За останні роки стан ортопедо-травматологічної служби в Україні значно покращився. Кількість ліжок за останні 5 років збільшилася на 1549 3
| Вид материала | Регламент |
- Правові основи діяльності волонтерства в Україні, 76.16kb.
- Підпрограма забезпечення загальноосвітніх навчальних закладів сучасними технічними, 58.8kb.
- Податкова система в Україні. Декларування доходів, 107.65kb.
- Національна Академія Наук України Київський університет права, 282.9kb.
- Методичні рекомендації та поради щодо попередження дитячого травматизму, 446.13kb.
- Гігієна харчування, 125.78kb.
- Сучасні умови політичної та соціальної нестабільності, що склалися в Україні в останні, 93.31kb.
- Діяльністіь сб оун на території, 924.21kb.
- З початкової школи в основну: проблеми наступності, 191kb.
- Залучення прямих іноземних інвестицій в економіку Чернівецької області, 38.2kb.
кістково-гнійної інфекції, є:
- надання висококваліфікованої медичної допомоги хворим на
гострий травматичний гематогенний та різні види хронічного
остеомієліту;
- надання підпорядкованим лікувально-профілактичним закладам
організаційно-методичної допомоги у підвищенні якості
лікувально-профілактичної допомоги населенню;
- проведення спеціалізації і удосконалення лікарів на курсах
стажування та інформації, середніх медичних працівників
ортопедо-травматологічних відділень з питань надання
спеціалізованої допомоги хворим на остеомієліт;
- навчання, узагальнення та впровадження в практику досвіду
роботи провідних лікувально-профілактичних закладів, центрів
кістково-гнійної інфекції.
2.2. Спеціалізоване обласне відділення кістково-гнійної
інфекції поряд з виконанням функції структурного підрозділу
лікувального закладу здійснює:
- консультативні прийоми в поліклініці обласної лікарні
хворих, направлених на консультацію з приводу остеомієліту;
- своєчасне виявлення осіб, які підлягають диспансеризації і
взяття їх під диспансерний нагляд;
- консультації хворих в ортопедо-травматологічних відділеннях
області з гнійними ускладненнями відкритої та закритої травми;
- підбір ортопедо-травматологічних хворих з гнійними
ускладненнями для спеціалізованого лікування;
- госпіталізацію хворих остеомієлітом області за направленням
лікувальних закладів ортопедотравматологічного профілю;
- госпіталізацію в порядку переводу з стаціонарів
хірургічного профілю хворих з гнійними ускладненнями з метою їх
ліквідації і боротьби з внутрішньолікарняною інфекцією;
- визначення імунологічної реактивності організму і
проведення бактеріологічних досліджень;
- проведення спеціальних методів дослідження
(рентгенофістулографія, томографія та інші);
- динамічний нагляд і активне застосування всіх видів
спеціалізованого лікування (консервативного, оперативного) хворих
хронічним травматичним, післяопераційним, гематогенним і
вогнепальним остеомієлітом з врахуванням бактеріологічного стану і
стадії патологічного процесу;
- забезпечення спеціалізованим лікуванням хворих з
гнійно-запальним ураженням суглобів, кістковим і суглобовим
панарицієм;
- систематичне проведення експертизи тимчасової
непрацездатності з видачею лікарняних листків відповідно до
діючого законодавства;
- своєчасне направлення хворих з ознаками стійкої втрати
працездатності на МСЕК;
- забезпечення послідовності в роботі між поліклінікою
обласної лікарні та стаціонаром;
- аналіз віддалених результатів лікування;
- впровадження в практику сучасних засобів і методів
профілактики остеомієліту, діагностики, лікування на основі нових
досягнень наукових досліджень і розробок;
- диспансерний нагляд за хворими після стаціонарного
лікування з приводу гнійного ураження кісток і суглобів;
- проведення організаційно-методичної роботи в області по
профілактиці гнійних ускладнень;
- підготовку кадрів по лікуванню остеомієліту;
- проведення санітарно-просвітньої роботи в області, особливо
щодо попередження дорожньо-транспортного травматизму.
III. Порядок направлення і госпіталізації
3.1. До відділення кістково-гнійної інфекції мають право
направляти хворих лікарі-ортопеди-травматологи обласних, міських
та районних лікарень, поліклінік.
3.2. Для направлення хворих необхідно мати виписку із історії
хвороби з описанням статусу, наслідками клініко-діагностичного
обстеження на момент направлення та рентгенограми в динаміці.
3.3. Відбір хворих для госпіталізації у відділення
кістково-гнійної інфекції та тривалість їх перебування на
лікуванні вирішують фахівці відділення.
Затверджено наказом
Міністерства охорони
здоров'я України
від 30.03.1994 р. N 41
Положення
про спеціалізоване відділення реабілітації
хворих ортопедо-травматологічного профілю
I. Загальні положення
1.1. Спеціалізоване відділення реабілітації хворих
ортопедо-травматологічного профілю забезпечує висококваліфікованою
медичною допомогою з відновного лікування хворих з наслідками
захворювань та уражень опорно-рухового апарату.
1.2. Відновне лікування хворих забезпечується у відділеннях
спеціалізованої реабілітації, створених при поліклініках (міських,
районних) або на базі фізіотерапевтичних, бальнеологічних
лікарень. Відділення реабілітації хворих очолює
висококваліфікований ортопед-травматолог або інший фахівець, що
має спеціалізацію з реабілітації. Контроль за роботою відділення
здійснює головний спеціаліст-ортопед-травматолог області.
1.3. Спеціалізоване відділення реабілітації хворих повинно
мати такі приміщення:
1. Кабінет завідуючого відділенням.
2. Ординаторська.
3. Кабінет старшої медичної сестри.
4. Сестринська.
5. Приміщення для сестри-господарки.
6. Господарські приміщення (кладові, їдальня, ванни,
туалети).
7. Палати.
8. Гіпсувально-ортезна.
9. Маніпуляційна.
10. Перев'язочна.
11. Кабінет електролікування: "Потік-1" - 2 шт.
(електрофорез); "Ампліпульс-5" - 2 шт.; "Тонус-2" - 3 шт.
(діодинамо-терапія); "Міоритм" - 5 шт.; "Іскра-1" - 2 шт.
(дарсенвалізація); "ІКВ-4" - 1 шт. (індуктотермія); "ДМВ-терапія";
"Ренет" - 1 шт.; СМВ-терапія - "Промінь-58-1" - 2 шт.; УВЧ
"Ундотерм-80" - 2 шт.; "УЗТ-IOI-Ф" - 2 шт. (ультразвукова
терапія); "Полюс-IOI" (магнітотерапія низькочастотна).
12. Кабінет світлотерапії: "Лампа Солюкс" - 2 шт.; "Окуф-5м"
- 2 шт.; біодозиметр Горбачова-Дамфельда - 2 шт.; ДРТ-375 - 3 шт.
(опромінювач ртутно-кварцевий на штативі з лампою); ДРТ-220 - 2
шт. (випромінювач ультрафіолетовий портитивний з лампою).
13. Кабінет для лазеротерапії: апарат для лазеротерапії - 1
шт.
14. Кабінет для парафіно-озокерито-грязелікування (з
приточно-витяжною вентиляцією), апарат для підігрівання грязі - 3
шт.; парафіну - 3 шт.; озокериту - 3 шт.
15. Водолікування: душ - масаж горизонтальний, підводний,
басейн, ванни, підводна витяжка.
16. Кабінет для електроаерозольтерапії: апарат для масляних
інгаляцій - 5 шт.; апарат для інгаляцій порошків - 3 шт.; апарат
для теплооланної інгаляції - 5 шт.; апарат "Здоров'я" для кисневої
пінки - 3 шт.
17. Кабінет лікувальної фізкультури: стіл для масажу -3,
сухої витяжки - 1, комплект апаратів для механотерапії - 2, апарат
Дикуля - 1 шт., велотренажери - 2 шт., набір еспандерів ручних -
5, стропи для витяжування, гантелі від 100 гр. до 2 кг, манжетки
для витяжування за стегно, гомілку, ступню, годинник процедурний -
10, каталки для портативних фізапаратів, пісочники, діалектричні
килимки, рукавиці, кушетки.
1.4. Число штатних одиниць медичного персоналу
спеціалізованого відділення реабілітації визначається головним
лікарем та завідуючим відділенням з урахуванням обсягу роботи та
складності категорії хворих.
Як приклад:
Штатні посади відділення реабілітації на 60 ліжок:
- Завідуючий - лікар-ортопед-травматолог I або вищої
категорії, стаж роботи за спеціальністю не менше 8-10 років - 1.
- Лікар по лікувальній фізкультурі I-II категорій, стаж
роботи за спеціальністю не менше 5-8 років - 1.
- Лікар-невропатолог II категорії, стаж роботи за
спеціальністю не менше 5-8 років - 1.
- Лікар-ортопед-травматолог без категорії або II категорії,
стаж роботи до 5 років - 2.
- Лікар-фізіотерапевт I-II категорії, стаж роботи за
спеціальністю 5-10 років - 1.
- Старша медична сестра -1.
- Сестра-господарка - 1.
- Медична сестра - 8.
- Медична сестра по фізіотерапії - 3.
- Інструктор лікувальної фізкультури - 4.
- Медична сестра з функціональної діагностики - 1.
- Медична сестра з масажу - 3.
- Молодша медична сестра по догляду за хворими - 6.
- Санітарка - 4.
- Санітарка-перев'язочна - 1.
- Санітарка-буфетниця - 4.
- Санітарка-банщиця - 2.
- Санітарка-прибиральниця - 2.
1.5. Спеціалізоване відділення реабілітації хворих у своїй
діяльності керується нормативними актами, які регламентують роботу
закладів охорони здоров'я, даним положенням, наказами та
вказівками по лікувально-профілактичному закладу, на базі якої
відкрите відділення.
II. Завдання і функції
2.1. Основними завданнями що покладені на спеціалізоване
відділення реабілітації, є:
- надання широкого комплексу лікувальної допомоги по
відновленню порушених функцій, компенсаторних можливостей
організму та працездатності, а також пристосування до
самообслуговування, трудової діяльності в зв'язку з новими змінами
в організації, які виникли в результаті травм або хвороби;
- надання підпорядкованим лікувально-профілактичним закладам
організаційно-методичної допомоги в підвищенні якості відновного
лікування хворих;
- проведення спеціалізації і удосконалення лікарів на курсах
стажування та інформації, середніх медичних працівників
поліклінічних відділень лікувальних закладів області з питань
надання спеціалізованої реабілітаційної допомоги;
- вивчення, узагальнення та впровадження у практику досвіду
роботи провідних лікувально-профілактичних закладів, центрів
реабілітації.
2.2. Спеціалізоване відділення реабілітації хворих для
виконання своїх завдань, повинно здійснювати:
- консультативний прийом хворих та консультативну допомогу
лікарям з питань відновного лікування;
- відбір хворих на госпіталізацію, яким показане відновлююче
лікування;
- своєчасне виявлення осіб, що потребують диспансеризації та
взяття їх на динамічне спостереження;
- забезпечення спадкоємності в реабілітації хворих;
- освоєння та впровадження нових ефективних методів
реабілітації;
- підвищення рівня практичних та теоретичних знань медичного
персоналу по відновлювальному лікуванню;
- аналіз якості та ефективності проведеного лікування;
- контроль та координацію роботи медичних,
санаторно-курортних закладів та установ соціального забезпечення з
метою здійснення погоджених дій у відновленні здоров'я та
працездатності хворих;
- проведення спеціальних методів дослідження хворих та
подальше спеціалізоване відновлююче лікування;
- своєчасне направлення хворих з ознаками стійкої втрати
працездатності на МСЕК.
III. Порядок направлення і госпіталізації
3.1. До спеціалізованого відділення реабілітації хворих мають
право направляти лікарі-ортопеди-травматологи обласних, міських та
районних лікарень, поліклінік.
3.2. Для направлення хворих необхідно мати виписку із історії
хвороби з описанням статусу, наслідками клініко-діагностичного
обстеження та рентгенограми в динаміці.
3.3. Відбір хворих для госпіталізації у відділення
реабілітації та тривалість їх перебування на лікуванні вирішують
фахівці відділення.
3.4. Госпіталізації у спец.відділення реабілітації підлягають
хворі з:
- компресійними переломами хребта без порушення функції
спинного мозку через 6-8 тижнів після травми;
- переломами кісток таза: без порушення цілісності тазового
кільця - через 4 тижня, з порушенням цілісності тазового кільця -
через 6 тижнів, переломи вертлужної западини - через 8 тижнів;
- діафізарними переломами стегнової кістки та кісток гомілки,
які не потребують оперативного лікування - через 6-8 тижнів після
травми;
- переломи кісточок гомілки - через 4-6 тижнів після травми;
- діафізарними переломами плечевої кістки та кісток
передпліччя - через 6-8 тижнів після травми;
- внутрішньосуглобовими переломами кісток нижніх кінцівок -
через 8-10 тижнів після травми;
- внутрішньосуглобовими переломами плечевої кістки і кісток
передпліччя - через 3-6 тижнів після травми;
- контрактурами після зшивання сухожилок, зв'язок та м'язів -
через 4-6 тижнів після травми;
- після іммобілізаційними та післяопераційними контрактурами
- після закінчення періоду іммобілізації;
- обмеженням рухів в суглобах після ортопедичних оперативних
втручань;
- різними функціональними порушеннями (обмеження рухів,
зниження сили м'язів, порушення опорно-локосоторних можливостей);
- паралітичними деформаціями, дегенеративними захворюваннями
хребта та суглобів, наслідками ревматоїдного артриту.
3.5. Госпіталізації у спец.відділення реабілітації не
підлягають хворі з:
- відсутність ознак відновлення порушених функцій у ранньому
відновлювальному періоді, тобто при безперспективності
відновлювального лікування;
- з наявністю порушення психіки;
- гострими інфекційними, венеричними захворюваннями та
туберкульозом;
- гнійними та гнійничковими захворюваннями, трофічними
виразками, незагоєними післяопераційними ранами, хронічним
остеомієлітом з норицями;
- гострою стадією основного патологічного процесу;
- всіма видами серцевої, легеневої та печінково-ниркової
недостатності;
- явними даними для оперативного лікування;
- захворюваннями, які не дозволяють застосовувати
фізіотерапевтичні методи лікування.
Затверджено наказом
Міністерства охорони
здоров'я України
від 30.03.1994 р. N 41
Положення
про ортопедо-травматологічний кабінет
1. Ортопедо-травматологічний кабінет є структурним
підрозділом лікувально-профілактичного закладу, призначений для
амбулаторного прийому, лікування та доліковування виписаних із
стаціонару хворих, диспансерного обліку хворих з різноманітними
ускладненнями після консервативного і оперативного лікування,
хронічними захворюваннями, які потребують передчасного відновлення
здоров'я, а також інвалідів після травм та набутих і природжених
захворювань органів руху і опори.
2. Ортопедо-травматологічний кабінет організується на базі
амбулаторно-поліклінічного відділення обласних, міських та
центральних районних лікарень із розрахунку, для дорослих і
підлітків - 1 кабінет на 30 000 населення, для дітей - на 15 000
населення. При однозмінній роботі поліклініки кількість кабінетів
подвоюється.
3. Число штатних одиниць медичного персоналу визначає
головний лікар та завідуючий поліклінікою з урахуванням обсягу
виконуваної роботи, кількості та складності категорії хворих.
Як приклад, пропонуються такі штатні посади
ортопедо-травматологічного кабінету:
- Лікар ортопед-травматолог - 2.
- Медична сестра-реєстратор - 2.
- Гіпсовий технік-ортезист - 1.
- Медична сестра перев'язочної - 1.
- Санітарка-прибиральниця - 0,5.
При двозмінній роботі кабінету штатні одиниці подвоюються.
4. Ортопедо-травматологічний кабінет у своєму складі повинен
мати не менше 3-х кімнат:
- реєстрації та огляду хворого;
- гіпсувально-ортезну;
- перев'язочну;
5. На працівників ортопедо-травматологічного кабінету
поширюється дія відповідно всіх положень та наказів, що
передбачені для медичного і обслуговуючого персоналу
амбулаторно-поліклінічного відділення, а також даного положення.
Затверджено наказом
Міністерства охорони
здоров'я України
від 30.03.1994 р. N 41
Положення
про лікаря-ортопеда-травматолога ортопедо-
травматологічного кабінету
1. На посаді лікаря-ортопеда-травматолога
ортопедо-травматологічного кабінету призначається кваліфікований
фахівець, який пройшов спеціальну підготовку.
2. Лікар ортопедо-травматологічного кабінету в організаційній
роботі безпосередньо підпорядковується завідуючому поліклініки, в
лікувальній методичній справі - головному міському, районному
спеціалісту.
3. Лікар-ортопед-травматолог ортопедо-травматологічного
кабінету у своїй роботі керується положенням про кабінет,
поліклініку, іншими офіційними документами, даним положенням та
посадовою інструкцією.
4. Відповідно до завдань ортопедо-травматологічного кабінету
лікар кабінету забезпечує і несе безпосередньо відповідальність
за:
- якість прийому хворих в амбулаторних умовах;
- відбір хворих для стаціонарного лікування;
- якість проведеного лікування в амбулаторних умовах та
доліковування виписаних із стаціонару хворих;
- диспансерний нагляд та оздоровлення хворих на хронічні
захворювання, вроджені вади, різноманітні ускладнення після важких
травм та інших інвалідів опорно-рухового апарату, що знаходяться
на диспансерному нагляді;
- проведення дій по підвищенню кваліфікації середнього
медичного персоналу кабінету;
- впровадження нових, передових методів лікування
ортопедо-травматологічних хворих в амбулаторних умовах.
5. Лікар-ортопед-травматолог зобов'язаний:
- вести амбулаторний прийом хворих;
- стежити за виконанням призначень середніми медичними
працівниками;
- проводити роз'яснювальну роботу з хворими, їх родичами з
питань режиму праці, відпочинку та побуту хворих, враховуючи їх
захворювання;
- до складних хворих, залучати найкваліфікованіших
спеціалістів та направляти їх на консультації у вищестоячі
лікувальні заклади;
- проводити експертизу тимчасової непрацездатності серед
хворих ортопедо-травматологічного профілю та вносити певні
пропозиції керівництву лікувального закладу;
- якісно і своєчасно вести медичну документацію, затверджені
облікові та звітні форми і складати звіт про свою діяльність.
6. Лікар ортопедо-травматологічного кабінету надає
кваліфіковану допомогу хворим, які не потребують стаціонарного
лікування.
6.1. Закриті переломи грудної клітки, плечового поясу,
верхніх кінцівок:
- одиничні пошкодження ребер без пошкодження плеври;
- переломи остистих і поперечних відростків, які не
підлягають хірургічному лікуванню;
- переломи лопатки і ключиці, які не потребують хірургічного
лікування;
- переломи кісток без зміщення або із зміщенням уламків, які
піддаються репозиції і утриманню кісткових фрагментів (хірургічна
шийка плеча, над- і черезвиросткові переломи плечевої кістки,
переломи діафізу кісток передпліччя, головки і шийки променевої
кістки, ліктьового відростку, променевої кістки в типовому місці
кісток зап'ястя, п'ясних кісток і фаланг пальців кисті.
6.2. Закриті переломи нижніх кінцівок:
- переломи надколінка без зміщення уламків;
- ізольовані переломи малої гомілкової кістки;
- ізольовані переломи кісточок гомілки без зміщення або із
зміщенням фрагментів, які піддаються репозиції і утриманню;
- переломи кісток передплюсни і плюсни без зміщення;
- переломи фаланг пальців, які не потребують хірургічного
лікування.
6.3. Наслідки неускладнених вивихів:
- плечевої кістки;
- кісток передпліччя;
- 1-го пальця;
- фаланг пальців кисті і ступні.
6.4. Неускладнені поранення м'яких тканин тулуба і кінцівок.
6.5. Закриті пошкодження сухожилок, сумково-зв'язкового
апарату, забої м'яких тканин тулуба, сегментів кінцівок, суглобів.
6.6. Неускладнені артрози та артрити.
6.7. Остеохондроз, спондилоартроз та інші больові прояви,
зв'язані з патологічними змінами в хребті і суглобах.