Головне управління з питань внутрішньої політики

Вид материала

Документы

Содержание Оформлення дозвільної документації Об'єкти, на який видається документ дозвільного характеру Для одержання дозволів замовник та підрядник або уповноважена ними особа подають інспекції державного архітектурно-будівельного ДОДАТОК Регіональні правила забудови Вінницької області 8. У разі неможливості будівництва об'єкта містобудування висновком

Подобный материал:

• Заходи, 88.79kb.
• Календар державних, професійних та релігійних свят, знаменних та пам’ятних дат Волині, 212.6kb.
• Положення про головне управління економіки Миколаївської обласної державної адміністрації, 129.49kb.
• Имка становлення та розвитку малого І середнього бізнесу (мсб) в Україні є одним, 118.87kb.
• Затверджую начальник Управління внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю Харківської, 196.92kb.
• Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції І закон, 111.69kb.
• Конституційний процес в Україні, 155.92kb.
• Міністерство юстиції україни головне управління юстиції у Київській області Методична, 3245.56kb.
• Топольської міської державної адміністрації, Міністерству промислової політики України,, 160.84kb.
• Впровадження на полтавщині положень концепції сприяння органами виконавчої влади розвитку, 340.13kb.

Оформлення дозвільної документації

замовником (забудовником)


Дозвільна система у сфері господарської діяльності в Україні регулюється Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» № 2806-IV від 06.09.2005 року, зі змінами. Цей Закон визначає правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і встановлює порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та державних адміністраторів.

Дозвільна система у сфері господарської діяльності – сукупність врегульованих законодавством відносин, які виникають між дозвільними органами, державними адміністраторами та суб'єктами господарювання у зв'язку з видачею документів дозвільного характеру, переоформленням, видачею дублікатів, анулюванням документів дозвільного характеру.

Документами дозвільного характеру є: дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Об'єкти, на який видається документ дозвільного характеру – природні ресурси, земельна ділянка, ґрунтовий покрив земельних ділянок, споруда, будівля, приміщення, устаткування, обладнання та механізми, що вводяться в експлуатацію або проектуються, окрема операція, господарська діяльність певного виду, робота та послуга, а також документи, які використовуються суб'єктом господарювання у процесі проходження погоджувальної (дозвільної) процедури (проектна документація на будівництво об'єктів, землевпорядна документація, містобудівна документація, гірничий відвід).

У зв’язку з тим, що основним у вказаному законодавчому акті є принцип організаційної єдності дозвільних органів, які надають адміністративні послуги в одному приміщенні (дозвільному центрі) щодо дозволу, в якому задіяні, залишається відокремленою процедура погодження та організації державної експертизи містобудівної документації (здійснюється на регіональному рівні – обласними державними адміністраціями, за Порядком проведення державної експертизи містобудівної документації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 р. № 522).

На даний час у дозвільних центрах за принципом організаційної єдності лише розпочато надання дозволів, що саме так найменовані у законодавстві.

Зокрема, дозволи на виконання підготовчих та будівельних робіт надаються на безоплатній основі з додержанням вимог Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності"; порядок надання зазначених дозволів затверджується постановою Кабінету Міністрів України (постанова КМУ «Деякі питання надання дозволів на виконання підготовчих і будівельних робіт» від 30 вересня 2009 р. N 1104).

Дозвіл на виконання підготовчих робіт – документ, що засвідчує право замовника, підрядника на виконання до будівництва об'єкта таких робіт, як підготовка земельної ділянки, влаштування огородження будівельного майданчика та знесення будівель і споруд, порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки під забудову, спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва, підведення тимчасових інженерних мереж, улаштування під'їзних шляхів, складування будівельних матеріалів.

Дозвіл на виконання будівельних робіт – документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд.

Для одержання дозволів замовник та підрядник або уповноважена ними особа подають інспекції державного архітектурно-будівельного контролю заяву; затверджено форми відповідних документів, також «Перелік будівельних робіт, на виконання яких не вимагається дозвіл» (за постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2009 р. N 1104).

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2010 р. N 160 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» були внесені зміни у постанову Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2009 р. N 1104 "Деякі питання надання дозволів на виконання підготовчих і будівельних робіт". Зокрема, до п. 9 «Переліку будівельних робіт, на виконання яких не вимагається дозвіл»:

"9. Виконання робіт з будівництва приватних житлових будинків садибного типу, дачних і садових будинків, прибудов до них загальною площею до 500 кв. метрів включно, господарських будівель і споруд, а також підключення приватних житлових будинків садибного типу, дачних і садових будинків, прибудов до них, господарських будівель і споруд до газових мереж низького тиску та інших інженерних мереж"; також було доповнено перелік приміткою такого змісту:

"Примітка. Виконання робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єкта здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації. Прийняття зазначених об'єктів в експлуатацію здійснюється в установленому законодавством порядку."


У світлі останніх принципових змін законодавства, нормативно-правових актів і відповідних державних будівельних норм є характерною спроба центрального органу до введення в дію Типових регіональних правил забудови запровадити, першочергово, нову редакцію розділу цього документа з питань надання вихідних даних індивідуальному забудовнику (садибної ділянки): порядок надання будівельного паспорта об’єкта містобудування (Наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 30 жовтня 2009 року N 459, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 січня 2010 р. за N 71/17366).

З метою попереднього ознайомлення й порівняння пропозицій далі наведено відповідний розділ Регіональних правил забудови Вінницької області (проект).


ДОДАТОК

Регіональні правила забудови Вінницької області

Розділ 1. Правила забудови земельної ділянки на підставі будівельного паспорта

1. Будівельний паспорт – вихідні дані в комплекті з робочим проектом та технічними умовами для будівництва або реконструкції об’єктів містобудування.
   
   0. 2. Право на забудову земельної ділянки на підставі будівельного паспорта (далі – будівельний паспорт) мають громадяни, які є власниками або користувачами земельних ділянок відповідних запланованій забудові у селах, селищах та містах районного значення та мають наміри здійснити будівництво та /або реконструкцію:
      
   1. - житлових (садибних, котеджних та особняків) (далі – житлові будинки), дачних та садових будинків загальною площею до 500 кв. м, у тому числі з господарськими та допоміжними приміщеннями у підвальному поверсі (I та II категорії складності);
      
   2. - господарських будівель, споруд та індивідуальних гаражів на садибних ділянках.
      
   3. 3. Вимоги не поширюються на будівництво житлових будинків, дачних і садових будинків на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами (підроблювані, карстонебезпечні та підтоплювані території, насипні, намивні, зсувні, що просідають та набухають).
      

Вказані інженерно-геологічні та техногенні умови території визначається містобудівною документацією та інженерно-геологічними вишукуваннями.

4. При будівництві житлових будинків, дачних і садових будинків у районах із сейсмічністю 7 - 8 балів необхідно керуватись державними будівельними нормами ДБН В.1.1-12.2006 "Будівництво у сейсмічних районах України".

5. Замовник, що має намір забудови земельної ділянки на підставі будівельного паспорта, звертається до відповідного місцевого органу містобудування та архітектури з письмовою заявою (додаток 1) та обґрунтуванням забудови земельної ділянки із визначенням призначення будівель та споруд, орієнтовних характеристик забудови.

6. До заяви забудовником додаються такі документи:

- засвідчена нотаріально копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або рішення органу місцевого самоврядування про передачу (надання) земельної ділянки під забудову із земель державної чи комунальної власності в порядку, визначеному законодавством України у сфері земельних відносин у тому числі кадастровий план земельної ділянки;

- технічний паспорт (оригінал та копія), виготовлений бюро технічної інвентаризації (у разі наявності на земельній ділянці існуючих та прийнятих в експлуатацію будівель та споруд), виконаний у поточному році;

- обґрунтування наміру забудови (площа забудови, поверховість житлового будинку та господарських споруд, наміри щодо використання господарських споруд;

- топографо-геодезичний план М1:500 з нанесенням існуючих інженерних мереж (в разі наявності);

- проектна документація (архітектурно-будівельна частина робочого проекту) в разі повторного її використання;

- витяг з каталогу проектів житлових будинків (у разі використання);

- нотаріально засвідчена згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку).

7. На підставі заяви та матеріалів забудовника про наміри забудови земельної ділянки місцевим органом містобудування та архітектури надається висновок про забудову земельної ділянки, викопіювання з містобудівної документації та ескіз схеми будівництва об’єкту містобудування.

Висновок та ескіз схеми готується за результатами обстеження земельної ділянки з виїздом на місце територіальним (районним) галузевим комунальним або державним підприємством – представником органу містобудування та архітектури (згідно угоди про співпрацю), що має ліцензію на виконання таких робіт, і подається керівнику місцевого органу містобудування та архітектури.

8. У разі неможливості будівництва об'єкта містобудування висновком місцевий орган містобудування та архітектури письмово повідомляє забудовника щодо неможливості забудови земельної ділянки з поясненням причини (див. додаток 2).

9. У разі можливості будівництва об’єкта містобудування на підставі висновку та ескізу схеми забудови земельної ділянки, що надаються місцевим орган містобудування та архітектури, забудовник звертається:

­­­­- до територіального галузевого комунального або державного підприємства, що мають ліцензії на виконання таких робіт, щодо розроблення будівельного паспорта;

- балансоутримувачів інженерних мереж або до відповідної експлуатаційної організації про надання технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта містобудування, які можуть бути включені до складу будівельного паспорта;

- проектної організації щодо розроблення робочого проекту будівництва об’єкта містобудування.

10. У висновку про забудову земельної ділянки визначається відповідність намірів забудови земельної ділянки її призначенню та існуючій містобудівній документації на місцевому рівні (генеральному плану населеного пункту, детальному плану території, проекту забудови території, проекту розподілу території), державним стандартам, будівельним нормам та правилам.

Висновок повинен містити інформацію про максимальну площу та гранично допустиму щільність забудови земельної ділянки, поверховість забудови з визначенням максимально допустимої позначки будівлі (споруди) від поверхні землі, максимальні розміри плями забудови, вимоги до господарських будівель (їх склад), огорожі ділянки та благоустрою території, впорядкування під'їздів до будівель і споруд, місць паркування транспортних засобів, озеленення та впорядкування територій, в тому числі за межами земельної ділянки та що примикає до проїзної частини вулиці (дороги), утримання будинків і споруд; мінімальні відстані будівель і споруд від червоних ліній вулиць, ліній регулювання забудови, меж суміжних земельних ділянок; інші обмеження використання земельної ділянки (містобудівні, інженерні, санітарно-епідеміологічні, природоохоронні, історико-культурні тощо). Зазначені умови щодо забудови та благоустрою визначаються відповідно до функціонального призначення об'єкта містобудування, чинного законодавства, містобудівної документації, нормативно-технічних документів, умов даної ділянки, місцевих традицій.

У разі наявності на зазначеній земельній ділянці запроектованих, але не побудованих будівель і споруд, у висновку про забудову земельної ділянки вказуються реєстраційний номер і дата видачі будівельного паспорта на зазначені об'єкти містобудування.

11. До висновку додаються:

• ситуаційна схема розміщення земельної ділянки у вигляді копії з містобудівної документації на місцевому рівні (генерального плану населеного пункту, детального плану території, проекту забудови території, проекту розподілу території), яка відображає місце розташування земельної ділянки в планувальній структурі території населеного пункту та планувальні обмеження, наявні на земельній ділянці, відповідно до містобудівної документації та актуальних даних (чергового плану забудови);
  
• ескіз схеми забудови земельної ділянки в масштабі 1:500, який відображає максимальну пляму забудови, відповідно до умов і обмежень, що діють на забудову даної земельної ділянки і виконується як обмірні креслення на графічних матеріалах земельного кадастру або на графічних матеріалах технічного паспорту, на топографо-геодезичних матеріалах, наданих забудовником, в М1:500. На креслення наноситься червона лінія та лінія регулювання забудови, існуючі і проектні (згідно оперативного чергового плану населеного пункту) будівлі, споруди, інженерні мережі на проектній земельній ділянці та на земельних ділянках суміжних землекористувачів, інші обмеження використання земельної ділянки (містобудівні, інженерні, санітарно-епідеміологічні, природоохоронні, історико-культурні тощо), що визначені містобудівною документацією.
  

12. Робочий проект, що є складовою будівельного паспорта, розробляється організацію, яка має ліцензію на виконання таких робіт, на підставі затвердженого висновку, ескізу схеми забудови та технічних умов.

Креслення проектної документації виконуються за державними стандартами.

13. Креслення розпланування розміщення об’єкта містобудування за поданням забудовника погоджується у п’ятнадцятиденний строк керівником відповідного місцевого органу містобудування та архітектури та уповноваженими особами інших органів, у тому числі територіальних органів виконавчої влади залежно від особливостей місця розташування земельної ділянки, зокрема органами земельних ресурсів, охорони культурної спадщини, природоохоронним, санітарно-епідеміологічним органом та органом державного пожежного нагляду відповідно до законодавства.

Органом містобудування та архітектури одночасно із погодженням креслення розпланування погоджується креслення благоустрою території та паспорт опорядження фасадів.

Погодження проводиться кожним органом без надання погоджень іншими органами.

14. Склад будівельного паспорту:

• титульний лист будівельного паспорту (додаток 3.1);
  
• опис документів будівельного паспорту (додаток 3.2);
  
• засвідчена нотаріально копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або рішення органу місцевого самоврядування про передачу (надання) земельної ділянки під забудову із земель державної чи комунальної власності в порядку, визначеному законодавством України у сфері земельних відносин у тому числі кадастровий план земельної ділянки (надається забудовником разом із заявою);
  
• технічний паспорт, виготовлений бюро технічної інвентаризації (у разі наявності на земельній ділянці існуючих та прийнятих в експлуатацію будівель та споруд) – копія, надана забудовником разом із заявою;
  
• обґрунтування наміру забудови (площа забудови, поверховість житлового будинку та господарських споруд, наміри щодо використання господарських спору), надаються забудовником разом із заявою;
  
• висновок про забудову земельної ділянки (текстова частина)(додаток 3.3);
  
• ситуаційна схема розміщення земельної (викопіювання з містобудівної документації) (додаток 3.4);
  
• ескіз схеми забудови земельної ділянки (виконується як обмірні креслення на графічних матеріалах земельного кадастру, або на графічних матеріалах технічного паспорту, на топографо-геодезичних матеріалах, наданих забудовником, в М1:500,) (додаток 3.5);
  

• технічні умови щодо інженерного забезпечення об’єкта (надаються установами та організаціями – власниками інженерних мереж за формами визначеними згідно чинного законодавства);
  
• матеріали з робочого проекту (надаються забудовником);
  

1) Пояснювальна записка;

2) Розділ «Генеральний план»: креслення розпланування, план організації рельєфа, план благоустрою території, зведений план інженерних мереж;

3) Розділ «Архітектурно-будівельна частина»: паспорт опорядження фасадів будівель і споруд; креслення вузлів зовнішнього утеплення та зовнішньої звукоізоляції (за потреби);

(документація виконується згідно вимог ДСТУ Б А.2.4-4 «Основні вимоги до проектної та робочої документації», ДСТУ Б А.2.4-6 «Правила виконання робочої документації генеральних планів підприємств, споруд та житлово-цивільних об’єктів»);

4) Кошторисна документація (за бажанням замовника.

- пояснювальна записка до будівельного паспорта (додаток 3.6);

- пам’ятка забудовника (додаток 3.7);

- схема винесення в натуру вісей будівель споруд (додаток 3.8);

- акт винесення в натуру вісей будівель споруд(додаток 3.9).

15. Організація-розробник будівельного паспорта виконує винесення вісей будівель і споруд в натуру в присутності начальника місцевого органу містобудування та архітектури та комплектує будівельний паспорт з наданих документів у 3-х примірниках та подає на затвердження місцевому органу містобудування та архітектури.

Винесення в натуру вісей будівель і споруд може здійснювати інша організація, яка має відповідну ліцензію, в присутності начальника місцевого органу містобудування та архітектури. Схему та акти винесення вісей будівель і споруд, що виконані цією організацією забудовник передає розробнику паспорта для подання на затвердження.

16. Будівельний паспорт та в його складі схема і акт винесення в натуру будівель і споруд затверджується керівником відповідного органу містобудування та архітектури.

17. Строк розроблення і затвердження будівельного паспорта визначається договором і не може перевищувати двох місяців (без врахування терміну розроблення, погодження та затвердження в установленому порядку робочого проекту об’єкта містобудування).

18. Будівельний паспорт реєструється відповідним органом містобудування та архітектури у журналі реєстрації будівельних паспортів.

19. Перший примірник будівельного паспорту надається забудовнику; другий примірник зберігається у відповідному органі містобудування і архітектури, який видав будівельний паспорт, третій примірник зберігається в організації, яка розробила паспорт.

20. Будівельний паспорт зберігається протягом терміну, визначеного в пункті 1540 Переліку типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших підприємств, установ та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20.07.98 N 41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.09.98 за N 576/3016.

21. Будівельний паспорт із затвердженими схемою та актом винесення в натуру вісей будівель і споруд надають право на виконання будівельних робіт та одержання свідоцтва про відповідність на закінчений будівництвом об’єкт містобудування в порядку, визначеному законодавством.

22. Реєстраційний номер затвердженої схеми та акту винесення в натуру вісей будівель і споруд повинні відповідати реєстраційному номеру будівельного паспорта.

23. Реєстраційний номер будівельного паспорта присвоюється місцевим органом містобудування та архітектури, який його видав, згідно журналу реєстрації.

24. Забудовник зобов’язаний повідомити у семиденний термін з дня надання паспорта на забудову про початок проведення будівельних робіт інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю за місцем розташування об’єкта.

25. У відповідності до креслення розпланування та плану і акту винесення в натуру вісей будівель та споруд місцевим органом містобудування та архітектури здійснюється чергування чергового оперативного плану населеного пункту.

26. При виникненні в процесі будівництва необхідності внесення змін до будівельного паспорта, забудовник зобов’язаний замовити в організації-розробника додаток до будівельного паспорту, який розробляється, погоджується та затверджується в порядку, встановленому для розроблення паспорта.

27. У разі виникнення зміни забудовника будівельний паспорт підлягає перереєстрації. Перереєстрація відбувається у місячний термін з дня подання новим забудовником заяви щодо намірів зміни.

В разі зміни забудовника без зміни намірів забудови зміні підлягають складові паспорта, яким визначено забудовника (ПІБ) внесенням нового прізвища та ініціалів забудовника та скріпленням змін печаткою і підписом відповідальної особи.

28. В разі зміни забудовника та намірів щодо забудови земельної ділянки, до початку виконання будівельних робіт, забудовник зобов’язаний замовити в організації – розробника новий будівельний паспорт.

Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю забудовник зобов’язаний повідомити про початок будівельних робіт відповідно до п. 24 Правил.

29. В разі зміни забудовника та його намірів в процесі виконання будівельних робіт, забудовник зобов’язаний замовити в організації – розробника додаток до будівельного паспорта, який розробляється, погоджується та затверджується в порядку, встановленому для розроблення паспорта.

30. Будівельний паспорт діє з дати реєстрації його видачі до завершення будівництва всіх передбачених ним будівель і споруд.

31. Контроль за виконанням будівельних робіт та прийняття завершених будівництвом будівель і споруд в експлуатацію здійснює інспекція державного-архітектурного контролю згідно законодавства.


32. У Правилах наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

житловий будинок – будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання (ст. 380 Цивільного кодексу України).

сільський садибний будинок - будинок площею 80-150 м2, розташований в сільській місцевості разом зі спорудами господарського призначення.

садибний будинок - житловий будинок, розташований на ділянці землі разом з господарськими будівлями, садом, городом. У ХVII-ХІХ ст. садиби дворян називались маєтками. Садибний будинок розташовується, як правило, за містом в сільській місцевості.

котедж – житловий будинок площею 150-200 м², призначений для тимчасового або постійного проживання однієї родини з ділянкою землі.

особняк – житловий будинок площею до 600 м2, для постійного проживання однієї родини, розташований на окремій ділянці землі в місті або в приміській зоні.

дачний будинок – житловий будинок для використання протягом року для заміського відпочинку (п. 3.41* ДБН 369-92**);

садовий будинок - будівля для літнього (сезонного) використання, яка в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного забезпечення не відповідає нормативам, встановлених для житлових будинків(п. 3.41* ДБН 369-92**);

містобудівна документація – затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюються планування, забудова та інше використання територій, з урахуванням яких визначається цільове призначення земель;

проектна документація – затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об'єктів будівництва;

червоні лінії – визначені в містобудівній документації відносно пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які відмежовують території мікрорайонів, кварталів та території іншого призначення;

лінії регулювання забудови – визначені в містобудівній документації межі розташування будинків і споруд відносно червоних ліній, меж окремих земельних ділянок, природних меж та інших територій;

об'єкт містобудування – окрема будівля або споруда, їх комплекси, комунікації та споруди інженерної і транспортної інфраструктури, об'єкт благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва;

технічні умови – комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об'єкта містобудування, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам, зокрема водопостачання, каналізації, тепло-, енерго- і газопостачання, радіофікації, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод, телефонізації, телебачення, диспетчеризації, пожежної та техногенної безпеки.

0. 
   

Додаток 1

Начальнику відділу містобудування та архітектури

________________________

райдержадміністрації