркетингу екологічного туризму. Сегментація ринку в екотуризмі. Позиціювання екотуристського продукту.
НЕ 3.3. Визначення перспективних цільових ринків екотуризму.
Чинники екотуристичної привабливості. Категорії екотурів і напрямки екотуризму.
ІІІ. Література до вивчення курсу:
- Бучко Ж.І. Передумови розвитку екотуризму в Карпатському регіоні // Туристский феномен: экономические, социальные, экологические и культурно-исторические предпосылки и последствия: мат. IV Междунар.науч-практ. конф.–Донецк, 2002.–С. 258-259.
- Дмитрук О.Ю. Екологічний туризм: сучасні концепції менеджменту і маркетингу. Навчальний посібник. – Київ: Альтерпрес, 2004. – 192 с.
- Концепція національного виховання //Рідна школа, 1995, № 6.
- Крисаченко В.С. Екологічна культура: теорія і практика.– Київ: Заповіт, 1996.– 352 с.
- Кузьменко А.В. Особенности организации и эффект экологического туризма // Туристский феномен: экономические, социальные, экологические и культурно-исторические предпосылки и последствия: мат. IV Междунар.науч-практ. конф.–Донецк, 2002.–С. 290-292.
- Мазур Л. Релігійно-філософські засади формування екологічної культури українського народу // Мандрівець. Видання “Наук. зап. Нац. ун-ту “Києво-Могилянська Академія”.– Київ, 2001, № 3-4.– С.34-37.
- Мазуров Ю.Л. Экологический туризм на постсоветском пространстве: потенциал и перспективы // Туристский феномен: экономические, социальные, экологические и культурно-исторические предпосылки и последствия: мат. IV Междунар.науч-практ. конф.–Донецк, 2002.–С.293-296.
- Мотузенко О.О.Екологічний туризм в контексті сталого розвитку території. //Туризм на порозі ХХІ століття: освіта, культура, екологія: мат. міжнар. наук.- практ. конф.– Київ, 1999.– С. 189-191.
- Панов І. Екологічний туризм //Краєзнавство, географія, туризм, 1998, № 11.–С. 7.
- Романів А. Природні передумови та стан розвитку екотуризму у національному природному парку „Синевир”// Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: географія. – Тернопіль. - №2. – Ч.1. – 2004. – С. 255-262.
- Самойленко А.А., Фишер А.Г. Организация учебных троп природы – эффективная форма экологического воспитания населения //Проблемы изучения и использования природных ресурсов Северо-Западного Кавказа.–Л., 1989.–С. 136-144.
12. Серебрій В. Екологічний туризм – ключ до сталого розвитку.// Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2002. - №35 (280). – с.1 -3.
13. Храбовченко В.В. Экологический туризм. – Москва: Финансы и статистика, 2003. – 206 с.
14. Чижова В.П. Развитие экотуризма в охраняемых природных территориях (эколого-географический аспект) // Проблемы региональной экологии. Общественно-научный журнал. 2000, № 4. – С. 28-35.
ДИСЦИПЛІНА КАРТОГРАФІЯ ТА КАРТОКРЕСЛЕННЯ
для напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”
Кількість годин (кредитів): 135 (4)
Форма контролю: залік
І. Пояснювальна записка
1.1. Мета курсу - формування у студентів систематизованих картографічних знань і вмінь роботи з картографічними творами. Дисципліна знайомить студентів з історичним та сучасним станом і тенденціями розвитку картографії, як науки, галузі і виробництва, у світлі існуючих теоретико-методологічних концепцій. Вона розкриває перспективи картографічного моделювання та вказує на прикладні сторони застосування отриманих результатів шляхом формування у студентів картографічних вмінь і навичок. Викладання картографії слідує із уяви про неї, як про пізнавальну науку, що має за мету відображення і дослідження явищ природи і суспільства – їх розміщення, властивостей, взаємозв’язків, властивостей і змін у часі шляхом використання картографічних творів.
1.2. Головні завдання курсу: студент повинен знати:структуру картографії, відмінні риси науки від інших галузей знань та місце її серед них;історичні процеси формування картографічних знань та теоретичні концепції розвитку картографії;актуальні і перспективні шляхи розвитку світової і вітчизняної картографічної науки;сутнісні риси різноманітних картографічних творів, принципи і підходи їх класифікації, класифікацію карт, їх структуру і властивості;математичну основу карт: масштаби, картографічні проекції та принципи їх побудови і використання, координатні сітки, компонування;картографічні способи і засоби відображення явищ і об’єктів на картах;зміст, фактори, види і принципи генералізації;джерела інформації для складання картографічних творів;основи проектування і складання карт;основи картографічного креслення;сутнісні риси картографічного моделювання та методи використання карт;зміст і принципи геоінформаційного картографування та сучасні методи використання ГІС у картографії;сутнісні аспекти геоіконіки та принципи класифікації геозображень.
1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:
використовувати різноманітні картографічні твори у наукових дослідженнях; застосовувати різноманітні способи і засоби створення картографічного зображення; аналізувати джерела інформації в контексті можливостей їхнього використання для створення картографічних творів; проектувати і складати різноманітні тематичні карти; застосовувати основні графічні прийоми при викреслюванні картографічних творів; застосовувати різноманітні методи і способи для аналізу інформації за географічними картами; застосовувати картографічні твори у навчальній діяльності; порівнювати і аналізувати зміст географічних карт та ін. картографічних творів.
ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).
ЗМ 1. Картографія, картографічні твори і картографічне креслення
НЕ 1.1. Вступ до курсу. Мета, структура і предмет курсу. Значення курсу для географів різного профілю. Визначення картографії. Структура і особливості картографії як навчальної дисципліни. Наукові і практичні завдання картографії. Картографія в системі наук. Взаємозв’язки картографії і геоінформатики. Зв’язки картографії і мистецтва. Картографія і карткреслення. Теоретичні концепції картографії: комунікативна, модельно-пізнавальна, мовна, метакартографії, геоінформаційна, геоіконічна. Види і рівні картографування.З історії світової картографії: історичні віхи розвитку; картографія античного часу; середніх віків; нового часу. Історія розвитку картографії в Україні: віхи і особливості. Організація, сучасний стан і перспективи розвитку вітчизняної картографічної науки, технології і виробництва. Сутність, завдання і особливості картографічною креслення. Креслярські матеріали і приладдя, їх види, правила прийоми користування, технологія роботи. Прийоми креслення олівцем, пером (рапідографом, лінером тощо). Види й особливості креслярських шрифтів, основні елементи літер. Методика викреслювання літер і словосполучень, їх розміщення на карті. Штрихове оформлення карт. Робота акварельними фарбами і тушшю. Кольорове оформлення карт.
НЕ 1.2. Картографічні твори: систематизація і особливості змісту. Карта – особлива форма представлення знань про реальний світ і просторова модель дійсності. Географічні карти: визначення, структурні елементи, властивості, принципи класифікації. Класифікація карт за масштабом, просторовим охопленням та змістом. Типи географічних карт. Аналітичні, комплексні і синтетичні карти. Карти динаміки і взаємозв’язків. Функціональні типи карт. Види і характерні риси картографічних творів. Системи карт. Серії карт, їх види, особливості призначення. Географічні атласи, їх призначення, структура і класифікація. Глобус: призначення, особливості як моделі Землі, класифікація. Віртуальні карти. Поняття про картоїди і анаморфози. Карти й атласи України та її регіонів.
НЕ 1.3. Математична основа карт. Математична основа карт, її призначення, елементи. Геодезична основа і масштаби карт. Земний еліпсоїд. Картографічні проекції. Спотворення картографічного зображення. Еліпс спотворень. Головний і часткові масштаби карти. Спотворення довжин, кутів, форм, площ на картах. Розподіл і величини спотворень у різних проекціях. Ізоколи. Принципи класифікації проекцій. Проекції карт світу, півкуль, материків і частин світу, океанів, окремих держав, України. Проекції топографічних карт. Вибір картографічних проекцій. Чинники що впливають на вибір проекцій.
НЕ 1.4. Картографічне зображення карт. Зміст картографічного зображення і його елементи. Картографічна семіотика. Умовні позначення: функції, класифікація і застосування. Графічні засоби зображення об’єктів і явищ на картах. Картографічні способи зображення тематичних явищ на картах: значків, лінійних знаків, ізоліній, якісного фону, кількісного фону, локалізованих діаграм, картодіаграм, картограм, ареалів, знаків руху, крапковий. Шкали. Способи зображення рельєфу: перспективний, за видом допоміжного освітлення, штриховий, гіпсометричний, ізоліній ний тощо. Блок діаграми і цифрові моделі рельєфу. Сумісне застосування різних способів зображення. Розробка шкал. Картографічні написи і підписи: значення, види, розміщення. Форми передання іншомовних назв. Картографічна топоніміка. Допоміжне оснащення карти, його суть і призначення. Види і зміст допоміжних елементів. Легенди тематичних карт, їх види. Додаткові дані карти, їх зміст і призначення. Картографічна генералізація, її суть, чинники, види і шляхи. Особливості генералізації залежно від способів зображення тематичних явищ і характеру їх розміщення. Географічні принципи генералізації.
ЗМ 2. Сучасні напрями і тенденції проектування, складання, видання та використання картографічних творів
НЕ 2.1. Проектування, складання і підготовка до видання картографічних творів. Картографічне джерелознавство. Загальні особливості джерел картографічної інформації. Методи створення географічних карт. Програма і науково-технічний проект карти. Етапи проектування карт. Проектування, складання та редагування загальногеографічних і тематичних карт. Проектування систем картографічних знаків і загального художнього оформлення карт. Створення рукописних тематичних карт на типових та оригінальних географічних основах традиційним методом і на основі комп’ютерних технологій. Характеристика джерел картографічної інформації. Види джерел. Астрономо-геодезичні дані. Картографічні джерела. Дані дистанційного зондування. Натурні виміри і спостереження. Гідрометеорологічні спостереження. Економіко-статистичні дані. Текстові джерела. Аналіз і оцінка карт як джерел інформації. Оцінка математичної основи. Оцінка наукової достовірності карт Оцінка повноти і актуальності карти. Оцінка геометричної точності карти. Оцінка якості оформлення карти. Оцінка наочності і читабельності карти. Оцінка атласів та електронних картографічних творів. Оформлення програми тематичної карти. Особливості складання серій карт і географічних атласів. Автоматизація картоскладальних робіт і автоматизовані картографічні системи. Підготовка карт до видання. Друкування карт. Способи малотиражного розмноження карт. Авторство у картографії.
НЕ 2.2. Картмоделювання і методи використання карт. Поняття про використання картографічних творів. Рівні використання карт. Картографічний метод дослідження. Поняття про основи картографічного моделювання: картографічні моделі і їх класифікація, принципи і види моделювання. Способи і прийоми аналізу явищ за картами. Зміст математико-картографічне моделювання. Способи роботи з картою. Способи і прийоми аналізу явищ за картами. Візуальний аналіз і опис за картами. Графічні і графоаналітичні способи аналізу явищ і процесів за картами. Математико-картографічне моделювання: прийоми математичного аналізу і математичної статистики. Вивчення за картами закономірностей розміщення, структури, взаємозв’язків, залежностей і динаміки явищ. Способи і прийоми досліджень з теорії інформації. Способи роботи з картою: вивчення карти без перетворення і з перетворенням картографічного зображення; спільне використання різних карт тощо. Методи аналізу серій карт і атласів. Точність і достовірність кількісних визначень за картами.
НЕ 2.3. Картографія, геоінформатика і геоіконіка. Географічні інформаційні системи. Геоінформатика – наука, технологія, виробництво. Геоінформаційне картографування: сутність, основні поняття, види геоінформації. Банки картографічних даних. Картографічне моделювання в інтерактивному режимі. Картографія і телекомунікація. Геозображення. Види і класифікація геозображень. Геоіконіка. Картографування в Інтернеті. Електронні атласи. Геоіконіка. Єдина теорія геозображень. Масштаби простору. Часові діапазони геозображень. Геоіконометрія. Основні напрями проблемного картографування. Картмоделювання систем природокористування, еколого-географічних проблем, медико-екологічне і природоохоронне картографування тощо. Дослідження за картами структури, взаємозв’язків, динаміки явищ і об’єктів, картографічне прогнозування.
ІІІ. Література до вивчення курсу:
1.Атлас України (електронна версія). – К.: – Інститут географії, Інтелектуальні системи ГЕО, 1999 – 2001.
2.Берлянт А.М. Картография: Учебник для вузов. – М.: Аспект Пресс, 2001.
3.Берлянт А.М. Образ пространства: карта и информация. – М.: Мысль, 1986. 4.Берлянт А.М., Востокова А.В., Сваткова Т.Г. Картография: Метод. указания и задания к картам, занятиям.– М.: Изд-во МГУ, 1983.
5.Берлянт А.М., Сваткова Т.Г. Практикум по картографическому черчению. – М.: Изд-во МГУ, 1991.
6.Божок А.П., Осауленко Л.Е., Пастух В.В. Картографія. – 2000.
7.Бондаренко Е.Л.. Шевченко В.О., Остроух В.І. Геоінформаційні системи еколого-географічного картографування. – К.: Фітосоціоцентр, 2005. – 116 с.8.Браун Л. А. История географических карт / Браун Л. А. ; [пер. с англ. Н. И. Лисовой]. – М. : ЗАО Центрполиграф, 2006.9.Жупанський Я.І. Історія географії в Україні. – Львів: Світ, 1997.10.Жупанський Я.І., Сухий П.О. Соціально-економічна картографія. – Чернівці, 1996.
11.Заруцкая И.П., Красильникова Н.В. Картографирование природных условий и ресурсов. – М.: Недра, 1988.
12.Заруцкая И.П., Красильникова Н.В. Проектирование и составление карт Карты природы: Учебник. – М.: Изд–во МГУ, 1989.
13.Земледух Р.М. Картографія з основами топографії. – К.: Вища школа, 1993.
14.Картографічне моделювання: навчальний посібник / Т.І. Козаченко, Г.О. Пархоменко, А.М. Молочко: Під ред. А.П. Золовського. – Вінниця: Антексу -У лтд, 1999.
15.Картографування території України: історія, перспективи, наукові основи. – К.: Наук. думка, 2005. – 292 с.
16.Методические указания по картографическому черчению. - Черновцы: ЧГУ, 1984.
17.Приседько В.Л. Практикум з картографії: Навчально-методичний посібник. – К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2004. – 68 с.
18.Салищев К.А. Картография. – М.: Высш. шк., 1982.
19.Салищев К.А. Проектирование и составление карт.– М.: МГУ, 1987.
20.Самойленко В.М. Основи геоінформаційних систем. Методологія: Навчальний посібник. – К.: Ніка-Центр, 2003. – 276 с.
21.Світличний О.О., Плотницький С.В. Основи геоінформатики: Навч. посібник / За заг. ред. О.О. Світличного. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2006.
22.Сосса Р. І. Історія картографування території України. Від найдавніших часів до 1920 р. / Сосса Р. І. – Київ : Наукова думка, 2000.
23.Справочник по картографии / Под ред. Е. И. Халугина – М.: Недра, 1988.
24.Шевченко В.А. Медико-географическое картографирование территории Украины. – К.: Наукова думка, 1994.
ДИСЦИПЛІНА ГЕОГРАФІЯ ТУРИЗМУ СВІТУ
для напряму підготовки 6.050201 „Менеджмент організацій”
Кількість годин (кредитів): 135 (3,5)
Форма контролю: екзамен
І. Пояснювальна записка
1.1. Мета курсу - забезпечити майбутнього менеджера в галузі туризму глибокими знаннями про особливості організації та умови розвитку туризму в різних регіонах і країнах світу.
1.2. Головні завдання курсу: сформувати у майбутнього фахівця необхідний рівень знань про особливості геопросторової організації туризму; ознайомити студентів з методикою оцінки можливостей використання територій для ефективного розвитку туризму; ознайомити студентів з особливостями територіальної організації видових субринків туристичних послу;.ознайомити студентів з причинами та результатами глобалізаційних процесів у туризмі.
1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни: Чітко уявляти об’єкт і предмет дослідження географії туризму. Обгрунтовувати особливості і тенденції географії міжнародних туристських потоків.Аналізувати передумови й особливості розвитку окремих видів туризму в різних регіонах і країнах світу.Орієнтуватися в напрямках розвитку туристичної індустрії. Характеризувати й аналізувати стан розвитку туристичної індустрії в певних туристичних регіонах.Аналізувати вплив процесів глобалізації на індустрію туризму.Оволодіти методикою географічного дослідження туристичного ринку.
ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).
ЗМ 1. Теоретико –методологічні основи географічних досліджень туризму
НЕ 1.1 Туризм як об’єкт георгафічних досліджень
НЕ 1.2.Геопросторова структура ринку туристичних послуг
НЕ 1.3.Типи туристичних ринків.
ЗМ 2. Геопросторова організація туризму.
НЕ 2.1.Особливості і тенденції географії міжнародних туристичних потоків
НЕ 2.2.Географія туризму з метою відпочинку і розваг
НЕ 2.3.Географія ділового туризму
НЕ 2.4.Географія лікувально-оздоровчого туризму
НЕ 2.5.Географія релігійного туризму
НЕ 2.6.Гірськолижні курорти світу
НЕ 2.7.Готельне господарство світу
НЕ 2.8.Санаторно-курортне господарство світу
НЕ 2.9.Структурний та геопросторовий розподіл туристських потоків
НЕ 2.10.Індустрія туризму–основа розвитку національного ринку туристичних послуг.
ЗМ 3. Процеси транснаціоналізації та глобалізації на ринку туристичних послуг.
НЕ 3.1.Процеси транснаціоналізації в міжнародному туризмі
НЕ 3.2.Процеси глобалізації в світовому туризмі
НЕ 3.3.Вплив ТНК на економіку країни.
ІІІ. Література до вивчення курсу:
- Александрова А.Ю. География мировой индустрии туризма. – М.: Аспект Пресс, 1998. – 412 с.
- Александрова А.Ю. Международный туризм. – М.: Аспект Пресс, 2004.– 470 с.
- Александрова А.Ю. Экономика и территориальная организация международного туризма. – М., 1996.
- Гуляев В.Г. Организация туристической деятельности. – М., 1996. – 265 с.
- Дмитревский Ю.Д. Туристские районы мира. – Смоленск, 2000.
- Долматов Г. М. Международный туристский бизнес: история, реальность и перспективы – Ростов-на-дону: Феникс, 2001
- Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко К.Б. Міжнародні економічні відносини: навч посіб. – К.: Знання-Пресс, 2003. – 406 с.
- Крачило Н.П. География туризма. – К.: Вища шк. Головное изд-во, 1987. – 208 с.
- Любіцева О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти). – К.: Альтерпрес, 2003. – 436 с.
- Мироненко Н.С., Твердохлебов И.Т. Рекреационная география. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. – 207 с.
- Николаенко Д.В. Рекреационная география. – М.: Владос, 2001. – 279 с.
- Папирян Г.А. Международные экономические отношения: экономика туризма – М., 1998.
- Пузакова Е. П., Честникова В.А. Международный туристический бизнес –М, 1997.
- Романов А.А. Зарубежное туристское страноведение: Учеб. Пособие. – М.: Советский спорт, 2001. – 288 с.
- Стафійчук В.І. Рекреалогія: Навч. посіб. – К.:Альтерпрес, 2006. – 263 с.
- Фоменко Н.В. Рекреаційні ресурси та курортологія: : Навч. посіб. – К.:Центр навчальної літератури, 2007. – 312 с.
ДИСЦИПЛІНА «МІЖНАРОДНИЙ ТУРИЗМ»
Для напряму підготовки 6.050201 „Менеджмент організацій”
Кількість годин (кредитів): 135 (3,5)
Форма контролю: іспит
І. Пояснювальна записка
1.1. Мета даного курсу – ознайомити студентів з найважливішими питаннями, пов'язаними із міжнародним туризмом, та особливостями світової туристичної індустрії.
1.2. Головні завдання курсу: розкрити особливості міжнародного туризму як галузі національної економіки, ознайомити із географією туристського попиту, особливостями міжнародного туризму та державного регулюванням туристичної діяльності в світі.
1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни: студент повинен мати знання про міжнародний туризм як про суспільне явище і важливу галузь національної економіки; про існуючи туристичні формальності та географію туристичного попиту; вміти аналізувати різні аспекти туризму та професійно оцінювати конкретну ситуацію у межах міжнародного туристичного ринку; здійснювати аналіз та прогноз ситуації щодо розвитку подій у межах світового туристичного ринку тощо.
ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)
Змістовний модуль 1.
НЕ 1.1. Вступ. Туризм як форма міжнародних відносин. Поняття міжнародного туризму. Особливості міжнародного туризму. Міжнародний і внутрішній туризм.
НЕ 1.2. Статистика міжнародного туризму. Статистика туристських потоків. Статистика туристських доходів. Статистика туристських витрат.
НЕ 1.3. Міжнародний туризм як соціально-економічне явище. Соціально-економічна роль туризму. Функції міжнародного туризму в економіці країни. Види міжнародного туризму. Фактори розвитку міжнародного туризму. Значення міжнародного туризму. Тенденції розвитку сучасного туризму.
НЕ 1.4. Туристичні формальності. Види формальностей у міжнародному туризмі. Державне регулювання туристичних формальностей. Поліцейські формальності. Паспортні формальності. Візові формальності. Туристична віза. Шенгенська віза. Митні формальності. Валютний контроль. Оформлення закордонного паспорта в Україні. Медико-санітарні формальності. Формальності безпеки. Страхування туристів. Медичне страхування туристів. Майнове страхування туристів. Страхування цивільної відповідальності.
НЕ 1.5. Міжнародна співпраця в галузі туризму. Двостороння співпраця в галузі туризму. Багатостороння співпраця. Головні міжнародні туристичні організації.