Нормативно-правове забезпечення освіти осіб з обмеженими можливостями
| Вид материала | Документы |
- Для осіб з обмеженими фізичними можливостями І обладнати їх необхідними допоміжними, 127.57kb.
- Затвердити заходи щодо розв’язання актуальних проблем осіб з обмеженими фізичними можливостями, 57.07kb.
- И від 18 грудня 2007 року №1228 „Про додаткові невідкладні заходи щодо створення сприятливих, 80.89kb.
- Соціальний захист та дотримання прав осіб з обмеженими фізичними можливостями на Рівненщині, 106kb.
- Постанова від 12 травня 2007 р. N 716 Київ, 198.38kb.
- План заходів щодо розв, 58.53kb.
- М. В. Остроградського реабілітація дітей з обмеженими фізичними та психічними можливостями, 764.52kb.
- Міністерство праці та соціальної політики україни державна установа науково-дослідний, 3674.16kb.
- Міністерство праці та соціальної політики україни державна установа науково-дослідний, 3698.1kb.
- Міністерство праці та соціальної політики, 52.32kb.
Базовий навчальний план
загальноосвітнього навчального закладу I ступеня
(для глухих дітей)
| Освітня галузь | Кількість годин на тиждень | Разом | ||||
| Підготов-чий | 1 | 2 | 3 | 4 | ||
| Інваріативна складова | ||||||
| Мови і література | 9 | 9 | 9 | 9 | 9 | 45 |
| Математика | 5 | 4 | 4 | 4 | 4 | 21 |
| Людина і світ | 1 | 1 | 1 | 2 | 2 | 7 |
| Мистецтво | - | 1 | 1 | 1 | 1 | 4 |
| Технології | 2 | 2 | 2 | 3 | 3 | 12 |
| Здоров’я і фізична культура | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 10 |
| Усього | 19 | 19 | 19 | 21 | 21 | 99 |
| Корекційно-розвиткові заняття (у тому числі лікувальна фізкультура): | 14 | 14 | 14 | 14 | 14 | 70 |
| Варіативна складова | ||||||
| Додаткові години на освітні галузі, індивідуальні консультації та групові заняття | 2 | 2 | 2 | 3 | 3 | 12 |
| Сумарна кількість годин інваріантної та варіативної складових змісту початкової освіти: | 35 | 35 | 35 | 38 | 38 | 181 |
| Граничне допустиме тижневе навчальне навантаження учнів (без корекційно-розвиткових занять) | 20 | 20 | 20 | 22,5 | 22,5 | 105 |
Вимоги до складання типових навчальних планів
13. На основі Базового навчального плану МОН розробляє типові навчальні плани для загальноосвітніх навчальних закладів, що забезпечують здобуття початкової загальної освіти дітьми, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку.
14. У типових навчальних планах зазначається перелік навчальних предметів і курсів відповідно до змісту освітніх галузей, а також кількість годин, відведених на їх вивчення у кожному класі.
15. Типові навчальні плани можуть відображати різні варіанти структурування, інтеграції та розподілу змісту основних освітніх галузей за роками навчання у межах годин, визначених Базовим навчальним планом.
16. Під час складення типових навчальних планів для загальноосвітніх навчальних закладів, що забезпечують здобуття початкової загальної освіти дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, дозволяється перерозподіляти між освітніми галузями до 15 відсотків навчального часу, визначеного інваріантною частиною Базового навчального плану.
17. Загальноосвітні навчальні заклади складають на основі типових навчальних планів робочі навчальні плани, у яких конкретизується варіативна складова з урахуванням специфіки організації навчально-виховного процесу відповідно до особливих освітніх потреб учнів (сліпих та із зниженим зором, глухих та із зниженим слухом, розумово відсталих, з тяжкими порушеннями мовлення, порушеннями опорно-рухового апарату, із затримкою психічного розвитку).
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої
підготовки учнів з урахуванням особливостей
їх психофізичного розвитку
18. Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів визначаються за освітніми галузями «Мови і література», «Математика», «Людина і світ», »Мистецтво», «Технології», «Здоров’я і фізична культура», зміст яких визначено Державним стандартом початкової загальної освіти.
19. Оптимальний рівень загальноосвітньої підготовки учнів, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, забезпечується реалізацією змісту освітніх галузей у поєднанні з корекційно-розвитковою роботою.
Напрями корекційно-розвиткової роботи
20. Для здійснення корекції порушень у фізичному та психічному розвитку учнів з особливими освітніми потребами провадиться відповідна корекційно-розвиткова робота, яка передбачає вирішення специфічних завдань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку учнів. Така робота потребує впровадження особистісно орієнтованих програм навчання, розвитку та корекції, корекційно спрямованого індивідуального та диференційованого навчання.
21. Корекційно-розвиткова робота спрямована на:
- розвиток зорового чи слухового сприймання, мовлення, корекцію пізнавальної діяльності, фізичний розвиток, формування навичок просторового, соціально-побутового орієнтування, психокорекцію тощо;
- розвиток навичок саморегуляції та саморозвитку учнів шляхом взаємодії з навколишнім середовищем на основі знань, уміньі навичок мовленнєвої, зокрема комунікативної, діяльності і творчості;
- формування компенсаційних способів діяльності як важливої передумови підготовки дітей з особливими освітніми потребами до навчання в основній школі;
- створення передумов для соціальної реабілітації та інтеграції, розвиток самостійності та життєво важливих компетенцій дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку.
2.15. Постанова КМУ від 8 грудня 2006 р. №1686 «Про затвердження Державної типової Програми реабілітації інвалідів».
Відповідно до статті 16 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» Кабінет Міністрів України
п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити Державну типову програму реабілітації інвалідів (далі – Програма), що додається.
2. Міністерству охорони здоров’я:
разом з Міністерством праці та соціальної політики розробити на основі визначених Програмою критеріїв та вимог до реабілітаційних заходів проект Положення про індивідуальну програму реабілітації інваліда та внести його на розгляд Кабінету Міністрів України;
разом з Міністерством освіти і науки, Міністерством культури і туризму, Міністерством у справах сім’ї, молоді та спорту, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування забезпечити виконання Програми і надсилати Міністерству праці та соціальної політики до 1 лютого року, що настає за звітним, інформацію про стан справ для її узагальнення та подання Кабінетові Міністрів України до 15 лютого.
ДЕРЖАВНА
типова програма реабілітації інвалідів
Загальна частина
Ця Програма спрямована на забезпечення системного підходу до організації реабілітації, послідовності і наступності в проведенні багатопрофільних реабілітаційних заходів, запровадження державних реабілітаційних стандартів і установлення контролю за якістю реабілітаційних послуг.
На даний час в Україні налічується близько 2,5 млн. інвалідів, у тому числі 122,6 тис. дітей-інвалідів. Частка осіб цієї категорії в загальній структурі населення становить близько 5 відсотків.
Стандартні правила забезпечення рівних можливостей для інвалідів, затверджені Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 20 грудня 1993 р. №48/96, передбачають рівні стартові можливості для всіх осіб незалежно від їх психофізичного розвитку, стану здоров’я, віку, статі, соціально-економічного статусу і визначають такі цільові сфери - доступність до матеріального оточення, інформації та комунікацій, освіти, зайнятість, підтримка доходів і соціальне забезпечення, сімейне життя і свобода особистості, культура, відпочинок, спорт і релігія.
Мета і основні завдання Програми
Метою Програми є визначення гарантованих державою переліків реабілітаційних послуг, технічних та інших засобів реабілітації, виробів медичного призначення, що надаються інваліду чи дитині-інваліду з урахуванням фактичних потреб залежно від віку, статі, виду захворювання (каліцтва) безоплатно або на пільгових умовах.
Для досягнення мети Програми необхідно забезпечити виконання таких завдань:
реалізація інвалідами їх конституційних прав;
проведення державної політики у сфері реабілітації інвалідів, сприяння їх широкій інтеграції у суспільство;
системний підхід до організації реабілітації інвалідів;
послідовність і наступність у проведенні багатопрофільних реабілітаційних заходів;
контроль за якістю послуг з медичної, психолого-педагогічної, фізичної, професійної, трудової, фізкультурно-спортивної, побутової і соціальної реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, виробів медичного призначення.
Порядок виконання Програми
Програма виконується шляхом складення індивідуальних програм реабілітації для інвалідів медико-соціальними експертними комісіями, для дітей-інвалідів – лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів.
Обсяг реабілітаційних послуг, що надаються за індивідуальною програмою реабілітації інваліда та дитини-інваліда, не може бути менший від передбаченого Програмою.
Для виконання Програми розроблено перелік послуг, що надаються інвалідам з ураженням опорно-рухового апарату та центральної і периферичної нервової системи (додаток 1), перелік послуг, що надаються інвалідам з психічними захворюваннями та розумовою відсталістю (додаток 2), перелік послуг, що надаються інвалідам з ураженням органів слуху (додаток 3), перелік послуг, що надаються інвалідам з ураженням органів зору (додаток 4), перелік послуг, що надаються інвалідам з ураженням внутрішніх органів (додаток 5), перелік послуг, що надаються інвалідам з онкологічними захворюваннями (додаток 6).
Індивідуальна програма реабілітації для інваліда та дитини-інваліда визначається згідно з переліком реабілітаційних послуг, технічних та інших засобів реабілітації, виробів медичного призначення залежно від нозологій захворювань.
Фінансове забезпечення Програми
Фінансування Програми здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, Фонду соціального захисту інвалідів, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, місцевих бюджетів, а також інших джерел.
Очікувані результати
Визначення гарантованого державою переліку реабілітаційних послуг, технічних та інших засобів реабілітації, виробів медичного призначення, які надаються інваліду чи дитині-інваліду з урахуванням фактичних потреб залежно від віку, статі, виду захворювання (каліцтва) безоплатно або на пільгових умовах забезпечить системний підхід в організації реабілітації інвалідів і дітей-інвалідів, послідовність і наступність у проведенні багатопрофільних реабілітаційних заходів, спрямованих на відновлення оптимального фізичного, інтелектуального, психічного і соціального рівня життєдіяльності особи з метою сприяння її інтеграції в суспільство.
Координація та контроль за виконанням Програми Координація та контроль за виконанням Програми покладаються на Мінпраці.
2.16. Постанова від 23 травня 2007 р. №757 «Про затвердження Положення про індивідуальну програму реабілітації інваліда».
Відповідно до статті 23 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити Положення про індивідуальну програму реабілітації інваліда, що додається.
2. Визнати такими, що втратили чинність:
- пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1992 р. №83 (ЗП України, 1992 р., №3, ст. 68) у частині затвердження Полоення про індивідуальну програму реабілітації та адаптації інваліда;
- підпункт 3 пункту 1 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. №1758 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 1, ст. 4).
ПОЛОЖЕННЯ
про індивідуальну програму реабілітації інваліда
1. Це Положення визначає механізм виконання та фінансування індивідуальної програми реабілітації інваліда.
2. Індивідуальна програма реабілітації інваліда (далі – індивідуальна програма) – комплекс оптимальних видів, форм, обсягів, строків реабілітаційних заходів з визначенням порядку, місця їх проведення, спрямованих на відновлення та компенсацію порушених або втрачених функцій організму і здібностей інваліда та дитини-інваліда.
3. Індивідуальна програма розробляється на підставі Державної типової програми реабілітації інвалідів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2006 р. N 1686 (Офіційний вісник України, 2006 р., №50, ст. 3311).
4. Індивідуальна програма для повнолітніх інвалідів розробляється медико-соціальною експертною комісією (далі – МСЕК), для дітей-інвалідів – лікарсько-консультативною комісією (далі – ЛКК) лікувально-профілактичних закладів за зареєстрованим місцем проживання або лікування інвалідів.
5. Індивідуальна програма розробляється протягом одного місяця з дня звернення інваліда до МСЕК, а законного представника дитини-інваліда – до ЛКК щодо встановлення інвалідності.
Фахівці МСЕК або ЛКК роз’яснюють інваліду чи законному представнику дитини-інваліда мету індивідуальної програми, її завдання, очікувані результати та порядок виконання, а також інформують про її рекомендаційний характер.
6. Індивідуальна програма складається за формою, затвердженою в установленому порядку МОЗ за погодженням з Мінпраці, МОН і Мінсім’ямолодьспортом, та на підставі відомостей акта огляду МСЕК або медичного висновку про дитину-інваліда віком до 18 років.
7. Під час огляду осіб чи дітей віком до 18 років з метою встановлення інвалідності МСЕК або ЛКК з урахуванням виду захворювання, фактичних потреб, віку, статі визначає оптимальні види, форми, обсяги, місце і строки проведення медичної, психолого-педагогічної, фізичної, професійної, трудової, фізкультурно-спортивної, побутової і соціальної реабілітації, потребу втехнічних та інших засобах реабілітації, виробах медичного призначення.
8. Індивідуальна програма розробляється за участю інваліда чи законного представника дитини-інваліда фахівцями МСЕК або ЛКК із залученням у разі потреби спеціалістів закладів охорони здоров’я, органів соціального захисту, державної служби зайнятості, органів Пенсійного фонду України,Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонду соціального захисту інвалідів та інших органів, які провадять діяльність у сфері реабілітації інвалідів.
9. Порядок складання індивідуальної програми затверджується МОЗ за погодженням з Мінпраці, МОН, Мінсім’ямолодьспортом.
10. У разі письмової відмови інваліда, законного представника дитини-інваліда від виконання індивідуальної програми в цілому або від будь-якого передбаченого нею виду, форми, обсягу або місця проведення реабілітаційних заходів у програмі робиться відповідний запис.
11. Індивідуальна програма готується у двох примірниках, які підписуються головою МСЕК або ЛКК та завіряються її печаткою. Перший примірник індивідуальної програми видається інваліду чи законному представнику дитини-інваліда, а другий примірник залишається у МСЕК або ЛКК.
МСЕК або ЛКК надсилає засвідчені в установленому порядку копії індивідуальної програми лікувально-профілактичному закладу, органу праці та соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання інваліда чи дитини-інваліда, а у разі потреби – реабілітаційній установі, учасникам реабілітаційного процесу та навчальним закладам.
12. У разі потреби в оперативному коригуванні індивідуальної програми фахівці реабілітаційних установ можуть змінювати обсяг, строк та черговість проведення реабілітаційних заходів.
13. Контроль за виконанням індивідуальної програми здійснюється в установленому законодавством порядку.
14. МСЕК або ЛКК під час чергового огляду інваліда чи дитини-інваліда за зверненням реабілітаційної установи або у порядку нагляду за виконанням індивідуальної програми, але не рідше ніж один раз на два роки, переглядає реабілітаційні заходи, передбачені індивідуальною програмою.
15. Фінансування реабілітаційних заходів індивідуальної програми здійснюється за рахунок коштів, передбачених у державному та місцевих бюджетах на цю мету, та інших джерел.
2.17. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. №1482-р «Про затвердження Плану заходів щодо запровадження інклюзивного та інтегрованого навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на період до 2012 року».
1. Затвердити план заходів щодо запровадження інклюзивного та інтегрованого навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на період до 2012 року, що додається.
2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям:
забезпечити виконання затвердженого цим розпорядженням плану заходів у межах бюджетних призначень, передбачених у державному та місцевих бюджетах;
надсилати щороку до 1 червня Міністерству освіти і науки інформацію про виконання плану заходів для узагальнення і подання до 1 липня Кабінетові Міністрів України.
ПЛАН
заходів щодо запровадження інклюзивного та інтегрованого навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на період до 2012 року
1. Розробити та подати на розгляд Кабінету Міністрів України проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань освіти» щодо запровадження інклюзивного та інтегрованого навчання у загальноосвітніх навчальних закладах.
МОН. 2010 рік.
2. Розробити та затвердити положення про клас з інклюзивним навчанням і спеціальний клас для навчання дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку, загальноосвітнього навчального закладу.
МОН. 2010 рік.
3. Внести зміни до Положення про центральну та республіканську (Автономна Республіка Крим), обласні, Київську та Севастопольську міські, районні (міські) психолого-медико-педагогічні консультації у зв’язку із запровадженням інклюзивного навчання, проведення комплексної реабілітації та інтеграції у суспільство дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку.
МОН, Академія педагогічних наук.
2010 рік.
4. Розглянути питання щодо утворення навчально реабілітаційних центрів на базі спеціальних загальноосвітніх шкіл-інтернатів, залучення фахівців і використання обладнання зазначених шкіл-інтернатів з метою поліпшення навчання дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку, в класах з інклюзивним навчанням і спеціальних класах загальноосвітніх навчальних закладів та у разі необхідності подати Кабінетові Міністрів України проекти відповідних рішень.
Рада міністрів Автономної Республіки Крим,
обласні, Київська та Севастопольська
міські держадміністрації.
2011-2012 роки.
5. Створити систему моніторингу досягнень у навчанні учнів інклюзивних класів, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку, обсягу і якості наданих їм освітніх та корекційно-реабілітаційних послуг.
Академія педагогічних наук.
2011-2012 роки.
6. Включити у навчальні програми вищих навчальних закладів, які здійснюють підготовку фахівців за напрямом «Педагогічна освіта», курс «Дидактика інклюзивного навчання».
МОН, Академія педагогічних наук. 2011 рік.
7. Розробити науково-методичне та організаційне забезпечення для підготовки і підвищення кваліфікації педагогічних працівників з питань інклюзивного та інтегрованого навчання, зокрема шляхом створення в інститутах післядипломної педагогічної освіти відповідних кафедр (лабораторій).
Академія педагогічних наук,
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні,
Київська та Севастопольська міські держадміністрації.
2011 рік.
8. Забезпечити загальноосвітні навчальні заклади з інклюзивним та інтегрованим навчанням спеціальними підручниками і наочними дидактичними посібниками для дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку.
МОН, Рада міністрів Автономної Республіки Крим,
обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації.
2010 рік.
9. Підготувати проект постанови Кабінету Міністрів України щодо внесення змін до переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000р. №963, передбачивши посаду асистента вчителя загальноосвітнього навчального закладу з інклюзивним та інтегрованим навчанням.
МОН, Мінпраці. 2010 рік.
10. Розробити норматив фінансування витрат, пов’язаних з навчанням дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку, з урахуванням індивідуальних навчальних програм і планів.
Мінфін, МОН. 2010 рік.
11. Увести доштатного розпису загальноосвітніх навчальних закладів з інклюзивним та інтегрованим навчанням посади вчителя-дефектолога, вчителя-логопеда, соціального працівника за наявності контингенту учнів з розрахунку одна посада на навчальний заклад.
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні,
Київська та Севастопольська міські держадміністрації, МОН.
2010 рік.
12. Забезпечити утворення у складі місцевих органів управління освітою структурного підрозділу з питань навчання дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку.
МОН, Рада міністрів Автономної Республіки Крим,
обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації.
2010 рік.
13. Організувати підвезення учнів з порушеннями опорнорухового апарату, зору до місця навчання (проживання) спеціально обладнаними транспортними засобами у супроводі підготовленого персоналу.
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні,
Київська та Севастопольська міські держадміністрації.
2010 рік.
14. Внести зміни до державних будівельних норм і стандартів з питань проектування навчальних закладів, спрямовані на створення умов для навчання дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку, у загальноосвітніх навчальних закладах.
Мінрегіонбуд, МОН, МОЗ. 2010 рік.
15. Створити умови для безперешкодного доступу дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку, до будівель і приміщень загальноосвітніх навчальних закладів з інклюзивним та інтегрованим навчанням.
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні,
Київська та Севастопольська міські держадміністрації, МОН.
2010 рік.
16. Передбачити під час доопрацювання проекту Державного бюджету України на 2010 рік та складання проектів державного бюджету на наступні роки збільшення обсягу видатків для виконання плану заходів, спрямованих на запровадження у загальноосвітніх навчальних закладах інклюзивного та інтегрованого навчання.
Мінфін, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні,
Київська та Севастопольська міські держадміністрації.
Постійно.