Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича географічний факультет
| Вид материала | Документы |
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет, 479.77kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 5658.45kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 3398.91kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 5355.91kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 8176.59kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 3361.25kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 2777.59kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 6718.7kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 3131.05kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 2382.22kb.
ДИСЦИПЛІНА ТЕХНОЛОГІЯ ГОТЕЛЬНОЇ СПРАВИ
для напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”
Кількість годин (кредитів): 108 (3)
Форма контролю: залік
І. Пояснювальна записка
1.1. Мета курсу – забезпечити майбутнього менеджера в галузі туристичної індустрії теоретичними знаннями і практичними навичками з організації готельного господарства.
1.2. Головні завдання курсу: сформувати у студентів поняття про готельне господарство, готельну діяльність та готельну. Розкрити особливості розвитку готельного господарства у світі та в Україні. Ознайомити студентів із класифікаціями готелів (мотелів) у світі. Сформувати в студентів уявлення про надання основних і додаткових послуг у готелях.
1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:
- вміти характеризувати сутність і специфіку готельного господарства, форми і види засобів розміщення;
- розуміти особливості функціональної структури та організацію внутрішнього простору готелів;
- знати складові інженерно-технічного обладнання готельних комплексів та основних фондів готельного господарства;
- вміти характеризувати діяльність ресторанного господарства у структурі готельної індустрії.
ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).
ЗМ 1. Розвиток готельного господарства у світі та в Україні. Класифікації засобів розміщення
НЕ 1.1. Поняття „гостинності”. Ретроспективний аналіз розвитку готельного господарства.
Поняття „гостинності”. Становлення готельної індустрії. Періоди розвитку готельного господарства. Готельні ланцюги світу. Проблеми і перспективи розвитку готельної справи. Найвидатніші постаті готельної індустрії. Незвичайні готелі планети.
НЕ 1.2. Форми і види засобів розміщення
Класифікація засобів розміщення. Колективні та індивідуальні засоби розміщення. Спеціалізовані засоби розміщення. Типи готельних підприємств залежно від призначення. Характеристика спеціалізованих готелів.
НЕ 1.4. Системи класифікації готелів у світі
Проблеми створення міжнародної класифікації готелів. Найпоширеніші класифікації готельних підприємств у світі. Американська система класифікації готелів, мотелів. Класифікація готелів в Україні і країнах СНД.
ЗМ 2. Організація діяльності готельних комплексів
НЕ 2.1. Організація надання основних і додаткових послуг у готелях.
Етапи надання основних послуг. Додаткові готельні послуги як показник якості, конкурентноздатності та культури готельного обслуговування. Поняття „якості обслуговування”. Чинники, що впливають на якість обслуговування.
НЕ 2.2. Призначення готелів, їх розташування в структурі міст.
Призначення готельних будівель залежно від різних видів людської діяльності. Чинники, що визначають вибір ділянки для розташування готельного комплексу. Сучасні тенденції розташування готельних комплексів у структурі міста. Вимоги до будівництва готельних комплексів.
НЕ 2.3. Основні фонди готельного господарства.
Види основних фондів. Види зносу основних фондів. Вартісні показники ефективності використання основних фондів готельного господарства. Відтворення основних фондів та покращення їхнього використання.
НЕ 2.4. Формування предметно-просторового середовища готелів.
Функціональна організація готельних будівель. Характеристика основних блоків приміщень готелів. Типи готельних номерів. Інтер’єр і озеленення готелів. Роль стилів в оформленні інтер’єрів.
НЕ 2.5. Інженерно-технічне обладнання готельних комплексів.
Характеристика санітарно-технічного устаткування. Протипожежний водогін. Гаряче водопостачання. Опалення готелів. Кондиціонування й вентиляція повітря. Характеристика ліфтового господарства. Електрообладнання готелю. Слабкострумове господарство. Торгово-технологічне обладнання ресторанів, кафе, барів.
НЕ 2.6. Діяльність основних готельних служб.
Класифікації служб і відділів готелів. Основні функції служби бронювання. Діяльність служби обслуговування. Основні функції служби прийому і розрахункової частини. Служба експлуатації номерного фонду. Основні завдання служби безпеки.
ІІІ. Література до вивчення курсу:
- Байлик С.И. Гостиничное хозяйство. Организация, управление, обслуживание: Учебное пособие. – К.: ВИРА-Р, 2002. – 252 с.
- Байлик С.И. Гостиничное хозяйство. Проблемы, перспективы, сертификация: Учебное пособие. – К.: ВИРА-Р, 2001. – 208 с.
- Байлик С.И. Гостиничное хозяйство. Оснащение. Евроремонт. Эксплуатация. – К.: Дакор, ВИРА-Р, 2003. – 334 с.
- Кузнєцова Н.М. Основи економіки готельного та ресторанного господарства: Навч. посібник. – К., 1997. – 176 с.
- Медлик С., Инграм Х. Гостиничный бизнес: Учебник для студентов вузов, обучающихся по специальностям сервиса. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. – 239 с.
- Уніфіковані технології готельних послуг: Навч. посіб. / За ред. проф. В.К. Федорченка. – К.: Вища шк., 2001. – 237 с.
- Уокер Дж. Р. Введение в гостеприимство: Учебник / Пер. с англ. – М.: ЮНИТИ, 2002. – 607 с.
ДИСЦИПЛІНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПОСЛУГ ГОСТИННОСТІ
для напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”
Кількість годин (кредитів): 135 (4)
Форма контролю: залік
І. Пояснювальна записка
1.1. Мета курсу – забезпечити майбутнього менеджера готельного, курортного і туристичного сервісу теоретичними знаннями і практичними навичками з організації і технології готельного обслуговування.
1.2. Головні завдання курсу: Розкрити особливості організаційної структури управління готельним підприємством. Ознайомити з організацією та технологією роботи служби прийому і розміщення гостей. Охарактеризувати сутність і специфіку обслуговування готельного фонду. Висвітлити основні правила культури поведінки персоналу готелів, етики ділового спілкування. Ознайомити із правилами пожежної безпеки, охорони праці і техніки безпеки в готелях.
1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:
- знати технологію виконання різних видів прибирання та нормативами проведення прибиральних заходів;
- володіти навиками ділового стилю в обслуговуванні гостей, ведення телефонних перемовин; знати вимоги до зовнішнього вигляду і особистої гігієни персоналу готелів;
- знати принципи організації та технології надання основних і додаткових послуг у готелях;
- знати правила пожежної безпеки, охорони праці і техніки безпеки в готелях.
ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).
ЗМ 1. Особливості надання послуг розміщення основними готельними службами
НЕ 1.1. Вступ. Організація обслуговування в готельних комплексах.
Чинники впливу на вибір клієнтами готелю. Класифікація готелів за рівнями обслуговування. Організаційна структура управління готельним підприємством. Професійні стандарти (кваліфікаційні вимоги) до основних посад працівників туристичної індустрії.
НЕ 1.2. Організація і технологія функціонування служби прийому і розміщення гостей.
Основні фази готельного циклу. Етапи процесу обслуговування. Функції служби прийому і розміщення. Етапи процесу бронювання. Типи бронювання. Типи номерів.
НЕ 1.3. Порядок реєстрації і розміщення гостей
Етапи реєстраційного процесу. Правила оплати за проживання. Особливості реєстрації туристичних груп та іноземних туристів. Використання електронних замикаючих систем
НЕ 1.4. Організація і технологія обслуговування готельного фонду.
Види готельних приміщень. Організація прибиральних робіт. Принципи виконання прибиральних робіт. Технологія виконання різних видів прибиральних робіт. Нормативи проведення прибиральних заходів. Роботи, пов’язані з оборотом постільної білизни. Санітарно-гігієнічне приладдя.
ЗМ 2. Професійна етика персоналу готельних комплексів
НЕ 2.1. Культура поведінки персоналу готелів. Етика ділового спілкування у сфері готельного сервісу.
Правила поведінки персоналу готелів. Зовнішня і внутрішня культура обслуговуючого персоналу. Культура мови. Стиль в обслуговуванні гостей. Основні правила ведення телефонних розмов. Вимоги до зовнішнього вигляду і особистої гігієни персоналу готелів. Рекомендації щодо громадської поведінки в різних країнах світу.
НЕ 2.2. Організація і технологія надання додаткових послуг у готелях.
Види послуг, що надаються в готелях. Основні й додаткові послуги. Організація побутового обслуговування. Транспортні послуги.
НЕ 2.3. Пожежна безпека, охорона праці і техніка безпеки в готелях.
Етапи створення протипожежної безпеки в готелях. Засоби і системи пожежогасіння. Охорона праці і техніка безпеки в готелях. Електробезпека в готелях.
ІІІ. Література до вивчення курсу:
- Байлик С.И. Гостиничное хозяйство. Организация, управление, обслуживание: Учебное пособие. – К.: ВИРА-Р, 2002. – 252 с.
- Байлик С.И. Гостиничное хозяйство. Проблемы, перспективы, сертификация: Учебное пособие. – К.: ВИРА-Р, 2001. – 208 с.
- Байлик С.И. Гостиничное хозяйство. Оснащение. Евроремонт. Эксплуатация. – К.: Дакор, ВИРА-Р, 2003. – 334 с.
- Кузнєцова Н.М. Основи економіки готельного та ресторанного господарства: Навч. посібник. – К., 1997. – 176 с.
- Медлик С., Инграм Х. Гостиничный бизнес: Учебник для студентов вузов, обучающихся по специальностям сервиса. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. – 239 с.
- Уніфіковані технології готельних послуг: Навч. посіб. / За ред. проф. В.К. Федорченка. – К.: Вища шк., 2001. – 237 с.
- Уокер Дж. Р. Введение в гостеприимство: Учебник / Пер. с англ. – М.: ЮНИТИ, 2002. – 607 с.
ДИСЦИПЛІНА УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Для напряму підготовки 6.050201 „Менеджмент організацій”
Кількість годин (кредитів): 108 (3)
Форма контролю: екзамен
- Пояснювальна записка
1.1. Мета курсу: Даний курс покликаний формувати теоретичну та практичну готовність майбутніх менеджерів до професійної діяльності; сприяє виникненню у них інтересу до майбутньої роботи; розвиває інтерес до дослідницької діяльності і розвитку науки управління персоналом.
1.2. Головні завдання курсу:
- засвоїти зміст , основні напрями і форми управлінської діяльності;
- творчо осмислити напрями вдосконалення прийомів та методів управління;
- уміти застосовувати основні та додаткові методи наукового дослідження з метою розвитку методів та методології управління персоналом.
1.3 Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни:
- знання основних законів та закономірностей розвитку управління персоналом як науки;
- засвоєння та розуміння понятійного та категоріального апарату навчальної дисципліни;
- уміння творчо осмислювати та розвивати управлінські ідеї і концепції та їх практично реалізовувати в господарській практиці.
2. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).
ЗМ 1. Концептуальні засади управлінської діяльності
НЕ 1.1 Взаємодія: організація – людина. Менеджмент і конкуренція. Попередження, зниження і страхування ризиків в управлінні. Форми відповідальності в управління персоналом: юридична, соціальна, моральна.
НЕ 1.2 Праця: її зміст і розвиток. Характер праці й умови управління нею. Організація праці в суспільстві на підприємстві. Процес праці та управління ним на мікрорівні. Соціально-економічні наслідки управління працею.
НЕ 1.3 Управління виробництвом. Створення операційної системи. Ефективність операцій. Управління функціонуванням операційної системи. Управлінський вплив на продуктивність праці.
ЗМ 2. Форми орієнтації управління персоналом на якісні показники господарювання.
НЕ 2.1 Сутність поняття „продуктивність праці”. Показники і форми вимірювання продуктивності праці. Фактори й умови зростання продуктивності праці.
НЕ 2.2 Сутність і класифікація резервів зростання продуктивності праці. Управління резервами зниження трудомісткості продукції. Роль менеджменту в поліпшенні використання робочого часу. Управління структурою кадрів і покращенням функціонування робочої сили.
НЕ 2.3 Управління нормуванням праці і функціонуванням тарифної системи. Оптимізація форм і систем заробітної плати в організаціях. Планування фонду заробітної плати в організації Використання аналізу трудових показників у плануванні праці. Планування продуктивності праці в організації.
Планування чисельності і структури персоналу.
ЗМ 3. Закордонний досвід управління персоналом
НЕ 3.1 Основні концепції управління персоналом і тенденції їх розвитку. Форми підготовки управлінського персоналу за кордоном. Організація службово-професійного просування менеджерів.
НЕ 3.2 Еволюція управлінської думки в Японії. Японська система управління персоналом. Соціально-психологічна основа мотивації на японських підприємствах. Мотиви і стимули в управління персоналом.
НЕ 3.3 Особливості японських менеджерів. Стиль управління персоналом в японському менеджменті. Японські підходи до підприємництва і підготовки менеджерів.
НЕ 3.4 Обов’язки робітників в умовах делегування повноважень. Особливості ролі керівника в німецьких організаціях. Модель контролю при управлінні з делегуванням повноважень. Переваги й недоліки „моделі Гарцбург”.
НЕ 3.5 Етика управління персоналом. Етикет управління. Культура управління в організації.
ІІІ. Література до вивчення курсу:
Арская Л.П. Японские секреты управления. – М.: Универсум, 2007. – 118 с.
- Басовский Л.Е. Прогнозирование и планирование в условиях ринка. – М.: Лира, 2005. – 260 с.
- Беме Г., Хен Р. Как руководить людьми – практика менеджмента на предприятии. – Бад-Гацбург, 1993.
- Власова Н. Руководство по управлению людьми. – М.: Инфра-М, 2004,- 304 с.
- Волгин Н.А. Японский опыт решения экономических и социальных проблем. – М.: ОАО Издательство «Экономика», 2005, 255 с.
- Гредсон Д.К., О’Делл К. Американский менеджмент: пер. с англ. – М.: Экономика, 1991. – 239 с.
- Кибанов А.Я. Управление персоналом. Регламентация труда. – М.: Экономика, 2000. – 576 с.
- Колот А.М. Мотивація, стимулювання і оцінка персоналу. – К.: КНЕУ, 2006. – 224 с.
- Мильнер Б.В. Теория организаций. – М.: Инфра-М, 2006. – 480 с.
- Пашуто В.П. Организация и нормирование труда на предприятии. – Минск, 2001. – 304 с.
- Поршнев Н.В. Управление организацией: Учеб. для вузов. – М., 2000. – 669 с.
- Пронников В.А. Управление персоналом в Японии. – М.: Экономика, 2003. – 400 с.
- Сухарев В.А. Этика и психология делового человека. – М.: Агентство «ФИАР», 2002. – 407 с.
- Терещенко В.І. Організація управління. – К.: Знання, 1990. – 40 с.
- Шекшня С. Управление персоналом современной организации. – М.: Интел-Синтез, 2000. – 368 c.
ДИСЦИПЛІНА СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ
Для напряму підготовки 6.050201 „Менеджмент організацій”
Кількість годин (кредитів): 108 (3)
Форма контролю: залік
І. Пояснювальна записка
1.1. Мета курсу - Вивчення стратегічного планування та управління як системи нових підходів до управління. Розкриття суті та структури економічної стратегії, вивчення її елементів. Аналіз шляхів застосування стратегічних підходів до управління в у мовах сучасної України.
1.2. Головні завдання курсу: забезпечити менеджера туристичної індустрії теоретичними знаннями та практичними навичками управління в умовах динамічних змін зовнішнього середовища організації, вмінням формувати адекватні відгуки на виклики із зовнішнього та внутрішнього середовища. Формування навичок у розробці стратегічних планів, аналізі та оцінці сильних та слабких сторін організації, сприятливих можливостей та зовнішніх загроз.
1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни: володіти системою принципів стратегічного управління підприємством в умовах невизначеності зовнішнього середовища та постійних змін; вміти розробляти стратегічні плани, аналізувати та оцінювати сильні та слабкі сторони організації, сприятливих можливостей та зовнішніх загроз.
ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).
ЗМ 1. Суть, структура та функції стратегічного планування та управління.
НЕ 1.1.Сутність категорій „стратегія”, „стратегічне управління”, „бачення”, „стратегічне планування”. Засади та мотиви стратегічного планування. Переваги стратегічного планування та небезпеки, яких треба уникнути.
НЕ 1.2. Етапи стратегічного планування. Структура стратегічного плану. Описово-аналітична частина стратегічного плану. Методи аналізу ресурсів організації та її зовнішнього середовища.
НЕ 1.3. Стейкхолдери та їх вплив на формування стратегії. Варіанти підготовки стратегічного плану.
ЗМ 2. Інформаційна база стратегічного планування.
НЕ 2.1.Сутність стратегічної інформації. Структура бази даних для стратегічного планування. Стратегії зростання.
НЕ 2.2. Стратегії внутрішнього зростання: концепція, розвиток ринку, розробка нового товару, оновлення. Стратегії зовнішнього зростання: горизонтальна інтеграція, вертикальна інтеграція, концентрична диверсифікація, конгломератна диверсифікація. Антикризові стратегії корпорації. Оцінка стратегій та можливості їх реалізації. Стратегії організаційних змін.
НЕ 2.3. Методи подолання супротиву змінам. Контроль за виконанням стратегічних планів. Особливості та порядок внесення змін до стратегічних планів.
ІІІ. Література до вивчення курсу:
1. Акофф Ф. Планирование будущего корпорации. М, 1985.
2. Вихановський О.С. Стратегическое планирование: Учебник. – М.: Изд-во МГУ. – 1995. – 252 с.
3. Дробенко Г, Брусак Р, Свірський Ю. Стратегічне планування розвитку територіальних громад.- Львів: Сполом, 2001.- 118 с.
4. Забелин П.В., Моисеева Н.К. Основы стратегического управления: Учеб.посоьбие.- М.: Информационно-внедренческий центр «маркетинг», 1998.- 195 с.
5.Зуб А.Т. Стратегический менеджмент. Теория и практика.- М.: Аспект Пресс, 2002.- 415 с.
6. Куденко Н.В. Маркетингові стратегії фірми: Монографія.- К.:КНЕУ, 2002.- 245 с.
7. Планування діяльності підприємств: Навч.посіб.: У 2-х ч.- Житомир: ЖДТУ, 2003.- 580 с.
8. Портер М. Конкуренція.- М, 2000.
9. Стратегическое планирование /Под ред.. Э.А.Уткина.- М, 1998.
10. Томпсон А, Стрикленд А. Стратегический менеджмент.- М., 1998.
ДИСЦИПЛІНА МЕНЕДЖМЕНТ ПРИРОДООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Для напряму підготовки 6.050201 „Менеджмент організацій”
Кількість годин (кредитів): 216 (6)
Форма контролю: залік, екзамен
І. Пояснювальна записка
1.1. Мета курсу закласти основи з теорії та практики управління природокористуванням і природоохоронною діяльністю, показати основні шляхи ефективного управління екобезпекою.
1.2. Головні завдання курсу:
розкрити теоретико-методологічну основу оптимального управління процесами охорони навколишнього природного середовища, предмет, мету і завдання курсу на сучасному етапі; ознайомити з сучасними методами і діючою організаційною структурою екологічного управління на державному і регіональному рівнях; звернути увагу на управління регіональними природоохоронними програмами та методи підвищення їх економічної ефективності; сформувати у майбутніх спеціалістів вміння й навички застосування правового та економічного механізмів управління.
1.3.Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни: В результаті засвоєння курсу студенти повинні знати основні поняття менеджменту природоохоронної діяльності та уміти застосовувати їх у реальному житті.
ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).
ЗМ 1. Менеджмент природоохоронної діяльності в системі наук, предмет, об’єкт, структура, методи.
НЕ 1.1. Визначення менеджменту природоохоронної діяльності, його зв‘язки з іншими дисциплінами: предмет та об‘єкт вивчення; структура управління природокористуванням і природоохоронною діяльністю; функції, методи і форми управління; принципи екологічного управління.
НЕ 1.2. Екологія й господарський механізм природокористування; зміст, мета, структура, основні завдання господарського механізму природокористування; організаційна структура управління природокористуванням і природоохоронною діяльністю в Україні.
ЗМ 2.Основні напрямки екологічного управління.
НЕ 2.1. Планування й прогнозування природокористування і природоохоронної діяльності: мета планування, основні його показники; порядок розробки плану з охорони природи та методи його обґрунтування. Цільові комплексні програми як метод управління природокористуванням: значення, порядок розробки, типи програм.