Програма державного екзамену з напряму підготовки 040200 «Соціологія»
| Вид материала | Документы |
- Програма державного екзамену з напряму підготовки 201 «Культура», 542.78kb.
- Програма державного екзамену з напряму підготовки, 607.36kb.
- Програма державного екзамену з базової освіти освітньо-кваліфікаційний рівень, 892.88kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни "Фіскальна соціологія" Шифр напряму підготовки, 73.34kb.
- Правила проведення комплексного державного екзамену, 664.57kb.
- Програма державного екзамену з напряму підготовки, 519.27kb.
- Програма державного екзамену з базової освіти освітньо-кваліфікаційний рівень, 854.71kb.
- Програми фахових вступних випробувань; Вимог до рівня підготовки вступників; Переліку, 139.19kb.
- Програма комплексного державного екзамену з базової освіти освітньо-кваліфікаційний, 584.28kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни "Податковий менеджмент" для студентів наступних, 224.17kb.
Соціологія організацій.
Т. 1. Соціологія організацій як галузь наукового знання. Моделі соціальної організації в історії соціологічних досліджень.
Роль організацій у повсякденному житті суспільства. Природа та сутність сучасної організації. Соціологія організацій як сфера наукових знань, її об’єкт та предмет дослідження. Методологія соціології організацій.Виникнення теорії організацій як відповідь на виклики суспільних змін. Зародження соціології організацій: організація як трудовий процес (Ф.Тейлор). Функціональна модель “Організація – машина” (А.Файоль, Л.Урвік). Бюрократична модель організації (М.Вебер). Неформальні моделі самоорганізації (Е.Мейо, Ф.Ротлісбергер). “Соціо-технічна модель” організації (Е.Тріст, А.Райс). ”Інтеракціоністська модель” (Ч.Бернард, Г.Саймон). Модель “природної організації” (Р.Мертон, А.Етціоні).
Т. 2. Організація як соціальна система. Види та структура соціальних організацій.
Соціальна організація як вищий рівень розвитку соціальних систем. Атрибутивні якості соціальної організації. Основні структурні компоненти організації: цілі, структура, персонал, технології. Параметри соціальної структури організації. Типи організаційних структур. Організаційна культура: поняття, функції, логіка формування, елементи. Типологія організаційної культури. Види соціальних організацій. Характерні типологічні ознаки організацій: розподіл функцій, ієрархія, прийняття рішень, фіксоване членство. Органічні та механічні типи організацій.
Т. 3. Людина в організаційному просторі.
Основні підходи до вивчення особистості члена організації. Особистісні якості члена організації. Фактори, що впливають на поведінку індивіда в організації. Типи трудової поведінки. Навчання та організаційна соціалізація. Мотивація в організації. Сутність мотивації як функції управління в організації. Природа мотивації. Функції мотивів поведінки індивіда.
Т. 4. Група як основа організації. Лідерство і команди в організаціях.
Група як основа соціальної організації. Поняття групової динаміки, її характеристики. Фактори, що впливають на групову динаміку. Лідерство та групові явища. Психологічні проблеми лідерства в організаціях. Стилі лідерства. Група і команда. Роль командної роботи в організації.
Т.5. Організаційні процеси: конфлікти та комунікація в організаціях.
Природа і моделі комунікації в організації.Аналіз комунікативних мереж та ролей.Умови та фактори ефективної комунікації. Комунікативні бар’єри. Організаційні конфлікти.Організаційний конфлікт як різновид соціального конфлікту. Функції організаційного конфлікту. Джерела та прояви конфліктності в організаціях. Розв’язання конфліктів та переговорний процес. Соціальні технології запобігання конфліктних взаємодій.
Т. 6. Функціонування соціальних організацій. Влада та організаційна політика.
Сутність процесу управління в організаціях. Основні етапи управління. Бюрократія в організаціях. М.Вебер про основні риси ідеальної бюрократії. Негативні сторони діяльності бюрократії. Модель бюрократії Р.Мертона. Види бюрократії в сучасних організаціях. Управлінські рішення та їх типологія. Процес прийняття управлінських рішень. Організаційна влада і політика. Модель влади в організації. Джерела влади. Виміри влади. Організаційна політика. Типи політичної активності в організації. Умови організаційної політики.
Т. 7. Організаційний розвиток. Впровадження змін в організацію.
Поняття та особливості організаційного розвитку. Організаційні зміни: рушійні сили та сили опору. Готовність організації до змін. Програма робіт з організаційного розвитку. Інтервенції організаційного розвитку.
Соціологія освіти.
Т. 1. Соціологія освіти як спеціальна соціологічна теорія.
Місце соціології освіти в системі соціологічного знання. Предметно-об’єктна сфера соціології освіти. Структура соціології освіти. Основні методологічні підходи в соціології освіти. Функції соціології освіти у суспільстві (прогностична, інформаційна, інтеграційна, трансформаційна та ін.).Принципи соціології освіти (гуманітаризації, історизму, демократизації, безперервної освіти).
Т. 2. Історія розвитку соціології освіти.
Е.Дюркгейм як один з засновників соціології освіти, основні положення його концепції. Функціональний і конфліктологічний підходи в соціології освіти (Т.Парсонс, М. Вебер, К. Маркс). Основні концепції зарубіжної соціології освіти ХХ ст. (П.Сорокін, Т.Веблен, Дж. Дьюї). Концепція “культурної реконверсії капіталу” (П. Бурдьє, Ж. Пассерон). Найвпливовіші концепції сучасної соціології освіти (за Е.Гіденсом).Соціологія освіти в Україні. Концепція соціології освіти О.Якуби.
Т. 3. Освіта як соціальний інститут.
Поняття освіти. Освіта: єдність навчання і виховання. Становлення освіти як соціального інституту. Основні елементи освіти як соціального інституту. Соціальні функції освіти. Освіта в системі інших соціальних інститутів суспільства.Основні тенденції і напрямки розвитку сучасної освіти (технологізація, комп’ютеризація, гуманізація та ін.)
Т. 4. Суспільство і освіта: динаміка взаємодії.
Взаємовідносини “освіта-суспільство”. Освіта у демократичному і тоталітарному суспільствах. Криза освіти у сучасному суспільстві. Невідповідність потреб суспільства і рівня розвитку освітніх технологій як одна з причин кризи. Проблема “функціональної неосвіченості”. Освіта як чинник стратифікації суспільства. Освіта і соціальна нерівність. Механізми відтворення соціальної нерівності через систему освіти. Освіта і соціальна мобільність. Якість освіти та нерівність доступу до якісної освіти як соціальна проблема.
Т. 5. Система освіти України: соціологічний аналіз.
Поняття системи освіти, її елементи. Система освіти України, її основні складові. Формальний, неформальний та інформальний сектори системи освіти. Сучасна ситуація в освітній сфері України. Соціально-економічні проблеми вітчизняної системи освіти. Національна доктрина розвитку освіти України: соціологічний аналіз.
Т. 6. Реформування освіти в Україні .
Реформаційні процеси в системі освіти України. Реформування дошкільної освіти. Реформи загальної середньої освіти. Реформи вищої освіти. Реформування післядипломної освіти. Національне виховання як вектор освітніх реформ. Багатоступенева система освіти. Концепція неперервної освіти. Освіта й нові комунікаційні технології. Дистанційна освіта. Соціологічні аспекти розвитку приватної освіти в сучасній Україні.
Т. 7. Вища школа як об’єкт соціологічного аналізу .
Вища освіта як соціальний інститут, його основні елементи. Основні напрямки реформування вищої освіти в Україні. Викладацький корпус вищої школи України: соціологічний портрет та тенденції розвитку. Студентство як об’єкт соціологічного дослідження. Сучасна студентська субкультура. Соціальне коріння негативних явищ у системі вищої освіти. Соціологічна освіта в Україні: проблеми та перспективи.
Т. 8.Освіта і глобалізаційні процеси.
Прояви глобалізаційних процесів у сфері освіти. Інтеграція України у Європейський освітній простір: мета, завдання. Болонський процес. Болонська декларація та основні напрями інтеграції освітньої системи України у світовий освітній простір.
Т. 9. Управління у сфері освіти: соціологічний аналіз.
Методологічні основи управління у сфері освіти (аналіз функціонального, макрсистського, інтеракціоністського підходів). Історична еволюція проблеми управління в освіті: школа “наукового менеджменту”, доктрина “людських відносин”, системний аналіз (Ф. Файоль, Е. Мейо, А. Етционі, Г. Саймон). Сучасні концепції управління (Дж. Ньюмен, П.Друкер). Особливості управління у сфері освіти: управління на рівні організації (А. Пригожин, Л. Больман, Р. Дафт та ін.), інституційне управління. Система управління освітою в Україні. Органи управління освіти: їх функції та структура. Законодавча база освітньої діяльності в Україні. Реформування освіти як різновид управлінської діяльності: особливості удосконалення механізму планування, прийняття рішень.
Т. 10. Конкретно-соціологічні дослідження проблем освіти.
Особливості соціологічних досліджень у сфері освіти, їх значення для удосконалення системи освіти. Освітня сфера у прикладних дослідженнях українських соціологів. Методологія і методи досліджень проблем освіти.