Geum.ru

Письмові роботи з політології: методичні рекомендації

Вид материалаМетодичні рекомендації

Содержание


Критерії оцінювання
Рекомендований бал науковим керівником
Всього балів
Дипломна робота
Подобный материал:
1   2   3   4



Вибір теми курсової роботи. На першому занятті викладач курсу, в рамках якого виконується курсова робота пропонує студентам перелік тем для написання. Тема обирається студентом самостійно. Також можливо запропонувати ініціативну тему. Доцільно вибирати досить вузькі і конкретні проблеми, адже лише вузька тематика може бути глибоко опрацьована.

Протягом 15 днів студенти групи формують колективну заявку, в якій вказується: прізвище студента, бажана тема курсової, а також можна назвати прізвище викладача, під керівництвом якого хотів би написати курсову роботу. Заявка подається лаборантові кафедри. Протягом наступних 15 днів кафедра затверджує теми курсових робіт, а також призначає наукових керівників. Зміна затвердженої теми допускається лише як виняток, коли таку потребу належно обґрунтовано студентом і науковим керівником.

Підбір літератури. Цей етап подекуди може передувати вибору теми. Починати пошук літератури варто з спеціальної літератури курсу, яку рекомендує викладач. Наукові роботи з тої чи іншої тематики слугують «провідниками» для формування необхідної літератури для проведення дослідження. На цьому етапі проводяться консультації з викладачем курсу та науковим керівником. Разом з науковим керівником здійснюється остаточний вибір літератури, яка ляже в основу курсового дослідження.

Укладання робочого плану та графіку дослідження. Студент разом з науковим керівником складають план курсової роботи, встановлюють календарний графік написання. Студент самостійно визначає завдання дослідження, які будуть розкриті у розділах курсової роботи. Разом з науковим керівником визначається структура роботи, терміни виконання, графік консультацій з керівником. Як правило, робочий план включає:
  • Напрацювання теми, формування гіпотез, створення плану-конспекта;
  • Бібліографічний пошук літературних джерел;
  • Вивчення ресурсів Інтернету;
  • Вивчення літератури та відбір матеріалу;
  • Систематизація і аналіз зібраної інформації;
  • Формулювання висновків.



Робота над рукописом включає в себе три кроки:
  • Ознайомлення з вимогами до змісту та оформлення роботи;
  • Підготовка чорнового варіанту дослідження (вступ, основна частина, висновки);
  • Редагування чернетки, внесення правок;
  • Підготовка чистового варіанту роботи.

Зміст роботи повинен відповідати обраній темі, структура відображати предмет та логіку дослідження, відповідати завданням та меті роботи.

Структура роботи.

Основна частина курсової роботи включає такі обов’язкові елементи:
  • Титульний аркуш;
  • зміст;
  • вступ;
  • основну частину;
  • висновки;
  • список літератури;
  • додатки (якщо потрібно).

Зазначені структурні елементи потрібно розміщувати в роботі у поданій послідовності.

Обсяг курсової роботи 25 – 35 40 сторінок. Вступ та висновки становлять по 10 -15% від обсягу дослідження (2-3 сторінки). Розділи курсової роботи – близько 25%.

Зразок оформлення титульного аркуша та змісту – у додатках Д і Б.

У вступі обґрунтовується актуальність проблеми, стан її теоретичного і практичного дослідження. З'ясовуються питання актуальності нових досліджень, формулюється мета та завдання даної роботи. Актуальність вибраної теми – це початковий етап роботи, потрібно показати головне – суть проблемної ситуації і результати її розв’язання. Проблемна ситуація виникає воду, коли існуюче знання перестає задовольняти потреби практики. Це стосується і наукових проблем, комплекс яких і є каркасом курсової роботи. Знання цієї проблемної ситуації потрібно підкріпити оглядом літератури щодо даної тематики.

Мета роботи повинна охоплювати весь процес дослідження наукової проблеми і бути пов’язана з конкретними завданнями, розв’язання яких забезпечує реалізацію задуму курсового проекту. Завдання, як правило, формулюються у вигляді переліку: вивчити, описати, встановити, з’ясувати, довести тощо. Розв’язання поставлених завдань становить зміст розділів курсової роботи.

Об’єкт і предмет дослідження відіграють важливу роль у дослідженні. Об’єкт – це явище або процес, який породжує проблемну ситуацію, творить її дискурс. Предмет – це аспект об’єкта, який безпосередньо пов’язана з проблемною ситуацією і відображає тему дослідження.

Особливо важливим пунктом дослідження, що міститься у вступі є вибір методів, за допомогою яких вивчається, збирається, аналізується матеріал. Прикладом та методологічною основою курсової роботи слугують праці великих вчених з близьких проблем. Студент повинен самостійно обґрунтовувати застосування теоретичних та емпіричних методів у своїй роботі.

В основній частині викладаються відомості про предмет дослідження. Вона складається з розділів і параграфів, або лише з параграфів. їх зміст розкривається у логічній послідовності. Спочатку аналізується теоретико-методологічні аспекти проблеми, закономірності розвитку досліджуваних явищ і принципи функціонування. Основна частина завершується узагальненням і рекомендаціями.

Висновки містять короткі підсумки дослідження, встановлюється чи досягнуто мети і завдань роботи через співставлення висновків з завданнями дослідження. Якщо виявиться, що завдання, яке сформульовано у вступі не розв’язано, то потрібно або його розв’язати або ж виключити завдання. У висновках у стислій формі додається оцінка одержаних результатів, можливі сфери їх застосування. Висновки поміщають безпосередньо після основної частини, починаючи з нової сторінки.


Правила оформлення курсової роботи

Оформлення курсової роботи здійснюється згідно з державним стандартом України ДСТУ 3008-95 “Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення” та ДСТУ БА.2.-4-4-99 (ГОСТ 21.101–97) “Основні вимоги до робочої документації”.

Невідповідність в оформленні курсової роботи державним стандартам і встановленим вимогам може суттєво вплинути на остаточну оцінку роботи, а через значні відхилення робота може бути взагалі недопущена до захисту. Тому оформленню роботи приділяють особливу увагу.

Дотримання студентом усіх вимог до оформлення курсової роботи сприяє вихованню в нього належного стилю роботи, формує вимогливість до себе, прищеплює певні навики до проведення наукового дослідження, що буде йому корисним під час виконання магістерської роботи.

Текст та заголовки

Текст друкують з однієї сторони стандартного аркуша білого паперу формату А4 (210×297 мм); комп’ютерний набір – 14 кегль, 1,5 інтервали, шрифт Times New Roman; розмір берегів (полів): ліве – 25 мм, праве – 10 мм, верхнє – 20 мм, нижнє – 20 мм. Допускається розміщувати таблиці та інші ілюстративні матеріали на аркушах формату А3 (не більше 40 рядків на сторінку).

Допускається вписувати у друкований текст окремі іншомовні слова, формули, умовні позначення чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору. При цьому щільність вписаного тексту має бути наближеною до щільності основного тексту.

Заголовки структурних частин курсової роботи: "ЗМІСТ", "ВСТУП", "ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ", "ДОДАТКИ", друкують великими літерами симетрично до тексту (формат абзац „по центру"). Так само рекомендується оформлювати і заголовки окремих пунктів основної частини курсової роботи. Крапка в кінці заголовка не ставиться.

Відстань між заголовком та текстом має дорівнювати 3 інтервалам в основному тексті (що відповідає двом пропущеним абзацам при комп’ютерному наборі тексту з міжрядковим інтервалом 1,5). Кожну структурну частину та пункти основної частини курсової роботи слід починати з нової сторінки.

Курсова робота обов’язково повинна мати м’яку палітурку.

Нумерація сторінок та структурних частин роботи

Нумерацію сторінок, пунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою курсової роботи є титульна сторінка, яка включається до загальної нумерації сторінок і на якій номер сторінки не ставиться. Зміст, що розміщують після титульної сторінки, нумерують як другу сторінку. Нумерація без крапки після неї проставляється у правому верхньому куті подальших сторінок.

ЗМІСТ, ВСТУП, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ, ДОДАТКИ не нумерують як пункти. Номер пункту з крапкою ставиться на початку його назви відповідно до плану курсової роботи: наприклад, «3. ПОЛІТИЧНИЙ РИНОК ЯК ЗМАГАННЯ СУБ’ЄКТІВ ВЛАДИ: ТЕОРІЯ ІГОР».

Ілюстрації і таблиці

Ілюстрації (схеми, графіки тощо) і таблиці подають безпосередньо після посилання на них у тексті, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Якщо вони містяться на окремих сторінках, їх включають до загальної нумерації сторінок. На всі ілюстрації і таблиці повинні бути посилання у тексті.

Ілюстрації позначають словом "Рис.", і нумерують послідовно в межах основної частини (за винятком ілюстрацій у додатках). Номер ілюстрації є її порядковим номером: наприклад, "Рис. 2" (другий рисунок курсової роботи). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Кількість ілюстрацій у курсовій роботі визначається її змістом і доцільністю для надання тексту зрозумілості та конкретності.

Заголовки граф таблиці починають з великих літер, підзаголовки – з малих, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих – якщо вони є самостійними. Таблицю розміщують у тексті таким чином, щоб її можна було читати без повороту тексту або з поворотом за годинниковою стрілкою.

Таблиці нумерують послідовно у межах основної частини (за винятком тих таблиць, що розміщені в додатках). У правому верхньому куті розміщують напис "Таблиця" із зазначенням її номера, який є її порядковим номером у курсовій роботі (у випадку наявності декількох аналітико-дослідницьких пунктів із значною кількістю таблиць у кожному з них, номер таблиці може складатися з номера пункту і порядкового номера таблиці у межах пункту, між якими ставиться крапка: наприклад, "Таблиця 2.3" – третя таблиця другого пункту), нижче вказують назву таблиці.

У разі переносу таблиці на іншу сторінку над подальшими частинами пишуть, наприклад: "Продовження табл. 3".

У таблицях обов’язково зазначають одиниці виміру показників. Якщо одиниці виміру є однаковими для всіх показників таблиці, вони наводяться у заголовку. Одиниці виміру мають відповідати стандартам. Чисельні величини у таблиці повинні мати однакову кількість десяткових знаків. У випадку відсутності даних в окремих чарунках таблиці треба або ставити прочерк (якщо значення дорівнює нулю), або ставити символ «×» (якщо наявність даних є неможливою).

Посилання

Посилання на літературні джерела наводять у квадратних дужках, при цьому посилаються на джерело та сторінку (крім газетних статей і випадків, коли посилаються на джерело в цілому), наприклад, [7, с. 25] означає: 7 – порядковий номер, під яким значиться літературне джерело у списку, 25 – сторінка цитованого джерела. Можливим також є оформлення посилань у вигляді зносок в кінці сторінки з наведенням повного бібліографічного опису цитованого джерела.

Посилання на ілюстрації, які наводяться у курсовій роботі, оформлюють зазначенням порядкового номеру ілюстрації: наприклад, "згідно з рис. 3"; на формули – номеру формули: наприклад, "у формулі (1)". Посилання у тексті на таблиці пишуть скорочено: наприклад, "у табл. 2". У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації вживають скорочене слово "див.": наприклад, "див. табл. 2".

Список літератури.

Список використаних джерел (20 і більше), розташованих за абетковим принципом (спочатку українські та російські, потім іншомовні). На всі наведені джерела мають бути посилання в тексті курсової роботи (в місцях цитування). У додатку подано таблицю –зразок оформлення бібліографії.

Подання роботи на кафедру. Чистовий варіант роботи належним чином зброшурований у встановлені терміни подається на кафедру.

Рецензія наукового керівника. В рецензії на курсову роботу додається попередня оцінка і робиться висновок у формі: "Робота допускається до захисту" або "Робота не допускається до захисту". Остаточна оцінка додається після захисту. На підставі рецензії студент проводить аналіз своєї роботи, встановлює, що йому вдалось добре висвітлити, які допущені недоліки і помилки, які побажання висвітлені рецензентом щодо поглиблення знань по темі, за допомогою якої літератури доопрацювати тему. Можливо, деякі зауваження рецензента можуть бути незрозумілими студентові або неправомірні, на його погляд. Такі зауваження не слід залишати без уваги. Необхідно за допомогою рецензента уяснити сутність зауважень, а в ході захисту курсової навести додаткові докази для обґрунтування своєї позиції, пояснити, чому такі питання не розглянуто в темі або його розгляд обмежений лише даними аспектами. Наприклад, це може бути нечітке формулювання деяких положень, що дає підставу рецензентові думати про неправильне їх розуміння студентом, або, скажемо, одностороння оцінка тієї чи іншої наукової концепції.

Особлива увага приділяється помилковим положенням і недолікам. Спочатку треба уяснити, в чому полягає помилка. Тільки зрозумівши суть своєї помилки, можна виправити її і поглибити розуміння матеріалу. Після цього слід розібратися в недоліках роботи і звернути увагу на побажання рецензента, вивчити додаткову літературу, що зазначена в рецензії.

Захист курсової роботи. Підготуватися до захисту курсової роботи - це значить у відповідності з рецензією усунути помилки і недоліки, вивчити літературу, поглибити розуміння тих або інших аспектів теми, продумати логіку свого вступу і докази основних висновків, усвідомивше написане в роботі, і бути готовому пояснити наведені положення, якщо в цьому буде потреба.

Студент готує усний виступ на 5 – 7 хвилин. У виступі йдеться про завдання, які ставились в роботі, яким шляхом вони вирішувались і які висновки одержані, тобто, по суті, відобразити зміст вступу і висновки. У вступі відмічаються і труднощі, які, можливо, були в процесі пошуку літератури, її вивчення тощо. Слід також сказати, які зауваження рецензента і чому автору вони не зрозумілі або здаються неправомірними. Доцільно добре продумати свій виступ і викласти його для себе у письмовій формі повністю, або тезисно. На даному етапі студент також може скористатися допомогою керівника, звернувшись до нього за консультацією.

В ході захисту курсової роботи завдання студента - показати поглиблене розуміння питань конкретної теми, добре володіння матеріалом по темі. Можна на конкретні зауваження рецензента підготувати письмові відповіді і використовувати їх під час захисту, що дасть можливість краще побудувати виступ. Однак студентові слід бути готовому відповісти і на питання, які завчасно йому не були відомі, і виникають в ході захисту. Останні також повинні бути пов’язані з темою курсової. Вони ставляться з метою перевірки ступеня засвоєння теми.

В процесі захисту курсових робіт студентам надається можливість відстоювати свої погляди і думки, обговорювати складні питання теорії і практики. Це і є використанням елементів проблемного методу навчання, що спонукає студентів до творчого мислення.

Курсова робота оцінюється комісією, оцінка за неї виставляється в екзаменаційну відомість і в залікову книжку студента. При оцінці враховується якість виконаної роботи, її науковий рівень, ступінь самостійності у викладені теми, її оформлення (зноски, посилки, список використаної літератури), мова і стиль викладення, рецензія керівника, виступ студента на захисті, відповіді на питання по темі.

Не виключена можливість таких ситуацій, коли робота виконана і оформлена на належному рівні, а виступ студента не підготовлений, відповіді не продумані, поверхові або неправильні. У такому випадку, не дивлячись на добру якість самої роботи, оцінка може бути значно знижена. В той же час, якщо студент зумів ліквідувати вказані рецензентом недоліки, показав себе на захисті, добре знаючим тему, то він може отримати добру оцінку комісії.

Критерії оцінювання



Структурні частини оцінюваної роботи
Максимальний бал
Рекомендований бал науковим керівником
Виставлений бал комісією на основі публічного захисту роботи

Повнота розкриття теми
30






Оформлення вступу, аргументованість висновків
25






Ступінь опрацювання джерел та літератур
30






Якість оформлення, оцінка мови і стилю виконаної роботи
15






ВСЬОГО БАЛІВ:
100






НАУКОВА ПУБЛІКАЦІЯ

Основні результати та положення дослідження мають бути опубліковані для ознайомлення з ними наукової громадськості. Публікації сприяють становленню пріоритету автора, свідчать про особистий внесок дослідника в розробку наукової проблеми, слугують підтвердженню достовірності основних результатів і висновків роботи; відбивають основний зміст роботи, новизни і наукового рівня, підтверджують факт апробації та впровадження результатів і висновків роботи.

Відповідно до постанови Вищої Атестаційної Комісії від 15.01.2003 № 7 – 05/1 структура оформлення наукових статей має відповідати наступних критеріям (складатися з необхідних елементів):
  1. Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок з важливими науковими та практичними завданнями.
  2. Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми і на які спирається автор; виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття.
  3. Формулювання цілей статті (постановка завдання).
  4. Виклад основного матеріалу дослідження з ретельним обґрунтуванням отриманих наукових результатів.
  5. Висновки даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі.
  6. Правила оформлення наукової статті:

а) на початку статті з правого боку зазначити ім’я та прізвище автора;

б) тема наукової статті розміщується по центру;

в) поля, розмір, шрифту, інтервал, обсяг публікації вказується відповідною установою чи закладом, куди надсилається стаття.

г) система посилань: в кінці статті список використаних джерел і літератури подається за алфавітом; в тексті публікації у квадратних дужках вказується порядковий номер джерела і використані сторінки (до прикладу: [15, 56], [15, 56 - 57], [15, 56;16, 54]. Перша цифра є 15-ою позицією в списку літератури, а 56 – номер сторінки або аркуша архівної справи тощо).

У кінці статті подається анотація англійською мовою.


ДИПЛОМНА РОБОТА

Дипломна робота – це кваліфікаційне навчально-наукове дослідження студента, яке виконується на завершальному етапі навчання у вищому навчальному закладі.

Дипломна робота має комплексний характер і пов'язана з використанням набутих студентом знань, умінь та навичок зі спеціальних дисциплін. У більшості випадків дипломна робота є поглибленою розробкою теми курсової роботи студента-випускника. Нею передбачено систематизацію, закріплення, розширення теоретичних і практичних знань зі спеціальності та застосування їх при вирішенні конкретних наукових, виробничих та інших завдань.

До дипломних робіт висуваються такі основні вимоги:

• актуальність теми, відповідність її сучасному стану певної галузі науки та перспективам розвитку, практичним завданням відповідної сфери;

• вивчення та критичний аналіз монографічних і періодичних видань з теми;

• вивчення та характеристика історії досліджуваної проблеми та її сучасного стану, а також передового досвіду роботи у відповідній галузі;

• чітка характеристика предмета, мети і методів дослідження, опис та аналіз проведених автором експериментів;

• узагальнення результатів, обґрунтування їх, висновки та практичні рекомендації.

Дипломна робота як самостійне навчально-наукове дослідження має виявити рівень загальнонаукової та спеціальної підготовки студента, його здатність застосовувати одержані знання під час вирішення конкретних проблем, його схильність до аналізу та самостійного узагальнення матеріалу з теми дослідження.

Студенту надається право вибирати тему дипломної роботи з числа визначених випускними кафедрами навчального закладу або запропонувати свою тему з обґрунтуванням її розробки.

Керівництво дипломними роботами здійснюється, як правило, кваліфікованими викладачами. Організація і контроль за процесом підготовки й захисту курсових та дипломних робіт покладаються на завідуючих кафедрами.

Незалежно від обраної теми, структура дипломної роботи має бути такою:
  • титульний аркуш;
  • зміст;
  • перелік умовних позначень (при необхідності);
  • вступ;
  • кілька розділів (підрозділів), що розкривають тему дослідження;
  • висновки;
  • список використаної літератури; додатки.



Послідовність виконання дипломної роботи

Дипломну роботу доцільно виконувати в такій послідовності: вибір теми – з'ясування об'єкта і предмета – визначення мети і завдань дослідження – виявлення і відбір літератури з теми, її вивчення – складання попереднього плану – написання вступу – виклад положень роботи – вивчення досвіду роботи – формулювання висновків – перевірка на відповідність дослідження поставленим завданням – підготовка чистового варіанту дипломного дослідження – оформлення списку використаних джерел та додатків. Потім здійснюється літературне й технічне оформлення роботи, її рецензування, підготовка до захисту і захист дипломної роботи.

Виконання дипломної роботи організується відповідно до графіка, затвердженого кафедрою та деканатом.

Процес роботи над дослідженням поділяється на три основні етапи:

• підготовчий;

• етап роботи над змістом;

• заключний етап.

Підготовчий етап роботи над дипломної роботою

Цей етап починається з вибору теми дипломної роботи, її осмислення та обґрунтування. З переліку тем, запропонованих кафедрою, студент вибирає ту, яка найповніше відповідає його навчальним інтересам та схильностям. Перевага надається темі, при розробці якої студент може виявити максимум особистої творчості та ініціативи.

При з'ясуванні об'єкта, предметна і мети дослідження необхідно зважати на те, що між ними і темою дипломної роботи є системні логічні зв'язки. Об’єктом дослідження є вся сукупність відношень різних аспектів теорії і практики науки, яка слугує джерелом необхідної для дослідника інформації. Предмет дослідження – це тільки ті суттєві зв'язки та відношення, які підлягають безпосередньому вивченню в даній роботі, є головними, визначальними для конкретного дослідження. Таким чином, предмет дослідження є вужчим, ніж об’єкт.

Визначаючи об’єкт, треба знайти відповідь на запитання: що розглядається? Разом з тим предмет визначає аспект розгляду, дає уявлення про зміст розгляду об’єкта дослідження, про те, які нові відношення, властивості, аспекти і функції об'єкта розкриваються.

Правильне, науково обґрунтоване визначення об'єкта дослідження – це не формальна, а суттєва, змістова наукова акція, зорієнтована на виявлення місця і значення предмета дослідження в більш цілісному і широкому понятті дослідження. Треба знати, що об'єкт дослідження – це частина об’єктивної реальності, яка на даному етапі стає предметом практичної і теоретичної діяльності людини як соціальної істоти (суб’єкта). Предмет дослідження є таким його елементом, який включає сукупність властивостей і відносин об’єкта в конкретних умовах.

Мета дослідження пов’язана з об’єктом і предметом дослідження, а також з його кінцевим результатом і шляхом його досягнення. Кінцевий результат дослідження передбачає вирішення студентами проблемної ситуації, яка відображає суперечність між типовим станом об’єкта дослідження в реальній практиці і його дослідженнями, а також вимогами суспільства до нього.

Виконання завдань дослідження неможливе без ознайомлення з основними літературними джерелами з теми дипломної роботи. З метою повного її виявлення необхідно використовувати різні джерела пошуку: каталоги і картотеки кафедр та бібліотеки вищого навчального закладу, а також провідних наукових бібліотек міста, бібліотечні посібники, прикнижні та пристатейні списки літератури, виноски і посилання в підручниках, монографіях, словниках та ін., покажчики змісту річних комплектів спеціальних періодичних видань, інтернет.

Під час джерелознавчих пошуків необхідно з'ясувати стан вивченості обраної теми сучасною наукою, щоб не повторювати в роботі загальновідомих істин, конкретніше точніше визначити напрями та основні розділи свого дослідження.

Робота над текстом дипломної роботи

Другий етап починається з вивчення та конспектування літератури з теми дипломної роботи. Вивчення літератури треба починати з праць, де проблема відображається в цілому, а потім перейти до вужчих досліджень. Читаючи видання, треба уважно стежити за ходом авторської думки, вміти відрізняти головні положення від доказів й ілюстративного матеріалу. Часто статті з наукових збірок складні для сприйняття, тому необхідно їх читати кілька разів, намагаючись виділити головну ідею та аргументи, якими автор її доводить. З'ясовуючи це, треба виписати всі необхідні цитати, факти, умови, аргументи, якими оперує автор, доводячи основну ідею статті. Кожна цитата, мають супроводжуватися точним описом джерела з позначенням сторінок, на яких опубліковано цей матеріал. Застосування так званих розлапкованих цитат, коли думки іншого автора видаються за особисті, розглядається як грубе порушення літературної та наукової етики, кваліфікується як плагіат.

Однак це не означає, що студент зовсім не повинен спиратися на праці інших авторів: чим ширше і різноманітніше коло джерел, які він використовував, тим вищою є теоретична та практична цінність його дослідження.

Після конспектування матеріалу необхідно перечитати його знову, щоб склалося цілісне уявлення про предмет вивчення. Щоб зібрати матеріал з одного питання разом, можна розрізати ті конспекти, де розглянуто кілька питань з теми дослідження.

Правильна та логічна структура дипломної роботи – це запорука успіху дослідження. Процес уточнення структури складний і може тривати протягом усієї роботи над дипломним проектом. Попередній план роботи треба обов'язково показати науковому керівникові, оскільки може статися, що потрібно буде переписувати текст роботи.

Готуючись до викладення тексту дипломної роботи, доцільно ще раз уважно прочитати її назву, що містить проблему, яка повинна бути розкрита. Проаналізований та систематизований матеріал викладається відповідно до змісту у вигляді окремих розділів і підрозділів. Кожний розділ висвітлює самостійне питання, а підрозділ – окрему частину цього питання.

Тема має бути розкрита без пропуску логічних ланок, тому починаючи працювати над розділом, треба відмітити його головну ідею, а також тези кожного підрозділу. Думки мають бути пов’язані між собою логічно, увесь текст має бути підпорядкований одній головній ідеї. Один висновок не повинен суперечити іншому, а підкріплювати його. Якщо висновки не будуть пов’язані між собою, текст втратить свою єдність.

Наприкінці кожного розділу роботи необхідно зробити висновки, на основі яких формулюють висновки до всієї роботи в цілому.

Заключний етап роботи над дипломною роботою

На цьому етапі передбачається написання студентом вступу та висновків до дипломної роботи, оформлення списку літератури та додатків, редагування тексту, його доопрацювання з урахуванням зауважень наукового керівника, підготовка роботи до захисту.

Вступ доцільно писати після того, як написана основна частина дипломної роботи. У вступі обґрунтовується актуальність теми, що вивчається, її практична значущість; визначаються об'єкт, предмет, мета і завдання дослідження; розглядаються методи, за допомогою яких воно проводилось; розкривається структура роботи, її основний зміст. Якщо студент вирішив не торкатися деяких аспектів теми, він повинен зазначити це у вступі.

Обов’язковою частиною вступу є огляд літератури з теми дослідження, в який включають найбільш цінні, актуальні роботи (10—15 джерел). Огляд має бути систематизованим аналізом теоретичної, методичної й практичної новизни, значущості, переваг та недоліків розглядуваних робіт, які доцільно згрупувати таким чином: роботи, що висвітлюють історію розвитку проблеми, теоретичні роботи, які повністю присвячені темі, потім ті, що розкривають тему частково.

Логічним завершенням дипломної роботи є висновки. Головна їх мета – підсумки проведеної роботи. Висновки подаються у вигляді окремих лаконічних положень. Дуже важливо, щоб вони відповідали поставленим завданням. У висновках необхідно зазначити не тільки те позитивне, що вдалося виявити в результаті вивчення теми, а й недоліки. Основна вимога до заключної частини – не повторювати змісту вступу, основної частини роботи і висновків, зроблених у розділах.

Список використаної літератури складається на основі використаних джерел (50 і більше). Кожний бібліографічний запис треба починати з нового рядка, літературу слід розташовувати в алфавітному порядку авторів та назв праць, спочатку видання українською та російською мовою, потім – іноземними. Бібліографічні записи в "Списку..." повинні мати порядкову нумерацію. У тексті роботи слід давати у дужках посилання на номери списку. Якщо необхідно вказати номер сторінки, її ставлять через кому після номера видання.

Літературне оформлення дипломної роботи є важливим елементом її виконання і одним із багатьох чинників, на які зважає комісія при оцінюванні під час захисту. Передусім звертається увага на змістовний аспект викладу матеріалу (логічність і послідовність, повнота і репрезентативність, тобто широта використання наукових джерел, загальна грамотність та відповідність стандартам і прийнятим правилам), а також на текст роботи, список літератури і додатки, на зовнішнє оформлення титульного аркуша.

Дипломну роботу рекомендується виконувати спочатку в чорновому варіанті. Це дозволяє вносити до тексту необхідні зміни і доповнення як з ініціативи самого автора, так і згідно з зауваженнями керівника.

Перш ніж представляти чернетку керівникові, треба ще раз переглянути, чи логічно викладено матеріал, чи є зв'язок між розділами, чи весь текст "працює" на головну ідею дипломної роботи. Такий уявний структурний аналіз роботи допоможе краще побачити нелогічність в її структурі та змісті.

Доцільно відкласти текст і повернутися до нього через деякий час, щоб подивитися на роботу очима сторонньої особи. Весь цей час не слід читати щось із теми роботи, але постійно думати над нею. У цей період, коли тема вивчена та викладена, з'являються власні думки, власна оцінка та розуміння проблеми – неодмінна умова поліпшення структури і змісту роботи.

Під час редагування тексту бажано прочитати роботу вголос, що дозволить побачити можливу непереконливість доказів, кострубатість фраз та уникнути цього. Не треба боятися скорочувати написане – від цього текст тільки виграє. Під час підготовки чернетки слід ретельно відредагувати кожне речення, звернути увагу на вибір необхідних формулювань, які б просто і чітко, коротко й доступно виражали зміст викладених питань. Не варто послуговуватися складними синтаксичними конструкціями – вони часом слабо зв'язані між собою логічно, містять двозначні тлумачення тощо.

У дипломній роботі необхідно прагнути дотримуватися прийнятої термінології, позначень, умовних скорочень і символів, не рекомендується вживати слова і вирази-штампи, вести виклад від першої особи: "Я спостерігав", "Я вважаю", "Мені здається", "На мою думку", "Ми отримуємо", "Ми спостерігаємо". Слід уникати в тексті частих повторень слів чи словосполучень.

При згадуванні в тексті прізвищ (учених-дослідників, практиків) ініціали, як правило, ставляться перед прізвищем (Ю.М. Столяров, а не Столяров Ю.М., як це прийнято в списках літератури).

Після остаточного узгодження чернетки з керівником можна оформляти чистовий варіант. Перед тим як видрукувати з чернетки дипломну роботу, її слід старанно ще раз перевірити, уточнити назви розділів, підрозділів, таблиць, послідовність розміщення матеріалу, чіткість формулювань, висновків та рекомендацій.

Обсяг дипломної роботи 55 – 60 сторінок. Вступ та висновки становлять по 10 -15% від обсягу дослідження (2-3 сторінки). Розділи курсової роботи – близько 25%.

Зразок оформлення титульного аркуша та змісту – у додатках Д і Б.

Оформлення курсової роботи здійснюється згідно з державним стандартом України ДСТУ 3008-95 “Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення” та ДСТУ БА.2.-4-4-99 (ГОСТ 21.101–97) “Основні вимоги до робочої документації”.

Невідповідність в оформленні курсової роботи державним стандартам і встановленим вимогам може суттєво вплинути на остаточну оцінку роботи, а через значні відхилення робота може бути взагалі недопущена до захисту. Тому оформленню роботи приділяють особливу увагу.

Дотримання студентом усіх вимог до оформлення курсової роботи сприяє вихованню в нього належного стилю роботи, формує вимогливість до себе, прищеплює певні навики до проведення наукового дослідження, що буде йому корисним під час виконання магістерської роботи.

Текст та заголовки

Текст друкують з однієї сторони стандартного аркуша білого паперу формату А4 (210×297 мм); комп’ютерний набір – 14 кегль, 1,5 інтервали, шрифт Times New Roman; розмір берегів (полів): ліве – 25 мм, праве – 10 мм, верхнє – 20 мм, нижнє – 20 мм. Допускається розміщувати таблиці та інші ілюстративні матеріали на аркушах формату А3 (не більше 40 рядків на сторінку).

Допускається вписувати у друкований текст окремі іншомовні слова, формули, умовні позначення чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору. При цьому щільність вписаного тексту має бути наближеною до щільності основного тексту.

Заголовки структурних частин курсової роботи: "ЗМІСТ", "ВСТУП", "ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ", "ДОДАТКИ", друкують великими літерами симетрично до тексту (формат абзац „по центру"). Так само рекомендується оформлювати і заголовки окремих пунктів основної частини курсової роботи. Крапка в кінці заголовка не ставиться.

Відстань між заголовком та текстом має дорівнювати 3 інтервалам в основному тексті (що відповідає двом пропущеним абзацам при комп’ютерному наборі тексту з міжрядковим інтервалом 1,5). Кожну структурну частину та пункти основної частини курсової роботи слід починати з нової сторінки.

Дипломна робота готується в двох примірниках: один в обов’язково в твердій палітурці, другий може м’яку палітурку.

Нумерація сторінок та структурних частин роботи

Нумерацію сторінок, пунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою курсової роботи є титульна сторінка, яка включається до загальної нумерації сторінок і на якій номер сторінки не ставиться. Зміст, що розміщують після титульної сторінки, нумерують як другу сторінку. Нумерація без крапки після неї проставляється у правому верхньому куті подальших сторінок.

ЗМІСТ, ВСТУП, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ, ДОДАТКИ не нумерують як пункти. Номер пункту з крапкою ставиться на початку його назви відповідно до плану курсової роботи: наприклад, «3. ПОЛІТИЧНИЙ РИНОК ЯК ЗМАГАННЯ СУБ’ЄКТІВ ВЛАДИ: ТЕОРІЯ ІГОР».

Ілюстрації і таблиці

Ілюстрації (схеми, графіки тощо) і таблиці подають безпосередньо після посилання на них у тексті, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Якщо вони містяться на окремих сторінках, їх включають до загальної нумерації сторінок. На всі ілюстрації і таблиці повинні бути посилання у тексті.

Ілюстрації позначають словом "Рис.", і нумерують послідовно в межах основної частини (за винятком ілюстрацій у додатках). Номер ілюстрації є її порядковим номером: наприклад, "Рис. 2" (другий рисунок курсової роботи). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Кількість ілюстрацій у курсовій роботі визначається її змістом і доцільністю для надання тексту зрозумілості та конкретності.

Заголовки граф таблиці починають з великих літер, підзаголовки – з малих, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих – якщо вони є самостійними. Таблицю розміщують у тексті таким чином, щоб її можна було читати без повороту тексту або з поворотом за годинниковою стрілкою.

Таблиці нумерують послідовно у межах основної частини (за винятком тих таблиць, що розміщені в додатках). У правому верхньому куті розміщують напис "Таблиця" із зазначенням її номера, який є її порядковим номером у курсовій роботі (у випадку наявності декількох аналітико-дослідницьких пунктів із значною кількістю таблиць у кожному з них, номер таблиці може складатися з номера пункту і порядкового номера таблиці у межах пункту, між якими ставиться крапка: наприклад, "Таблиця 2.3" – третя таблиця другого пункту), нижче вказують назву таблиці.

У разі переносу таблиці на іншу сторінку над подальшими частинами пишуть, наприклад: "Продовження табл. 3".

У таблицях обов’язково зазначають одиниці виміру показників. Якщо одиниці виміру є однаковими для всіх показників таблиці, вони наводяться у заголовку. Одиниці виміру мають відповідати стандартам. Чисельні величини у таблиці повинні мати однакову кількість десяткових знаків. У випадку відсутності даних в окремих чарунках таблиці треба або ставити прочерк (якщо значення дорівнює нулю), або ставити символ «×» (якщо наявність даних є неможливою).

Посилання

Посилання на літературні джерела наводять у квадратних дужках, при цьому посилаються на джерело та сторінку (крім газетних статей і випадків, коли посилаються на джерело в цілому), наприклад, [7, с. 25] означає: 7 – порядковий номер, під яким значиться літературне джерело у списку, 25 – сторінка цитованого джерела. Можливим також є оформлення посилань у вигляді зносок в кінці сторінки з наведенням повного бібліографічного опису цитованого джерела.

Посилання на ілюстрації, які наводяться у курсовій роботі, оформлюють зазначенням порядкового номеру ілюстрації: наприклад, "згідно з рис. 3"; на формули – номеру формули: наприклад, "у формулі (1)". Посилання у тексті на таблиці пишуть скорочено: наприклад, "у табл. 2". У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації вживають скорочене слово "див.": наприклад, "див. табл. 2".

Список літератури.

Список використаних джерел (50 і більше), розташованих за абетковим принципом (спочатку українські та російські, потім іншомовні). На всі наведені джерела мають бути посилання в тексті курсової роботи (в місцях цитування). У додатку подано таблицю –зразок оформлення бібліографії.

Зовнішнє рецензування магістерської роботи

Після виконання дипломної роботи і схвалення її науковим керівником від кафедри на засіданні кафедри визначається зовнішній рецензент. Завершена і підписана магістрантом і науковим керівником від кафедри магістерська робота направляється на зовнішнє рецензування.

У рецензії повинне бути відзначене значення вивчення даної теми, її актуальність, на скількох успішно магістрантів справився з розглядом теоретичних і практичних питань. Потім дається розгорнута характеристика кожного розділу магістерської роботи з виділенням позитивних сторін і констатацією недоліків. У висновку рецензент викладає свою точку зору про загальний рівень дипломної роботи й оцінює неї.

Підписана рецензія представляється на кафедру разом з примірником дипломної роботи не пізніше за 3 дні захисту робіт.

Завідувач кафедрою, ознайомивши з магістерською роботою, відгуком наукового керівника від кафедри і рецензією зовнішнього рецензента, вирішує питання об можливість допуску до захисту дипломної роботи

Основні терміни щодо підготовки та захисту дипломної роботи.

Терміни
Дії

Вересень
Визначити тему дипломної роботи

Перша декада жовтня
Укладання попереднього плану дослідження та графіка роботи з науковим керівником

Жовтень -

Робота над дослідженням

В рамках залікової сесії
Попередній захист

Перша декада травня
Реєстрація роботи на кафедрі

Третя декада травня
Рецензування роботи науковим керівником, зовнішня рецензія

Червень
Захист дипломної роботи