Програма державного екзамену з напряму підготовки 040200 «Соціологія»
| Вид материала | Документы |
- Програма державного екзамену з напряму підготовки 201 «Культура», 542.78kb.
- Програма державного екзамену з напряму підготовки, 607.36kb.
- Програма державного екзамену з базової освіти освітньо-кваліфікаційний рівень, 892.88kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни "Фіскальна соціологія" Шифр напряму підготовки, 73.34kb.
- Правила проведення комплексного державного екзамену, 664.57kb.
- Програма державного екзамену з напряму підготовки, 519.27kb.
- Програма державного екзамену з базової освіти освітньо-кваліфікаційний рівень, 854.71kb.
- Програми фахових вступних випробувань; Вимог до рівня підготовки вступників; Переліку, 139.19kb.
- Програма комплексного державного екзамену з базової освіти освітньо-кваліфікаційний, 584.28kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни "Податковий менеджмент" для студентів наступних, 224.17kb.
Кількісні методи соціологічних досліджень.
Т. 1. Теоретико-методологічні засади кількісних методів соціологічних досліджень.
Макросоціологічний аналіз. Поняття і сутність стратегії кількісного соціологічного дослідження. Методологія техніка та процедури кількісного соціологічного дослідження.
Т. 2. Програма “кількісного” соціологічного дослідження та її структура.
Особливості програми кількісного соціологічного дослідження. Інтерпритація та операціоналізація понять у кількісному соціологічному дослідженні. Основні етапи роботи над програмою кількісного соціологічного дослідження.
Т. 3. Вибірковий метод у соціологічному дослідженні.
Сутність вибіркового методу у соціології. Ймовірнісні методи формування вибіркової сукупності. Детерміновані методи формування вибіркової сукупності. Розрахунок обсягу вибіркової сукупності.
Т. 4. Метод аналізу документів.
Використання документальних інформаційних джерел у кількісному соціологічному дослідженні. Контент-аналіз документів, як кількісний метод. Процедура контент-аналізу документів та способи представлення його результатів.
Т. 5. Метод анкетування.
Специфіка анкетного опитування: його переваги та недоліки. Типи запитань в анкеті та принципи їх формулювання. Композиція та макетування анкети.
“Пілотаж” анкети. Особливості поштового, пресового, мультимедійного та Інтернет-анкетування.
Т. 6. Метод інтерв’ю, як кількісний метод.
Соціологічне інтерв’ю: види та їхня характеристика. Особисте інтерв’ю: техніки та процедури. Телефонне інтерв’ю та його особливості. Типи інтерв’юерів та їхня підготовка.
Т. 7. Метод спостереження.
Основні види спостереження в соціології. Методологічні та процедурні основи методу спостереження. Розробка бланку спостереження. Сфери застосування методу спостереження в кількісних соціологічних дослідженнях.
Т. 8. Метод експерименту.
Експеримент, як метод дослідження причинно-наслідкових зв’язків. Різновиди експерименту в соціологічному дослідженні. Поняття достовірності експерименту (внутрішня та зовнішня достовірність). Основні моделі експерименту та їхня специфіка.
Т. 9. Джерела помилок в “кількісному” соціологічному дослідженні.
Якість отриманої інформації: репрезентативність, надійність та валідність.
Класифікація помилок в соціологічному дослідженні, та їхні джерела. Помилки інструментарію. Когнітивні методи аналізу запитальників. Помилки вибірки.
Т. 10. Підготовка даних до аналізу, аналіз даних та представлення результатів дослідження.
Основні процедури підготовки даних до аналізу. Шкалювання та аналіз даних у соціології. Основні статистичні методи аналізу соціологічної інформації зібраної кількісними методами. Способи представлення результатів соціологічного дослідження.
Т. 11. Аналіз даних за допомогою пакету прикладних програм “ОСА”.
Пакет прикладних програм “ОСА” його можливості та інтерфейс. Створення паспорту анкети для введення даних. Створення масиву даних та його редагування. Частотний аналіз в середовищі пакету прикладних програм “ОСА”. Операції із змінними в середовищі пакету прикладних програм “ОСА”.
Якісні методи соціологічних досліджень
Т. 1. Якісні методи і їх місце в системі соціологічного знання
Якісні методи як філософська настанова соціолога. Основні навики дослідника-«якісника». Особливості логіки дій соціолога при проведенні якісного дослідження. Основні сфери застосування якісних соціологічних досліджень: девіантологія, гендерні дослідження, соціологія культури, соціологія політики. економічна соціологія, електоральна соціологія, соціальна мобільність та ін. Основні класифікаційні групи якісних досліджень.
1.2. Попередня підготовка «якісного» дослідження та реалізація задуму в польових умовах
Специфіка сценарію «якісного» соціологічного дослідження: логіка дій дослідника-«якісника», особливості логіки «якісного» дослідження. Проблема, основне питання і підпитання, мета дослідження. Відбір конкретних осіб-розповідачів та вибір місця проведення дослідження. для детального вивчення для однієї із тактик. Позиція дослідника в полі. Здійснення підготовчих робіт до майбутнього аналізу даних. Правила збереження польової інформації.
1.3. Тактики якісного дослідження.
Історія життя (біографічний метод) як спосіб вивчення індивідуального шляху і життєвого досвіду. Класичний та інтерпретативний підходи до історії життя підходи. Історія сім’ї як тактика якісного дослідження. Дослідження теми, випадку - case study - унікального об’єкту в сукупності його взаємозв’язків. Практична скерованість результатів case study. Етнографічне дослідження. Сходження до теорії як розгляд форми вияву певного феномена (явища). Описові дослідження: історичне дослідження, етнографічне дослідження.
Т. 2.1. Індивідуальне глибинне інтерв’ю як основний активний метод отримання інформації в якісному дослідженні.
Види індивідуальних глибинних інтерв’ю - наративне, напівструктуроване, структуроване. Особливості проведення та доцільність застосування кожного з них. Типи індивідуальних глибинних інтерв’ю інтерв’ю - біографічне загальне, біографічне лейтмотивне, біографічне фокусоване (тематичне).
Аналіз особистих документів як «письмове» інтерв’ю. переваги і недоліки неактивних методів інтерв’ювання. Два типи особистих документів. Особливості автобіографічного тексту як самопрезентації власних життєвих досвідів. Комбіновані методики індивідуального інтерв’ювання: щоденниковий метод, предметний асоціативний метод та ін.
2.2. Підготовка до проведення індивідуального глибинного інтерв’ю.
Основні стратегії обгрунтування кількості випадків при проведенні «якісного» дослідження. Метод «снігового валу» в значенні «порогу насичення». Особливості побудови теоретичної вибірки при проведенні глибинного інтерв’ю.
Вибір конкретних осіб для інтерв’ювання. Основна вимога до розповідача. Класифікація розповідачів за формою досвіду. Прагматичні параметри пошуку розповідачів. Права розповідача при проведенні глибинного інтерв’ю. Поведінка інтерв’юера в полі при проведенні глибинного інтерв’ю. Особливості інтерв’ювання типових осіб. видатних осіб, маргіналів та екстремалів.
Т. 3.1. Теоретичні аспекти метода групових інтерв’ю.
Група як модель соціуму. Традиція експериментальної роботи з групами. Фокусоване інтерв’ю за Р. Мертоном і фокус-групи. Основні підходи до аналізу групових інтерв’ю.
Діадичне інтерв’ю як метод. Основні категорії проблем, для вивчення яких застосовують діадичне інтерв’ю. Типова проблематика діадичних інтерв’ю.
Фокус-групова дискусія як кількісно-якісний метод.
Т 3.2. Загальні принципи проведення фокус-груп
Загальні принципи формування фокус-груп: число учасників, гомогенність їх складу. Критерії відбору учасників фокус-груп. Обмеження на участь. Число груп і географічних місць проведення фокус-груп. організація проведення фокус-груп6 облаштування приміщення. Забезпечення явки. Пригощання учасників. Організаційна структура фокус-групового дослідження.
Постановка цілей фокус-групового дослідження. Кваліфікація постановника.
Функції модератора фокус-групи. Якості хорошого модератора. Деструктивні персональні стилі.
Робота групи в процесі проведення фокус-групового дослідження. Ролі учасників. Методи зондування. Стимулювання обговорення. Завершення групового інтерв’ю.
Т 3.3. Фокус-групи в контексті інших методів емпіричної соціології.
Фокус-групи і включене спостереження. Фокус групи й індивідуальне групове інтерв’ю. Фокус-групи і кількісні опитування. Фокус-групи і контент-аналіз. Фокус-групи і проективна техніка.
Т 3.4. Застосування фокус-групових дискусій при проведенні маркетингових досліджень
Джерела маркетингових гіпотез і можливості їх перевірки. Парадокс Ла-Пьера в маркетингових дослідженнях.
Політичний маркетинг. Застосування методу фокус-груп при проведенні базових електоральних досліджень.
Т. 4.1. Первинний опис текстових даних «якісного» соціологічного дослідження
Загальні принципи аналітичного опису. Транскрипт і вибір одиниці тексту. Щільний опис та первинне кодування. Відкрите, осьове і вибіркове кодування. Коментар. Перевірка надійності даних. Процедура триангуляції.
Т 4.2. Основи аналізу даних «якісного» соціологічного дослідження
Метод аналітичної індукції. Категоризація і класифікація, виділення категорій і субкатегорій. Конструювання кластерів та побудова концепцій. Сходження то теорії. Порівняльний аналіз аналогічних випадків. Способи теоретизування.
Т 4.3. Представлення даних соціологічних досліджень в публікаціях
Представлення результатів «кількісного» соціологічного дослідження: таблиці, графіки та їх опис; аналітична записка; авторська стаття. Представлення результатів «якісного» соціологічного дослідження: дослівне відтворення, редаговані тексти, коментовані первинні тексти; авторська стаття. Вимоги до написання авторської статті в соціології.