Програма державного екзамену з напряму підготовки 040200 «Соціологія»
| Вид материала | Документы |
- Програма державного екзамену з напряму підготовки 201 «Культура», 542.78kb.
- Програма державного екзамену з напряму підготовки, 607.36kb.
- Програма державного екзамену з базової освіти освітньо-кваліфікаційний рівень, 892.88kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни "Фіскальна соціологія" Шифр напряму підготовки, 73.34kb.
- Правила проведення комплексного державного екзамену, 664.57kb.
- Програма державного екзамену з напряму підготовки, 519.27kb.
- Програма державного екзамену з базової освіти освітньо-кваліфікаційний рівень, 854.71kb.
- Програми фахових вступних випробувань; Вимог до рівня підготовки вступників; Переліку, 139.19kb.
- Програма комплексного державного екзамену з базової освіти освітньо-кваліфікаційний, 584.28kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни "Податковий менеджмент" для студентів наступних, 224.17kb.
Т. 6. Етнонаціональна структура суспільства.
Сутність та специфіка етнічних спільнот. Форми етнічних спільнот та їх характеристика. Особистість та нація: етнічна самоідентифікація, національна самосвідомість, патріотизм та їх місце у життєвих диспозиціях особистості.
Моделі побудови міжетнічних взаємин / етноцид, сегрегація, асиміляція, плюралізм / та їх наслідки для етнічних груп і соціальної системи. Причини, вияви та наслідки міжетнічних конфліктів, шляхи їх упередження та подолання. Політична нація і особливості її формування в Україні.
Т. 7. Процес і типи соціальної взаємодії.
Сутність та анатомія соціальної взаємодії. Структура і види соціального зв'язку.
Види соціальних контактів. Соціальна взаємодія. Зміст соціальної взаємодії на мікро- та макрорівні. Полюси соціальної взаємодії: солідарність і конфлікт. Нормативна і функціональна солідарність: зміст, функції. Конфлікт, як форма соціального протистояння. Функції конфлікту.
Т. 8. Соціальний контроль та девіантна поведінка.
Впорядкованість суспільства, система і механізми соціального контролю.
Основні елементи соціального контролю: соціальні норми і санкції.
Сутність та форми девіації. Типологія соціальної поведінки. Функції та дисфункції девіації у суспільному розвитку. Врахування причин виникнення, форм життєдіяльності та субкультурних особливостей девіантних груп у практиці соціального управління.
Т. 9. Соціальні інститути та соціальні організації.
Поняття соціального інституту. Структура соціального інституту та механізми його функціонування. Етапи становлення і розвитку соціальних інститутів. Проблема класифікації соціальних інститутів: їх види та типи. Функції соціальних інститутів. Дисфункції соціальних інститутів: причини, форми вияву, наслідки, методи упередження та подолання. Проблема взаємозалежності та збалансованості системи соціальних інститутів. Соціальні інститути та суспільні зміни. Сутність соціальної організації. Соціальна організація як система. Основні типи соціальних організацій, їх сутність, призначення і особливості функціонування.. Функції соціальних організацій. Причини, вияви дисфункції організацій і методи їх регулювання. Управління в організаціях. Управлінські рішення, їх види, процес прийняття і реалізації.
Т. 10. Культура і суспільство.
Культура як якісна інтегративна характеристика суспільного життя. Особливості соціологічного підходу до вивчення культури. Аналіз багатовимірної структури культури: складові культури і їх змістовне наповнення. Типи культури. Культурні універсалії. Основні підходи до порівняльної оцінки культур. Динаміка та функції культури.
Українська соціокультурна традиція. Складові культури як стрижень кристалізації модерної української нації. Роль культурного чинника в консолідаційних процесах у сучасній Україні.
Історія соціології.
Т.1. Історія соціології як область соціологічного знання.
Предметні межі історії соціології та її періодизація. Принципи, що лежать в основі історико-соціологічних курсів і монографій. Критерії соціологічного знання в історії соціології: онтологічні, епістемологічні, етичні, інституційно-організаційні. Парадигми в історії соціології: історія соціології чи історія соціологій? Значення для соціології її історії. Дослідження вітчизняних соціологів в галузі історії соціології (Ручка А.,Танчер В.,Захарченко М.,Погорілий О.)
Т. 2. Зародження та розвиток протосоціологічних знань в Стародавньому світі і Середньовіччі.
Міф та епос- перші історичні форми соціального знання. Осмислення соціальних явищ в працях античних історіографів:Геродот, Фукідід, Полібій, Таціт. Філософські погляди на суспільство Демокріта, Платона, Арістотеля, Сенеки. Уявлення про людське суспільство в християнській теології:Аврелій Августин і Фома Аквінський. Вчення арабського філософа Ібн Хальдуна про сутність суспільства та соціальних процесів.Соціальні ідеї мислителів-гуманістів:Данте, Петрарка, Л.Бруні, Л.Валла, Т.Мор, Т.Кампанелла. Аналіз суспільного життя працях Н.Макіавеллі, Ж.Бодена, Г.Гроція.
Т. 3. Соціальні знання та суспільствознавчі дослідження Нового часу (17-19ст).
Теорії "природного права" і "суспільного договору":Т.Гоббс і Д.Локк. Соціологічні концепції французських просвітників: Ш.Л.Монтеск’є, Ж.Ж.Руссо, Ж.А.Кондорсе. Погляди на соціально-історичний розвиток людства Дж. Віко. Уявлення про соціальний прогрес у філософії історії Й.Г.Гердера та Г.Ф.Гегеля.Соціально-демографічна теорія Т.Р.Мальтуса. Соціологічні ідеї консерватизму (Е.Берк, Л.Бональд, Ж. Де Местр), лібералізму (І.Бентам, Дж.С.Мілль, Б.Констан) та утопічного соціалізму (А.де Сен-Сімон). Соціально-філофська концепція А.де Токвіля.
Т. 4. Виникнення та розвиток соціології як науки в середині 19ст.: О. Конт і Г. Спенсер.
Позитивізм – світоглядна основа теорії О.Конта. Класифікація наук і обгрунтування О.Контом соціології як науки. Предмет і завдання соціології. Методи дослідження суспільства в соціології О.Конта. Два розділи контівської соціології: соціальна статика і соціальна динаміка. Обгрунтування соціології і її принципів Г.Спенсером. Ідея соцільної еволюції. Спенсерівська класифікація суспільств. Органіцизм і функціоналізм в соціологічній концепції Г.Спенсера.
Т. 5. Діалектико-матеріалістична соціологія К. Маркса.
Ідейно-теоретичні джерела марксистської соціології. Методологія діалектико-матеріалістичного підходу до соціальних явищ. Концепція антропогенезу і соціогенезу в соціології К.Маркса. Марксистська теорія соціальної системи. Динаміка соціальних змін і поняття суспільно-історичної формації. Теорія класів і класової боротьби, соціальна революція. Соціологія пізнання К.Маркса: ідеологія і класова свідомість.
Т. 6. Натуралістичні школи та психологічний напрям в соціології 19- поч.20 ст.
Основні принципи соціологічного натуралізму. Соціал-дарвіністські погляди на розвиток суспільства: У.Беджгот, Л.Гумплович, Г.Ратценхофер, А.Смолл, У.Самнер. Расово-антропологічна школа: А. де Гобіно, Х.С.Чемберлен, М.Грант, Ж.Ваше де Ляпуж, О.Аммон. Психологізм як основа пояснення соціальних явищ. Психологічний еволюціонізм Л.Уорда і Ф.Гіддінгса. Інстинктивізм в соціології:У.Мак-Дугалл. Психологія народів і психологія натовпу: М.Лацарус, Г.Штейнталь, В.Вундт, Г.Лєбон.Теорія наслідування Г.Тарда.
Т. 7. Німецька формальна соціологія кн.19- поч. 20 ст. та соціологія В. Парето.
Методологічні проблеми соціального пізнання на рубежі 19-20ст. Основоположні принципи соціального життя в концепції Ф.Тьоніса: “спільнота” і “суспільство”. Соціологія Ф.Тьоніса як аналіз “соціальних форм”.
Г.Зіммель про метод, предмет і завдання соціології. Основні поняття формальної соціології Г.Зіммеля. Предмет та методологія соціології як науки в теорії В.Парето. Суспільство – система взаємодії індивідів. Концепції ідеології та коловороту еліт В.Парето.
Т. 8. Соціологічні теорії Е. Дюркгейма та М. Вебера.
“Соціологізм” як філософське обгрунтування соціології Е.Дюркгейма. Предмет соціології та правила соціологічного методу. Соціальна солідарність та поділ праці в концепції Е.Дюркгейма.Соціальна норма та патологія. Соціологія суїциду. Методологічні принципи соціології М.Вебера.Концепція ідеальних типів. Категорія “соціальної дії”, її структура і види. Вчення про типи політичного панування.Соціологія релігії М.Вебера: аналіз етичних основ капіталізму.
Т. 9. Символічний інтеракціонізм Дж. Міда, Ч. Кулі і Г. Блумера.
Теоретико-методологічні засади інтеракціоністської соціології Дж.Міда. Ключові поняття символічного інтеракціонізму: соціальна дія, символ і жест. Концепція людської “самості” і механізм її функціонування. Основні постулати і метод теорії “дзеркального Я”. Ч.Кулі. Інтеракціоністська концепція Г.Блумера.Сфера колективної поведінки та її форми. “Драматургічний” підхід до соціальної взаємодії Е.Гоффмана.
Т. 10. Структурний функціоналізм:Т.Парсонс і Р.Мертон.
Ідейні основи формування функціоналістських уявлень в соціологї. Волюнтаристська теорія соціальної дії Т.Парсонса. Системи соціальної дії та її види. Концепція соціальної системи, суспільство як тип соціальної системи.Проблематика соціальних змін. Критика класичного структурного функціоналізму Р.Мертоном. Теорія середнього рівня і стратегія функціонального аналізу. Функціоналістська концепція аномії Р.Мертона.
Т. 11. Соціобіологічні концепції і теорія соціального обміну.
Натуралізаторський підхід до соціальних явищ. Соціобіологічна " теорія інстинкту":К.Лоренц, Р.Ардрі, Д.Морріс, Р.Фокс. Розділ11.§2.Систематизація соціобіологічних ідей Е.Уілсоном. Біологічний функціоналізм П.Ван ден Берге. Використання теоретико-методологічних принципів експериментальної психології в дослідженнях суспільства: соціальний біхевіоризм Б.Скінера. Теоретичні витоки теорії соціального обміну. Основні принципи теорії соціального обміну Дж.Хоманса. Критика макросоціологічних теорій Дж.Хомансом. Макроструктурна теорія соціального обміну П.Блау.
Т. 12. Інтегральна соціологія П.Сорокіна та французька соціологія сер. 20ст.
Інтегральна природа людської особистості в концепції П.Сорокіна. Соціологія культури П.Сорокіна: соціокультурні суперсистеми. Дослідження П.Сорокіним соціальної стратифікації та мобільності. Теорема флуктуації суспільств. Соціологія революції П.Сорокіна. Соціологічна теорія Ж.Гурвіча: методи вивчення соціальної реальності та предмет соціології. Концепція "людської свободи". Соціологічні погляди Р.Арона: критика марксистської парадигми. Соціологія політики Р.Арона. Аналіз глобальних соціальних проблем.
Т. 13. Феноменологічна соціологя та етнометодологія.
Ідейно-теоретичні витоки феноменологічної соціології. Предмет і методи феноменологічної соціології А.Шютца. Концепція інтерсуб’єктивного світу та типізація соціальних об’єктів. Вивчення А.Шютцом проблем міжгрупової взаємодії.Феноменологічна соціологія П.Бергера і Т.Лукмана. Принципи конструювання соціальної реальності.Специфіка знання в традиційних та сучасних плюралістичних суспільствах. Етнометодологія Г.Гарфінкеля: предмет і методи. Аналіз розмовних практик та вивчення інститутів як основні дослідницькі напрямки в етнометодологї.
Т. 14. Теорія соціального конфлікту та соціологія неомарксизму.
Історико-культурні та ідеологічні передумови виникнення конфліктологічного підходу. Методологічні принципи теорії соціальногоконфлікту. Діалектико-конфліктологічна теорія Р.Дарендорфа. Конфліктологічна концепція Л.Козера і функціональність соціального конфлікту.Критична теорія Франкфуртської школи: Г.Маркузе та Е.Фром.
Неомарксистський структуралізм: Л.Альтюссер і Н.Пулантцас. Неомарксистські погляди І.Валлерстайна та Т.Скокпол.
Т. 15. Основні напрямки сучасної теоретичної соціології.
Неофункціоналістські концепції Дж.Александера та Дж.Тьорнера. Структуралізм постструктуралізм в соціології: К.Леві-Строс і М.Фуко. Постструктуралізм Ж.Дерріди. Теорія структурації Е.Гідденса. Структуралістський конструктивізм П.Бурдьє. Комунікативна теорія соціальної дії та соціальних систем Ю.Габермаса. .Постмодерністські соціологічні теорії: З.Бауман та Ж.Бодрійяр.