1. Сутність стандартизації та її роль у розвитку народного господарства
Вид материала | Документы |
- Реферат на тему: Гроші, виникнення грошей, історія виникнення грошей, 85.78kb.
- Тема міжнародна економічна система предмет курсу "міжнародна економіка". Міжнародна, 468.03kb.
- Тема міжнародна економічна система предмет курсу "міжнародна економіка". Міжнародна, 485.55kb.
- Тенденції розвитку світового господарства, 119kb.
- Тема Місцеві фінанси, їх сутність, склад І роль у розвитку економічної та соціальної, 271.5kb.
- Курс лекцій з міжнародної економіки тема міжнародна економічна система, 12764.52kb.
- 1. Інтернац-ція та стандартизація обліку у міжнар масштабі: необх-ть, сутність та значення, 1007.91kb.
- Міжнародні розрахунки І валютні операції, 338.38kb.
- Розробити програми розвитку сільського господарства на 2012 рік та подати на розгляд, 18.46kb.
- Меморандум погодження між Міністерством сільського господарства, лісів та сільського, 69.71kb.
Міжнародне співробітництво України
З приводу того, з чого складаються найкращі практичні дії. Користування Настановами робить свій внесок у постійність і послідовність здійснення оцінки відповідності скрізь по всьому світу і таким чином, полегшує торгівлю між країнами. На практиці Настанови ISO/IEC стали настільки вагомими документами, що деякі з них схвалені урядами як стандарти, і в певних випадках обов'язкового використання. Внаслідок цього ISO нині перетворює деякі з Настанов на міжнародні стандарти, що відповідає їхньому с у світовій торгівлі та в урядовому законодавстві.
Міжнародна електротехнічна комісія (ІЕС).
Міжнародна електротехнічна комісія ІЕС ( International Electrotechnical Cominission) є найстарішим міжнародним співтовариством стандартизаторів, утвореним у 1906 році. Вона об'єднує національні органи із стандартизації понад 50 країн світу по одному від кожної країни.
Завдання ІЕС - сприяти через її членів міжнародному співробітництву з питань стандартизації електротехніки та пов'язаних з нею напрямів.
Сфера діяльності ІЕС охоплює всі галузі електротехніку включаючи електроніку, магнетизм та електромагнетизм, електроакустику, телекомунікації, виробництва та передачу енергії аспектах стандартизації: термінологія та умовні позначення вимірювання та характеристики, залежності, конструювання та виробництво, безпека та охорона навколишнього середовища.
Стандарти ІЕС розробляються майже в 200 технічних комітетів (ТС) і підкомітетах (SC), у рамках яких утворено близько 700 робочих груп (WG). Проекти подаються на голосування національним органам — повним членам для прийняття категорії міжнародного стандарту. Загалом 10000 експертів світу беруть участь у технічній роботі ІЕС. На сьогодні опубліковано понад 3500 стандартів ІЕС.
ІЕС співпрацює з численними міжнародними і регіональними організаціями з метою сприяння впровадженню міжнародних стандартів. Так, ІЕС тісно співпрацює з Міжнародною організацією із стандартизації (ISO) та Міжнародним союзом телекомунікацій (ITU), іншими партнерами, включаючи Світову організацію здоров'я (WHO) та Міжнародну організацію праці (ILO). За угодою з ISO створено спільний Об'єднаний технічний комітет "Інформаційні технології" з широким і актуальним полем діяльності Одним із найважливіших партнерів ІЕС є міжурядова організація торгівлі (WT0). В Угоді про технічні бар'єри в торгівлі зазначено, що міжнародні стандарти відіграють виняткову роль у підвищенні ефективності економіки і розвитку світової торгівлі. Таке ставлення до них на урядовому рівні має вирішальне значення для управління в таких напрямах, як безпека, охорона здоров я та захист довкілля.
IEC підтримує країни, що розвиваються, заохочуючи їх до спільних робіт, співпрацює з Міжнародним валютним фондом (IMF), Європейським банком реконструкції та розвитку (EBRD), Світовим банком (WB) та Програмою розвитку Організації Об єднаних Націй (UNDR).
Міжнародна електротехнічна комісія прагне до тіснішого зближення з регіональними організаціями, число яких зростає. Це, зокрема, CANENA, CENELEC, COPANT, ETSI, PASC. Спільну робочу угоду укладено з Європейським комітетом із стандартизації в електротехніці (CENELEC), що об єднує близько 20 національних органів, більшість яких є також членами IEC. Остання, Дрезденська угода, ратифікована у вересні 1996 року, передбачає спільне планування нових робіт і паралельне голосування по проектах стандартів.Також є робоча угода між IEC та ETSI ( Європейським інститутом стандартів телекомунікацій).
Подібно до структури міждержавних організацій із стандартизації ISO та IEC, в Європі функціонують три основні організації із стандартизації: CENELEC- Європейський комітет із стандартизації в електротехніці, ETSI – Європейський інститут зі стандартизації в галузі телекомунікацій, CEN - Європейський комітет із стандартизації, шо охоплює всі інші сектори промислової діяльності. CEN є некомерційною міжнародною науковою і технічною асоціацією, створеною 23 березня 1961 року.
Міжнародна асоціація товарної нумерації (EAN).
Міжнародна Асоціація Товарної Нумерації (EAN International) започаткована в 1974 році, коли виробники та дистриб ютори дванадцяти європейських країн створили Раду з вивчення можливостей розвитку універсальної системи кодування товарів, яка на той час вже існувала в Північній Америці. Внаслідок цього, 1977 року для розвитку всесвітньої системи, сумісної з американською системою кодування (UPC), було створено Європейську Асоціацію Товарної Нумерації (EAN).
Успішне застосування системи EAN, створення національних нумерувальних організацій системи EAN у більшості країн визначили новий статус асоціації. Тому в 1992 році вона отримала відповідну назву — EAN International.
Тепер членами EAN International є 95 нумерувальних організаціями які представляють 97 країн світу. EAN International - організатор багатогалузевої системи ідентифікації та ділового спілкування. Асоціація розробляє стандарти і впроваджує технології кодування, автоматизованої ідентифікації та електронної комунікації, що відовідають потребам користувачів у найрізноманітніших сферах застосування. В усьому світі членами національних нумерувальних організації EAN • UCC є більше 800 тисяч підприємств. Розподіл підприємств учасників системи EAN • UCC в світі показано на рис.
У таблиці 5.2 представлено коди національних організацій EAN International.
Таблиця 5.1
Префікси EAN - коди національних oрганізацій EAN
00-13 | США і Канада | 729 | Ізраїль |
30-37 | Франція | 73 | Швеція |
380 | Болгарія | 740-745 | Гватемала, Сальвадор, Гондурас, Нікарагуа, Коста-Рііка. Панама |
383 | Словенія | 746 | Домініканська Республіка |
385 | Хорватія | 750 | Мексика |
400-440 | Німеччина | 759 | Венесуела |
387 | Боснія-Гсрцсговина | 76 | Швейцарія |
45-49 | Японія | 770 | Колумбія |
460-469 | Росія | 773 | Уругвай |
471 | Тайвань | 775 | Перу |
474 | Естонія | 777 | Болівія |
475 | Латвія | 779 | Аргентина |
477 | Литва | 780 | Чилі |
479 | Шрі-Ланка | 784 | Парагвай |
480 | Філігтіни | 7Н6 | Еквадор |
482 | Україна | 789 | Бразилія |
484 | Молдова | 80-83 | Італія |
484 | Гонконг | 84 | Іспанія |
500 | Всликобрита нія | 850 | Куба |
520 | Греція | 858 | Словакі я |
529 | Кіпр | 859 | Чехія |
S31 | Македонія | 860 | Югославія |
S3 5 | Мальта | 869 | Туреччина |
539 | Ірландія | 87 | Нідерланди |
540 | Бельгія та Люксембург | 880 | Південна Корея |
560 | Португалія | 88Э | Таїланд |
569 | Ісландія | 888 | Сінгапур |
57 | Данія | 890 | Індія |
590 | Польща | 893 | В'єтнам |
594 | Румунія | 899 | Індонезія |
599 | Угорщина | 90-91 | Австрія |
600-601 | Південно-Африканська Республіка | 93 | Австралія |
609 | о-в Маврикій | 94 | Нова Зеландія |
611 | Марокко | 20-29 | Коди обмеженої циркуляції |
613 | Алжир | 977 | Періодичні видання (ISSN) |
619 | Туніс | 978-979 | Книжки (ISBN) |
64 | Фінляндія | 980 | Квитанції |
690-691 | Китай | 99 | Купони |
UCC — Нумерувальна організація Північної Америки. Наприкінці 60-х років в США члени спілки виробників бакалійних товарів виступили з ініціативою розробки універсального коду продукту системи ідентифікації, яка задовольняла б потреби виробництва, постачання та торгівлі. Для розробки такої системи 1970 року створили Раду уніфікованого кодування бакалійних товарів (UGPC), у рамках діяльності якої розроблено та прийнято структуру розрядного коду UPC і лінійну штрихкодову символіку для автоматизованої ідентифікації товарів. Перші штрих-коди в торгівлі було зчитано в 1974 році.
Система виявилась настільки успішною, що її застосування швидко вийшло за межі виробництва бакалії. Тому в 1974 році організація отримала нову назву - Рада з уніфікованого кодування продукції (UPCC).
Система, започаткована в Північній Америці, швидко поширилася по всьому світу. З моменту створення в 1977 році Європейської Асоціації Товарної Нумерації організації EAN та UCC тісно співпрацюють у розробці нових технологій та стандартів, ставлячи за мету створення загальної світової системи стандартів.
З початку 80-х років U РСС бере активну участь у розробці стандартів для електронного обміну даними та ділового спілкування. З 1984 року організація називається Радою з уніфікованого кодування – UCС (Uniform Code Council).
Спільна стратегія, вироблена організаціями EAN та UCC в 90-х роках XX ст. забезпечує якісно новий рівень розвитку системи ЕAN • UCC як єдиної всесвітньої системи.
5. Участь України в міжнародній і європейській діяльності зі стандартизації, сертифікації та ідентифікації товарів та послуг.
Участь України в міжнародній і європейській діяльності з стандартизації та сертифікації сприяє, насамперед, формуванню та розвитку ринкової економіки, розширенню зовнішньої торгівлі та зміцненню науково-технічних, економічних та промислових зв язків України з міжнародним загалом, поліпшенню якості вітчизняної продукції та її конкурентоспроможності на світовому ринку.
Система стандартизації та процедури підтвердження відповідності в Європейському Союзі грунтуються на міжнародно визнаних правилах і додержанням усіх вимог, передбачених Угодами ТБТ і Реалізація заходів шодо поетапного впровадження в Україні директив ЄС, міжнародних та європейських стандартів, визначених постановою КМУ від 19.03.1997 р № 244 "Про заходи щодо поетапного впровадження в Україні вимог директив Європейського Союзу, санітарних, екологічних, ветеринарних, фітосанітарних норм та міжнародних і Європейських стандартів", дозволить гармонізувати національне законодавство в галузі стандартизації з нормами та принципами ГАТТ/СОТ.
Держстандарт України як національний орган із стандартизації представляє Україну в таких організаціях:
ISO - Міжнародній організації із стандартизації, а також комітетах ISO: CASCO. INFCO, 1SONET, COPOLCO, DEVCO, REMCO;
ІЕС — Міжнародній електротехнічній комісії, а також бере участь у міжнародних схемах стандартизації IECEE, IECQ;
OIML — Міжнародній організації законодавчої метрології;
СООМЕТ - Організації державних метрологічних установ Центральної та Східної Європи;
CEN - Європейському комітеті із стандартизації;
EASC - Євро-Азійській Раді із стандартизації, метрології та сертифікації;
МДР — Міждержавній Раді із стандартизації, метрології та сертифікації у рамках СНД;
ЄЕК ООН - Робочій групі із стандартизації Європейської Економічної Комісії.
Слід зазначити, що Держспоживстандарт України представляє нашу державу в ISO та ІЕС з 1993 року. З лютого 2001 року він перейшов на електронний режим отримання документів ISO, ІЕС. Представники Держспоживстандарту України беруть участь у 67 двосторонніх торгово-економічних комісіях з країнами-торговими партнерами України.
Було підписано 44 двосторонні угоди з 32 країнами згідно із статею 6 Угоди про технічні бар"єри в торгівлі COT.
Основними завданнями участі України в міжнародному співробітництві в сфері стандартизації є:
- вдосконалення фонду національних нормативних документів із стандартизації на основі застосування міжнародних, регіональних та національних стандартів інших країн і максимальне використання досягнень науково-технічного прогресу;
- участь у розробленні міжнародних та регіональних стандартів з урахуванням національних інтересів у галузі стандартизації та нові конкурентоспроможні продукція і технології, зокрема, створені внаслідок двостороннього чи багатостороннього співробітництва;
- нормативне забезпечення торгово-економічного та науково-технічного співробітництва України під час poзpoблення міжнародних і регіональних стандартів;
- забезпечення захисту інтересів України під час розроблення міжнародних і регіональних стандартів;
- забезпечення однаковості вимірів з іншими країнами.
З метою більш ефективного вирішення поставлених завдань, а також виходячи з вимог Угоди про ТБТ, слід активізувати участь України в діяльності керівних і технічних органів міжнародних та регіональних організацій, зокрема, і технічних секретаріатів ТК, у розробленні міжнародних і регіональних стандартів з урахуванням національних інтересів у галузі стандартизації.
Участь у розробленні міжнародних та міждержавних стандартів вирішує дві основні проблеми: узгодження національної технічної політики України з технічною політикою, яку ведуть її торгові партнери, і врахування її інтересів при розробленні міжнародних стандартів з метою подолання технічних бар'єрів у торгівлі, а також використання міжнародних стандартів для підвищення технічного рівня національної економіки, поліпшення якості та конкурентоспроможності вітчизняної продукції, захисту прав споживачів. Треба зауважити, що Україна як член ISO, ІЕС, Міждержавної Ради має право застосовувати всі прийняті цими організаціями стандарти.
Держспоживстандарт України в IV кварталі 1996 року приєднався до Кодексу Доброчинної практики із стандартизації. Згідно з Кодексом технічні регламенти та стандарти не повинні створювати перешкод для міжнародної торгівлі, а національні регламенти та стандарти мають створюватись на базі відповідних міжнародних стандартів. При потребі створення національного стандарту, відмінного від міжнародного, цю необхідність треба обгрунтувати, довести до відома торгових партнерів та дати їм можливість ознайомитись з проектами таких НД до їхнього запровадження ( для прийняття їх до уваги і підготовки коментарів).
Окрім ISO та ІЕС, є низка міжнародних урядових та неурядових організацій, які самостійно розробляють та видають НД, визнані світовою організацією торгівлі (WTO) як міжнародні стандарти: Комісія Кодекс Аліментаріус Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, Всесвітня організація охорони здоров'я, Міжнародний союз телекомунікацій. Міжнародне агентство з атомної енергетики та інші.
1 березня 1998 року набула чинності угода про партнерство і співробітництво між Україною та Європейським Союзом (ЄС), статті 5І і 56 якої передбачають зближення української технічної системи регулювання з європейською. Проголошення Україною наміру стати асоційованим членом ЄС означає готовність до прискореного впровадження в національне законодавство вимог директив ЄС, а також до впровадження не менше 80 відсотків чинних європейських стандартів.