Geum.ru

Програма державного екзамену з напряму підготовки

Вид материалаДокументы

Содержание


Програма державного екзамену
Організаційно-методичні рекомендації
100–88 балів – оцінка А (
87–80 балів – оцінка В (
79–71 бал – оцінка С (
70–61 бал – оцінка D (
60–50 балів – оцінка Е (
49–26 балів – оцінка FX (
25–00 балів – оцінка F (
Комплект завдань
Контрольні питання з дисциплін природничо-наукової підготовки
Контрольні питання з професійно-орієнтованих
Контрольні питання з професійно-орієнтованих
Інформаційно-методичне забезпечення
Подобный материал:

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

Кафедра систем автоматизованого проектування


ЗАТВЕРДЖУЮ

Голова методичної комісії

базового напряму

проф. Медиковський М.О.

_______________________

«____» ___________ 2009 р.


ПРОГРАМА ДЕРЖАВНОГО ЕКЗАМЕНУ


з напряму підготовки 6.050101 ”Комп’ютерні науки”


Програму державного екзамену розглянуто і ухвалено

на засіданні методичної комісії базового напряму

Протокол № 5 від «14» 04.2009 року


м. Львів

ПРОГРАМА ДЕРЖАВНОГО ЕКЗАМЕНУ


з напряму підготовки 6.050101 ”Комп’ютерні науки”

  1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Кафедра САПР здійснює підготовку спеціалістів з комп’ютерних систем проектування. Фахівці спеціальності готуються для науково-дослідної, проектної і організаційно-управлінської діяльності у галузі застосування сучасних інформаційних технологій у проектуванні найрізноманітніших об’єктів штучного середовища людини і інформатизації функціонування організацій і установ.

Змістом спеціальності є застосування сучасних комп’ютерних технологій (математичного моделювання, електронних таблиць, графічних та текстових процесорів, баз даних та знань, комп’ютерних мереж, експертних систем та систем прийняття рішень, мультимедіа інформаційних технологій, інформаційних ресурсів мережі Internet) на всіх етапах індивідуального чи колективного оптимізаційного проектування та розробки нових об’єктів та процесів: попереднього дослідження, вибору принципів дії, розробок ескізного та технічного проектів. всебічного інженерного аналізу і оптимізації проекту, підготовки конструкторської документації та керуючої інформації для автоматизованих виробництв.

Випускник бакалаврату ”Комп’ютерні науки” за спеціальністю ”Інформаційні технології проектування” повинен:

Знати – класифікацію САПР, засади її побудови, математичні моделі, що використовуються при розробці САПР та процес її функціонування.

Уміти – самостійно підготувати перелік керівних матеріалів (технічне завдання) на розробку конкретної САПР, розробляти програмне, лінгвістичне, інформаційне, математичне забезпечення, вибирати відповідні технічні засоби.

Мати уявлення про існуючи системи автоматизованого проектування та управління базами даних, методик та математичних моделей, призначених в їхню основу.

  1. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Форма проведення державного іспиту – письмово-усна.

Критерії оцінювання знань та вмінь студента у 100-бальній шкалі та шкалі ECTS:
  • 100–88 балів – оцінка А (“відмінно”) виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і розвитку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач;
  • 87–80 балів – оцінка В (“дуже добре”) виставляється за знання навчального матеріалу вище від середнього рівня, включаючи розрахунки, аргументовані відповіді на поставлені запитання (можлива невелика кількість неточностей), вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач;
  • 79–71 бал – оцінка С (“добре”) виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу, включаючи розрахунки, аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач;
  • 70–61 бал – оцінка D (“посередньо”) виставляється за посередні знання навчального матеріалу, малоаргументовані відповіді, слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач;
  • 60–50 балів – оцінка Е (“задовільно”) виставляється за слабкі знання навчального матеріалу, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач;
  • 49–26 балів – оцінка FX (“незадовільно”) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач;
  • 25–00 балів – оцінка F (“незадовільно”) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.

Комплект завдань складається з 30 білетів, кожний з яких містить 5 теоретичних питань і 5 практичних завдань з ріних професійно-орієнтованих дисциплін, які входять у навчальний план. Кожне запитання і завдання має вагу 8 балів. Максимальна оцінка за письмову компоненту складає 80 балів. На усну компоненту виноситься 10 запитань, які ставляться членами Державної екзаменаційної комісії по кожному письмовому запитанню. Вага кожного запитання – 2 бали. Максимальна оцінка за усну компоненту - 20 балів.

  1. ЗМІСТ


КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ДИСЦИПЛІН ПРИРОДНИЧО-НАУКОВОЇ ПІДГОТОВКИ


Дисципліни: 1. ”Основи програмування та алгоритмічні мови”

2. “Системне програмування та операційні системи”

3. “Системний аналіз та проектування комп’ютерних інформаційних технологій”


1. ”Основи програмування та алгоритмічні мови”
  1. Системи числення і формати представлення даних у пам'яті ЕОМ.
  2. Основні способи запису алгоритмів і програм.
  3. Основні стандартні типи даних в алгоритмічній мові Паскаль.
  4. Реалізація розгалужень в алгоритмічній мові Паскаль.
  5. Організація циклів в алгоритмічній мові Паскаль.
  6. Процедури в алгоритмічній мові Паскаль.
  7. Робота з масивами в алгоритмічній мові Паскаль.
  8. Функції в алгоритмічній мові Паскаль.
  9. Комбінований тип в алгоритмічній мові Паскаль.
  10. Файловий тип в алгоритмічній мові Паскаль.
  11. Динамічні структури даних в алгоритмічній мові Паскаль.
  12. Загальна характеристика програмного забезпечення комп’ютерів
  13. Базові елементи мови С
  14. Вирази та операції у мові С
  15. Оператори мови С
  16. Вказівники та масиви у мові С
  17. Символьні рядки у мові С
  18. Структури та об’єднання у мові С
  19. Введення-виведення, обмін даними з файлами у мові С
  20. Функції у мові С
  21. Робота з даними в динамічній пам’яті у мові С
  22. Реалізація програм на комп’ютері.
  23. Характеристики мов програмування Паскаль та Сі.
  24. Елементарне введення-виведення.
  25. Опереції та вирази.
  26. Оператори.
  27. Структуровані типи даних.
  28. Функції із змінною кількістю аргументів.
  29. Передавання параметрів у функцію main().
  30. Класи збереження і видимість змінних.
  31. Вказівник на структурну змінну.
  32. Поняття інформації. Типи інформації. Поняття даних. Синтаксис, семантика даних. Поняття алгоритму. Властивості алгоритмів. Поняття блок-схеми.
  33. Поняття підпрограми. Поняття процедури та функції. Поняття фактичних та формальних параметрів процедур та функцій. Передача значень у підпрограму. Виклик підпрограм.
  34. Робота з графікою на мові Pascal.
  35. Поняття вказівника.



2. “Системне програмування та операційні системи”
  1. Визначення операційної системи. Призначення та функції ОС.
  2. Абстрактні, віртуальні та реальні машини, їх взаємозв’язок. Віртуальні машини та ОС.
  3. Управління пристроями. Необхідність виділення цієї задачі в окрему. Логічні та фізичні пристрої.
  4. Буферизація та її використання при введенні/виведенні.
  5. Закріплені та спільні пристрої. Спулінґ.
  6. Функції прямого та послідовного доступу до фізичних пристроїв.
  7. Організація синхронного введення/виведення.
  8. Організація асинхронного введення/виведення через переривання.
  9. Дескриптор файлу. Реалізація функцій доступу.
  10. Операції над файлами.
  11. Фізична пам’ять. Ієрархія пам’яті.
  12. Організація фізичної пам’яті. Лінійна та сегментна пам’ять. Статичний та динамічний розподіл пам’яті. Зв’язний та незв’язний розподіл пам’яті.
  13. Віртуальна пам’ять: основні концепції. Організація віртуальної пам’яті.
  14. Сторінкова організація віртуальної пам’яті.
  15. Сегментна організація віртуальної пам’яті.
  16. Концепція і визначення процесу. Стани процесу. Контекст процесу. Послідовні та паралельні процеси.
  17. Програмно-технiчнi системи (ПТС)
  18. Технiчнi засоби ПТС
  19. Програмування на Асемблерi для ПЕОМ
  20. Команди, їх класифiкацiя та структура
  21. Арифметичнi команди над цілочисельними даними
  22. Команди порівняння та передачi керування
  23. Модульне програмування
  24. Переривання
  25. Програмування введення-виведення
  26. Препроцесори та транслятори (компiлятори, інтерпретатори)
  27. Обробники переривань та резидентнi програми
  28. Комплексування програм на мовах Сі та Асемблер
  29. Програмування в захищеному режимi
  30. Структура програми для MSDOS, UNIX та Windows
  31. Статичне та динамічне компонування програми
  32. Основні концепції операційних систем
  33. Архітектура операційних систем
  34. Завантаження операційних систем
  35. Керування процесами і потоками
  36. Планування процесів і потоків
  37. Взаємодія потоків
  38. Міжпроцесова взаємодія
  39. Практичне використання багатопотоковості
  40. Керування оперативною пам'яттю
  41. Взаємодія з диском під час керування пам'яттю
  42. Динамічний розподіл пам'яті
  43. Логічна організація файлових систем
  44. Фізична організація і характеристики файлових систем
  45. Реалізація файлових систем
  46. Виконувані файли
  47. Керування пристроями введення-виведення
  48. Взаємодія з користувачем в операційних системах
  49. Мережні засоби операційних систем
  50. Захист інформації в операційних системах
  51. Поняття BІОS
  52. Текстовий та графічний режими роботи відеоадаптера.
  53. Використання клавіатури в прикладних програмах.
  54. Командний рядок.
  55. Дії процесора при виконанні програм
  56. Поняття стеку.
  57. Понятя реєнтерабельності.
  58. Класифікація режимів адресації переходів
  59. Адресація даних
  60. Резидентні програми
  61. FPU

3. “Системний аналіз та проектування комп’ютерних інформаційних технологій”
  1. Поняття системи, елементу, відношення, зв’язку.
  2. Класифікація та властивості систем.
  3. Способи керування системами та реалізація ними своїх функцій.
  4. Поняття великих і складних систем.
  5. Поняття структури. Кортежне визначення структури. Приклад структури.
  6. Поняття ієрархії. Види ієрархічних структур. Недоліки і переваги ієрархічної структури. Чим пояснюється широке розповсюдження ієрархічних структур в живих та штучних системах?
  7. Наукове пізнання та моделювання. Модель. Зв’язок між системою та моделлю.
  8. Поняття мережі Петрі. Теоретико-множинне визначення мереж Петрі. Графи мереж Петрі. Природа систем, які моделюються мережами Петрі. Підходи до проектування систем за допомогою МП.
  9. Правила виконання мереж Петрі. Маркування мереж Петрі.
  10. Модель "сутність-зв’язок”.
  11. Які зв'язки називають бінарними? Наведіть приклад небінарного відношення між поняттями і покажіть, як його представити у вигляді декількох бінарних зв'язків.
  12. Поняття єдиного інформаційного простору.
  13. Методологія функціонального моделювання SADT (IDEF0)
  14. Склад функціональної моделі SADT (IDEF0)
  15. Ієрархія діаграм моделі SADT (IDEF0)
  16. Поняття та властивості прототипу програмного виробу.
  17. Стратегії застосування прототипу програмного виробу.
  18. Суть революційного та еволюційного підходів до створення програмного виробу.
  19. Діаграми потоків даних.
  20. Етапи формування системних ідей.
  21. Сутність і основні характеристики системності.
  22. Мінливість та розвиток систем. Техногенні та людино-машинні системи.
  23. Принципи системного підходу.
  24. Моделі життєвого циклу автоматизованих інформаційних систем.
  25. Структурний системний аналіз.
  26. Об’єктно-орієнтований аналіз.
  27. Візуалізація концептуальних моделей за допомогою UML.
  28. Правила побудови головних різновидів UML-діаграм.
  29. Основні поняття системного аналізу
  30. Функціонування та властивості складних систем
  31. Системно-методологічні аспекти моделювання
  32. Системні особливості моделей інформаційних систем та систем прийняття рішень
  33. Методологія та методи системного аналізу
  34. Осноні принципи методогії структурного аналізу
  35. Декомпозиція діаграм потоків даних
  36. Побудова контекстних діаграм на прикладі роботи банкомату з обслуговування клієнтів за його кредитними картками.
  37. Побудова моделі функціонування даних з використанням розширень реального часу.
  38. Словник даних
  39. Методи специфікації процесів
  40. Таблиці і дерева рішень
  41. Супровід системи
  42. Діяльність на протязі життєвого циклу
  43. Аналіз відповідності проекту вимогам
  44. Професійні вимоги до системного аналітика



КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ПРОФЕСІЙНО-ОРІЄНТОВАНИХ ДИСЦИПЛІН


Дисципліни: 1. “Методи та засоби комп'ютерних інформаційних технологій”

2. ”Архітектура комп’ютерів”

3. “Алгоритми і структури даних”

4. “Організація баз даних і знань”


1. “Методи та засоби комп'ютерних інформаційних технологій”
  1. Метод Шенона-Фано.
  2. Метод Хаффмана.
  3. Принципи побудови циклічних кодів.
  4. Загальна структура інформаційної системи.
  5. Кодери циклічних кодів. Принципи побудови та реалізації.
  6. Декодування циклічних кодів.
  7. Алгоритми кодування при стисненні інформації.
  8. Коди Хемінґа.
  9. Спектри періодичних сигналів.
  10. Кількісна оцінка інформації. Властивості ентропії дискретних повідомлень.
  11. Ентропія неперервних повідомлень.
  12. Узагальнені характеристики сигналів і інформаційних каналів.
  13. Дискретизація і квантування.
  14. Частотна форма представлення сигналів.
  15. Спектри періодичних сигналів.
  16. Спектри імпульсних сигналів.
  17. Принципи завадостійкого кодування.
  18. Дискретизація неперервних сигналів.
  19. Основи теорії інформації
  20. Теорія інформації і кодування
  21. Загальна структура інформаційної системи.

2. ”Архітектура комп’ютерів”
  1. Ієрархічна структура комп’ютера.
  2. Класи структур апаратних засобів комп’ютерів.
  3. Типова архітектура ПК ІВМ РС.
  4. Принципи проектування мікропроцесорних систем.
  5. Архітектура системної плати ПК.
  6. Організація шин в архітектурі комп’ютера.
  7. Особливості функціонування RISC , CISK та MISC мікропроцесорів.
  8. Поняття програмної моделі мікропроцесора.
  9. Особливості архітектури 64 розрядних мікропроцесорів.
  10. Склад системної пам’яті комп’ютера і її призначення.
  11. Задачі, що вирішуються при побудові блоків пам’яті в мікропроцесорній системі.
  12. Призначення контролера апаратних переривань комп’ютера.
  13. Призначення системи прямого доступу до пам’яті в архітектурі комп’ютера.
  14. Інтерфейс вводу/виводу зовнішніх пристроїв комп’ютера.
  15. Архітектурні принципи побудови обчислювальних засобів
  16. Системи числення
  17. Архітектура памяті комп’ютерів
  18. Паралельна обробка даних
  19. Принципи побудови мікропроцесорних систем
  20. Основи програмування мікропроцесорних систем
  21. Архітектура нейрокомп’ютерів


3. “Алгоритми і структури даних”
  1. Поняття алгоритма. Способи задання алфавiтних операторiв. Рiвнi алфавiтнi оператори. Рiвнi алгоритми. Еквiвалентнi алгоритми.
  2. Властивостi алгоритмiв.
  3. Теоретичнi алгоритмiчнi системи. Формальне визначення алгоритма.
  4. Граф-схеми алгоритмiв. Нормальнi алгоритми Маркова. Принцип нормалiзацiї.
  5. Рекурсивнi функцiї. Теза Черча. Зведення довiльних алгоритмiв до числових функцiй.
  6. Машина (алгоритмічна система) Поста. Структура та основнi поняття.
  7. Загальний опис алгоритму роботи машини Тьюрінга. Загальний вигляд команди машини Тьюрінга і можливі варіанти її виконання. Конфігурація машини Тьюрінга.
  8. Добуток, піднесення до степеня машини Тьюрінга, добуток машини Тьюрінга з декількома заключними станами.
  9. Ітерація машини Тьюрінга, добуток і ітерація машини Тьюрінга з декількома заключними станами.
  10. Універсальна машина Тьюрінга, призначення, правила кодування внутрішнього, зовнішнього алфавітів, міри складності машини Тюрінга.
  11. Визначення обчислення на машині Тьюрінга. Зв’язок між машиною Тьюрінга і обчисленням частково рекурсивних функцій. Теза Тьюрінга, теорема Тюрінга.
  12. Блок-схемний метод алгоритмiзацiї. Правила виконання блок-схем алгоритмiв.
  13. Мова алгоритмізації процесів і операторні алгоритми Ляпунова.
  14. Недетерміновані обчислення і клас NP-задач.
  15. Алгоритм сортування Шелла, вибором та вставками.
  16. Збалансовані бінарні дерева пошуку.
  17. 2-3 дерева, Б-дерева.

4. “Організація баз даних і знань”
  1. Рiвнi моделей даних: iнфологiчний рiвень, iнфологiчна схема, концептуальний рiвень, концептуальна схема, внутрiшнiй рiвень, внутрiшня схема, зовнiшня схема.
  2. Незалежнiсть даних. Надлишковiсть даних. Цiлiснiсть, безпека i секретнiсть даних.
  3. Основнi визначення та поняття реляцiйної моделi даних. Операцiї над вiдношеннями. Реляцiйна алгебра.
  4. Ієрархiчна модель даних. Мережна модель даних. Переваги та недолiки кожної з моделей.
  5. Функцiональна залежнiсть. Повна та неповна функцiональні залежностi мiж атрибутами.
  6. Поняття нормальної форми вiдношення. Види нормальних форм вiдношень.
  7. Поняття декомпозицiї схеми вiдношення. Декомпозицiя з властивістю з'єднання без втрат. Алгоритм перевiрки декомпозицiї на властивiсть з'єднання без втрат. Декомпозицiя, яка зберiгає залежностi.
  8. Багатозначнi залежностi. Алгоритм перевiрки наявностi багатозначної залежностi у вiдношеннi.
  9. Замикання множини атрибутiв X+ i множини функцiональних залежностей F+. Обчислення X+ i F+.
  10. Методи органiзацiї та ведення iнформацiйних структур на зовнiшнiх запам'ятовуючих пристроях.
  11. Словник даних і його призначення.
  12. Інформаційні системи та інформаційні технології
  13. Фізичні моделі даних
  14. Логічні моделі даних
  15. Основи реляційної моделі баз даних
  16. Номалізація відношень
  17. Реляційні числення. Реляційне числення зі змінними-кортежами
  18. Методи проектування баз даних
  19. Основи баз даних
  20. Реляційні бази даних
  21. Мова SQL


КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ПРОФЕСІЙНО-ОРІЄНТОВАНИХ ДИСЦИПЛІН ПО ВИБОРУ СТУДЕНТА ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ “ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРОЕКТУВАННЯ”


Дисципліни: 1. ”Лінгвістичне забезпечення САПР”

2. “Математичне моделювання в САПР”

3. “Основи автоматизованого проектування складних об’єктів і систем”


1. “Лінгвістичне забезпечення САПР”
  1. Лексичний аналізатор і результати його роботи. Класи граматик, які використовуються на етапі лексичного аналізу.
  2. Синтаксичний аналізатор і результати його роботи. Клас граматики, яка використовується на етапі створення синтаксичного аналізатора.
  3. Дерево синтаксичного розбору. Перехід від дерева до правил формальної граматики.
  4. Розподіл граматик на породжуючі і розпізнаючі. Чотири характеристики формальної граматики.
  5. Способи представлення граматики мов. Синтаксичні діаграми.
  6. Поняття скінченого автомата. П’ять характеристик скінченого автомата.
  7. Поняття автомата з магазинною пам’яттю і його структура і характеристики.
  8. Представлення МП-розпізнавача у вигляді зміни конфігурацій і керуючих таблиць.
  9. Формальне визначення граматики G(Z). Що таке “продукція”? Поняття термінального і нетермінального символа.
  10. Класифікація формальних граматик.
  11. Зв’язок граматики із скінченим автоматом.
  12. Зв’язок КВ-граматики з автоматом з магазинною пам’яттю.

3. “Математичне моделювання в САПР”
  1. Основні складові математичного забезпечення САПР. Об’єкт моделювання та його основні параметри.
  2. Поняття моделі та моделювання. Види моделей і їх особливості.
  3. Методи моделювання та їх характеристики.
  4. Визначення математичної моделі. Класифікації математичних моделей.
  5. Структурні та функціональні моделі.
  6. Детерміновані та стохастичні, стаціонарні й нестаціонарні, лінійні та нелінійні, неперервні й дискретні моделі.
  7. Математичні моделі мікро-, макро- та метарівня. Повні та макромоделі. Приклади використання математичних моделей при блочно-ієрархічному проектуванні.
  8. Форми представлення математичних моделей: аналітичні, алгоритмічні, схемні та імітаційні. Навести приклади.
  9. Вимоги до математичних моделей: адекватність, точність, універсальність та економічність. Область адекватності.
  10. Поняття методу та алгоритму. Параметри методів і алгоритмів.
  11. Алгоритм побудови математичної моделі. Навести приклад.
  12. Поняття подібності. Застосування теорії подібності в моделюванні. Основні теореми теорії подібності.
  13. Критерії подібності. Методи побудови критеріїв подібності.
  14. Одержання функціональних залежностей на основі аналізу розмірностей.
  15. Основні рівняння для моделювання на компонентному рівні. Початкові та граничні умови. Крайові задачі. Класифікація крайових задач.
  16. Типи рівнянь з частковими похідними для моделювання на компонентному рівні.
  17. Постановка крайових задач (з прикладами).
  18. Метод розділення змінних для розв’язання крайових задач.
  19. Метод прямих для розв’язання крайових задач.
  20. Різницевий метод розв’язання крайових задач. Алгоритм застосування різницевого методу.
  21. Типи різницевих сіток та їх особливості.
  22. Метод електричних аналогій.
  23. Методи чисельного розв’язку нестаціонарних крайових задач.
  24. Основні поняття теорії різницевих схем. Скінченно-різницеві апроксимації похідних.
  25. Основні властивості різницевих схем: збіжність, апроксимація, порядок точності та стійкість.
  26. Застосування різницевих схем для розв’язування нестаціонарних задач.
  27. Схема розв’язання крайових задач методом скінченних елементів. Типи скінченних елементів.
  28. Моделювання крайових задач за допомогою електричних сіток.
  29. Основи методу граничних елементів.
  30. Метод Монте-Карло.
  31. Порівняльна характеристика та ефективність застосування методів.

3. “Основи автоматизованого проектування складних об’єктів і систем”
  1. Поняття САПР (CAD\CAM\CAE). Зобразити та пояснити місце САПР в сучасному виробництві. Навести приклади.
  2. Системний підхід до проектування складних СОС. Основні етапи системного проектування нових технічних СОС.
  3. Поняття «збезпечення САПР». Навести та охарактеризувати види забезпечень САПР. Навести приклади забезпечень для довільної САПР.
  4. Суть блочно-ієрархічного підходу до процесу проектування СОС. Зобразити та пояснити взаємозв’язок аспектів та ієрархічних рівнів проектування.
  5. Технологія та стратегія проектування в САПР. Зобразити та пояснити основні етапи (стадії) стандартної технології процесу проектування СОС.
  6. Характеристика низхідного (зверху вниз) та висхідного (знизу вверх) процесів проектування. Порівняти ці процеси, оцінити «+» і «-», навести приклади.
  7. Поняття маршруту проектування в АП СОС. Методи побудови маршрутів проектування. Пояснити та навести приклади.
  8. Характеристика задач «аналізу», «синтезу» і «верифікації» в автоматизованому проектуванні СОС. Навести приклади та пояснити.
  9. Технології наскрізного та паралельного проектування СОС. Переваги та недоліки даних технологій в порівнянні з стандартною послідовною технологією проектування.
  10. Поняття «Автоматизоване Робоче Місце» проектувальника. Вимоги до АРМ проектувальника. Технічні засоби та особливості комплексування АРМ.
  11. Ієрархічні рівні в АП СОС. Дати характеристику та навести приклади математичних моделей СОС для різних ієрархічних рівнів.
  12. Вимоги до математичних моделей в АП СОС. Зобразити порядок побудови математичних моделей для проектування СОС та пояснити.
  13. Дати характеристику математичних моделей та методів їх рішення для функціонально-логічного рівня. Навести приклади та пояснити.
  14. Дати характеристику математичних моделей та методів їх рішення для мікро- рівня. Навести приклади та пояснити.
  15. Дати характеристику математичних моделей та методів їх рішення для макро- рівня. Навести приклади та пояснити.
  16. Дати характеристику математичних моделей та методів їх рішення для системного рівня. Навести приклади та пояснити.
  17. Застосування чисельних методів (МСР та МСЕ) в САПР. Дати їх порівняльну характеристику, область застосування, переваги і недоліки.
  18. Поняття мережі Петрі. Пояснити принцип функціонування мережі Петрі. Навести приклад застосування мереж Петрі в АП СОС.
  19. Компоненти математичного забезпечення САПР для систем машинної графіки. Характеристика методів та алгоритмів машинної графіки в МЗ САПР.
  20. Зв’язок синтезу та оптимізації в проектуванні СОС. Характеристика процедур параметричного синтезу. Критерії оптимальності для процедур параметричного синтезу.



  1. ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ


Основи програмування та алгоритмічні мови
  • Абрамов В.Г., Трифонов Н.П., Трифонова Г.Н. Введение в язык Паскаль.-М.: Наука, 1988 - 320 с.
  • Абрамов С.А., Гнездилова Г.Г. и др. Задачи по программированию. -М.: Наука, 1988. -224с.
  • Алексеев В.Г., Ваулин А.С., Петрова Г.Б. Вичислительная техника и программирование. - М.: Высшая школа, 1991.
  • Васюкова Н.Д., Тюляева В.В. Практикум программирования. Язык Паскаль.-М.: Высш.шк., 1991. -160с.
  • Вирт Н. Алгоритмы и структуры данных / Пер. с англ. — М.: Мир, 1989. - 360 с., ил.
  • Глинський Я.М. Практикум з інформатики. – Львів, «Деол», 2000-2002.
  • Глинський Я.М., Анохін В.Є., Ряжська В.А. Turbo Pascal і Delphi. Практикум. – Львів: Деол., 2004. – 104с.
  • Зуев Е.А. Программирование на языке Turbo Pascal 6.0, 7.0 -М. -1993.
  • Марченко А.И., Марченко Л.А. Программирование в среде Turbo Pascal 7.0. – Киев, 1998.
  • Перминов О.Н. Программирование на языке Паскаль.- М.: Радио и связь, 1988.
  • Семотюк В. Програмування в середовищі Турбо Паскаль. – Львів: БаК, 2000.
  • Сердюченко В.Я. Розробка алгоритмів та програмування на мові Turbo Pascal. -Харків - 1995.

Системне прогамування та операційні системи
  • Донован Дж. Системное программирование.: - М. Мир, 1975.
  • Бек Л. Введение в системное программирование.: - М.: Мир,1988.
  • Гордеев А. В., Молчанов А. Ю. Системное программное обеспечение. — СПб.: Питер, 2001. - 736 с.
  • Харт Дж. В. Системное программирование в среде Win32. — М.: Вильямc, 2001. — 464 с.
  • Чан Т. Системное программирование на C++ для UNIX. — К.: Издат. группа BHV, 1999. - 592 с.
  • Абель П. «АССЕМБЛЕР И ПРОГРАММИРОВАНИЕ ДЛЯ IBM PC» Технологический институт Британская Колумбия, 1992.
  • Абель Питер. Язык Ассемблера для IBM PC и программирования. - М., "Высшая школа", 1992.
  • Финогенов К. Основы языка ассемблера. – 1999.
  • Сван Том. Освоение Tubo Assembler.: - К.: Диалектика, 1996.
  • Юров В., Хорошенко С. Assembler. Учебний курс. – 1999.
  • Зубков С.В. Assembler для DOS, Windows и UNIX.: - M.: ДМК, 1999.
  • Использование Turbo Assembler при разработке программ / сост. А.А. Чекатков. - Киев: "Диалектика", 1995.
  • Кип Р. Ирвин. Язык Ассемблера для процессоров Intel. - М., С-Пб., Киев, 2002.
  • Касаткин А.И. Профессиональное программирование на языке Си: системное программирование. - Мн.:ВШ, 1992.
  • Шнайдер А. Язык ассемблера для персонального компьютера фирмы IBM.: - М.: Мир, 1988.
  • Пильщиков В.Н. Программирование на языке Ассемблера IBM PC.: - М.: Диалог-МИФИ, 1998.
  • Пустоваров В.И. Ассемблер: программирование и анализ корректности машинных программ.: - К.: BHV, 2000.
  • Фигурнов В.Э. IBM/PC для пользователей.: - М.: Финансы и статистика, 1997.
  • Искусство программирования на Ассемблере. Лекции и упражнения: Голубь Н.Г. – СПб.: ООО «ДиаСофтЮП», 2002.
  • Д. Дж. Брэдли «Програмирование на ассемблере». – 1993.
  • Свиридов С.В. Системные вызовы ОС UNIX. -М.:, 1992.
  • Уилтон Р. Видеосистемы персональных компьютеров IBM PC и PS 2. Руководство по программированию.-М.: Радио и связь, 1994.
  • Шеховцов В.А. Операційні системи. – К.: BHV, 2005.
  • Таненбаум Э. Операционные системы. – СПб.: Питер, 2002.
  • Таненбаум Э., Вудхалл А. Операционные системы: разработка и реализация. - СПб.: Питер, 2006.
  • Бэкон Дж., Харрис Т. Операционные системы. — К.: Издат. группа BHV; СПб.: Питер, 2004. - 800 с.
  • Дейтел Г. Введение в операционные системы. — М.: Мир, 1987. — Т. 1, — 359 с; Т. 2. - 398 с.
  • Иртпегов Д. В. Введение в операционные системы. — СПб.: БХВ-Петербург, 2002. — 624 с.
  • Столлингс В. Операционные системы. — М.: Вильяме, 2002. — 848 с.
  • Шоу А. Логическое проектирование операционных стистем.: - М.: Мир, 1981.
  • Фрир Дж. Построение вычислительных систем на базе перспективных микро-процессоров.: - 10. М.: Мир, 1990.
  • Вахалия Ю. UNIX изнутри. - СПб.: Питер, 2003. - 844 с.
  • Митчелл М., Оулдем Д., Самьюэл А. Программирование для Linux. Профессиональный подход. — М.: Вильямс, 2002. — 288 с.
  • Моли Б. UNIX/Linux. Теория и практика программирования. — М.: Кудиц-Образ, 2004. - 576 с.
  • Немнюгин С. А., Комолкин А. В., Чаунин М. П. Эффективная работа: UNIX. — СПб.: Питер, 2001. - 688 с.
  • РобачевскийА. Операционная система UNIX. — СПб.: БХВ-Петербург, 1999. — 528 с.
  • Стивене У. P. UNIX: взаимодействие процессов. — СПб.: Питер, 2001. — 576 с.
  • Стивене У. P. UNIX: разработка сетевых приложений. — СПб.: Питер, 2003. — 1088 с.
  • Уолтон Ш. Создание сетевых приложений в среде Linux: Руководство разработчика. — М.: Вильяме, 2001. - 464 с.
  • Кузнецов С. Д. Операционная система UNIX.
  • URL: ссылка скрыта
  • Дунаев С. UNIX сервер.: - М. Диалог-МИФИ, 1998.
  • Пирсон Р. Windows 95 в подлиннике.: - СПб: BHV-Санкт-Петербург, 1997.
  • Рихтер Д. Windows для профессионалов: Создание эффективных Win32-приложений с учетом специфики 64-разрядной версии Windows. — М.: Русская Редакция, 2001. - 752 с.
  • Рихтер Д., Кларк Д. Программирование серверных приложений для Microsoft Windows 2000. - СПб.: Питер; М.: Русская Редакция, 2001. - 592 с.
  • Солдатов В. П. Программирование драйверов для Windows. — М.: Бином, 2003. - 432 с.
  • Сорокина С. И., Тихонов А. Ю., Щербаков А. Ю. Программирование драйверов и систем безопасности. — СПб.: БХВ-Петербург; М.: Молгачева, 2002. — 256 с.
  • Зима В., Молдовян А., Молдовян В. Безопасность глобальных сетевых технологий. - 2-е изд. - СПб.: БХВ-Петербург, 2003. - 368 с.
  • Кастер X. Основы Windows NT и NTFS. — М.: Русская Редакция, 1996. — 440 с.
  • Кокорева О. Реестр MS Windows Server 2003. - СПб.: БХВ-Петербург, 2003. - 640 с.
  • Снайдер Д. Windows 95: справочник.: - СПб.: Питер, 1998.
  • Олифер В. Г., Олифер Н. А. Сетевые операционные системы. — СПб.: Питер, 2001. — 544 с.
  • Столлингс В. Современные компьютерные сети. — 2-е изд. — СПб.: Питер, 2003. — 784 с.
  • Таненбаум Э. Компьютерные сети. — 4-е изд. — СПб.: Питер, 2004. — 992 с
  • Шмидт Д. Программирование сетевых приложений на C++. — Т. 1. — М.: Бином Пресс, 2003. - 304 с.
  • Стивене У. Р. Протоколы TCP/IP. - СПб.: БХВ-Петербург, 2003. - 672 с.
  • Таненбаум Э., Ван Стеен М. Распределенные системы. Принципы и парадигмы. — СПб.: Питер, 2003. - 880 с.
  • Эндрюс Г. Основы многопоточного, параллельного и распределенного программирования. — М.: Вильямc, 2003. — 512 с
  • Немнюгин С. А., Стесик О. Л. Параллельное программирование для многопроцессорных вычислительных систем. — СПб.: БХВ-Петербург, 2002. — 400 с.
  • Фролов И. Б. Карманные компьютеры на основе Windows СЕ и Palm OS. — М.: Майор, 2004. - 448 с.
  • Зылъ С. Операционная система реального времени QNX. От теории к практике. - 2-е изд. - СПб.: БХВ-Петербург, 2004. - 192 с.
  • Ховард М., Леви М., Вэймир Р. Разработка защищенных Web-приложений на платформе Microsoft Windows 2000. — СПб.: Питер; М: Русская Редакция, 2001. — 464 с.
  • Шнайер Б. Прикладная криптография. Протоколы, алгоритмы, исходные тексты на языке Си. — М.: Триумф, 2002. — 816 с.
  • Щербаков А. Ю., Домашев А. В. Прикладная криптография: использование и синтез криптографических интерфейсов. — М.: Русская Редакция, 2003. — 416 с.
  • Масленников М. Практическая криптография. — СПб.: БХВ-Петербург, 2003. — 464 с.
  • 49. Смит Р. Аутентификация: от паролей до открытых ключей. — М.: Вильямc, 2002.. - 432 с.
  • Столлингс В. Криптография и защита сетей: принципы и практика. — 2-е изд. — М.: Вильяме, 2001. - 672 с.


Алгоритми та структури даних
  • Мальцев А.И. Алгоритмы и рекурсивные функции. - М.: Наука, 1986. - 368c.
  • Вирт Н. Алгоритмы + структуры данных = программы. - М.: Мир, 1985. - 406c.
  • Вирт Н. Алгоритмы и структуры данных. - М.: Мир, 1989. - 360c.
  • Гудман С., Хидитниеми С. Введение в разработку и анализ алгоритмов. - М.: Мир, 1981. - 368с.
  • Турский В. Методология программирования. - М.: Мир, 1981. - 264 c.
  • Гарднер М. Математические новеллы. - М.: Мир, 1974. - 456 c.
  • Седжвик Р. Фундаментальные алгоритмы на С++. Т 1-4. Анализ/Структуры данных/Сортировка/Поиск. - СПб.: ООО "ДиаСофтЮП", 2002. - 688 с.
  • Седжвик Р. Фундаментальные алгоритмы на С++. Т 5. Алгоритмы на графах. - СПб.: ООО "ДиаСофтЮП", 2002. - 496 с.
  • Ахо А. О., Хопкрофт Д. Э., Ульман Д. Д.. Структуры данных и алгоритмы. — М.: Вильямс, 2000. — 384 с.
  • Левитин А. Алгоритмы. Введение в разработку и анализ. . — М.: Вильямс, 2006. — 576 с.

Організація баз даних та знань
  • Ревунков Г.И. и др. Базы и банки данных. — М. 1992
  • Мейер Д. Теория реляционных баз данных. — М., 1987
  • Озкарахан Э. Машины баз данных. — М., 1989
  • Пушников А.Ю. Введение в системы управления базами данных
  • Чекалов А. Прагматический подход к разработке приложений Web баз данных
  • Стеканов Ю.Л. Разработка приложений баз данных для СУБД Sybase SQL Anywhere. Санкт-Петербургский филиал Военного университета ПВО
  • Кирилов В.В. Основы проектирования реляционных баз данных, Санк-Петербургский Государственный институт точной механики и оптики
  • Д. Крёнке. Теория и практика построения баз данных. 8-е изд. – СПб.: Питер, 2003. –800с.:ил. –(Серия «Классика computer science»).
  • Томас Конноли, Каролин Бегг, Анна Страчан. Базы данных: проектирование, реализация и сопровождение. Теория и практика. 2-е изд.: Пер. с англ.: Уч. пос. –М.: Издательский дом „Вильямс”, 2000. –1120с.: ил.-Парал. тит. англ.
  • К.Дейт. Введение в системы баз данных. 7-е изд.: Пер. с англ. –М.: Издательский дом „Вильямс”, 2001. –1072с.: ил.-Парал. тит. англ.
  • К. Дж. Дейт. Введение в системы баз данных, 8-е изд.: Пер. с англ. –М.: Издательский дом „Вильямс”, 2005. –1328с.: ил.-Парал. тит. англ.
  • Ульман Дж. Основы систем баз данных. Пер. с англ.- М.: Финансы и статистика, 1983. - 334 с.
  • Берко А.Ю., Верес О.М. Системи баз даних та знань. Книга 1. Організація баз даних та знань. Навч. посібник. - Львів, "Магнолія 2006", 2008. – 454 с.
  • Берко А. Ю. , Верес О.М. Теоретичні основи баз даних: Конспект лекцій для студентів Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій / А. Ю. Берко, О. М. Верес. – Львів: Вид-во Нац. ун-ту „Львівська політехніка”, 2007. — 190 с.
  • Пасічник В. В. Організація баз даних та знань. / В. В. Пасичник, В. А. Резніченко. – К.: Видавнича група BHV, 2006. – 384 с.
  • Пасичник В. В. Реляционные модели баз данных / В. В. Пасичник, А. А. Стогний. — М. : ЦНИИАТОМИНФОРМ, 1983. — 268 с.

Системний аналіз та проектування комп’ютерних інформаційних технологій
  • Перегудов Ф.П., Тарасенко Ф.П. Введение в системный анализ /Учебное пособие для вузов. – М.: Высшая школа, 1989. – 367 с.
  • Системы автоматизированного планирования и диспетчирования групповых производственных процессов. /А.А.Павлов, З.Банашак, С.Н.Гриша, Е.Б.Мисюра. Под ред. А.А.Павлова – К.: Техника; Вроцлав, 1990. – 198 с.
  • Питерсон Дж. Теория сетей Петри и моделирование систем. – М.: Мир, 1984. – 264 с.
  • Рокотов В.П. Определение оптимального плана для гибкого автоматизированного производства. М.: Наука, 1987. – 192 с.
  • Слепцов А.М., Юрасов А.А. Автоматизация проектирования управляющих систем гибких автоматизированных производств /Под ред. Н.Н.Малиновского – К.: Техника, 1986. – 110 с.
  • Катренко А. В. Системний аналіз об’єктів та процесів комп’ютери-зації: підручник з грифом МОН / Катренко А. В. – Львів : «Новий світ 2000», 2003. – 424 с.
  • Катренко А. В. Системний аналіз: підручник з грифом МОН / Катренко А. В. – Львів : «Магнолія-2006», 2009. – 352 с. — (Серія «Комп’ютинґ»).
  • Згуровський М.З., Панкратова Н.Д. Основи системного аналізу / – К.: BHV, 2007. – 540с.
  • Арнольд В.И. Теория катастроф. — М.: Наука, 1990.
  • Айзерман М.Э., Алексенров Ф.Т. Выбор вариантов. Основы теории. — М.: Наука, 190.
  • Борисов А.Н., Крумберг О.А., Федоров И.П. Принятие решений на основе нечетких множеств. Примеры их использования. — Рига: Зинатне, 1990.
  • Воронин А.Н. Многокритериальный анализ динамических систем. — К.: Наукова думка, 1992.
  • Губанов В.А., Захаров В.В., Коваленко А.Н. Введение в системный анализ. — Л.: Изд-во Лен. ун-та, 1998.
  • Джефферс Дж. Введение в системный анализ: применение в экологии. — М.: Мир, 1981.
  • Дружинин В.В., Конторов Д.С. Системотехника. — М.: Радио и связь, 1985.

Архітектура комп’ютерів
  • Мікропроцесорна техніка: Підручник/ Ю.І. Якименко та ін..-К.:ІВЦ ‘Політехніка”, 2004.
  • Цилькер Б.Я , Орлов С.А. Организация ЭВМ и систем: Учебник для Вузов.- СПБ.:Питер,2006.
  • Локазюк В.М. Мікропроіцесори та мікроЕОМ у виробничих системах:Посібник- Видавничий центр „Академія”, Київ, 2002.
  • Брукшир, Дж., Гленн. Введение в компьютерные науки. Общий обзор: Пер. с англ. — М.: Издат. дом “Вильямс”, 2001. — 688 с.
  • Организация ЭВМ / К.Хамахер, З.Вранешич, С.Заки. — СПб.:Питер; К.: Изд. Группа BHV, 2003. — 848 с.
  • Столлингс, В. Структурная организация и архитектура компьютерных систем, 5-е изд.: Пер с англ. — М.: Издательский дом «Вильямс», 2002. — 896 с.
  • Patterson D.A., Hennessy J.L. Computer Organization and Design: The hardware/software design. — 3-rd edition: 2005.— 608 с.
  • Таненбаум Э. Архитектура компьютера. — СПб.: Питер, 2002. — 704 с.
  • Брайант Р., О’Халларон Д. Компьютерные системы: архитектура и программирование. Пер. с англ. — СПб.: БХВ-Петербург, 2005. — 1104 с.
  • Головкин Б.А. Параллельные вычислительные системы. — М.: Наука, 1980. — 519 с.
  • Гилмор Ч. Введение в микропроцессорную технику: Пер. с англ. — М.: Мир, 1984. — 334 с.
  • Королев Л.Н. Структура ЭВМ и их математическое обеспечение. — М.: Наука, 1978.
  • Корнеев В.В., Киселев А.В. Современные микропроцессоры. — 3-е изд., перераб. и доп. — СПб.: БХВ-Петербург, 2003. — 448 с.
  • Корнеев В.В. Параллельные вычислительные системы. — М.: Изд-во «НОЛИДЖ», 1999. — 320 с.

Математичне моделювання в САПР
  • Бахвалов Н.С. Численные методы. — М.:Наука, 1978. —681 с.
  • Бахвалов Н.С., Житков Н.П., Кобельков Г.М. Численне методы. — М.Наука, 1987. — 600 с.
  • Воєводин В.В. Численне методы алгебры. — М.:Наука, 1977. — 303 с.
  • Демидович Б.П., Марон И.А. Основы вычислительной математики. — М.:Физматгиз, 1960. — 659 с.
  • Калиткин Н.Н. Численные методы. — М.Наука, 1978. — 512 с.
  • Копчено ва Н..В., Марон И.А. Вычислительная математика в примерах и задачах. — М.:Наука, 1982. —366 с.
  • Ортега ДЖ., Пул У. Введение в численне методы решения дифференциальных уравнений. — М.:Наука, 1986. —288 с.
  • Самарський А.А., Гулин А.В. Численне методы. — М.:Наука, 1989. —432 с.
  • Форсайт Дж., Малькольм М., Моулер К. Машинне методы математических вичислений. — М.:Мир , 1980. — 280 с.



Розглянуто і ухвалено на засіданні кафедри систем автоматизованого проектування

Протокол № 13 від « 5 » березня 2009 р.


Завідувач кафедри САП, д.т.н., професор Лобур М.В.