Загальні висновки І рекомендації 8 Список використаної літератури 9 Додатки
| Вид материала | Документы |
- Зміст вступ 2 висновки 11 список використаної літератури:, 371.39kb.
- Зміст Вступ 1 Висновки 12 Список використаної літератури, 503.59kb.
- Вимоги до оформлення конкурсних робіт, 46.25kb.
- Методика викладання дпм висновки Список використаної літератури Урок з декоративно-прикладного, 57.3kb.
- Методика проведення аудиту операцій з товарними запасами Висновки Список використаної, 172.62kb.
- План розділ Вихідні дані Розділ Розрахункові таблиці Розділ Висновки та пропозиції, 376.26kb.
- Висновки І рекомендації перелік використаних джерел додатки, 849.39kb.
- Дипломна робота, 1599.82kb.
- Дипломна робота містить сторінок, 20 таблиць, 2 рисунка, список використаної літератури, 708.41kb.
- Міністерство освіти І науки україни національний університет водного господарства, 445.33kb.
ЗМІСТ
Вступ
1 Загальні відомості про письмові роботи, що виконуються у вищих навчальних закладах
1.1 Види письмових робіт та їх мети
1.2 Етапи виконання письмових робіт
1.2.1 Вибір теми і керівника роботи
1.2.2 Оформлення відповідних організаційних документів
1.2.3 Вивчення вимог до роботи та її оформлення
1.2.4 Підбір джерел інформації, їх вивчення і опис
1.2.5 Пошук інформації в Інтернет
1.2.6 Безпосереднє написання та оформлення роботи
1.2.7 Перевірка роботи науковим керівником, проходження нормоконтролю та отримання допуску до захисту
1.2.8 Отримання відгуків керівника та зовнішньої рецензії
1.2.9 Підготовка до захисту навчально-наукової роботи
1.2.10 Захист роботи
2 Написання роботи
2.1 Структура письмової роботи
2.2 Основні вимоги до структурних складових письмової роботи
2.2.1 Титульний аркуш
2.2.2 Завдання
2.2.3 Реферат
2.2.4 Зміст
2.2.5 Вступ
2.2.6 Основна частина
2.2.7 Загальні висновки і рекомендації
2.2.8 Список використаної літератури
2.2.9 Додатки
2.3 Деякі особливості стилістики навчально-наукових письмових робіт
2.4 Типові помилки, що зустрічаються у письмових роботах
3 Правила оформлення письмових робіт
3.1 Загальні вимоги
3.2. Заголовки
3.3 Нумерація сторінок
3.4 Ілюстрації
3.5 Таблиці
3.6 Перерахування
3.7 Формули та рівняння
3.8 Посилання
3.9 Скорочення
3.10 Використання чисел у тексті
ВСТУП
У процесі навчання у вищому навчальному закладі, згідно навчального плану, студенти виконують різного виду письмові роботи. Найбільш важливі з них це курсові та дипломні роботи. Крім цього студенти готують реферати, доповіді, звіти з практики, а також можуть готувати наукові статті та звіти.
Виконання письмових робіт є важливим елементом теоретичної та практичної підготовки студентів.
Метою цих робіт є:
- поглиблення і закріплення теоретичних знань;
- розвиток умінь застосовувати отримані теоретичні знання на практиці;
- розвиток умінь аналізувати, узагальнювати, робити висновки;
- розвиток умінь ясно, коротко і логічно послідовно викладати свої думки;
- розвиток умінь пошуку необхідної інформації і роботи з нею;
- розвиток потреб постійно вдосконалюватися.
Іншими словами виконання письмових робіт сприяє професійній підготовці.
Однак, незважаючи на важливість цих робіт, узагальнені і систематизовані методичні вказівки відсутні. Тому в письмових роботах зустрічаються помилки, які не рідко повторюються. Це призводить до втрати часу, пов'язаного з їх виправленням, а часто веде до зниження якості роботи.
Метою даного методичного посібника є узагальнення та систематизація досвіду кафедри, отриманого в процесі виконання студентами письмових робіт протягом більше десяти років.
Автори переконані, що практичні рекомендації щодо виконання таких робіт будуть корисні для студентів протягом усього терміну навчання, виконуючи роль своєрідного довідкового посібника. Крім цього, посібник буде корисним і починаючим викладачам.
1 ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ПИСЬМОВІ РОБОТАХ, ЩО ВИКОНУЮТЬСЯ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
Види письмових робіт та їх мета
До основних письмових робіт, виконуваних студентами у вищих навчальних закладах, в першу чергу відносяться курсові та дипломні (випускні) роботи.
Крім цього студенти можуть готувати реферати, писати тексти доповідей, складати звіти по практиці. Студенти, що проявляють інтерес до науки, готують наукові статті, тези доповідей, що представляються на наукових конференціях, а так само можуть приймати участь у підготовці звітів по НДР.
Основне призначення письмових робіт - розвиток самостійності, творчості, поглиблення професіоналізму. Причому під самостійністю розуміється, в першу чергу, здатність самостійно мислити.
Письмові роботи так само носять функцію специфічної форми контролю рівня підготовки студента.
Всі вони виконуються студентами підчас поза аудиторних годин, тобто відносяться до самостійної роботи.
Першою письмовою роботою, з якою стикаються студенти у вищому навчальному закладі, є реферат.
Слово реферат походить від латинського referre, що значить доповідати, повідомляти.
Під рефератом, які виконують студенти, розуміється виклад основних ідей, результатів, концепцій, наявних у наукових джерелах по заданій темі без глибокого аналізу та узагальнення.
Метою реферату є:
- розвиток умінь пошуку необхідної інформації;
- критичне осмислення існуючих положень, концепцій і т.д.
- розвиток умінь коротко, чітко і в логічній послідовності викладати свої думки;
- залучення до культури підготовки наукових робіт.
Під рефератом також розуміється короткий виклад первинного документа. Такий вид реферату може бути основою для підготовки усного повідомлення - доповіді.
Під курсовою роботою розуміється навчально-дослідницька (навчально-наукова) письмова робота, виконувана студентами самостійно відповідно до навчального плану за певним курсом, що вивчається.
Метою курсової роботи є:
- закріплення, поглиблення і розширення отриманих теоретичних знань;
- розвиток умінь самостійної роботи;
- формування творчого мислення;
- отримання навичок публічного захисту.
Іншими словами, курсова робота це підготовка до виконання і захисту дипломної роботи.
Під дипломною роботою розуміється письмова кваліфікаційна навчально-дослідницька (навчально-наукова) робота, виконана самостійно, по темі, що затверджена наказом по вищому навчальному закладу, яка призначена для публічного захисту отриманих результатів, що служить для остаточної оцінки державною комісією ступеня загальнотеоретичної та професійної підготовки студента за відповідною спеціальністю та рівнем освіти.
Метою дипломної роботи, як заключного етапу отримання вищої освіти, є:
- подальше поглиблення і розширення отриманих теоретичних знань, а також здатність застосовувати їх на практиці для вирішення конкретних завдань;
- розвиток навичок ведення аналізу;
- розвиток навичок наукового мислення і дослідження;
- розвиток навичок творчого підходу, узагальнення і здатність робити висновки і рекомендації.
Незважаючи на істотні відмінності між видами письмових робіт вони мають багато спільного. Перш за все це етапи їх виконання і певні вимоги (можна сказати певний стандарт) про саму роботу.
1.2 Етапи виконання письмових робіт
Практика показує, що написання письмової роботи доцільно виконувати поетапно в наступній послідовності:
- вибір теми і керівника роботи;
- оформлення відповідних організаційних документів;
- вивчення вимог до роботи та її оформлення;
- підбір бібліографічних джерел інформації, їх вивчення та опис;
- безпосереднє написання роботи;
- оформлення роботи;
- перевірка роботи керівником;
- проходження нормоконтролю та отримання допуску до захисту;
- отримання відгуку керівника роботи і зовнішньої рецензії;
- підготовка до захисту;
- захист роботи.
Очевидно, вищевказані етапи не рівнозначні по складності, важливості і за кількістю часу, необхідного для їх виконання. До послідовності виконання необхідно підходити з урахуванням поточного часу і доцільності. Так, етап отримання відгуку та рецензії неможливий без оформлення роботи. А підбір джерел інформації та її аналіз може здійснюватися протягом усього часу підготовки роботи. Оформлення роботи так само може здійснюватися в міру підготовки окремих частин. Розглянемо кожен з цих етапів.
1.2.1 Вибір теми і керівника роботи
При написанні курсової роботи студент, як правило, не може вибрати за своїм бажанням тему і керівника, оскільки в цьому випадку керівник веде всю групу, а не окремого студента. Керівник так само видає теми, які затверджені кафедрою.
У принципі студент може вибрати тему роботи, яка не входить до переліку запропонованих. Але при цьому необхідно пам'ятати, що вона повинна відповідати курсу, що вивчається і не повторювати раніше виконані роботи. При виборі теми роботи студентом самостійно, її необхідно погодити з завідуючим кафедрою, на якій робота виконується.
При написанні дипломної роботи можливість вибору теми та керівника існує, однак це необхідно робити заздалегідь, оскільки тема дипломної роботи та керівник призначається наказом по навчальному закладу, після чого змінити їх практично неможливо.
Для цього студент подає заяву (Додаток А) на ім'я завкафедрою, яке є підставою для наказу.
1.2.2 Оформлення відповідних організаційних документів
Під організаційними документами розуміється наступне.
При написанні дипломної роботи оформляється:
- завдання на дипломну роботу;
- план письмової роботи;
- графік підготовки роботи.
Мета складання завдання на письмову роботу - з'ясування суті виконуваної роботи. Оформлення завдання вже передбачає бачення плану майбутньої роботи.
Завдання на дипломну роботу включає тему дипломної роботи і завдання по розділу «охорона праці» (Додаток Б і В).
Завдання на дипломну роботу є підставою для розробки графіка і плану роботи.
Графік написання та оформлення сприяє раціональному розподіленню часу на розробку складових частин роботи, своєчасній підготовці, оформленню, представленню роботи до захисту та її захисту у відповідний термін (Додаток Г).
При написанні курсової роботи оформляється завдання на курсову роботу. У зв'язку з тим, що на написання курсової роботи відводиться менше часу, ніж на дипломну роботу, графік написання та оформлення, як правило, не складається.
Необхідно відзначити, що виконання будь-якої письмової роботи носить творчий і динамічний характер. Іншими словами в процесі написання роботи щось може змінитися. Це природно. Але всі зміни необхідно погодити з керівником. У деяких випадках їх необхідно узгодити з завідувачем кафедрою. Зміни ж в темі дипломної роботи вимагають зміни наказу ректора. Як правило, вони не допускаються.
Потрібно відмітити, що за виконання плану робіт відповідальність так само несе і керівник. Тому керівник суворо стежить за планом виконання і, в разі систематичного порушення студентом плану робіт, доповідає завідувачу кафедрою для прийняття відповідних заходів, навіть до усунення від виконання.
Отримавши організаційні документи, слід приступити до вивчення вимог, які пред'являються до даного виду письмової роботи.
Приклади оформлення організаційних документів наведено у додатку Б, В, Г.
1.2.3 Вивчення вимог до роботи та її оформлення
Практика показує, що вивчення вимог до роботи та її оформлення необхідно почати ще до того, як будуть готові перші фрагменти роботи. Навіть якщо письмова робота робиться вже не перший раз, ці вимоги доцільно повторити. Знання цих вимог допоможе уникнути зайвих витрат часу.
На жаль, на момент написання даного методичного посібника єдиний державний стандарт (правила оформлення) на підготовку письмових робіт відсутня. Тому всі вузи використовують систему стандартів, що використовуються в науці, техніці, бібліографії та видавничій справі. Наприклад, ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення ».
Оскільки вивчення цих вимог досить важливий етап підготовки будь-якої письмової роботи, авторами представляється доцільним більш детальний розгляд цих вимог і правил у наступних окремих розділах даного методичного посібника.
1.2.4 Підбір джерел інформації, їх вивчення і опис
Будь-яка наукова робота, а тим більше навчально-наукова, починається з підбору інформаційних джерел з даної тематики. Від них безпосередньо залежить глибина, рівень і якість виконаної роботи.
В якості джерел інформації (інформаційних ресурсів) при виконанні письмових робіт в основному використовуються:
- монографії (наукові видання, містять повне і всебічне дослідження однієї проблеми або теми, виконане одним або кількома авторами);
- тематичні наукові або галузеві збірники (збірка статей по певній вузькій тематиці, що видається не рідше одного разу на рік);
- наукові та галузеві журнали (видання, які друкують періодично кілька разів на рік);
- офіційні документи (видання, що публікуються від імені державних органів, міністерств, відомств і т.д.);
- довідники (видання, призначені для отримання необхідної інформації у стислому вигляді);
- електронні ресурси.
Необхідно відзначити, що в якості джерел інформації при виконанні будь-яких наукових робіт, у тому числі і навчально-наукових, не допустимо використовувати підручники та навчальні посібники. Однак, вони можуть бути дуже корисні при підборі інформаційних джерел, так як таке видання може містити доволі великий список інформаційних джерел.
Інформаційні джерела можуть бути на паперових та електронних носіях.
У принципі, підбір інформаційних джерел досить складна і трудомістка справа, що вимагає, якщо не спеціальних знань, то певного практичного досвіду. При написанні навчально-наукової письмової роботи підбір джерел інформації носить спрощений характер. Кількість інформаційних джерел при написанні кандидатської дисертації в середньому сягає 150 одиниць.
При написанні письмової роботи бажано використовувати джерела і зарубіжних авторів, тому що Ваша тема може вивчатися і ними. Використання закордонних інформаційних джерел підвищує рівень роботи.
Зрозуміло, що в інформаційний вік за будь-якого питання можна знайти достатньо велику кількість джерел. Завдання автора - вибрати найбільш відповідні до даної тематики і найбільш «свіжі» (не старше п'яти років). У процесі вивчення і оцінки змісту джерел інформації від автора (студента) потрібна самостійна пізнавальна діяльність.
Перш за все, з джерелами інформації необхідно ознайомитися. Мета ознайомлення - визначити доцільність використання джерела в письмовій роботі. Знайомство з джерелами інформації відбувається у два етапи.
Перший етап - попереднє знайомство. На цьому етапі здійснюється ознайомлення з анотацією, передмовою, змістом, швидким переглядом тексту, ілюстрацій, таблиць. На цьому етапі приймається рішення про доцільність використання даного джерела.
Другий етап - детальне ознайомлення. На цьому етапі опрацьовується або все джерело, або його окремі частини, а також здійснюється систематизація матеріалу, тобто його упорядкування та угруповання відповідно до питань, що розглянуті в роботі.
Читання розділів джерела повинно супроводжуватися виписками, критичною оцінкою виписаного матеріалу, його редагування і записами, як фрагментів майбутньої письмової роботи. У подальшому, з таких фрагментів формуються глави роботи, що представляють собою послідовне і логічне викладення своїх думок з приводу обробленого матеріалу. Виклад власної позиції (самостійність) підвищує рівень виконаної роботи. Тобто відбір необхідної інформації, наукових фактів, статистичних даних і т.д. не проста механічна робота, а творчий цілеспрямований процес. Після опрацювання кожного відібраного джерела інформації, який буде використаний у письмовій роботі, його слід описати.
Під використанням розуміється цитування, використання цифрових даних, графіків, висновків і т.д. Використання у своїй роботі даних, отриманих іншим автором, без посилань, є грубим порушенням законодавства про інтелектуальну власність і називається плагіатом.
Під описом (бібліографічним описом) розуміють складений за ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Бібліографічній запис. Бібліографічній опис. Загальні вимоги та правила складання», що дозволяє чітко ідентифікувати використане джерело.
Робити це зручно на окремих картках або в електронному списку. Вони будуть використовуватися при складанні списку використаних джерел, який обов'язковий для будь-якої роботи. З цього списку спеціаліст (викладач, рецензент і т.д.) вже може скласти деяке уявлення про якість письмової роботи.
Потрібно сказати, що складання бібліографічних описів це робота, що вимагає хоча б самих мінімальних теоретичних знань. Більш повно цю процедуру вивчають студенти вищих навчальних закладів, що навчаються за спеціальністю бібліографія. Тому видається доцільним у даному посібнику обмежитися самим мінімальним тлумаченням правил складання бібліографічних описів, що використовуються в письмових студентських роботах.
Нормативні документи визначають бібліографічний опис як опис, який містить відомості про джерело інформації, наведених за певними правилами, що встановлює наповнення та порядок проходження областей (структурних складових) описуваного джерела.
Основними областями, що використовуються при складанні бібліографічних описів студентських робіт можна вважати такі (в даному випадку зберігаються спеціальні бібліографічні терміни):
- область заголовка і відомості про відповідальність;
- область видання;
- область специфічних відомостей;
- область вихідних даних;
- область фізичної характеристики.
Зазначені області розділяються між собою визначеною пунктуацією (умовними розділовими знаками), які сприяють розпізнаванню окремих елементів в описі на різних мовах, тому що у списку використаних джерел іноземні джерела, не перекладені на українську мову, наводяться мовою оригіналу.
Використання запропонованої пунктуації не пов'язане з мовними нормами. Основними знаками пунктуації в студентських роботах є:
.- (Точка і тире) - ставиться перед відомостями про видання;
, (Кома) - ставиться між прізвищами авторів і перед датою видання;
: (Двокрапка) - ставиться перед найменуванням видавництва;
/ (Коса риса) - ставиться перед відомостями про авторів;
/ / (Дві косі риси) - перед відомостями про документ, до якого входять ці відомості як складова частина.
В кінці бібліографічного опису ставиться крапка.
Крім запропонованої пунктуації в описі, природно, використовуються і звичайні знаки пунктуації, які використовуються при написанні заголовків джерел інформації. Розглянемо області опису.
В область заголовку і відомостей про відповідальність входять:
- прізвище, ім'я, по батькові автора (авторів);
- назва інформаційного джерела.
Далі йдуть відомості про відповідальність, які відокремлюються косою рискою (/). Відповідальними вважаються особи (фізичні чи юридичні), від імені яких поширюється інформація. Тобто мова йде про авторські права, за винятком офіційних документів. Після цього ставиться знак пунктуації точка і тире (.-).
Після назви інформаційного джерела у квадратних дужках подається позначення фізичної форми ресурсу. Основні форми інформаційних ресурсів це текст на паперовій основі і електронний текст.
Далі наводиться область вихідних даних, якій передує, як вже відомо, крапка і тире (.-). Область вихідних даних містить відомості про місце видання, видавця або видавництва, часу видання. Причому місце видання (як правило велике місто) наводиться у вигляді однієї великої літери після якої ставиться крапка.
Після точки ставиться двокрапка (:) і наводиться ім'я або найменування видавця. Якщо місце видання наведено повністю, крапка не ставиться, а відразу ставиться двокрапка.
В якості дати публікації приводять рік публікації видання, якому передує кома.
Після року публікації ставиться знак крапка і тире, після яких йде область фізичної характеристики. Область фізичної характеристики джерела інформації для текстових документів представляється у вигляді обсягу представленої кількості сторінок.
Необхідно зупинитися на бібліографічному описі так званих серійних джерел інформації, тобто джерелах інформації, що випускаються періодично. До таких джерел, часто вживаних у студентських письмових роботах, належать наукові статті в журналах і тематичних збірниках. При цьому статті, як самостійне джерело інформації, входять як складова частина іншого джерела інформації.
У цьому випадку, після області заголовку і відповідальності ставляться дві косі риски (//) і далі наводиться назва серійного видання. Після цього ставиться приписаний розділовий знак і наводиться область вихідних даних. Але після року випуску знову проставляється приписаний покажчик і наводиться номер журналу. Якщо це тематичний збірник, наводиться номер випуску.
Далі, через приписаний розділовий знак, наводиться фізичний обсяг, тобто наводяться сторінки видання, які займає описуване джерело.
Загальний список використаної літератури (джерел) в науці прийнято приводити в алфавітному порядку.
Зразки бібліографічного опису джерел інформації наведено у Додатку Д.
1.2.5 Пошук інформації в Інтернет
Багато користувачів інтернету (у тому числі і студенти) недооцінюють його можливості. Щоб повністю оцінити всі можливості пошуку, треба правильно його здійснювати.
90% вдалого пошуку залежать від правильно зіставленого запиту. Правила будови запитів будуть розглянуті на прикладі однієї з популярних пошукових систем Google.
Google займає більше 70% світового ринку, а це свідчить про те, що сім із десяти людей, що знаходяться в мережі, звертаються до його сторінки в пошуках інформації в Інтернеті. Зараз Google щодня реєструє біля 50 млн. пошукових запитів і індексує більше 8 мільярдів веб-сторінок. Google може знаходити інформацію 101 мовою, у тому числі українською.
Він використовує інтелектуальну техніку аналізу текстів, яка дозволяє шукати важливі і разом з тим релевантні сторінки за Вашим запитом. Для цього Google аналізує не тільки саму сторінку, яка відповідає запиту, а й сторінки, які посилаються на неї, щоб визначити цінність цієї сторінки щодо мети вашого запиту. Крім того, Google передусім подає адреси тих сторінок, на яких ключові слова, введені Вами, розташовані недалеко одне від одного.
Інтерфейс Google містить досить складну мову запитів, яка дозволяє обмежити пошук окремими доменами, мовами, типами файлів і т.д. Використання деяких операторів мови дозволяє зробити процес пошуку необхідної інформації більш гнучким і точним. Розглянемо деякі з них:
Логічне "І" (AND):
За умовчанням при написанні слів запиту через space (пропуск) Google шукає документи, які містять всі слова запиту. Це і відповідає оператору AND. Тобто пропуск і є оператором AND.
Наприклад:
Кішки собаки папуги зебри
Кішки AND собаки AND папуги AND зебри
(Обидва запити однакові)
Логічне "АБО" (OR):
Пишуть за допомогою оператора OR. Зверніть увагу, що оператор OR повинен бути написаним великими літерами. Відносно нещодавно з'явилась можливість написання логічного "АБО" у вигляді вертикальної риски ( | ), подібно до того як це робиться у Яндексі (найпопулярніша російська пошукова система). Використовується для пошуку з декількома варіантами необхідної інформації.
Наприклад:
тексти наукові OR публіцистичні
тексти наукові | публіцистичні
(обидва запити однакові)
Необхідно запам'ятати, що запити в Google не чутливі до регістру! Тобто запити Острів Гренландія і острів гренландія будуть абсолютно однаковими.
Оператор "Пюс" (+):
Трапляються ситуації, коли треба примусово включити в текст яке-небудь слово, яке може мати варіанти написання. Для цього використовується оператор "+" перед обов'язковим словом. Припустимо, якщо запит має вигляд Один будинку (може, удома?) I, у результаті запиту з'явиться непотрібна інформація про "Один удома II", "Один удома III" і зовсім небагато про "Один удома I". Якщо ж у нас запит вигляду Один удома +I, одержимо інформацію тільки про фільм "Один удома I".
Наприклад:
Газета +Заря
Рівняння Бернуллі +математика
Виключення слів із запиту. Логічне «НЕ» (-):
Як відомо, інформаційне сміття часто зустрічається при складанні запиту. Щоб його видалити, стандартно використовуються оператори виключення – логічне «НЕ». У Google такий оператор представлений знаком «мінус». Використовуючи цей оператор, можна виключати з результатів пошуку ті сторінки, які містять в тексті певні слова. Використовується, як і оператор "+", перед словом, що виключається.
Наприклад:
Журавель колодязь -птиця
Мертві душі -роман
Пошук точної фрази (""):
Шукати точну фразу на практиці потрібно або для пошуку тексту певного твору, або для пошуку певних продуктів або компаній, в яких назву або частину опису є словосполучення, що стабільно повторюється. Для того, щоб вдало виконати таке завдання за допомогою Гугла, потрібно взяти запит у лапки (мається на увазі розділовий знак - подвійні лапки, які застосовуються, наприклад, для виділення прямої мови).
Наприклад:
Твір "Тихий Дон"
"На дворе было холодно, хотя это и не мешало Борису осуществить запланированное"
До речі, Google дозволяє вводити в сторку запиту не більше 32 слів!
Усічення слова (*):
Іноді потрібно шукати інформацію про словосполучення слів, в якому невідомі одне або декілька слів. Для такої мети замість невідомих слів використовується оператор "*". Тобто "*" - будь-яке слово або група слів.
Наприклад:
Майстер і *
Леонардо * Вінчи
Оператор cache:
Пошукова машина зберігає версію тексту, яка проіндексована пошуковим павуком, в спеціальному сховищі у форматі, званому кешем. Кешировану версію сторінки можна витягнути, якщо оригінальна сторінка недоступна (наприклад, не працює сервер, на якому вона зберігається). Кеширована сторінка показується в тому вигляді, в якому вона зберігається в базі даних пошукової машини і супроводжується написом нагорі сторінки про те, що це сторінка з кеша. Там же міститься інформація про час створення кешированої версії. На сторінці з кеша ключові слова запиту підсвічуються, причому кожне слово для зручності користувача підсвічується своїм кольором. Можна створити запит, який відразу видаватиме кешировану версію сторінки з певною адресою: cache:адрес_страницы, де замість "адрес_страницы" - адреса збереженої в кеші сторінки. Якщо потрібно знайти в кеш-сторінці певну інформацію, треба після адреси сторінки через пропуск написати запит цієї інформації.
Наприклад:
cache:www.bsd.com
cache:www.knights.ru турніри
Треба пам'ятати, що пропуску між ":" і адресою сторінки бути не повинно!
Опаратор filetype:
Як відомо, Google індексує не тільки html сторінки. Якщо, наприклад, знадобилося знайти яку-небудь інформацію у відмінному від html типі файлу, можна скористатися оператором filetype, який дозволяє шукати інформацію в певному типі файлів (html, pdf, doc, rtf...).
Наприклад:
Специфікація html filetype:pdf
Твори filetype:rtf
Оператор info:
Оператор info дозволяє побачити інформацію, яка відома Google про відповідну сторінку.
Наприклад:
info:www.wiches.ru
info:www.food.healthy.com
Оператор site:
Цей оператор обмежує пошук конкретним доменом або сайтом. Тобто, якщо зробити запит: маркетинг розвідка site:www.acfor-tc.ru, то результати будуть отримані із сторінок, що містять слова "маркетинг" і "розвідка" саме на сайті "Acfor-tc.ru", а не в інших частинах Інтернету.
Наприклад:
Музика site:www.music.su
Книги site:ru
Оператор link:
Цей оператор дозволяє побачити адреси всіх сайтів, які посилаються на сторінку, щодо якої зроблено запит. Так, запит link:www.google.com видасть сторінки, в яких є посилання на google.com.
Наприклад:
link:www.ozone.com
Друзі link:www.happylife.ru
Оператор allintitle:
Якщо запит почати з оператора allintitle, що перекладається як "все в заголовку", то Google видасть тексти, в яких всі слова запиту містяться в заголовках (всередині тега TITLE в HTML).
Наприклад:
allintitle:Фінансова статистика
allintitle:Огляд депозитів
Оператор intitle:
Показує сторінки, в яких тільки те слово, яке стоїть безпосередньо після оператора intitle, міститься в заголовку, а решта всіх слів запиту може бути в будь-якому місці тексту. Якщо поставити оператор intitle перед кожним словом запиту, це буде еквівалентно використанню оператора allintitle.
Наприклад:
Огляд intitle:Скачати
intitle:Безкоштовно intitle:скачати огляд ринку
Оператор allinurl:
Якщо запит починається з оператора allinurl, то пошук обмежений тими документами, в яких всі слова запиту містяться тільки в адресі сторінки, тобто в url.
Наприклад:
allinurl:rus finance
allinurl:books bank
Оператор inurl:
Слово, яке розташовано безпосередньо перед оператором inurl (без пробілу між ними), буде знайдено тільки в адресі сторінки Інтернету, а решта слів – в будь-якому місці такої сторінки.
Наприклад:
inurl:books скачати
inurl:finance рейтинг
Оператор related:
Цей оператор описує сторінки, які "схожі" на якусь конкретну сторінку. Так, запит related:www.google.com видасть сторінки з схожою з Google тематикою.
Наприклад:
related:www.ozone.com
related:www.bank.gov.ua
Оператор define:
Цей оператор виконує роль своєрідного тлумачного словника, що дозволяє швидко отримати визначення того слова, яке введене після оператора.
Наприклад:
define:Активи
define:Прибуток
Оператор пошуку синонімів (~):
Якщо ви хочете знайти тексти, що містять не тільки ваші ключові слова, але і їх синоніми, то можна скористатися оператором "~" перед словом, до якого необхідно знайти синоніми.
Наприклад:
Види ~витрат
~Операційний леверидж
Оператор діапазону (..):
Для тих, кому доводиться працювати з цифрами, Google дав можливість шукати діапазони між числами. Для того, щоб знайти всі сторінки, що містять числа в якомусь діапазоні «від, - до», треба між цими крайніми значеннями поставити дві крапки (..), тобто, оператор діапозону.
Наприклад:
Купити книгу $100..$150
Чисельність населення 1913..1935
Можливо, наведений перелік операторів мови запитів в Google не є повним, тому що з'являються нові. Але у будь-якому разі використання розглянутих операторів дозволить полегшити процес пошуку потрібної інформації та/або витратити на пошук значно менше часу.
Використання названих операторів можливе у багатьох інших системах пошуку.
1.2.6 Безпосереднє написання роботи та її оформлення
Безпосереднє написання самої роботи є найважливішим і трудомістким етапом. При цьому автор повинен дотримуватися певних правил використовуваних при написанні наукових робіт, у тому числі і, звичайно, навчально-наукових. Тому видається доцільним методику написання навчально-наукових робіт розглянути в окремому розділі.
При написанні роботи потрібно відразу дотримуватися правил оформлення, тобто правильно писати заголовки, будувати графіки і таблиці, наводити посилання і т.д.
1.2.7 Перевірка роботи науковим керівником, проходження нормоконтролю та отримання допуску до захисту
Після завершення роботи вона, згідно графіка виконаних робіт, передається науковому керівнику в не зброшурованому вигляді.
Науковий керівник, ознайомившись з остаточним варіантом роботи робить зауваження, які потрібно усунути. Чим частіше студент звертається за консультацією до керівника, тим менше виникає питань у керівника.
Після усунення зауважень доцільно ще раз уважно прочитати роботу, перевірити правильність заповнення завдання, наявність всіх підписів.
Далі спеціально виділений на кафедрі викладач проводить нормоконтроль, тобто здійснює незалежну перевірку на відповідність формальним вимогам, що висуваються до письмових студентських робіт: наявність організаційних документів, виконання вимог до оформлення. Про проходження нормоконтролю у роботі робиться спеціальна позначка.
Після проходження нормоконтролю роботу необхідно зброшурувати. Зброшурована робота повинна мати, за винятком курсових робіт, тверду обкладинку.
Функцію нормоконтролю при виконанні курсової роботи виконує науковий керівник.
Далі дипломні роботи переглядає завідувач кафедрою і приймає рішення про допуск до захисту, про що також робиться відповідний запис у роботі на титульному аркуші.
Представляти роботу завідувачу кафедрою слід з