Інформаційні технології в журналістиці: вітчизняний І світовий досвід Київ 2002

Вид материалаДокументы

Содержание


Катерина Ющенко
Кому “світить” майбутнє: мобільному супутниковому зв'язку через Інтернет чи IP-телефонії?
IP-телефонія: альтернатива або конкурент?
Супутникове телебачення
Подобный материал:
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   19

Радіо в Інтернет та можливості цифрового радіо


Катерина Ющенко


Один з винахідників протоколу Віт Серф вважає, що до 2010 року в режимі он-лайн буде працювати більше половини світової економіки, що врешті-решт отримає більше розповсюдження, ніж телевізійні, радіо- та телефонні мережі.

Не заглядаючи у далеке майбутнє, ми можемо підтвердити правомірність таких прогнозів розвитку Мережі. Вже сьогодні Інтернет надає послуги телефонного зв’язку, інформацію ЗМІ, зокрема радіо вже досить впевнено займає свою нішу в Інтернет. Якщо раніше ми слухали радіо та CD на домашній стереосистемі (багато людей роблять так і зараз), то сьогодні власники комп’ютера мають змогу прослуховувати музику і новини в Мережі. Чимало користувачів, особливо щасливі власники номерів цифрових АТС, спробували слухати радіопередачі, які транслюються в Мережі. В цьому немає нічого дивного, адже така можливість закладена у Windows Media Player. Разом з цим фактичним “законодавцем” стандарту на поточне мовлення була та залишається компанія RealNetworks, два продукти якої перевтілюють комп’ютер на стереосистему з потужними можливостями.

В Мережі існує і телебачення. Проте поки що це скоріш інтерактивне слайд-шоу чи короткі сюжети, в яких тільки наша уява може знайти диктора. Потрібно лише з сервера www.real.com завантажити плеєр G2, і можна слухати радіо. Коли набриднуть американські FM-станції, сканери радіопереговорів поліції Нью-Йорку чи пожежників Далласу, можна налаштуватися на російськомовні радіостанції, які теж можна знайти в Інтернет. Цей процес зводиться до вводу веб-адреси, назви та категорії.

Якщо ж користувач придбає разом з програмою версію PLUS, він матиме додаткові послуги. Зокрема це – спрощене налаштовування на радіостанції. Один раз потрібно відсортувати їх, потім же можна вибирати будь-яку зі списку простою активізацією миші. Більше того, з’явиться можливість сканування попередньо налаштованих станцій, зовсім як у міні-стереосистемі. Програма по черзі перебере їх, дозволить прослухати елементи передач, що тривають кілька секунд і вибрати ту, яка в дану хвилину найбільш цікава.

У програмі є ще ряд цікавих особливостей. Які наближують комп’ютер до звичайної побутової техніки. Це – десятиполосний еквалайзер, який має декілька можливих налаштувань, що дозволяє створити свої особливості та записувати їх в необмеженій кількості.

Програма досить цікава, проте, нажаль, поки доступна тільки у бета-версії. Творці цієї програми обіцяють, що вона буде доступна для безкоштовного завантаження, покращена версія буде розповсюджуватися через Інтернет.

Наведені вище дані стосуються тільки окремої програми. Яка допоможе перетворити комп’ютер на домашню міні-стереосистему. Але майже всі користувачі можуть прослуховувати радіо в Мережі з систем real audio.

В Україні в Інтернет-версії працюють 8 радіостанцій, серед яких 3 київських. В Мережі представлені FM-станції Херсону, Донбасу, Полтави, Дніпропетровська. Способів налаштуватися на потрібну хвилю існує багато. За допомогою пошукових серверів www.yandex.ru, www.rambler.ru чи подальшим введенням веб-адреси можна вибрати радіостанцію, яка в даний момент буду до вподоби.

Першою радіостанцією в Україні, яка розпочала свою роботу в реальному часі в Інтернет, була хвиля “Радіо Люкс” (Люкс FM). Творці цієї FM-станції Р.Андрєнко та С.Кривенко, працювали раніше над створенням студентської радіостанції “Люкс”. Експеримент виявився досить вдалим, про що свідчить той факт, що у Львові “Люкс FM” має зараз найвищі рейтинги. З 1 жовтня 1995 року ця FM-станція розширила своє мовлення на Київ та Житомир.

Сьогодні сітка охоплює більше міст України, а веб-версія відповідно доступна всім користувачам Мережі. Серед вітчизняних радіостанцій, що працюють в Інтернет, “Люкс FM” вперше використали повністю комп’ютерну графіку. Цей сайт виправдано вважають найкращим серед подібних українських сайтів. Отже “Люкс FM” не тільки цікаво слухати, а й розглядати. Завітавши на цю сторінку, можна вибрати одне з трьох вікон: історія, структура, фотогалерея. У першому вікні маємо змогу прочитати про ідею створення радіостанції, третє вікно – відповідно фотозбірка. “Структура” являє собою побудову мовлення “Люкс FM”.

Графічно це виглядає як симпатичний будиночок, у вікнах якого сидять мультиплікаційні двійники ведучих цієї радіостанції (Ігор та Діана, Доцик та Шльома).

Ще однією станцією FM-діапазону, яка представлена у інтернет-версії, є всеукраїнська хвиля “Довіра Ніко FM”. Вона значно програє попередній у графічному оформленні (воно просто відсутнє).

Експериментальне мовлення було розпочате цією станцією 21 жовтня 1998 року. В системі Real Audio “Довіра Ніко FM” здійснює свою трансляцію з 6 години ранку до 2 години ночі.

Як приклад регіональної радіостанції, яка працює в Інтернет, можна розглянути Radio Mix (Дніпропетровськ). Сайт цієї хвилі практично нічим не відрізняється від інших йому подібних. Графіка залишає бажати кращого. Шляхом активізації миші можна встановити курсор на потрібний рядок:
  • міські новини;
  • музичні новини;
  • афіша;
  • наша програма;
  • архів;
  • live.

Таким чином на дисплей буде виведена потрібна інформація. Одночасно є можливість послухати мовлення Radio Mix.


Необхідно зазначити, що ефір радіостанцій в Мережі триває чітко визначений час. Якщо ж говорити про якісь звуку в Мережі, то вона значно поступається відповідному мовленню на радіохвилях. Умовно кажучи, після 4-5 секунд мовлення у Інтернет-радіо з’являється секундна пауза, що значно знижує легкість сприйняття інформації. Цьому перешкоджають також постійні звукові перешкоди та шуми, які виникають внаслідок різниці у швидкості сигналу.

Інтернет дає широкі можливості вибору потрібної радіостанції за форматом, мовою, тощо. Якщо ж Інтернет-радіо поступається традиційному радіо Попова в якості, то безперечно виграє за рахунок саме широких можливостей пошуку. Коли завітаєте до Online Radio Guide чи до www.radio.net, можна побачити розподіл радіостанцій за форматом та країною. Таким чином, якщо користувач має на меті прослухати всі можливі радіостанції, які спеціалізуються на джаз-музиці, він отримає унікальну можливість це зробити. У випадку, коли цікавить не так формат, як мова станції, можна вибрати країну, мова якої більше до вподоби: від Росії до Зімбабве.

Чимало представників сучасного покоління вважають, що пройшли вже ті часи, коли за допомогою якісного приймача можна було отримати естетичне задоволення. Проте зараз у Інтернет ми маємо можливість отримати унікальне відчуття: прослухати будь-яку станцію, яка веде мовлення у форматі real audio.

Відшукати потрібну хвилю у безкрайній Мережі може допомогти також сайт, який був створений у Масачусетському технологічному інституті: пошуковий механізм, який враховує географічні координати користувача, відшукає потрібну станцію серед 9 тисяч. Тут знаходиться величезна база даних не тільки про радіостанції, які ведуть трансляції своїх передач в Інтернет, але й звичайних. Адреса цього сайту: wmbr.mit.edu/stations/

За останні 40 років було чимало прогнозів стосовно того, що золотий час радіо вже пройшов, що популярність його вже йде на спад. Причиною цього став бурхливий розвиток нових засобів масової інформації, які повинні були витіснити радіо.

Закони про радіомовлення, які були прийняті у другій половині 90-х років у багатьох країнах, встановили порядок. Згідно з яким, чимало станцій увійдуть у Цифровий Час. Ці акти схвалені у період буму навколо Інтернет, коли мультимедіа стають реальністю.

Радіо – дуже гнучкий та демократичний засіб масової інформації. Про це каже той факт, що йому вдалося вижити у другій половині ХХ століття. Сильні сторони та переваги радіо забезпечують йому статус ефективного медіа в час цифрових технологій. А стосунки між слухачами і станціями дарують великі сподівання щодо їх майбутнього.

Можливості DAB, які вдало доповнюють сильні сторони радіо, говорять про те, що воно має майбутнє в час мультимедіа. Хоча протягом дня воно вже не об’єднує людей та нації, як це було у 30-ті роки, вранці радіо безперечно домінує. Люди до цього часу вважають, що радіо належить їм. Зовсім інша точка зору виникає стосовно телебачення. Можливості радіо та радіомовлення будуть змінюватися, проте саме поняття “радіо” назавжди залишиться у думках та серцях людей.

Створюючи нові радіостанції у Мережі, ми маємо унікальну можливість поєднати вербальне та візуальне сприйняття інформації. Це ще не буде телебаченням, а залишиться цікавим видом радіо з відеорядом. В майбутньому кількість радіостанцій неодмінно збільшиться, як у світі, так і в Україні. Тривалий розвиток цифрового аудіомовлення (DAB) дасть можливість збільшити їх кількість.

Риси характеру слухачів з часом змінилися, проте їх відданість улюбленому засобу масової інформації залишилася такою ж. Незважаючи на широкий вибір нових технологій, теза про те, що слухачі відмовляються від нього, не має підстави. Поява нових технологій, зокрема Інтернет, надасть радіо нового дихання, бо збільшить його аудиторію та можливості.

Як телебачення, радіо відкрито для цифрової революції. Чимало станцій почали експерименти з DAB, а законодавчі акти багатьох країн допомагають розвитку і впровадженню DAB. Переваги DAB можна охарактеризувати таким чином:

1. Якісний звук (як на CD). FM дає звук високої якості, а DAB

відшліфовує його до ідеального.
  1. Збільшення діапазону послуг. Однією з особливостей цифрової технології є те, що вона робить використання спектру мовлення більш ефективним. Це означає, що спектр послуг, які запропоновані слухачам, буде ширшим. Наприклад, станція зможе транслювати одну програму музики з високою якістю чи дві мовні програми.
  2. Легкість налаштування. Налаштування на станцію буде здійснюватися одним рухом кнопки. Для станцій, які транслюються по всій країні, важливою перевагою буде те, що вони матимуть одну частоту.
  3. Додатковий інформаційний сервіс. Технологія дозволяє переводити і виводити інформацію на дисплей приймача. Це можуть бути новини, довідкова інформація, текстові версії будь-якої періодики, реклама, навігаційні карти для автомобілістів. Екран надає необмежені можливості для рекламодавців.


Для більшості слухачів прихід DAB буде означати ще більше розширення вибору.

Впровадження DAB буде тривати ще не один рік. Перші приймачі з’являться в автомобілях. Історія з FM знову повториться, проте слухачі не зразу замінять усі приймачі у себе вдома.

За підрахунками дослідника журналістики О. Копиленка, щоб досягти нинішнього інформаційного розвитку США, іншим країнам потрібно щороку витрачати на цю галузь 50 мільярдів доларів протягом найближчих десятиліть – до 2020 року.

Зрозуміло, для “бідної” України це завдання виглядає нереальним. Але це з точки зору все тих же всесильних чиновників, які продовжують “правити бал” у нашій країні. Потрібно іншими, незаангажованими очима подивитись на можливості комп’ютерної індустрії.

Досвід цивілізованих держав вчить, що комп’ютеробудування є єдиною галуззю в світовій економіці, яка не знає спаду, і за своїми темпами давно випередила навіть космічну галузь. Десятирічний пріоритетний розвиток галузі комп’ютеробудування дозволяє будь-якій державі майже впритул наблизитися до країн-лідерів людської цивілізації. В цьому переконує насамперед практика азіатського регіону, а саме Південної Кореї, Сінгапур, Індії, Малайзії, Гонконгу, Тайваню.

Потрібно усілякими шляхами розвивати інформаційні технології, переводячи на комп’ютеризовані “рейки” передусім національну систему ЗМІ. На жаль, цей процес життєво важливий не тільки для конкретних редакцій, а й усієї української журналістики як “четвертої влади”, що презентує свою країну на міжнародній арені, тільки-но розпочинається, відбувається повільними темпами.

Українські електронні засоби масової інформації досить повільно розвиваються, займають належну їм нішу. На відміну від них, російські мас-медіа, які представлені в Інтернет, існують вже у достатній кількості. Створення в Мережі таких радіостанцій, як “Радио 101 Москва”, яке здійснює свій прямий ефір у Інтернет за адресою www.101.ru чи радіо “Super Nova” (www.supernova.relc.com), говорить вже про те, що Інтернет з часом стає одним з якісних та доступних засобів масової інформації.

________________________________________


Кому “світить” майбутнє: мобільному супутниковому зв'язку через Інтернет чи IP-телефонії?

Автор невідомий


Фантастичні фільми середини двадцятого сторіччя описували двадцять перший вік як перевагу високоінтелектуальних технологій: роботи виконували всю рутинну роботу і людство було цілком урятовано від фізичної праці, весь світ обплели мережею глобальних телекомунікацій, а відеоконференції в режимі реального часу стали звичайним явищем для будь-якого громадянина. Незалежно від того, чи думаємо ми, що живемо в XXI ст. сьогодні чи вступимо в нього 1 січня 2001 р., можна сказати однозначно: велика частина пророкувань фантастів поки що не збулася. Одним із найбільш амбіційних планів теперішньої цивілізації вважається створення глобальної телекомунікаційної інфраструктури. Без сумніву, рано чи пізно, а, можливо, навіть найближчим часом ми виявимося в інформаційному середовищі, коли подзвонити в намібійську глибинку буде нітрохи не складніше, ніж приятелю, що живе в сусідньому будинку.

Космічні розробки перестали бути ідефіксом для урядів України і США після закінчення холодної війни. Натягнуті політичні відношення і, як наслідок, гонка озброєнь багато в чому сприяли розвитку аерокосмічної промисловості в обох країнах. Проте треба буде десять років для того, щоб вона, пустивши корені у світовий ринок, одержала новий імпульс і вперше за довгий час відчинила доступ корпоративним замовникам до закритих технологій. Ідеї не змусили себе довго чекати, і незабаром з'явилися перші компанії, що сповідають ідею всесвітньої телефонізації за допомогою ряду низькоорбітальних супутників, що виступають у ролі трансляторів сигналу. Укривши планету зонами упевненого прийому, можна створити телекомунікаційну систему з необмеженими можливостями роумінгу для клієнтів. Почалося практичне втілення задумів. Проте історія знову розпорядилася по-своєму.

Після підготовчих робіт у листопаді 1998 р. вступив у дію проект Iridium компанії Motorola. До цього в засобах масової інформації йшло активне просування послуги, що, утім, було нескладно, тому що Iridium у той час був єдиним реально функціонуючим сервісом в області глобальних комунікацій. Абонентний устрій - супутниковий телефон (їх випускала не тільки Motorola, але і японська компанія Kyocera) коштувала біля 3 тис. дол., а хвилина розмови з віддаленими кутками Землі могла обійтися в $10, що, звичайно, ніяк не сприяло підвищенню принадності цього виду послуг для основної маси населення, хоча, справедливості заради, варто зауважити, що проект знайшов шанувальників і в США, і в Західній Європі, і навіть у країнах СНД. Через десять місяців Motorola подала на розгляд документи про оголошення її банкрутом. Довгі пошуки покупця або інвестора не увінчалися успіхом, 17 березня теперішнього року сервіс відключили.

Як уже відомо, прохання Motorola було задоволено, і найближчим часом супутники Iridium будуть спалені в атмосфері Землі, якщо компанії так і не вдасться знайти бажаючих набути устаткування, що залишилося. У Києві оренду терміналів і послуги зв'язку намагалася пропонувати Golden Telecom, оператор мобільного зв'язку в стандарті GSM 1800. У свій час у кулуарних бесідах її співробітники розглядали Iridium як засіб рішення проблеми обмеженої зони покриття.

Британська компанія ICO Global Communications, що розробила бізнес-план, який дечим відрізнявся від Iridium, і у випадку успіху обох підприємств отримала б статус основного конкурента, оголосила себе банкрутом приблизно тоді ж. І причина виявилася тією ж - високі розцінки перешкоджали розширенню кола користувачів. Компанії нічого не залишалося, як покривати непомірно високі витрати на кваліфікований персонал і високотехнологічні ресурси доти, поки не закінчилися гроші на банківському рахунку.

У рамках проекту Teledesic, створеного Крейгом МакКоу (Craig McCaw) і Біллом Гейтсом (Bill Gates), із робочою назвою Internet in the Sky (Internet у небесах), на даний момент усе ще продовжуються розробка і доповнення бізнес-плану, причому автори його дуже обережно ставляться до витрат і галасу навколо свого імені. Білл Оуенс (Bill Owens), глава корпорації Teledesic, у своєму інтерв'ю в газеті "Financial Times" підтверджує: "Розробка бізнес-плану для Teledesic є надзвичайно важкою справою саме через постійну зміну кон'юнктури ринку. Те, що дорого сьогодні, завтра може нічого не коштувати, а якщо ми не упевнені у своїх витратах, то і пророчити прибутки досить тяжко". Початок надання послуг запланований на 2004 р. У той же час саме Teledesic врятувала від загибелі ICO Global Communications, коли остання звернулася в судові інстанції для визнання її банкрутом. Найближчим часом аналітики очікують остаточного злиття обох корпорацій.

Невизначена доля й у компанії Globalstar, що є дочірнім підприємством телекомунікаційної корпорації Loral Space & Communications. У березні цього року, у надії залучити колишніх клієнтів Iridium, вона знизила ціни на 25%. До оголошених знижок мобільний телефон Globalstar коштував біля $1500, хвилина розмови обходилася в середньому в $1,5. Між іншим, аналогічні тарифи на послуги звичного сьогодні стільникового зв'язку були усього три-п’ять років тому. Про готовність підтримати амбіції молодої фірми у своєму річному звіті, опублікованому в квітні 2000 р., заявила і компанія "Зв’язокінвест". Зокрема, найбільша телекомунікаційна компанія України планує в цьому фінансовому році побудувати на території країни три наземні комунікаційні станції Globalstar. Керівництво останньої не приховує, що її успіху, можливо, буде сприяти надалі невдача проекту Iridium, тому що ринок глобальних комунікаційних послуг просто не зміг умістити декількох значних гравців одночасно, і хтось повинен був просто піти. Проте серед експертів існує й інша думка. "Вся індустрія супутникової телефонії заснована на фільмах про Джеймса Бонда", - вважає Хершель Шостек (Herschel Shosteck), директор Hershel Shosteck & Associates, що спеціалізується на аналізі ринку телекомунікаційних послуг. -- "Ні сьогодні, ні десять років тому цей ринок не в змозі створити клієнтську базу навіть для однієї компанії". Ще в 1990 р., займаючись інвестиційним консалтингом для AT&T, Шостек негативно оцінив спроби Iridium вийти на споживчий ринок.

Британська компанія Inmarsat настроєна більш оптимістично. На міжнародній виставці Telecom'99, що відбулася торік у Женеві, вона запропонувала свої послуги значним авіалініям. Програма супутникового доступу до Internet, на думку представників Inmarsat, дозволить істотно підвищити перелік послуг, запропонованих авіапасажирам. Для цього кожний літак повинен бути оснащений прийомопередавачем супутникового сигналу і відповідного устаткування, що забезпечить зовнішній канал пропускною спроможністю 64 Кbps. Довгий час спеціалісти в області аеронавтики вважали подібні рішення принципово неможливими, оскільки літак досить важко оснастити потужною антеною, до того ж авіалайнер знаходиться в постійному прямуванні до супутника. Inmarsat підтверджує, що на сьогоднішній день ці проблеми вирішені за допомогою запатентованих технологій. Першим клієнтом компанії (ще до Telecom'99) стала британська фірма BT Skyphone, дочірнє підприємство British Telecom.

Останній рік Inmarsat удалося завершити з прибутком, проте потім її керівництво прийняло рішення про інвестицію в проект ICO Global Communications. Mайкл Сторі (Michael Storey), генеральний директор Inmarsat, на питання про майбутнє його компанії в зв'язку з недавнім крахом Iridium відповів: "Ми трохи інші, не такі амбіційні, і якщо нам удасться збільшити число клієнтів із рівня минулого року (коли послугами Inmarsat скористалося 183 тис. споживачів) до півмільйона користувачів, то ми станемо прибутковою компанією з мільярдним оборотом". У випадку Inmarsat вартість мобільного телефону складає $2000, а середня вартість хвилини дзвоника за міжнародним тарифом -- $2,5. У Києві термінали Inmarsat, через велику антену, скоріше, нагадують валізки "дипломат", ніж мобільні телефони. Вони демонструвалися на комп'ютерних і комунікаційних виставках, проте про їхню підтримку в Україні поки що нічого не відомо.

На відміну від Globalstar, якій належать 52 супутника, і Iridium, що встигнула запустити 66 низькоорбітальних устроїв, у розпорядженні Inmarsat знаходиться усього 9 літаючих прийомопередавачів. Секрет менших витрат простий: Globalstar і Iridium віддали перевагу запуску низькоорбітальних супутників (LEO -- Low Earth Orbit), а спеціалісти Inmarsat вибрали геосинхронну орбіту (GEO -- Geosynchronous Earth Orbit). Різниця між двома стандартами велика: якщо устрої Iridium знаходилися на висоті 500 км від поверхні Землі, то до найближчого супутника Inmarsat потрібно пролетіти 36 тис. км. Мінусом GEO є високий рівень перешкод і непомірні для мобільного користувача вимоги до абонентського устрою, проте компанія заявляє про закінчення розробок нової серії супутників, що дозволять вирішити множину проблем. На сьогоднішній день Inmarsat займається активним маркетингом своєї мережі GAN (Global Area Network), що забезпечує послуги Mobile ISDN за протоколом Mobile IP, а це, крім всього іншого, і мобільний доступ, що користується попитом, до Web, електронної пошти і послуг e-комерції.

На думку аналітиків, "кровним ворогом" супутникової телефонії, є, як не дивно, стільниковий зв'язок, а точніше, його зростаюча популярність і розширення роумінгу. Після об'єднання Vodafone-AirTouch і німецького концерну Mannesmann Джефф Влодарчак (Jeff Wlodarczak), фінансовий аналітик компанії CIBC Oppenheimer, заявив: "Вісім років тому ніхто і не припускав, що незабаром можна буде мати мобільний телефон, що працює по всій Європі". У той же день Влодарчак понизив інвестиційну оцінку проекту Globalstar.

Джефф Гудфеллоу (Geoff Goodfellow), відомий у минулому експерт індустрії телекомунікацій, а сьогодні приватний інвестор, дав таку оцінку перспективам розвитку супутникової телефонії: "Globalstar, так само як і Iridium, є рожевою мрією і грандіозними планами телекомунікаційних корпорацій. По суті, уся супутникова телефонія – це індустрія з обсягом у нуль мільярдів доларів". Примітно, але приблизно таку ж думку висловив і генеральний директор Inmarsat на питання про компанію Teledesic як ймовірного конкурента. "Вони йдуть на приводові у своєї мрії", – заявив Майкл Сторі, не забув згадати, що бізнес-план Inmarsat включає хоч і не занадто амбіційні, але реально досяжні цілі.

У цьому році британська Inmarsat збирається вийти на фондовий ринок для притягнення інвестицій. На сьогоднішній день компанія намагається розширити комплекс своїх послуг, щоб уникнути вузької спеціалізації, що стала ахіллесовою п’ятою Iridium. Тим же самим останнім часом займається і ICO Global Communications, яку із фінансової ями завзято намагається витягнути Крейг МакКоу. Керівництво ICO нещодавно оголосило про свої плани у недалекому майбутньому надати повний спектр мобільних Internet-послуг. Аналітики з іронією відзначають, що, можливо, це рішення є єдино правильним із тих, що були прийняті керівництвом ICO Global Communications.

IP-телефонія: альтернатива або конкурент?

Бурхливий розвиток Internet спричинив за собою появу цілого ряду мереж, скажемо так, що супроводжуються ідеями. Одна з них -- передача голосу через IP-мережі (VoIP -- Voice over IP), або IP-телефонія.

Розмови про перспективи IP-телефонії ведуться вже протягом декількох років, проте про масове її поширення промова поки не йде: за деякими оцінками, за минулий рік кількість дзвоників через IP-мережі склало усього біля 4% усіх телефонних дзвоників. Навіть у корпоративній сфері, де, на думку багатьох експертів, технології IP-телефонії повинні були знайти застосування, в першу чергу, просування вперед хоч і не такими темпами, як можна було б припустити декілька років тому. Для цього є цілий ряд причин. У їхньому числі називаються, наприклад, відсутність засобів керування єдиними мережами передачі голосу і даних (зниження витрат на керування, що досягається за рахунок переходу до єдиних мереж, розглядається як одна з основних переваг IP-телефонії), нерозвиненість єдиних стандартів взаємодії в таких мережах, що виражається, за словами спеціалістів, у відсутності широкої підтримки функцій, необхідних для реалізації потенційних можливостей технології VoIP у різноманітних областях (а не тільки для безпосередньо телефонного зв'язку), недостатня надійність IP-мереж, у першу чергу Internet, і, звісно ж, невисока якість.

Відверто кажучи, останнім часом уже почало складатися враження, що IP-телефонія може стати ще однією "вічно перспективною" технологією, але, схоже, це не так: на теперішній рік багато аналітиків пророкують значний підйом у даній області.

За їхніми твердженнями, варто очікувати навального збільшення кількості провайдерів Internet і телекомунікаційних операторів, у яких телефонні розмови через IP-мережі будуть входити в число стандартних послуг. При цьому спостерігачі відзначають сильно зрослу маркетингову активність головних провайдерів в області IP-телефонії – Net2Phone i Basis, ITXC і Delta Three, – почасти стимульовану притягненням додаткових інвестицій за рахунок випуску у вільне обертання їхніх акцій (згадані чотири компанії провели дану процедуру наприкінці минулого року). Крім того, буквально днями про покупку 32% акцій Net2Phone, що обслуговує біля 40% усіх дзвоників через Internet, оголосив не хто інший, як AT&T. Загальна сума інвестицій телекомунікаційного гіганта в Net2Phone оцінюється в 1,4 млрд. дол., причому він одержав право першочергового викупу частки, що ще залишається в теперішнього власника Net2Phone -- напівпровідникової компанії IDT, тобто цілком ймовірний перехід Net2Phone під повний контроль AT&T.

Інвестували свої засоби в Net2Phone і дві головні Internet-компанії -- Yahoo і America Online. Правда, масштаби інвестицій у них набагато скромніші -- приблизно по 150 млн. дол. Тут же можна відзначити той факт, що клієнт Net2Phone умонтований у нову версію браузера від America Online -- Netscape 6.

Ну, якщо уже промова зайшла про інвестиції, варто згадати про те, що фірми--постачальники апаратного і програмного забезпечення для IP-телефонії, як відзначають фінансові аналітики, із недавніх пір є об'єктом пильної уваги з боку венчурних компаній.

Інший момент -- стандарти. Отут незабаром теж очікується дуже серйозне просування вперед: наприклад, по твердженнях представників робочої групи Internet Engineering Task Force (IETF), шість із восьми напрямків її роботи в області протоколів пов'язані з IP-телефонією.

А що ж виробники? Ідея передачі голосу через IP-мережі впевнено знаходить підтримку й у їхньому середовищі. Розробка рішень на базі VoIP ведеться цілим рядом компаній. Деякі з них були подані зовсім нещодавно, зокрема, під час конференції Voice On the Net.

Так, Cisco анонсувала біля десятка нових продуктів для корпоративної IP-телефонії, побудованих у рамках її архітектури AVVID (Architecture for Voice, Video and Integrated Data). У їхньому числі, наприклад, два нових IP-телефони, що підтримують функції традиційної і IP-телефонії, новий сервер Media Convergence Server (MCS) 7835, що управляє по CallManager 3.0, а також інтегровані шлюзові модулі (один аналоговий і два цифрових) і модулі, що комутує, 10/100 Ethernet з умонтованими функціями Qo для сімейства комутаторів Catalyst 6000.

Компанією Vocaltec була подана система IP-телефонії для постачальників послуг і інформаційних центрів UniPOP, що одночасно підтримує функції дзвоників із телефону на комп'ютер, із телефону на телефон і з факсу на факс.

Lucent Technologies разом із фірмою CNM Network, що обслуговує одну з найбільших в Америці приватних мереж VoIP, продемонстрували працюючу в рамках цієї мережі уніфіковану службу обміну повідомленнями. До речі, на думку ряду експертів, саме такі служби незабаром можуть стати одним з основних застосувань систем передачі голосу через IP-мережі.

Також привернула увагу спостерігачів участь у Voice On the Net компанії MCI WorldCom. Очікується, що найближчим часом вона обнародує свою нову стратегію в області корпоративних об'єднаних мереж передачі голосу і даних.

Що ж, як бачимо, Internet-телефонія дійсно залучає до себе усе більше уваги. Деякі великі її прихильники вважають навіть, що в найближче десятиліття вона цілком замінить теперішню телефонну інфраструктуру. Навряд чи, звичайно, таке можливо. Але от припущення про те, що незабаром (може бути, уже цього року) кількість користувачів засобів VoIP помітно зросте, здається цілком реальним.

___________________________________


Супутникове телебачення

Наталія Ковальчук


Київ. Вулиця Мельникова, 42. Національна телекомпанія України. Ця потужна будівля розташована поблизу Інституту журналістики. І кожному, хто проїжджає повз це приміщення, кидаються в очі телевізійні тарілки. Вони схожі на ті, що дивляться в небо мало чи не на кожному київському будинку. По-простому – тарілки, а по науковому, телевізійні супутникові антени – ознака новітнього телевізійного простору.

Кілька десятків років тому на безмежній території СРСР далеко не скрізь була можливість приймати водночас сигнал Центрального телебачення. Інформація до районів Великого Сходу доходила із запізненням аж поки, на той час, нова система космічного телевізійного зв’язку почала свій розвиток. Перші запуски супутників для розповсюдження телевізійних сигналів почали давати ефект у 70-х роках. Це були телевізійні станції “Орбіта”. Завдяки супутникам вдалося покрити телевізійним сигналам 90 відсотків території СРСР.

Так почалася історія нового супутникового телебачення. Радянські технології аж ніяк не поступалися зарубіжним, а по деяким позиціям перевищували їх. З території СРСР почали робити запуски супутників, які передають телевізійний сигнал в інші країни, зокрема Японія, США. З часом використанні супутникового телебачення набирає обертів. Варто згадати перші телевізійні мости, що проводило колишнє Центральне телебачення, а згодом й українське телебачення між Києвом та Бірмінгемом, Києвом та Чікаго.

Так виник новий жанр телебачення – телемости, які мали досить високий рейтинг у телеглядачів. Адже ефект “присутності”, який притаманний лише телебаченню, дозволив глядачам спілкуватися з абсолютно різними континентами. Шкода, що цей жанр призабутий сьогодні, адже таке спілкування дає найбільший ефект зображальних засобів.

Світове телебачення використовує супутникове телебачення щохвилини і щосекунди. Давайте уявимо, що раптово відключився чи вийшов з ладу супутниковий зв’язок. І ось якими будуть наслідки: припиняться прямі трансляції спортивних змагань, залишаться без сигналу величезні території, припиниться цілодобова подача новин.

Одним словом, сучасне телебачення у великій залежності від новітніх телевізійних передавальних технологій. Варто зазначити, що багаті країни, як правило, вже не користуються ретрансляторами, а їх функції взяв на себе супутник.

Як використовується супутниковий телевізійний зв’язок в Україні? В домашніх умовах це насамперед супутникові телеканала, завдяки наявності супутникових антен. У великій залежності від супутника – кабельне телебачення, яке практично на 70% залежить від супутникового. Скажімо, у Києві процент власних телевізійних програм кабельного телебачення - незначний, а натомість, кабельне телебачення ретранслює місцеві телевізійні канали та супутникові. Через супутник транслюються практично всі зарубіжні телестанції для домашнього користування.

Україна підписала угоду проходження до всесвітньої мережі “Євробачення” ще 1993 року. Відтак почалася нова ера української тележурналістики. Скажімо, до підписання цієї угоди, телеглядачі черпали зарубіжну інформацію, як правило, з передач російських телеканалів. Входження України до “Євробачення” дозволило налагодити власні телепорти до прийому сигналів каналу “Євробачення” та французької телекомпанії “ІГ”.

В апаратно-студійному комплексі “Сирець” є кілька виробничих кімнат, де водночас приймаються телесигнали “Євробачення”. За розкладом, який щотижня надходить до міжнародного відділу Національної телекомпанії України із Женеви (штаб-квартири “Євробачення”) поступає інформація про програми телематеріалів до країн, які входять в цю мережу. Скажімо, спортивні новини передаються через супутник двічі, практично протягом доби подаються новини, а ще новини кіно, телебачення, інформація для дітей та новини моди.

Наскільки важлива ця ділянка роботи тележурналіста? Насамперед, найважливіший фактор – оперативність. Адже часто новини передаються через супутник з місця події. Зокрема, відомі американські телекомпанії будь-яке сенсаційне повідомлення передають, як правило, у прямому ефірі, використовуючи для цього потужну техніку як знімально-передавальну, так і засоби пересування (вертольоти, судна).

Скажімо, російський телеканал “НТВ” практично всю свою телепродукцію поширює через систему “супутника”. Тут не завадить висловити задоволення від роботи російських колег, які й тепер досить часто використовують жанр телемостів, як правило внутрішньоросійських. Війна у Чечні змусила російські електронні мас-медіа широко використовувати жанр телемосту. Зазвичай, це прямі включення “гарячих чеченських точок”, коли у прямому ефірі ведуться діалоги розмови між журналістом у студії і журналістами із території бойових дій.,

Українське телебачення також використовує такі жанри, як наприклад, під час висвітлення важливих політичних візитів президента України Л. Кучми до країн: США, Китаю.

Ведеться розмова між ведучими у студії та з місця події. Та, нажаль, через дороговизну передачі сигналу, доводиться відмовлятися від “супутника”. А відтак втрачається головний принцип інформаційного жанру – оперативність.

Чи стане Україна країною з розвиненою мережею супутникового телебачення? Навряд чи вдасться скоро зробити успіх у цій справі. Брак фінансів не дозволяє втілити задуми ініціаторів. Хоча, в Україні є потужний космічно-будівний комплекс для будівництва супутників, та через відсутність грошей чи кредитів, справа просувається повільно. Ідея створення власного супутникового телебачення в Україні не нова. Є велика потреба у розвитку цієї системи, адже старі ретранслятори надто дорогі в обслуговуванні. Й досі частина телеглядачів України не має можливості впевненого прийому телепрограм УТ. Це і Крим, Закарпаття, прикордонні районі. Супутник міг би вирішити цю проблему, а відтак мільйони українців за межами України отримали б змогу мати прийом українських телеканалів, наприклад, у Австралії, Канаді, США, на Далекому Сході, Чукотці.

Супутникове телебачення ще довго триматиме пальму першості серед усіх телевізійних технологій, бо воно надає найширші можливості для телевізійного виробництва.

Супутникове телебачення – поняття загальне, воно означає передачу і приймання телевізійного сигналу через штучний супутник Землі. Безпосереднє телевізійне мовлення (БТМ) – це мовлення, яке здійснюється прямо зі супутника на домашні телеантени споживачів. Розробка і використання супутникових систем перш за все створювались для вирішення військово-технічних задач. До середини 80-х років значна частина із запущених у всьому світі декількох тисяч супутників слугувала для військової розвідки та зв’язку. В громадському зв’язку, спочатку супутники використовувались як новинка технічного порядку (покращувалась якість сигналу, розширювалась аудиторія). Про це можна судити з розвитку вітчизняних систем супутникового мовлення.

До 1967 р. в СРСР була створена перша в світі супутникова система “Орбіт”. Близько ста приймальних станцій у районі Сибіру, Дальнього Сходу, Середньої Азії і Крайньої Півночі (аналогічних військових станцій) забезпечували збільшення кількості глядачів ЦТ більше, ніж на 20 мільйонів чоловік. Але приймальні станції “Орбіта” – споруди досить дорогі. Більш економна система “Екран”. Перший супутник цієї системи був запущений в 1976 р. Зона захвату складала близько 10% території країни.

В 1979 р. була введена вдію нова система супутникового мовлення “Москва”, створена на базі супутника “Горизонт”. Використання мережі супутників і наземних трансляційних ліній дозволила забезпечити по всій території Радянського союзу прийом двох програм ЦТ. вІдкрилась можливість для будь-якої регіональної телевізійної станції передавати свої програми через супутники на будь-яку територію.

Нарешті, супутникове мовлення є однією з численних галузей супутникової техніки, яка цікавить нас у зв’язку з прямим телевізійним мовленням. Саме воно дозволило говорити про вступ людини в “епоху глобального телебачення”, “телебачення без меж”.

Як відомо, не всі країни виводять на орбіту супутники. Такі проекти потребують величезних капіталовкладень, тому у них існує міжнародне розділенні праці. Наприклад, супутник може бути виведений французькою ракетою, технічне обслуговування візьме на себе Люксембург, розробку і збут індивідуальних антен здійснить англійська компанія, основними інвесторами будуть скандинавські країни. В Україні існує ряд міжнародних організацій такого типу, наприклад, “УкрСат”, “Євробачення”.

АТ “УкрСат” (до листопада 1998 р. АТ “Романтіс-Україна”) багатопрофільна організація, яка успішно поєднує операторську діяльність в декількох напрямках з власним виробництвом супутникового та мережевого обладнання. Це дозволяє забезпечити виконання всіх видів робіт по створенню інформаційних систем будь-якої складності “під ключ”: починаючи з уточнення вимог до системи, її проектування і операторського та технічного супроводу створеної системи.

В Україні АТ “УкрСат” перш за все відомий як провідний оператор супутникового зв’язку. З 1995 року це товариство обслуговує та розвиває власний центр правління системою супутникового зв’язку, який на сьогоднішній день є найпотужнішим супутниковим центром в Україні. За допомогою супутникового центру АТ “УкрСат” обслуговується понад 300 розташованих по всій території станцій супутникового зв’язку, встановлених спеціалістами товариства. Користувачі отримують всі потрібні види інформаційного обслуговування:
  • передачу даних;
  • місцевий та міжнародний телефонний зв’язок різного класу;
  • дротовий, транковий або супутниковий зв’язок;
  • доступ до мережі Інтернет;
  • радіопошуковий (пейджинговий) зв’язок;
  • всі види мультимедіа-послуг, в тому числі і відео-конференції.


Цифрове теле- та радіомовлення вже давно довело свою безперечну перевагу при передачі сигналу в порівнянні з аналоговими системами передачі інформації.

Завдяки передачі телевізійного і аудіосигналу у цифровій формі при посередництві геостаціонарного супутника, з’являється можливість приймати сигнал із значно нижчим співвідношенням сигнал-шум та більш високою якістю сигналу.

Таким чином за допомогою одного вихідного каналу з передаючого центру є можливість транслювати декілька телевізійних сигналів високої якості і також декілька радіоканалів CD-якості по всій Україні.

При цьому можна керувати правом доступу до інформації, що приймається, кожному віддаленому абоненту – ця функція забезпечується так званою Системою Умовного Доступу.

Кодер, що працює в стандарті MPEG-2 дозволяє стиснути потік телевізійного сигналу приблизно в 50 разів, шляхом скорочування вміщуваної в складі сигналу інформаційної надлишковості.

Європейський Союз Мовлення (ЄСМ) одна з найбільших професійних асоціацій на ринку мовлення в світі. Знаходячись в Женеві та маючи представників у всіх європейських регіонів, ЄСМ відстоює свої права на передавання головних спортивних подій, організовує паралельний обмін, стимулює і координує продукцію та забезпечує діяльність інших операційних та комерційних технологічних і стратегічних функцій. В своєму офісі в Брюсселі ЄСМ представляє інтереси суспільного мовлення всіх європейських інститутів.

ЄСМ була заснована в лютому 1950 р. та є піонером в радіо- та телемовленні в Східній Європі.

Крім активних представників в Європі, Північній Африці і на Близькому Сході, Союз має 48 асоціативних представників по всій території Європи. На світовому рівні ЄСМ співпрацює з об’єднаннями із інших континентів.

Незмінна мережа “Євробачення” базується на обміні програмами та новинами відтоді, як відбулася перша трансляція в Лондоні 1953 року, більшість новин на новинному та спортивному відео на європейський екран "качають" з ЄСМ. Кожен день доза матеріалу, що виробляється, є на національних новинних бюлетенях.

Кожен рік ЄСМ транслює близько 25 тисяч новин та 7700 годин спорту.

Телевізійна корпорація також важлива і впливова в сфері освітніх програм, змагання молодих музикантів, танцюристів і сценаристів.

Радіомовлення охоплює велике коло: музика, новини, спорт, освітні і юнацькі програми. Кожного року мережа Єврорадіо передає 2000 концертів і опер. Зараз головною метою у ЄСМ є стати першим у сфері сучасної музики. І, на кінець, ще одна мета – підняти рівень асоціативних членів, їх освітній ценз.

___________________________________