Geum.ru

Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного

Вид материалаМетодичні рекомендації

Содержание


Базової програми розвитку дитини «Я у Світі»
Організація навчально-виховного процесу
Варіативною частиною
Перший урок
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21

Організаційно-методичні аспекти впровадження

Базової програми розвитку дитини «Я у Світі»


Л.С. Грицюк,

методист дошкільного виховання


Для педагогів дошкільних навчальних закладів Чернівецької області 2010/2011 навчальний рік відрізняється від попередніх. Це рік впровадження в практику Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі».

Минулий рік ознаменований вивченням змісту Програми, її аналізом та обговоренням. Робота проходила в напрямках і організації активних та інтерактивних форм роботи з кадрами, здійснення науково-методичного забезпечення навчально-виховного процесу (поповнення методичних та мікрометодичних кабінетів демонстративним та роздатковим матеріалом за сферами життєдіяльності).

Але, як все нове, процес впровадження Базової програми викликає багато питань, залишає за собою невирішені проблеми.

Зупинимося а одному із більш важливих і проблемних питань, що хвилюють усіх без винятку педагогів – річне планування ДНЗ та планування навчально-виховного процесу.

Адже, беззаперечним є факт, що ефективність освітнього процесу значною мірою залежить від якості, виваженості його планування. З метою глибокого вивчення та розробки методичного забезпечення Програми, при обласному інституті післядипломної педагогічної освіти функціонувала творча група педагогів ДНЗ. Результатом цієї роботи є методичні рекомендації з річного планування ДНЗ, навчально-виховного процесу з дітьми та організації методичної роботи з кадрами. Вони будуть надані педагогам в друкованому та електронному варіантах до початку навчального року.

В написанні річного плану ДНЗ необхідно керуватись листом МОН України №1/9-455 від 03.07.2007 р. «Планування роботи в дошкільних навчальних закладах» особливу увагу необхідно звернути на наявні в ньому зміни, щодо структури планування.

Так, розділ плану «Підвищення рівня фахової майстерності працівників» є не самостійним, а ввійшов структурним підрозділом в «Методичну роботу з кадрами». Зараз він називається «Підвищення педагогічної майстерності» в ньому передбачаються традиційні форми роботи, що спрямовані на інформаційну обізнаність, навчання, здатність варіативно і ефективно застосовувати на практиці методи і прийоми: семінари практикуми, засідання круглих столів, консультації, відкриті покази різних видів роботи тощо. Другим підрозділом є «Удосконалення професійної творчості» (нетрадиційні форми роботи: майстер-класи, клуби, творчі лабораторії тощо).

Види роботи з кадрами, їх кількість визначаються дошкільним навчальним закладом за потребою.

Змінено також назву розділу «Нагляд за освітньо-виховним процесом на вивчення стану життєдіяльності дітей». Це викликано новими вимогами Базової програми щодо розвитку дитини дошкільного віку. Тобто більшість уваги приділяється не організації навчальної діяльності, а вивченню стану життєдіяльності дітей в окремій групі чи декількох групах за всіма сферами та лініями розвитку. Це дає змогу всебічно і глибоко проаналізувати стан роботи, зробити об’єктивні висновки, визначити результативність діяльності педагогів з певної лінії розвитку чи сфери життєдіяльності.

В листі «Планування роботи в дошкільних навчальних закладах» не йдеться про роботу творчої групи, вивчення та узагальнення передового педагогічного досвіду. Ці складові обов’язково мають ввійти в розділ «Методична робота».

Робота педагогічних працівників регламентується перспективним та календарним планами.

Планування освітньої роботи може бути довільним (сітки, текстове або комбіноване) і складатися по-різному. Наприклад:
  • за сферами життєдіяльності – щодня реалізується завдання однієї із сфер і всі лінії розвитку (метод занурення);
  • за режимними моментами з урахуванням сфер життєдіяльності та лінії розвитку;
  • за видами діяльності (ігрова, трудова, комунікативна, пізнавальна, трудова, навчальна) з урахуванням усіх ліній розвитку та змісту сфер життєдіяльності;
  • за інтегрованими блоками – завдання художньо-естетичного, соціально-морального, мовленнєвого розвитку та інших розв’язуються через усі сфери життєдіяльності. Окремо плануються завдання і види роботи з фізичної культури та музики;
  • за лініями розвитку – кожного дня домінує одна лінія розвитку у взаємодії з іншими з урахування усіх сфер життєдіяльності (метод занурення) тощо.

Вихователь має свободу вибору більш ефективної, зручної для нього моделі і форми планування.

В рекомендаціях «Планування навчально-виховного процесу за Базовою програмою розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» напрацьованих творчою групою педагогів-дошкільників при ОІППО надано зразки календарного планування за режимними моментами з урахуванням сфер життєдіяльності та ліній розвитку та інтегрованими блоками. Такий вибір зроблено виходячи з того, що ДНЗ області лиш розпочинають роботу за новою програмою, яка суттєво відрізняється від попередніх. Даний вид планування буде доступніший як для молодих спеціалістів, так і для педагогів з більш солідним стажем роботи.

В 2010/2011 н.р. творчою групою буде продовжена робота над іншими видами планування навчально-виховного процесу в ДНЗ.

Робота музичних керівників, інструкторів з фізичної культури, вихователів з образотворчої діяльності та інших педагогічних працівників планується окремо для кожної вікової групи. Ці плани узгоджуються з планами роботи вихователів.

Наступним кроком в реалізації Базової програми є організація методичної роботи з кадрами та організація життєдіяльності дітей.

В результаті вивчення рівня розвитку управлінських умінь керівників ДНЗ установлено, що найбільш проблемними є наступні вміння: здійснювати освітній моніторинг, виявляти та оцінювати динаміку розвитку дитячого закладу, приймати управлінські рішення з організаційних педагогічних проблем діяльності дошкільного закладу та організовувати їх виконання, здійснювати критичний аналіз власної управлінської діяльності.

Удосконалення управлінських умінь керівників може забезпечуватися методичними службами місцевих органів освіти, у поєднанні з активною самоосвітою, саморозвитком та самовихованням, залученням завідувачів до активних форм навчання, в тому числі проведення з ними ділових ігор з проблем розвитку управлінських умінь, «круглих столів» тощо. Ефективною формою організації роботи з розвитку управлінських умінь дошкільного закладу є школа розвитку управлінських умінь керівників дошкільних закладів.

Згідно з розробленим положенням, школа розвитку управлінських умінь керівників дошкільних навчальних закладів створюється на базі опорного дошкільного навчального закладу району (міста). Її мета – допомогти керівникам, особливо малодосвідченим розвинути та вдосконалити вміння грамотно управляти всіма ланками роботи дошкільного закладу.

Школа може працювати упродовж навчального чи календарного (за вибором) року; засідання відбуваються 1-2 рази на місяць залежно від змісту та форми роботи, актуальності завдань, які виносяться на розгляд слухачів.

Керівником школи призначається досвідчений завідувач дошкільного навчального закладу, який бездоганно знає управлінську справу, є активним учасником організаційних та методичних заходів, які проводилися чи проводяться в регіоні.

Лекції, семінари, практичні заняття школи ведуть досвідчені фахівці з питань, що вивчаються, науковці, викладачі, практичні працівники, які мають багатий позитивний досвід управління.

План роботи школи затверджується органом освіти.

Орієнтовна тематика занять Школи: Вивчення державного стандарту – Базового компонента дошкільної освіти в Україні:
  • моніторинг освітнього процесу щодо дотримання держстандартів;
  • мотивування педколективу на виконання вимог БК;
  • складання плану модернізації освітнього процесу згідно з БК.

Вивчення Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі»:
  • основні концептуальні положення;
  • шляхи її впровадження;
  • складання плану впровадження Базової програми;
  • складання анкети для перевірки готовності педагогів до впровадження Програми.

Інновації в дошкільній освіті, сучасні технології розвитку дошкільника:
  • аналіз офіційних документів і відповідної літератури;
  • складання плану впровадження нових технологій;
  • моніторинг процесу впровадження.

Розробка документації закладу з урахуванням ринкових умов:
  • складання договорів надання додаткових освітніх послуг;
  • розробка орієнтовних наказів про оголошення у садку конкурсів з різноманітних питань:
    • зміцнення навчально-матеріальної бази, організації ігрової діяльності;
    • забезпечення фізичного, розумового, трудового, морально-етичного та естетичного розвитку дошкільнят.

Аналіз конкретних управлінських ситуацій, що передбачає використання ситуації-проблеми, ситуації-оцінки, які можна поєднувати з бесідами, дискусіями, ігровим моделюванням тощо.

Залучення керівників до самоаналізу та самооцінювання власних планів роботи ДНЗ з різних напрямків управлінської діяльності (за кілька попередніх років); оцінювання планів роботи ДНЗ, очолюваних досвідченими керівниками, досвід роботи яких вивчали методичні служби відділів та управлінь освіти регіонів; порівняння власних планів роботи з планами колег.

Вивчення та пропаганда кращого досвіду роботи колективів дошкільних закладів з різних напрямів управлінської діяльності.

Ці форми мають лягти в основу розроблених рекомендацій у розвитку управлінських умінь керівників ДНЗ.

Базова програма «Я у Світі» вимагає від педагогів зовсім іншого підходу до дітей, зміни позиції щодо них, потребує нових освітніх технологій. Отже, вкрай важливо подбати про готовність педагогів до розуміння та засвоєння її змісту, про набуття ними вміння реалізувати окреслені завдання.

З цією метою методичній службі необхідно:
  1. Розробити систему методичних заходів щодо вивчення та реалізації ідей Коментаря та самої Програми розвитку дитини, а саме:
    • створити творчі групи, в які ввійдуть вихователі, педагоги-фахівці, психолог;
    • проводити теоретичні семінари, семінари-практикуми;
    • відкрити консультативний центр для батьків та педагогів ДНЗ;
    • організувати роботу дискусійного клубу тощо.
  2. Залучати творчих педагогів до експериментально-пошукової діяльності з практичного втілення нових ідей.
  3. Проводити огляди впровадження в практику роботи новітніх технологій та перспективного досвіду.
  4. Спрямувати діяльність керівників творчих груп на:
    • створення систем роботи за сферами життєдіяльності відповідно до віку дітей;
    • пошук раціональних прийомів та методів сприяння розвитку дитини за сучасними критеріями;
    • розробку дидактичних посібників та матеріалів;
    • узагальнення передового досвіду педагогів тощо.
  5. Організувати впровадження особистісно орієнтованих технологій комплексного розвитку дітей, опублікованих у журналах «Палітра педагога» та «Джміль».
  6. Здійснювати експертизу педагогічного процесу з погляду сучасних вимог до нього: новизни, поступальних змін, розвивального змісту навчально-виховних заходів.
  7. Створити умови для самореалізації кожного педагога.
  8. Розробити критерії оцінки досягнень дошкільників та картки-опитувальники відповідно до кожного вікового періоду дитини.
  9. Проводити методичне навчання педагогів щодо вивчення ат впровадження програми розвитку дитини дошкільного віку.
  10. Розробити орієнтовне перспективне планування основних видів занять для кожного вікового періоду.

Психологічній службі:
  1. Налагодити міцні професійні контакти, справжнє співробітництво з вихователями та батьками.
  2. Проводити діагностичне обстеження дітей з метою створення психолого-педагогічної карти, що є, по суті, соціально-психологічним портретом кожної дитини.
  3. Систематично ознайомлювати вихователів з психологічними теоріями та найновішими експериментальними дослідженнями в галузі виховання і навчання дошкільнят.
  4. Організувати зустріч з вихователями з «круглим столом» на тему: «Змістова лінія «Я – психічне» (розкриття її основних «блоків»: свідомість і самосвідомість).
  5. Розробити примірну тематику бесід з дітьми про психологічну стать (ставлення дитини до себе як до хлопчика чи дівчинки; усвідомлення і прийняття нею власної статевої належності; розуміння переваг своєї і протилежної статей).
  6. Скласти примірні запитання для бесід з дітьми на теми життєвої перспективи (блоку «самосвідомість» через характеристику «психологічний час особистості»).

Базова програма розвитку дитини «Я у Світі» з змістом, формою викладу, пріоритетами не схожа на традиційні програми. Щоб запобігти ймовірним труднощам у користуванні нею, пропонуємо педагогам методичні поради.

В першу чергу необхідно звернути увагу на зміни в навчальних розділах Програми.

Так в «Навчанні елементів грамоти» не передбачено обов’язкове навчання дітей читанню, хоч і не виключає його. «Індивідуальна робота з навчання читання припустима, якщо вона задовольняє потреби й прагнення самої дитини, а не амбіції чи завищені вимоги дорослих».

Але, необхідно звернути увагу на добуквенний етап підготовці до навчання елементів грамоти, особливо розвиток фонематичного слуху та звуковий аналіз слів.

Внесено зміни і в розділ «Фізичне виховання дітей». Якщо щоденні заняття з фізичної культури організовувались згідно рекомендацій МОН України «Організація фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільному навчальному закладі», то тепер щоденне їх проведення є інваріативною складовою Базової програми «Я у Світі».

Багато нових вимог і в організації навчальних занять. До них в ДНЗ області буде здійснено диференційований підхід. Так рекомендовано організацію індивідуальних та підгрупових міні-занять в кількості 10-20 в день. В зв’язку з великою кількістю дітей в групах не завжди буде раціональним проведення занять в такий спосіб.

Педагогам області рекомендовано їх організацію згідно інструктивно-методичного листа МОН України №1/9-306 від 06.06.05 р. «Організація і зміст навчально-виховного процесу в дошкільних навчальних закладах».

Тривалість спеціально організованої навчальної діяльності (заняття) для дітей раннього віку до 10-15 хвилин, молодшого дошкільного віку – від 15-20 хвилин (5-6 групових занять на тиждень), старшого дошкільного віку – від 25 до 35 хвилин (7-8 групових занять на тиждень). Останні заняття проводяться підгрупами, з метою кількістю дітей. Це відповідає реалізації принципу особистісно-орієнтованого виховання дітей.

Відповідно Коментарю до Базового компоненту дошкільної освіти в Україні підгрупові заняття проводяться (в першому випадку) при наявності в ДНЗ вузьких спеціалістів: логопедів, психологів, викладачів іноземної мови тощо).

Другий випадок – висока щільність та складність занять, на яких вихователь не має змоги дійти до кожної дитини індивідуально займатися з нею.

Третій випадок – підгрупові заняття для часто хворіючих дітей та тих, які не засвоїли матеріал. Зміст названого листа надрукований в журналі «Дошкільне виховання» №7, 2005 р.

Одна з умов ефективної реалізації Програми «Я у Світі» – впровадження в практику інноваційних технологій. Пропонуємо перелік видань модульних, локальних та інноваційних систем та метод по вихованню та навчання дітей дошкільного віку:
  1. І.М. Дичківська «Технологія розвитку творчої особистості І.Альтштуллера», Київ, Академвидав, 2004 р.
  2. І.М. Дичківська, М.Монтессорі «Будинок вільної дитини», Київ, Акадевидав, 2004 р.
  3. І.М. Дичківська, Р.Штейнер «Концептуальні засади вальфдорської педагогіки», Київ, Акадевидав, 2004 р.
  4. І.М.Дичківська «Будинок вільної дитини», Київ, Акадевидав, 2004 р.
  5. І.М. Дичківська «Технологія особистісно-розвивального навчання Ельконіна-Давидовича», Київ, Акадевидав, 2004 р.
  6. Г. Доман «Як навчити дитину читати з раннього віку», «Палітра педагога», 2007 р.
  7. Г. Доман «Принципи раннього навчання дітей математиці», «Палітра педагога», 2007 р.
  8. О. Декролі «Школа для життя, через життя», м.Тернопіль «Богдан», 2006 р.
  9. М. Зайцев Програма «Зайчик» (навчання читання дітей дошкільного віку), Київ «Зілері», 1998 р.
  10. М. Єфименко «Театр фізичного виховання та оздоровлення дошкільнят», Київ, 2002 р.
  11. В. Ліщук «Вчитися ніколи не рано і ніколи не пізно», м.Чернівці, 2005 р.
  12. В. Ліщук «Щоб усі діти були щасливими», м.Чернівці, 2004 р.
  13. В. Ліщук «Материнська школа. Заради майбутнього», м.Чернівці, 2004 р.
  14. Л. Шелестові «Вчимося читати», Київ, Фенікс, 2006 р.

В своїй роботі вихователі мають можливість використовувати методичні рекомендації «Сучасні інноваційні технології в роботі дошкільного навчального закладу», ОІППО, 2007 р. «Інноваційні системи у особистісно-орієнтованому навчання та вихованні дошкільника» Л.С.Грицюк, Чернівці, 2005 р.

Сподіваємось, що спільні зусилля педагогів ДНЗ щодо реалізації Базової програми розвитку дитини «Я у Світі» допоможуть оптимізувати педагогічну діяльність, створити у дитячому садку сприятливе для розвитку особистості дошкільника середовище.


Організація навчально-виховного процесу

у початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів

у 2010/2011 навчальному році


М.М. Одинак,

методист початкового навчання

У 2010/2011 структура навчального року встановлюється загальноосвітнім навчальним закладом відповідно до рекомендацій Міністерства освіти і науки України (лист Міністерства освіти і науки України від 20.02.09 № 1/9-120).

Навчальні заняття у початкових класах організовуються за семестровою системою: І семестр – з 1 вересня по 24 грудня, ІІ семестр – з 10 січня по 27 травня.

Впродовж навчального року для учнів проводяться канікули: осінні з 25 по 31 жовтня, зимові з 27 грудня по 9 січня, весняні з 21 по 27 березня (орієнтовно). При цьому залишається незмінною загальна тривалість навчального року, що встановлена Законом України «Про загальну середню освіту»: у загальноосвітніх навчальних закладах І ступеня – не менше 175 робочих днів.

Закінчується навчальний рік проведенням навчальних екскурсій.

Організація навчальних екскурсій у 1-4 класах, їх зміст та форми проведення визначені листом Міністерства освіти і науки України від 06.02.08 № 1/9-61. Обов’язковою умовою проведення екскурсії є цільовий інструктаж учнів із техніки безпеки, правил поведінки під час переходу чи проїзду до місця екскурсії та її проведення.

Робочі навчальні плани для початкової школи складаються за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 29.11.2005р. № 682.

У цьому навчальному році залишаються чинними інструктивно-методичні рекомендації від 07.07.08 № 1/9-433 щодо розроблення робочих навчальних планів для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів та особливостей вивчення навчальних предметів інваріантної складової навчальних планів.

Організація навчання в початкових класах здійснюється за навчальними програмами, розробленими відповідно до Державних стандартів початкової загальної освіти та затвердженими Міністерством освіти і науки України (наказ від 20.06.06 № 469).

«Програми для середньої загальноосвітньої школи», 1-4 класи (К.: Початкова школа, 2006 р.);

«Фізична культура. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів», 1-4 класи, авт. Зубалій М.Д. та ін. (Х.: Ранок, 2006 р.).

Варіативною частиною кожного з Типових навчальних планів для учнів 1-4 класів передбачено від 1 до 3 додаткових годин, які можна використовувати за вибором загальноосвітнього навчального закладу з урахуванням особливостей навчального закладу та індивідуальних освітніх потреб учня:
  • на посилення предметів інваріантної складової;
  • на вивчення додаткових курсів;
  • на проведення індивідуальних та групових занять.

Додаткові години на предмети варіативної складової, курси за вибором індивідуальні та групові заняття рекомендуємо розподілити так:

І варіант

1 клас – 2 години (1 година – українознавство, 1 година – за вибором навчального закладу);

ІІ варіант

1 клас – 2 години (0,5 години –українознавство; 0,5 години – індивідуальна робота з дітьми; 1 година – за вибором навчального закладу);

І варіант

2 клас – 3 години (0,5 години – українознавство; 0,5 години – індивідуальна робота з дітьми; 1 година – підсилення предметів інваріативної складової; 1 година – за вибором навчального закладу);

ІІ варіант

2 клас – 3 години (1 година – українознавство; 1 година – підсилення предметів інваріативної складової; 1 година – за вибором навчального закладу);

І варіант

3-4 класи – 3 години (1 година – українознавство, 1 година – підсилення предметів інваріативної складової; 1 година – за вибором навчального закладу);

ІІ варіант

3-4 класи – 3 години (0,5 години – українознавство; 0,5 години – індивідуальна робота з дітьми; 1 година – підсилення предметів інваріативної складової; 1 година – за вибором навчального закладу).

Обирати для вивчення слід курси, які реалізуються навчальними програмами, рекомендованими Міністерством освіти і науки України (лист МОН України від 07.07.2008 р. № 1/9-433 «Особливості організації навчально-виховного процесу в початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2008/2009 навчальному році»):
  • «Українознавство», 1-4 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – Київ, 2008. – Українське агентство інформації та друку «Рада».
  • «Християнська етика в українській культурі», 1-4 роки навчання, авт. Чернуха В.Г., Бєлкіна Е.В. (КМПУ ім. Б. Грінченка, 2007 p.);
  • «Розмаїття релігій і культур світу», 1-12 роки навчан­ня (експериментальна програма), авт. Вільченко Є.В. (гімназія № 18 м. Луцька Волинської обл.);
  • «Зарубіжна література», 2-4 класи, авт. Мовчун А.І. (В-во АВДІ, 2007 p.);
  • «Поетика», 2-4 класи, авт. Петровська Т.В. (В-во «Генеза», 2007 p.);
  • «Логіка», 2, 3, 4 класи, авт. Митник О.Я. (В-во «Початкова школа», 2002, 2003, 2004 pp.);
  • «Логіка», 1-4 класи, авт. Гісь О. (В-во «Світ», 2002 p.);
  • «Комп'ютерна азбука. Основи комп'ютерної гра­мотності та ознайомлення з навколишнім світом», 1 клас, авт. Бєлкіна Е.В., Коваленко О.Т. (КМПУ ім. Б. Грінченка, 2005 p.);
  • «Сходинки до інформатики», 2-4 клас, авт. Рівкінд Ф.М., Ломаковська Г.В., Колесніков С.Я., Рівкінд Й.Я. (КМПУ ім. Б. Грінченка, 2005 p.);
  • «Хореографія», 1-4 класи, авт. Тараканова О.П. (Ж-л «Початкова школа», № 12, 2003 р.);
  • «Азбука споживача», 1-2 роки навчання, авт. Бородачова Н.В., Лаврентьева Г.І. (Інститут споживчих програм, 2008 p.).
  • «Основи споживчих знань», 1-12 роки навчання, авт. Гільберг Т.Г., Довгань А.П., Капіруліна Т.Л. та ін. (ТОВ «Навчальна книга», 2008 p.).

Навчальні досягнення учнів з обраних предметів варіативної складової навчальних планів не оцінюються.

Жоден з курсів не може біти нав’язаний учням та вчителям.

Вибір будь-якого курсу має бути обговорено на батьківських зборах та засіданнях педагогічної ради навчального закладу.

Визначені курси варіативної складової зазначаються в розкладі уроків після предметів інваріантної частини навчального плану.

При складанні календарно-тематичних планів можна використовувати орієнтовні зразки календарних планів, надрукованих у науково-методичному журналі «Початкова школа» та у щотижневику «Початкова освіта».

Значною мірою успішність вивчення начальних предметів у початковій школі залежить від вдало дібраного навчально-методичного забезпечення (підручники та посібники, наукова і методична література, робочі зошити тощо).

У 2010/2011 навчальному році здійснюється вивчення предметів за підручниками та навчальними посібниками, зазначеними у переліку навчальної літератури для використання у початковій школі загальноосвітніх начальних закладів, Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України (№22-23-24, 2009 р.).

Оцінювання навчальних досягнень учнів 1-4 класів здійснюється відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.08.08 № 755).

Оцінювання навчальних досягнень учнів 1-2 класів здійснюється вербально, у 3-4 класах ­– за 12-бальною шкалою.

За рішенням педагогічної ради загальноосвітнього навчального закладу оцінювання навчальних досягнень учнів 2 класу може здійснюватися, розпочинаючи з ІІ семестру, за 12-бальною шкалою.

Вчитель початкових класів повинен враховувати, що оцінка впливає на емоційний стан дитини, викликаючи як позитивні, так і негативні емоції, створюючи емоційний комфорт чи дискомфорт. Негативні емоції як правило, зумовлені неаргументованою оцінкою.

З метою визначення відповідності освітнього рівня випускників початкової школи вимогам Державного стандарту початкової загальної освіти в 4 класах загальноосвітніх навчальних закладів та визначення рівня сформованості в молодших школярів умінь застосовувати набуті знання і вміння на практиці здійснюється державна підсумкова атестація з української мови (мови і читання) та математики (відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів, наказ МОНУ від 18.02.08, № 94).

Бали за атестацію з цих предметів виставляються за результатами річних підсумкових контрольних робіт.

Підсумкові контрольні роботи виконують усі учні, окрім тих, які з поважних причин (хво­роба, довготривале перебування на лікуванні, спортивних змаганнях, переїзди в інші місця проживання, природні катаклізми) не можуть бу­ти присутніми у визначений час для написання підсумкових контрольних робіт. У такому разі оцінки за державну підсумкову атестацію вистав­ляються цим учням за результатами семестрового оцінювання.

З навчальних предметів, які підлягають держав­ній підсумковій атестації, при виставленні річної оцінки враховуються також результати підсумкових контрольних робіт.

У початковій школі з першого року навчання може здійснюватися поділ класів на групи при вивчені української чи іншої мови навчання (мови і читання) відповідно до чинних нормативів (наказ МОНУ від 20.02.02 № 128).

Перший урок у початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів рекомендуємо провести за самостійно обраною темою, враховуючи можливості навчального закладу та індивідуальні особливості учнів кожного класу.

Відповідно до «Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти» обов’язки класного керівника у початкових класах покладаються, як правило, на класовода. Учитель класу організовує навчально-виховну роботу на уроках так активний відпочинок на перервах. Відповідальність за безпеку життєдіяльності кожного учня на уроках під час перерв, на групах продовженого дня, дотримання вимог санітарних правил і норм несуть вчителі – класні керівники, вчителі-предметники, вихователі груп продовженого дня, адміністрація навчального закладу.