Укази президента україни зміст
| Вид материала | Документы |
- Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України (далі, 140.66kb.
- Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, Постанови Міністерства, 81.78kb.
- Рішення, 109.14kb.
- 1. Затвердити Положення про Пенсійний фонд України (додається), 262.87kb.
- О. В. Грабовський 2011 року, 206.65kb.
- Укази Президента України, постанови, рішення Верховної Ради, Кабінету Міністрів України,, 1080.41kb.
- Номенклатура справ лозівського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей, 88.71kb.
- Удк 37. 031 Ó Брюханова Н. О. Зміст освіти: аспекти вивчення, 245.11kb.
- Збірник нормативно – правових документів, які визначають та регулюють напрямки діяльності, 10243.96kb.
- Указ Президента України №584/2011, 247.49kb.
15.1.6. Співробітництво з відповідними органами держав, що найближчим часом увійдуть до складу ЄС
Поточна ситуація
Державний комітет у справах охорони державного кордону України здійснює співробітництво з прикордонними відомствами Словацької Республіки, Угорської Республіки, Республіки Польща та Румунії в межах існуючих міждержавних договорів, угод та міжвідомчих протоколів. У першу чергу це договори про режим державного кордону, співробітництво та взаємну допомогу з прикордонних питань з Республікою Польща (12 січня 1993 року), Словацькою Республікою (14 жовтня 1993 року), Угорською Республікою (19 травня 1995 року). З метою реалізації зазначених договорів створені та діють інститути Головних Прикордонних Уповноважених сторін, робочі зустрічі яких проводяться згідно із затвердженим регламентом. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 року № 1145 призначено постійно діючу українську делегацію для участі у змішаних (спільних) прикордонних комісіях з перевірки (огляду) проходження державного кордону.
У розвиток нормативно-правової бази прикордонного співробітництва із зазначеними країнами підписані і діють угоди про пункти пропуску, про приймання та передачу осіб через державний кордон.
На сьогодні триває робота з підготовки до укладення подібних документів з Румунією.
Реалізовано Спільний план співпраці прикордонних відомств України і Угорської Республіки з питань взаємодії та обміну досвідом на шляху інтеграції до ЄС.
З Латвією, Литвою, Естонією розвивається співробітництво з прикордонних питань.
Короткострокові (2000 - 2001 роки), середньострокові (2002 - 2003 роки) та довгострокові (2004 - 2007 роки) пріоритети
Посилення позитивних та уникнення можливих небажаних наслідків, які можуть мати місце в результаті розширення ЄС на схід, запобігання появі нових ліній поділу в Європі, зокрема між Україною та її західними сусідами, включаючи:
участь фахівців Державного комітету у справах охорони державного кордону України в переговорному процесі з питань посилення позитивних та уникнення можливих небажаних наслідків, які можуть мати місце в результаті розширення ЄС на схід;
підготовку та укладення прямих угод щодо співробітництва з імміграційно-прикордонних питань з відповідними структурами держав - кандидатів до ЄС.
Фінансові потреби
Для реалізації пріоритетів, визначених у підрозділі 15.1 "Імміграційні питання та прикордонний контроль", доцільно використовувати такі джерела фінансування:
Державний бюджет України;
кредитні ресурси Європейської Комісії та держав - членів ЄС;
проекти фінансової та технічної допомоги Програми Tacis тощо.
Як свідчить досвід, процес реформування прикордонних структур держав - кандидатів до ЄС за стандартами ЄС передбачає залучення значних фінансових ресурсів. Наприклад, бюджет тільки одного проекту з адаптації системи управління прикордонним режимом Болгарської прикордонної поліції до норм і стандартів ЄС становить 2 мільйони Євро, а реалізація всієї програми реформування прикордонного відомства Болгарії, яка розрахована на період до 2005 року, потребує фінансування в розмірі більш як 160 мільйонів Євро.
15.2. Притулок
Поточна ситуація
Згідно із статтею 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами та несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. Іноземцям та особам без громадянства може бути надано притулок у порядку, встановленому законом. Відповідно до пунктів 1, 2, 10 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; громадянство, правосуб'єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства; засади регулювання демографічних та міграційних процесів. Згідно з пунктом 26 частини першої статті 106 Конституції України Президент України приймає рішення про надання притулку в Україні.
Україна досягла значного прогресу у розбудові системи захисту біженців. Процедура надання статусу біженця розпочата у 1996 році і здійснюється нині в усіх регіонах країни.
На 1 липня 1999 року в Україні знаходилися 3452 особи (третина з яких діти до 16 років), що є громадянами 44 країн світу, яким офіційно було надано статус біженців. Крім того, тимчасовим притулком користувалися 2818 осіб, що прибули з районів бойових дій в Автономній Республіці Абхазія в Грузії.
Україною вживаються заходи щодо приведення національного законодавства до міжнародних норм і стандартів. Концептуальні засади міграційної політики викладені в розділі "Міграційна політика" Основних напрямів соціальної політики на 1997 - 2000 роки, затверджених Указом Президента України від 18 жовтня 1997 року № 1166.
Основу правового регулювання міграції та вирішення міграційних проблем становить Конституція України, закони України, зокрема "Про громадянство України", "Про біженців", "Про правовий статус іноземців", "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", інші нормативні акти, що стосуються певних аспектів міграційної ситуації.
Проте зазначені нормативно-правові акти не охоплюють всі аспекти міграційних процесів. Наприклад, згідно з Конституцією України засади регулювання міграційних процесів повинні регулюватися виключно законами, проте досі не прийнято Закон України про імміграцію. У той же час органами внутрішніх справ надаються дозволи на проживання в Україні, тобто фактично дозволи на імміграцію, хоча чітке правове регулювання цієї процедури відсутнє. Немає також закону, який регламентував би порядок надання притулку в Україні, хоча право на отримання притулку передбачено Конституцією України. Загострення проблеми нелегальної міграції потребує удосконалення законодавчого підгрунтя для боротьби з нею. Серйозні недоліки з цих питань виявлено під час реалізації Закону України "Про біженців". На основі набутого досвіду очевидною стала необхідність внесення до нього змін та доповнень.
Потреба у подальшому вдосконаленні та доповненні законодавства України у сфері міграції зумовлена також приєднанням нашої держави до ряду міжнародно-правових документів, що вимагає приведення національного законодавства у відповідність із загальновизнаними міжнародно-правовими нормами і принципами.
Відповідними центральними органами виконавчої влади розроблено та подано Кабінетові Міністрів України узгоджений проект Закону України про порядок надання притулку в Україні іноземцям та особам без громадянства. Зазначеним проектом визначається порядок надання притулку в Україні іноземцям та особам без громадянства, відмови у його наданні та припинення притулку.
З метою приведення законодавства України у сфері міграції взагалі та надання притулку зокрема у відповідність з Конституцією України, визнаними міжнародними нормами та принципами підготовлено законопроекти про внесення змін та доповнень до Закону України "Про біженців", про імміграцію. Під час підготовки зазначених законопроектів ураховувався досвід у сфері надання притулку та регулювання міграційних процесів держав-членів ЄС та держав, що найближчим часом мають приєднатися до ЄС. Законопроект про внесення змін та доповнень до Закону України "Про біженців" перебуває на розгляді Верховної Ради України. Його характерною рисою є відображення основних положень Конвенції про статус біженців 1951 року та Протоколу до неї 1967 року.
Прийняття зазначених актів дасть змогу завершити в основному формування законодавства України у сфері міграції.
Короткострокові (2000 - 2001 роки) та середньострокові (2002 - 2003 роки) пріоритети
Удосконалення законодавства
Приведення законодавства про міграцію та притулок у відповідність з міжнародними стандартами та зобов'язаннями, пов'язаними із вступом України до Ради Європи, приєднанням її до Європейської конвенції про основні права та свободи людини.
Приєднання України до Конвенції про статус біженців 1951 року та Протоколу до неї 1967 року після прийняття Закону України про внесення змін до Закону України "Про біженців".
Затвердження Верховною Радою України Державної міграційної програми.
Проведення інтеграційних заходів для біженців
Удосконалення системи виплати соціальної допомоги та пенсій біженцям з метою реалізації їх прав на соціальну допомогу.
Розроблення та реалізація механізму надання допомоги біженцям у працевлаштуванні.
Облаштування та відкриття пунктів тимчасового розміщення біженців з метою зменшення гостроти житлового питання.
Створення системи дошкільної підготовки для дітей біженців з метою вивчення української мови, що надало б їм змогу повноцінного навчання в українських навчальних закладах.
Технічне обладнання для здійснення процедури реєстрації
Забезпечення органів міграційної служби України технічними та програмними засобами для здійснення обліку осіб, які звертаються із заявами про набуття статусу біженця, та біженців, а також засобами зв'язку та дактилоскопії (з урахуванням проекту нової редакції Закону України "Про біженців").
Інформаційне забезпечення здійснення процедури реєстрації
Здійснення перекладів нормативно-правових актів та інструкцій держав - членів ЄС з питань міграції.
Налагодження обміну інформацією з відповідними службами держав - членів ЄС та держав - потенційних його членів про ситуацію в країнах походження шукачів притулку.
Розвиток системи обміну інформацією щодо конкретних шукачів притулку з метою виявлення факту звернення чи набуття статусу біженця в Україні.
Створення спеціального інформаційного центру та бібліотеки для державних службовців, адвокатів, суддів, представників неурядових організацій, робота яких пов'язана із процедурою реєстрації та наданням необхідних юридичних консультацій шукачам притулку та біженцям.
Наукова та видавнича діяльність
Проведення наукових досліджень відповідних проблем, соціологічних опитувань біженців та шукачів притулку, інформування громадськості про результати наукових досліджень, статистичні дані щодо біженців, аналітичні матеріали з цього питання через спеціальні видання та бюлетені.
Налагодження видання інформаційних матеріалів для працівників органів міграційної служби і для біженців.
Професійна підготовка
Підвищення рівня кваліфікації державних службовців, що здійснюють процедуру і приймають рішення про надання статусу біженця, з урахуванням досвіду держав - членів ЄС шляхом проведення навчальних семінарів із залученням зарубіжних експертів, стажування працівників у відповідних службах держав-членів ЄС, вивчення іноземних мов.
Довгострокові пріоритети (2004 - 2007 роки)
Вдосконалення системи соціальної допомоги біженцям, а також розвиток системи інтеграції біженців в українське суспільство.
Створення єдиної автоматизованої системи обміну інформацією між органами міграційної служби України та іншими заінтересованими органами виконавчої влади, а також відповідними службами держав ЄС.
Підвищення професійного рівня працівників органів міграційної служби України шляхом вивчення іноземного досвіду, стажування у відповідних службах держав ЄС.