Geum.ru

Робоча навчальна програма навчальної дисципліни " Електротехнологічні установки та пристрої" (за кредитно-модульною системою) Напрям: 0906 "Електротехніка"

Вид материалаРеферат

Содержание


1. Пояснювальна записка
1.2. Завдання вивчення навчальної дисципліни.
1.3. Місце навчальної дисципліни в системі професійної підготовки фахівця.
1.4. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальної дисципліни.
1.5. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальних модулів.
1.6. Міждисциплінарні зв’язки навчальної дисципліни.
2. Зміст навчальної дисципліни.
6–й семестр
2.2. Проектування дидактичного процесу з видів навчальних занять
6-й семестр
Модуль №2 “Опромінювальні установки різної дії”.
2.2.2. Практичні заняття, їх тематика і обсяг
Модуль №1 “Перетворення електричної енергії в інші види енергії”.
2.2.3. Лабораторні заняття, їх тематика і обсяг.
6-й семестр
2.2.4. Самостійна робота студента і контрольні заходи.
2.2.4.2. Домашнє завдання
3.Навчально-методичні матеріали з дисципліни.
4. Рейтингова система оцінювання набутих
4.2. Рейтингова система оцінювання набутих студентом знань та вмінь
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2



НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Інститут електроніки і систем управління

Факультет систем управління

Кафедра електротехніки і світлотехніки

Індекс: Р 01-8.090605- 45

ЗАТВЕРДЖУЮ


Проректор з навчальної роботи

__________________ М. Кулик

“___” ______________ 2006 р.


РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА


Навчальної дисципліни

“Електротехнологічні установки та пристрої”

(за кредитно-модульною системою)

Напрям: 0906 “Електротехніка”


Спеціальність: 6.090600 “Світлотехніка і джерела світла”


Курс – 3 Семестр – 6


Лекції - 36 Екзамен - 6 семестр

Практичні заняття - 18

Лабораторні заняття - 18

Самостійна робота - 90

Усього - 162


Домашнє завдання (1) - 6 семестр

Реферат (1) - 6 семестр


Київ 2005


Робоча навчальна програма дисципліни “Електротехнологічні установки та пристрої” складена на основі робочого навчального плану № РБ-3-605/01 напряму 0906 “Електротехніка”, спеціальності 6.090600 “Світлотехніка і джерела світла” та навчальної програми цієї дисципліни індекс Н – 3 - 8.090605 - 45, затвердженої 05.11.2003 р., “Тимчасового Положення про організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою (в умовах педагогічного експерименту)” та “Тимчасового Положення про рейтингову систему оцінювання”, затверджених наказом ректора від 15.06.2004 № 122/од.


Робочу навчальну програму склали:


професор кафедри електротехніки

і світлотехніки І. Зеленков


асистент кафедри електротехніки

і світлотехніки Т. Яреміч


Робоча навчальна програма обговорена на засіданні кафедри електротехніки і світлотехніки, протокол № 12 від “ 21 ” лютого 2005 р.


Завідувач кафедри В. Васильєв


Робоча навчальна програма обговорена та схвалена на засіданні науково-методично-редакційної комісії факультету систем управління.

Протокол № 07 від “ 04 ” квітня 2005р.


Голова НМРК Ю. Безкоровайний


Згоден

Декан ФСУ

________________ О. Кривоносенко

“_____”_________ 2005 р.


ЗМІСТ



Вступ…………………………………………………………………………………..4

1. Пояснювальна записка……………………………………………………....4
    1. Мета викладання навчальної дисципліни………………………………….…4
    2. Завдання вивчення навчальної дисципліни………………….…………….…4
    3. Місце навчальної дисципліни в системі професійної підготовки фахівця....4
    4. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальної дисципліни.………….….4
    5. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальних модулів…………………5
    6. Міждисциплінарні зв’язки навчальної дисципліни…………………………..5



  1. Зміст навчальної дисципліни………………………………………………….6
    1. Тематичний план навчальної дисципліни…………………………………….6
    2. Проектування дидактичного процесу

з видів навчальних занять…………………………………………………………….7
      1. Лекційні заняття, їх тематика і обсяг………………………………………….7
      2. Практичні заняття, їх тематика і обсяг………………………………………..8
      3. Лабораторні заняття, їх тематика і обсяг……………………………………..9
      4. Самостійна робота студента і контрольні заходи……………………………9
        1. Реферат ………………………………………….…………………………11
        2. Домашнє завдання …………..……………… ……………………………11



  1. Навчально-методичні матеріали з дисципліни……………………………11

3.1. Основна та додаткова література………………………………………………11


  1. Рейтингова система оцінювання набутих студентом знань та вмінь……12

4.1. Основні терміни , поняття, означення…………………………………………12

4.2. Рейтингова система оцінювання набутих студентом знань та вмінь………..14


ВСТУП


Однією з необхідних умов організації навчального процесу за кредитно-модульною системою є наявність робочої навчальної програми з кожної дисципліни, виконаної за модульно-рейтинговими засадами і доведеної до відома викладачів та студентів.

Рейтингова система оцінювання (РСО) є невід’ємною складовою робочої навчальної програми і передбачає визначення якості виконаної студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного та семестрового контролю, з наступним переведенням оцінки в балах у оцінки за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS (European Credit Transfer System)

1. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА


1.1. Мета викладання навчальної дисципліни.

Основна мета – дати студентам необхідний обсяг знань з питань перетворення електричної енергії в інші види енергії та використання цієї перетвореної енергії різних технологічних виробничих процесах. Навчити студентів розраховувати технічні параметри та робочі режими електротехнічних установок.


1.2. Завдання вивчення навчальної дисципліни.

Завданнями вивчення навчальної дисципліни є:
  • засвоєння студентами понять і механізмів перетворення електричної енергії в інші види енергії;
  • засвоєння студентами суті процесів, що відбуваються в різних середовищах під впливом перетвореної енергії, зокрема енергії випромінювання;
  • засвоєння студентами структури електротехнологічних установок і пристроїв, що використовуються в різних галузях господарства, та їх режимів роботи.


1.3. Місце навчальної дисципліни в системі професійної підготовки фахівця.

На базі здобутих знань і умінь фахівець буде вирішувати комплекси професійних завдань по вибору типів електротехнологічних установок, розрахунку їх потужності, розробці режимів роботи, умов експлуатації з метою найбільш ефективного їх використання.


1.4. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальної дисципліни.

В результаті вивчення дисципліни “Електротехнологічні установки та пристрої” студент повинен:

Знати :
  • закономірності перетворення електричної енергії в технологічних установках, структуру та функції установок і пристроїв різних типів і призначень, галузь їх використання.


Вміти:

- знаходити оптимальні і якісні режими технологічних установок, розрахувати потужність і кількість пристроїв, що потрібні для побудови конкретної технологічної системи.


1.5. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальних модулів.

Навчальний план дисципліни структурований за модульним принципом і складається з двох навчальних модулів.

1.5.1. В результаті засвоєння навчального матеріалу модуля №1 “Перетворення електричної енергії в інші види енергії” студент повинен:

Знати:
  • закономірності і процеси перетворення електричної енергії в інші види енергії, структуру і функції установок цих типів перетворення.

Вміти:
  • знаходити оптимальні режими роботи цих установок;
  • розраховувати потужність пристроїв, що складають конкретну технологічну систему.


1.5.2. В результаті засвоєння навчального матеріалу модуля №2 “Опромінювальні установки різної дії” студент повинен:

Знати:
  • механізм впливу оптичного випромінювання на різні технологічні процеси;
  • структуру і функції опромінювальних установок і пристроїв.

Вміти:
  • розраховувати параметри і робочі режими установок фізичної, хімічної і біологічної дії, необхідні для проведення технологічного процесу даного типу.


1.6. Міждисциплінарні зв’язки навчальної дисципліни.




Знання та вміння, отримані під час вивчення даної навчальної дисципліни, будуть використані під час вивчення переважної більшості дисциплін професійної та практичної підготовки фахівця.


2. Зміст навчальної дисципліни.

2.1. Тематичний план навчальної дисципліни.

№ пор
Назва теми
Обсяг навчальних занять (год.)

Усього
Лекції
Практичні
Лаб-ні
СРС
Інд. роб

6–й семестр

Модуль №1 “Перетворення електричної енергії в інші види енергії”.

1.1.
Механізм перетворення електричної енергії. Електродинамічні і електронно-оптичні перетворення.
24
8
2
4
10
-

1.2.
Температурні випромінювачі. Газорозрядні випромінювачі. Опромінюючі прилади.
24
8
2
4
10
-

1.3.
Установки інфрачервоного випромінювання. Пристрої ІЧ фізичних вимірювань.
10
4
-
2
4
-

1.4.
Застосування інфрачервоного випромінювання в техніці
10
-
2
-
8
-

1.5.
Медичне і біологічне застосування інфрачервоного випромінювання.
10
-
2
-
8
-

1.6.
Реферат
8
-
-
-
8
-

1.7.
Модульна контрольна робота №1
4
-
2
-
2
-

Усього за модулем №1
90
20
10
10
50
-

Модуль №2 “Опромінювальні установки різної дії”.

2.1.
Установки ультрафіолетового випромінювання. Установки фотохімічної дії.
24
8
2
4
10
-

2.2.
Установки фотобіологічної дії.
10
4
2
-
4
-

2.3.
Механізм і закони фотосинтезу. Вплив джерел світла на процеси фотосинтезу.
14
4
-
4
6
-

2.4.
Медичне і біологічне застосування ультрафіолетового випромінювання в господарстві.
12
-
2
-
10
-

2.5.
Домашнє завдання
8
-
-
-
8
-

2.6.
Модульна контрольна робота №2
4
-
2
-
2
-

Усього за модулем №2
72
16
8
8
40
-

Усього за навчальною дисципліною
162
36
18
18
90
-



2.2. Проектування дидактичного процесу з видів навчальних занять

2.2.1. Лекційні заняття, їх тематика і обсяг

№

пор.
Назва теми
Обсяг навчальних занять (год.)

лекції
СРС

1
2
3
4

6-й семестр

Модуль №1 “Перетворення електричної енергії в інші види енергії”.

1.1.
Перетворення електричної енергії в інші види енергії. Механізм перетворення електричної енергії. Енергетичні процеси в різних середовищах під впливом електричного поля. Приймачі електричної енергії.
2
1

1.2.
Класифікація видів перетворень енергії. Види перетвореної електричної енергії: механічна енергія, хімічна енергія, теплова енергія, енергія електростатичних процесів, енергія електричного поля.
2
1

1.3.
Прилади і приймачі перетвореної енергії електричного поля. Електроакустичні перетворювачі, електрокінетичні установки, електролюмінісцентні перетворювачі. Фізичні процеси, що відбуваються в вищезазначених пристроях.
2
1

1.4.
Електронно-оптичні перетворювачі. Електронна мікроскопія. Електронні лінзи. Електронна оптика інших видів. Оптичні квантові генератори.
2
1

1.5.
Енергія оптичного випромінювання. Механізм оптичного випромінювання. Спектр оптичного випромінювання, його класифікація.
2
1

1.6.
Оптичні характеристики тіл. Величини та одиниці оптичного випромінювання. Вимірювання оптичного випромінювання.
2
1

1.7.
Джерела оптичного випромінювання. Температурні випромінювачі. Види температурних випромінювачів. Механізм їх дії. Газорозрядні джерела оптичного випромінювання. Їх види.
2
1

1.8.
Опромінюючі прилади і пристрої. Класифікація опромінюючих приладів. Вибір приладів і пристроїв для вирішення конкретних технічних задач.
2
1

1.9.
Електричні установки інфрачервоного випромінювання. Електричні теплові установки. Їх різновидності. Розрахунок потужності установок різного призначення. Особливості їх експлуатації.
2
1

1.10.
Пристрої фізичних вимірювань. Прилади неруйнівного контролю виробів електронної техніки. Пристрої для радіометрії.
2
1

Усього за модулем №1
20
10

Модуль №2 “Опромінювальні установки різної дії”.

2.1.
Електричні установки ультрафіолетового випромінювання. Еритемні, вітальні і бактерицидні установки випромінювання. Їх застосування в біології та медицині.
2
1




1
2
3
4

2.2.
Установки фотобіологічної дії. Установки для опромінювання органічних об’єктів. Вибір приладів та їх розміщення в установках фотобіологічної дії.
2
1

2.3.
Електричні установки фотохімічних процесів. Установки поверхневих та об’ємних процесів. Прилади фотохімічних процесів в установках. Світлочутливі органічні матеріали.
2
1

2.4.
Механізм фотохімічних реакцій. Фотографічні процеси при опромінюванні. Різновидності цих процесів: поліграфія, фотолітографія, ксерокопіювання та інші.
2
1

2.5.
Реакції фотосинтезу різних видів. Механізм і закони фотосинтезу. Моделі перетворення енергії випромінювання в рослинах.
2
1

2.6.
Електричні опромінюючі установки для сільського господарства. Механізм впливу джерел світла різних типів на ефективність вирощування с/х продукції. Типові схеми розміщення установок опромінювання.
2
1

2.7.
Установки і пристрої для проведення наукових досліджень. Вивчення впливу опромінювання на різні фізичні, хімічні, біологічні процеси. Моделювання і розрахунок цих процесів.
2
1

2.8.
Питання охорони праці і техніки безпеки при роботі з електроустановками. Умови експлуатації електротехнологічних установок. Питання охорони праці і техніки безпеки в керівних документах (ПТЕ і ТБ-95).
2
1

Усього за модулем №2
16
8

Усього за навчальною дисципліною
36
18


2.2.2. Практичні заняття, їх тематика і обсяг

№

пор.
Назва теми
Обсяг навчальних занять (год.)

Практ. заняття
СРС

1
2
3
4

Модуль №1 “Перетворення електричної енергії в інші види енергії”.

1.1.
Електричні схеми підключення приймачів енергії. Схеми підключення приймачів, які впливають на чутливість приймачів.
2
1

1.2.
Перетворення оптичного випромінювання. Розрахунок процесів поглинання та перетворення енергії в речовині.
2
1

1.3.
Вивчення класифікації і будови опромінювальних приладів.

Температурні випромінювачі. Вибір потужності теплових випромінювачів в залежності від необхідного спектру випромінювання.

Вивчення режимів променевого обігріву приміщень.
2
8




1
2
3
4

1.4.
Установки інфрачервоного випромінювання. Розрахунок режимів технологічних процесів, які використовуються при сушінні виробів різного призначення.

Вивчення дії інфрачервоного випромінювання при лікуванні.

Використання інфрачервоного випромінювання в сільському господарстві.
2
8

1.5.
Модульна контрольна робота
2
2

Усього за модулем №1
10
20

Модуль №2 “Опромінювальні установки різної дії”.

2.1.
Установки ультрафіолетового випромінювання. Розрахунок режимів роботи установки УФО з метою підвищення бактерицидної дії опромінювача.
2
1

2.2.
Фотохімічні опромінюючі установки. Джерела випромінювання, їх параметри і потужність в різних фотохімічних пристроях. Фотоприймачі при фотографічних процесах. Розгляд фотохімічних реакцій в різних фотоматеріалах при опромінюванні.

Вивчення дії випромінювання на хімічні реакції.
2
2

2.3
Застосування ультрафіолетового випромінювання в господарстві. Бактерицидна дія УФ - випромінювання. Вивчення дії ультрафіолетового випромінювання в медицині.
2
10

2.4.
Модульна контрольна робота
2
2

Усього за модулем №2
8
15

Усього за навчальною дисципліною
18
35


2.2.3. Лабораторні заняття, їх тематика і обсяг.

№

пор.
Назва теми
Обсяг навчальних занять (год.)

Лаб. роб.
СРС

6-й семестр

Модуль №1 “Перетворення електричної енергії в інші види енергії”.

1.1.
Вивчення режимів роботи температурного електронагрівача (ТЕН).
4
5

1.2.
Дослідження впливу форми відбивачів на режим роботи випромінювача.
4
5

1.3.
Вплив спектра випромінювання на чутливість фотоприймачів.
2
2

Усього за модулем№1
10
12

Модуль №2 “Опромінювальні установки різної дії”.

2.1.
Дослідження впливу матеріалу відбивача на параметри ультрафіолетового випромінювача.
4
5

2.2.
Дослідження спектральних характеристик ультрафіолетового випромінювача.
4
4

Усього за модулем№2
8
9

Усього за навчальною дисципліною
18
21


2.2.4. Самостійна робота студента і контрольні заходи.

№ тиж.
Зміст самостійної роботи студента
Обсяг СРС (год)
Форма контр.
№ тиж. проведення контр

1
2
3
4
5

6-й семестр

1.
Опрацювання матеріалу лекції №1.1.
1
ПК
2

2.
Опрацювання матеріалу лекції №1.2.
1
ПК
3

2.
Опрацювання матеріалу практичного заняття №1.1
1
ПК
3

3.
Опрацювання матеріалу лекції №1.3.
1
ПК
4

3.
Підготовка до лабораторного заняття №1.1.
5
ПК
4

4.
Опрацювання матеріалу лекції №1.4.
1
ПК
5

4.
Опрацювання матеріалу практичного заняття №1.2.
1
ПК
5

5.
Опрацювання матеріалу лекції №1.5.
1
ПК
6

6.
Опрацювання матеріалу лекції №1.6.
1
ПК
7

6.
Опрацювання матеріалу практичного заняття №1.3.
8
ПК
7

7.
Опрацювання матеріалу лекції №1.7.
1
ПК
8

7.
Підготовка до лабораторного заняття №1.2.
5
ПК
8

7.
Виконання реферату
8
Захист реферату
8-9

8.
Опрацювання матеріалу лекції №1.8.
1
ПК
9

8.
Опрацювання матеріалу практичного заняття №1.4.
8
ПК
9

9.
Опрацювання матеріалу лекції №1.9.
1
ПК
10

9.
Підготовка до лабораторного заняття №1.3.
2
ПК
10

10.
Підготовка до модульної контрольної роботи №1.
2
МК
10

10.
Опрацювання матеріалу лекції №1.10.
1
ПК
11

11.
Опрацювання матеріалу лекції №2.1.
1
ПК
12

12.
Опрацювання матеріалу лекції №2.2.
1
ПК
13

12.
Опрацювання матеріалу практичного заняття №2.1.
2
ПК
13

13.
Опрацювання матеріалу лекції №2.3.
1
ПК
14

13.
Підготовка до лабораторного заняття №2.1.
4
ПК
14

14.
Опрацювання матеріалу лекції №2.4.
1
ПК
15

14.
Підготовка до практичного заняття №2.2.
2
ПК
15

15.
Опрацювання матеріалу лекції №2.5.
1
ПК
16

15.
Виконання домашнього завдання
8
Захист ДЗ
16-17

16.
Опрацювання матеріалу лекції №2.6.
1
ПК
16

16.
Опрацювання матеріалу практичного заняття №2.3.
10
ПК
17

17.
Опрацювання матеріалу лекції №2.7.
1
ПК
17

17.
Підготовка до лабораторного заняття №2.2.
4
ПК
18

18.
Опрацювання матеріалу лекції №2.8.
1
ПК
18

18.
Підготовка до модульної контрольної роботи №2.
2
МК
18

Усього за навчальною дисципліною
90







2.2.4.1. Реферат

Реферат з дисципліни виконується в шостому семестрі з метою закріплення і поглиблення теоретичних знань студента по темі навчального матеріалу, винесеного на самостійне опрацювання, і є складовою частиною модуля № 1. Тематика реферату пов’язана з питаннями застосування різних видів випромінюванн6я в техніці. Конкретна тема міститься в різних варіантах завдання для кожного студента окремо.

Виконання, оформлення та захист реферату здійснюється студентом в індивідуальному порядку. Час, потрібний для виконання реферату, – до 8 годин самостійної роботи.


2.2.4.2. Домашнє завдання

Домашнє завдання виконується в шостому семестрі з метою закріплення знань та навиків по вибору конкретного типу теплової установки, її розрахунку для вирішення заданої виробничої задачі.

Тематика домашнього завдання: “Розрахунок параметрів установки інфрачервоного нагріву для сушіння емалевих покрить”.

Кожному студенту буде рекомендовано свій варіант розрахунку, пов’язаний з різними видами матеріалу покрить, основного матеріалу об’єкта покриття.

Час, потрібний для виконання домашнього завдання, – 8 годин самостійної роботи.


3.НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ДИСЦИПЛІНИ.

    1. Основна та додаткова література.

Основна література

3.1.1. Г.С.Сарычев. Облучательные светотехнические установки. М.: Энергоатомиздат, 1991, 186с.

3.1.2. В.Н.Дулин, Н.А.Аваев. Электронные приборы. М.: Энергоатомиздат, 1989, 496с.

3.1.3. И.Б.Левитин. Применение инфракрасной техники в народном хозяйстве. Ленинград: Энергоиздат, 1981, 264 с.

Додаткова література

3.1.4. Справочная книга по светотехнике. М.: Энергоатомиздат, 1995, 526с.

3.1.5. В.С.Литвинов, Г.Н.Рохлин. Тепловые источники оптического излучения. М.: Энергия, 1995, 248с.

3.1.6. М.В.Соколов. Прикладная биофотометрия. М.: Наука, 1981, 132с.

Державні стандарти

3.1.7. ГОСТ 19685-74 источники высоко интенсивного оптического излучения. Системы условных обозначений.

3.1.8. ДСТУ 2691-94 Метрологія. Терміни та визначення.

3.1.9. ДСТУ 3394-96 Метрологія. Схеми для вимірювання світлових величин.


4. РЕЙТИНГОВА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ НАБУТИХ

СТУДЕНТОМ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ


4.1 Основні терміни, поняття, означення

4.1.1. Семестровий екзамен – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр. Складання екзамену здійснюється під час екзаменаційної сесії в комісії, яку очолює завідувач кафедри, відповідно до затвердженого в установленому порядку розкладу.

З метою забезпечення об’єктивності оцінок та прозорості контролю набутих студентами знань та вмінь, семестровий контроль здійснюються в університеті в письмовій формі або з використанням комп’ютерних інформаційних технологій. Ця норма не розповсюджується на дисципліни, викладення навчального матеріалу з яких потребує від студента переважно усних відповідей. Перелік дисциплін з усною (комбінованою) формою семестрового контролю встановлюється окремо за кожним напрямом (спеціальністю) підготовки фахівців з дозволу проректора з навчальної роботи.

4.1.2. Кредитно-модульна система – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні двох складових: модульної технології навчання та кредитів (залікових одиниць) і охоплює зміст, форми та засоби навчального процесу, форми контролю якості знань та вмінь і навчальної діяльності студента в процесі аудиторної та самостійної роботи. Кредитно-модульна система має за мету поставити студента перед необхідністю регулярної навчальної роботи протягом усього семестру з розрахунком на майбутній професійний успіх.

4.1.3. Навчальний модуль – це логічно завершена, відносно самостійна, цілісна частина навчального курсу, сукупність теоретичних та практичних завдань відповідного змісту та структури з розробленою системою навчально-методичного та індивідуально-технологічного забезпечення, необхідним компонентом якого є відповідні форми рейтингового контролю.

4.1.4. Кредит (залікова одиниця) – це уніфікована одиниця виміру виконаної студентом аудиторної та самостійної навчальної роботи (навчального навантаження), що відповідає 36 годинам робочого часу.

4.1.5. Рейтинг (рейтингова оцінка) – це кількісна оцінка досягнень студента за багатобальною шкалою в процесі виконання ним заздалегідь визначеної сукупності навчальних завдань.


4.1.6. Рейтингова система оцінювання – це система визначення якості виконаної студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного (проміжного) та семестрового (підсумкового) контролю, з наступним переведенням оцінки в балах у оцінки за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS.

РСО передбачає використання поточної, контрольної, підсумкової, підсумкової семестрової модульних рейтингових оцінок, а також екзаменаційної та підсумкової семестрових рейтингових оцінок.

4.1.6.1. Поточна модульна рейтингова оцінка складається з балів, які студент отримує за певну навчальну діяльність протягом засвоєння даного модуля – виконання та захист індивідуальних завдань (розрахунково-графічних робіт, рефератів тощо), лабораторних робіт, виступи на семінарських та практичних заняттях тощо.

4.1.6.2. Контрольна модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання модульної контрольної роботи з даного модуля.

4.1.6.3. Підсумкова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума поточної та контрольної модульних рейтингових оцінок з даного модуля.

4.1.6.4. Підсумкова семестрова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума підсумкових модульних рейтингових оцінок, отриманих за засвоєння всіх модулів.

4.1.6.5. Екзаменаційна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання екзаменаційних завдань.

4.1.6.6. Залікова рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання всіх видів навчальної роботи протягом семестру.

4.1.6.7. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка визначається як сума підсумкової семестрової модульної та екзаменаційної (залікової – у випадку диференційованого заліку) рейтингових оцінок (в балах, за національною шкалою та за шкалою ECTS).

Підсумкова рейтингова оцінка з дисципліни, яка викладається протягом декількох семестрів, визначається як середньозважена оцінка з підсумкових семестрових рейтингових оцінок у балах з наступним її переведенням у оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS. Зазначена підсумкова рейтингова оцінка з дисципліни заноситься до додатку до диплому фахівця.


4.2. Рейтингова система оцінювання набутих студентом знань та вмінь

4.2.1. Оцінювання окремих видів виконаної студентом навчальної роботи здійснюється в балах відповідно до табл. 4.1.

Таблиця 4.1

Оцінювання окремих видів навчальної роботи студента

6 семестр

Модуль №1
Модуль №2
Макс.

кількість

балів

Вид

навчальної роботи
Макс.

кількість

балів
Вид

навчальної роботи
Макс.

кількість

балів

Виконання та захист матеріалу практичного заняття № 1.1.
4
Виконання та захист матеріалу практичного заняття № 2.1.
4



Виконання та захист матеріалу практичного заняття № 1.2.
4
Виконання та захист матеріалу практичного заняття № 2.2.
4

Виконання та захист матеріалу практичного заняття № 1.3.
4
Виконання та захист матеріалу практичного заняття № 2.3.
4

Виконання та захист матеріалу практичного заняття № 1.4.
4

Виконання та захист матеріалу лабораторної роботи № 1.1.
5
Виконання та захист матеріалу лабораторної роботи № 2.1.
5

Виконання та захист матеріалу лабораторної роботи № 1.2
5
Виконання та захист матеріалу лабораторної роботи № 2.2.
5

Виконання та захист матеріалу лабораторної роботи № 1.3
4

Виконання та захист реферату
6
Виконання та захист домашнього завдання
6

Заохочувальні заходи
4
Заохочувальні заходи
4

Виконання модульної контрольної роботи№1
8
Виконання модульної контрольної роботи№2
8

Усього за модулем №1
48
Усього за модулем №2
40

Семестровий екзамен
12

Усього за 6 семестр
100

4.2.2. Виконаний вид навчальної роботи зараховується студенту, якщо він отримав за нього позитивну оцінку за національною шкалою відповідно до табл. 4.2.

Таблиця 4.2

Відповідність рейтингових оцінок за окремі види навчальної роботи

у балах оцінкам за національною шкалою

Оцінка в балах
Оцінка

за національною шкалою

Виконання та захист лабораторної роботи
Виконання та захист матеріалу практичних занять
Виконання

модульної контрольної роботи
Виконання

та захист домашнього завдання чи реферату

5
4
8
6
Відмінно

4
3
7
5
Добре

3
2
5 – 6
4
Задовільно

менше 3
менше 2
менше 5
менше 4
Незадовільно

4.2.3. Якщо студент виконав всі види поточного контролю у встановлений термін, то до його поточної модульної рейтингової оцінки додаються заохочувальні бали: модуль №1 – 4 бали ; модуль №2 – 4 бали.

Така ж сума балів в порядку заохочення може бути додана до підсумкової модульної рейтингової оцінки модуля № 2, якщо студент візьме участь (доповідь, повідомлення) в роботі щорічної студентської або іншої науково-технічної конференції.

4.2.4. Сума рейтингових оцінок, отриманих студентом за окремі види виконаної навчальної роботи, становить поточну модульну рейтингову оцінку, яка заноситься до відомості модульного контролю.

4.2.5. Якщо студент успішно (з позитивними за національною шкалою оцінками) виконав передбачені в даному модулі всі види навчальної роботи, то від допускається до модульного контролю з цього модуля.

4.2.6. Модульний контроль здійснюється в комісії, яку очолює завідувач кафедри, шляхом виконання студентом модульної контрольної роботи тривалістю до двох академічних годин.

4.2.7. Сума поточної та контрольної модульної рейтингових оцінок становить підсумкову модульну рейтингову оцінку, яка виражається в балах та за національною шкалою відповідно до табл. 4.3.

Таблиця 4.3

Відповідність підсумкових модульних рейтингових оцінок

у балах оцінкам за національною шкалою

Модуль №1
Модуль №2
Оцінка за національною шкалою

43 - 48
36 - 40
Відмінно

37 - 42
31- 35
Добре

29 - 36
24 - 30
Задовільно

менше 29
менше 24
Незадовільно


4.2.8. Модуль зараховується студенту, якщо він під час модульного контролю отримав позитивну (за національною шкалою) контрольну модульну рейтингову оцінку (табл. 4.2) та позитивну підсумкову модульну рейтингову оцінку (табл. 4.3).

4.2.9. У випадку відсутності студента на модульному контролі з будь-яких причин (через не допуск, хворобу тощо), проти його прізвища у колонці “Контрольна модульна рейтингова оцінка” відомості модульного контролю робиться запис “Не з’явився”, а у колонці “Підсумкова модульна рейтингова оцінка” – “Не атестований”.

При цьому студент вважається таким, що не має академічної заборгованості, якщо він має допуск до модульного контролю і не з’явився на нього з поважних причин, підтверджених документально. У протилежних випадках студент вважається таким, що має академічну заборгованість.

Питання подальшого проходження студентом модульного контролю у цих випадках вирішується в установленому порядку.

4.2.10. У випадку отримання незадовільної контрольної модульної рейтингової оцінки студент повинен повторно пройти модульний контроль в установленому порядку.

4.2.11. Перескладання позитивної підсумкової модульної рейтингової оцінки з метою її підвищення не дозволяється.

4.2.12. Сума підсумкових модульних рейтингових оцінок у балах за 6-й семестр становить підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку, яка перераховується в оцінку за національною шкалою (табл. 4.4).

Відповідність підсумкових семестрових модульних рейтингових оцінок у балах оцінкам за національною шкалою.

Таблиця 4.4 Таблиця 4.5

Відповідність підсумкових семестрових Відповідність екзаменаційної

модульних рейтингових оцінок у балах рейтингової оцінки в балах оцінці

оцінкам за національною шкалою за національною шкалою

Оцінка

в балах
Оцінка

за національною шкалою



Оцінка

в балах
Оцінка

за національною шкалою

79-88
Відмінно



11-12
Відмінно

66-78
Добре



9-10
Добре

53-65
Задовільно



7-8
Задовільно

менше 53
Незадовільно



менше 7
Незадовільно