Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного
| Вид материала | Методичні рекомендації |
- Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного, 3382.62kb.
- Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення, 130.04kb.
- Методичні рекомендації щодо ущільнення вивчення, 79.19kb.
- Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення, 137.53kb.
- Відділ освіти радивилівської райдержадміністрації навчально-методичний центр Особливості, 409.52kb.
- Методичні рекомендації щодо ущільнення вивчення навчального матеріалу інваріантної, 289.3kb.
- Рекомендації методичних структур щодо організації навчально-виховного процесу в закладах, 493.72kb.
- Методичні рекомендації щодо окремих аспектів організації навчання історії в школі, 206.38kb.
- Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в закладах системи, 5230.96kb.
- Надати методичні рекомендації учасникам серпневих студій щодо впровадження новітніх, 170.05kb.
Для 11 класів інших профілів чинними є програми, опубліковані в пресі та видрукувані окремими брошурами у 2001р. (Київ, «Шкільний світ») та у 2005р. («Педагогічна преса»).Особливістю 2010/2011 навчального року є те, що починається реальна профілізація старшої ланки середньої школи. Програма з історії України у 10-му класі охоплює період 1900-1921 років. Це важливий період становлення сучасної світової цивілізації, формування української модерної нації та її боротьби за утвердження державності, тому його засвоєння є важливою складовою сучасної шкільної історичної освіти. Для класів академічного, універсального, української філології, іноземної філології, економічного профілів, природничо-математичного, технологічного, художньо-естетичного, спортивного напрямів чинними є програми рівня стандарту/академічного рівня з історії України (автори Пометун О.І., Гупан Н.М. Фрейман Г.О.) та всесвітньої історії (автор Ладиченко Т.В. та ін.) . Програми включають по 35 годин на рік (1 година на тиждень) і розміщені на сайті МОН України за Інтернет-адресою: ссылка скрыта. Для класів історико-філологічного, правового, філософського профілів чинними є програми з історії України (автори Пометун О.І., Гупан Н.М. Фрейман Г.О.) та всесвітньої історії рівня стандарту /академічного (автор Ладиченко Т.В. та ін.). Програма з історії України розрахована на 70 годин на рік (2 години на тиждень). Для класів історичного профілю чинними є програми з історії України (автори Кульчицький С.В., Лебедєва Ю.Г ) та всесвітньої історії (Ладиченко Т.В., Черевко О.С., Камбалова Я.М.). Програми розраховані на 105 годин на рік (3 година на тиждень). Програми, серед іншого, побудовані на поєднанні діяльнісного та компетентнісного підходів, які потрібно реалізовувати як при викладанні як історії України, так і всесвітньої історії. При підготовці календарно-тематичного планування важливо передбачити вивчення всіх тем, а кількість годин на вивчення кожної з них вчитель може визначати самостійно. Темами уроків можуть служити перші речення/тези, якими розпочинаються абзаци. Доцільним, на наш погляд, є і календаризування безпосередньо на тексті програм, скопійованих з сайту МОН України та відповідним чином відформатованих. При цьому варіанти календарно-тематичного планування для класів однієї паралелі але різних профілів варто обговорити на засіданнях методичних об’єднань і затвердити в установленому порядку. Добре продумане наскрізне календарно-тематичне планування навчальних курсів – запорука успішної роботи протягом навчального року. Це у першу чергу стосується історії України за весь курс середньої школи, оскільки у наступному навчальному році буде проводитись Всеукраїнський конкурс «Учитель року» у номінації «Історія». Практичний тур ІІ етапу конкурсу проводиться, як правило, на базі середніх загальноосвітніх навчальних закладів. Тож запрошуємо бажаючих взяти у ньому участь. Для 10 класу МОН України рекомендує до використання підручники з історії України авторів Гупана Н.М., Пометун О.І. та Фреймана Г.О та Реєнт О.П., Малій О.В., а для класів історичного профілю – підручник Турченка Ф.Г.Із всесвітньої історії будуть використовуватися підручники Полянського П.Б., Щупака І.Я. та Морозової Л., а для профільного рівня – авторів Ладиченко Т. В. та Осмоловського С.С. Сучасні українські підручники мають досконалий методичний апарат і добре «працюють» в руках умілого педагога. Про це нам важливо пам’ятати, адже в доступному для огляду майбутньому підручник з історії залишиться не тільки головним джерелом навчальної інформації, але і найважливішим ресурсом та інструментом формування громадянськості учнів. У цьому контексті відзначимо закладені у підручниках можливості для формування не тільки інформаційної, мовленнєвої, але й логічної та особливо аксіологічної компетентності школярів. Однак сучасний навчально-методичний комплекс шкільної історичної освіти не обмежується підручниками, у тому числі й електронними, що мають відповідний гриф МОН України. Серед усього його розмаїття звернемо увагу на картографічні посібники – атласи, контурні та настінні карти, які дозволяють краще формувати просторову компетентність учнів. А цей аспект історичної освіти представлений як у завданнях на державну підсумкову атестацію, так і на зовнішнє незалежне оцінювання. Є підстави вважати, що більшість педагогів області використовують можливості навчально-методичного комплексу з історії України для засвоєння учнями програмового матеріалу, про що свідчить і моніторинг результатів ДПА в 11 класі: більше половини випускників загальноосвітніх навчальних закладів справились із завданнями на високому і достатньому рівні. Для формування ключових/життєвих компетентностей учнів ефективною формою роботи є застосування технології проектів. Викладання історії України та всесвітньої історії можна здійснювати як паралельно, так і послідовно, однак при підготовці завдань на ІІ-ІІІ етапи Всеукраїнської олімпіади за основу буде братися варіант паралельного вивчення вітчизняної та світової історії, за яким працюють навчальні заклади універсального профілю. У 6 класі історія України і всесвітня історія вивчається як єдиний інтегрований курс. Тому в класному журналі для записів відводиться одна сторінка. Запис робиться таким чином: Історія України. Всесвітня історія. (Інтегрований курс). Відводити дві різні сторінки та виставляти окремо оцінки з історії України та всесвітньої історії недоцільно. При заповненні журналів необхідно дотримуватись вимог Інструкції, затвердженої МОН України. Оцінювати зошит/конспект учня вчитель історії може з урахуванням також і того факту, що за перевірку зошитів цій категорії педагогічних працівників оплата не передбачена. Допрофільна підготовка з історії України здійснюється починаючи з 8 класу. Варіант навчально-тематичного планування поглибленого вивчення історії України у 8-9 розміщений на сайті інституту післядипломної педагогічної освіти. Пріоритетним напрямком нашої роботи залишається і робота з обдарованими дітьми. Її випробуваною формою є проведення олімпіад. Започаткована у минулому навчальному році лінія Головного управління науки облдержадміністрації освіти і науки та обласного інституту післядипломної педагогічної освіти на більш якісний відбір учасників ІІІ етапу Всеукраїнських олімпіад з базових дисциплін у цілому виправдана. Стосовно історії, то зменшення числа учасників ІІІ етапу на 56% привело до зростання якісних показників: на високому і достатньому рівні завдання виконали 35% учасників, що на 8% більше, ніж у попередньому навчальному році. Кількість учасників, що виконали завдання на середньому і початковому рівні зменшилась на 7%. За типами завдань якісні показники становлять:
І хоча в командному заліку високий рівень якості знань не показала жодна з команд адміністративно-територіальних одиниць області, певний поступ усе ж є і тут. Якщо у минулому році жодна з команд не показала результату достатнього рівня, то в нинішньому році таких команд чотири – міст Чернівців (56%) та Новодністровська (52%), Сторожинецького (52%) та Кіцманського (більше 50%) районів. Зріс у порівнянні з 2009 роком і середньообласний показник, який складає 45% проти 38% у минулому році. З метою пошуку та підтримки обдарованих дітей варто ширше використовувати і можливості заочних олімпіад як з історії, так і з правознавства. Для уникнення непорозумінь потрібно у повному обсязі виконувати вимоги щодо оформлення робіт І туру. Правознавство У 2010/2011 навчальному році учні 9-х класів навчатимуться за програмою 12-річної школи «Правознавство. Практичний курс» (автори програми О.Пометун, Т.Ремех). Перший рік роботи щодо викладання цього курсу, досвід проведення конкурсу «Вчитель року» у номінації «Правознавство» у 2009/2010 навчальному році показав його позитивне сприйняття як учнівською аудиторією, так і учительським загалом. Завдання у тому, щоб розширити зайняті на цьому керунку плацдарми у старшій школі. Для класів універсального, екологічного, історичного, історико-філологічного, філософського профілів на вивчення правознавства відводиться 70 годин на рік (2 години на тиждень) за програмою авторів Котюка І.І. та Палійчук Н.Й. Під час розробки календарних планів вчитель користується названою програмою. Оскільки вона розрахована на 35 годин на рік (1 годину на тиждень) то вчитель може на власний розсуд формувати сітку годин. Для класів правового та економічного профілів чинною є програмою авторів Ремех Т.О. та Ракушняка С. На її вивчення відводиться 70 годин на рік (2 години на тиждень) і вивчення правознавства охоплює 10-12 класи.. Для учнів 11 класів (груп) з поглибленим вивченням основ правознавства у 2010/2011 навчальному році рекомендовано дві програми курсу «Правознавство» для учнів гімназій, ліцеїв і профільних класів (одна з них – автора І. Котюка, друга – авторів І. Усенка, О.Наровлянського). З досвіду роботи та у контексті оновлення змісту шкільної правознавчої освіти і формування в учнів основних предметних компетентностей, рекомендуємо звертати увагу на засвоєння учнями питань теорії держава і права як України, так і провідних демократичних держав світу, основних міжнародно-правових актів з прав людини, формувати в учнів навики позитивної правомірної поведінки, збільшити кількість годин на ознайомлення учнів з реально існуючою проблемою попередження торгівлі людьми, деякими положеннями міжнародного гуманітарного права, роботу з нормативно-правовими актами, аналіз правових ситуацій, підготовку та презентацію проектів, проведення турнірів, диспутів, конференцій, залучення Інтернет-ресурсів у режимі он-лайн тощо. Як ілюстрацію рівня підготовки учнів по деяких аспектах правознавчої освіти скористаємось аналізом робіт учасників ІІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з правознавства (виборка стосується 49 учнів, котрі представляють усі території області). Отож, учасникам олімпіади було запропоновано п’ять типів завдань. На високому і достатньому рівні знання юридичної термінології показали 78% учнів, із відповіддю на відкриті запитання справились 63% учнів, а ось якість виконання завдань на аналіз правових ситуацій складає 53%. Є проблеми з виконанням такого типу завдань як написання невеликого есе (твору-роздуму) – на високому і достатньому рівні із ним справилися тільки 40 % учнів 9 та 11 класів. І хоча якість виконання робіт учасниками олімпіади у порівнянні з минулим навчальним роком покращилась – середньообласний показник зріс із 47 до 60%, незадовільний виступ команди області на ІV етапі Всеукраїнської олімпіади з правознавства змушує нас задуматись над проблемою якісного відбору учасників ІІІ етапу олімпіади. Апробованими та ефективними формами роботи тут є заочні олімпіади та турніри, тому для пошуку юних дарувань і талантів їх потрібно використовувати на повну силу. Це в першу стосується профільної школи. У 10 класі будуть використовуватися підручники з правознавства авторів Гавриша Б.П., Суткового В.Л., Філіпенко Т.М., а для класів правового та економічного профілів підручник Наровлянського О.Д. Філософія Для класів філософського напряму чинною є програма з філософії та підручник «Історія філософії. 10 клас» (автори В. О. Огнев'юк, І.Г. Утюж). Для 11 класів суспільно – гуманітарного профілю чинною є програма «Основи філософії» (журнал “Історія в школах України” №6, 2004 р.). Для класів універсального профілю чинними залишаються програми курсів «Людина і світ»/ «Людина і суспільство» для 11 класу. Важливим резервом покращання нашої роботи є і використання годин недержавного компоненту для суспільствознавчої освіти школярів. Пріоритет серед них варто віддавати курсам громадянознавчого та краєзнавчого спрямування. Отже, завдань перед нами, колеги, стоїть багато, але вони нам під силу. Українознавство Т.А. Мінченко, методист українознавства Головними завданням українознавства є плекання в учнів щирих почуттів любові до неньки – України і до всього українства, шанування української мови, літератури, мистецтва, історії, культури, побуту, звичаїв українського народу. У 2010-2011 н.р. курс «Українознавство» викладатиметься за програмою «Українознавство. 1-12 кл.» рекомендованої Міністерством освіти і науки України (МОН № 1/11-3517 від 30.07.08 р.), розробленою авторами Кононенком П.П., доктором філологічних наук, академіком, директором ННДІУ; Касян Л.Г., завідувачем відділу філософії освіти та освітніх технологій ННДІУ; Семинюченко О.В., науковим співробітником відділу національної культури НДІУ. Дозволяється творче використання «Орієнтованого календарного планування з курсу «Українознавство» 5-11 класи», автор Мінченко Т.А., затвердженого Вченою радою ОІППО (протокол № 3 від 13.10.2005 р.). На українознавство в 1-11 класах відводиться по 1 год. на тиждень за рахунок варіативної складової робочого навчального плану (лист облуо № 31/131 від 03.06.2002 р.). З метою вирішення основних завдань інтегрованого курсу «Українознавство» в 2009/2010 н.р. проведено семінар для методистів рай(міськ) кабінетів, які відповідають за вивчення українознавства «Розвиток україно(крає)знавчого руху. Науково-дослідницька робота на уроках українознавства та в позакласній роботі як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів» – на базі шкіл Кіцманського району. Велику допомогу в проведенні семінару надала методист РМК Олексюк Г.М., директори та вчителі шкіл Драчинецького ЗНЗ І-ІІІ ст., Мамаївського ЗНЗ І-ІІІ ст., Реваківського ЗНЗ І-ІІІ ст. Підсумок роботи семінару висвітлено в наказі Головного управління освіти і науки від 26.04.2010 № 203 Для слухачів курсів підвищення фахової кваліфікації з українознавства на базі Заставнівської ЗОШ № 2 проведено практичні заняття з проблеми: «Мистецтво спілкування українців». Відбулася презентація проекту «Пам’ятати. Відродити. Зберегти», яку підготували вчителі цієї школи: Красняк Л.К., Ковальчук Г.М., Петрюк Т.Д., Микитей С.В. Відповідно до наказу управління освіти і науки облдержадміністрації проведено Х обласну олімпіаду з українознавства. В обласній олімпіаді брали участь 84 учні, з них стали призерами 42. Відповідно до наказу № 02.02.2010 Міністерства освіти і науки відбувся Міжнародний конкурс з українознавства, де переможці обласної олімпіади брали участь і вибороли такі місця: І місце – Ірина Тіміш, учениця Купського НВК Глибоцького району, ІІ – Вакарюк Анна, учениця Реваківського ЗНЗ, ІІ – Баглей Алла, учениця ЗОШ № 5 м. Чернівці. Відносно великий рівень якості знань показали учасники команд Хотинського, Сторожинецького районів, достатній Заставнівського, Кіцманського районів, м. Чернівців, середній Глибоцького, Путильського, Кельменецького, Новоселицького районів, низький Герцаївського. Отже, покращили свої результати учнівські команди Хотинського, Новоселицького, Путильського районів, гірше виступили Глибоцький, Сокирянський та Герцаївський райони. За сумлінну працю щодо підготовки команди до олімпіади слід відзначити таких педагогів Храпко С.Д. (Реваківська ЗОШ Кіцманського району), Дорожкіну Н.К. (Комарівська ЗОШ Сторожинецького району), Числаш Г.П. (Шиловецька ЗОШ Хотинського району), Препеліцу Д.М. (Купський НВК Глибоцького району), Харчук Г.С. (Перковецька ЗОШ Кельменецького району). Потребує покращення робота з обдарованими дітьми, тому, що Міжнародний конкурс передбачає написання науково-дослідної роботи, виконання завдань Internet-олімпіади. З метою удосконалення викладання українознавства та розвитку національної самосвідомості учнів в січні 2011 року планується проведення ХІІ олімпіади з українознавства. Олімпіада проводиться в чотири етапи:
І етап олімпіад проводиться в жовтні місяці під час проведення тижня українознавства. Вже стало традиційним у жовтні (другий тиждень) проведення тижня українознавства, під час якого рекомендовано провести такі заходи: Уроки: Україна в колі освітніх цивілізацій. Україна і світова культура. Світочі українознавства. Уроки-екскурсії. Наш край в образотворчому мистецтві, літературі, поезії. Мужай, прекрасна мово (присвячена дню української писемності та мови, що відзначається 9 листопада). Вони прославили та прославляють Буковину. Конференції: Відображення героїзму в козацькій символіці. Природа – матір-берегиня. Дмитро Загул і Буковина (присвячена 120-річчю з дня народження). Диспути: З якого ти роду – племені? Яку музику ми любимо? В чому краса людини? Про красу моди і гарний смак. Конкурси-естафети: Писаночка мальована. Сорочка-вишиванка. І на тім рушникові. Козацькі ігри. Козацький заспів (конкурс строю, пісні та примовки). КВК – знавців народної творчості. Години духовності: Покрова – день українського козацтва. Свій край – кожній пташині рай. Добро починається з тебе. Культура – повага до людей і до себе. Зустрічі з співаками, композиторами, письменниками, художниками – лауреатами літературно-мистецької премії імені Сидора Воробкевича. Знаменні та пам’ятні дати Буковини в 2010 році: 21 серпня – 85 років з дня смерті українського письменника, критика, журналіста Осипа Маковея (1867-1925). 26 серпня – 75 років від дня народження літературознавця, мистецтвознавця, публіциста Анатолія Добрянського (1935-2003). 28 серпня – 120 років від дня народження українського поета Дмитра Загула (1890-1944). 1 вересня – 70 років з дня смерті буковинського археолога, збирача народного фольклору Євсебія Лазара (1904-1940). 1 вересня – 75 років від дня народження музиканта, композитора, диригента, заслуженого діяча мистецтв України Леоніда Затуловського (1935). 10 вересня – 55 років від дня народження поета, літературознавця, педагога, професора, декана філологічного факультету ЧНУ ім. Ю. Федьковича Бориса Бунчука. 13 вересня – 15 років тому розпочав діяльність Чернівецький обласний меморіальний музей Володимира Івасюка (1995). 4 жовтня – 135 років тому було відкрито ЧНУ імені Юрія Федьковича (1875). 22 жовтня – 100 років від дня народження поетеси Параски Амбросій (1910-1997). 22 листопада – 100 років від дня народження та 5 червня – 20 років з дня смерті композитора, диригента, фольклориста Григорія Шевчука (1910-1990). 23 листопада – 90 років від дня народження німецького поета і перекладача Пауля Целана (1920-1970). 7 грудня – 80 років від дня народження поета Миколи Палагути (1930-1988). 17 грудня – 35 років з дня смерті письменника, науковця Корнила Ластівки (1975). Рекомендуємо провести такі календарно-обрядові свята:
Пропонована програма з українознавства для 1-4 класів загальноосвітніх шкіл відповідає Державному стандарту початкової загальної освіти, зберігає наступність і послідовність між довкіллям (програма виховання дітей дошкільного віку «Українотворець»), основною та старшою школою і є особистісно орієнтованою. Програма курсу «Українознавства» систематизовано за такими блоками: «Я українець», «Моя родина, мій рід», «Мій український народ», «Моя держава – Україна», «Україна та українці в світі». У межах кожного тематичного блоку розглядаються такі змістові лінії: національне природне довкілля, мова і традиційна культура українського народу, визначні особистості та дати історичної генези українців, їхня роль у світовому поступі. Українознавство сприяє становленню кожного школяра як творця – себе, своєї родини, держави, світу. Концентри українознавства (Україна – етнос; Україна – природа, екологія; Україна – мова; Україна – культура; Україна – ментальність, доля; Україна – нація, держава; Україна у міжнародних відносинах; Україна – історична місія) – реалізується тематичними блоками: «Я українець», «Моя родина, мій рід», «Мій український народ», «Моя держава – Україна», «Україна та українці в світі». Основними методами і формами роботи на уроках українознавства в початкових класах учителя з використанням конкретного ілюстрованого матеріалу, бесіди з учнями на основі спостереження, фронтальна, групова і самостійна робота учнів, залучання їх до збирання краєзнавчого матеріалу, обговорення матеріалів самостійних досліджень та уроки творчості, проектна діяльність тощо. Класні уроки поєднуються із безпосереднім природним довкіллям, відвіданням історичних пам’яток та закладів культури, зустрічі з батьками, народними умільцями, митцями, героями праці, письменниками, педагогами, визначними людьми своєї місцевості. При структуруванні навчального матеріалу в програмі враховано принципи наступності та послідовності між початковою основною та старшою школою. Для кожного класу в програмі вказано загальну кількість годин (усього 35, 1 година на тиждень), години на вивчення кожного з тематичних блоків, уроки тематичного оцінювання та узагальнення навчальних досягнень учнів. Запропонована кількість годин на вивчення кожної теми є орієнтованою, вчитель може її змінювати у межах 35 годин річних. Резервний час він може використовувати на власний розсуд. При оцінюванні досягнень учнів з українознавства в першу чергу вчитель звертає увагу на гармонійне поєднання:
Оцінювання здійснюється за 12-бальною системою. Критерії оцінювання наведено у програмі. При викладання українознавства рекомендується використовувати такі підручники та посібники: «Слово» (Поклад Н., Кононенко М.), «Українознавство» для учнів 1-4 класів (З.О. Сергійчук), «Дивосвіт» (Н.С. Іватьо), «Живиця» для учнів 2(1) класів (Н.С. Іватьо), хрестоматія для учнів 5-11 класів «Український фольклор» (О.Ю. Бріцина, Г.В. Довженко), підручник «Українознавство» (П.П. Кононенко), «Українознавство» (в 2-х книгах, В.С. Крисаченко), посібник «Уроки українознавства. З досвіду роботи вчителів українознавства Чернівецької області» (Т.А. Мінченко), «Засіймо Українонькою в душах» (уроки українознавства в 5 класі, Т.А. Мінченко, Г.П. Числаш), «Українознавство в системі освіти Буковини» (науково-методичний вісник, Т.А. Мінченко), «Цілюще джерело української історії» (уроки українознавства в 6 класі, Т.А. Мінченко, А.В. Ткач), «Слідами історії державності України» (уроки українознавства в 7 класі, Т.А. Мінченко, А.В. Ткач), «Українська культура» (підручник, 8 клас, Т.А. Мінченко, Д.М. Препеліца), «Буковинська скриня» (посібник, Т.А. Мінченко), журнал «Українознавство» НДІУ МОН України, «Українознавство. Я українець» (посібник 9 кл., Т.А. Мінченко, Препеліца Д.М., Ковальчук Г.К., Дорожкіна Н.К.). Основні напрямки методичних об’єднань:
Українознавство як сукупність наук перебуває у численних міжпредметних зв’язках з іншими шкільними дисциплінами. І тому на уроках мови і літератури, історії, географії і ін. бажано постійно використовувати українознавчий матеріал. Тільки спільними зусиллями держави, науковців, вчителів, викладачів і управлінців усіх рівнів українознавство дійсно зможе набути значну вагу для формування суспільної свідомості динамізму, обширу й глибини. Отже, українознавство є об’єднуючим чинником освіти і виховання, що об’єднує школу з життям, сучасні покоління з колишніми, досвід історії з розумінням і творенням майбутнього. ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНИЙ ЦИКЛ НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН Математика О.Я. Біляніна, викладач-методист кафедри методики викладання природничо-математичних дисциплін Шкільний курс математики у 2010/2011 навчальному році в 11-х класах загальноосвітніх навчальних закладів вивчатиметься за програмами, надрукованими у збірнику «Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Навчальні програми для профільного навчання. Програми факультативів, спецкурсів, гуртків. Математика» (Київ, видавництво «Навчальна книга», 2003 р.) та у науково-методичному журналі «Математика в школі» (№ 6, 2007 р.; № 4, 2008 р.; № 6, 2009 р.). Розподіл годин на вивчення окремих розділів, кількість тематичних оцінювань, передбачених навчальними програмами для 11-х класів, та методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів опубліковані в Інформаційному збірнику МОН (№ 13-14, 2005 – 2007 рр.) та у журналі «Математика в школі» (№ 6, 2005 – 2007 рр.). Навчання математики в 5-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2009/20010 навчальному році буде здійснюватися за програмами, надрукованими у збірнику «Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Математика. 5-12 класи» (Київ, видавництво «Перун», 2005 р.) та у науково-методичному журналі «Математика в школі» (№ 2, 2006 р.). Методичні рекомендації щодо вивчення математики у 5-9 класах подано в Інформаційних збірниках МОН (№ 13-14, 2005-2009 рр.), у журналі «Математика в школі» (№6, 2005-2008 рр.), у «Математичній газеті» (№ 6/7, 2006 – 2009 рр.), у методичних рекомендаціях ОІППО щодо викладання математики у 2009/2010 н.р. Календарно-тематичне планування навчального матеріалу вимагає від учителя доброго осмислення програмового матеріалу, враховуючи кількість можливих тематичних оцінювань. Враховуючи відповідні рекомендації Міністерства освіти і науки та ОІППО, розподіл годин на вивчення окремих тем та кількість тематичних оцінювань (не менше трьох протягом семестру) може здійснюватись кожним вчителем. При цьому рекомендуємо звернути увагу вчителів на розділ навчальної програми: «Зміст навчального матеріалу», в якому визначено зміст програми з математики для загальноосвітніх навчальних закладів, тобто той мінімальний обсяг матеріалу, який обов’язковий для вивчення в загальноосвітніх навчальних закладах. Частина матеріалу, зміст якого подано у квадратних дужках, не є обов’язковою для вивчення і не ПОВИНЕН виноситися для контролю в самостійній чи контрольній роботах. Враховуючи роль математики в розвитку особистості школяра, рівень підготовки до обов’язкової державної атестації у 9-му та 11-му класах (окрім класів гуманітарного профілю), великої участі випускників у ЗНО з математики та розробки проекту підвищення якості вивчення предмета, адміністрацією навчального закладу може бути збільшена кількість годин на її викладання за рахунок варіативної складової навчального плану згідно з відповідними рекомендаціями ОІППО. При навчанні математики, як і в минулому навчальному році, залишається важливим питанням оцінювання навчальних досягнень учнів: поточне, тематичне і підсумкове, а основним видом оцінювання – тематичне. Кожен із перелічених видів оцінювання (окрім підсумкового: тематична, семестрова, річна) має дату його проведення. На основі поточних оцінок, щомісячної оцінки за ведення зошита, письмових самостійних і контрольних робіт виставляється тематична (без зазначення дати), на основі тематичних – семестрова, а на основі семестрових – річна. Зауважуємо, що після семестрових оцінок слідує стовпчик із написом „Скоригована”, однак коригувати можна лише семестрову та річну, що впливає на отримання свідоцтва з відзнакою та золотої медалі. Тематична оцінка не коригується, тому вільний стовпчик після тематичної у журналах не потрібний. Наголошуємо, що поточне оцінювання учнів учитель повинен здійснювати обов’язково із відповідними фіксованими записами в журналі. Оскільки, як засвідчує практика, систематичний контроль за рівнем навчальних досягнень учнів зміцнює і регулює навчальний процес, вчасно коректує допущені учнями помилки, підвищує якість їх знань. При цьому вчасне коректування знань школярів ефективніше у процесі їх формування. Отже, при вивченні кожної теми вчитель підтримує зворотний зв’язок через: поточне оцінювання, перевірку виконання домашніх завдань, ведення зошита, проведення 1-2 коротких самостійних робіт (10-15 хвилин), діагностичної самостійної роботи (25-45 хвилин), письмової контрольної роботи (бажано з використанням тестових технологій). У структурі викладу теми рекомендуємо підтримувати проведення уроку узагальнення знань, умінь, навичок та уроку корекції знань, умінь, навичок (після контрольної роботи). На основі всіх вище перелічених оцінювань, учителем підводиться підсумок – виставляється тематична оцінка. Підсумкове оцінювання, яке здійснюється відповідно наприкінці семестру та наприкінці навчального року підводить підсумок відповідно за семестр та за рік. При формуванні підсумкової оцінки за семестр вчитель спирається на тематичні оцінки учня. Річна оцінка виставляється на основі семестрових. При формуванні підсумкової оцінки вчитель має оцінювати реальні досягнення учня, а не підраховувати його середній бал. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів єдині для загальноосвітніх і профільних класів (журнал “Математика в школі”, №4, 2001р). Під час контролю результатів навчання в класах з поглибленим вивченням математики рекомендують не завищувати вимоги до виставлення відповідних балів, оскільки це негативно впливатиме на розвиток творчих здібностей учнів. Такими ж критеріями користуються при оцінюванні учнів у класах гуманітарного спрямування. Зауважимо, що важливу роль у навчальному процесі й надалі відіграє кабінет математики, укомплектований однаковими меблями, ТЗН, хорошими стулчастими дошками, унаочненнями, методичною та дидактичною літературою, оформленими постійними та змінними стендами. Це покращує умови організації навчально-виховного процесу вивчення математики. Однак зазначимо, що стенди повинні бути змістовними, дієвими, естетичними. У 2010/ 2011 навчальному році учні 10-х класів вперше розпочнуть навчання за новими навчальними планами і програмами 12-річної школи. У 10-х класах проводиться вивчення двох математичних курсів: алгебри та початків аналізу і геометрії. Особливості навчальних програм для учнів 10 класу ЗНЗ Згідно з Концепцією профільного навчання 12-річної освіти на 10-12 класи визначено такі напрями профілізації: суспільно-гуманітарний, природничо-математичний (фізико-математичний, хіміко-біологічний, географічний, медичний, екологічний та інші), технологічний, художньо-естетичний і спортивний. Кожний напрям профілізації характеризується однією й тією ж тенденцією розвитку профільної школи: орієнтація навчання на широку диференціацію, варіативність, багатопрофільність, інтеграцію загальної та допрофесійної освіти. Провідною стратегією сучасної середньої освіти, у тому числі й основної школи, є особистісно-диференційований підхід у навчанні учнів, який передбачає варіативність обсягу навчального матеріалу, тобто можливість вивчення предмета з різним ступенем змістовного наповнення: на рівні стандарту (обов’язкового для всіх учнів) або поглибленому рівні. У старшій школі вивчення математики диференціюється за трьома рівнями: рівнем стандарту, академічним і профільним. Кожному з них відповідає окрема навчальна програма:
Особливостями структури і змісту програм з математики для профільної школи є: культуровідповідність, тобто віддзеркалення в змісті освіти на кожному етапі навчання всіх аспектів математики, як складника людської культури, що забезпечують інтелектуальний, комунікативний і технологічний розвиток учнів; фундаментальність змісту освіти, що забезпечує універсальність одержуваних знань і вмінь, можливість їх застосування в нових ситуаціях; особистісна орієнтація змісту освіти, що передбачає розвиток особистих здібностей учнів, індивідуалізацію їх освіти з урахуванням інтересів, здібностей і схильностей; вікова періодизація змісту освіти, відповідність питань, що вивчаються, і проблем віковим особливостям учнів; посилення діяльнісного компоненту змісту освіти за допомогою виділення основних видів і способів навчальної діяльності, пов’язаних з освітньою галуззю «Математика», з окремими її розділами і темами; креативність, що передбачає формування певної частини змісту освіти самими учнями у вигляді їх творчої освітньої продукції; інтеграція змісту освіти, яка спрямована на забезпечення цілісності уявлень учнів про світ; профілізація і диференціація змісту освіти як умова вибору учнями рівня і спрямованості вивчення освітньої галузі та її предметів; посилення методологічної складової в структурі наукового знання: теорії, закони, принципи, моделі, поняття, величини, наукові факти; способи дослідження, вживані в математичній науці; відкритість змісту освіти, що припускає використання як освітнього середовища різних додаткових інформаційних масивів та інших джерел навчального матеріалу. Рівні навчання математики: Рівень стандарту; Академічний рівень; Профільний рівень. Навчання математики на рівні стандарту Основним у цьому курсі є пріоритет розвиваючої функції навчання, хоча, безумовно, інтелектуальний розвиток учнів відбувається на математичному матеріалі, забезпечуючи, одночасно з особистим розвитком, підвищення загальнокультурного рівня учнів і досягнення ними необхідного рівня функціональної грамотності. Тобто, специфічною особливістю цього курсу є виражена гуманітарна спрямованість, тобто спеціальна орієнтація на розумовий розвиток людини, на знайомство з математикою як з галуззю людської діяльності, на формування тих знань і умінь, які необхідні для вільної орієнтації в сучасному світі Окрім того, курс рівня стандарту не ставить за завдання забезпечення учням можливості продовження освіти у вищому навчальному закладі за фахом, пов’язаним з математикою, і зокрема, не забезпечує підготовки учнів до вступних екзаменів з математики чи до виконання в повному обсязі завдань зовнішнього незалежного оцінювання з математики. Він призначений для тих учнів, яких цікавлять, наприклад, мови, мистецтво, художня творчість, спорт або наочно-практична діяльність. Навчання математики на академічному рівні повинно враховувати те, що основою математизації природничих наук є математичне моделювання. У природничих науках головну роль відіграють сьогодні кількісні описи реальних процесів і відповідні кількісні моделі, для дослідження яких необхідні традиційні розділи математики, разом з початками математичного аналізу і елементами теорії імовірності та математичної статистики. Навчання математики на профільному рівні – це можливість вступу до будь-якого вищого навчального закладу за фахом, що вимагає високого рівня володіння математикою, а також створити умови для успішного навчання у відповідному ВНЗ. Праобразом навчання математики на профільному рівні є система поглибленого вивчення, що існує в нашій країні вже декілька десятиліть, яка довела свою ефективність у створенні, збереженні і підвищенні високого рівня вітчизняної математичної освіти і математичної науки. На сьогодні рівень вимог до профільного навчання математики значною мірою визначається вступними іспитами у відповідні ВНЗ і активно впроваджуваним зовнішнім оцінюванням, при якому сама система вступних іспитів припиняє своє існування. Але по суті відміна вступних іспитів мало що здатна змінити щодо вимог до навчальних досягнень випускників шкіл – справа не у формі іспиту, а в його змісті, у вимогах до підготовки учнів, які висуває навчання в тому або іншому конкретному ВНЗ. Профільні програми з математики для 10-х класів побудовані за такими принципами: поєднання лінійного і концентричного розташування навчального матеріалу з виділенням інтеграційних зв'язків; поєднання індуктивного і дедуктивного підходів і логічної послідовності розкриття навчального матеріалу; виділення укрупнених пізнавальних дидактичних одиниць знань як навчальних елементів змісту профільної освіти (інтегрованих навчальних проблем і тем, вузлових понять, фундаментальних законів і фактів, універсальних способів дій і т. п.); дослідницький підхід до виділення логічних етапів розв’язування навчальних проблем і забезпечення успіху учнів у творчому пошуку; забезпечення рефлексії засвоєння змісту профільної освіти. Програми з математики для 10-х класів
Тобто особливостями організації навчання у старшій школі з математики диференціюється за трьома рівнями: рівнем стандарту, академічним (розширена програма рівня стандарту) і профільним (розширена програма академічного рівня). Кожному з них відповідає окрема навчальна програма, яка за рівнями змісту розширюється та поглиблюється за рівнями навчання математики. При навчанні математики на академічному рівні: біолого-хімічний, біолого-фізичний, біотехнологічний, хіміко-технологічний, фізико-хімічний, агрохімічний профілі природничо-математичного напряму профільного навчання, а також технологічний профіль (для цих профілів математика є базовим (обов’язковим для вивчення) предметом, близьким до профільних навчальних дисциплін – хімії, фізики, біології, технологій) основна увага приділяється не лише засвоєнню математичних знань, а й виробленню вмінь застосовувати їх до розв’язування практичних і прикладних задач, оволодінню математичними методами, моделями, що забезпечить успішне вивчення профільних предметів – хімії, фізики, біології, технологій. При цьому зв’язки математики з профільними предметами посилюються за рахунок розв’язання задач прикладного змісту, ілюстрацій застосування математичних понять, методів і моделей у шкільних курсах хімії, біології, фізики, технологій. Навчання математики на профільному рівні розраховане на збільшення навчального часу: до годин інваріантної складової додаються години варіативної складової. Отже, на алгебру та початки аналізу виділяється не менше 4 годин (5 годин – на поглибленому рівні) на тиждень, на геометрію – 3 години на тиждень. Решта годин варіативної складової навчального плану використовується на вивчення курсів за вибором, факультативів тощо. Складові частини поглибленого вивчення математики включені органічно до загальноосвітнього курсу як його поглиблення, розширення і застосування набутих в основному курсі знань до більшого кола задач, а також розширене вивчення властивостей об’єктів, що вивчаються в основному курсі. Розглядаються додаткові методи для розв’язування задач на базі теоретичного матеріалу, поданого в основному курсі та деякі окремі теми, що не включено в основний курс. Залежно від профілю може використовуватися варіативна складова навчального плану, що передбачає вивчення спецкурсів, факультативів, курсів за вибором, орієнтованих на посилення міжпредметних зв’язків математики з профільними предметами. Наприклад, такі курси за вибором “Математичні методи обробки результатів хімічного експерименту”, “Математичне моделювання у біології”, “Прийоми графічного зображення властивостей технічних об’єктів і процесів” тощо. Їх вивчення не лише посилює міжпредметні зв’язки, а й сприяє успішному засвоєнню учнями профільних предметів. Розподіл годин на вивчення окремих тем та орієнтовна кількість контрольних робіт на академічному рівні можуть бути такими: 10 клас. Алгебра та початки аналізу ( 2 год. на тиждень: у І семестрі – 32 год., у ІІ семестрі – 38 год., всього 70 год.)
10 клас. Геометрія (2 год на тиждень: у І семестрі – 32 год, у ІІ семестрі – 38 год, всього 70 год)
Розподіл годин на вивчення окремих тем та орієнтовна кількість контрольних робіт на профільному рівні можуть бути такими: 10 клас. Алгебра та початки аналізу (4год на тиждень: у І семестрі – 64 год, у ІІ семестрі – 76 год, всього 140 год)
10 клас. Геометрія (3 год на тиждень: у І семестрі –48 год, у ІІ семестрі –57 год, всього 105 год)
Розподіл годин на вивчення окремих тем та орієнтовна кількість контрольних робіт на профільному рівні можуть бути такими: 10 клас. Алгебра та початки аналізу (4год на тиждень: у І семестрі – 80 год, у ІІ семестрі – 95 год, всього 175 год)
10 клас. Геометрія (3 год на тиждень: у І семестрі – 48 год, у ІІ семестрі –57 год, всього 105 год)
Навчально-методичне забезпечення вивчення математики у 10-х класах Навчання математики у 10-х класах загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься за новими підручниками: «Алгебра та початки аналізу. 10 клас», «Геометрія. 10 клас». Ці підручники створено у відповідності до Державного стандарту та відповідних рівневих програм з алгебри та геометрії для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Навчально-методичне забезпечення поглибленого вивчення математики Підручники «Алгебра та початки аналізу. 10 клас. Для класів з поглибленим вивченням математики» (автори Нелін Є.П.) та «Геометрія. 9 клас. Для класів з поглибленим вивченням математики» (автори Бевз Г.П., Бевз В.П., видавництва «Генеза»). Рекомендації щодо використання сучасних інформаційних технологій на уроках математики, матеріали щодо зовнішнього незалежного оцінювання та результати моніторингу якості природничо-математичної освіти, програми курсів за вибором для профільного навчання, анотації нової навчально-методичної літератури, поради щодо роботи з обдарованими дітьми, розробки уроків та позакласних заходів кращих учителів України друкуються на державному рівні у науково-методичному журналі «Математика в школі», «Математичній газеті» (видавництва «Педагогічна преса»), в газетах «Математика» та «Математика в школах України», а на обласному – в газеті «Освіта Буковини». Серед можливостей підвищення якості математичної освіти головною для вчителів є удосконалення підготовки та проведення уроків математики з використанням активних форм організації діяльності учнів. Інноваційними підходами до організації навчання є інтерактивні технології, що допомагають зробити процес навчання більш цікавим, різноманітним, ефективним. У 2009/2010 навчальному році ділилися своїм досвідом з використання інноваційних технологій навчання на обласних курсах підвищення кваліфікації, семінарах, круглих столах, майстер-класах такі вчителі: Жук І.В., вчитель математики Чернівецького ліцею № 1, вчитель-методист; Крецу Д.М., Білик В.Д., вчителі-методисти Глибоцького ліцею; Алієва С.П., вчитель-методист Кучурівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Сторожинецького району; Іліка Л.Г., вчитель-методист Киселівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Кіцманського району; Агатій В.О., вчитель-методист Чернівецької ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2; Горобець Н.Г., вчитель-методист Клішковецької гімназії Хотинського району; Агатій Т.В., Шевага Г.М., вчителі-методисти Заставнівської гімназії; Барабас М.В., вчитель-методист ГорішньоШерівецької ЗОШ І-ІІІ ступенів Заставнівського району; Андрух Ю.О.– вчитель Чернівецького багатопрофільного ліцею № 4 та інші. Отже, сьогодні важливими питаннями в навчальному процесі є рівневий диференційований та індивідуальний підходи в роботі з учнями. Тому ефективними на уроці стають групові та індивідуальні форми навчання в оптимальному поєднанні з фронтальними. Особливістю організації навчально-виховного процесу в сучасній школі є орієнтація на досягнення всіма учнями обов’язкового рівня математичної підготовки і створення умов для навчання на більш високому рівні тим учням, які мають здібності, інтерес до предмета. Розвитку інтересу до вивчення математики сприяє використання відповідного історичного матеріалу. Він підвищує інтерес учнів до вивчення математики, стимулює потяг до наукової творчості, пробуджує критичне ставлення до фактів, дає учням уявлення про математику як невід'ємну складову загальнолюдської культури. На дохідливих змістовних прикладах слід показувати учням, як розвивалися математичні поняття і відношення, теорії і методи, ознайомлювати їх з біографіями видатних учених, які створювали математику, зокрема видатних українських математиків Важливою умовою організації навчально-виховного процесу є вибір учителем раціональних методів і прийомів активного навчання, використання нових інформаційних технологій у поєднанні з традиційними засобами. Створено навчаючі програми GRAN 1, GRAN –2D, GRAN - 3D , які призначені для використання на уроках математики у старших класах. За їх допомогою доступнішим стає вивчення ряду тем курсу алгебри та початків аналізу, геометрії: побудова графіків функцій, розв’язування систем рівнянь і нерівностей, знаходження площ фігур, обмежених графіками функцій, об’ємів тіл обертання тощо. Пакет динамічної геометрії DG створено для комп’ютерної підтримки шкільного курсу планіметрії і призначений для використання вчителями математики і учнями 7-9 класів на уроках геометрії. Пакет може бути використаний для створення інтерактивних навчальних посібників з гіперпосиланнями, підказками, динамічними ілюстраціями та мультимедійними можливостями; для створення динамічних опорних конспектів з коментарями; розробки довідників. Програмно-методичний комплекс (ПМК) ТЕРМ VII-ІX призначений для використання на уроках алгебри у 7-9 класах, а також вчителям математики – при підготовці до проведення уроків, самостійних або контрольних робіт, учнями – при виконанні домашніх завдань. ПМК всебічно підтримує практичну діяльність учнів та вчителів, надаючи їм одночасно необхідну інформацію навчального та довідникового характеру. Педагогічний програмний засіб «Система перевірки знань, проведення олімпіад та конкурсів «ОЛІМП» дає можливість проводити тестування учнів за питаннями, які створює сам викладач. Дає можливість полегшити та прискорити перевірку та оцінювання результатів тестових завдань. Глобальна мережа Інтернет відкриває реальні можливості повсякденного співробітництва і спілкування вчителів та учнів різних навчальних закладів. У зв’язку з цим усі фахівці освіти повинні володіти знаннями про принципи пошуку й обміну інформацією в мережі. Наведемо групи відібраних посилань на найбільш відомі ресурси WWW, присвячені освітній тематиці:
Також вимагає уваги робота зі здібними дітьми, зокрема – підготовка до олімпіади. Цьому питанню у новому навчальному році слід приділити ще більше уваги, адже, аналізуючи результати ІІІ етапу Всеукраїнської олімпіади, робимо висновок, що якість виконання завдань є достатньо низькою. Однак на ІV етапі Всеукраїнської олімпіади з математики наша команда показала непогані результати. Двоє учнів здобули перемогу: Мартинюк Тетяна (учениця 8 класу) та Мазуряк Ілля (учень 10 класу). Основу знань учасників закладено вчителями Чернівецького ліцею № 1 (Жук І.В. , Харитон О.О., Кейван П.М., Кінащук Н.Л.). Інформатика Г.В.Скрипська, методист НМЦ ІТН | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||