За останні роки стан ортопедо-травматологічної служби в Україні значно покращився. Кількість ліжок за останні 5 років збільшилася на 1549 3
| Вид материала | Регламент |
- Правові основи діяльності волонтерства в Україні, 76.16kb.
- Підпрограма забезпечення загальноосвітніх навчальних закладів сучасними технічними, 58.8kb.
- Податкова система в Україні. Декларування доходів, 107.65kb.
- Національна Академія Наук України Київський університет права, 282.9kb.
- Методичні рекомендації та поради щодо попередження дитячого травматизму, 446.13kb.
- Гігієна харчування, 125.78kb.
- Сучасні умови політичної та соціальної нестабільності, що склалися в Україні в останні, 93.31kb.
- Діяльністіь сб оун на території, 924.21kb.
- З початкової школи в основну: проблеми наступності, 191kb.
- Залучення прямих іноземних інвестицій в економіку Чернівецької області, 38.2kb.
6.8. Ортопедичні захворювання і деформації органів руху та
опори, які не потребують стаціонарного лікування:
- природжений вивих стегна;
- дисплазія кульшового суглоба;
- природжена клишоногість;
- природжена кривошия;
- природжена синдактилія і полідактилія після хірургічного
лікування;
- пороки розвитку кінцівок;
- артрогрипоз;
- сколіоз і порушення осанки;
- наслідки поліомієліту;
- спастичні паралічі;
- природжені системні захворювання.
7. Лікар ортопедо-травматологічного кабінету встановлює
показання та відбирає хворих для диспансерного нагляду.
8. Лікар ортопедо-травматологічного диспансерного кабінету
проводить періодичні (один раз в 2-3 місяці) огляди диспансерних
хворих.
8.1. Диспансерному нагляду підлягають хворі з:
- наслідками травм (повільне зрощення кісток);
- запальними захворюваннями кісток і суглобів (гематогенний,
післятравматичний остеомієліт, гнійний артрит);
- дегенеративно-дистрофічними ураженнями суглобів і хребта з
явними больовими синдромами і порушеннями функції;
- фіброзною остеодистрофією;
- природженими системними і локальними порушеннями розвитку
кістково-суглобного апарату;
- наслідками поліомієліту і спастичного паралічу, які
потребують оперативного лікування.
8.2. Про виконання роботи по диспансерному спостереженню та
оздоровленню хворих, лікар-ортопед-травматолог щорічно звітує
перед головним ортопедом-травматологом району, міста, області.
Звіт за вказаною формою подається до кінця звітного року.
------------------------------------------------------------------
Наслідок|Загальне |Число хво- |Число осіб,|Число хворих, які |
травми, |число |рих з діа- |які стоять |наново взяті під наг-|
захворю-|хворих, |гнозом, по-|на диспан- |ляд у звітному році |
вання |зареєст- |ставленим |серному об-|---------------------|
|рованих |вперше в |ліку з по- |всього |з діагнозом,|
|в звітно- |житті |чатку звіт-| |встановленим|
|му році | |ного року | | уперше в |
|----------+-----------| | | житті |
|за- |в |всьо-|вияв-| | | |
|галь-|цьо-| го |лено | | | |
|на |му | |при | | | |
|кіль-|році| |проф.| | | |
|кість| | |огля-| | | |
| | | |дах | | | |
--------+-----+----+-----+-----+-----------+--------+------------|
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
------------------------------------------------------------------
------------------------------------------------------------------
Число хворих, знятих з диспансерного |Число хворих, які |
нагляду в звітному році |знаходяться під |
-------------------------------------------|наглядом на кінець |
всього|у зв'язку з |в зв'язку з|у зв'язку|звітного року |
|виліковуванням|передачею |зі смертю| |
|(поліпшенням |під нагляд | | |
| здоров'я) | в інший | | |
| | заклад | | |
------+--------------+-----------+---------+---------------------|
9 | 10 | 11 | 12 | 13 |
------------------------------------------------------------------
Затверджено наказом
Міністерства охорони
здоров'я України
від 30.03.1994 р. N 41
Положення
про кабінет мануальної терапії
I. Загальні положення
1.1. Кабінет мануальної терапії є структурним підрозділом
лікувально-профілактичного закладу, що забезпечує надання допомоги
хворим з остеохондрозом хребта і пов'язаних з ними симптомами та
синдромами як ортопедичного (синдром плече-кисть, п'яточна шпора
та інші), так і неврологічного характеру (вертебро-кардіальний,
вертебро-вісцеральний синдроми).
1.2. Кабінет мануальної терапії організується на базі
амбулаторно-поліклінічних відділень обласних, міських та
центральних районних лікарень із розріхунку 1 кабінет на 100,0
тис. населення і є структурним підрозділом поліклініки.
1.3. Норми часу для виконання процедур лікаря кабінету
мануальної терапії визначаються в умовних одиницях за таблицею
------------------------------------------------------------------
Назва процедури |Час на 1 процедуру в |
| умовних одиницях |
------------------------------------------------------------------
Мануальна терапія і мобілізаційно-
маніпуляційні дії:
- на поперековому відділі хребта 2
- на попереково-крижевому переході 1
- на попереково-грудному переході 1
- на грудному відділі хребта 2
- на ребрах по 0.25 на ребро
- на шийно-грудному переході 1
- на шийному відділі хребта 3
- на черепно-хребтовому переході 1
- на ліктьовому, променево-зап'ястному,
тазостегновому, колінному, гомілково-
ступневому суглобах по 1 на суглоб
- на суглобах ступні по 0.5 на суглоб
- на суглобах пальців по 0.25 на суглоб
Примітка.
- У розрахунок норми часу входить час на
підготовчо-підсумкову роботу заповнення документації і
безпосереднє проведення процедури.
- За умовну одиницю взято 10 хвилин робочого часу.
- При проведенні мануальної терапії на суміжних
анатомо-топографічних областях хребта хворого кількість
розрахункових одиниць на другу і кожну наступну процедуру
приймають в межах 30 % від відповідних розрахункових норм.
- При проведенні декількох процедур одному хворому на різних
анатомо-топографічних областях за одне відвідування кожна із
процедур враховується у відповідності з розрахунком норм.
- При проведенні мануальної процедури із застосуванням
медикаментозних блокад затрати робочого часу на 1-го хворого
збільшуються на 1 одиницю.
1.4. Число штатних одиниць медичного персоналу визначає
головний лікар та завідуючий поліклінікою з урахуванням обсягу
виконуючої роботи (нормативи часу) кількості та складності
категорії хворих.
Як приклад, пропонуються такі штатні посади кабінету
мануальної терапії:
- лікар - 1;
- медична сестра-реєстратор - 1;
- медична сестра з лікувального масажу - 1;
- санітарка-прибиральниця - 1.
1.5. Кабінет мануальної терапії у своєму складі повинен мати
не менше 3-х кімнат:
- кімната для реєстрації та підготовки хворого до проведення
маніпуляцій та відпочинку після їх проведення;
- кімната для проведення маніпуляцій;
- кімната для переодягання та відпочинку медичного персоналу.
Всі кімнати кабінету мануальної терапії повинні бути досить
просторими, світлими, теплими, добре провітрювані, обладнані
необхідним інвентарем (маніпуляційний стіл, медична кушетка,
письмовий стіл, стільці, ширми, ортопедичний щит, вішалка для
одягу та інше). У кімнаті для проведення маніпуляцій, крім
вказаного інвентаря, обов'язково необхідно мати негатоскоп та
медикаменти для надання невідкладної допомоги хворим при
серцево-судинних ускладненнях.
1.6. На працівників кабінету мануальної терапії поширюється
дія відповідно всіх положень та наказів, що передбачені для
медичного і обслуговуючого персоналу амбулаторно-поліклінічного
відділення, а також даного Положення.
II. Завдання і функції
2.1. Надання кваліфікованої допомоги хворим з проявами
остеохондрозу і пов'язаними з ним симптомами і синдромами, шляхом
застосування методу мануальної терапії.
2.2. Проведення мануальної терапії повинно виконуватись
лікарем, який пройшов спеціалізацію в одному із центрів по
підготовці кадрів і володіє необхідним обсягом специфічних
прийомів і навиків методу, засвоїв певний обсяг знань по
вертебрології, неврології, рефлексотерапії.
При відборі лікарів на курси спеціалізації з мануальної
терапії слід віддавати перевагу ортопедам-травматологам,
невропатологам, нейрохірургам і лікарям по лікувальній фізкультурі
(особам чоловічої статі, фізично досить міцнихі витривалих), які
знають патологію опорно-рухового апарату, зі стажем роботи на
лікарській посаді не менше 5-8 років.
2.3. Робота кабінету мануальної терапії проводиться за
розкладом, погодженим із завідуючим поліклінікою та затвердженим
головним лікарем.
2.4. Функціональні обов'язки лікаря кабінету мануальної
терапії:
- проводити відбір хворих для проведення мануальної терапії;
- проводити мануальну терапію хворим на остеохондроз з
описанням ортопедичного та неврологічного статусу в амбулаторній
карті до і після проведення курсу лікування, відмічати кількість
сеансів, ефективність і підвищення реакції у процесі лікування.
При необхідності до лікування хворих залучати відповідних фахівців
(невропатолог, нейрохірург, ортопед-травматолог, терапевт,
рентгенолог та інші);
- проведення мануальної терапії без рентгенографії відділів
хребта, фрагментів кінцівок та суглобів, в яких запідозрена
патологія, недопустимо;
- надання консультативної допомоги лікарям інших
спеціальностей відносно лікування хворих з вертебро-судинних і
вертебро-вісцеральних синдромів, пов'язаних із остеохондрозом
хребта;
- проведення аналізу наслідків лікування методом мануальної
терапії та звітування перед завідуючим поліклінікою;
- проведення санітарно-просвітньої роботи серед лікарів і
населення щодо роз'яснення можливостей методу, його ефективність і
можливих несприятливих наслідків, пов'язаних із некваліфікованим
виконанням методу поза лікувальним закладом.
2.5. Відповідальність за організацію роботи кабінету
мануальної терапії покладається на завідуючого поліклінікою.
III. Медичні показання і протипоказання до
проведення мануальної терапії
3.1. Абсолютними показаннями до проведення мануальної терапії
є:
- остеохондроз хребта (I-III ступеня захворювання),
спондилоартроз із супроводженням больового синдрому, неврологічним
і вегетативним розладом, а також функціональними блокадами;
- функціональні вісцеральні розлади, що виникають внаслідок
ураження остеохондрозом відповідного сегмента хребта, крім
захворювань серцево-судинної системи та органів черевної
порожнини.
3.2. Відносні показання до проведення мануальної терапії:
- грижі дисків при незначному зміщенні студенистого ядра (не
- грижі дисків при незначному зміщенні студенистого ядра (не
більше чим на 1/3 його об'єму), що визначається контрасним
дослідженням. При цьому виконують не більше 1-2 сеансів мануальної
терапії.
3.3. Протипоказанням до проведення мануальної терапії є:
- нестабільність хребтового сегмента внаслідок остеохондрозу:
- вроджена слабість сумочно-зв'язкового апарату хребта, яка
супроводжується надмірною патологічною рухливістю хребців;
- порушення кровозабезпечення спинного мозку в системі
артерії Депрож-Готтерона, Адамкевича, передньої і задньої
спинномозкової артерії, задніх хребтових артерій;
- вроджені аномалії розвитку хребців і ребер (блокування
хребців - конкресценція, розщеплення і дефекти тіл хребців,
клиновидні хребці та інше);
- системне захворювання хребта (недосконалий остеогенез,
спондилоепіфізарна дисплазія);
- спондилоліз і спондилолістез;
- остеодистрофія хребта (гіперпаратиреїдна, деформуюча
остеодистрофія тіл окремих хребців і остеопороз хребта,
ускладнений компресією і деформацією тіл хребців;
- фіброзна дисплазія тіл хребців;
- похилий вік і старечий кіфоз грудного відділу хребта;
- спондильоз;
- фіксуючий лігаментоз;
- крайові кісткові розростання, особливо по задній і
задньо-боковій поверхні тіл хребців;
- важкі захворювання внутрішніх органів і головного мозку;
- запальні процеси і пухлини хребта і м'яких тканин;
- травматичне пошкодження хребта.
Затверджено наказом
Міністерства охорони
здоров'я України
від 30.03.1994 р. N 41
Положення
про цілодобовий травматологічний пункт
I. Загальні положення
1.1. Цілодобовий травматологічний пункт є підрозділом
лікувально-профілактичної установи, який забезпечує надання
кваліфікованої невідкладної медичної допомоги потерпілим з
пошкодженнями опорно-рухового апарату.
1.2. Цілодобові травматологічні пункти відкриваються у складі
травматолого-ортопедичних, травматологічних та хірургічних
стаціонарів:
- при центральних районних лікарнях з кількістю населення
району 70.0 - 400.0 тис.чол.;
- при обласних, міських лікарнях (міських адміністративних
районах) з населенням не менше 200.0 тис.чол.
Для дітей травматологічні пункти організуються при обласній,
міській дитячій лікарні або іншому спеціальному закладі, де
функціонує дитяче травматолого-ортопедичне відділення.
1.3. Число штатних одиниць медичного персоналу цілодобового
травматологічного пункту визначається головним лікарем та
завідуючим відділенням з урахуванням обсягу виконуваної роботи,
кількості та складності категорії хворих:
Як приклад, пропонуються такі штатні посади цілодобового
травматологічного пункту:
- Завідуючий - лікар-ортопед-травматолог I-II та вищої
категорії, стаж роботи за спеціальністю 8-10 років, який є
зав.ортопедо-травматологічним відділенням (0.5 ст.).
- Лікар-ортопед-травматолог не нижче II категорії, стаж
роботи за спеціальністю не менше 5-8 років - 6.
- Старша медична сестра - 1.
- Медична сестра - 5.
- Операційна і перев'язочна медична сестра - 3.
- Гіпсовий технік-ортезист - 5.
- Рентгенлаборант - 6.
- Чергова санітарка- 5.
1.4. Цілодобовий травматологічний пункт незалежно від рівня
лікарні розміщується в окремому приміщенні, яке у своєму складі
повинне мати передпокій (кімнату чекання), приймальну лікаря,
рентгенкабінет, гіпсувально-ортезну, перев'язочну, операційну,
господарські приміщення, туалети, кімнату для відпочинку.
Устаткування приміщень:
1. Передпокій - кушетка - 1-2, каталка - 2, інвалідна каталка
- 1, носилки - 1, стільці - 8-10.
2. Приймальня лікаря: канцелярські столи - 3, стільці - 6-10,
кушетки - 2, шафи - 3 (для документів, інструментів, медикаментів
для невідкладної медичної допомоги), негатоскоп - 1, телефон або
телефакс, вішалка для одягу хворого.
3. Гіпсувально-ортезна: площею не менше 20 м, стіни якої
облицьовані глазурованою плиткою або пофарбовані олійною фарбою,
підлога вистелена керамічною плиткою. Водопровід з холодною та
гарячою водою, раковина з'єднується з гіпсо-відстойником,
обов'язкова витяжна вентиляція, бактерицидні (кварцеві) лампи.
Обладнання:
- стіл для приготування гіпсових бинтів
- стіл для приготування гіпсових лонгет
- емальовані тази з спеціальними підставками або табуретками
- 2
- шафа для зберігання гіпсу та гіпсових бинтів
- кушетка
- обертові металеві стільці
- стіл для накладання гіпсових пов'язок у лежачему положенні
хворого;
- металеві або дерев'яні підставки для утримання кінцівок
- ящик для знятих гіпсових пов'язок
- набір спеціального інструментарію (ножиці для розрізання
гіпсових пов'язок - звичайні і Купера, гіпсові ножиці Штіле, пилка
для розрізання гіпсових пов'язок, щипці для відгибання і
розведення країв пов'язок, сито для просіювання гіпсу, клейонка,
додаткові матеріали та ортезні заготівки)
- сухоповітряна шафа або ванна для підігрівання полевика чи
інших пластичних матеріалів для ортезів
4. Перев'язочна: перев'язочний стіл з підставкою, пересувний
столик для перев'язочного матеріалу, тази з підставками - 2,
кушетка, обертові металеві стільці, шафа для перев'язочного
матеріалу, стерилізатор для інструментів.
5. Операційна: операційний стіл, підставка-східці для
операційного стола, стерилізатор для інструментів, шафа для
сухоповітряної стерилізації, шафа для інструментів, стіл і
пересувний столик для операційної сестри, лампа освітлення
операційної, стаціонарна, пересувна, пересувна аварійна з
автономним живленням, кварцева лампа стаціонарна або переносна,
обертові металеві стільці - 4, апарат для наркозу, апарат для
штучного дихання.
6. Рентгенкабінет з лабораторією для проявлення знімків:
стаціонарний і пересувний рентгенапарат, сушильна шафа, шафа для
рентгенплівок та інших матеріалів, кушетка для хворого, металеві
стільці - 2, стіл і стілець для рентгентехніки.
7. Господарське приміщення: стіл - 1, стільці - 2, шафи для
гіпсу, інструментів та інших речей, милиці - 2-3 пари.
8. Кімната відпочинку: шафа для одягу персоналу, диван,
буфет, плитка, стіл для приймання їжі, стільці (крісла) для
відпочинку, телевізор.
9. Туалети для хворих.
1.5. По оплаті праці, а також відпустці всі без винятку
працівники травматологічних пунктів прирівнюються до оплати праці
працівників стаціонару, а рентгенлаборанти користуються тими ж
пільгами, що і працівники рентгенвідділень.
1.6. Цілодобовий травматологічний пункт у своїй діяльності
керується нормативними актами, які регламентують роботу закладів
охорони здоров'я, даним положенням, наказами та розпорядженнями по
лікувально-профілактичному закладу, на базі якого він функціонує.
II. Завдання і функції
Основними завданнями, що покладені на цілодобовий
травматологічний пункт, є:
2.1. Надання невідкладної кваліфікованої цілодобової допомоги
всім без винятку травмованим амбулаторним хворим з різними
ушкодженнями опорно-рухового апарату у такому обсязі:
- первинна хірургічна обробка ран верхніх і нижніх кінцівок;
- зупинка зовнішньої кровотечі;
- видалення неглибоко розміщених чужорідних тіл;
- первинний сухожилковий шов розгиначів та згиначів пальців;
- репозиція відломків кісток ключиці, плечової кістки, кісток
передпліччя, пясних і плюснових кісток, кісток гомілки, фаланг
пальців і ступні;
- усунення звихів плеча, передпліччя, пальців кисті, ступні,
підзвиху і звиху в ключично-акроміальному і ключично-стернальному
з'єднанні;
- накладання гіпсових, іммобілізуючих та ортезних пов'язок;
- новокаїнові та інші блокади та пункції суглобів;
- активно-пасивна іммунізація проти правця;
- надання допомоги проти сказу
2.2. При необхідності надання травмованим стаціонарної
допомоги госпіталізація здійснюється до спеціалізованого
відділення.
2.3. У разі змішаної травми (укоджень голови, органів грудної
та черевної порожнини) при необхідності залучаються спеціалісти
хірурги чи нейрохірурги, що працюють у лікувальному закладі для
вирішення питання про госпіталізацію хворого в одне з профільних
відділень.
2.4. Проведення первинної реанімаційної та протишокової
допомоги потерпілим з тяжкою травмою.
2.5. На травматологічному пункті хворому надається довідка
про травму з рекомендаціями подальшого лікування, довідку про
протиправцеву імунізацію, рентгенівські знімки, необхідні для
подальшого лікування, а також виписується листок непрацездатності
або побутова довідка, строком до 3-х днів.
2.6. Після надання необхідної травматологічної допомоги
хворим, які не потребують госпіталізації направляють для
подальшого нагляду і лікування до лікаря ортопеда-травматолога в
поліклініку по місцю проживання з відповідальними медичними
документами, або залишають під наглядом травмпункту.
2.7. Відповідальність за організацію роботи, обсяг і якість
надання невідкладної травматологічної допомоги хворим покладається