Geum.ru

Податковий кодекс україни

Вид материалаКодекс

Содержание


Стаття 18. Податкові агенти
Утримання податкового платежу податковим агентом має низку особливостей
Податковий кодекс України передбачає викорис­тання інституту податкових агентів по декількох видах податків
Покупці підакцизних товарів у податкових агентів повинні при здійсненні оплати виділяти в платіжних документах окремим рядком су
Подобный материал:
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   92

Стаття 18. Податкові агенти


18.1. Податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов’язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

18.2. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов’язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Податковим агентом є особа, на яку покладено обов’язок щодо обчислення й утримання податку із платника податків і перерахування його до відповідного бюджету. Податкові агенти прирівнюються до платників податку й користуються правами, установленими податковим законодавством для платників податків. Відповідно до пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб – юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента − юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формах) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений Розділом ІV Податкового кодексу України, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм у порядку, передбаченому законодавством.

Ст. 18 Податкового кодексу України передбачає сплату податку не тільки самостійно платником податків, але й шляхом утримання податку з джерела виплати, яким виступає особа, що виплачує (або передає) платникові податків дохід або кошти. Податкових агентів іноді плутають із платниками податків або їхніми представниками. У ряді випадків ставиться знак рівності між податковим агентом і податковим органом, тоді як податковий агент - це юридична або фізична особа, на яку в силу акта податкового законодавства покладають обов’язки по обчисленню, утриманню із платника й перерахуванню податку або збору до бюджету. Якщо податковий представник діє на підставі угоди, рішення компетентного органу або загального закону, то в основі діяльності агента лежить норма податкового закону, що делегує йому особливі повноваження. Найчастіше податковими агентами є національні підприємства, які мають договірні відносини з іноземними, що здійснюють діяльність у країні податкового агента й мають дохід або інший об’єкт оподаткування.

Система обов’язків податкових агентів включає в себе як групу основних обов’язків, так і групу деталізуючих, уточнюючих їх. До основних обов’язків податкових агентів належать обов’язки щодо:
  1. правильного й своєчасного обчислення й утримання сум податкових платежів з коштів платників податків;
  2. своєчасного перерахування податків до відповідних бюджетів.

Ці обов’язки деталізуються додатковими обов’язками подат­кових агентів щодо:
  1. здійснення обліку доходів платників податків, утриманих і перерахованих до бюджетів;
  2. надання податковому органу документів та інформації, необхідних для здійснення контролю за платником податків;
  3. надання податковому органу інформації про неможливість утримання податку з платника податків і про суми забор­гованості останнього.

Важливо враховувати, що обов’язки податкового агента виникають тільки при наявності реальної можливості утримувати й перера­ховувати податок платника податків, тобто при наявності відповідного джерела у вигляді грошових коштів платника податків, що пере­бувають у його розпорядженні. У цьому випадку повинна виключатися ситуація, коли податковий агент перераховує «чужий» податок за рахунок власних коштів.

Утримання податкового платежу податковим агентом має низку особливостей:
  1. провадиться із приналежних платникові податків коштів;
  2. здійснюється незалежно від волевиявлення платника податків (у цьому основна відмінність податкового агента від представника);
  3. утримання податкового платежу здійснюється в рамках чітко обмеженого часового періоду.

Статус податкових агентів характеризується певною подвійністю. З одного боку, стосовно платника податків вони начебто представляють податкові органи й реалізують функції по обчисленню, обліку й утриманню податку. З іншого боку, у відносинах з фіскальними органами їм надається статус платників податків, і вони виступають як зобов’язані особи, що породжує фактично ідентичні правочини податкових органів по відношенню як до податкових агентів, так і до платників податків.

У випадку відсутності коштів у платника податків у податкового агента не виникає обов’язку по утриманню й перерахуванню податку до бюджету. Правда, подібна ситуація породжує автоматично додатковий обов’язок податкового агента - повідомити в податковий орган про неутримання суми податку в закріплений законодавством строк.

Податковий кодекс України передбачає викорис­тання інституту податкових агентів по декількох видах податків:
  1. при сплаті прибуткового податку із громадян податковими агентами виступають підприємства, установи, організації, приватні підприємці, які здійснюють виплату доходів фізичним особам;
  2. при сплаті податку на прибуток іноземними юридичними особами як податкові агенти виступають українські підприємства й організації, що здійснюють виплату доходів іноземним юридичним особам;
  3. аналогічний попередньому механізм існує й при сплаті податку на додану вартість;
  4. при сплаті акцизного збору.

Позбавлення статусу податкового агента, як добровільне, так і за рішенням суду, передбачено Наказом Державної податкової адміністрації України № 4 від 6 січня 2000 року, яким затверджено Порядок позбавлення статусу податкового агента (із змінами, внесеними згідно з Наказом Державної податкової адміністрації України № 111 від 19 березня 2001 року). Необхідно звернути увагу на основні його положення. Установлено три форми звітності. Два звіти подаються податковими агентами. Окремо - у випадку, коли вони здійснюють імпорт підакцизних товарів безпосередньо у своїх інтересах, і окремо - в інтересах інших суб’єктів підприємницької діяльності. І ще один звіт установлений для покупців підакцизних товарів у податкових агентів. Звіти подаються в органи Державної податкової служби щомісяця, до 15 числа місяця, що йде за звітним.

Для добровільної відмови від статусу податкового агента необхідно письмово повідомити відповідний податковий орган і митницю. У повідомленні вказується дата, з якої підприємство погоджується сплачувати акцизний збір на загальних підставах.

Покупці підакцизних товарів у податкових агентів повинні при здійсненні оплати виділяти в платіжних документах окремим рядком суму акцизного збору.

Підприємства з іноземними інвестиціями, позбавлені статусу податкового агента за рішенням суду, продаючи підакцизні товари, повинні в письмовій формі повідомити покупців таких товарів про їхні обов’язки щодо сплати акцизного збору до бюджету. А покупці (одержувачі) товарів, одержавши їх, повинні протягом семи календарних днів здійснити перерахування акцизного збору до бюджету.