Стратегія розвитку Бердянського району на період до 2015 року зміст
| Вид материала | Документы |
- Регіональна стратегія розвитку Хустського району до 2015 року Зміст, 330.96kb.
- Лебединська районна державна адміністрація розпорядження голови районної державної, 50.87kb.
- Середньострокової програми соціально економічного розвитку Менського району на період, 1019.73kb.
- Лебединська районна державна адміністрація сумської області розпорядження голови лебединської, 55.26kb.
- Програма розвитку овочівництва черкаського району на 2011 2015 роки, 470.41kb.
- Про хід виконання програми підтримки та розвитку культури села Березнівського району, 101.07kb.
- План заходів на 2012-2015 роки щодо реалізації Стратегії економічного І соціального, 275.65kb.
- Програма розвитку тваринництва на 2012-2014 роки по станично-луганському району передумови, 210.87kb.
- Обласної програми розвитку с ільськогосподарських обслуговуючих кооперативів на період, 193.57kb.
- Кабінет Міністрів Українипостановля є: Затвердити Комплексну програму підтримки розвитку, 1813.92kb.
2.1. Стратегічне бачення майбутнього.
Стратегічний план, який містить стратегічні цілі і плани дій, базується на баченні, що визначає шлях розвитку Бердянського району, різносторонній оптимістичний погляд в майбутнє і є основою тих завдань, виконання яких буде визначено Стратегією.
Визначення стратегічного бачення Бердянського району власного майбутнього стало можливо шляхом обговорення, анкетування, публічних виступів і було затверджено на засіданні робочої групи із стратегічного планування 27.02.2007.
Бердянський район - самодостатня, інвестиційно-приваблива територія з високорозвиненим сільськогосподарським виробництвом та належними умовами для життя і культурного відпочинку населення.
2.2. Місія.
Місія району виражає вищий сенс, мету існування громади в майбутньому. Місія розвитку Бердянського району включає довготермінове бачення суспільством того, яким воно прагне стати з урахуванням наявних майбутніх ресурсів району, його конкурентоспроможності на внутрішньому та зовнішньому ринках, соціально-політичну та економічну ситуацію тощо.
Прозора політика влади на всіх рівнях, високорозвинене сільськогосподарське виробництво з екологічно чистими технологіями, самодостатність громад, розвинута соціальна сфера, широкий якісний ринок послуг, розвиток курортного бізнесу і туризму, екологічна безпека, гідні умови проживання, високий рівень освіти і культури населення.
2.3. Основні напрями розвитку регіону.
З метою забезпечення стійкого сталого розвитку Бердянського району зусилля влади, бізнесу та територіальної громади спрямовуються на розвиток:
- високої аграрної культури сільськогосподарського виробництва;
- переробної промисловості;
- забезпечення населення якісними продуктами харчування;
- розбудови економіки, орієнтації її на потреби мешканців регіону;
- належного рівня та якості життя населення;
- кадрового забезпечення усіх сфер району;
- соціально-правового захисту мешканців та суб’єктів господарювання,
курортно-туристичного потенціалу району;
- інвестиційної привабливості територій для внутрішніх та зовнішніх інвесторів;
- самоврядування населення, підтримки ділової активності громадян у прийнятті рішень щодо розвитку району;
- створення позитивного іміджу Бердянського району.
2.4. Принципи реалізації Стратегії.
Стратегія розвитку району на період до 2015 року буде реалізуватися на наступних принципах:
планування - принцип передбачає щорічне планування необхідних витрат державного, місцевих бюджетів, що сприяє забезпеченню прозорості, стабільності та синхронізації в політиці розвитку громад району;
концентрації - у зв’язку з обмеженістю державних фінансових ресурсів під час виконання завдань, визначених цією Стратегією, ресурси концентруються на певних територіях, встановлюється ієрархічність пріоритетів відповідно до сформульованих цілей та їх дотримання, визначаються вимоги до економічної ефективності їх використання;
синхронізації дій - передбачається синхронне проведення ряду реформ, що впливають на соціально-економічний розвиток територій, узгодження пріоритетів та дій регіональних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо регіонального та місцевого розвитку;
збалансованого розвитку - зумовлює диференційованість надання державної підтримки територіям з урахуванням їх потенціалу, умов, критеріїв та строків, визначених законодавством;
партнерства - передбачається тісна співпраця між регіональними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, суб’єктами господарювання в процесі реалізації Стратегії, проведення моніторингу та оцінки виконання визначених завдань;
єдності - передбачається забезпечення суспільної єдності, яка полягає у зменшенні відмінностей між окремими територіями району у використанні людських ресурсів та рівні життя населення; економічної єдності, яка полягає у зменшенні відмінностей в економічному розвитку, просторової єдності, яка полягає у створенні інфраструктурних умов для розвитку усіх територій району;
поєднання інтересів району та місцевих виробників - опорою розвитку району повинні бути районні суб’єкти підприємницької діяльності усіх форм власності, які готові підтримувати стратегію економічного добробуту району.
ІІІ. ОСНОВНІ ПРІОРИТЕТИ МАЙБУТНЬОГО РОЗВИТКУ
БЕРДЯНСЬКОГО РАЙОНУ ДО 2015 РОКУ
Маючи обмежені ресурси районного бюджету, очевидно, що навіть за рахунок значного притоку зовнішніх інвестицій, реалізувати усі перераховані основні напрямки одночасно не реально. У зв’язку з цим успіх наступних етапів територіального планування і прогнозування в значній мірі залежить, поряд з правильністю вибору стратегічних пріоритетів розвитку району, перед усім від об’єктивної оцінки можливостей їх реалізації в плановий період. Пріоритетами розвитку Бердянського району до 2015 року були визначені наступні сфери:
1. Агропромисловий комплекс: Основа економіки Бердянського району – високорозвинене сільське господарство з переробним комплексом.
2. Інвестиційний: Бердянський район - інвестиційно привабливий регіон з конкурентною економікою.
3. Курортно-туристичний, історико-культурний: Бердянський район - територія з розвиненою культурою, туризмом та рекреацією.
3.1. Сучасний стан справ у пріоритетних галузях.
Агропромисловий комплекс
Агропромисловий комплекс є одним з найбільших і важливих секторів економіки району, в якому формується основна частина продовольчих ресурсів, що має визначальний вплив на гарантування продовольчої безпеки як району, так і держави, розвитку внутрішнього ринку, поліпшення якості життя населення.
Агропромисловий комплекс має значні перспективи розвитку, основою чого є родючі землі та можливість отримання екологічно чистої продукції.
Площа сільськогосподарських угідь району становить 77,9 тис.га, що складає 7,6% від сільгоспугідь області. На одного мешканця району припадає 2,6 га орної землі, тоді як в цілому по області цей показник становить 1,01 га, в Україні - 0,66, в Європі – 0,25 га.
У кінці 2007 року в районі діяло 15 сільськогосподарських підприємств. Із діючих сільськогосподарських підприємств 4 підприємства мають сільськогосподарські угіддя, площа яких складає від 1000 до 2000 га, в 6 – площа сільськогосподарських угідь від 2000 до 4000 га, у 2 сільськогосподарських підприємств від 4000 га до 7000 га і більше 7 тис.га у 3 сільгосппідприємствах. Площа сільськогосподарських угідь, що знаходиться в користуванні господарств населення – 70377,5 тис.га.
За 2007 рік виробництво валової продукції сільського господарства (в порівняльних цінах 2000 року) в господарствах району склало 78,5 тис.грн., що становить 102% до рівня 2006 року (76,9 тис.грн.). Валова продукція рослинництва складає 61,6 тис.грн. (102,3% до 2005 р.), тваринництва – 16,9 тис.грн. (105,1%).
Виробництво основних видів сільськогосподарської продукції в усіх категоріях господарств в 2007 році склало: зернові та зернобобові культури – 92,7 тис.тонн в заліковій вазі. У порівнянні з 2006 роком зерна було зібрано більше на 3,1 тис.тонн при урожайності 26,1 ц/га ( 2006 рік – 27,6 ц/га), в тому числі пшениця – 51,4 тис.тонн (30,8 ц/га), ячмінь – 25,2 тис.тонн (22,5 ц/га), кукурудза на зерно – 6,7 тис.тонн (16,8 ц/га); соняшник – 39,7 тис.тонн при урожайності 15,9 ц/га;
Протягом 2007 року збільшилась чисельність овець та кіз на 148% і становить 2,7 тис.голів. Також вдалося зберегти на рівні минулого року поголів’я свиней, їх чисельність склала 11,8 тис.голів.
В 2007 році реалізовано на забій худоби та птиці 2,4 тис.тонн, що на 26 % більше минулорічного рівня (1,9 тис.тонн), в 2005 році 1,77 тис.тонн. В 2007 році вироблено 9,9 тис.тонн молока, що на 0,8 тис.тонн менше ніж в 2006 році (10,7 тис.тонн), і на 0,7 тис.тонн менше ніж в 2005 році,
Чисельність поголів'я великої рогатої худоби станом на 01.01.2008 року складає 8712 гол., у порівнянні з 2006 роком вона зменшилась на 1984 голови, або на 18,6%, з 2005 роком – на 2089 голів, або на 19,3%: в тому числі корів – 2793 гол, що на 304 голови, або 6,2% менше ніж у 2006 році (3097), з 2005 роком зменшено на 145 голів (2938), або 5%. Зменшення чисельності великої рогатої худоби зафіксовано як в господарствах населення так і в сільськогосподарських підприємствах району.
Негативні показники в галузі тваринництва в 2007 році, а саме: негативний м'ясний баланс, зменшення виробництва молока, погіршення продуктивності сільськогосподарських тварин отримані внаслідок ряду факторів.
Диспаритет цін на тваринницьку продукцію та матеріальні засоби наблизило галузь до критичної межі. Реалізаційні ціни на продукцію не відшкодовують витрат на її виробництво. Собівартість виробництва м'яса вища ціни реалізації. В галузі молочного скотарства - недостатні ціни на молоко та борги молокопереробних підприємств області. Також, як вже відзначалося, на розвиток галузі негативно вплинули кліматичні умови які склалися в 2007 році.
Високі температури у поєднанні з надзвичайно низькою вологістю повітря, пересихання верхніх шарів ґрунту, суховії, пилові бурі наносять значну втрату посівам сільськогосподарських культур, особливо озимих зернових. Відсутність опадів в травні-червні 2007 року негативно відобразилося на отриманні зеленої маси та відповідно на заготівлі сіна, сінажу, силосу. Недостатній врожай зернових культур не забезпечує, в повному обсязі, тваринництво концентрованими кормами. Всі ці фактори не дали змогу створити міцну кормову базу на період зимівлі.
Але не зважаючи на несприятливі погодні умови господарства району докладають всіх зусиль щоб виростити і зібрати високі врожаї зернових і технічних культур: впроваджуються нові районовані сорти сільськогосподарських культур (посухостійкі), насіння висівається не нижче третьої репродукції, плідно співпрацюють з науковими установами. Все більше господарств переходять на інтенсивну технологію вирощування сільськогосподарських культур, а саме:
- збільшення доз внесення органічних та мінеральних добрив;
- підвищення родючості ґрунтів;
- застосовується інтенсивна система захисту сільськогосподарських
рослин від хвороб, шкідників бур'янів:
- запровадження енергозберігаючої технології обробітку ґрунту.
Впровадження таких заходів дозволяє отримувати високі врожаї і протистояти несприятливим погодним факторам.
| Сильні сторони району | Слабкі сторони району |
| - Наявний сильний агропромисловий потенціал - Модернізація виробництва - Перехід на інтенсивну технологію вирощування с\г культур | - Недостатність об'єктів переробки с/г продукції - Застарілий парк с/г техніки - Незначна кількість вирощування овочів та фруктів - Відсутність зрошувальних систем |
| Можливості | Загрози |
підтримки сільгоспвиробників | - Зона ризикованого землеробства (кліматична нестабільність) - Борги сільгоспвиробникам - Диспаритет цін на продукцію с/г - Великі відсотки кредитних позик |
SWОТ-аналіз стратегічних перспектив
Відродження села, нарощування обсягів аграрного виробництва дозволить перетворити агропромисловий комплекс району у високопродуктивний, експортноспроможній сектор економіки. Буде багатим село - обов'язково зростатиме добробут населення.
Інвестиційний
У Бердянському районі протягом останніх п’яти років спостерігається позитивна динаміка інвестицій в основний капітал. За 2007 рік в економіку району вкладено 28,3 млн.грн. капітальних інвестицій, з них за рахунок коштів державного бюджету 23,7%. Основним джерелом інвестицій є власні кошти підприємств та організацій – 67,8%. У 2007 році на території району були введені в експлуатацію збудовані за кошти субвенції державного бюджету та обласного бюджету:
- котельні у загальноосвітніх школах сіл Дмитрівка та Миколаївка, у Дмитрівській дільничній лікарні;
- 18,217 км газових мереж у селах Долинське, Оленівка, Дмитрівка, Миколаївка, Луначарське та селищі Андріївна;
- І черга будівництва водоводів для підключення водопровідної мережі села Луначарське до водоводу Західний груповий водовід - Бердянськ, протяжністю 2,088 км.
Суб’єктами усіх форм власності району протягом року введені в експлуатацію багатопаливна авто-газозаправна станція з комплексом дорожнього сервісу та газопроводом у селі Луначарське; сім об’єктів торгівлі у селах Червоне Поле, Шевченко, Луначарське, Трояни, Новотроїцьке, Новопетрівка та селищі Андріївка. ВАТ "Запоріжобленерго" завершено будівництво повітряної лінії - 150 кВ "Андріївка-Бердянськ", розташованої на території Андріївської селищної та Новотроїцької сільських рад.
Реструктуризація реального сектора економіки потребує залучення фінансових ресурсів. Необхідно забезпечити чітку взаємодію науки, освіти, виробництва, фінансово-кредитної сфери щодо розвитку інноваційної діяльності.
Завдяки виваженій політиці керівництва району у вирішенні земельних питань, у 2007 році до спеціального фонду соціально-економічного розвитку Бердянського району надійшло 337 тис.грн., а з початку 2008 року – 373 тис.грн.
Райдержадміністрацією проводиться робота по розробленню та впровадженню «Комплексної програми ефективного використання енергетичних ресурсів Бердянського району на 2008-2012 роки». Реалізація енергоефективних науково-технічних та інноваційних проектів дасть можливість скоротити питомі витрати енергетичних ресурсів у промисловості, житлово-комунальному господарстві та соціально-побутовій сфері.
Запровадження нових технологій, створення сучасної виробничої, транспортної інфраструктури сприятиме збільшенню виробництва високоякісних товарів та послуг, підвищенню інвестиційної привабливості району, досягненню високого рівня продуктивної зайнятості населення, підвищення рівня життя громадян району, активізації зовнішньоекономічної та інвестиційної діяльності.
SWОТ-аналіз стратегічних перспектив
| Сильні сторони району | Слабкі сторони району |
| в- вигідне географічне розташування - наявність земельних ресурсів для забудови та виробництва - - надлишок робочої сили - незайнятість ряду сегментів ринку - наявність резерву енергетичних потужностей |
- часткова відсутність комунальної інфр інфраструктури
|
| Можливості | Загрози |
| - нестабільність політичної і економічної ситуації в країні - відтік працездатного населення за межі району - несприятливі демографічні тенденції - невигідна кредитна політика |
Курортно-туристичний, історико-культурний
Туризм – одна з найбільш сталих складових світової економіки, яка за останні десятиріччя має стабільні (в середньому 5% на рік) темпи зростання і не зазнає коливань попиту/пропозиції, тому вважається одним з найперспективніших напрямків соціально-економічного розвитку.
Сприятливі природні умови (м’який клімат, тепле відкрите море, пісчані пляжі), наявність комплексу оздоровчих закладів, дешева цінова політика надання житлових послуг в приватному секторі приваблюють влітку населення з інших районів України на відпочинок у прибережні села Бердянського району. За неофіційними даними кількість населення влітку в цих населених пунктах збільшується до 4 разів. Однак, не маючи статусу курорту, належної туристичної інфраструктури сільські ради не мають можливості влітку суттєво поповнити свій бюджет за рахунок курортного збору, узаконеної підприємницької діяльності власників садиб.
Більшість приїжджих проживають в приватному секторі, де культурно-розважальна програма не передбачена. Задовольнити потреби культурного дозвілля у повній мірі сільська рада не в змозі при наявному переліку пропозицій.
Однак багата історія Бердянського району, наявна мережа пам’яток археології, природи, історії та культури, музеїв дають можливість організовувати екскурсії для гостей нашого району. Усього на території Бердянського району знаходиться 27 пам’яток історії, шість громадських та один „народний” музей, 37 пам’яток природи. Діють два народних та один зразковий колективи художньої самодіяльності. Розвинуте декоративно–прикладне мистецтво, яке широко представлене вишивкою, килимарством, плетінням з лози й може за певних умов мати промислові масштаби. Та на жаль, об’єкти культурної спадщини мало відвідують не лише в’їзні туристи, а й місцеві жителі. Добре розуміючи, що туризм є важливим фактором, розвиток якого сприяє економічній стабільності району, його інвестиційній привабливості та перспективі розвитку Бердянського району, певна робота у цій сфері вже здійснена.
Проведено аналіз бази даних про наявні природні, оздоровчі, історико-культурні ресурси району – природних заповідників і заказників, баз відпочинку та дитячих оздоровчих закладів, пам’яток історії і культури, мережі громадських музеїв, культурно-освітніх установ; визначено проекти туристичних маршрутів.
Великий інтерес викликають заказники та пам 'ятники природи (скелі, балки, розташовані на території району). Заказником загальнодержавного значення є заплава ріки Берди, що розташована на території села Новопетрівка.
Та на жаль, об’єкти культурної спадщини мало відвідують не лише в’їзні туристи, а й місцеві жителі. Добре розуміючи, що туризм є важливим фактором, розвиток якого сприяє економічній стабільності району, його інвестиційній привабливості та перспективі розвитку Бердянського району, певна робота у цій сфері вже здійснена.
Проведено аналіз бази даних про наявні природні, оздоровчі, історико-культурні ресурси району – природних заповідників і заказників, баз відпочинку та дитячих оздоровчих закладів, пам’яток історії і культури, мережі громадських музеїв, культурно-освітніх установ; визначено проекти туристичних маршрутів.
Великий інтерес викликають заказники та пам 'ятники природи (скелі, балки, розташовані на території району). Заказником загальнодержавного значення є заплава ріки Берди, що розташована на території села Новопетрівка.
Пам’яткою природи загальнодержавного значення є «Гранітні скелі», що розміщені на правому березі р.Берда в с.Миколаївка. не менш цікавими є пам’ятки природи місцевого значення – ділянки узбережжя Азовського моря в с.Новопетрівка та с.Луначарське, «Висока скеля» над р.Берда та «Ослині Вушка» в с.Миколаївка; «Вишнева балка», «Філонова балка» та «Стара прісноводна криниця» з кам’янистими розсипами «Горда гряда», залишки Захар’ївської фортеці в с.Калайтанівка; «Вовча балка» та «Балка Засоріна» в с.Осипенко; «Лисяча балка» у с.Дмитрівка.
Низький рівень розвитку культурно-пізнавального туризму спричинений, в основному, відсутністю розвиненої сучасної інфраструктури, обмеженою транспортною доступністю більшості об’єктів культурної спадщини, непідготовленістю музейних експозицій та прилеглих територій до туристичних відвідувань. Суттєво ускладнює належне використання об’єктів культурної спадщини недостатність фахівців туристичного супроводу та їх невідповідна кваліфікація.