Стратегія розвитку Бердянського району на період до 2015 року зміст

Вид материалаДокументы

Содержание


Iii. основні пріоритети майбутнього розвитку
Iv. результати реалізації пріоритетних напрямів
I. потенціал бердянського району
Громадська свідомість
В медичній галузі району
Демографічна ситуація
Курортно-рекреаційна сфера діяльності
Бачення майбутнього, місія
Структура розробки та впровадження
SWOT- аналіз територіального розвитку
Слабкі сторони
2.1. Стратегічне бачення майбутнього.
2.3. Основні напрями розвитку регіону.
2.4. Принципи реалізації Стратегії.
Бердянського району до 2015 року
1. Агропромисловий комплекс
3. Курортно-туристичний, історико-культурний
Сильні сторони району
SWОТ-аналіз стратегічних перспектив
SWОТ-аналіз стратегічних перспектив
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4





Стратегія розвитку Бердянського району

на період до 2015 року


ЗМІСТ

стор.


ВСТУП


3

I. ПОТЕНЦІАЛ БЕРДЯНСЬКОГО РАЙОНУ


8

II. БАЧЕННЯ МАЙБУТНЬОГО, МІСІЯ РАЙОНУ

20

2.1. Стратегічне бачення майбутнього

21

2.2. Місія

21

2.3. Основні напрями розвитку району

22

2.4. Принципи реалізації Стратегії

22






III. ОСНОВНІ ПРІОРИТЕТИ МАЙБУТНЬОГО РОЗВИТКУ

БЕРДЯНСЬКОГО РАЙОНУ ДО 2015 РОКУ

3.1. Сучасний стан справ в пріоритетних галузях району

3.2. Операційні цілі та план дій

3.3. Управління впровадженням, моніторинг та оцінювання



24

24

30

37


IV. РЕЗУЛЬТАТИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРІОРИТЕТНИХ НАПРЯМІВ

РОЗВИТКУ



42

V. МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ

43

5.1. Організаційне забезпечення реалізації Стратегії

44

5.2. Фінансове та науково-методичне забезпечення

реалізації Стратегії


45















ВСТУП



У сучасній практиці органів місцевого самоврядування основним питанням є формування річного бюджету, що задає ключові параметри діяльності влади. В умовах недостатніх бюджетних надходжень постає завдання забезпечити: збалансованість та обґрунтованість витрат на власні та делеговані повноваження; збільшення надходжень по бюджету, в той же час не пригнічуючи ділової активності; оптимізацію витрат бюджету, перерозподіл видатків в галузі, де неможливе позабюджетне інвестування.

Основною проблемою територіальних одиниць є значний вплив суб'єктивних факторів (галузеве та територіальне лобіювання, тиск державних інституцій, групових інтересів представників населення тощо) на формування програм розвитку та бюджетних призначень, визначення системи пріоритетів розвитку території.

Культура муніципального самоврядування в розвинених європейських країнах свідчить про стійку практику стратегічного планування та цільового планування бюджету на основі прогнозів та програм соціально-економічного розвитку як засобу об'єднання зусиль приватного та суспільного секторів у досягненні визначених цілей розвитку територій. Включення України до загальносвітових процесів глобалізації та регіоналізації, її реальні кроки до інтеграції в Європейське Співтовариство вимагає запровадження сучасної моделі сталого розвитку територій, яка визначена у Посланні Президента України до Верховної Ради України “Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки” (червень 2002 рік) та Стратегії економічного та соціального розвитку України (2004-2015 роки) “Шляхом європейської інтеграції”, схваленої Указом Президента України від 28.04.2004 № 493/2004.

Нормативно-правовою базою розробки Стратегії розвитку Бердянського району на період до 2015 року (далі по тексту - Стратегії) є Конституція України, Закони України “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про місцеві державні адміністрації”, “Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України”, ”Про стимулювання розвитку регіонів”, постанова Кабінету Міністрів України від 21.07.2007 № 1001 ”Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року” та інші відповідні акти Президента України, Кабінету Міністрів України, рішення Запорізької обласної ради від 06.06.08 № 2 «Про стратегію регіонального розвитку Запорізької області на період до 2015 року».

Стратегічний план став результатом дебатів і переговорів, являє собою компроміс, в якому протилежні точки зору зійшлися на взаємоприйнятному варіанті. Участь у роботі робочої групи ґрунтувалася на засадах повної добровільності, самовідданості, безкорисливості. Під час розробки комплексу документів (стратегія, прогноз, програма) були визначені та задокументовані проблеми, цілі та пріоритети їх вирішення з урахуванням цілей та пріоритетів громади, бізнесових кіл, експертів, науковців, депутатів та фахівців райдержадміністрації та райради.

При розробці Стратегії розвитку Бердянського району було враховано досвід розробки Стратегії розвитку Запорізької області в рамках виконання інноваційного проекту “Україна-Канада: регіональне врядування та розвиток”, метою якого є створення демократичного процесу участі громадськості в розробці та реалізації ефективної регіональної політики, що сприятиме сталому регіональному розвитку.

Організаційний процес стратегічного планування забезпечила спеціально створена робоча група з розробки Стратегії розвитку Бердянського району (розпорядження голови райдержадміністрації від 23.08.2006 № 500). До її складу включено представників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, політичних партій, депутатів усіх рівнів, представників бізнесу, громадських об’єднань, преси, науковців.

Методичне забезпечення процесу стратегічного планування здійснювалось у різноманітних формах обміну вітчизняним та міжнародним досвідом:

- представники робочої групи брали участь у засіданнях обласної робочої групи з розробки Стратегії розвитку Запорізької області з залученням зарубіжних фахівців, у різноманітних тренінгах та “круглих столах” для стимулювання творчої активності учасників стратегічного планування, презентували презентаційні матеріали з стратегічного планування у районі;

- проведено три навчальні семінари з технології реалізації основних етапів забезпечення процесу стратегічного планування за участю експертів з розробки проекту „Канада - Україна”.

Науково-методичне забезпечення здійснювалось через участь представників робочої групи у міжнародному форумі з презентацією стратегічних передумов розвитку Бердянського району та бізнес-ідей для інвестиційного розвитку району; участі в науково-практичній конференції з розробки Стратегії розвитку Запорізької області, круглих столах. Було проведено анкетування представників політичних партій, членів робочої групи, представників органів законодавчої та виконавчої влади, населення. Анкети направлено до регіональної робочої групи. Для охоплення усіх верств населення до участі у розробці стратегії, було проведено конкурс творів „Бачення майбутнього рідного села” серед старшокласників загальноосвітніх шкіл. Учнями було написано 12 творів, серед яких визначено найкращі. Переможці нагороджені грамотами райдержадміністрації, найкращі твори були розміщені на сайті проекту „Канада - Україна” та опубліковані в пресі.

При розробці Стратегії розвитку Бердянського району використовувалось поєднання різноманітних методів інтерактивної взаємодії влади, бізнесу та громади:
  • розповсюдження максимально повної інформації щодо процесу стратегічного планування;
  • проведення консультацій з усіма зацікавленими і суспільно активними учасниками;
  • співробітництво при визначенні бачення, місії та спільних цінностей;
  • рівноцінні партнерські відносини в процесі розробки плану дій щодо реалізації Стратегії;
  • надання необхідних повноважень щодо прийняття та оцінки відповідних рішень, моніторингу ефективності реалізації Стратегії.

Використовувалось також різноманітне інформаційне забезпечення процесу стратегічного планування – презентації матеріалів розробки Стратегії, газетні статті, виступи на радіо, „кущові зустрічі” з депутатами різних рівнів. Через співпрацю з селищною, сільськими радами кожен мешканець району мав можливість висловлювати свої погляди щодо тих чи інших процесів, що відбуваються в районі, а також давати свою оцінку заходам проекту, ділитися враженнями і отримувати додаткову інформацію про процес стратегічного планування в районі.

Процес стратегічного планування здійснювався з серпня 2006 року по грудень 2007 року за послідовними етапами. Першим кроком стало проведення засідань робочої групи з розробки стратегії розвитку Бердянського району.

Подальшим кроком було проведення розширеного семінару „Формування бачення майбутнього розвитку Бердянського району” за участю експертів проекту „Канада - Україна”, селищного, сільських голів. До процесу планування залучилась молодь, яка в конкурсах шкільних творів яскраво-образно відобразила свої сподівання та інтереси.

Другий етап розробки Стратегії, присвячений оцінці поточної ситуації, започаткував семінар "Технології SWOT-аналізу в стратегічному плануванні розвитку Бердянського району. Учасники семінару провели поглиблений аналіз сучасного стану соціально-економічної ситуації в районі. Визначення сильних та слабких сторін, можливостей та загроз чітко окреслило цілий ряд проблем у найважливіших сферах життєзабезпечення населення. Для більш поглибленого аналізу проблем, що потребують нагального розв’язання як у цілому в Запорізькій області так і в районі, розставлення чітких акцентів та визначення стратегічних цілей, члени робочої групи прийняли участь у шести засіданнях круглого столу за визначеними основними напрямками: “Економіка” (05.02.2007); “Управління та самоврядування” (06.02.2007); “Туризм та культура” (07.02.2007); “Соціальна сфера” (08.02.2007); “Екологія” (09.02.2007); “Захист прав людини та гендерна рівність” (12.02.2007). Результати обговорень допомогли в визначенні основних напрямів розвитку району.

Третім кроком стало обґрунтування та вибір стратегічних цілей і пріоритетів розвитку Бердянського району. У складі робочої групи з розробки стратегії були створені цільові робочі групи за напрямками: культурно–історичний; інвестиційний; екологічний; аграрний; освітньо–науковий; курортно–туристичний; соціальний; розвитку місцевого самоврядування. У подальшому, на спільних засіданнях членів робочої групи з розробки Стратегії, цільових робочих груп, представників політичних партій, селищного та сільських голів було обрано три основних пріоритети майбутнього розвитку району - аграрний, інвестиційний, курортно–туристичний.

У зв’язку з тим, що одним із пріоритетних напрямків розвитку Запорізької області визначено курортно–туристичний, у рамках його розвитку представниками чотирьох районів області було розроблено Концепцію стратегії розвитку рекреаційного потенціалу приморських районів Запорізької області - Бердянського, Приморського, Приазовського та Якимівського. Спільно з партнерством „Канада - Україна” у м.Бердянську було проведено семінар та вироблено проект Концепції стратегії. Головами чотирьох райдержадміністрацій було підписано лист та направлено до облдержадміністрації з проханням розглянути проект Концепції стратегії та включити її до Стратегії розвитку Запорізької області. Бердянською райдержадміністрацією у квітні 2008 року на засіданні обласної координаційної ради з розробки Стратегії розвитку області було презентовано проект Концепції стратегії розвитку рекреаційного потенціалу приморських районів Запорізької області. Після обговорення та внесення змін він був включений окремим пунктом в Стратегію розвитку Запорізької області до 2015 року.

На четвертому етапі стратегічного планування (лютий–червень 2008 року), з метою отримання пропозицій та найбільшого ознайомлення мешканців району з проведеною роботою по розробці Стратегії розвитку Бердянського району, Бердянською райдержадміністрацією було підготовлено та проведено презентацію „Бердянський район. Стратегічні передумови та інвестиційні можливості”. На президії районної ради, кущових Днях депутата різних рівнів пройшло її обговорення, внесені пропозиції були враховані при подальшій розробці документа Стратегії розвитку Бердянського району до 2015 року за визначеними на попередніх етапах баченням, місією та пріоритетами територіального розвитку. Основним виконавцем текстової розробки документа Стратегії була Бердянська райдержадміністрація.

Отже, Стратегія розвитку Бердянського району стала програмним документом, який був розроблений спільними зусиллями активних та небайдужих представників влади, бізнесу, громади та науки. У ньому визначені та обґрунтовані бачення та місія розвитку району, спільні цінності взаємодії влади і громади, основні напрямки та пріоритети розвитку, показники моніторингу ефективності соціально-економічного розвитку району. Основним змістом діяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування відповідно до Стратегії розвитку району у наступних роках буде зміна всієї системи управлінських, економічних, соціальних та культурних взаємовідносин на користь інтересів мешканців територіальних громад області. Вирішення необхідних завдань буде здійснюватися поетапно.

Очікується, що досягнення стратегічних цілей забезпечить:

1) підвищення економічного потенціалу району, у тому числі:

- ріст виробництва товарів і послуг, забезпечення їх конкурентноздатності на районному та зовнішньому споживчому ринку;

- розвиток виробничої та соціальної інфраструктури за рахунок приватних інвестицій;

- збільшення фінансових ресурсів району

2) покращення добробуту жителів району, а саме:

- формування високої зайнятості та росту доходів населення;

- повне задоволення потреб населення в продуктах харчування, товарах і послугах;

- збереження та зміцнення здоров*я;

- ріст освітнього і культурного рівня жителів.

3) створення позитивного інвестиційного клімату Бердянського району через:

- доступність інформації щодо інвестиційних пропозицій району;

- розробка маркетингової стратегії району;

- орієнтація на розвиток міжрайонних, регіональних, міжнародних зв’язків у сфері економіки, культури, освіти тощо.

Метою розробки Стратегії розвитку території Бердянського району є створення такого документу, дякуючи якому, місцева влада зможе раціонально організувати свою майбутню діяльність, об’єднавши громаду ідеологією загальної справи. Бердянський район має усі необхідні передумови для забезпечення динамічного розвитку матеріального виробництва, підвищення добробуту кожного громадянина, вирівнювання диспропорцій у соціально-економічному розвитку сіл та селища, комплексного розвитку населених пунктів за рахунок раціонального та ефективного використання природно-ресурсного, науково-технічного, трудового та виробничого потенціалу.

Результатом реалізації Стратегії розвитку Бердянського району до 2015 року буде створення ефективного агропромислового комплексу, розвинутої соціальної інфраструктури, поліпшення умов життя населення. Успіх розвитку Бердянського району буде забезпечений і встановлені стратегічні цілі будуть виконані лише за умов консолідованої участі місцевого співтовариства.


I. ПОТЕНЦІАЛ БЕРДЯНСЬКОГО РАЙОНУ


Бердянський район є одним із двадцяти районів Запорізької області і

як територіальна одиниця був утворений у 1923 році. Розташований у південно-східній частині Запорізької області, площа району становить 1,776 тис.кв.км.

Бердянський район межує на заході з Приморським районом, на півночі з Чернігівським та Куйбишевським районами Запорізької області, на сході - з Донецькою областю, на півдні - берег Азовського моря. Вся територія району – степи. Клімат - помірно-континентальний, характеризуєть­ся чітко визначеною посушливістю.

Для району є характерним рівнинний ландшафт. Се­ред ґрунтів переважають чорноземи. Південна частина Бердянського району знаходиться на Приазовській низині. На території трьох сільських рад пролягає берегова лінія Азовського моря. По території Бердянського району протікають ріки: Берда, Кільтичия, Буртичия, Куца Бердянка, які впадають в Азовське море і є основними водоносними артеріями півдня Запорізької області по пропуску води Приазовської височини, Приазовської низини та Причорноморської впадини.

Такі природнокліматичні умови дозволяють вирощу­вати в районі майже всі сільськогосподарські культури, отримуючи високі врожаї, а також максимально сприяють розвиткові курортно-туристичної діяльності.

У районі знаходяться 36 сільських населених пунктів та смт.Андріївка. У районі одна районна, одна селищна та одинадцять сільських рад.

Бердянський район виступає як важлива сільськогосподарська та рекреаційна зона області. Бердянський район є сільськогосподарським, за показниками, які характеризують динаміку розвитку та ефективність виробництва сільськогосподарської продукції у районах області, район посідає одне із перших місць серед районів Запорізької області. Бердянський район прагне більш активно задіяти наявні можливості задля поліпшення добробуту кожного мешканця.


Населення Бердянського району на 01.01.2008 р. складає 27902 особи. Усього на території району проживають представники 41 національності.

Враховуючи співвідношення етнічних груп на території району, можна зробити висновок про національність, яка переважає в населених пунктах. У більшості випадках українці переважають. Однак, у селах Андрівка, Полоузівка, Трояни спостерігається компактне проживання болгар (до 82% від загального складу населення). Це пояснюється одночасним переселенням цього народу на територію Бердянського повіту у 1862 р.


Історія району. Територія сучасного Бердянського району була заселена у найдавніші часи.

Ще на зорі Кайнозойської ери край являв собою субтропічну савану, в якій мешкали південні слони, антилопи, шаблезубі тигри, древні коні, а пізніше - в ранньочетвертинному періоді - періоді льодовиків - тут мешкали сибірський носоріг, первісний зубр, мамонт. В гравелистих пісках антропогену було знайдено велику кількість кісток дрібних гризунів, хижаків і птахів.

В епоху неоліту на території району формуються такі форми господарювання, як скотарство і примітивне землеробство. Важливу роль у цей час відіграють полювання, риболовство.

У IV столітті до н.е. територія району була заселена скотарськими племенами азово-дніпровської культури.

В V столітті до н.е. античні купці заснували на березі Азовського моря, в урочищі Петрової балки, своє торжище - Кремени, про яке часто згадував у своїх працях античний історик Геродот.

В Кременах відбувалася жвава торгівля греків з тодішніми аборигенами Приазов’я - скіфами. Греки привозили сюди золоті ювелірні вироби, амфори з вином, одяг, а вивозили рибу, тваринну шкіру та мед.

Кочували на території району сармати, алани, готи, гуни, болгари, мадяри, печеніги і половці. Вони залишили багаточисленні пам’ятки - кургани, стійбища, надгробкові пам’ятки - “кам’яні баби”.

У XV столітті територією краю заволоділи турки і кримські татари. Скорботні невольничі шляхи простягалися понад берегами Азовського моря, захопивши і територію Бердянського району. Тут часто відбувалися жаркі битви козаків з бандами бусурман. Наприкінці XVIII століття володарюванню турок і татар в Приазов’ї було нанесено поразку.

Саме в цей період на території теперішніх сіл Новопетрівка і Старопетрівка в 1770 році була збудована Петровська фортеця Дніпровської укріплювальної лінії.

Завдяки перемогам російської армії та флоту, Росія повернула загарбані 300 років назад землі краю. Багатий край, який прийшов в занепад, став відроджуватися до життя.

У ХІХ столітті з виникненням м. Бердянська (1827 р.) на території, де нині існує район, жваво розвивається сільське господарство, селяни ведуть торгівлю з городянами зерном та м’ясом.

У Бердянському районі нараховується 43 пам’ятки історії та 234 пам’ятки археології. До пам’яток археології належать кургани, курганні могильники, залишки Петрівської (Новопетрівська сільська рада) та Захар’ївської (Карла Марксівська сільська рада) фортець.

Кургани на території, де нині розташований район, з’явилися в IV ст. до н.е. і діяли до кінця XIV ст. н.е. Насип кургану - поховальна пам’ятка померлим, в ньому знаходяться могили, одне або кілька поховань (с.Миколаївка, с.Новотроїцьке, с.Луначарське, с.Новопетрівка та ін.).

Є на території району і курганні могильники - розташовані групою кургани, родові або племінні кладовища (с.Миколаївка, с.Софіївка, с.Берестове, с.Дмитрівка).

На території Бердянського району зустрічаються “стоячі” та “стелоподібні” фігури кам’яних баб. Спочатку стояли вони серед степів на курганах, потім на селянських межах. Виникнення їх пов’язується з половцями (ХІІ-ХІІІ ст.).


В галузі освіти працюють 18 загальноосвітніх шкіл: 14 шкіл I-III ступенів, 4 школи I-II ступенів. Діють 3 позашкільні заклади та 15 дошкільних закладів освіти , які охоплюють дошкільною освітою 52% дітей дошкільного віку.

У 18 школах навчаються 3140 учнів, 85% з них навчаються українською мовою.

Комп'ютерні класи мають усі школи І-ІІІ ступенів, вісім шкіл мають по два комп'ютерних класи. Всі школи забезпечені мультимедійними проекторами. Школи І-ІІІ ступенів підключені до мережі Інтернет та мають веб – сайти, електронні адреси.

З метою забезпечення доступу учнів сільської місцевості до якісної освіти реалізується районна програма "Шкільний автобус". Питання підвозу школярів в районі вирішено на 97% від потреби.


Реалії сьогодення визначають культуру як один із пріоритетних напрямів розвитку суспільства. Мережу закладів культури в районі представляють 23 клубні, 22 бібліотечні установи, 4 дитячі музичні школи, 7 музеїв на громадських засадах, 192 клубних формування. На державному обліку перебуває 283 пам’ятники історії та культури. 16520 жителів району є читачами бібліотек, а 2662 - учасниками художньої самодіяльності, 1584 – відвідувачами музеїв.

Естетичному вихованню підростаючого покоління району сприяє робота 4 дитячих музичних шкіл, в яких навчається 244 учні. Охопленість населення послугами установ культури у районі становить 78%.

Бердянський район багатий на пам’ятки історії та культури. В районі нарахо­вується 283 пам’ятники історії і культури (3 національного значення), у тому числі 43 – історії, 234 - археології, 6 – монументального мистецтва.

Візитними картками району є легендарна Петровська фортеця та пам’ятка природи загальнодержавного значення "Гранітні скелі". Інтерес представляють і такі пам’ятки історії і культури як: Канат–Могила, Попівські могили, залишки Захарівської фортеці.

Все це є важливим фактором формування національної свідомості громадян, значним історико-культурним потенціалом району.


З метою розвитку фізичної культури населення в районі функціонує центр спортивної підготовки ДП „Ілліч–Агро-Запоріжжя” с.Осипенко.

Всього фізкультурно-оздоровчими і спортивними заняттями охоплено майже 590 жителів району (у тому числі 386 мешканців займаються у спортивних секціях загальноосвітніх шкіл).


Громадська свідомість населення району формується під впливом громадських організацій та осередків політичних партій, кількість яких щорічно збільшується. На початок 2007 року в Бердянському районі легалізовано 17 об’єднань громадян, з них: 1 осередок міжнародного об’єднання, 7 – соціальної та правової підтримки працівників різних галузей, 3 – за інтересами. В Бердянському районі нараховується 65 районних організацій політичних партій. Найбільш кількісно представлені наступні: Партія регіонів України, Всеукраїнське об`єднання „Батьківщина”, Комуністична партія, партія „Реформи і порядок”, політична партія „Народний союз Наша Україн”.

Взаємовідносини між райдержадміністрацією та представниками районних осередків політичних партій, громадських організацій різного спрямування можна вважати толерантними і виваженими.

Стабільність міжнаціональних відносин, відсутність гострих конфліктів і протистоянь у районі – це закономірний наслідок і незаперечний доказ виваженості та ефективності державної й регіональної політики в міжнаціональній сфері.

У вересні 2007 р. в районі зареєстровано болгарське національно-культурне товариство «Бодрак», мета якого є розвиток культури, духовності, освіти національних меншин Бердянського району, підтримка зв'язків з історичною Батьківщиною.

Досягнутий результат взаємодії у міжетнічних стосунках міг би бути більш результативним при наявності гарантованого державою фінансування. Кошти обласного бюджету, що виділяються на розвиток культур національних меншин у незначній мірі покривають потреби товариств краю. Залучення коштів різних джерел фінансування сприятиме відтворенню та збереженню культурних надбань національних меншин регіону, а також підтримки української діаспори за кордоном.


З проблемою забезпечення правопорядку безпосередньо пов’язана проблема дитячої бездоглядності та безпритульності. З 6,9 тис.неповнолітніх району 92 дитини проживають в складних і несприятливих умовах. Для розв’язання проблем неблагополучних родин у районі виконуються Обласна програма попередження насильства в сім’ї на 2007-2010 роки (рішення обласної ради від 30.11.2006 № 13), Обласна Програма подолання дитячої безпритульності і безоглядності на 2006-2010 роки (рішення обласної ради від 28.07.2006 № 4).

З метою надання соціального захисту дітям, які опинилися в надзвичайно важких життєвих обставинах, Бердянським районним центром соціальних служб для сім'ї, дітей і молоді, у рамках вищезазначених Програм, протягом 2007 року 194 неповнолітнім району було надано допомогу. Також в районі утворено 2 прийомні сім'ї, в яких проживають 6 прийомних дітей–сиріт.

Соціальна сфера забезпечує умови та якість життя населення, яка включає медичне обслуговування, соціальний захист, забезпечення житлом, комунальне обслуговування, стан довкілля та курортно-рекреаційне обслуговування.


В медичній галузі району впроваджуються загальнонаціональні програми боротьби з туберкульозом, програма „Онкологія”, заходи з імунопрофілактики. В Андріївській ЦРЛ здійснюється харчування хворих, працює геріатричне відділення. Всього у Бердянському районі налічується 31 медичний заклад, у тому числі: 1 – Центральна районна лікарня; 3 – дільничні лікарні; 5 – лікувальних амбулаторії; 1 – лікувальна амбулаторія загальної практики сімейної медицини; 11 – фельдшерсько–акушерських пунктів, 10 – фельдшерських пунктів.

Аналіз стану здоров’я населення району та аналітичних матеріалів закладів охорони здоров’я свідчать про незадовільну медико-демографічну ситуацію, низьку народжуваність.

Демографічна ситуація в районі залишається складною. Середній показник чисельності населення району за січень–грудень 2007 року становив 28,214 тис.осіб. Для порівняння, на початок 2007 року середній показник чисельності населення становив 28,9 тис.осіб. Скорочення населення району обумовлено міграційним та природним рухом населення. Аналіз міграційного руху показав, що до району у 2007 році прибуло 570 осіб, вибуло 714 (у тому числі у межах району вибуло 524 особи, за межі - 217 осіб).

З аналізу природного руху населення видно, що за січень–грудень 2007 року у районі померло 725 осіб, народилося 272 дитини. Смертність перевищила народжуваність у 2,7 рази (у 2006 році – у 3 рази).

На рівень народжуваності безпосередньо впливає і співвідношення кількості шлюбів і розлучень. За січень–грудень 2007 року в районі зареєстровано 198 шлюбів, а розлучилися за цей період 100 пар.

Причинами проблемного медико-демографічного стану можна вважати як незадовільну екологічну ситуацію в регіоні, так і довготривалі наслідки соціальної і економічної кризи.


В районі проводиться значна робота щодо забезпечення соціального захисту ветеранів війни та праці, малозабезпечених громадян та сімей з дітьми.

На реалізацію соціальних програм по підтримці малозабезпечених верств населення Бердянського району в 2007 році за рахунок субвенції із державного бюджету направлено 5660,7 тис.грн., що на 46% більше, ніж у 2006 році.

Для забезпечення виконання 8 програм соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, використано 148,6 тис.грн., що на 29%, або на 33,4 тис.грн. більше, ніж у 2006 році.

Задоволена потреба 138 інвалідів та людей похилого віку у технічних та інших засобах реабілітації на суму 94 тис.грн. Три інваліди Великої Вітчизняної війни отримали спеціальний автотранспорт. Телефонізовані будинки 24 ветеранів війни на суму 12,3 тис.грн. Проведено капітальний ремонт 7 будинків інвалідів Великої Вітчизняної війни.

Відповідно затвердженої районної програми соціального захисту бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, у 2007 році на території району виявлено 15 осіб без постійного місця проживання. Семи особам надана допомога у відновленні документів, трьом бездомним в оформлені пенсії, п’ять бездомних осіб похилого віку розміщені в геріатричному відділенні на тимчасове проживання.

В районі продовжується реалізація Програми житлових субсидій. Цей вид адресної допомоги в 2007 році отримало 877 сімей, або 9% від їх загальної чисельності, на суму 243 тис.грн.

В 2007 році, у порівнянні з попереднім роком, кількість пільгової категорії населення збільшилась на 6% і складає 9151 особу. Загальна сума витрат на компенсаційні виплати підприємствам і організаціям, якими надавались послуги, складає 1719,6 тис.грн. (у 2006 році – 684,6 тис.грн.).

На придбання твердого палива та скрапленого газу виплачено 499,6 тис.грн. компенсацій.

Третину населення у районі складають люди пенсійного віку. За станом на 01.01.2008 року пенсії отримують 9186 громадян. Витрати на виплату пенсій і грошової допомоги у 2007 році склали 56,284 млн.грн. У порівнянні з 2006 роком вони зросли на 17,3%. Середня пенсійна виплата, у порівнянні з початком 2007 року, зросла на 25,2%, і станом на 01.01.2008 року становила 533,64 грн.


У квітні 2008 року заробітна плата штатних працівників району, за статистичними даними, склала 1060,0 грн., що становить 59,3% до середнього рівня по області, та 163,8% до прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (647,0 грн.).

У березні 2008 року розподіл кількості працівників району за розмірами нарахованої їм заробітної плати виглядає наступним чином:

у межах до 515 грн. – 9,6%;

у межах від 515,01 грн. до 633,0 грн. – 8,8%;

у межах від 633,01 грн. до 700,0 грн. – 11,3%;

у межах від 700,0 грн. до 800,0 грн. – 11,9%;

у межах від 800,01 до 1000,0 грн. – 17,3%, що свідчить про значну диференціацію в матеріальній забезпеченості населення.

В районі реалізуються наступні програми:

Програма зайнятості населення Запорізької області на 2008-2009 роки (рішення обласної ради від 21.12.2007 № 2);

Обласна програма соціальної підтримки ветеранів війни, праці, інвалідів та інших малозабезпечених громадян, які потребують допомоги, на 2007-2010 роки “Назустріч людям” (рішення обласної ради від 30.11.2006 № 9);

Обласна програма соціальної адаптації бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі на 2006-2009 роки (рішення обласної ради від 30.11.2006 № 10). Житлова сфера є важливою складовою якості життя населення.

Середня забезпеченість житлом населення Бердянського району станом на 01.01.2008 складає 28,9 кв.м. загальної площі в розрахунку на одного мешканця району. Щороку індивідуальними забудовниками району вводиться близько 2,0 тис.кв.м. житла. У порівнянні з середньою забезпеченістю житлом одного мешканця області - 21,5 кв.м., забезпеченість житлом мешканців району більша на 7,4 кв.м. Населення району має можливість будувати та купувати житло за кошти обласної цільової програми „Сільське подвір'я” (рішення обласної ради від 27.11.98 № 7). Але проблемою залишається забезпечення житлом молодих спеціалістів – вчителів, лікарів.


У сфері обслуговування та утримання житлового фонду у районі послуги надає одне підприємство - КП „Андріївське житлово-побутове господарство”.

Підприємства, що мають житловий фонд, а також органи місцевого самоврядування продовжують виконувати функції з утримання житла, у тому числі приватизованого, що є значним гальмом на шляху створення дійсно ринкових відносин в обслуговуванні житла та наданні комунальних послуг.


Бердянський район є одним із найбільш газифікованих районів Запорізької області. Тільки за 2005–2007 роки на території району було введено в експлуатацію 75,8 км газових мереж високого, середнього та низького тиску. Станом на 01.01.2008 року на території району збудовано 384,7 км. газопроводів. Будівництво здійснювалось в основному за рахунок коштів субвенції державного бюджету місцевим бюджетам та обласного бюджету розвитку. Останні роки особливо активно населення району займається газифікацією власних житлових будинків, створюючи Товариства жителів не газифікованих вулиць. Якщо у 2002 році у районі було газифіковано 4375 будинків, то станом на 01.07.2008 року природний газ отримують 5860 осель. Рівень газифікації житлових будинків у районі складає 54,9%.


Найгострішою соціальною проблемою області залишається проблема водопостачання сільських населених пунктів. Привізною водою у районі користуються всі населені пункти крім с.Луначарське, яке з введенням в дію Водоводу для підключення водопровідної мережі с.Луначарське до водоводу Західний груповий водопровід – Бердянськ, І та ІІ черги, почали отримувати питну воду.

На території Бердянського району прокладено та діють 69,35 км водопровідних мереж. Водопроводи у районі були збудовані приблизно 25–40 років тому, практично усі з них потребують реконструкції або капітального ремонту. Водопровідні мережі у населених пунктах району забезпечують населення технічною водою. Для забезпечення централізованим водопостачанням населених пунктів Дмитрівка, Новопетрівка, Осипенко необхідно спочатку виготовити проектно–кошторисну документацію та побудувати водопроводи.

Централізоване водовідведення у районі відсутнє, збір рідких побутових відходів з багатоповерхових будинків у смт.Андріївка та с.Луначарське здійснюється у вигрібні резервуари з послідуючим вивезенням.

Для розв’язання проблем газопостачання, водопостачання та каналізації в області прийнято спеціальні програми:

Програма газопостачання Запорізької області на 2007-2014 роки (затверджена рішенням обласної ради від 30.03.2007 № 9);

Програма газопостачання Бердянського району на 2002-2012 роки (затверджена рішенням районної ради від 30.08.2002 № 3);

Програма “Питна вода Запорізької області” на 2007–2020 роки (затверджена рішенням обласної ради від 30.03.2007 № 8).


Стан навколишнього природного середовища у районі в цілому залишається стабільним, але разом з тим гостро постає проблема поводження з твердими побутовими відходами та хімічними засобами захисту рослин, берегоукріпленням.

Реалізація природоохоронних заходів у районі здійснюється із залученням коштів екологічних фондів – обласного та районного. За 2005–2007 роки кошти використовувались на оформлення документації на будівництво полігонів твердих побутових відходів. Із 12 сільських та селищної рад, тільки у двох радах – Андрівській та Луначарській не оформлені паспорти на полігони ТБО. З екологічного фонду також виділялись кошти ДП „Бедянський держлісгосп” на створення захисних лісових насаджень на еродованих землях.

У 2007 році із обласного фонду навколишнього природного середовища Бердянському району були виділені кошти у сумі 18,23 тис.грн. на придбання саджанців для проведення заходів з озеленення території району в межах проведення акції «Озеленення країни - спадщина для майбутніх поколінь». За виділені кошти було закуплено та посаджено у селах району 1524 дерев та кущів.

У зв’язку з не виділенням коштів із державного та обласного екологічних фондів у 2007 році не проводились роботи по будівництву комплексу берегоукріплювальних споруд на морському узбережжі у с.Новопетрівка (ІІ черга) та невиконані заходи із видалення непридатних та заборонених до застосування хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР) у Бердянському районі (І етап – перезатарення, вивіз та знешкодження).

Протягом останніх років погіршення стану водних ресурсів району не відбувалося, але загострилась проблема підтоплення територій, що загрожує безпеці проживання населення та негативно впливає на ведення сільського господарства Періодичне підтоплення в районі трапляється в 11 населених пунктах району. У осінньо–зимовий та весняно–літній періоди підтоплюються населені пункти: Осипенко, Старопетрівка, Новопетрівка. Новотроїцьке, Трояни, Дмитрівка, Луначарське. Під час повеней кількість підтоплених населених пунктів збільшується, додаються села: Деревецьке, Софіївка, Миколаївка, Долинське.

Провести розчистку гирла рік Берда, Кільтичия, і Буртичия за рахунок власних коштів жодна сільська рада не має можливості.

Така екологічна ситуація вимагала та продовжує вимагати нових підходів до її поліпшення шляхом наближення економіки та екології до вимог єдиної економічної системи, переходу до системного методу вивчення екологічних проблем, раціонального використання природних ресурсів та охорони навколишнього природного середовища на підставі аналізу сукупності економічних, науково-технічних і соціальних питань.


Курортно-рекреаційна сфера діяльності набуває дедалі більшого значення для соціального розвитку Бердянського району. У Бердянському районі в трьох прибережних населених пунктах знаходяться 22 оздоровчих заклади (два дитячих), які функціонують лише в літній період. Організацій, які здійснюють екскурсійну діяльність, турагенцій або туроператорів в Бердянському районі немає. Берегова лінія Бердянського району - 35 км, з них приблизно 9 км ефективно використовуються для організації курортно-рекреаційної діяльності.

Транспортне сполучення до узбережжя моря незадовільне, майданчики для автостоянки необлаштовані. На прибережній території відсутня комунальна інфраструктура (водогін, каналізація).

Збільшується питома вага оздоровчих закладів, які знаходяться у приватній власності, що позитивно впливає на поліпшення якості послуг, але призводить до подорожчання вартості відпочинку. У результаті зменшується кількість осіб, у яких є матеріальна можливість відпочити та покращити стан здоров’я в оздоровчих закладах та базах відпочинку району. Кількість мешканців населених пунктів району, які розташовані на узбережжі Азовського моря у літній період збільшується від чотирьох до десяти разів, що у свою чергу призводить до перевантаження роботи комунальних та інших служб.

Таким чином, відсутність цілісної системи державного управління оздоровчо-рекреаційними закладами, недостатність методичної, організаційної, інформаційної та матеріальної підтримки суб'єктів підприємництва цієї галузі з боку владних структур, повільні темпи зростання обсягів інвестицій у розвиток матеріальної бази галузі, незбалансованість соціальної та економічної ефективності використання рекреаційних ресурсів, недосконалість та невідповідність курортної інфраструктури міжнародним стандартам гальмує розвиток цієї сфери діяльності.


Сьогодні Бердянський район – район із значним сільськогосподарським потенціалом, один із базових районів Запорізької області. Основу виробництва в районі складає агропромисловий комплекс, де виробляється 17,6% від обласних обсягів зернових культур. Другою економіковизначальною для району сільськогосподарською культурою є соняшник.





Обсяги виробництва зернових та зернобобових (у вазі після доробки) у 2007 році склали 79,9 тис.тонн, при середній урожайності 20,7 ц/га. Урожай соняшнику у 2007 році в районі склав 25,4 тис.тонн. Середня урожайність по району складає 10,7 ц/га. Озимого та ярого ріпаку у 2007 році зібрано 4,8 тис.тонн, урожайність склала 17,4 ц/га. Виробництво зерна на 1 га ріллі за 2007 рік склало 1,1 т/ га.

Господарства району постійно впроваджують нові технології у тваринницькій галузі, модернізують виробничі і робочі місця.

У 2007 році збережено тенденцію до залучення фінансових ресурсів у аграрний сектор економіки. Так з державного бюджету для фінансової підтримки сільськогосподарських товаровиробників району було виділено та перераховано понад 7,8 млн.грн.

Під урожай 2008 року сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності посіяно 31,8 тис.га озимих зернових культур або 159% до запланованого. Крім того, посіяно 5,0 тис.га озимого ріпаку, що в 2 рази більше у порівнянні з 2007 роком.


Зростання обсягу промислового виробництва в 2007 році на 12,5% забезпечено за рахунок збільшення промислового випуску на єдиному промисловому підприємстві району - ВКФ "Меркурій". За 2007 рік підприємство виготовило 311 тонн м’ясних та ковбасних виробів, що складає 123,9% до обсягів 2006 року. М’ясних консервів за звітний період виготовлено 12 тонн, що складає 66,7% до 2006 року.

Обсяги реалізації промислової продукції ВКФ "Меркурій" у 2007 році, за статистичними даними, складають 4,93 млн.грн., що на 590,0 тис.грн. більше від обсягів реалізації в 2006 році.

Харчову промислову продукцію на території району крім ВКФ "Меркурій" виробляють сільськогосподарські підприємства ТОВ "Нива", ПСПА "Росія", ПСПА "Перемога". Всього у 2007 році цими підприємствами було вироблено: м’яса та субпродуктів - 298 тонн (це становить 111,6% до показників 2006 року), борошна –

125 тонн (35,5%), круп - 43 тонни (29,3%), макаронних виробів -12 тонн (13,5%), олії - 94 тонни (136,2%), комбікормів - 7311 тонн (82,6%).

Продукцію хімічної промисловості на території району у 2007 році почав виробляти структурний підрозділ ЗАТ "Каучук", цех № 2, який спеціалізується на виробах з вулканізованої гуми (гумові запчастини). Станом на 01.01.2008 року підприємством вироблено 210 тонн гумових виробів.

Одним із найважливіших напрямів реструктуризації економіки району є створення сприятливого середовища для формування і функціонування малого підприємництва. Всього у Бердянському районі станом на 01 липня 2008 року в органах державної реєстрації зареєстровано 1829 суб’єктів підприємницької діяльності, з яких 565 - юридичних осіб, 1264 - фізичні особи.

За підсумками 2006 року в районі кількість малих підприємств становила 60 одиниць. У порівнянні з 2006 роком їх кількість зменшилась на 4,8%. Протягом 2007 року було створено одне підприємство, два – припинили діяльність. Усі 60 малих підприємств протягом 2007 року мали обсяги реалізованої продукції. За минулий рік малими підприємствами було реалізовано продукції, виконано робіт та надано послуг на загальну суму 26,9 млн. грн. Це становить 11,1% до загального обсягу реалізації продукції у районі. У порівнянні з 2006 роком показник зріс 1,1%.

Розподіл малих підприємств за видами економічної діяльності у 2007 році продовжує тенденцію, яка намітилась у попередні роки: як і раніше, найбільше малих підприємств займаються оптовою та роздрібною торгівлею. Кількість підприємств, які працюють у виробничій сфері, залишилася такою, як і попередні роки.

У порівнянні з 2006 роком кількість працюючих (включаючи штатних і позаштатних) на малих підприємствах у 2007 році зменшилась на 92 особи або на 11,2%. Середньорічна кількість зайнятих у малих підприємствах працівників у 2007 році становила 642 особи. У середньому на одному підприємстві працювало 10,7 осіб. Малі підприємства створюють значну частку робочих місць, у них працюють 12,2% від загальної кількості найманих працівників підприємств, установ, організацій району.

Підприємствами малого бізнесу за 2007 рік отримано прибутку від звичайної діяльності у сумі 2,39 млн.грн., збитку 2,2 млн.грн. Фінансовий результат за 2007 рік прибутковий - 186,5 тис.грн. По Запорізькій області загальний фінансовий результат діяльності малих підприємств за 2006 рік від’ємний, що свідчить скоріше не про низьку рентабельність, а про значну непрозорість діяльності.

Активних фермерських господарств у районі 86 одиниць. Станом на 01 січня 2008 року у користуванні фермерів знаходиться 12 тис. 123 га сільськогосподарських угідь проти 10 тис. 780 га на початок січня 2007 року. Кількість землі у фермерів зросла на 12,4 % за рахунок оренди паїв. Фермерські господарства району вирощують зернові культури, насіння соняшнику, кукурудзу, овочі.

Стабільно збільшується загальний обсяг роздрібного товарообігу, відкриваються сучасні торговельні підприємства. Оборот роздрібної торгівлі в 2007 році становив 65,44 млн.грн., або на 15,2% більше, ніж у 2006 році. Станом на 01.01.2008 торгівельні послуги населенню надає 221 об’єкт торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування Бердянської райспоживспілки та підприємств різних форм власності.


  1. БАЧЕННЯ МАЙБУТНЬОГО, МІСІЯ



План стратегічного розвитку району показує вершину, до якої потрібно дійти та визначає шляхи, які потрібно пройти якнайшвидше і з найменшими втратами.

Етапи роботи над „Стратегічним планом розвитку району до 2015 року та втілення його в життя відображені в наступній схемі:


Структура розробки та впровадження

стратегічного плану Бердянського району





Робота над стратегічним планом розпочалася із здійснення діагнозу стартових умов, тобто був проаналізований стан в якому перебував район перед початком планування. Для цього був використаний СВОТ-аналіз. Визначені сильні сторони (внутрішні можливості, ресурси району, які формують конкурентну перевагу), слабкі сторони (види діяльності, ресурси, потенціал, який використовуються в районі не досить добре, або не за призначенням), можливості (можливості, шанси, що їх можна використати для досягнення стратегічних цілей, результатів), загрози (будь які процеси або явища, що перешкоджають руху району вперед).


SWOT- аналіз територіального розвитку


Сильні сторони:

- Наявний агропромисловий потенціал

- Сприятливі природні умови для

відпочинку

- Наявність оздоровчих закладів,

закладів громадського харчування і

торгівлі

- Інвестиційна зацікавленість землями

рекреаційної зони

Слабкі сторони:

- Район - переважно сировинна

база

- Відсутність належної соціальної

інфраструктури

- Сезонний попит відпочиваючих

- Проблеми фінансування

- Тіньовий бізнес

- Відсутність рекламного

продукту

Можливості:

- Залучення інвесторів

- Використання новітніх технологій

- Підвищення інтересу громадян до

зеленого туризму

- Одержання статусу курорту

прибережними селами

- Участь у грантових проектах

Загрози:

- Зміна господарчої політики

місцевої влади

- Непередбачені кліматичні умови - Велика конкуренція з боку

сусідів

- Руйнівна дія моря на берег

- Нерівномірність соціально-

економічного розвитку територій