Програми для загальноосвітніх навчальних закладів географія 5-11 класи
| Вид материала | Документы |
- Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія. Економіка. 6-11 класи, 149.09kb.
- Атики в 5-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів вивчатиметься за програмами,, 164.05kb.
- Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія. Економіка. 6-11 (видавничо-торгова, 143.64kb.
- Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія. Економіка. 6-11 (видавничо-торгова, 146.97kb.
- Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія. Економіка. 6-11 (видавничо-торгова, 112.08kb.
- Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням, 717.77kb.
- Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія. Економіка. 6-11 (видавничо-торгова, 154.15kb.
- Відповідно до Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія, 355.05kb.
- Програми для загальноосвітніх навчальних закладів німецька мова 2-12 класи, 1516.26kb.
- Одним із предметів інваріантної складової навчальних планів є астрономія, яка вивчатиметься, 45.99kb.
| № | К-ть год | Зміст теми | Навчальні досягнення учнів |
| | | Видатні діячі науки та культури Австралії. Сучасне образотворче та музичне мистецтво | • узагальнює внесок регіону у світову культуру; • розкриває особливості культури української діаспори |
| 15 | 2 | Тема 13. Океанійський геокультурний регіон Географічна довідка. Історико-етнічний нарис. Особливості традиційної та сучасної культури на прикладі Нової Гвінеї, островів Мікронезії та Нової Зеландії. Вплив географічного середовища на традиційну культуру. Міська культура. Міста: Веллінгтон, Порт-Морсбі. Регіональні відмінності між містом і селом. Визначні пам'ятки історії та культури. Видатні діячі науки та культури. Наукові дослідження М.Миклухо-Маклая життя та побуту папуасів | Учень: • знає основні географічні та історичні відомості про регіон; • робить висновки про особливості традиційної культури корінного населення регіону, її залежність від географічного середовища; • характеризує традиційну та сучасну культуру європейських переселенців; • показує на карті найбільші міста Океанії; • аналізує причини різких відмінностей між містом і селом; • наводить приклади визначних пам'яток Океанії, вміє давати коротку характеристику; • пояснює науковий внесок М.Миклухо- Маклая у дослідження культури папуасів |
| 16 | 2 | Узагальнення Світова культура як результат взаємодії національних культур. | Учень: • узагальнює поняття «світова культура» як результат взаємодії національних культур; |
| № | К-ть год | Зміст теми | Навчальні досягнення учнів |
| | | Міжнародне співробітництво України з країнами світу в галузі культури. Екскурсія 3. Місцевий краєзнавчий (етнографічний музей) | • наводить приклади міжнародного співробітництва України в галузях науки та культури • усвідомлює своєрідність і самобутність української культури як складника світової культури |
| | |||
| | |||
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Бартон Р., Кэвендиш Р., Ледерер Б., Атлас чудес света. — М.: БММ АО, І995. — 240с.
2. Губарева М.В., Низовский А.Ю. 100 великих храмов мира — М.: Вече, 2000. — 512 с.
3. Заставний Ф.Д. Географія України У 2-х кн. —Львів: Світ, 1994. — 472 с.
4. Ионина Н.А. 100 великих музеев мира. — М.: Вече, 1999. — 512 с.
5. Ионина Н.А. 100 великих чудес света. — М.: Вече, 1999. — 528 с.
6. Історія світової культури. Культурні регіони: Навч. посібник / Керівник авт. колективу Л.Т. Левчук. — К.: Либідь, 1997. — 448 с.
7. Культура і побут населення України: Навч. посібник / В.І. Наулко, Л.Ф. Артюх, В.Ф. Горлечко та ін. — К.: Либідь, 1993. — 288 с.
8. Максаковский В.П. Историческая география мира. — М.: Экопрос, 1997. — 584 с.
9. Мелько Л.Ф. Географія культури і шкільна географія // Географія та основи економіки в школі. —2001. — №2. — С. 12—14.
10. Народы и религии мира: Энциклопедия / Гл. ред. В. А. Тишков. Редкол: О.Ю. Артемова и др. Большая Российская Энциклопедия, 1998. — 928 с.
11. Павлов С.В., Мезенцев К.В., Любцева О.О. Географія релігій. — К.: АртЕк, 1998. — 504 с.
12. Пестушко В.Ю. Географічність архітектури // Географія та основи економіки в школі. —2000. — №2. — С. 8—11.
13. Пістун М.Д. Основи суспільної географії. Навч. посібник — К.: Вища шк., 1996. —231 с.
14. Соломин В.П. и др. Всемирное культурное и природное наследие // География в школе. — 1999. — №2. — С. 20—23.
15. Страны и народы. Науч.-попул. геогр.-этногр изд.: В 20-ти т. — М.: Мысль, 1978— 1985.
16. Тардже Ж. Мир паломничества. — М.: БММ АО, 1998. — 192 с.
17. Фезер Т. Сокровища человечества. Памятники истории, культуры и природные заповедники под охраной ЮНЕСКО. — М.: БММ АО, 1997. — 264 с.
11 клас
ГЕОГРАФІЯ РЕЛІГІЙ
(34 години, 1 година на тиждень,
для гуманітарних класів)
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Релігія і сьогодні залишається важливим елементом диференціації людських культур. Вона — феномен духовного життя людства. Для багатьох людей релігія є світоглядною основою, визначає поведінку, ритм і регламент повсякденного життя, надає можливості відправляти певні обряди й дотримуватися народних звичаїв.
Незважаючи на різні зміни в релігійних переконаннях людей двадцятого століття і відхід від церкви значної частини населення (особливо в колишніх соціалістичних країнах), її позиції у світі досить міцні. Релігія продовжує збуджувати розум людей, впливати на їхню мораль, звичаї, відносини і навіть на зовнішню політику держав.
Тому релігію вивчають різні суспільні науки: філософія, теологія, релігієзнавство, культурологія, соціологія, психологія, історія, географія та інші.
Географія релігій є складником суспільної географії. Духовна сфера життя людини стала в сучасному соціумі невід'ємною частиною суспільного життя людства. Тому предметом вивчення географії релігій є закономірності розміщення та особливості розвитку сучасної релігійної ситуації в світі.
Як частина суспільної географії, географія релігій сприятиме гуманізації шкільної освіти, кращому розумінню учнями важливих закономірностей економічного та соціального розвитку країн у світі. Бо релігійний менталітет населення впливає на спеціалізацію господарства країни, на його територіальну організацію, на рівень приватного господарювання, на режим відтворення населення тощо.
Сьогодні Україна переживає період національного відродження, зростання національної свідомості, духовного відродження нації.
Люди повертаються до релігії як на побутовому, так і на науковому рівнях, вивчаючи її як суспільне явище, у тому числі в просторовому і територіальному аспектах.
Географія релігій є науковою галуззю, яка починає розвиватись. Тому головними її завданнями є обґрунтування системи чинників розвитку і геопросторової організації, виявлення й обґрунтування законів і закономірностей формування, функціонування, структури і відповідності, розробка понятійно-термінологічного апарату. Однією з найважливіших проблем є вивчення історико-географічних аспектів формування релігійної ситуації в Україні.
Курс географії релігій допоможе школярам ознайомитись із сучасною галуззю суспільної географії і формувати їхню духовну культуру і світогляд.
| №. | К-ть год | Зміст теми | Навчальні досягнення учнів |
| | |||
| 1 | 2 | Вступ Географія релігій як галузь суспільної географії. Географія релігій. Сакральна географія. Становлення і проблеми. Джерела інформації географії релігій. Сутність географії релігій, її функціональна модель. Географічність релігійної сфери: розміщення та розповсюдження релігії, геопросторові «ядра» релігійного життя й діяльності (потоки віруючих, паломники, рекреанти). територіальна сакральна інфраструктура (послуги — виробництво церковного начиння, одягу, видання літератури, написання ікон, підготовка служителів | Учень: • пояснює, що вивчає предмет «географія релігій»; географічність релігійної сфери. • визначає місце географії релігій у суспільній географії та в системі інших наук; • називає головні джерела інформації з географії релігій; • характеризує різні течії і види релігій |
| | |||
| |
| № | К-ть | Зміст теми | Навчальні досягнення учнів |
| | год | | |
| | | культу, розвиток спеціальних засобів масової інформації тощо); залежність територіальної диференціації релігійного життя і діяльності від геопросторових відмінностей етнодемографічній і природно-географічній обстановці. Місце географії релігій у суспільній географії та в системі інших наук. Практична робота 1. Визначити місце географії релігій у системі наук та суспільній географії | |
| 2 | 12 | Тема 1. Історико- географічні аспекти розвитку та поширення релігій світу Автохтонні вірування та культи Локальні релігії (юдаїзм, зороастризм, єзидизм, мандеїзм, конфуціанство, даосизм, синтоїзм, індуїзм, джайнізм, сикхізм) Світові релігії. Християнство. Виникнення і поширення. Географія православних церков у країнах світу. Католицизм. Поширення. Географія католицьких церков у країнах світу. Роль Римської католицької церкви. Уніатство. | Учень: • знає автохтонні вірування й культи, локальні релігії, світові релігії, нові релігії та культи; • вміє визначати регіони поширення релігій та наносити їх на контурну карту |
| № | К-ть год | Зміст теми | Навчальні досягнення учнів |
| | | Греко-католицька церква. Старокатолицька церква. Протестантизм. Причини виникнення. Поширення. Дореформаційні об'єднання Протестантські течії, що виникли в період реформації. Лютеранство. Кальвінізм. Англіканство. Меннонітство. Пострефор- маційні протестантські течії. Баптизм. Методизм. Адвентизм. Армія спасіння. П'ятдесятизм. Перфекціоністи. Іслам. Причини виникнення. Основні догми. Поширення. Напрямки та релігійні течії. Сунізм. І'инізм. Імамітські течії. Ісмаїлітські течії. Зейдитські течії. Хариджизм. Суфізм. Ахмадійя. Християнсько-тубільні церкви та секти. Нові світові релігії та культи. Основні західні культи (неохристиянські релігії). Мормони. Свідки Єгови. Церква християнської науки. Школа християнської Єдності. Східні релігії та культи. Бахаїзм. Церква єднання (уніфікації). Рух Харе Кришна Практична робота 2. Нанести на контурну карту регіони поширення світових релігій | |
| № | К-ть год | Зміст теми | Навчальні досягнення учнів |
| 3 | 2 | Тема 2. Релігійна геоситуація в сучасному у світі Соціологічний характер релігійності населення. Вивчення стану релігійності населення. Сучасні релігійні ареали. Релігійні територіальні системи. Релігійні зони. Глобальні територіальні релігійні системи. Місцеві вірування. Нехристиянські та нові релігійні напрямки. Етнокультурне середовище і релігія. Етногенез та культурогенез. Міжрелігійні конфлікти | Учень: • аналізує релігійну геоситуацію в сучасному світі: основні територіальні релігійні системи нові релігійні напрямки; • характеризує райони міжрелігійних конфліктів; • вміє виділити основні територіальні релігійні системи, показувати на карті райони міжрелігійних конфліктів |
| | |||
| 4 | 12 | Тема 3. Географічні аспекти поширення релігій Азія. Південно-Західний регіон. Центральний регіон. Південний регіон. Східний регіон. Південно-Східний регіон. Австралія та Океанія. Австралійсько-Океанічний регіон. Африка. Північний регіон. Західний регіон. Централь- ний регіон. Південний регіон. Східний регіон. Америка. Північний регіон. Вест-Індійський регіон. Латиноамериканський регіон. Європа. Північний регіон. Західний регіон. Середній Європейський регіон. Центральний регіон. | Учень: |
| • аналізує географію поширення релігій; • вміє користуватися довідниками, статистичними звітами та різними джерелами інформації. групувати країни за основними напрямками віросповідань їхніх громадян | |||
| № | К-ть год | Зміст теми | Навчальні досягнення учнів |
| 5 | 4 | Тема 4. Релігії в Україні Історико-географічні Аспекти поширення релігій в Україні. Християнство до хрещення Русі. Від хрещення Русі до монгольського нашестя. Від монголо-татарського нашестя до поділу Київської метрополії. Від Київської метрополії до Брестської унії. Від Брестської унії до підпорядкування Московському патріархату. Стан православ'я в Західній Україні. Українська автокефальна церква. Українська православна церква— Київський патріархат. Уніатство. Юдаїзм. Іслам. Сучасна релігійна ситуація в Україні. | Учень: • знає історію розвитку і формування релігій в Україні; сучасну релігійну ситуацію в державі; • вміє розрізняти релігії та оцінювати георелігійну ситуацію в Україні |
| 6 | 2 | Узагальнююче повторення | Учень. • знає основні поняття курсу; • вміє робити висновки та узагальнення |
11 клас
ГЕОГРАФІЯ СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА
З ОСНОВАМИ ЕКОНОМІКИ
(68 годин, 2 години на тиждень)
Курс «Географія світового господарства з основами економіки» дає комплексні знання про сучасні закономірності розвитку й розміщення населення і господарства світу як на земній кулі в цілому, так і в окремих регіонах і країнах. Сучасні процеси соціально-економічних змін у світі надзвичайно динамічні й багатогранні. Україна також переходить до відкритого для зовнішнього світу суспільства. Необхідність швидкого пристосування ло нових реальностей господарювання у багатьох наших співвітчизників викликає дезадаптацію. Як показує досвід багатьох країн, залучення до міжнародного співтовариства не лише веде до кардинальних змін у виробництві й споживанні, а й радикально змінює наші уявлення про сучасний світ, змушує виявляти й осмислювати нові проблеми і, зрештою, вимагає нового світогляду, поведінки, кваліфікації і знань. Ось чому вивчення географії світового господарства у старшій школі набуває такого великого значення.
Курс «Географія світового господарства з основами економіки» складається з трьох частин. Загальна частина охоплює питання, які стосуються міжнародного географічного поділу праці, становлення й розвитку світового господарства. Особлива увага тут приділена закономірностям і чинникам розміщення світового господарства в період НТР та глобальних інтеграційних процесів. При вивченні цього розділу простежується безпосередня наступність із тематикою курсу «Економічна і соціальна географія світу». Базовими при цьому є питання про типологію країн світу, галузеву структуру світового господарства, вплив природно-ресурсних і демографічних чинників на його розвиток.
У другому розділі — “Світове господарство і міжнародний бізнес" розглядаються базові положення про зміст і організацію підприємницької діяльності та її роль і місце у світовій економіці, адже сьогодні до міжнародного бізнесу належить будь-яка господарська угода з перетином кордонів, з участю представників двох і більше країн.
Основні питання третього розділу стосуються економічного потенціалу країн і регіонів та проблем його розвитку через державне регулювання економіки, вдосконалення територіальної організації господарства, міжнародної торгівлі та глобальних інтеграційних процесів.
Провідною ідеєю курсу «Географія світового господарства з основами економіки» є розгляд усіх питань з позиції України, громадянина чи суб'єкта господарювання нашої держави. Такий підхід допоможе випускникові знайти своє місце в новому світі або використати знання для зміцнення своєї нової ролі.
У ході вивчення цього курсу також удосконалюються практичні вміння учнів аналізувати й використовувати карти різного масштабу і змісту, контурні карти, статистичні дані, таблиці, користуватися різноманітними джерелами географічних знань, складати комплексні характеристики економіко-географічних явищ, галузей, країн, регіонів тощо.
Програмою передбачено виконання практичних робіт, які дають змогу учням застосувати набуті знання в конкретних життєвих ситуаціях. Більша частина практичних завдань курсу має профорієнтаційний характер.
| № | К-ть | | |
| | год | Зміст теми | Навчальні досягнення учнів |
| 1 | 2 | Вступ Економіка, бізнес і підприємництво у світовому господарстві. Географічні особливості їхнього розвитку. Предмет вивчення географії світової економіки, актуальність курсу. Місце географії світової економіки в системі географічних та економічних дисциплін. | Учень: — пояснює предмет і завдання вивчення географії світового господарства; — характеризує джерела географічних знань; — називає міжпредметні зв'язки географії світового господарства; |