Регіональна стратегія розвитку Хустського району до 2015 року Зміст
| Вид материала | Документы |
СодержаниеХарактеристика трудових ресурсів Хустського району Зайнято в усіх сферах економічної діяльності, усього |
- Стратегія розвитку Бердянського району на період до 2015 року зміст, 736.97kb.
- Лебединська районна державна адміністрація розпорядження голови районної державної, 50.87kb.
- На головну сторіну веб сайту ода в розділ „стратегія”, 1650.33kb.
- Середньострокової програми соціально економічного розвитку Менського району на період, 1019.73kb.
- Лебединська районна державна адміністрація сумської області розпорядження голови лебединської, 55.26kb.
- Стратегічний план з розробки Стратегії розвитку Жидачівського району Львівської області, 2781.27kb.
- Програма розвитку овочівництва черкаського району на 2011 2015 роки, 470.41kb.
- Програма соціально-економічного та культурного розвитку Буського району, 908.43kb.
- Програма розвитку тваринництва на 2012-2014 роки по станично-луганському району передумови, 210.87kb.
- Зауваження та пропозиції до проекту документу «Стратегія розвитку Києва до 2025 року», 129.59kb.
Характеристика трудових ресурсів Хустського району
| Всього | Кількість | Тис. чол. |
| у тому числі: | | |
| працездатне населення у працездатному віці | 55,0 | тис. чол. |
| Зайнято в усіх сферах економічної діяльності, усього | 23,1 | тис. чол. |
| у тому числі: | | |
| у промисловості | 2,05 | тис. чол. |
| у сільському господарстві | 0,577 | тис. чол. |
| у малому підприємництві | 12,3 | тис. чол. |
| в інших галузях | 7,45 | тис. чол. |
| в державному управлінні | 0,723 | тис. чол. |
| Демографічні дані , тенденції січень-грудень 2006 рік(район) | | |
| Народилось | 1189 | чол. |
| Померло | 1159 | чол. |
| Щільність населення на район 1 кв. км. | 93,7 | чол. |
| Міграційні процеси прибуло вибуло | 255 552 | Чол. чол. |
2.4. Економічний потенціал
Промисловість
Структура промисловості Хустського району довгі роки формувалася з метою розв’язання проблеми працевлаштування населення, тому не завжди була зорієнтована на раціональне використання наявного потенціалу. Промислове виробництво на Хустщині по справжньому почало розвиватись після 1944 року, коли Закарпаття було возз’єднане з Україною. На кінець 1990 року сформувалися достатньо розвинуті галузі промисловості: легка, харчова, деревообробна, добувна та інші.
Станом на 1 січня 2007 року в Єдиному Державному реєстрі госпрозрахункових юридичних осіб промисловості Хустського району зареєстровано 79 суб’єктів, з яких 12 підприємств щомісячного обліку виробництва (15,2 % всіх промислових підприємств) та 65 малих підприємств (84,8 %).
Структура кількості та дані про ділову активність суб’єктів промисловості по області та Хустщині станом на 01.01.2007р
| | Суб’єкти за ЄДРПОУ | У тому числі | Питома вага суб’єктів щомісячного обліку до суб’єктів за ЄДРПОУ | Із загальної кількості платники податку | Питома вага платників податку, % | Банкрути, що рахуються в ЄДРПОУ | |
| підприємства щомісячного обліку | малі підприємства | ||||||
| По області | 2410 | 305 | 2105 | 12,7 | 1610 | 66,8 | 49 |
| Хустський район | 79 | 12 | 67 | 15,2 | 66 | 83,5 | 1 |
| У % до області | 3,3 | 4,3 | 3,1 | Х | 4,1 | Х | 2,0 |
До складу 12 підприємств основного кола станом на сьогоднішній день входять 4 підприємства легкої промисловості ( ТОВ “Тріо”, ТОВ “Демоз”, ТОВ “Яс-Експорт-Хуст”, СП “Віштекс”), 4 харчової промисловості ( ВАП “Шаяни”, ТОВ “Заповітні карпатські джерела”, ТОВ “Шаянські мінеральні води”, ЗАТ “Хустський м’ясокомбінат”), КП “Хустська районна друкарня”, ДП “Сокирницький цеолітовий завод”, ТОВ “Липчанблок” (виробництво цегли) та ВАТ “Закарпатський металургійний завод”, який на сьогоднішній день не працює.
Характерною рисою легкої промисловості Хустського району є виробництво продукції з використанням давальницької сировини. Давальницька схема виробництва має деякі недоліки: повна залежність підприємства від поставок сировини, залежність збуту від замовлень іноземних партнерів, суттєвий вплив курсу іноземних валют на фінансовий стан підприємств. Разом з тим, на сьогоднішній день ці підприємства створюють в районі нові робочі місця, забезпечують працюючих відповідним рівнем заробітної плати, на них проводиться інноваційна діяльність. Крім того вони є своєрідним орієнтиром для залучення інших потенційних інвесторів.
Харчова промисловість зосереджена в основному у сфері розливу мінеральних та прісних питних вод, що ставить підприємства даної галузі у певну залежність від потужностей родовищ мінеральних та прісних вод, а також від загальної екологічної ситуації в районі.
ЗАТ “Хустський м’ясокомбінат” в останні роки не витримує конкуренції з малими м’ясопереробними підприємствами, власниками яких є суб’єкти підприємницької діяльності – фізичні особи. Ріст цін на енергоносії, велика кількість основних фондів, що не використовуються, відсутність коштів на здійснення інноваційних процесів – ці фактори суттєво впливають на зниження конкурентоспроможності даного підприємства.
Підприємства добувної галузі перебувають у залежності від ринків збуту готової продукції. В такий ситуації на даний час опинилося ДП “Сокирницький цеолітовий завод” . Незважаючи на широкий спектр використання продукції цього підприємства відсутність налагодженого збуту не дозволяє використовувати потужності підприємства на повну силу.