Geum.ru

Укази президента україни зміст

Вид материалаДокументы

Содержание


15.5. Боротьба з корупцією
Розділ 16. ЗОВНІШНЯ ЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ 16.1. Торговельні та міжнародні економічні зв'язки
Подобный материал:
1   ...   64   65   66   67   68   69   70   71   ...   174

15.5. Боротьба з корупцією


Поточна ситуація

Корупція серед державних посадових осіб може призвести до зниження ефективності всіх видів урядових програм, ускладнення розвитку держави і створення загрози для розвитку громадянського суспільства.

Переважна більшість злочинів скоюється учасниками організованих злочинних угруповань шляхом поширення впливу на посадових осіб органів державної влади та залученням їх до корупції та хабарництва. Тому боротьбі з цим негативним явищем приділяється особлива увага. Так, у 1998 році було виявлено 216 фактів хабарництва, вчинених учасниками організованих злочинних угруповань (проти 132 у 1997 році).

Вживаються відповідні заходи щодо неухильного додержання вимог Закону України "Про боротьбу з корупцією" та Указу Президента України "Про Концепцію боротьби з корупцією на 1998 - 2005 роки".

Із складених у минулому році 6902 адміністративних протоколів за корупційні діяння на органи і підрозділи внутрішніх справ припадає 3828 (55,5 відсотка) адміністративних протоколів, з них 2985 складено на державних службовців різних рангів, 561 - на депутатів різних рівнів. До суду направлено 3712 адміністративних протоколів, у тому числі 2972 - на державних службовців, 459 - на депутатів.

Важливою умовою розповсюдження корупції в суспільстві є особиста користь та низький рівень свідомості деяких осіб, що здійснюють адміністративно-розпорядчі функції, інколи неналежна організація порядку підбору і розстановки кадрів в органах державної влади і управління, невисока соціально-економічна захищеність державних службовців.

Іноземний досвід свідчить, що разом з існуючими нормативно-правовими актами ефективно протидіють корупції відповідні кодекси етики, в яких враховані, зокрема, національні та культурні традиції.

Короткострокові (2000 - 2001 роки) та середньострокові (2002 - 2003 роки) пріоритети

Використання досвіду європейських держав щодо подолання корупції:

забезпечення реальної, гарантованої незалежності судової та правоохоронної системи держави;

поєднання правових реформ з іншими формами боротьби з корупцією - економічними, фінансовими, соціальними, організаційними, культурно-освітніми;

підвищення ролі громадськості, її постійної поінформованості (обізнана громадська організація може ефективним чином підтримувати будь-яку антикорупційну кампанію).

Перегляд адекватності кримінального законодавства України, зокрема його процесуальних норм про реагування на будь-які прояви корупції, та відповідних санкцій, які забезпечують належне дотримання цих норм.

Вдосконалення адміністративних та інших механізмів реагування на корупційні діяння і зловживання владою.

Встановлення чіткої процедури виявлення корупційних діянь, розслідування та засудження винних посадових осіб.

Ратифікація кримінальної та цивільної Конвенцій Ради Європи про боротьбу з корупцією.

Впровадження рекомендацій щодо посилення боротьби з корупцією:

XIX Європейської конференції міністрів юстиції (Мальта, 1994 рік);

двадцяти керівних принципів по боротьбі з корупцією, що затвердив Комітет міністрів Ради Європи (Страсбург, 1997 рік);

Другої наради керівників держав та урядів Ради Європи (Страсбург, 1997 рік).

Запровадження досвіду програми "Октопус" (впроваджена багатодисциплінарною групою Ради Європи з питань корупції спільно з ЄС, в якій беруть участь 16 східноєвропейських держав, у тому числі й Україна).

Проведення порівняльних крос-культурних кримінологічних досліджень організованої злочинності.

З метою встановлення відповідальності державних службовців та запобігання випадкам корупції прийняти Кодекс основних правил поведінки державного службовця, що пройшов експертизу в Раді Європи. Забезпечити функціонування постійно діючого семінару з питань протидії корупції та боротьби з організованою злочинністю та впровадження Програми міжнародної співпраці у діяльності щодо запобігання корупції.

Провести аналіз законодавства стосовно забезпечення захисту громадян від корупції, враховуючи при цьому міжнародно-правові норми та рекомендації.

Здійснити предметну систематизацію антикорупційного законодавства та інших нормативно-правових актів з метою виявлення прогалин, протиріч, інших недоліків та підготувати пропозиції щодо їх усунення.

Провести аналіз судової практики щодо розгляду справ про оскарження неправомірних дій посадових осіб, які утискають права громадян.

Вивчити питання повноти правового та фізичного захисту свідків, працівників засобів масової інформації та інших осіб, які допомагають викриттю винних у вчиненні корупційних діянь, внести пропозиції щодо його гарантованого забезпечення.

Розділ 16. ЗОВНІШНЯ ЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

16.1. Торговельні та міжнародні економічні зв'язки

16.1.1. Вступ до Світової Організації Торгівлі (СОТ)


Поточна ситуація

Україна розпочала переговорний процес щодо вступу до Світової Організації Торгівлі (СОТ) у 1995 році. З того часу відбулось 7 засідань Робочих груп СОТ з питань вступу України, останнє з яких пройшло 12 липня 2000 року. Нині Україна перебуває в стані двосторонніх переговорів з доступу до ринку товарів та послуг майже з 30 країнами. Партнерами на переговорах є ЄС, США, Японія, Канада, Австралія, країни ЦЄАВТ та інші.

Значна частина роботи з вступу України до СОТ проводиться в рамках Міжвідомчої комісії з питань вступу України до Світової організації торгівлі, до складу якої входять представники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади України, народні депутати України тощо.

Українська офіційна делегація взяла участь у 3 Міністерській конференції держав - членів СОТ (30 листопада - 3 грудня 1999 року у м. Сіетл, США) як спостерігач.

Короткострокові пріоритети (2000 - 2001 роки)

Дотримання принципу непогіршення торгового режиму, так званого принципу "stand-still".

Довідково. Зокрема, країна не повинна підвищувати рівень тарифного захисту, натомість результатом переговорів щодо вступу України до СОТ має стати погодження ставок мита і графіків їх трансформації.

Отже, в частині, що стосується переговорів щодо товарів, невідкладного вирішення у надзвичайно стислі терміни потребує питання доопрацювання графіка зниження тарифів. Одним з можливих результатів цієї роботи може стати проект змін до Концепції трансформації митного тарифу України на 1996 - 2005 роки відповідно до системи ГАТТ/СОТ, яка затверджена Указом Президента України від 6 квітня 1996 року № 255, що передбачає зменшення рівня тарифного захисту з урахуванням взятих Урядом України тарифних зобов'язань в рамках Програми розширеного фінансування.

Забезпечення гармонізації національного законодавства у сфері правил митної оцінки (прийняття нової редакції Митного кодексу України).

Забезпечення дотримання вимог системи СОТ під час створення сприятливого інвестиційного режиму (зокрема, в автомобілебудівній галузі).

Забезпечення недискримінації та національного режиму в сфері оподаткування (стягнення податку на додану вартість, акцизного та інших зборів). Особливого значення набуває прийняття Податкового кодексу України.

Забезпечення проведення двосторонніх консультацій та переговорів на експертному рівні стосовно доступу до ринку товарів з державами - членами СОТ. Підготовка і підписання відповідних документів за результатами консультацій та переговорів.

Визначення та усунення проблемних питань у сфері нормативно-правового забезпечення зовнішньоекономічних відносин.

Підготовка та впровадження заходів щодо реалізації пропозицій із забезпечення гарантованого взаємного доступу до товарних ринків України та держав - членів СОТ.

Набуття повноправного членства в СОТ.

Середньострокові пріоритети (2002 - 2003 роки)

Послідовне забезпечення подальшої гармонізації українського законодавства до норм і принципів ГАТТ/СОТ стосовно:

відповідності практики та законодавства в сфері технічного регулювання (стандартизація та сертифікація), а також санітарних та фітосанітарних заходів вимогам угод СОТ;

дотримання вимог системи СОТ при створенні сприятливого інвестиційного режиму;

гармонізації національного законодавства у сфері захисту прав інтелектуальної власності відповідно до положень СОТ.

Довгострокові пріоритети (2004 - 2007 роки)

Лібералізація доступу на ринки зв'язку і телекомунікацій, транспортних послуг, страхових послуг, починаючи з певного періоду часу (наприклад, з 2005 року) через приєднання України до відповідних секторальних угод та ініціатив.

Фінансові потреби

Як свідчить практика, при впровадженні вже існуючих домовленостей з ЄС, зокрема УПС, що є однією з передумов реалізації Програми, слід передбачити фінансування витрат, пов'язаних із вирішенням спірних питань. Так, пунктом 3 статті 96 цієї Угоди передбачається застосування посередницької процедури. При цьому послуги як мінімум одного з трьох мирових посередників (консоліатора) мають оплачуватися з державних джерел. Згідно із попередніми розрахунками кошторис витрат такого консоліатора може становити 250 - 300 тис. доларів США.

У разі ймовірності виникнення спорів, для вирішення яких одна із сторін УПС наполягатиме на застосуванні посередницької процедури, раз у 2 - 3 роки обсяги відповідного фінансування на термін дії Програми можуть становити близько 600 - 900 тис. доларів США. Зазначені витрати було б доцільно віднести пропорційно до розділів 7 Програми ("Економічні та фіскальні питання"), 11 ("Якість життя та навколишнього природного середовища"), 13 ("Інформаційне суспільство") та 16 ("Зовнішня політика").

Також до бюджету Програми необхідно включити сплату членського внеску до щорічного бюджету функціонування Секретаріату СОТ.

Згідно з рішенням Ради представників ГАТТ/СОТ, починаючи з 1 січня 1994 року, сума внеску держав, що мають статус спостерігача, встановлена у розмірі 50 відсотків мінімального внеску договірних сторін, що сплачуються за послуги, які їм надаються. Наприклад, у 1999 році Україна сплатила 18165 швейцарських франків.

Якщо враховувати щорічне зростання бюджету СОТ та статус України як держави - спостерігача, то до бюджету Програми на короткостроковий та середньостроковий періоди (до 2004 року включно) необхідно включити суму у розмірі 90000 швейцарських франків, а на довгостроковий період за умови вступу України до СОТ ще приблизно 110000 швейцарських франків.