Регіональна стратегія розвитку Хустського району до 2015 року Зміст
| Вид материала | Документы |
- Стратегія розвитку Бердянського району на період до 2015 року зміст, 736.97kb.
- Лебединська районна державна адміністрація розпорядження голови районної державної, 50.87kb.
- На головну сторіну веб сайту ода в розділ „стратегія”, 1650.33kb.
- Середньострокової програми соціально економічного розвитку Менського району на період, 1019.73kb.
- Лебединська районна державна адміністрація сумської області розпорядження голови лебединської, 55.26kb.
- Стратегічний план з розробки Стратегії розвитку Жидачівського району Львівської області, 2781.27kb.
- Програма розвитку овочівництва черкаського району на 2011 2015 роки, 470.41kb.
- Програма соціально-економічного та культурного розвитку Буського району, 908.43kb.
- Програма розвитку тваринництва на 2012-2014 роки по станично-луганському району передумови, 210.87kb.
- Зауваження та пропозиції до проекту документу «Стратегія розвитку Києва до 2025 року», 129.59kb.
За січень – жовтень 2007 року підприємствами основного кола району збільшено виробництво промислової продукції в порівнянні з відповідним періодом минулого року. Темп приросту обсягів виробництва у порівнянні з січнем –жовтнем 2006 року становить 110,9 відсотка. Збільшили обсяги виробництва майже всі промислові підприємства.
По фінансовому результату роботи станом на 01.10.2007 року прозвітувалося 11 госпрозрахункових підприємств і загальний фінансовий результат по району за січень –вересень 2007 року складає +393,7 тис.грн. прибутків.
Інвестиційна та інноваційна діяльність.
В Хустському районі зареєстровано 18 підприємств з прямими іноземними інвестиціями, в тому числі одне підприємство зареєстроване в поточному році – ТОВ “Кромо Піелмо Україна”. З початку інвестування станом на 01.10.2007 року в економіку району надійшло іноземних інвестицій на загальну суму 1млн. 909тис. дол. США. У розрахунку на одну особу отримано інвестицій 19,9 дол. США, що на 9,1 відсотка більше порівняно з відповідним періодом минулого року.
Протягом останнього десятиріччя відбулося згортання інноваційної діяльності промислових підприємств. У 2006 році промисловими підприємствами щомісячного обліку Хустського району впровадженням інновацій ніхто не займався. Обсяг реалізованої інноваційної продукції, що заново впроваджена або зазнала технологічних змін протягом останніх трьох років склала 111,3 тис грн., 100 відсотків якої – це давальницька продукція.
Ринок праці
У вересні 2007 року на підприємствах, організаціях, установах Хустського району було зайнято 8129 штатних працівників. Фонд оплати праці штатних працівників у вересні становив 9391,5 тис. грн., що більше ніж у серпні на 6,6 відсотка.
Середньомісячна заробітна плата одного штатного працівника за вересень 2007 року складала 1139,34 грн. і в порівнянні з серпнем збільшилася на 6,9 % , або на 73,56 грн.
Заборгованість з виплати заробітної плати на підприємствах Хустського району відсутня.
Динаміка зміни чисельності найманих працівників в економіці району
за 2004-2006 роки
Сільське господарство
В районі нараховується 35 237 га сільськогосподарських угідь, із них 12 308 га ріллі. Вся площа використовується за призначенням.
Протягом 2006 маркетингового року вирощено по всіх категоріях господарств зернових та зернобобових культур на площі 3 249 га, валовий збір складає 116 314 тонн, цей показник виконано на рівні прогнозних показників.
Вирощено картоплі на площі 3 350 га врожайність 140 ц/га – 467 660 тонн.
Овочі : на 505,1 га вирощено 81 023 тонни , врожайність 160 ц/га.
Під урожай 2007 року посіяно озимих зернових культур на площі 552 гектари по всіх категоріях господарств в т.ч по сільгосппідприємствах 357 га, по населенню 195 га.
В галузі тваринництва у порівнянні з 2006 роком на 1,8 відсотка зменшилося поголів’я великої рогатої худоби, свиней збільшилося на 0,4 відсотка, овець та кіз збільшилося на 11 відсотків, птиці збільшилося на 1,7 відсотка.
Основне коло сільськогосподарських виробників району нараховує 11 підприємств.
За січень – вересень 2007 року найбільш прибутково спрацювали слідуючі сільгосппідприємства: товариство з обмеженою відповідальністю “Іза–Б.А.Т.Е.” – 350,0 тис.грн. та фермерське господарство “Орос” – 372,2 тис.грн. прибутків.
Прибутково спрацювали також сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Дружба” та фермерські господарства: “Салдобош” і “Фаворит”.
Середньомісячна заробітна плата штатного працівника по господарствах щомісячної звітності за серпень 2007 року складає 603,53 грн.
Для забезпечення зростання виробництва сільськогосподарської продукції доцільно:
- сприяти придбанню техніки в лізинг для сільгосптоваровиробників різних форм власності і господарювання;
- активізувати розбудову мережі заготівельно-обслуговуючих кооперативів та торгівельних місць на ринках для просування продукції сільгосптоваровиробників безпосередньо до споживача;
- сприяти відновленню роботи підприємств харчової промисловості та переробки сільськогосподарської продукції за рахунок пошуку та залучення реальних інвесторів.
Мале підприємництво
За даними управління статистики в Хустському районі станом на 01.01.07 року в Єдиному державному реєстрі підприємств, організацій та установ України по Хустському району зареєстровано 171 суб’єкт малого підприємництва (юридичні особи). У 2006 році здійснювали господарську діяльність 72 підприємства ( 44,7 %), переважна більшість яких зосередила свою діяльність у сфері надання послуг, оптовій та роздрібній торгівлі, а також у сільському господарстві. На 10 тис. населення району в середньому припадає 18 зареєстрованих та 8 працюючих малих підприємств.
Середня кількість зайнятих працівників на підприємствах малого бізнесу (юридичні особи) на початок 2007 року склала 752 осіб, що на 15,7% більше, ніж у попередньому році. На одному діючому підприємстві малого бізнесу в середньому зайнято 10 осіб.
Фонд оплати праці на підприємствах малого бізнесу у 2006 році становив 3719,8 тис.грн.
Середньомісячна заробітна плата працівників малого бізнесу склала 423,47 грн., що менше середньообласного показника на 20,4 % і менше середньомісячної заробітної плати по всіх підприємствах району на 20,2 %.
Обсяг валових капітальних інвестицій здійснених малими підприємствами у 2006 році склав 3 983,7 тис.грн., що більше ніж у попередньому році на 58,4 %. На 99 % всі інвестиції внесені в матеріальні активи.
Станом на 01.11.2007р. в районі здійснюють діяльність 2670 суб’єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб.
Протягом січня – жовтня поточного року зареєстровано 273 фізичних осіб.
Близько 90 % суб’єктів малого підприємництва - фізичних осіб зосередили свою діяльність у сфері торгівлі, посередництва та надання послуг.
Відсутність власних обігових коштів, повільне залучення інвестицій, неналежна кредитна підтримка, в тому числі і з боку держави, уповільнюють створення підприємцями малих підприємств у сфері виробництва готової продукції.
Рекреаційно-туристичний потенціал
На території району знаходиться курортна зона державного значення Шаян, на території якої розташований санаторій “Шаян” та 12 об’єктів рекреації приватної форми власності. На даний момент завершено розробку і затверджено генплан забудови с.Шаян. Розроблена схема привабливих туристично-рекреаційних, санаторно-курортних зон.
З моменту повного введення в дію оздоровчого комплексу “Нарцис”, санаторію-профілакторію “Теплі води”, гірськолижного витягу в с.Велятино та інфраструктури поблизу нього буде розглянута можливість проголошення частини с.Велятино курортною територією місцевого значення.
Першочерговими завданнями подальшого розвитку туристично – рекреаційної галузі району на сьогоднішній день є наступні:
- розвиток сільського зеленого та екотуризму;
- розробка туристичних маршрутів (на зразок Закарпатського туристичного шляху);
- проведення обстеження та інвентаризації території та об’єктів природно-заповідного фонду району (з 28 пам'яток природи місцевого значення деякі втратили особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну цінність та змінили форму власності);
- відновлення роботи непрацюючих чи неефективно працюючих туристично – рекреаційних закладів, відродження музеїв, музейних кімнат, місць відпочинку в лісах, створення туристичних гуртків для учнів, залучення молоді для участі у туристично - спортивних заходах;
- забезпечення ефективного використання з лікувальною метою водопроявів термальних і мінеральних вод;
- створення розвинутої рекламно–інформаційної інфраструктури туризму та рекреації в районі.
2.5. Виробнича інфраструктура
Виробнича інфраструктура Хустського району представлена розгалуженою транспортною мережею, що включає залізничний, автомобільний та трубопровідний транспорт, розвинену систему зв’язку, міжнародну систему телефонного обміну та мобільного зв’язку.
За 10 місяців 2007 року автомобільним транспортом Хустського району, з урахуванням перевезень виконаних підприємцями – фізичними особами, замовникам доставлено 49,6 тис. тонн вантажів, що на 5,2 тис. тонн більше минулорічного показника.
За січень – жовтень поточного року перевезено 1238,0 тис. пасажирів, що на 27,5 % більше ніж за 10 місяців 2006 року. Пасажирооборот в порівнянні з минулим роком збільшився на 28,0 % і складає 26,5 млн.пас.км проти 20,7 млн пас.км за відповідний період 2006 року.
Протяжність мережі автомобільних доріг загального користування становить 344,4 км., в тому числі 287 км. автодоріг з удосконаленим дорожнім покриттям. Через територію району проходять дві дороги державного регіонального значення: Мукачево - Рогатин та Хуст – Міжгір’я - Долина.
На території району прокладено 558 км. високовольтних та 931 км. низьковольтних ліній електропередач.
Загальна протяжність газопроводів по Хустському району складає 438 км.
З 56 населених пунктів району 20 газифіковано, що становить 35,7 відсотка від загальної кількості, кількість житлових будинків та квартир, які забезпечені природним газом – 13 549.
Фінансування залишається одним з проблемним питань газифікації населених пунктів району, що негативно позначається на роботі підрядних організацій, а також уповільнює газифікацію об’єктів соціальної сфери та житлового сектору.
Ринок послуг зв’язку в районі формується за рахунок ЦЕЗ № 6 ВАТ “Укртелеком”, ЗАТ “Утел” та операторами мобільного зв’язку.
Забезпеченість стаціонарними телефонними абонентними номерами в розрахунку на 100 сімей - 29 одиниць.
Житлово-комунальне господарство району на сьогоднішній день є найбільш вразливою ланкою народно – господарського комплексу. Ця багатопрофільна галузь, на яку покладено виконання функцій із життєзабезпечення населення, перебуває у скрутному фінансовому та технічному стані. В районі функціонує Вишківське виробниче управління житлово-комунального господарства, що частково обслуговує житловий фонд смт.Вишково. У переважній більшості населених пунктів відсутні централізоване водопостачання та водовідведення, не налагоджено регулярне прибирання сміття та побутових відходів, не відведено земельні ділянки для влаштування сільських сміттєзвалищ. Наявний стан вимагає термінової активізації процесу реформування житлово - комунального господарства району за наступними напрямами:
- поліпшення фінансування будівництва, розширення та реконструкції об’єктів житлово – комунального господарства;
- реформування структури управління житлово-комунальним господарством;
- передача приватним організаціям на договірних засадах прав надання житлово-комунальних послуг.
2.6 Гуманітарна сфера
Охорона здоров’я
Медична допомога населенню Хустського району надається в 45 лікувально – профілактичних закладах мережа яких включає в себе: Хустську районну лікарню, Хустську районну поліклініку, районну стоматологічну поліклініку, Вишківську міську лікарню, 3 дільничні лікарні, 21 амбулаторію загальної практики сімейної медицини та 17 фельдшерсько – акушерських пунктів. Ліжковий фонд стаціонарних підрозділів складає 648 ліжок (50,3 ліжок на 10 тис. населення).
Потужність амбулаторно – поліклінічних закладів району – 1680 відвідувань у зміну.
В лікувально – профілактичних закладах району працює 348 лікарів та 942 середніх медичних працівників, що складає 27,3 лікарів на 10 тис. населення (середньообласний показник 27,1) та 73,8 осіб середнього медичного персоналу на 10 тис. населення ( середньообласний показник 71,7).
У 2007 році фінансування галузі охорони здоров’я зросло на 34 % в порівнянні з 2006 роком (31 128 тис.грн.) і склало 243,38 грн. на одного мешканця. В структурі бюджету видатки на заробітну плату складають 74,6 %, на медикаменти – 6,9% , на харчування – 2,4 %, на енергоносії – 8,0%.
Станом на сьогоднішній день в районі 21 амбулаторія працює на засадах сімейної медицини.
Освіта
Для забезпечення права громадян на здобуття повної загальної середньої освіти у Хустському районі функціонує 45 загальноосвітніх навчальних закладів, з них: ЗОШ І ст. – 9, ЗОШ І-ІІ ст. – 7, ЗОШ І – ІІІ ст. – 26, ЗОШ І – ІІ ст. – інтернат – 1, навчально – виховних комплексів ДНЗ ЗНЗ – 2. Функціонує одна спецшкола із поглибленим вивченням іноземної мови (Сокирницьке
ЗОШ І – ІІІ ст.). Учнів шкіл, які вивчають поглиблено окремі предмети – 581 (4%).
В районі діють 23 дитячі дошкільні навчальні заклади, в яких виховується і утримується 1687 дітей, в т.ч. 288 – ясельного віку, 1399 – дошкільного віку.
Всі дошкільні заклади забезпечені коштами на харчування згідно розподілу місцевого бюджету.
У 2007 році у 31 навчальному закладі всіма видами харчування охоплено 13 466 учнів (93,8%). Гарячим харчуванням – 6 291 (43,8%) учнів, у т.ч. 3 489 (69,3%) учнів 1-4 класів, 48 (87,3%) дітей – сиріт, 668 (100 %) дітей з малозабезпечених сімей, 401 (41,5%) дітей – інвалідів, напівсиріт, дітей, які перебувають на диспансерному обліку.
На виконання регіональної програми “Шкільний автобус” у районі функціонують 37 маршрутів для підвозу організованих груп дітей. Загальне число учнів, що потребують підвезення – 1 406 учнів.
Протягом літнього періоду в районі функціонувало 29 оздоровчих закладів з денним перебуванням та 3 стаціонарні табори, в яких оздоровлено 7356 дітей, що становить 52 % від загальної кількості дітей у віці від 6 до 17 років.
Культура
Станом на сьогоднішній день на території Хустського району функціонують такі установи культури:
- районний будинок культури;
- дві районні бібліотеки для дорослих і дітей;
- 30 сільських бібліотек;
- 32 клубні установи (6 з яких передано в оренду);
- 6 дитячих шкіл мистецтв;
- 11 колективів із званням “народний”.
В системі культури працює 217 чоловік на повних посадових окладах. В дитячих школах мистецтв району працюють 74 викладачі та навчаються 476 учнів.
На поповнення бібліотечного фонду у 2007 році виділено з районного бюджету 16,0 тис.грн., що у порівнянні з 2006 роком більше на 15%.
3. Основні проблеми розвитку Хустського району
Ключовими проблемами, що потребують поетапного розв’язання на даному етапі є наступні:
- низька конкурентоспроможність району;
- низька інвестиційна привабливість територій та інноваційна активність в них;
- неефективне використання наявних природних ресурсів;
- недостатній рівень життя переважної частини населення.
Промисловість
Найслабшим місцем економіки району є структурна розбалансованість промислового комплексу. Застаріла і вузькоспеціалізована економічна база району не відповідає сучасним вимогам ринкової економіки і не використовує весь наявний потенціал. Господарська діяльність району сьогодні базується на декількох галузях промисловості, підприємства яких є сировинними або виробляють проміжну та низькотехнологічну продукцію.
Значна частина основних фондів промисловості фізично зношена і морально застаріла. Рівень інноваційної діяльності є дуже низьким .
Недостатньо використовується мінерально - ресурсна база району. Лише 25 % розвіданих родовищ твердих корисних копалин на сьогоднішній день використовуються за призначенням.
Загальною енергетичною проблемою є нераціональне використання енергоносіїв в усіх галузях економіки та низька платіжна дисципліна, що потребує значного підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів та обсягів енергозбереження.
Сільське господарство
Потенціал агропромислового комплексу використовується недостатньо.
Обмеженість власних обігових коштів сільськогосподарських підприємств, зростання диспаритету цін на матеріально-технічні ресурси та продукцію сільського господарства унеможливлює застосування сучасних систем господарювання в аграрному секторі.
Значна частина основних виробничих фондів фізично і технологічно зношена та морально застаріла. Оновлення машинотракторного парку проводиться недостатніми темпами.
Низькою є культура землеробства. Має місце нераціональне використання земельних ресурсів сільськогосподарського призначення, недостатнє здійснення природоохоронних та агротехнічних заходів у землекористуванні.
Недостатнє фінансування спричиняє низький рівень відновлення продуктивності земельних угідь, їх родючості. Тривале екстенсивне використання земель зумовлює прискорення деградації сільськогосподарських угідь.
Туризм і рекреація
Повільно здійснюється модернізація туристичної та господарської інфраструктури.
Незадовільний стан доріг, інженерно – технічних споруд, санітарний стан населених пунктів, сервісне обслуговування туристів потребують комплексних управлінських рішень.
Суттєво стримує розвиток туризму комунікаційна недоступність перспективних для освоєння в туристично – рекреаційних цілях територій (поганий стан доріг, відсутність електрифікації, газифікації, телефонізації поблизу привабливих земельних ділянок у гірських населених пунктах).
Актуальними на сьогоднішній день є питання паспортизації курортних та рекреаційних територій та внесення до Державного кадастру рекреаційних ресурсів зарезервованих земель оздоровчого призначення; здійснення державної екологічної та санітарно – гігієнічної експертизи проектів для оголошення даних територій курортними, проведення наукових досліджень з метою підвищення ефективності використання курортного потенціалу.
Мале підприємництво
Основними проблемами, що уповільнюють розвиток підприємництва в районі та потребують вирішення, є наступні:
- нестабільне регуляторне середовище;
- незручна система оподаткування та звітності;
- обмеженість власних фінансових ресурсів у суб’єктів господарювання та відсутність пропозицій фінансово-кредитних послуг на прийнятних умовах;
- недостатність залучення до розвитку підприємницького середовища району потенційних інвесторів;
- недобросовісна конкуренція з боку суб’єктів господарювання, незаконно здійснюючих підприємницьку діяльність;
- невдосконаленість системи підготовки кадрів серед керівників і спеціалістів для сфери малого підприємництва;
- наявність значної кількості адміністративних бар’єрів стосовно дозвільної практики, системи контролю, регулювання орендних відносин, ліцензування, сертифікації, тощо.
Також однією з проблем, яка існує сьогодні є відсутність механізму здійснення ґрунтовного аналізу стану малого підприємництва в регіоні, відстеження кінцевих та проміжних результатів заходів щодо його розвитку.
Законодавчо визначені критерії, за якими суб’єкти підприємницької діяльності відносяться до малого бізнесу, сьогодні не дають змоги здійснювати повноцінний аналіз. По-перше - не досить чітке визначення критеріїв призводить до змішання та підміни понять, по-друге - обмеження критеріїв часовими рамками (обсяг виручки та чисельність працюючих вираховуються за календарний рік) суттєво ускладнює здійснення оперативного аналізу.
Житлово – комунальне господарство
Гострою проблемою залишається відсутність в більшості населених пунктів санкціонованих сміттєзвалищ.
Відсутні централізовані системи водопостачання та водовідведення.
Недостатньо високий рівень розвитку інфраструктури, зокрема дорожнього, вуличного господарства, інформаційних комунікацій стримує економічний розвиток району.
Якість питної води за окремими фізико – хімічними показниками частково не відповідає вимогам чинних стандартів.
Навколишнє природне середовище
Потребує невідкладного вдосконалення система поводження з відходами. Основною проблемою у сфері поводження з відходами є зберігання непридатних та заборонених до використання пестицидів і агрохімікатів в непристосованому приміщенні.
Продовжують мати місце небезпечні екзогенні геологічні процеси – зсуви, ерозії тощо.
Непланомірно використовуються природні території і ресурси у басейнах рік.
Ринок праці
Процес використання трудового потенціалу в районі уповільнюється через ситуацію, що склалася на ринку праці. Велике навантаження на вільне робоче місце спричинене невідповідністю професійно-кваліфікаційної потреби в кадрах економіки району, пропозиції робочої сили на зареєстрованому ринку праці. Більше половини заявлених вакансій має розмір заробітної плати нижче прожиткового мінімуму.
Не подолано таке негативне явище, як використання нелегальної трудової діяльності.
Потребує розв’язання проблема збереження і зміцнення трудового потенціалу, припинення відтоку кваліфікованих кадрів за межі області та за кордон, що має велике значення для сталого соціально-економічного розвитку району.
Має місце значна диференціація рівня оплати праці в розрізі галузей народно – господарського комплексу.
Гуманітарна сфера
В галузі освіти протягом 2007-2010 років в першу чергу необхідно довести до завершення роботи по об’єктах, які вже розпочалися , а саме: Кічерельська, Вільшанська, Н.Бистрівська, Сокирницька, Забрідська, Рокосівська, Велятинська, Липецько – Полянська загальноосвітні школи, Н.Бистрівська школа – інтернат, Ізянський та Яблунівський дитячі садки, а також нове будівництво дитсадка в с.Данилово. По мірі газифікації населених пунктів необхідно здійснювати реконструкцію та переведення котелень навчальних закладів з твердого палива на газ.
Необхідно вдосконалити організацію літнього оздоровлення дітей з метою забезпечення відпочинку за межами навчальних закладів.
В галузі медицини необхідно завершити будівництво Драгівської дільничної лікарні та амбулаторій загальної практики сімейної медицини в селах Крайниково та Залом. Подальшу увагу необхідно приділити питанню підвищення якості наданих медичних послуг шляхом зміцнення матеріально – технічної бази та кадрового забезпечення медичних установ.
В галузі культури: затверджено районну програму збереження пам’яток культурної спадщини. На 2007 – 2010 роки передбачено реконструкцію 4 пам’яток дерев’яної архітектури на загальну суму 620 тис.грн.
Неналежна увага приділяється пропаганді розвитку народних художніх промислів, які надають колоритності та оригінальності сфері виробництва району.
Розв’язання зазначених вище галузевих проблем дозволить значно поліпшити стан соціально-економічного розвитку району, рівень життя та добробуту населення, його майбутнє.
5. Бачення майбутнього та місія регіону
Бачення майбутнього – це чітко і лаконічно сформульований стан розвитку регіону на кінець реалізації основних цілей Стратегії (2015 р.). Цей елемент довгострокового планування є основою завдань, на базі яких будується стратегічний план розвитку території.
В ході розробки Стратегії, в результаті проведення семінарів і круглих столів з представниками органів місцевого самоврядування, громадських організацій та шляхом соціологічних опитувань, робочою групою по розробці Стратегії сформульовано бачення майбутнього Хустського району: