Регіональна стратегія розвитку Хустського району до 2015 року Зміст
| Вид материала | Документы |
- Стратегія розвитку Бердянського району на період до 2015 року зміст, 736.97kb.
- Лебединська районна державна адміністрація розпорядження голови районної державної, 50.87kb.
- На головну сторіну веб сайту ода в розділ „стратегія”, 1650.33kb.
- Середньострокової програми соціально економічного розвитку Менського району на період, 1019.73kb.
- Лебединська районна державна адміністрація сумської області розпорядження голови лебединської, 55.26kb.
- Стратегічний план з розробки Стратегії розвитку Жидачівського району Львівської області, 2781.27kb.
- Програма розвитку овочівництва черкаського району на 2011 2015 роки, 470.41kb.
- Програма соціально-економічного та культурного розвитку Буського району, 908.43kb.
- Програма розвитку тваринництва на 2012-2014 роки по станично-луганському району передумови, 210.87kb.
- Зауваження та пропозиції до проекту документу «Стратегія розвитку Києва до 2025 року», 129.59kb.
Регіональна стратегія розвитку Хустського району до 2015 року
Зміст
- Загальні положення
- Підсумки діагностики стану розвитку Хустського району. Коротка історична довідка
- Загальна характеристика району
- Природно – ресурсний потенціал
- Трудові ресурси
- Економічний потенціал
- Виробнича інфраструктура
- Гуманітарна сфера
- Загальна характеристика району
- Основні проблеми розвитку Хустського району
- Конкурентні переваги та обмеження перспективного розвитку Хустського району (Свот аналіз) - .doc (61 kb)
- Бачення майбутнього. Місія територіальної громади
- Пріоритетні напрями та стратегічні завдання економічного і соціального розвитку Хустського району
- Принципи реалізації Стратегії
- Механізм реалізації Стратегії
- Додатки (Перелік середньо- та довгострокових державних цільових програм, які реалізуються в Хустському районі) - .doc (90,5 kb)
1.Загальні положення
Регіональна стратегія розвитку Хустського району до 2015 року є стратегічним планом розвитку, який визначає цілі, завдання, пріоритети розвитку регіону.
Регіональна стратегія розвитку Хустського району до 2015 року (далі по тексту – Стратегія) розроблена на основі положень Конституції України, Законів України “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про місцеві державні адміністрації”, “Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України”, “Про стимулювання розвитку регіонів”, постанови Кабінету Міністрів України № 621 від 26.04.2003 “Про розроблення прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку та складання проекту державного бюджету”, Концепції державної регіональної політики, Стратегії економічного та соціального розвитку України “Шляхом європейської інтеграції” на 2004-2015 роки (схваленої Указом Президента України №493/2004 від 28.04.2004), інших актів Президента України та Кабінету Міністрів України, Концепції сталого розвитку Закарпаття, схваленої обласною радою.
Крім того, у Стратегії враховано окремі положення Регіональної стратегії розвитку Закарпатської області до 2015 року, затвердженої рішенням обласної ради від 28 грудня 2006 року № 206.
Основною метою розробки Стратегії є визначення пріоритетних напрямів розвитку Хустщини на довгостроковий період та здійснення планомірних і послідовних заходів по максимальному наближенню рівня життя мешканців регіону до європейських стандартів за рахунок збалансованого використання внутрішнього і зовнішнього потенціалу та збереження унікальних духовних та культурних традицій.
З врахуванням основних напрямів розвитку району, визначених даною Стратегією, формуватимуться в майбутньому:
- щорічні програми економічного і соціального розвитку Хустського району та проекти місцевих бюджетів;
- середньострокові прогнози економічного і соціального розвитку з обґрунтованими стратегічними цілями реформування окремих галузей народного господарства Хустського району;
- регіональні короткострокові та довгострокові цільові програми.
Економічними передумовами розробки даної Стратегії стали структурні зміни, які відбулися у народно - господарському комплексі району за попередні роки. Чітко визначилися основні галузі промислового виробництва району: легка промисловість, харчова промисловість, добувна галузь та виробництво будівельних матеріалів, а також народні промисли - лозоплетіння, художня обробка дерева, вироби з кукурудзяного листа, виготовлення ручних тканих виробів, художня ковка тощо.
Продовжується реформування аграрного комплексу району. На базі колишніх колективних сільгосппідприємств створено нові формування, засновані на приватній власності на землю та майно.
Повністю завершився процес реформування державної власності в приватну. Сьогодні в недержавному секторі економіки виробляється близько 95 відсотків від загального обсягу промислової та 100 відсотків сільськогосподарської продукції.
Зміни, що відбулися на енергетичному ринку, вимагають нових підходів у вирішенні питань енергозбереження та ефективного використання енергетичного потенціалу району, в першу чергу гідроресурсів та побутових відходів.
Відбуваються зміни в соціальній сфері. Бюджетна політика стала більш соціально спрямованою, посилена увага приділяється галузям охорони здоров’я, освіти, культури та туризму.
При формуванні Стратегії розвитку Хустського району до 2015 року робочою групою, спеціалістами районної державної адміністрації, депутатами районної ради та громадськими об’єднаннями враховані наявні тенденції розвитку району, а також пропозиції органів місцевого самоврядування та представників громад. Це дозволило більш об’єктивно визначити пріоритети, основні завдання Стратегії та конкретні шляхи їх вирішення.
Реалізація основних положень Стратегії дасть можливість створенню реальних умов для піднесення життєвого рівня населення, вирішення соціальних проблем на основі стабілізації економіки, підвищення ефективності роботи господарського комплексу шляхом структурних перетворень, задіяння наявних природних, мінерально-сировинних та трудових ресурсів, забезпечення екологічної та техногенної безпеки.
2. Підсумки діагностики стану розвитку Хустського району
Коротка історична довідка
Мараморош – це живописна східна частина Закарпаття, територія басейну гірської р.Тиси. Звідси, через розрив гірської гряди – так звані “Хустські ворота”, Тиса свої стрімкі води виносить в Закарпатську низовину і далі до Дунаю.
У західній частині Мараморшу розташований Хустський район, площа якого 1,024 тис.кв.км. (8 відсотків площі області). Де зливаються дві гірські річки – р.Тиса, р.Ріка та невелика річка Хустець, розкинувся старовинний Хуст – центр Хустського району. Хуст, як укріплений населений пункт, існував вже у X-XI ст. Заснування міста пов’язують із початком забудови кам’яного замку у 1090р. Зведення основної будови замку тривало понад 100 років, після чого він неодноразово добудовувався і змінювався. В 1329р. невеличке місто отримує статус “коронного”. Міщани звільнялись від оподаткування на користь місцевих феодалів, а сплачували лише так званий королівський податок.
Місто і регіон упродовж своєї історії перебували в складі різних державних утворень:
- -з кінця ХІ ст. до 1526р. – в складі Угорського королівства;
- -з середини XVI ст. до кінця XVII ст. – в складі Трансільванського князівства;
- - з початку XVIII ст. до середини XIX ст. – в складі Австрійської імперії;
- - до 1918р. – в складі Австро-Угорської імперії;
- - з 1919р. по 1939р. – в складі Чехословацької Республіки (так звана Підкарпатська Русь
Хустський район історично був і залишається регіоном високої суспільно-політичної активності.
В кінці 1938р. – на початку 1939р. Хуст був центром автономного утворення - Карпатської України, а 15 березня 1939р. всенародно обраний сейм проголосив незалежність і самостійність Карпатської України. Це державне утворення було ліквідовано в результаті військової агресії Хортистської Угорщини і до жовтня 1944р. Хустський район перебував в умовах військово-тоталітарного режиму.
З 1946 р. Хуст – місто районного значення, з 1998 року – місто обласного підпорядкування, а Хустський район став окремою адміністративно-територіальною одиницею.
2.1. Загальна характеристика району
Загальна чисельність населення району – 128,8 тис. чоловік, з них: населення міста Хуст 32,9 тис. чоловік, населення Хустського району 95,9 тис. чоловік (в тому числі сільське – 87,8тис. чоловік, міське (смт.Вишково) – 8,1 тис. чоловік).
Хустський район знаходиться у передгірській та гірській зоні серединної частини Закарпаття. На південному заході межує з Виноградівським районом, на північному заході - з Іршавським, на півночі - з Міжгірським, на сході - з Тячівським, південні межі району проходять по державному українсько-румунському кордону.
Загальні статистичні відомості про Хустський район:
| Дата утворення: | 1944 рік | | ||||
| Площа: | 1,024 тис. кв. км | 8 % від території Закарпаття | ||||
| Відстані: | від м. Хуст до м. Ужгорода: залізницею 118 км | |||||
| | | автошляхом 101 км | ||||
| Географічні дані: | Хустський район знаходиться у передгірській та гірській зоні серединної частини Закарпаття. Клімат помірно - континентальний. Зима м’яка, літо тепле. В гірській частині трохи прохолодніше. Річна кількість опадів на низовині 600 - 700 мм, в передгір’ях – 800-1000 мм. | |||||
| | По території району протікають 10 річок. Найбільші: Тиса, Ріка, Теребля. Територія району не оточена морем. | |||||
| Кордони: | Межує з Тячівським, Виноградівським та Міжгірським районами, державою: Румунія | |||||
| Адміністративно-територіальні одиниці: | ||||||
| Міст обласного значення | 1 | | ||||
| Селищ міського типу | 1 | | ||||
| Сільських населених пунктів | 56 | | ||||
| Кількість районів | 1 | | ||||
| Чисельність наявного населення станом на 01.01 2007 р. | 95,9 тис. чол. | |||||
| | 7,7 % від населення області | |||||
| | у тому числі: сільське | 87,8 тис. чол. | ||||
| | міське | 8,1 тис. чол. | ||||
2.2. Природно-ресурсний потенціал
Незважаючи на невелику площу Хустський район багатий на корисні копалини та мінерально - сировинні ресурси. На території району розвідано 23 родовища твердих корисних копалин, 6 з яких використовуються за призначенням. Серед них унікальне Сокирницьке родовище цеолітів, розвідані запаси якого становлять 125 млн. тонн. Є також поклади і здійснюється кар’єрне добування будівельних матеріалів – вулканічного туфу, андезиту, вапняку, цегельних глин та суглинків.
З рекреаційних ресурсів найвідомішими є родовища лікувальних мінеральних вод – Шаянське і Драгівське та термальних вод в с.Велятино та с.Данилово. Район багатий нерозвіданими джерелами мінеральних та термальних вод, зокрема: родовище у районі бази відпочинку “Нарцис”, с.Ракош, с.Н.Бистрий, промислова розробка яких знаходиться у початковій стадії. Крім того, станом на сьогоднішній день виявлено і досліджено 16 різних за хімічним складом і лікувальними властивостями джерел мінеральних вод із загальним дебітом 128 тис.куб.м. на рік.
Загальний земельний фонд району складає 99 662 тис.га. Сільськогосподарські угіддя займають 35 237 тис.га., із них рілля – 12 308 тис.га. Вся площа сільськогосподарських угідь використовується за призначенням.
Ліси і інші лісовкриті площі займають 32 445 тис.га. Природний склад лісів на 95 відсотків складається з твердолистяних порід, 3 відсотки – хвойні, 2 відсотки – інші породи.
Водний басейн Хустського району складають 1 водосховище, 51 ставок, 31 річка, з яких найбільші р.Тиса, р.Теребля, та 3 504 га. земель водного фонду. Протяжність захисних дамб становить 22 км. на осушенні та 62,64 км. на берегах гірських річок; протяжність берегоукріплень – 58,79 км.
2.3. Трудові ресурси
Процес формування та розвитку ринку праці відбувається в умовах адаптації його до економічної ситуації в районі. При цьому основною проблемою залишається невідповідність зростання пропозиції робочої сили до попиту на неї, що зумовлює трудову міграцію – так зване відходництво за межі району , яке було характерне і в радянські часи .
Внаслідок неповної зайнятості, збільшення тривалості безробіття посилюються процеси декваліфікації працівників. Приватизація, реструктуризація, запровадження механізму банкрутства підприємств призводять до значного вивільнення працівників. Скорочуються кількість працюючих за наймом. Мають місце суттєві регіональні відмінності у рівнях безробіття – в окремих населених пунктах сформувалися осередки довготривалого безробіття.
Відбувається перерозподіл трудових ресурсів із легального сектора економіки в “тіньовий”. Розширення зайнятості в “тіньовому” секторі економіки супроводжується інтенсифікацією праці при низькій заробітній платі, порушення норм законодавства про працю.
Таблиця 1