Укази президента україни зміст

Вид материала

Содержание

Розділ 15. ПРАВОСУДДЯ ТА ВНУТРІШНІ СПРАВИ 15.1. Імміграційні питання та прикордонний контроль 15.1.1. Охорона кордону
15.1.2. Професійна підготовка
15.1.3. Боротьба з нелегальною міграцією

Подобный материал:

1 ... 59 60 61 62 63 64 65 66 ... 174

Розділ 15. ПРАВОСУДДЯ ТА ВНУТРІШНІ СПРАВИ

15.1. Імміграційні питання та прикордонний контроль

15.1.1. Охорона кордону

Поточна ситуація

З прийняттям Декларації про державний суверенітет України та Акта проголошення незалежності України нагальною проблемою стала реалізація принципів територіальної цілісності держави в межах, які визначили її територію на момент розпаду СРСР. На шляху створення української держави, серед першочергових, постали завдання, пов'язані з визначенням і встановленням державного кордону, забезпеченням його охорони.

Україна виходить з того, що процес забезпечення охорони і захисту державного кордону має грунтуватися на принципах Гельсінського заключного акта з питань безпеки і співробітництва в Європі про непорушність кордонів, територіальну цілісність, суверенітет і єдність держави, гарантування національної безпеки, законності, дотримання прав і свобод громадян, зміцнення добросусідських відносин з суміжними державами.

В основу діяльності Прикордонних військ України покладено концептуальні підходи до гарантування національної безпеки держави та охорони державного кордону і виключної (морської) економічної зони, положення законів України "Про державний кордон України", "Про Прикордонні війська України", "Про оперативно-розшукову діяльність" та відповідних міжнародних договорів України.

Короткострокові пріоритети (2000 - 2001 роки)

Адаптація законодавства України у сфері охорони кордону до відповідного законодавства ЄС, включаючи проведення консультацій з відповідними структурами ЄС щодо можливостей розроблення проектів технічної допомоги з боку ЄК Прикордонним військам України в адаптації законодавства України до відповідного законодавства ЄС.

Середньострокові пріоритети (2002 - 2003 роки)

Приведення принципів, форм і методів охорони державного кордону, процедур прикордонного контролю у відповідність із загальноприйнятими нормами ЄС, включаючи:

залучення технічної допомоги з боку ЄС для трансформації Прикордонних військ України в державну службу прикордонної охорони та імміграційного контролю України;

консультації з відповідними структурами ЄС щодо можливості розроблення спільних програм України та ЄС у сфері боротьби з нелегальною міграцією.

15.1.2. Професійна підготовка

Поточна ситуація

Підготовка офіцерських кадрів Прикордонних військ імені Богдана Хмельницького України здійснюється в Національній академії Прикордонних військ України імені Богдана Хмельницького. Навчальний процес в Академії проводиться відповідно до Закону України "Про освіту", Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, інших нормативних актів України з питань освіти; затвердженої Державним комітетом у справах охорони державного кордону Концепції підготовки офіцерських кадрів для Прикордонних військ України. В Академії розроблено освітньо-кваліфікаційні характеристики й освітньо-професійні програми з усіх напрямів підготовки, які погоджено з Міністерством освіти і науки України.

Стажування та підвищення кваліфікації кадрів Прикордонних військ України проводиться у відповідних структурах держав - членів ЄС (Франція, Німеччина).

Короткострокові пріоритети (2000 - 2001 роки)

Створення умов для втілення норм і стандартів ЄС у сфері охорони державного кордону України, включаючи:

створення системи стажування та підвищення кваліфікації кадрів Прикордонних військ України у відповідних структурах держав - членів ЄС;

розширення можливостей для організації мовної підготовки представників Прикордонних військ України за допомогою ЄС.

Середньострокові (2002 - 2003 роки) та довгострокові (2004 - 2007 роки) пріоритети

Підготовка кадрів Прикордонних військ України за стандартами ЄС, включаючи:

підготовку кадрів Прикордонних військ України у навчальних закладах держав - членів ЄС з питань сучасної імміграційної політики;

здійснення обміну досвідом між відповідними прикордонними структурами України та держав - членів ЄС.

15.1.3. Боротьба з нелегальною міграцією

Міністерство внутрішніх справ України разом з іншими компетентними органами України приділяє значну увагу боротьбі з нелегальною міграцією, оскільки на даний час територія України використовується громадянами третіх країн як транзитна для прямування на Захід. Недосконалість українського законодавства, відсутність єдиної міграційної служби, відповідної інфраструктури та брак коштів для реалізації відповідних державних програм є основними чинниками, що зумовлюють недоліки цієї діяльності.

Нелегальна міграція поступово структуризується, ставиться під жорсткий контроль міжнародних злочинних груп, трансформується у високоприбутковий бізнес.

Вживаються заходи щодо боротьби з нелегальною міграцією, зокрема, з недопущення проникнення з території України до сусідніх країн транзитних нелегальних мігрантів з третіх держав. Тільки протягом 1999 року на території України виявлено і затримано понад 22,3 тис. мігрантів.

Також вжито заходів на східному кордоні, спрямовані на запобігання в'їзду нелегальних мігрантів на територію України. Ліквідовано ряд каналів нелегального прибуття іноземців до України.

Готується проект державної програми з питань розбудови державного кордону України у 2000 - 2005 роках.

Урядом підтримано пропозиції щодо пакетного принципу укладення угод про режим взаємних поїздок громадян

Довідково. Цей принцип полягає в тому, що при укладенні таких угод необхідно укладати одночасно угоду про реадмісію осіб - повернення нелегалів на територію держави, з якої вони прибули.

Ініційовано прийняття рішення про встановлення з країнами, які є потенційними носіями нелегальної міграції, жорсткого візового режиму за принципом Шенгенського "негативного" списку.

Короткострокові (2000 - 2001 роки) та середньострокові (2002 - 2003 роки) пріоритети

Прийняття нової редакції Закону України "Про правовий статус іноземців".

Забезпечення акумулювання необхідних коштів на депортацію, тимчасове утримання, медичне обслуговування, забезпечення харчовими продуктами біженців.

Створення спеціалізованих пунктів збору та перевірки мігрантів і біженців.

Створення єдиного спеціального державного органу з повноваженнями щодо вирішення всього комплексу питань, пов'язаних з міграційними процесами, у тому числі щодо профілактики та протидії нелегальній міграції.

Підготовка проектів та прийняття у встановленому порядку відповідних нормативно-правових актів, спрямованих на правове врегулювання діяльності служби громадянства та реєстрації фізичних осіб, а саме: про Державний реєстр фізичних осіб, про порядок реєстрації фізичних осіб за місцем проживання, про органи юстиції, про внесення змін та доповнень до деяких нормативно-правових актів у зв'язку з утворенням в системі органів Міністерства юстиції України служби громадянства та реєстрації фізичних осіб, про Положення про службу громадянства та реєстрації фізичних осіб.

Відпрацювання дійового механізму повернення нелегальних мігрантів до місць їх постійного проживання або до країн, з яких вони прибули.

Інституційні потреби

Проголосивши курс на досягнення європейських стандартів розвитку суспільства, Україна взяла на себе відповідні зобов'язання, в тому числі й розв'язання проблеми, пов'язаної з нелегальною міграцією. Ситуація, що склалася на даному етапі у сфері боротьби з нелегальною міграцією, включаючи питання підготовки необхідного кадрового потенціалу, формування його організаційної структури, створення інформаційної та матеріально-технічної бази, не дозволяє у повному обсязі реалізувати запрограмовані заходи.

Для досягнення необхідного рівня інституційної спроможності, включаючи всі аспекти, необхідно здійснити такі заходи:

організаційно-методичне забезпечення:

розроблення національної міграційної політики з урахуванням директив ЄС, а також політики щодо громадян третіх країн з урахуванням особливого геополітичного положення України, що має включати в себе такі завдання:

використання новітніх технологій та баз даних;

технічне оснащення кордонів;

створення пунктів розподілу нелегальних мігрантів з подальшою їх ідентифікацією та депортацією;

підвищення кваліфікації, навчання фахівців, відповідальних за здійснення заходів з реалізації Програми інтеграції:

вивчення досвіду країн ЄС шляхом організації навчальних візитів спеціалістів;

ознайомлення з законодавством ЄС у цій галузі та його аналітична оцінка;

проведення спеціалізованих консультацій з відповідними міграційними службами держав - членів ЄС;

інформаційне забезпечення підрозділів, відповідальних за реалізацію Програми інтеграції:

організація центрів обміну правовою інформацією між Україною та державами ЄС;

створення навчальної програми для українських спеціалістів у галузі внутрішніх справ з відповідним розділом, присвяченим міграційній політиці;

навчальні візити робочих груп спеціалістів до держав - членів ЄС;

створення або поліпшення існуючої технічної та технологічної бази (комп'ютерне обладнання та інша офісна техніка, локальна мережа, підключення до мережі Internet тощо);

створення єдиної інформаційної бази даних;

оснащення прикордонних пунктів сучасним технічним та комп'ютерним обладнанням відповідно до стандартів ЄС, що дозволить значно прискорити процес перевірки та візового контролю громадян, які перетинають кордон.