Закон України "Про місцеве самоврядування громади"

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7

Проект

Закон України “Про місцеве самоврядування громади”

Цей Закон відповідно до Конституції України визначає систему, основні принципи, повноваження та гарантії місцевого самоврядування громади, у тому числі громади міста-району та міста-регіону, основи правового статусу його органів та посадових осіб.

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Основні терміни, використані в цьому Законі

Основні терміни, використані в цьому Законі, мають таке значення:

громада – жителі, що мають спільні інтереси, обумовлені постійним проживанням у межах відповідної самоврядної адміністративно-територіальної одиниці, власні органи місцевого самоврядування, місцевий бюджет та комунальну власність;

жителі громади – громадяни України, особи без громадянства, іноземці, які постійно проживають на території відповідної громади;

рада громади – виборний колегіальний орган, який складається з депутатів і відповідно до Конституції України та цього Закону представляє відповідну громаду;

виконавчі органи рад громад – органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються радами громад для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування громади у межах, визначених цим та іншими законами;

посадові особи місцевого самоврядування – особи, які працюють в системі місцевого самоврядування, мають відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримують заробітну плату за рахунок місцевого бюджету;

органи самоорганізації населення – виборні органи, що створюються частиною жителів громади, які постійно проживають на відповідній території в межах поселення чи поселенського утворення;

компетенція – питання відання і владні повноваження громад, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб;

питання відання – сукупність питань місцевого значення, віднесених Конституцією та законами України до вирішення громади, її органів місцевого самоврядування чи їх посадових осіб;

повноваження – сукупність прав і обов’язків владного характеру, які визначають вид і міру впливу громади, її органів місцевого самоврядування чи їх посадових осіб при вирішенні ними питань, що перебувають в їх компетенції;

власні повноваження – повноваження органів місцевого самоврядування, в межах яких вони діють самостійно і несуть відповідальність тільки перед громадою та законом;

повноваження, надані законом, - повноваження органів виконавчої влади, що надаються законом органам місцевого самоврядування, в межах яких вони діють самостійно, але під контролем з боку відповідних органів виконавчої влади;

право комунальної власності громади – право громади володіти, користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування;

спільна власність громад – майно, що належить до комунальної власності громад, яке з метою забезпечення їх спільних потреб об’єднується та за рішенням рад громад, що об’єднують майно, знаходиться в управлінні однієї з громад або спеціальних органів управління, створених за відповідним рішенням рад громад;

мінімальний рівень соціальних потреб – гарантований державою мінімальний рівень соціальних послуг на одного жителя в межах усієї території України;

місцеві вибори у громаді – обрання жителями громад, які мають право голосу, депутатів рад громад, голів громад та депутатів районних у місті рад (у разі їх створення);

місцевий референдум у громаді – форма прийняття громадою рішень з питань, що належать до відання місцевого самоврядування громади, шляхом прямого волевиявлення;

загальні збори – зібрання всіх чи частини жителів поселення для обговорення та вирішення питань місцевого значення;

загальний склад ради – кількісний склад депутатів ради, визначений радою відповідно до закону;

склад ради – кількість депутатів, обраних до відповідної ради, повноваження яких визнано і не припинено в установленому законом порядку;

правоможний склад ради – кількість депутатів, обраних до відповідної ради, повноваження яких визнано і не припинено в установленому законом порядку, яка становить не менш як дві третини від загального складу ради;

гарантії місцевого самоврядування – комплекс засобів правового, організаційного та іншого характеру, за допомогою яких забезпечується реальне здійснення місцевого самоврядування відповідно до Конституції України та Європейської хартії місцевого самоврядування, а також правовий захист місцевого самоврядування.

Стаття 2. Поняття місцевого самоврядування громади

1. Місцеве самоврядування громади – це гарантоване державою право і реальна спроможність громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в інтересах населення громади на підставі Конституції та законів України.

2. Це право здійснюється громадою безпосередньо, а також через обраних нею радою, головою громади та виконавчими органами, створеними радою громади, у порядку, в межах повноважень та в спосіб, визначених Конституцією та законами України.

3. Громада безпосередньо здійснює своє право на місцеве самоврядування через місцеві вибори, місцевий референдум та інші передбачені законом форми місцевої демократії.

Стаття 3. Основні принципи місцевого самоврядування

1. Місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах:

1) народовладдя і виборності;

2) законності;

3) поєднання державних та місцевих інтересів;

4) субсидіарності;

5) повсюдності;

6) публічності і прозорості;

7) правової самостійності;

8) організаційно-кадрової самостійності;

9) матеріально-фінансової самостійності і спроможності;

10) судового захисту права на місцеве самоврядування.

2. Принцип народовладдя і виборності означає: первинність громади як суб’єкта місцевого самоврядування; виборність ради та голови громади; утворення виконавчих органів місцевого самоврядування громади виборними представниками; підзвітність, підконтрольність та відповідальність органів місцевого самоврядування громади, їх посадових осіб перед громадою.

3. Принцип законності означає, що повноваження громади, органів місцевого самоврядування громади, їх посадових осіб, способи та межі здійснення їх повноважень, способи захисту права на місцеве самоврядування громади та сфери повноважень суб’єктів місцевого самоврядування громади визначаються на підставі Конституції та законів України.

4. Принцип поєднання державних та місцевих інтересів означає, що вирішення питань місцевого значення як громадою, так і її органами місцевого самоврядування громади повинно відбуватися таким чином, щоб не було нанесено шкоди національним інтересам України.

5. Принцип субсидіарності передбачає, що розподіл повноважень між органами влади (у тому числі органами місцевого самоврядування громади) різного територіального рівня здійснюється таким чином, щоб забезпечити максимальне наближення процесу прийняття рішень до громадянина водночас із достатністю організаційних, матеріальних та фінансових ресурсів для забезпечення належного обсягу та якості владних функцій.

6. Принцип повсюдності означає, що місцеве самоврядування громади здійснюється на всій території України. Існування території, на яку не поширюється юрисдикція жодної громади, допускається як виняток у випадках, передбачених законами України.

7. Принцип публічності і прозорості означає, що здійснення місцевого самоврядування громади, прийняття рішень органами місцевого самоврядування громади з усіх питань, що належать до їх компетенції, здійснюється відкрито і прозоро. Рішення органів місцевого самоврядування громади обов’язково оприлюднюються у порядку, встановленому законом. Діяльність усіх органів та посадових осіб місцевого самоврядування громади відбувається у порядку, який забезпечує принципову доступність до процесу прийняття рішень кожного жителя громади.

8. Принцип правової самостійності означає, що повноваження, які громади та їх органи місцевого самоврядування отримують на підставі закону (далі – власні повноваження) або на підставі закону про передачу їм повноважень органів виконавчої влади (далі – надані повноваження), є повними та виключними, тобто не можуть належати іншим органам. У межах власних повноважень громада та її органи місцевого самоврядування діють самостійно та ініціативно, підкоряючись тільки законові.

9. Принцип організаційно-кадрової самостійності означає, що громада та її органи місцевого самоврядування для здійснення своїх власних повноважень мають право самостійно в межах закону визначати свої внутрішні та виконавчі структури, на власний розсуд призначати на посади та звільняти з посад відповідних осіб, з урахуванням місцевих потреб та необхідності ефективної діяльності. Адміністративний контроль з боку органів державної влади за діяльністю громади та її органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб здійснюється тільки з метою забезпечити дотримання Конституції та законів України.

10. Принцип матеріально-фінансової самостійності та спроможності означає, що матеріально-фінансовою основою місцевого самоврядування громади є комунальна власність громади як самостійна форма публічної власності та власні фінансові ресурси громади, якими вона та її органи місцевого самоврядування можуть вільно розпоряджатися в межах своїх повноважень для забезпечення інтересів громади та її населення. З метою забезпечення спроможності громади держава бере участь у формуванні доходів бюджетів громади, фінансово підтримує місцеве самоврядування.

11. Принцип судового захисту права на місцеве самоврядування громади означає гарантію права на звернення до суду відповідно до законів України при виникненні спорів щодо меж і способу здійснення повноважень громади та її органів місцевого самоврядування, порушення права на місцеве самоврядування громади, принципів, зазначених у цій статті, прав і законних інтересів жителів громади з боку органів та посадових осіб місцевого самоврядування громади.

Стаття 4. Правова основа місцевого самоврядування громади

1. Правовий статус та форми здійснення місцевого самоврядування громади визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України.

2. Особливості здійснення місцевого самоврядування у містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами.

3. Межі повноважень громади, її органів місцевого самоврядування, голови громади та способи здійснення цих повноважень визначаються Конституцією України, а також цим Законом, крім випадків, безпосередньо зазначених у цьому Законі.

4. Органи місцевого самоврядування громади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, цим та іншими законами України.

5. При здійсненні повноважень органів виконавчої влади, наданих органам місцевого самоврядування громади, а також в інших випадках, передбачених Конституцією України та законами України, органи місцевого самоврядування громади керуються також актами Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим – також Конституцією Автономної Республіки Крим та нормативно-правовими актами Верховної Ради та Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими в межах їх компетенції.

6. Основним суб’єктом здійснення права на місцеве самоврядування громади та суб’єктом права комунальної власності громади є громада. Від імені громади повноваження місцевого самоврядування громади, у тому числі здійснення прав суб’єкта комунальної власності громади, крім повноважень, віднесених законом до виключної компетенції громади, здійснюють рада громади та голова громади в межах і в порядку, встановлених законом. Виконавчі органи місцевого самоврядування громади здійснюють свої власні повноваження у межах, встановлених законом та статутом громади, під контролем громади, її ради та голови. Рада громади, голова громади, виконавчі органи місцевого самоврядування громади, їх посадові особи у межах власних повноважень діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

7. Органам місцевого самоврядування громади в межах, передбачених законом, можуть надаватися окремі повноваження органів виконавчої влади. При здійсненні наданих повноважень органи місцевого самоврядування підконтрольні відповідним органам виконавчої влади.

8. Держава забезпечує фінансування здійснення наданих органам місцевого самоврядування громади повноважень органів виконавчої влади у повному обсязі, передбаченому законом про надання таких повноважень, за рахунок коштів Державного бюджету, переданих відповідному бюджету місцевого самоврядування громади у формі цільової субвенції.

9. Різні громади з урахуванням місцевих потреб та особливостей можуть перерозподіляти на підставі договорів окремі повноваження своїх виконавчих органів місцевого самоврядування та відповідні власні бюджетні кошти.

10. Рада громади може своїм рішенням надавати частину своїх невладних повноважень органу (органам) самоорганізації населення, своїм виконавчим органам, передавати їм відповідні кошти, матеріально-технічні та інші ресурси, необхідні для здійснення цих повноважень. Рада громади здійснює контроль за виконанням цих повноважень.

11. Підпорядкованість органу місцевого самоврядування громади органу місцевого самоврядування іншої громади не допускається.

Стаття 5. Заборона скасування чи обмеження права громади на місцеве самоврядування та власних повноважень органів місцевого самоврядування громади.

1. Право громади на місцеве самоврядування не може бути скасоване.

2. Власні повноваження органів місцевого самоврядування громади не можуть бути обмежені інакше як законом.

3. Право громади на місцеве самоврядування та власні повноваження органів місцевого самоврядування можуть бути обмежені лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану у межах та порядку, передбаченому законом.

Стаття 6. Гарантії місцевого самоврядування громади, його органів та посадових осіб

1. Органи та посадові особи місцевого самоврядування громади самостійно реалізують надані їм законом повноваження. Органи місцевого самоврядування громади мають право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучено із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручено жодному іншому органу державної влади та органу місцевого самоврядування, громаді.

2. Органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування громади, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до власних повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування громади.

3. У разі розгляду Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою державною адміністрацією питань, які зачіпають інтереси місцевого самоврядування громади, вона повинна безпосередньо повідомити про це відповідні органи та посадових осіб місцевого самоврядування громади та врахувати їх думку.

4. Органи та посадові особи місцевого самоврядування громади мають право звертатися до суду щодо визнання недійсними правових актів, а також оскаржувати рішення, дії та бездіяльність органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших фізичних та юридичних осіб, які обмежують повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування громади.

Стаття 7. Обов'язковість правових актів і законних вимог органів та посадових осіб місцевого самоврядування громади

1. Правові акти ради громади, голови громади, виконавчих органів ради громади, прийняті в межах їх повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розміщеними на території відповідної громади територіальними органами міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та урядових органів, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, особами без громадянства та іноземцями, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

2. На вимогу відповідних органів та посадових осіб місцевого самоврядування громади керівники розміщених або зареєстрованих на відповідній території підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності зобов'язані прибути на засідання цих органів для подання інформації з питань, віднесених до компетенції органів місцевого самоврядування громади, надати відповіді на запити депутатів ради.

3. Територіальні органи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та урядових органів, їх посадові особи, інші фізичні та юридичні особи несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування громади за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також в результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування громади, прийнятих у межах наданих їм повноважень.

Стаття 8. Громада

1. Кожен громадянин за своїм вибором може належати лише до однієї громади, на території якої він зареєстрований як фізична особа. У випадках та межах, встановлених законом, право брати участь у життєдіяльності громади також мають фізичні та юридичні особи, які сплачують податки та збори та/або мають нерухомість на території громади.

2. Юрисдикція громади та органів її місцевого самоврядування поширюється на територію відповідної адміністративно-територіальної одиниці - громади.

Стаття 9. Утворення та ліквідація громад, встановлення і зміна їх меж, встановлення та перенесення їх адміністративних центрів

1. Утворення та ліквідація громад, встановлення і зміна їх меж, встановлення та перенесення їх адміністративних центрів здійснюється у порядку, встановленому законом про територіальний устрій України.

2. Прийняте у встановленому порядку рішення про утворення громади є підставою для дострокового припинення повноважень органів місцевого самоврядування громад, на основі території яких утворюється нова громада, та формування органів місцевого самоврядування новоутвореної громади у порядку, встановленому цим Законом та законом про місцеві вибори. Прийняте у встановленому порядку рішення про ліквідацію громади є підставою для дострокового припинення повноважень органів місцевого самоврядування громади, яка ліквідується.

3. Порядок об’єднання та розподілу коштів бюджетів громад та об’єктів права комунальної власності громад у разі утворення та ліквідації громад встановлюється рішеннями рад громад, повноваження яких достроково припиняються, відповідно до закону.

Стаття 10. Органи самоорганізації населення

1. Органами самоорганізації населення визнаються виборні органи, створені жителями громади, що мають право голосу на місцевих виборах, та зареєстровані радою громади у порядку, встановленому статутом громади відповідно до закону.

2. Органи самоорганізації населення сприяють реалізації права громади та громадян, що належать до громади, на місцеве самоврядування, здійсненню повноважень органів місцевого самоврядування, депутатів ради громади.

3. Органи самоорганізації населення можуть утворюватись у поселеннях та поселенських утвореннях, що входять до складу громади, мікрорайонах, кварталах, вулицях, багатоквартирних будинках.

4. Статутом громади можуть встановлюватися інші територіальні ознаки для створення органів самоорганізації населення, а також рівні органів самоорганізації.

5. Порядок наділення радою громади органів самоорганізації населення частиною власної компетенції та комунальної власності встановлюється статутом громади відповідно до закону.

6. Органи самоорганізації населення взаємодіють між собою на договірних засадах та з метою ефективного здійснення своїх повноважень, захисту прав та законних інтересів жителів громади можуть об’єднуватися в асоціації та інші добровільні об’єднання.

7. Особливості правового статусу, порядку організації та діяльності органів самоорганізації населення та їх асоціацій визначаються законом та статутом громади.

Стаття 11. Участь рад громад у добровільних об'єднаннях органів місцевого самоврядування

1. Ради громад з метою більш ефективного здійснення своїх повноважень та повноважень їх виконавчих органів, організації взаємодії, захисту прав та інтересів громад можуть об’єднуватися в асоціації та інші форми добровільних об’єднань.

2. Асоціації та інші форми добровільного об’єднання органів місцевого самоврядування сприяють об’єднанню зусиль громад та органів їх місцевого самоврядування щодо захисту прав та інтересів відповідних громад, концентрації засобів для розв’язання спільних для цих громад проблем, обміну досвідом, створення умов для більш ефективного здійснення функцій та повноважень місцевого самоврядування громади, поліпшення якості соціальних та адміністративних послуг, що надаються в системі місцевого самоврядування громади.

3. Органи місцевого самоврядування мають право здійснювати співробітництво з органами місцевого самоврядування інших держав, входити до міжнародних, транскордонних та інших асоціацій органів місцевого самоврядування, якщо це не суперечить законодавству України.

4. Асоціації та інші форми добровільного об’єднання органів місцевого самоврядування можуть входити до відповідних міжнародних асоціацій, інших добровільних об’єднань органів місцевого самоврядування.

5. Асоціації органів місцевого самоврядування не мають права втручатися у діяльність громад, органів та посадових осіб місцевого самоврядування громад.

6. Правовий статус, порядок організації та діяльності асоціацій та інших добровільних об’єднань органів місцевого самоврядування визначається цим та іншими законами України, статутами та рішеннями відповідних рад. Асоціації та інші добровільні об’єднання органів місцевого самоврядування підлягають реєстрації в органах Міністерства юстиції України.

Blog

Закон України "Про місцеве самоврядування громади"

Содержание