Всеукраїнський центр професійної реабілітації інвалідів Організація роботи з глобальною мережею Інтернет Інформаційно-інструктивні матеріали для фахівців центрів професійної реабілітації інвалідів

Вид материала

Содержание

Використання комп’ютерних мереж для дистанційного навчання
Основні завдання системи дистанційної освіти (СДО) в Україні
Рекомендації щодо створення і роботи Інтернет-центру
Розділ vі.

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Використання комп’ютерних мереж для дистанційного навчання

Internet справді відкриває великі можливості для освіти та самоосвіти. З його допомогою можна отримати інформацію про навчальні заклади, ознайомитися зі спеціальностями, навчальними програмами та викладацьким складом, знайти окремі публікації тощо. Однак, надзвичайні потенційні можливості закладені у розвиткові інтерактивного дистанційного навчання. Інтерактивне дистанційне навчання дозволяє, зокрема відвідування віртуальних лекцій, завантаження навчальних матеріалів, спілкування електронною поштою або в чатах, роботу з тренажерами, актуалізацію навчального матеріалу тощо.

Згідно з Концепцією розвитку дистанційної освіти в Україні, затвердженої Міністерством освіти і науки 20.12.2000 року, світовий процес переходу від індустріального до інформаційного суспільства, а також соціально-економічні зміни, що відбуваються в Україні, вимагають суттєвих змін у багатьох сферах діяльності держави і в першу чергу в галузі освіти.

Основні завдання системи дистанційної освіти (СДО) в Україні:

формування нормативно-правового, організаційного, навчально-методичного, інформаційно-телекомунікаційного, матеріально-технічного, кадрового, економічного та фінансового забезпечення, впровадження та розвитку як дистанційної освіти, так і дистанційного навчання за окремими курсами або блоками курсів;
організація та розвиток дистанційної освіти за будь-якими напрямками підготовки фахівців: гуманітарної, економічної, юридичної, природничої, інженерної, військової, аграрної тощо;
застосування дистанційних технологій не тільки в дистанційній освіті, а й в усіх формах навчання: очній, заочній, екстернаті;
впровадження технологій дистанційного навчання на всіх рівнях як повної освіти (середньої, професійно-технічної, довузівської, вищої та післядипломної), так і навчання за окремими курсами або блоками курсів;
забезпечення професійної підготовки та психологічної підтримки за допомогою дистанційного навчання соціально-незахищених груп населення: безробітних; осіб з фізичними вадами: осіб, що позбавлені волі; військовослужбовців строкової служби тощо;
забезпечення професійної орієнтації та самовизначення для майбутніх фахівців;
використання технологій дистанційного навчання для перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів у сфері підприємництва; державного та муніципального управління, митної та податкової служб, фінансово-банківської системи; викладачів середніх шкіл, професійно-технічних і вищих навчальних закладів тощо;
створення державної електронної бібліотеки дистанційних курсів (нормативних дисциплін);
удосконалення і розвиток телекомунікаційної інфраструктури для реалізації технологій дистанційної освіти, включаючи розвиток мережі УРАН – телекомунікаційної мережі для установ науки і освіти України з доступом до Інтернет.
інтеграція СДО у світову систему сучасної освіти;
прискорення експорту новітніх дистанційних технологій за кордон з метою зміцнення економічної бази і підвищення авторитету освіти України на міжнародній арені.

Певні кроки до запровадження дистанційної освіти зроблено у багатьох навчальних закладах. Більшість зорієнтовані на впровадження дистанційних технологій на базі таких віртуальних навчальних середовищ, як Прометей (Москва), WebCT (Канада), Learning Space (Lotus Notes – IBM), “Веб-клас ХПІ” та ін. Придбання вказаних інструментальних засобів або річних ліцензій на їх використання (WebCT) передбачає значні витрати. Але найбільш важливим, є те, що такий крок доцільно робити за умови, коли навчальний заклад має передумови до ефективного використання комерційного віртуального середовища. Оскільки первинна професійна освіта та професійна реабілітація інвалідів є в нашій державі безкоштовною, то ми не можемо використовувати в центрі професійної реабілітації інвалідів на комерційній основі дану форму навчання.

Дистанційне навчання - це навчання, при якому надання учню істотної частини навчального матеріалу і більша частина взаємодії з викладачем здійснюються з використанням сучасних інформаційних технологій: супутникових зв'язків, комп'ютерних телекомунікацій, національного і кабельного телебачення, мультимедіа, навчальних систем.

На законодавчому рівні розвиток дистанційного навчання здійснюється відповідно до чинної нормативно-правової бази:

програми «Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці» на 2006–2010 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2005 № 1153;
Положення про дистанційне навчання, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 21.01.2004 № 40;
Закону України «Про Національну програму інформатизації» (зі змінами, внесеними згідно із законом № 2684-III (2684–14) від 3.09.2001 р., ВВР, 2002 р., № 1, ст. 3).

На підставі вищезазначених нормативних документів передбачається використання мережі Internet як доступу до джерел інформації незалежно від місця їх розташування, перехід на якісний рівень формування регіональної інформаційно-комунікаційної інфраструктури.

Таким чином, використання сучасних технологій є основним інструментом реалізації відкритої освіти.

Дистанційне навчання дозволяє:

формувати глобальний, принципово новий освітній простір;
поширювати ринок освітніх послуг, зменшувати розрив у якості елітної та масової освіти;
створювати більш комфортні умови для навчання, посилювати мотивацію до навчання, зняти ряд емоційних і психологічних бар’єрів;
активізувати процес навчання, посилюючи його творчу складову;
активно впливати на світогляд особистості;
створювати сприятливі умови для переходу до особистісно зорієнтованого навчання.

Однією зі складових системи забезпечення якості дистанційного навчання є дистанційний курс.

Створення дистанційного курсу та підготовка традиційного посібника — це не еквівалентні речі. При створенні дистанційного курсу головними є планування діяльності учня (слухача) та оцінка часових витрат. Розробка дистанційного курсу передбачає ретельний відбір змісту, вибір засобів навчання, проектування діяльності, тексту, тестів, завдань, мультимедіа та інших додаткових матеріалів.

Структура дистанційного курсу має такий вигляд:

1. Вступна частина:

назва курсу;
автори;
анотація курсу;
інформація про те, для кого призначений курс;
цілі курсу;
тривалість вивчення курсу;
форма вихідного контролю;
як працювати з дистанційним курсом.

2. Інформаційна частина:

навчальний план;
навчальна програма;
методичні вказівки з вивчення курсу, виконання завдань та умови здачі заліків та іспитів;
графік вивчення курсу:
послідовність вивчення лекційного матеріалу й виконання завдань (вправ, тестів, контрольних робіт; курсових);
порядок проведення on-line семінарів, консультацій, тестувань, іспитів, заліків.

3. Змістовна частина:

підручник, що містить лекційний матеріал із тем і параграфів;
вправи, завдання;
термінологічний словник зі всім матеріалом в алфавітному порядку;
контрольні роботи;
курсові роботи;
літературу;
рекомендації з організації самостійної роботи слухача.

4. Контрольно-моніторингова частина:

тести різного призначення;
запитання для заліків, іспитів;
критерії оцінювання.

Для забезпечення можливостей роботи учнів з дистанційними курсами, розміщеними на локальних чи віддалених серверах, навчальний заклад повинен мати не тільки комп’ютерні класи, а й вільний доступ до Інтернет.

Пріоритетними напрямами впровадження дистанційного навчання в навчальний процес можна вважати співпрацю кількох навчальних закладів при розробці дистанційних курсів, інтегроване дистанційне навчання на основі мультимедійних програм, навчання за типом екстернату, дистанційні евристичні олімпіади, застосування дистанційних курсів для розвитку творчих здібностей учнів.

Дистанційне навчання у системі підвищення кваліфікації — форма організації навчального процесу та педагогічна технологія, основою якої є керована самостійна робота слухачів і широке застосування у навчанні сучасних інформаційних, комп’ютерних і телекомунікаційних технологій.

Дистанційне навчання в системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників здатне забезпечити новий вищий рівень післядипломної педагогічної освіти, що обумовлюється такими обставинами:

забезпечується реальна, а не декларована безперервність;
з’являється можливість у міжкурсовий період задовольняти інтереси та запити педагогічних працівників у змістовій інформації (блоки, модулі на Web-сайтах) та оперативно інформувати їх про нові розробки та передовий педагогічний досвід;
посилюється особиста орієнтація за рахунок більшої індивідуалізації традиційного навчання на основі ширшого застосування індивідуальних планів і графіків підвищення кваліфікації, що враховують рівень підготовки слухача;
активізується процес комп’ютеризації та інформатизації традиційного навчання, підвищуються рівень та якість наочності лекцій, семінарів, практичних занять завдяки введенню в них елементів дистанційного навчання;
посилюється творча складова традиційного навчання через використання слухачами телекомунікаційних мереж, у тому числі й Інтернету.

На дистанційному етапі курсів підвищення кваліфікації за очно-дистанційною формою навчання передбачені очні консультації, які потребують відрядження слухачів курсів до інституту післядипломної педагогічної освіти, а також on-line консультації з вільним доступом до Internet.

Хоч комп’ютерні програми не є універсальним дидактичним засобом, зростання ролі комп’ютерних навчальних програм в майбутньому зумовлене, зокрема, тим, що комп’ютерний виклад навчального матеріалу має більші можливості візуалізації. Це дозволяє говорити про перспективність використання інформаційних технологій як заміни традиційних засобів навчання і про повнішу реалізацію дидактичного принципу наочності. Вже зараз спостерігається тенденція до інтеграції звукових та звуко-зорових засобів наочності в мультимедійні комплекси для демонстрації на великому екрані зображень із звуковим супроводом. Будь-яка екранна інформація може бути роздрукована, а друковані дидактичні матеріали виведені на екрани моніторів.

Широке застосування нових інформаційних технологій дозволить повніше реалізувати дидактичний принцип наочності в навчанні. Безумовно, змінюється й роль викладача в навчальному процесі: він стає керівником і помічником студентів, що вимагає від нього глибоких знань та високої професійної майстерності.

Рекомендації щодо створення і роботи Інтернет-центру

За умови наявності матерільної бази, фахівців (бібліотекар, вихователь, соціальний педагог тощо) і їх відповідної кваліфікації для задоволення потреб в інформації та змістовного дозвілля в позанавчальний час можливе створення Інтернет-центру при бібліотеці, інформаційно-ресурсного центру як самостійного структурного підрозділу, або Інтернет-кафе. Різниця між цими варіантами в тому, що в бібліотеці або інформаційно-ресурсному центрі доступ користувачів до мережі чітко регламентований і безкоштовний, в Інтернет-кафе – регламентований, але може передбачати оплату за користування глобальною мережею.

Сьогодні добре себе зарекомендували створені при публічних бібліотеках інформаційно-ресурсні центри. Інтернет-центр - безприбутковий структурний підрозділ бібліотеки чи центру професійної реабілітації інвалідів. Метою центру є реалізація конституційних прав громадян на вільне збирання, зберігання, використання та поширення інформації, ефективного використання інформаційного простору мережі Інтернет для розвитку освіти, науки, культури та підприємницької діяльності, розширення сфери інформаційних послуг бібліотеки.

Основні напрямки роботи Інтернет-центру: обслуговування всіх категорій користувачів, проведення навчальних курсів-тренінгів для користувачів, створення служби інтерактивного зв’язку, організація архівів електронних публікацій. В будь-якому випадку доступ слухачів до Мережі передбачає попередній інструктаж і дотримання певних правил (Додаток 9).

РОЗДІЛ VІ.

ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ТА ПОДАЧІ ІНФОРМАЦІЇ ПРИ ОРГАНІЗАЦІЇ ВЛАСНОЇ ПРИСУТНОСТІ В ІNTERNET

Якщо установа хоче бути пiдготовленою до завтрiшнього дня, їй необхідно скористатися перевагами, якi надає глобальна мережа Iнтернет. Це суттєва можливiсть швидко репрезентувати себе на широкий всесвiтнiй загал. Для центру це також може стати ще одним джерелом залучення слухачів. Отже, завдяки Iнтернет реабілітаційні заклади можуть:

вести конкурентну боротьбу за вплив на потенцiйного споживача своїх послуг;
обмiнюватися iдеями й iнформацiєю;
навчати, інформувати i надавати консультацiйнi послуги.

Враховуючи зацiкавленiсть центру в обмiнi iнформацiєю i рекламi своїх послуг, Iнтернет-мережа бачиться в подальшому як один iз найдiєвiших носiїв спрямованої реклами. Сучаснi комп'ютернi технологiї дозволяють подавати рекламу у виразному дизайн-стилi, iз залученням фото, музичних фрагментiв, голосу, вiдео тощо.

Iнтернет-реклама сьогоднi це: веб-сайти, банери i банернi системи, лiнки (гiперзв'язки), текстова реклама, спецiальнi програми.

Веб-сайти як iнструмент реклами - це повна iнформацiя про установу i її послуги, яка поновлюється оперативно i в повному обсязі, носiй банерiв, лiнкiв, текстової реклами, iнструмент iнтерактивностi, iмiдж закладу, спецiальнi проекти. Повна iнформацiя про установу, розміщена на веб-сайті центру, стає доступною потенцiйним слухачам i спонсорам (партнерам) цiлодобово i без вихiдних.

Очевидно, що сайт центру - основна форма його активності в Інтернет. Призначення його заключаєтся не лише в задоволенні інформаційних потреб тих, хто цікавиться діяльністю даної реабілітаційної установи, чи проблематикою її наукових і методичних досліджень, але і в организації спільних досліджень в рамках віртуальних інтернет-товариств з іншими реабілітаційними закладами світу (Додаток 10).

Зараз більшість сайтів навчальних закладів націлені на підтримку іміджу закладу. На них міститься різноманітна оперативна інформація про спеціальності, за якими здійснюється підготовка студентів, аспірантів, про факультети, кафедри, приймальну комісію. Проте життєво важливим для организації роботи в рамках веб-сайту реабілітаційного закладу є його наповнення більш інтерактивним змістом. Необхідністю є наявність форумів, конференцій тощо. Лише в цьому разі реабілітаційний (навчальний) заклад може ефективно діяти в рамках інформаційного суспільства.

Для успіху веб-сайту важливим є його змістовність та здатність організувати та представити інформацію на його сторінках.

Створення веб-сайту не є "одноразовою" акцією. Це процес, що продовжується і який існує стільки часу, скільки веб-сайт доступний в Інтернеті. Веб-сторінки повинні регулярно підтримуватися та оновлюватися, можливо, не тільки співробітниками центру, а й за допомогою користувачів.

Обґрунтування основної цілі та завдання веб-сайту центру

Планування створення веб-сайту центру передбачає з'ясування багатьох питань:

Яка його загальна мета?
Які потреби він повинен забезпечувати?
Хто буде його головним користувачем?
Який буде в нього дизайн і хто буде його виконувати?
Хто буде займатися технічною підтримкою сайту?
Який зміст (контент) буде представлено на його сторінках?

Ці питання неможливо вирішити без обговорення в колективі за участі не лише адміністрації і фахівців, але й слухачів центру. Важливість цих проблем є безсумнівною, враховуючи те, що веб-сайт, який створюється, призначений слугувати для просування діяльності центру, перш за все реалізації освітніх цілей користувачів.

Створення веб-сайту передбачає вирішення наступних завдань:

Активна реалізація освітніх і реабілітаційних функцій центру.
Використання веб-сайту як ефективного засобу просування та рекламування центру в міжнародному інформаційному співтоваристві Інтернет.
Використання веб-сайту з метою забезпечення доступу до власних продуктів: баз даних, методичних та бібліографічних матеріалів для широкого кола користувачів мережі.
Розвиток інформаційних навичок користувачів у ході створення веб-сайту.
Розвиток професійних навичок та вмінь співробітників центру в процесі створення веб-сайту.

Примірна структура веб-сайту:

Назва центру.
Посилання на вибіркові ресурси Інтернету.
Інформація про центр (історія створення, режим роботи та ін.).
Правила прийому слухачів до центру.
Внутрішні нормативні документи (правила, положення, інструкції).
Інтерактивні контактні e-mail адреси.
Дата останнього оновлення сторінок.
Посилання на пошукові системи Інтернету.
Власні методичні матеріали, матеріали наукових досліджень.
Посилання на Інтернет-ресурси для слухачів та співробітників та інших користувачів.
Списки рекомендованої літератури.
Фотогалерея.
Новини в галузі професійної реабілітації.
Он-лайновий довідковий стіл для запитів пo e-mail.
Форум.

Для створення будь-якого веб-серверу потрібна участь трьох професіоналів: веб-майстра, дизайнера і “постачальника” інформації. Перший професіонал - це чільна фігура в складі веб-команди (web-team), оскільки завдяки його мистецтву володіння мовою HTML-формату будь-яка інформація стає інформаційним ресурсом Інтернету. Функції дизайнера іноді поєднує перший або третій спеціаліст команди. Від “постачальника” залежить якість, інформативність, достовірність та інші характеристики змісту інформації, що поставляється у світову мережу. У ролі “постачальників” інформації, як правило, виступають працівники центру, яким для такої роботи необхідні знання із загальної методики підготовки грамотної, етичної і конкурентоспроможної інформації для представлення в Інтернет.

Найважливіше наповнити веб-сторінки дійсно цінним і глибоким змістом та зробити їх зручними для користувачів. Тому перед тим, як приступати до створення сторінок, необхідно старанно продумати їхню структуру, а головне — врахувати запити аудиторії, для якої призначається інформація. При цьому варто виходити з існуючих критеріїв якості веб-серверів, до яких відносяться: глибина змісту; легкість навігації; стабільність інформаційних ресурсів; оперативність відновлення інформації; доступність для користувачів; єдиний дизайн усіх розділів (або рубрик).

Рекомендації щодо створення веб-сайту центру

Формування веб-сайтів центрів в Інтернеті повинно бути підпорядковано головним цілям і завданням Національної програми інформатизації України, а також сполучатися та бути взаємозв'язаним з іншими проектами і програмами в цій галузі.
Програмне та технічне забезпечення хостингу повинно базуватися на новітніх інформаційних технологіях, що дасть змогу користувачеві мати зручний та швидкий веб-інтерфейс і простоту навігації по рубриках і сторінках сайту. Досвід доводить, що такі користувацькі вимоги досяжні, коли структура сайту логічно побудована та відповідає вимогам хост-провайдерів, адже сумісність програмного забезпечення хост-сервера з використаними програмними елементами сайту повинна враховуватись. Звісно, вартість послуг хост-провайдера залежить від програмного забезпечення хост-серверів та об’єму фізичного дискового простору, що виділяється для збереження файлів веб-сайту
В напрямі лінгвістичного забезпечення для України важливим питанням залишається уніфікація кодування українського алфавіту для використання його на веб-сторінках.
Дизайн веб-сайтів варто витримувати в єдиному стилі, при цьому мати оригінальні естетичні критерії та рішення. Рекомендується не використовувати у великих обсягах графічні та мультимедійні додатки, що значно уповільнює одержання інформації.
Змістовне наповнення веб-сайтів має охоплювати різні види інформації. Головна умова розробки цієї основної частини серверу - попередня детальна підготовка основних рубрик та гіперпосилань (links) з ypaxуванням інформаційних потреб основних категорій користувачів. Необхідно також продумати і прийняти рішення щодо мовних критеріїв: коректним вважається подача інформації українською, російською та англійською мовами. Крім того, важливим моментом для “постачання” і підтримки інформаційних ресурсів є регулярна актуалізація та редагування всіх відомостей, що розміщені на сервері.
Інформація на веб-сайтах повинна бути якісною, достовірною, по можливості, повною та конкурентоспроможною. При цьому слід враховувати, що необхідним супроводженням баз даних та електронних каталогів є розробка системи допомоги, досить зрозумілої та зручної для користування, яка дозволить користувачеві самостійно розібратися в особливостях кожної з баз даних і скористатися всіма можливостями інформаційного пошуку в них.
Фактографічна інформація на веб-сайтах, згідно із зарубіжним досвідом, подається переважно у вигляді довідкової інформації, що вміщує, як правило, основні відомості про час (режим) роботи центру, правила прийому слухачів, про можливі послуги. Така інформація є обов'язковою, проте варто регулярно відслідковувати ступінь її достовірності, відображати всі можливі зміни.
Повнотекстова інформація (або електронні версії текстів) на веб-серверах ще не є досить поширеною, хоча слід зазначити, що така інформація розповсюджена у вигляді електронних текстів тез, доповідей, статей та періодичних видань на сторінках веб-серверів освітніх наукових закладів. Повнотекстова інформація також потребує розробки надійного довідкового апарату для забезпечення зручного пошуку.
Усі інформаційні ресурси на веб-сервері мають бути упорядковані і легко доступні будь-якому користувачеві, що можливо досягти за допомогою розробки єдиної інформаційно-пошукової системи.
На веб-сайті центру доцільно створювати окремі розділи, що будуть містити посилання на найбільш корисні та запитувані цікаві сторінки в Інтернеті, які відповідатимуть профілю центру і тематиці запитів користувачів.
Посилання (лінки) залишаються одним з найбiльш ефективних засобiв пiдвищити вiдвiдування сайта. Популярний прийом, що застосовується для цього веб-майстрами - обмiн лiнками (LinkExchange). З ростом кiлькостi веб-сайтiв i веб-документiв в Iнтернетi бiльш актуальним стає вмiння ефективно розмiщувати лiнки й iнформацiю про свої ресурси у вiдповiдних мiсцях мережi. Лiнки знаходяться на веб-сайтах (у роздiлах "Посилання", "Партнери", "Нашi проекти", у текстi); у пошукових системах, в каталогах; на рейтинг-сайтах; в групах новин; e-mail, списках розсилки тощо. Посилання на інші Інтернет-ресурси потребують регулярної перевірки для того, щоб бути впевненими, що вони є активними, а значить і інформація, яка пропонується, є актуальною, не застарілою. Нові посилання та новий зміст повинні бути цікавими і релевантними для головної категорії користувачів.
Для забезпечення кваліфікованого розміщення, актуалізації, редагування, пошуку інформації на веб-серверах, а також виконання інших інформаційних процесів і операцій в Інтернеті необхідно, щоб ці функції виконувала спеціально призначена відповідальна особа (адміністратор системи).

Чого не повинно бути на сайті:

"Анімація" - одна з найпоширеніших рис таких сайтів. Величезні анімації на головній сторінці, кілька рядків, що переміщаються у різні боки й при цьому різко миготять. Все це лише викликає бажання миттєвого відходу з такого сайту, аби не повернутися.
"Широкі зображення" - великі за форматом зображення, які повільно завантажуються. І це в нашій країні, де швидкий доступ в Інтернеті ще рідкість!
"Кнопки" - починаючі веб-майстри люблять вішати на головну сторінку до 10-20 кнопок: лічильники, топи, емблеми каталогів, посилання на дружні сайти, що є просто даремним збільшенням об'єму графіки.
"Довгі тексти" - іноді бачиш "сайт", що є одним великим файлом. Користувач не повинен "прокручувати" екран більш ніж на 2,5-3 екрани.
"Фон" - класичною помилкою є використання в межах сайту розцяцькованих, а найчастіше й різноколірних різновидів тла. Намагайтеся створити єдину атмосферу на сайті, де тло не повинне випинатися вперед, показуючи свою важливість. Спробуйте використовувати класику - чорний текст на білому тлі.
"Помилки" - завжди перевіряйте свою орфографію. Помилки найчастіше прокрадаються непомітно й псують все враження від сайту.
"Вікна, що випадають" - використання рор-uр вікон є порушенням мережевого етикету, а найзвичайнішою реакцією на появу таких вікон при кожнім клацанні на посиланні буде вихід з такого сайту.
"Горизонталь" - часто при «твердому» дизайні (де всі відстані між об’єктами на сайті вказуються у пікселях) з'являється горизонтальна смуга прокручування, коли веб-майстер має гарний монітор і відео-карту, а потенційний користувач сайту, можливо, користується старими моделями. Обов'язково перевірте свій сайт при роздільній здатності монітору 800*600 на 256 кольорах (хоча, на сучасному етапі вона практично вже не використовується). Вирішенням данної проблеми однозначно є створення так званого «резинового» інтерфейсу сайту, коли всі його елементи: картинки, тексти, кнопки та ін.. орієнтуються у вікні програми-оглядача в залежності від розміру самого вікна. Так буде себе поводити сайт створений, на приклад, з використанням табличної верстки.
"Різні шрифти" - при створенні сайтів застосовуйте правило "Не більше 5-ти шрифтів на сторінці" - при цьому жирні шрифти вважаються за окремий шрифт (це стосується й їхнього розміру).
"Under Construction" (тобто сайт „на реконструкції") є написом, який точно не варто використовувати. Якщо ви переробляєте розділ, то краще забрати посилання на нього. Як правило, на сайтах об'єму більше середнього (>50 файлів) доцільно перейти на використання вставок на " onclick="return false">

Описані вище помилки пов'язані з тим, що веб-дизайн свого роду є мистецтвом, яке потребує по-перше почуття міри. Недаремно багато визнаних веб-майстрів радять обирати академічний стиль оформлення - це найкращий вибір. Тільки тоді ваш сайт буде подобатися не тільки вам, але й іншим користувачам, які до нього завітають.

Blog

Содержание