Закон України "Про місцеве самоврядування району"

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 2 3 4 5

Проект

Закон України “Про місцеве самоврядування району”

Цей Закон відповідно до Конституції України визначає систему, основні принципи, повноваження та гарантії місцевого самоврядування району, основи правового статусу його органів та посадових осіб.

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Основні терміни, використані в цьому Законі

Основні терміни, використані в цьому Законі, мають таке значення:

жителі району – громадяни України, особи без громадянства, іноземці, які постійно проживають на території району;

районна рада – виборний колегіальний орган, який складається з депутатів і відповідно до Конституції України та цього Закону представляє інтереси жителів району;

виконавчі органи районних рад – органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються районними радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування району у межах, визначених цим та іншими законами;

посадові особи місцевого самоврядування – особи, які працюють в системі місцевого самоврядування, мають відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримують заробітну плату за рахунок місцевого бюджету;

принцип субсидіарності (додатковості) – принцип, згідно якого районні ради наділяються тільки повноваженнями з тих питань, які не можуть бути вирішені на рівні громади;

компетенція – питання відання і владні повноваження органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб;

питання відання – сукупність питань місцевого значення, віднесених Конституцією та законами України до вирішення органів місцевого самоврядування чи їх посадових осіб;

повноваження – сукупність прав і обов’язків владного характеру, які визначають вид і міру впливу громади, органів місцевого самоврядування чи їх посадових осіб при вирішенні ними питань місцевого значення;

власні повноваження – повноваження органів місцевого самоврядування, в межах яких вони діють самостійно і несуть відповідальність тільки перед жителями району та законом;

повноваження, надані законом, - повноваження органів виконавчої влади, що надаються законом виконавчим органам районних рад, в межах яких вони діють самостійно, але під контролем з боку відповідних органів виконавчої влади;

районний бюджет – план утворення і використання фінансових ресурсів для забезпечення інтересів жителів району, для реалізації соціально-економічних і культурних програм;

мінімальний рівень соціальних потреб – гарантований державою мінімальний рівень соціальних послуг на одного жителя в межах усієї території України;

районний референдум – форма прийняття жителями району рішень з питань, що належать до відання місцевого самоврядування району, шляхом прямого волевиявлення;

загальний склад ради – кількісний склад депутатів ради, визначений радою відповідно до закону;

склад ради – кількість депутатів, обраних до відповідної ради, повноваження яких визнано і не припинено в установленому законом порядку;

правоможний склад ради – кількість депутатів, обраних до відповідної ради, повноваження яких визнано і не припинено в установленому законом порядку, яка становить не менш як дві третини від загального складу ради;

гарантії місцевого самоврядування – комплекс засобів правового, організаційного та іншого характеру, за допомогою яких забезпечується реальне здійснення місцевого самоврядування відповідно до Конституції України та Європейської хартії місцевого самоврядування, а також правовий захист місцевого самоврядування.

Стаття 2. Поняття місцевого самоврядування району

1. Місцеве самоврядування району – це гарантоване державою право і реальна спроможність органів місцевого самоврядування району самостійно вирішувати питання місцевого значення в інтересах жителів, що проживають на території району.

2. Це право здійснюється районною радою, а також через утворені нею виконавчі органи, у порядку, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

3. Жителі району безпосередньо здійснюють своє право на місцеве самоврядування району через вибори депутатів районної ради, районний референдум та інші передбачені законом форми місцевої демократії.

Стаття 3. Основні принципи здійснення місцевого самоврядування району

1. Місцеве самоврядування району здійснюється на принципах:

1) народовладдя і виборності;

2) законності;

3) поєднання державних та місцевих інтересів;

4) субсидіарності;

5) повсюдності;

6) публічності і прозорості;

7) правової самостійності;

8) організаційно-кадрової самостійності;

9) матеріально-фінансової самостійності і спроможності;

10) судового захисту права на місцеве самоврядування.

2. Принцип народовладдя і виборності означає: виборність районної ради; утворення виконавчих органів місцевого самоврядування району виборними представниками; підзвітність, підконтрольність та відповідальність органів місцевого самоврядування району, їх посадових осіб перед жителями району.

3. Принцип законності означає, що повноваження органів місцевого самоврядування району, їх посадових осіб, способи та межі здійснення їх повноважень, способи захисту права на місцеве самоврядування району та сфери повноважень суб’єктів місцевого самоврядування району визначаються на підставі Конституції та законів України.

4. Принцип поєднання державних та місцевих інтересів означає, що вирішення питань відання місцевого самоврядування району його органами повинно відбуватися таким чином, щоб не було нанесено шкоди національним інтересам України.

5. Принцип субсидіарності передбачає, що розподіл повноважень між органами влади (у тому числі органами місцевого самоврядування району) різного територіального рівня здійснюється таким чином, щоб забезпечити максимальне наближення процесу прийняття рішень до громадянина водночас із достатністю організаційних, матеріальних та фінансових ресурсів для забезпечення належного обсягу та якості владних функцій.

6. Принцип повсюдності означає, що місцеве самоврядування району здійснюється на всій території України, за винятком територій громад міст-районів, міст-регіонів та окремих територій, визначених законом про територіальний устрій України.

7. Принцип публічності і прозорості означає, що здійснення місцевого самоврядування району, прийняття рішень органами місцевого самоврядування району з усіх питань, що належать до їх компетенції, здійснюється відкрито і прозоро. Рішення органів місцевого самоврядування району обов’язково оприлюднюються у порядку, встановленому законом. Діяльність усіх органів та посадових осіб місцевого самоврядування району відбувається у порядку, який забезпечує принципову доступність до процесу прийняття рішень кожного жителя району.

8. Принцип правової самостійності означає, що повноваження, які органи місцевого самоврядування району отримують на підставі закону (далі – власні повноваження) або на підставі закону про надання їм повноважень органів виконавчої влади (далі – надані повноваження), є повними та виключними, тобто не можуть належати іншим органам. У межах власних повноважень органи місцевого самоврядування району діють самостійно та ініціативно, підкоряючись тільки законові.

9. Принцип організаційно-кадрової самостійності означає, що органи місцевого самоврядування району для здійснення своїх власних повноважень мають право самостійно в межах закону визначати свої внутрішні та виконавчі структури, на власний розсуд призначати на посади та звільняти з посад відповідних осіб, з урахуванням місцевих потреб та необхідності ефективної діяльності. Адміністративний контроль з боку органів державної влади за діяльністю органів місцевого самоврядування району, їх посадових осіб здійснюється тільки з метою забезпечити дотримання Конституції та законів України.

10. Принцип матеріально-фінансової самостійності та спроможності означає, що матеріально-фінансовою основою місцевого самоврядування району є право власності органів місцевого самоврядування району та власні фінансові ресурси жителів району, якими органи місцевого самоврядування району можуть вільно розпоряджатися в межах своїх повноважень для забезпечення інтересів жителів району. З метою забезпечення спроможності району держава бере участь у формуванні доходів бюджетів району, фінансово підтримує місцеве самоврядування.

11. Принцип судового захисту права на місцеве самоврядування району означає гарантію права на звернення до суду відповідно до законів України при виникненні спорів щодо меж і способу здійснення повноважень органів місцевого самоврядування району, порушення права на місцеве самоврядування району, принципів, зазначених у цій статті, прав і законних інтересів жителів району з боку органів та посадових осіб місцевого самоврядування району.

Стаття 4. Правова основа місцевого самоврядування району

1. Правову основу місцевого самоврядування району складають Конституція України, цей та інші закони України, прийняті відповідно до них інші нормативно-правові акти, рішення, прийняті на районних референдумах, інші нормативно-правові акти місцевого самоврядування району.

2. Правовий статус та форми здійснення місцевого самоврядування району визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України.

3. Особливості здійснення місцевого самоврядування району в Автономній Республіці Крим визначаються Конституцією Автономної Республіки Крим.

4. Межі повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування району та способи здійснення цих повноважень визначаються Конституцією України, а також цим Законом, крім випадків, безпосередньо зазначених у цьому Законі.

5. Органи місцевого самоврядування району, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, цим та іншими законами України.

6. При здійснення наданих повноважень органів виконавчої влади, а також в інших випадках, передбачених Конституцією України та законами України, органи місцевого самоврядування району керуються також актами Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим – також Конституцією Автономної Республіки Крим та нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими в межах їх компетенції.

7. Основним суб’єктом здійснення права на місцеве самоврядування району є районна рада. Виконавчі органи районної ради здійснюють свої власні повноваження у межах та у порядку, встановлених законом, під контролем районної ради.

8. Районна рада, утворені нею виконавчі органи, їх посадові особи у межах власних повноважень діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

9. Перелік питань відання місцевого самоврядування району визначається виключно цим Законом і не може бути змінений чи скасований іншим, ніж закон, правовим актом.

Стаття 5. Заборона скасування прав на здійснення місцевого самоврядування району

1. Право жителів району на здійснення місцевого самоврядування району та власні повноваження органів місцевого самоврядування району не можуть бути скасовані та згідно з Конституцією та законами України можуть бути обмежені лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану в межах та у порядку, встановлених законом.

Стаття 6. Гарантії місцевого самоврядування району, його органів та посадових осіб

1. Органи та посадові особи місцевого самоврядування району самостійно реалізують надані їм законом повноваження. Органи місцевого самоврядування району мають право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучено із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручено жодному іншому органу державної влади та органу місцевого самоврядування, громаді.

2. Органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування району, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до власних повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування району.

3. У разі розгляду Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою державною адміністрацією питань, які зачіпають інтереси місцевого самоврядування району, вона повинна безпосередньо повідомити про це відповідні органи та посадових осіб місцевого самоврядування району та врахувати їх думку.

4. Органи та посадові особи місцевого самоврядування району мають право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів, а також оскаржувати рішення, дії та бездіяльність органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших фізичних та юридичних осіб, які обмежують повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування району.

Стаття 7. Обов'язковість актів і законних вимог органів та посадових осіб місцевого самоврядування району

1. Акти органів місцевого самоврядування району, прийняті в межах їх повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розміщеними на території району територіальними органами міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та урядових органів, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, особами без громадянства та іноземцями, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

2. На вимогу органів та посадових осіб місцевого самоврядування району керівники розміщених або зареєстрованих на відповідній території підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності зобов'язані прибути на засідання цих органів для подання інформації з питань, віднесених до компетенції цих органів, надати відповіді на запити депутатів районної ради.

3. Територіальні органи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та урядових органів, їх посадові особи, інші фізичні та юридичні особи несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування району за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду в результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування району, прийнятих у межах наданих їм повноважень.

Стаття 8. Територіальна основа місцевого самоврядування району

1. Територіальною основою місцевого самоврядування району є райони.

2. Місцеве самоврядування району здійснюється на всій території України, за винятком територій громад міст-районів, міст-регіонів та окремих територій, визначених законом про територіальний устрій України.

3. Межі районів встановлюються та змінюються відповідно до закону про територіальний устрій України.

Стаття 9. Утворення та ліквідація районів, встановлення і зміна їх меж, встановлення та перенесення їх адміністративних центрів

1. Утворення та ліквідація районів, встановлення і зміна їх меж, встановлення та перенесення їх адміністративних центрів здійснюється у порядку, встановленому законом про територіальний устрій України.

2. Прийняте у встановленому порядку рішення про утворення району є підставою для дострокового припинення повноважень органів місцевого самоврядування районів, на основі території яких утворюється новий район, та формування органів місцевого самоврядування новоутвореного району у порядку, встановленому цим Законом та законом про місцеві вибори. Прийняте у встановленому порядку рішення про ліквідацію району є підставою для дострокового припинення повноважень органів місцевого самоврядування району, який ліквідується.

3. Порядок об’єднання та розподілу коштів районних бюджетів та об’єктів права власності органів місцевого самоврядування районів у разі утворення та ліквідації районів встановлюється рішеннями районних рад, повноваження яких достроково припиняються, відповідно до закону.

Стаття 10. Участь районних рад у добровільних об’єднаннях органів місцевого самоврядування

1. Районні ради з метою більш ефективного здійснення своїх повноважень та повноважень їх виконавчих органів, організації взаємодії та обміну досвідом діяльності між радами, можуть об’єднуватися між собою та з радами громад і обласними радами в асоціації та інші добровільні об’єднання.

2. Асоціації та інші добровільні об’єднання органів місцевого самоврядування можуть мати всеукраїнський, міжобласний, обласний, міжрайонний та районний статус.

3. Районні ради мають право здійснювати співробітництво з органами місцевого самоврядування інших держав шляхом членства у міжнародних, транскордонних та інших асоціаціях, інших добровільних об’єднаннях органів місцевого самоврядування, якщо це не суперечить законодавству України.

4. Асоціації та інші добровільні об’єднання органів місцевого самоврядування можуть входити до відповідних міжнародних асоціацій, інших добровільних об’єднань органів місцевого самоврядування.

5. Асоціаціям та іншим добровільним об’єднанням органів місцевого самоврядування відповідно до рішень районних рад можуть передаватися кошти з районних бюджетів та надаватися у користування майно в обсязі, необхідному для забезпечення здійснення завдань і функцій цих об’єднань.

6. Асоціації та інші добровільні об’єднання органів місцевого самоврядування не мають права втручатися у діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування району.

7. Правовий статус, порядок організації діяльності асоціацій та інших добровільних об’єднань органів місцевого самоврядування визначається цим та іншими законами України.

8. Асоціації та інші добровільні об’єднання органів місцевого самоврядування підлягають реєстрації в органах юстиції України.

Стаття 11. Матеріальна основа місцевого самоврядування району

1. Матеріальною основою місцевого самоврядування району є власність органів місцевого самоврядування району, а також власність підприємств, установ та організацій, утворених районною радою: рухоме і нерухоме майно, частка в майні підприємств, інші немайнові права, земля, природні ресурси.

2. Органи місцевого самоврядування району на свій розсуд і на підставі закону володіють, користуються та розпоряджаються об’єктами права власності органів місцевого самоврядування району.

3. Об’єкти права власності органів місцевого самоврядування району не можуть поділятися на частки, які належать жителям району або громадам, які об’єднує відповідний район.

4. Підставою для набуття права власності органів місцевого самоврядування району є:

1) створення, придбання майна органами місцевого самоврядування району;

2) передача майна, а також майнових прав органам місцевого самоврядування району державою, іншими суб'єктами права власності в порядку, встановленому законом;

3) передача об’єктів права власності органів місцевого самоврядування районів у зв’язку з утворенням або ліквідацією районів;

4) вчинення інших юридичний дій, передбачених законом.

5. Передача об’єктів права державної власності до власності органів місцевого самоврядування району здійснюється за згодою відповідних органів місцевого самоврядування району та безоплатно у встановленому законом порядку. Передача об’єктів права державної власності до власності органів місцевого самоврядування району здійснюється Фондом державного майна України і супроводжується їх інвентаризацією, реєстрацією та наданням відповідним органам актів про право власності по кожному об’єкту.

6. Право власності органів місцевого самоврядування району виникає після його державної реєстрації.

7. Органи місцевого самоврядування району самостійно затверджують переліки, формують реєстри об’єктів свого права власності та визначають порядок їх обліку.

8. Органи місцевого самоврядування відповідно до закону здійснюють повноваження щодо володіння, користування та розпорядження об’єктами свого права власності: можуть передавати ці об’єкти у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах умови використання та фінансування видатків на утримання об’єктів, що приватизуються та передаються у користування.

9. Доцільність, порядок та умови відчуження об’єктів права власності органів місцевого самоврядування району визначаються його власниками. Доходи від відчуження об’єктів права власності органів місцевого самоврядування району зараховуються до відповідного районного бюджету.

10. Право власності органів місцевого самоврядування району захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб’єктів. Об’єкти права власності органів місцевого самоврядування району не можуть бути вилучені у цих органів і передані без їх згоди іншим суб’єктам права власності, за винятком випадків, передбачених Конституцією та законами України.

11. Інші питання правового режиму права власності органів місцевого самоврядування району визначаються законом.

Стаття 12. Місцеве господарство

1. Місцеве господарство складається з підприємств виробничої і соціальної інфраструктури, які перебувають у власності органів місцевого самоврядування району, а також підприємств тієї ж спеціалізації, що належать іншим власникам, але діяльність яких пов’язана переважно з обслуговуванням жителів відповідного району.

2. Районні ради оформляють свої взаємовідносини з підприємствами інших форм власності з допомогою договорів та угод про їх участь у наданні соціальних послуг жителям району. Вони можуть надавати зазначеним організаціям переважне право на користування місцевими природними ресурсами та інші переваги, а також пільги по місцевих податках і зборах.

3. Районні ради координують діяльність підприємств, які виявили бажання увійти до складу місцевого господарства, з питань надання соціальних послуг жителям району, сприяють розвитку зміцнення їх виробничої та матеріально-фінансової бази.

Blog

Закон України "Про місцеве самоврядування району"

Содержание