Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича географічний факультет

Вид материалаДокументы

Содержание


ЗМ 1. НЕ 1. Суть маркетингу в туризмі
НЕ 2. Туристичні потреби та попит
НЕ 3. Ринок туристичних послуг
НЕ 4. Сегментація ринку в туризмі
ЗМ 2. НЕ 1. Туристичний продукт
НЕ 2. Цінова політика туристичних підприємств
НЕ 3. Маркетингова збутові канали туристичного підприємства
ЗМ 3. НЕ 1. Маркетингові комунікаційні системи в туризмі
НЕ 2. Реклама в туризмі
НЕ 3. Нерекламні методи просування турпродукту
Дисципліна туристичний менеджмент
1.2. Головні завдання курсу
1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни
НЕ 1.2. Туристична організація як соціальна структура
НЕ 1.3. Моделювання організаційних структур управління в туризмі
НЕ 1.4. Фактори, принципи та функції менеджменту в туризмі
НЕ 1.5. Організація виробництва послуг як функція туристичного менеджменту
НЕ 1.6. Мотивація і стимулювання в туризмі
НЕ 2.2. Планування як функція менеджменту туристичного підприємства
НЕ 2.3. Система методів менеджменту у роботі підприємств туристичного сервісу
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   25

ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).

ЗМ 1.

НЕ 1. Суть маркетингу в туризмі

Поняття маркетингу. Маркетинг послуг. Туризм. Туристичний бізнес. Курортний сервіс. Готельний сервіс. Маркетинг в туризмі. Поняття туристичного продукту.

Причини появи туристичного маркетингу. Становлення та розвиток маркетингу в туризмі. Сучасні тенденції маркетингу туристичних підприємств.

Функції маркетингу в туризмі. Функція встановлення контакту з клієнтами. Функція розвитку. Функція контролю.

Умови застосування маркетингу в туризмі. Принципи туристичного маркетингу.

НЕ 2. Туристичні потреби та попит

Туристичні потреби: мотиваційні, похідні та додаткові. Ієрархія потреб за А. Маслоу.

Туристичний попит та чинники, що визначають його обсяг: ціна на тур продукт, ціна на послуги і товари субститути, доходи споживачів, вільний час, ментальний чинник, демографічний чинник.

НЕ 3. Ринок туристичних послуг

Поняття ринку туристичних послуг. Ознаки туристичного ринку. Види туристичних ринків. Міжнародний ринок туризму. Національний ринок туризму.

Територіальна структура туристичного ринку. Ринок споживача. Ринок виробника. Екскурсійний пункт. Туристсько-екскурсійний центр. Туристично-рекреаційний вузол. Курорт. Курортна місцевість. Курортний район. Курортна зона. Територіальний рекреаційний комплекс (ТРК).

Умови та можливості виходу фірми на туристичний ринок.

НЕ 4. Сегментація ринку в туризмі

Сегментація туристичного ринку. Переваги сегментації.

Методи сегментації туристичного ринку. Географічний метод. Соціодемографічний метод. Психографічний метод. Сегментація ВТО. Система "Євростиль". Сегментація Г. Гана.

Відбір цільових сегментів. Недиференційований, диференційований та концентрований маркетинг. Поняття позиціювання туристичного продукту. Способи позиціювання туристичного продукту. Репозиціювання. Стратегії репозиціювання турпродукту.

ЗМ 2.

НЕ 1. Туристичний продукт

Туристичний продукт. Туристична послуга. Основні туристичні послуги. Додаткові послуги. Супутні послуги. Товари спеціального призначення. Різні підходи до визначення туристичного продукту. Вимоги до туристичного продукту. Структура туристичного продукту. Потенційний продукт. Політика турпродукту.

Класифікація турів. Курортно-лікувальні, рекреаційні, культурно-пізнавальні, спортивні, ділові, наукові (конгресні), релігійні, етнічні, індивідуальні (інклюзив-тури), групові, комплексні (пекидж-тури), організовані; самодіяльні, цілорічні, сезонні, короткострокові, середньострокові, довгострокові, V.I.P.-тури, люкс-апартамент, люкс-тури, тури першого класу, туристичного класу, кемпінг. Повний пансіон, напівпансіон, ліжко-сніданок. Лінійні, кільцеві, транспортні, пішохідні, наземні, водні, повітряні, внутрішні, міжнародні. тури.

Життєвий цикл туристичного продукту. Фаза впровадження. Фаза розвитку. Фаза зрілості. Фаза старіння. Чинники перебігу фаз життєвого циклу туристичного продукту.

Продуктова стратегія туристичного підприємства.

НЕ 2. Цінова політика туристичних підприємств

Поняття ціни. Особливості цін в туризмі. Цінова політика та її етапи.

Цілі ціноутворення в туризмі. Максимізація прибутку. Лідерство в якості. Лідерство на ринку. Утримання ринкових позицій. Фактори ціноутворення. Внутрішні та зовнішні фактори.

Методи ціноутворення. Ціноутворення на основі витрат. Ціноутворення з орієнтацію на рівень конкуренції. Ціноутворення з орієнтацією на туристичний попит.

Цінова стратегія. Стратегія зняття вершків (високих цін). Стратегія проникнення на ринок. Ефект досвіду. Стратегія престижних цін. Стратегія слідування за лідером. Стратегія сповзаючої ціни. Стратегія ціни сегменту ринку. Стратегія цінових маніпуляцій. Вибір цінової стратегії.

НЕ 3. Маркетингова збутові канали туристичного підприємства

Маркетингова збутова стратегія. Етапи розробки збутової стратегії.

Поняття каналу збуту. Рівні каналу збуту туристичного продукту. Вертикальні маркетингові системи (ВМС). Корпоративні ВМС. Договірні ВМС. Агентська угода. Ліцензійна угода. Франчайзинг. Керовані ВМС. Горизонтальна маркетингова система.

Критерії вибору посередників для збуту. Інтенсивний розподіл. Ексклюзивний розподіл. Селективний розподіл. Агент. Названий принципал. Неназваний принципал. Нерозкритий принципал.

ЗМ 3.

НЕ 1. Маркетингові комунікаційні системи в туризмі

Маркетингові комунікацій в туризмі. Складові маркетингової комунікації. Комплекс маркетингових комунікацій. Елементи маркетингової комунікації. Реклама. Стимулювання збуту. Пропаганда. Паблік рілейшнз. Особисті продажі.

Цільова аудиторія комунікації. Цілі комунікації. Адресати комунікації.

Розробка бюджету маркетингової комунікації. Аналіз результатів маркетингової комунікації.

НЕ 2. Реклама в туризмі

Поняття реклами. Туристична реклама. Особливості реклами в туризмі. Закони реклами. Види туристичної реклами. Рекламний процес. Рекламодавець. Рекламне агентство. Засіб поширення реклами.

Рекламне звернення. Тема реклами. Девіз. Рекламний слоган. Структура рекламного звернення. Форма рекламного звернення. Вплив кольору на сприйняття реклами. Рекламні кампанії туристичних підприємств. Оцінка ефективності рекламної діяльності в туризмі. Економічна ефективність реклами. Комунікаційна ефективність реклами. Методи попереднього, поточного та послідуючого аналізу реклами.

Вибір рекламних засобів в туризмі. Параметри реклами. Охоплення. Частота. Сила рекламного впливу. Періодичність рекламних звернень.

Друкована реклама. Туристичний фірмовий каталог. Інформаційний лист. Брошура. Буклет. Плакат. Листівка. Зовнішня реклама. Щитова реклама. Бігборд. Плакат. Афіша. Транспарант. Світлова реклама. Реклама на транспорті. Реклама на зупинках транспорту. Реклама у вітринах туристичних фірм.

Реклама в засобах масової інформації. Газетна реклама. Реклама в журналах. Радіореклама. Реклама по телебаченню.

Туристична реклама в глобальній мережі Інтернет. Веб-сторінка. Рекламний веб-сервер. Банер. Можливості та ефективність реклами в Інтернеті.

НЕ 3. Нерекламні методи просування турпродукту

Стимулювання збуту. Етапи стимулювання. Розробка програми стимулювання збуту. Засоби стимулювання споживачів (туристів). Засоби стимулювання роздрібних турагентів. Аналіз результатів стимулювання. Пропаганда. Паблік рилейшнз. Пабліситі. Цілі туристичної пропаганди. Напрямки туристичної пропаганди. Встановлення контактів із засобами масової інформації. Інформаційний пакет. Прес-конференція. Прес-реліз. Зв’язки з цільовими аудиторіями.

Особисті продажі туристичного продукту. Прямий маркетинг. Процес особистих продаж. Стадії особистої продажі. Прийом клієнта та встановлення контакту. Виявлення потреб клієнта. Представлення продукту.

ІІІ. Література до вивчення курсу:

1. Гончарові С.Ю. Маркетинг: Навч.посіб.- Харків: Вид. дім «ІНЖЕК», 2003.- 140 с.

2. Король О.Д. Основи туристського маркетингу. – Чернівці: Рута, 2002. –110 с.

3.Котлер Ф. Маркетинг. Гостеприимство и туризм. – М.: Юнити, 1998. –787с., П.

4. Маркетинг: принципи і функції /За ред.. О.М.Азарян.- Харків: Студцентр, 2002.- 320 с.


ДИСЦИПЛІНА ТУРИСТИЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

для напряму підготовки 6.050201 „Менеджмент організацій”

Кількість годин (кредитів): 216 (6)

Форма контролю: залік, екзамен

І. Пояснювальна записка

1.1. Мета курсу – формування у майбутніх менеджерів знань, умінь та навичок управлінської роботи в готельному, курортному та туристичному сервісі.

1.2. Головні завдання курсу:
  • вивчення основних понять менеджменту в туризмі;
  • надання знань про системний підхід до менеджменту туристичного підприємства;
  • вивчення впливу макро- та мікросередовища;
  • формування вмінь розробляти організаційні структури, здійснювати поточне та стратегічне планування;
  • формування вміння оцінювати ефективність менеджменту в туризмі,
  • формування управлінських навичок діяльності у готельному, курортному та туристичному сервісі.

1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:
  • визначення функцій менеджменту;
  • моделювання організаційної структури;
  • планування власної кар’єри;
  • контролювання діяльності;
  • оцінювання ефективності.
  • аналіз факторів зовнішнього та внутрішнього середовища фірми;
  • планування діяльність фірми;
  • застосування методів управління на практиці;
  • приймання управлінських рішень;
  • оцінювання ефективності менеджменту.

ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).

ЗМ 1. Теоретико-методологічні та методичні основи туристичного менеджменту.

НЕ 1.1. Сутність менеджменту в туризмі.

Підходи до визначення менеджменту. Сутність категорій "менеджмент", "управління" та "управлінські відносини" в туризмі.

Підприємство готельного, курортного та туристичного сервісу як суб’єкт господарської діяльності. Поняття туристичного бізнесу. Курортний сервіс. Ресторанний сервіс. Готельна справа.

Місія підприємства готельного, курортного або туристичного сервісу. Мета діяльності підприємств індустрії туризму. Завдання менеджменту підприємств готельного, курортного та туристичного сервісу.

НЕ 1.2. Туристична організація як соціальна структура

Підходи до визначення організації як соціальної структури. Формальні та неформальні організації. Керуючі та керовані системи.

Сучасна туристична організація та її залежність від факторів макросередовища. Фактори непрямої дії. Технологічний науково-технічний) фактор. Економічний фактор. Політико-правовий фактор. Соціокультурний фактор. Природний фактор. Міжнародний фактор. Фактори прямої дії. Споживачі послуг. Представники суміжних галузей. Контактна аудиторія. Постачальники. Конкуренти. Трудові ресурси.

Види організацій готельного, курортного та туристичного сервісу в Україні.

НЕ 1.3. Моделювання організаційних структур управління в туризмі.

Сутність організаційних структур. Етапи формування організаційних структур. Поняття органіграми. Види організаційних структур. Лінійна структура управління. Функціональна структура. Лінійно-функціональна структура. Лінійно-штабна структура. Бюрократичні організаційні структури. Дивізіональні організаційні структури. Продуктова структура. Структура управління, орієнтована на споживача. Територіальна структура. Матрична структура.

Умови ефективності структури управління підприємств готельного, курортного та туристичного сервісу. Горизонтальна та вертикальна спеціалізація. Типи зв’язків в організаційній структурі: вертикальні, горизонтальні, лінійні, функціональні, формальні, неформальні, прямі та непрямі. Поняття масштабу керованості та контролю. Необхідність розподілу прав та обов’язків. Централізація та децентралізація. Диференціація та інтеграція.

НЕ 1.4. Фактори, принципи та функції менеджменту в туризмі.

Фактори господарського управління. Технічні фактори. Організаційні фактори. Економічні фактори. Соціальні фактори.

Принципи управління підприємством. Загальні принципи. Принципи застосовуваності, системності, багатофункціональності, інтеграції, орієнтації на організаційні цінності. Індивідуальні принципи. Співвідношення централізації та децентралізації. Єдиноначальність та колегіальність. Принцип наукової обґрунтованості управління. Принцип плановості. Принцип узгодженості прав, обов’язків та відповідальності.

Підходи до визначення функцій управління. Функція планування. Стратегічне та поточне планування. Організація. Керування. Функція мотивації. Контролювання.

НЕ 1.5. Організація виробництва послуг як функція туристичного менеджменту.

Поняття виробничого процесу. Компоненти процесу виробництва послуг підприємств індустрії туризму. Принципи організації процесу надання послуг. Методи організації процесів надання послуг: партійний метод, одиничний метод. Комплексний підхід до процесу надання послуг.

Система показників ефективності надання послуг в туризмі. Коефіцієнт спеціалізації. Коефіцієнт пропорційності. Коефіцієнт паралельності. Коефіцієнт прямоточності. Коефіцієнт безперервності. Коефіцієнт ритмічності.

Специфічні функції менеджменту туристичних підприємств. Функція організації виробництва послуг проживання. Функція організації виробництва послуг харчування. Оперативне управління технологічними процесами в ресторанах.

НЕ 1.6. Мотивація і стимулювання в туризмі.

Поняття та класифікація потреб споживача. Стимули та стимулювання. Сутність мотивації. Розвиток теоретичних підходів до визначення мотивації.

Стимулювання праці працівників готельних, курортних та інших туристичних підприємств. Моральне стимулювання. Соціальне стимулювання. Матеріальне стимулювання. Фактори матеріального стимулювання.

Мотиваційні основи управлінської праці. Види поділу управлінської праці: функціональний, ієрархічний, технологічний, професійний, кваліфікаційний, посадовий. Поточне стимулювання праці. Винагороди за кінцевий результат діяльності. Поняття кар’єри. Фахова та внутрішньофірмова кар’єра. Підходи до регулювання робочого часу.


ЗМ 2. Практичні засади організації управління на туристичному підприємстві.

НЕ 2.1. Функція контролю в туризмі.

Сутність контролю. Суб’єкти контролю. Об’єкти контролю. Завдання контролю. Вимоги щодо контролю. Види контролю. Попередній контроль. Поточний контроль. Заключний контроль. Організаційні, змістовно-технологічні та узагальнюючо-коригуючі заходи контролю. Етапи процесу контролю в туризмі.

Ефективність контролю у готельному, курортному та туристичному бізнесі. Принципи контролю. Стратегічна спрямованість контролю. Економічність контролю. Орієнтація на досягнення результатів. Відповідність виду діяльності. Своєчасність контролю. Гнучкість контролю. Простота контролю. Доцільність контролю. Напрямки підвищення ефективності контролю в туризмі.

НЕ 2.2. Планування як функція менеджменту туристичного підприємства.

Планування як функція менеджменту. Стратегічне планування. Оперативне (поточне) планування. Планування розвитку підприємств на основі результатів дослідження обсягів попиту і пропозиції на туристичному ринку.Прогнозування зміни прибутку та рентабельності на підприємствах готельного, курортного та туристичного сервісу. Планування діяльності на основі аналізу факторів зовнішнього та внутрішнього середовища. Методи аналізу, застосовувані у плануванні. Метод порівняння. Факторний аналіз. Індексний метод. Балансовий метод. Метод ланцюгових підстановок. Графічний метод. Функціонально-вартісний аналіз (ФВА). Економіко-математичні методи аналізу (ЕММ). Прийоми, які застосовуються при проведенні аналізу.

Аналіз факторів зовнішнього середовища. Аналіз середовища безпосереднього оточення. Поняття стратегічної групи конкурентів. Аналіз внутрішнього середовища підприємств готельного, курортного та туристичного сервісу. Оцінка діючих стратегій підприємств. Аналіз потенціалу підприємства. Просторові, технічні, технологічні,  трудові  фінансові, організаційні та інформаційні ресурси туристичного підприємства. Фотографія робочого часу. Хронометраж та фотохронометраж. Аналіз сильних та слабких сторін підприємства.

Стратегічне планування та управління в готельному, курортному та туристичному сервісі. Корпоративні стратегії. Стратегії за напрямами діяльності. Функціональні стратегії. Сіткове планування стратегічних комплексних робіт.

НЕ 2.3. Система методів менеджменту у роботі підприємств туристичного сервісу.

Поняття методу управління. Види методів управління. Економічні методи в менеджменті підприємств готельного, курортного та туристичного сервісу. Економічні методи, застосовувані державою: система пільг та кредитів, система оподаткування, цінове регулювання, економічні санкції. Методи, застосовувані керівництвом: метод госпрозрахунку, система матеріального стимулювання, матеріальні санкції.

Організаційно-адміністративні методи управління в туризмі. Регламентуючі методи. Розпорядчі методи. Методи дисциплінарного впливу. Поняття регламентування, нормування та інструктування.

Соціально-психологічні методи управління. Методи соціального впливу. Методи психологічного впливу. Поняття гуманізації праці.

НЕ 2.4. Управлінські рішення у менеджменті туристичних підприємств.

Поняття управлінського та організаційного рішень. Вимоги до управлінських рішень. Класифікація управлінських рішень.

Прийняття, реалізація та контроль виконання управлінських рішень в туризмі. Підходи до прийняття управлінських рішень: індивідуальний та груповий. Етапи прийняття управлінських рішень.

Стилі прийняття управлінських рішень. Стиль урівноваженого типу. Імпульсивний стиль. Інертний стиль. Ризикований стиль. Обережний стиль. Авторитетне рішення. Рішення меншості. Рішення більшості. Компромісне рішення. Рішення взаєморозуміння.

НЕ 2.5. Сучасні технології управління колективами в туризмі.

Кадровий потенціал підприємств готельного, курортного та туристичного сервісу. Система показників кількісного, якісного та структурного складу кадрів.

Добір управлінських кадрів в туризмі. Метод відповідності формальним критеріям. Анкетування. Тестування. Співбесіда. Посадова інструкція. Професіограма. Формування резерву управлінських кадрів. Кваліфікаційний потенціал керівників.

Фактори впливу на діяльність керівника туристичного підприємства. Дестимулюючі фактори. Стимулюючі фактори. Типи керівників. Автократичні керівники. Ліберальні керівники. Демократичні керівники.

Зарубіжні технології управління колективами в туризмі. Форми залучення персоналу до управління. Проблеми використання робочого часу. Гуманізація праці. Флекс-тайм.

НЕ 2.6. Комунікаційні процеси в системі управління підприємствами сфери туризму.

Поняття комунікації. Класифікація комунікацій. Типи структурних схем комунікацій. Формальні (офіційні) та неформальні (неофіційні) комунікації.

Елементи моделі комунікаційного процесу в туризмі. Відправник. Кодування. Повідомлення. Канали передачі. Декодування. Приймач. Відгук. Зворотний зв’язок.

Комунікаційні процеси на туристичних підприємствах. Міжрівневі комунікації. Комунікації між керівниками та робочими групами.

Інформаційні та організаційні ресурси підприємств готельного, курортного та туристичного бізнесу. Аналіз потоків інформації. Форми індексації інформації: цифрова, алфавітна та символьна інформація.

Поняття комунікації. Класифікація комунікацій. Типи структурних схем комунікацій. Формальні (офіційні) та неформальні (неофіційні) комунікації.

Елементи моделі комунікаційного процесу в туризмі. Відправник. Кодування. Повідомлення. Канали передачі. Декодування. Приймач. Відгук. Зворотний зв’язок.

Комунікаційні процеси на туристичних підприємствах. Міжрівневі комунікації. Комунікації між керівниками та робочими групами.

Інформаційні та організаційні ресурси підприємств готельного, курортного та туристичного бізнесу. Аналіз потоків інформації. Форми індексації інформації: цифрова, алфавітна та символьна інформація.

Поняття комунікації. Класифікація комунікацій. Типи структурних схем комунікацій. Формальні (офіційні) та неформальні (неофіційні) комунікації.

Елементи моделі комунікаційного процесу в туризмі. Відправник. Кодування. Повідомлення. Канали передачі. Декодування. Приймач. Відгук. Зворотний зв’язок.

Комунікаційні процеси на туристичних підприємствах. Міжрівневі комунікації. Комунікації між керівниками та робочими групами.

Інформаційні та організаційні ресурси підприємств готельного, курортного та туристичного бізнесу. Аналіз потоків інформації. Форми індексації інформації: цифрова, алфавітна та символьна інформація.

НЕ 2.7. Ефективність менеджменту в туризмі.

Поняття ефективності менеджменту в туризмі. Економічна ефективність туристичного менеджменту. Частота поїздок. Інтенсивність подорожей. Соціальна ефективність менеджменту в туризмі. Коефіцієнт ланковості. Коефіцієнт територіальної концентрації. Коефіцієнт ефективності організаційної структури управління. Інтегрований показник ефективності управління. Ефективність управлінських рішень. Ефективність управління персоналом. Рівень задоволеності працівників підприємством. Середні витрати на кадрові заходи. Рівень укомплектованості кадрами. Інтенсивність праці. Середня заробітна плата. Якість трудових ресурсів.

ІІІ. Література до вивчення курсу:

1. Агафонова Л.Г., Агафонова О.Є. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: Ціноутворення, конкуренція, державне регулювання: Навчальний посібник. – К.: Знання України, 2002. – 358 с.

2. Гуляев В.Г. Контракты, договоры, соглашения и формуляры в туристской деятельности: Учебно-практическое пособие. – М.: ПРИОР, 1998. – 336 с.

3. Энциклопедия туризма: Справочник. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 368 с.

4. Ильина Е.Н. Туроперейтинг: организация деятельности: Учебник. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 256 с.

5. Кабушкин Н.И. Менеджмент туризма: Учебник. – Минск: Новое знание, 2002. – 409 с.

6. Квартальнов В.А. Туризм: Учебник. – М.: Финансы и статистика, 2002. – 320 с.

7. Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти). – К.: Альтерпрес, 2002. – 436 с.

8. Мальська М.П., Худо В.В., Цибух В.І. Основи туристичного бізнесу: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 272 с.

9. Менеджмент туризма: Экономика туризма: Учебник. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 320 с.

10. Менеджмент туризма: Основы менеджмента: Учебник. – М.: Финансы и статистика, 2002. – 352 с.

11. Нечаюк Л.І., Телеш Н.О. Готельно-ресторанний бізнес: менеджмент: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 348 с.

12. Папирян Г.А. Менеджмент в индустрии гостеприимства (отели и рестораны). – М.: Экономика, 2000. – 207 с.

13. Туризм и гостиничное хозяйство / под. ред. Чудновского А.Д. – М.: ТАНДЕМ, ЭКМОС, 2000. – 400 с.

14. Школа І.М. та ін. Менеджмент туристичної індустрії: Навчальний посібник. – Чернівці: ЧТЕІ КНЕУ, 2003. – 662 с.


ДИСЦИПЛІНА ПЛАНУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ТУРИСТИЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Для напряму підготовки 6.050201 „Менеджмент організацій”

Кількість годин (кредитів): 81 (2)

Форма контролю: залік


І. Пояснювальна записка

1.1. Мета курсу полягає у висвітленні питань теорії та практики планування виробничо-господарської та соціально-економічної діяльності туристичного підприємства в ринкових умовах; розкритті теоретичних основ планування діяльності туристичних підприємств, основних факторів, що визначають місце туристичного підприємства на ринку.

1.2. Головні завдання курсу:

1. формування знань про сучасні вимоги до процесу планування в туристичному підприємстві, принципи та методи розробки планів господарської, економічної та соціальної діяльності;

2. визначення місця туристичного підприємства на ринку з врахуванням конкурентноздатності, якості товару та інших його споживчих характеристик;

3. висвітлення підходів щодо планування матеріально-технічного та кадрового забезпечення процесу надання туристичних послуг.

4. розкриття змісту та сутності планування, потреби в матеріально-технічних ресурсах та потреби ресурсів для створення виробничих запасів, необхідних для забезпечення ритмічності процесу надання послуг;

5. розкрити підходи до обґрунтування кількості працюючих на туристичному підприємстві;

6. дослідити сутність соціальної діяльності туристичного підприємства;

7. вивчити зміст та методи планування витрат на виробництво та реалізацію продукції (послуг), методику розробки фінансового плану підприємства (балансу доходів і витрат).

1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:
  • визначення сфери застосування кожного виду планування;
  • будува системи планування на підприємствах з врахуванням конкретної ситуації;
  • характеристика різних видів планів;
  • організація процесу складання поточних планів, забезпечення координації роботи фахівців по їх складанню;
  • визначення організаційно-технічного та економічного рівнів виробництва;
  • розрахунок запасів товарно–матеріальних цінностей;
  • визначення рівня і динаміки продуктивності праці;
  • визначення витрат структурних підрозділів туристичного підприємства;
  • розрахунок різних видів витрат;
  • складання бізнес-плану;
  • визначення фінансових результатів діяльності підприємства та їх оцінка.
  • розв’язування задач на знаходження доходу, прибутку туристичного підприємства, витрат підприємства, визначення обсягу реалізованої продукції, плановий обсяг товарної продукції. Задачі щодо розрахунків чисельності персоналу, оплати праці, тривалості відпустки за різних умов.


ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).

ЗМ 1. Теоретико-методологічні та методичні основи планування діяльності туристичного підприємства.

НЕ 1.1. Теоретичні основи планування діяльності туристичного підприємства.

Підприємство. Унітарне підприємство. Корпоративне підприємство. Майно підприємства. Казенні підприємства. Господарські товариства, їх види. Об’єднання підприємств. Правовий статус функціонування підприємства. Сутність поняття планування. Сутність, характер об’єктів планування туристичного підприємства. Форми планування. Види планів. Система показників, що використовуються в плануванні. Принципи і методи планування. Балансовий метод в плануванні діяльності підприємства. Нормативний метод. Програмно-цільовий метод. Сутність стратегічного планування в туризмі. Типи стратегій. Структура і технологія стратегічного планування. Зміст, функції та структура поточного планування. Оперативно-виробниче планування.

НЕ 1.2. Місце туристичного підприємства на ринку, формування його виробничої програми.

Основні фактори, що впливають на господарську діяльність підприємства. Визначення об’ємів продажу товарів за попередній період. Сегментація ринку. Географічна ознака сегментації. Демографічна ознака. Психографічна ознака. Поведінкова ознака. Асортимент товару та фази його життєвого циклу. Стандарт. Життєвий цикл товару. Етап розробки товару та впровадження на ринок. Етап зростання продажу товару. Етап інтенсивного збуту. Стадія падіння продажу товару. Конкурентноздатність товару. Державні фіксовані ціни. Оптова ціна. Роздрібна ціна. Прогнозування обсягів продажу продукції та потенційного доходу підприємства. Визначення потужності підприємства. Планування виробничої програми підприємства. Розподіл виробничої програми по планових періодах. Розрахунок завантаженості виробничого обладнання. Загальні положення теорії масового обслуговування. Характеристика деяких типів систем масового обслуговування. Застосування теорії масового обслуговування в плануванні діяльності підприємства. Оптимізація систем масового обслуговування.

ЗМ 2. Практичні засади планування діяльності туристичного підприємства.

НЕ 2.1. Планування матеріально-технічного забезпечення діяльності туристичного підприємства.

Завдання та зміст плану матеріально-технічного забезпечення виробництва. Планування потреби в матеріально-технічних та енергетичних ресурсах. Склад ресурсного потенціалу підприємства. Матеріальні, трудові, фінансові ресурси підприємства. Методи управління та організації ефективного використання ресурсів підприємства. Ефект. Показники ефективності використання ресурсного потенціалу. Планування потреби в матеріалах на утворення виробничих запасів. Запаси. Поточний запас. Транспортний запас. Технологічний запас. Підготовчий запас. Страховий запас. Узагальнена модель планування запасів матеріалів.

НЕ 2.2. Планування кадрового забезпечення діяльності туристичного підприємства.

Персонал підприємства. Трудові ресурси. Робітники. Спеціалісти. Службовці. Керівники. Якісні характеристики сучасного управління. Ефективність праці та резерви її росту. Стратегія ефективізації, тактика ефективізації. Інтенсивність, стабільність, продуктивність праці. Фактори підвищення продуктивності та ефективності праці (науково-технологічні, організаційні, структурні та соціальні фактори). Резерви росту продуктивності та ефективності праці (резерви екстенсивного росту, інтенсивного росту, резерви покращення використання ресурсів). Визначення планової кількості працюючих на підприємстві. Планування оплати праці робітників. Заробітна плата. Основна заробітна плата. Додаткова заробітна плата. Винагорода за кінцевий результат. Премія за основні результати кварталу, року. Матеріальна допомога. Номінальна заробітна плата. Реальна заробітна плата. Тарифна система. Тарифна ставка. Тарифна угода. Визначення чисельності працюючих на підприємстві з використанням лінійного програмування. Планова чисельність персоналу та його методи. Нормативний метод. Економіко-статистичний метод. Економіко-аналітичний. Програмно-цільовий підхід. Державне регулювання оплати праці.

НЕ 2.3. Планування соціальної діяльності туристичного підприємства.

Сутність соціальної діяльності підприємства. Трудовий колектив. Структура та функції трудового колективу. Соціально-психологічна структура. Професійно-кваліфікаційна структура. Соціально-демографічна структура колективу. Цільова функція. Соціальна функція. Соціально - інтегративна функція. План соціальної діяльності підприємства. Метод динаміки минулих періодів. Нормативний метод. Соціальні нормативи. Метод соціометрії.

Вдосконалення соціальної демографічної структури трудового колективу. Вдосконалення форми оплати праці поліпшення житлово-побутових та соціально – культурних умов працівників. Підвищення трудової та соціальної активності працівників. Форми та системи заробітної плати. Акордна, погодинна, погодинно-преміальна, окладно-преміальна оплата праці. Преміювання з виручки, з доходу, з прибутку. Покращення умов праці та охорони здоров’я працівників.

НЕ 2.4. Планування витрат на виробництво та реалізацію туристичних послуг.

Витрати виробництва. Зміст планування витрат виробництва. Види витрат. Класифікація витрат за характером. Матеріальні витрати. Витрати на оплату праці. Загально виробничі витрати. Особливості поточних витрат в торгівлі. Чисті і додаткові витрати. Явні і неявні витрати. Витрати на перевезення. Витрати на оренду та утримання основних фондів. Амортизація. Амортизаційні відрахування на капітальний ремонт і витрати на поточний ремонт основних фондів. Знос та утримування малоцінних та швидкопсувних предметів. Витрати на паливо, газ, електроенергію для виробничих потреб. Витрати на зберігання, обробку, упакування та перепродажну підготовку товарів. Втрата товарів в межах норм природного збитку при перевезенні, зберіганні та реалізації. Витрати на тару. Відрахування на соціальні заходи. Витрати на обов’язкове страхування майна. Інші витрати. Планування собівартості продукції. Прямий метод. Нормативний метод. Завдання планової калькуляції.

НЕ 2.5. Фінансовий план туристичного підприємства.

Значення і завдання фінансового планування. Зміст та методичні основи розробки фінансового плану. Складання фінансового плану. Планування амортизаційних відрахувань. Планування витрат і відрахувань в складі фінансового плану. Податок на додану вартість. Податок на прибуток. Валові витрати виробництва та обігу. Акцизний збір. Інші витрати і відрахування. Оперативне фінансове планування. Банкрутство. Ознаки виникнення неплатоспроможності підприємства. Прихована стадія банкрутства. Фінансова нестійкість. Явне банкрутство. Штучне банкрутство. Судові процедури банкрутства. Ліквідаційна процедура. Наслідки ліквідації. Форми ліквідації. Планування заходів щодо запобігання банкрутству туристичного підприємства.

ІІІ. Література до вивчення курсу:

1. Алексеева М. Планирование деятельности фирмы. – М.: Финансы и статистика – 1997. – 246 с.

2. Бондар І.Ю., Чаюн І.Ю. Планування виробничої програми підприємства та її ресурсне обґрунтування. – К.: КДТЕУ, - 2000. – 65 с.

3. Вихановський О.С. Стратегическое планирование: Учебник. – М.: Изд-во МГУ. – 1995. – 252 с.

4. Гуляев В.Г. Контракты, договоры, соглашения и формуляры в туристской деятельности: Учебно-практическое пособие. – М.: ПРИОР, 1998. – 336 с.

5. Деловое планирование. Методы, организации; Современная программа. Учебное пособие под ред. В.М.Попова.- М.: Финансы и статистика, 1997.

6. Зінь Е.А., Турченюк М.О. Планування діяльності підприємства: Підручник. – К.: ВД “Професіонал”, 2004. – 320 с.

7. Ильин А.И. Планирование на предприятии / Учеб. Пособие. В 2 ч. Ч .1. Стратегическое планирование. Ч.2. Тактическое планирование. – Мн.: «Новое знание». – 2000. – 719 с.

8. Ильина Е.Н. Туроперейтинг: организация деятельности: Учебник. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 256 с.

9. Кабушкин Н.И. Менеджмент туризма: Учебник. – Минск: Новое знание, 2002. – 409 с.

10. Квартальнов В.А. Туризм: Учебник. – М.: Финансы и статистика, 2002. – 320 с.

11. Мальська М.П., Худо В.В., Цибух В.І. Основи туристичного бізнесу: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 272 с.

12. Менеджмент туризма: Основы менеджмента: Учебник. – М.: Финансы и статистика, 2002. – 352 с.

13. Нечаюк Л.І., Телеш Н.О. Готельно-ресторанний бізнес: менеджмент: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 348 с.

14. Папирян Г.А. Менеджмент в индустрии гостеприимства (отели и рестораны). – М.: Экономика, 2000. – 207 с.

15. Туризм и гостиничное хозяйство / под. ред. Чудновского А.Д. – М.: ТАНДЕМ, ЭКМОС, 2000. – 400 с.

16. Тян Р.Б. Планирование деятельности предприятия. / Учебное пособие. – К.: МАУП. – 1998. – 152 с.

17. Фролова Л.В. Планирование деятельности предприятий. Учебное пособие. – Донецк: ДонГУЄТ, 2001.

18. Школа І.М. та ін. Менеджмент туристичної індустрії: Навчальний посібник. – Чернівці: ЧТЕІ КНЕУ, 2003. – 662 с.

19. Энциклопедия туризма: Справочник. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 368 с.


ДИСЦИПЛІНА CТАНДАРТИЗАЦІЯ, СЕРТИФІКАЦІЯ ТА ЛІЦЕНУВАННЯ В ТУРИЗМІ

Для напряму підготовки 6.050201 „Менеджмент організацій”

Кількість годин (кредитів): 135 (3,5)

Форма контролю: залік

І. Пояснювальна записка

1.1. Мета курсу – засвоїти теоретичні знання і практичні навички, що пов’язані із системою захисту інтересів споживачів і держави з питаньбезпеки туризму життя і здоров’я громадян, охорони майна та довкілля, вдосконалення якості послуг, виконання вимог та побажання споживача.

1.2. Головні завдання курсу:

- пізнати види та взаємовідносини потреб, особливості вимог та відповідних дій розробника туристичного продукту для досягнення практичних наслідків;

- ознайомлення із нормативною базою функціонування систем стандартизації та сертифікації товарів, робіт, послуг та уніфікацію їх в туризмі;

- вивчити особливості процедури ліцензування всіх видів підприємств туристичної галузі.

1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:

- знання теоретичних засад та основних понять класичної філософії якості;

- уміння визначати та коментувати актуальний стан та проблеми стандартизації;

- уміння творчо аналізувати, узагальнювати та розвивати ідеї стандартизації та сучасні принципи побудови, структуру та ідеологію нормативу;

- мати навички досконалого виконання процедури ліцензування.

ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).

ЗМ 1. Стандартизація – процес та підсумок фрмулювання стандартів.

НЕ 1.1. Поняття стандарту та стандартизації. Види стандартів. Життєвий цикл стандартів. Взаємозв’язок між життєвим циклом туристичного продукту (туристичної послуги ) та стандартами. Рівні прийняття стандартів (міждержавний, державний, на рівні громадських організацій, окремих державних підприємств чи приватних компаній).

НЕ 1.2. Сертифікація та акредитація. Роль та види сертифікації. Специфічні вимоги до підприємств, що претендують на акредитацію. Вимоги ліцензування.

НЕ 1.3. Основні механізми ринкової стандартизації. Національні та міжнародні організації з розробки стандартів (ОРС/SDO), незалежні державні агенства, асоціації компаній в межах туристичної галузі. Нові організаційні напрями стандартизації (ринкова, конкурентна стандартизація). Консорціуми проти ОРС.

ЗМ 2. Методичні та технологічні процедури процесів реалізації туристичного продукту.

НЕ 2.1. Перелік туристичних послуг, що підлягають обовязковій сертифікації. Встановлення категорій об’єктів туристичної інфраструктури.

НЕ 2.2. Договір на туристичне обслуговування. Програма туристичного обслуговування, транспортні засоби, готелі та інші місця розташування туристів. Види і способи забезпечення харчування, екскурсійного обслуговування, анімаційного тощо.

НЕ 2.3. Нормативні вимоги щодо прав та обов’язків суб’єктів та об’єктів туристичної діяльності. Процедура страхування. Обов’язки виробника туристичного продукту. Вимоги до змісту угоди. Права споживачів туристичних послуг.

ІІІ. Література до вивчення курсу:
  1. Агафонова Л.Г., Агафонова О.Є. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: Ціноутворення, конкуренція, державне регулювання: Навчальний посібник. – К.: Знання України, 2002. – 358 с.
  2. Дехтярь Г.М. Лицензирование и сертификация в туризме. М.: Финансы и статистика, 2003. - 256 с.
  3. Закон України “Про туризм” N 1282-IV ( 1282-15 ) від 18.11.2003, ВВР, 2004, N 13, ст.180.
  4. Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні. Чернівці: Книги-ХХІ, 2003. - 300 с.
  5. Школа І.М. та ін. Менеджмент туристичної індустрії: Навчальний посібник / За ред. Проф. І.М. Школи. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2005. – 596 с.



ІУ. ДИСЦИПЛІНИ САМОСТІЙНОГО ВИБОРУ ВНЗ


Дисципліна «ОРГАНІЗАЦІЯ ПРИРОДООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ»

для спеціальності 6.030601 «Менеджмент організацій»

Кількість годин (кредитів): 216 год. ( 6,0)

Форма контролю – залік

І. Пояснювальна записка.

1.1. Мета даного курсу – ознайомити студентів із системою організації природоохоронної діяльності на глобальному і національному рівнях на принципах підтримуваного розвитку, наявною правовою базою та міжнародним співробітництвом в галузі охорони навколишнього середовища.

1.2. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни:

- знати види моніторингу основних елементів довкілля, структуру екологічних програм охорони природи, форми та умови проведення екологічної експертизи; структуру і рівні організації ПОД.

- розуміти суть глобальних екопроблем, проблем формування природно-заповідного фонду України і світу;

- уміти давати характеристику понять «екологічна безпека довкілля», «зона надзвичайних екологічних ситуацій природного і техногенного характеру»;дати визначення екологічного ризику та екологічного страхування.

ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

ЗМ 1. Структура, рівні і принципи організації природоохоронної діяльності в Україні і світі на умовах підтримуваного розвитку та оцінка ролі міжнародного співробітництва і громадських організацій

НЕ 1.1. Принципи, рівні і структура організації природоохоронної діяльностіВступ. Завдання і зміст курсу «Організація прирдоохоронної діяльності» та його зв'язки з іншими науковими дисциплінами. Коротка історія виникнення курсу та перспективи розвитку на сучасному етапі. Основні принципи управ¬ління природоохоронною діяльністю. Міжнародні організації в області охорони навколишнього середовища та основні угоди і програми міжнарод ного співробітництва. Програма дій по охороні навколишнього середовища для Центральної і Східної Європи. Національні програми і досвід розв'язання екологічних проблем у державах з різним економічним розвитком. Система державних органів й інститутів в галузі охорони природи та радіаційної безпеки на центральному рівні. Регіональний і місцеві рівні організації природоохоронної діяльності. Структура і функції Мінекобезпеки України.

НЕ 1.2. Стратегія стабільного розвит¬ку як методологічна основа організації природоохоронної діяльності в Україні і на пла¬неті та її правове забезпечення.

Конференція ООН з навколишнього середовища і розвитку в Ріо-де-Жанейро (Бразилія) та причини її
скликання. Головні документи кон­ференції та основні завдання в галузі природоохоронної діяльності планети. Основні підсумки десяти­річчя після Ріо та «Міжнародний форум Иоганнессбург+10» у2002році. Закон України «про охо­рону навколишнього приро­дного середовища» від 21.06.1991р. Основні підзаконні акти в галузі охорони природи.

НЕ 1.3. Міжнародне співробітництво в області охорони навколиш¬нього середовища та роль громадських організацій у природоохоронній еколого-просвітницькій діяльності.

Основні напрямки міжна­родного співробітництва в області охорони навколиш­нього середовища.

Оздоровлення екосистеми Чорного моря - спільна справа всіх причорноморсь­ких країн. Основні етапи виникнен­ня громадського екологічно­го руху. Громадські природоохо­ронні організації України Чернівецької області та іс­торія їх становлення. Організація екологічної освіти і виховання населен­ня в Україні.ЗМ 2. Моніторинг навколишнього природного середовища та кадастри природних ресурсів. Екоекспертиза, екопрограми, екобезпека, екокризи. Природно-заповідний фонд України і світу.

2.1.Принципи, види і рівні моніторингу. Кадастри природних ресурсів. Природно-заповідний фонд України і світу.

Поняття моніторингу природного середовища та його основні завдання. Основні принципи, види і рівні моніторингу природ­ного середовища та їх за­безпечення. Єдина держава системи екологічного моніторингу України. Моніторинг земель. Поняття кадастру приро­дних ресурсів та їх основні види. Класифікація природних ресурсів за різними катего­ріями. Державний водний, земе­льний, лісовий кадастри та кадастри тваринного світу і корисних копалин.

НЕ 2.2. Екобезпека та екоформування антропогенних навантажень.

Екологічне нормування антропогенних навантажень. Поняття про екологічну експертизу, та її основні форми. Порядок проведення еко­логічних експертиз різних форм та їх фінансування. Охорона навколишнього середовища від шкідливих хімічних і біологічних впли­вів. Охорона навколишнього
середовища від шкідливих фізичних впливів. Забруднення навколиш­нього середовища різними
видами відходів, транспорту і військової діяльності.

НЕ 2.3 Екокризи природного і техно¬генного характеру. Екоризик і екострахування.

Класифікація надзвичай­них екологічних ситуацій. Методи запобігання та ліквідації шкідливих наслідків природних і техногенних катастроф. Поняття екологічної кризи та причини їх виникнен­ня. Екологічний ризик, його складові, оцінка та управ­ління ними. Поняття екологічного страхування, його мета функції. Екологічний аудит та ета­пи визначення ступеня екологічної небезпеки об'єкта.

НЕ 2.4. Головні напрямки природо¬охоронної політики України в сучасних умовах.

Гармонізація природо­охоронного законодавства держави з метою інтеграції її до Європейського союзу.

Головні пріоритети гар­монійного розвитку в еко­номічній, соціальній та еко­логічних сферах. Орієнтовні показники збалансованого природно-ресурсного розвитку Украї­ни в період до 2020-2025 років.

Практичні роботи:

Вивчення закону України "Про моніторинг навколиш­нього середовища України".

Географічний розподіл природно-заповідного фонду.

Організація охорони і ра­ціонального використання гідросфери і атмосфери в Україні.

Вплив діяльності людського суспільства на геологі­чне середовище.

Проблеми лісового корис­тування

Глобальні проблеми су­часності.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела літератури:
  1. Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища. – К.: Т-во "Знання" КОО, 2000. – 203 с.
  2. Демина Т.А.. Экология, природопользование, охрана окружающей среды. – М.: Аспект Пресс, 2000. – 143 с.
  3. Колотило Д.М. Екологія і економіка. – К.: КНЕУ, 1999. – 368 с.
  4. Корсак К.В., Плахотнік О.В. Основи екології. – К.: МАУП, 2000. – 240 с.
  5. Швиденко А.Й., Руденко В.П., Євдокименко В.К. Екологічні основи природокористування. – К.: ІЗМН, 1999. – 200 с.
  6. Шевчук В.Я, .Саталкін Ю.М., Білявський Г.О.Екологічне управління.-К.:Либідь,2004.-429 с.
  7. Шмандій В.М. Солошин І.О. Управління природоохоронною діяльністю: Навч.пос. -К.:Центр навч. літер.,2004.-296 с.



ДИСЦИПЛІНА ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ЕКОЛОГІЯ

Для напряму підготовки 6.050201 „Менеджмент організацій”

Кількість годин (кредитів): 108 (3)

Форма контролю: залік

І. Пояснювальна записка

1.1. Мета курсу: ознайомити студентів зі структурою соціоекології її зв’язками з іншими науками в т.ч. й економічною екологією, дискусійними поглядами різних вчених та основними методами, що використовуються в економічній і соціальній екології.

1.2. Головні завдання курсу: надати студентам методологічні і методичні засади розуміння суті математико-картографічного моделювання глобальної і регіональної соціоекосистем (моделі Т.Мальтуса, Дж. Форрстера, Медоуза, Месаровича, Пестеля, Леонтьєва та ін.); навчити студентів оцінювати роль екологічних чинників при різних концепцій економічного розвитку; розкрити основні чинники екологізації суспільства та її механізми. Сформувати у студентів екологічне мислення в умовах сучасного економічного розвитку України.

1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:

В результаті засвоєння курсу студенти повинні знати основні поняття соціальної і економічної екології та уміти застосовувати їх в реальному житті.

ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).

ЗМ 1. Соціальна екологія, її структура, предмет та об’єкт вивчення, історія становлення, методи досліджень.

Основні етапи взаємодії суспільства і природи в глобальному масштабі та причини виникнення соціоекології. Системний підхід в соціоекології та основні типи соціоекосистем. Формування соціоекології, її структура та зв’язки з іншими науками. Інженерна геологія та соціоекологічне право як спільні розділи соціоекології із геологією та юриспруденцією. Співвідношення соціоекології із екологією та екологією людини. Математико-картографічне моделювання соціоекосистем–провідний метод прикладної соціоекології. Моделювання еколого-економічних процесів на рівні глобальної і регіональної соціоекосистем

ЗМ 2. Економічна екологія, об’єкт вивчення, зв’язки із суміжними науками, історія становлення та її роль в екологізації економіки:

Оптимальна функціональна структура (ОФС) соціоекосистем та оптимальне функціональне зонування (ОФЗ) як важелі оптимізації природокористування. Економічна екологія, її основні завдання, об’єкт вивчення та зв’язки з географією та економікою. Концепції світового економічного розвитку та вплив на них екологічних чинників. Екологізація економічного розвитку та її основні чинники. Природний критичний капітал. Природоємкість та її оцінка на макро-мікрорівнях. Відтворювальний механізм екологізації. Екологізація попиту і виробництва екологізація людей і відтвоення мотивів екологізації.

ІІІ. Література до вивчення курсу:
  1. Бачинский Г.А. Социоэкология: теоретические и прикладные аспекты. – К.: Наукова думка, 1991. – 153с.
  2. Салтовський О.І. Основи соціальної екології. Курс лекцій. – К.: МАУП, 1997. – 168с.
  3. Малофеев В.И. Социальная экология: Учебное пособие. - М: Изд.-книготорг. центр Маркетинг, 2002. - 260с.
  4. Марков Ю.Г. Социальная экология: взаимодействие общества и приро­ды: Учебное пособие. - Новосибирск: Изд. комп. «Лада», Новосибирск: «Наука», 2001.-544 с.
  5. Бобылев С.М. Ходжаев А.Ш. Экономика природопльзования. – М.: ТЭИС, 1997. – 272с.
  6. Глухов В.в., Лисочкина Т.В., Некрасова Т.П. Экономические основы экологии. Учебник. – СПб.: Специальная литература, 1997. – 304с.
  7. Колотило Д.М. Екологія і економіка. Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 1999. – 368с.
  8. Гирусов З.В. и др. Экология и экономика природопользования: Уч. для вузов. - М.: Закон и право. ЮНИТИ, 1998.
  9. Мельник Л.Г. Экологическая экономика. – Сумы: Унив.кн., 2001. – 350 с.
  10. Назарук М.М. Основи екології та соціоекології. – Львів: Афіша, 1999. – 256 с.
  11. Назарук М.М. Практикум з основ екології та соціоекології /М.М.Назарук, Б.В.Сем чина – 2-ге вид.доп. – Львів: Афіша, 2000. – 116.

ДИСЦИПЛІНА ЛІСОВА ТАКСАЦІЯ

Для напряму підготовки 6.050201 „Менеджмент організацій”

Кількість годин (кредитів): 162 (4,5)

Форма контролю: іспит


І. Пояснювальна записка

1.1. Мета курсу - сформувати у студентів теоретико-методологічні основи знань лісової таксації, як основи раціонального лісового природокористування та вміння застосовувати на практиці основні методи таксації лісу.

1.2. Головні завдання курусу: з позицій системного аналізу розглянути сутність лісу як природного явища та природної системи, ознайомитись з морфолгією лісу та сучасною лісівничо-екологічною типологією; освоїти теоретичні основи таксації деревних стовбурів та практичне їх використання; оволодіти основами таксації лісостанів та таксації заготовленої лісопродукції; навчитись методам матеріальної та грошової оцінки лісосічного фонду.

1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни:
  • знати основні закономірності та особливості розвитку лісових екосистем;
  • розуміти основні науково-методичні підходи, що використовуються в лісовій такасації;
  • оволодіти методикою проведення лісотаксаційних досліджень для нагромадження та забезпечення лісогосподарських виробництв репрезентативною інформацією про лісосировинні ресурси, природно-історичні умови виростання лісу та зміни в лісостанах, що виникають під впливом часу й екологічних чинників.

П. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

ЗМ 1. Лісознавчі основи таксації лісу

НЕ 1.1. Мета та завдання курсу лісова таксація

Об’єкт вивчення лісової таксації. Мета, завдання та значення лісової таксації у системі лісогосподарських дисциплін. Взаємозв’язок лісової таксації з суміжними дисциплінами. Вклад українських вчених у розвиток лісотаксаційної наук

НЕ 1.2. Ліс, як природне явище і природна система

Основні поняття про ліс і його природу. Природне очищення стовбурів від сучків. Природне зрідження деревостанів. Диференціація дерев у лісі та її причини. Природний добір і пристосування до життєвих умов у лісі. Вчення про деревні породи-основні лісоутворювачі та деревні породи піонери. Вплив лісу на атмосферне повітря Вплив лісу на грунт. Вплив лісу на гідросферу. Поняття про лісозміни

НЕ 1.3 Морфологія лісу.

Поняття про лісостан і його компоненти: деревостан, підріст, підлісок, живе надгрунтове покриття, позаярусна рослинність, рослинний опад, відпад, лісову підстилку. Морфологія деревостану: склад, форма, вік, бонітет, повнота, зімкнутість, густота, товарність Будова деревостану та його пологу. Морфологія лісового масиву

НЕ 1. 4 Лісова типологія та екосистемологія.

Історичні аспекти становлення та розвитку лісової типології Едафічна сітка Алексєва-Погребняка. Тип лісової ділянки. Поняття про трофотоп. Трофогенний ряд. Поняття про гігротоп. Гігрогенний ряд. Тип лісу. Тип лісостану. Діагностичні ознаки едатопів. Основи класифікації лісових екосистем
Н.Е 1.5 Теоретичні основи таксації деревних стовбурів та практичне їх використання

Основні підходи до визначення форми стовбура дерева: Збіг деревного стовбура. Форма поперечних перетинів деревних стовбурів і способи її вивчення. Основні таксаційні інструменти.


ЗМ 2. Таксація ростучих дерев і деревостанів, заготовленої лісопродукції.

Основи перелікової та ландшафтної таксації лісу.