Geum.ru

Имка становлення та розвитку малого І середнього бізнесу (мсб) в Україні є одним з визначальних пріоритетів державної політики з перших років економічних реформ

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
Матеріали до єдиного дня інформування населення Полтавщини

у квітні 2007 року


РОЗВИТОК МАЛОГО І СЕРЕДНЬОГО

ПІДПРИЄМНИЦТВА НА ПОЛТАВЩИНІ
Матеріали підготовлено управлінням з питань внутрішньої політики та управлінням з питань розвитку споживчого ринку, сфери побутових послуг та підприємництва облдержадміністрації


Шановні полтавці!

Підтримка становлення та розвитку малого і середнього бізнесу (МСБ) в Україні є одним з визначальних пріоритетів державної політики з перших років економічних реформ. Вагома роль малих і середніх підприємств у забезпеченні конкурентного середовища, гнучкості національної економіки, зайнятості та доходів населення здобула широке визнання на всіх рівнях та знайшла свій вияв у здійсненні спеціальних заходів державної політики щодо підтримки розвитку малого бізнесу в Україні.

Відносини підприємництва найбільшою мірою реалізуються саме в малому бізнесі, в якому знаходять безпосереднє поєднання незалежність власника та персоніфікованість господарського управління. Слід відзначити, що МСБ виконує низку специфічних соціально-економічних функцій:
  1. Сприяння процесам демонополізації, приватизації та роздержавлення економіки, стимулювання розвитку економічної конкуренції, формування численних суб’єктів ринкового господарства, орієнтованих на попит, конкуренцію тощо.
  2. Залучення до економічного обороту матеріальних, природних, фінансових, людських та інформаційних ресурсів, які “випадають” з поля зору великих компаній.
  3. Поліпшення становища на ринках шляхом забезпечення еластичності їхньої структури, врегулювання попиту, пропозиції і цін, принаймні часткової компенсації втрат пропозиції на період реструктуризації великих компаній, індивідуалізації пропозиції та диференціації попиту, насичення ринків, задоволення специфічних місцевих потреб.
  4. Вивільнення великих підприємств від виробництва нерентабельної для них дрібносерійної та штучної продукції, яка задовольняє індивідуальний попит, підвищення тим самим ефективності їхньої діяльності. Великим компаніям укладення коопераційних угод з малими підприємствами дозволяє підвищити гнучкість виробництва, зменшити комерційний ризик.
  5. Забезпечення додаткових робочих місць, подолання прихованого безробіття, надання роботи працівникам, вивільненим в ході реструктуризації великих підприємств.
  6. Стимулювання підвищення ділової активності населення та розвитку середнього класу, який становить соціальну базу економічних реформ, забезпечує стабільність суспільства.
  7. Протидія люмпенізації та поширенню утримувальницької психології, всебічне сприяння розвиткові людського капіталу.
  8. Пом’якшення соціальної напруженості завдяки ослабленню майнової диференціації та підвищенню рівня доходів населення.
  9. Збільшення гнучкості національної економіки та ринкової пропозиції у відповідності до сучасних умов відкритої економіки.
  10. Сприяння процесу демократизації суспільства, раціоналізації системи економічної організації та управління.

Важливою складовою ринкової економіки є створення умов становлення й розвитку підприємництва, у першу чергу, малого і середнього. Світовий і досвід європейських країн свідчить про винятково важливу роль цього сектора економіки для забезпечення їх поступального розвитку. Частка ВВП малих (до 10 працівників) і середніх (до 250 працівників) в США становить 50-52%, в Італії - 57-60%, Японії – 52-55%. В Україні цей показник не перевищує 10-15%.

В країнах ЄС малі та середні підприємства забезпечують зайнятість 63% працездатного населення, в США – 75%. Мікропідприємства (менше 10 працюючих) складають 89% від загальної їх кількості і на них припадає 20% ВВП. Як особливий сектор економіки, мале підприємництво характеризується дуже високим рівнем конкурентного середовища, що сприяє підвищенню його експортного потенціалу, раціональному використанню сировинних ресурсів, привабливими перспективами інноваційної діяльності внаслідок сприятливих умов щодо використання капіталу „ризику”. Так, Литва займає істотне місце в європейському експорті продуктів лісу, задовольняючи попит країн ЄС в екологічно чистій продукції.

З 2000 року діє Європейська хартія малих підприємств, яка визначила 10 стратегічних напрямів, що є життєво важливими для малих і середніх підприємств. Це інноваційна діяльність, регуляторна та фіскальна підтримка, сприяння у доступі на ринки, доступ до найкращих наукових досліджень і технологій, освітня спрямованість на ділову активність. Зокрема, в освітніх закладах Фінляндії запроваджено навчальний курс „Залучення громадян до підприємництва”, в Англії поширено практику проведення зустрічей представників бізнесу зі школярами. У Німеччині, Ірландії запроваджено систему набуття права власності за один день для представників цього сектора економіки.


Мале підприємництво відіграє важливу соціальну роль формуючи середній клас і забезпечуючи стабільність суспільства, реалізацію творчого потенціалу конкретної людини, що має певні складнощі в умовах роботи на великих підприємствах.


Формування державної політики підтримки малого бізнесу в Україні починається з 1991 року, з прийняття Закону України “Про підприємництво” та утворення Державного комітету України зі сприяння малим підприємствам і підприємництву. Закон України “Про підприємництво” визначив загальні правові, економічні та соціальні засади, умови здійснення підприємницької діяльності, а також визначив правові основи державного регулювання та підтримки підприємництва, відносин суб’єктів підприємницької діяльності та держави. З метою реалізації державної політики сприяння розвитку підприємництва, у тому числі малого бізнесу, у березні 1993 року Кабінетом Міністрів України була схвалена перша Програма державної підтримки підприємництва в Україні.

Початок новому етапу розвитку державної політики підтримки малого бізнесу поклало схвалення Кабінетом Міністрів України Концепції державної політики розвитку малого підприємництва (квітень 1996 р.), закріплення свободи підприємництва в Конституції України. Одним з механізмів підтримки малого підприємництва стала державна Програма розвитку малого підприємництва в Україні на 1997-1998 рр., розроблена Міністерством економіки відповідно до положень Концепції державної політики розвитку малого підприємництва, і затверджена постановою Кабінету Міністрів 29 січня 1997 року. Метою Програми було визначено забезпечення сталого розвитку малого підприємництва як невід’ємної складової ринкової економіки та головного чинника створення нових робочих місць.

У 1998 році зі створенням Державного комітету з питань підприємництва (Держпідприємництва, нині Державний комітет з питань регуляторної політики і підприємництва) почався наступний етап політики державної підтримки МП. Важливим кроком у цьому напрямі стало підписання Президентом України Указу “Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності”. Згаданий Указ заклав основи єдиної регуляторної політики у сфері підприємництва. На рівні державної політики було визнано необхідність зменшення державного втручання в підприємницьку діяльність, відмови від патерналізму з боку держави по відношенню до малого бізнесу, формування середовища, сприятливого для розвитку підприємництва, шляхом усунення адміністративних бюрократичних бар’єрів. Створення Держпідприємництва забезпечило інституціалізацію зазначених політичних орієнтирів.

У 1999-2001 рр. було прийнято майже 20 указів Президента України з питань розвитку підприємництва, Верховною Радою України прийнято закони України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, “Про державну підтримку малого підприємництва”, “Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні”, а також “Про захист економічної конкуренції”, окремі норми якого передбачають виняток для малих та середніх підприємців у частині положень, що жорстко регулюють дії суб’єктів господарювання у сфері економічної конкуренції.


Закон України “Про державну підтримку малого підприємництва” визначає насамперед макроекономічні завдання цієї політики. Так, метою державної підтримки малого підприємництва визначено:

створення умов для позитивних структурних змін в економіці України;

сприяння формуванню і розвитку малого підприємництва, становлення малого підприємництва як провідної сили в подоланні негативних процесів в економіці та забезпечення сталого позитивного розвитку суспільства;

підтримка вітчизняних виробників;

формування умов для забезпечення зайнятості населення України, запобігання безробіттю, створення нових робочих місць.

Виходячи з цього, Закон встановлює такі напрями державної підтримки малого підприємництва в Україні:

1) формування інфраструктури підтримки і розвитку малого підприємництва, організація державної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для суб’єктів малого підприємництва;

2) встановлення системи пільг для суб’єктів малого підприємництва;

3) запровадження спрощеної системи оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності;

4) фінансово-кредитна підтримка малого підприємництва;

5) залучення суб’єктів малого підприємництва до виконання науково-технічних і соціально-економічних програм, здійснення поставки продукції (робіт, послуг) для державних та регіональних потреб.


Фінансове забезпечення реалізації державної політики у сфері підтримки малого підприємництва здійснюють відповідно до своєї компетенції, так, зокрема: на загальнодержавному рівні - Український фонд підтримки підприємництва, на регіональному рівні - регіональні фонди підтримки підприємництва, на місцевому рівні - місцеві фонди підтримки підприємництва.

Значно посилилась роль громадськості в процесах розвитку сфери малого бізнесу на місцях. Зараз в Україні нараховується близько 750 регіональних громадських об’єднань підприємців. В усіх регіонах країни при місцевих державних адміністраціях створені і діють дорадчі органи - координаційні ради.

Цілі, принципи й напрямки допомоги малим підприємствам в Полтавській області були відображені в програмах розвитку малого підприємництва, які, будучи підкріпленими відповідними матеріальними, інформаційними, фінансовими, кадровими й іншими ресурсами, є основною формою здійснення державної політики стосовно малих підприємств.

Розвиток малого підприємництва в Полтавській області відбувається у відповідності до програм розвитку малого підприємництва, які розробляються на два роки, починаючи з 2001 року.

За результатами комплексної порівняльної оцінки регіонів за станом розвитку малого підприємництва та його підтримки на місцевому рівні, Полтавська область перемістилася з 16 (2002 рік) на 11 місце і стабільно очолює “основну масу”.

Важливим фактором, що впливає на розвиток підприємництва є фінансове забезпечення заходів програм розвитку малого підприємництва з місцевих бюджетів.

Загальна сума коштів, витрачених на реалізацію заходів Комплексної програми розвитку малого підприємництва у Полтавській області на 2005-2006 роки ( далі-Програма) з місцевих бюджетів, склала маже 1,5 млн. грн.

Інструментом для виконання заходів регіональної та місцевих програм розвитку малого підприємництва є Регіональний фонд підтримки підприємництва по Полтавській області та 14 місцевих фондів підтримки підприємництва.

Для кращого задоволення потреб населення у фінансових послугах на території області побудована ефективна система кредитних спілок. На Полтавщині діє 21 кредитна спілка. Обсяги надання кредитів ( в т.ч. споживчих) за останні 2 роки склали більше 30 млн.грн.

Банківськими установами області активізовано роботу щодо збільшення обсягів кредитування підприємств малого бізнесу та розробки нових механізмів фінансування. Найактивніше працюють з підприємствами малого бізнесу Центральне відділення Промінвестбанку, АБ “Полтава-банк”, Полтавська обласна філія АКБ “Укрсоцбанк”, ВАТ АКБ “Автокразбанк”, відділення №1 ЗАТ “ПроКредитБанк”.

Одним із чинників фінансової допомоги влади на місцевому рівні є надання одноразової допомоги по безробіттю для започаткування власної справи. Зокрема, у 2005-2006 роках її отримали більше 1,8 тис. осіб. Відповідно, на зазначені цілі використано більше 6 млн.грн. коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Динаміка розвитку малого підприємництва в області свідчить про стійке кількісне зростання суб’єктів малого підприємництва (2001 р. – 6538 од., 2002 р.– 7055 од., 2003 р. – 7444 од., 2004 р. – 7559 од.,2005 р. – 7667од.). За оперативними даними в 2006 році кількість малих підприємств налічує близько 7,7 тис. од., на яких зайнято майже 55,0 тис. осіб. На 10 тис. чоловік населення області в середньому припадає 50 малих підприємств.

Постійно збільшується кількість фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності (2001 р. – 48142 чол., 2002 р. – 54836 чол., 2003 р. – 59801 чол., 2004 р. – 62557 чол., 2005 р. – 62736 чол., 2006 р. – близько 63 тис.чол.).

Зокрема, це суб’єкти малого підприємництва, які здійснюють свою діяльність у сфері матеріального виробництва (27,5%), торгівлі та громадського харчування (29,3%) та у сфері надання послуг (28,2%). Решта суб’єктів малого підприємництва (15,1%) займаються сільським господарством та іншими видами діяльності. У 2006 році в області функціонувало близько 1,5 тис. фермерських господарств, у користуванні яких знаходилось понад 150тис.га сільськогосподарських угідь.

Програма розвитку підприємництва є, в першу чергу, соціальним проектом.

У 2006 році потреби підприємств, організацій, установ, а також інших суб’єктів підприємницької діяльності в працівниках склали 5340 одиниць. У січні –грудні 2006 року створено 16420 одиниць нових робочих місць для найманих працівників у фізичних осіб-підприємців.

Одним із пріоритетних напрямків державної політики щодо підтримки підприємництва та реалізації заходів стосовно подальшої європейської інтеграції є впровадження Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” через організацію роботи на території області центрів з видачі документів дозвільного характеру за принципом організаційної єдності.

В усіх містах обласного значення та районах області практично завершена робота із створення та організації роботи єдиних дозвільних офісів, загальна кількість яких 30. Слід констатувати, що більшість центрів сьогодні працюють в інформаційно-консультаційному режимі.

“Єдині реєстраційні офіси” повноцінно працюють при всіх 30 органах державної реєстрації. Змінилась на краще ситуація щодо регламентів та якості їх роботи.

Продовжується модернізація інфраструктури підтримки малого підприємництва. До неї входять: 3 бізнес-інкубатори, 12 бізнес-центрів, 5 лізингових центрів, 147 фінансово-кредитних установ, 209 інформаційно-консультаційних установ.

Вибудовано структуру громадських об’єднань та організацій (12 одиниць), що представляють інтереси підприємництва.

При управлінні з питань розвитку споживчого ринку, сфери побутових послуг та підприємництва облдержадміністрації діє обласна громадська приймальня з питань підприємництва, так, у 2006 році проведено 12 виїзних засідань.

В усіх районах та містах обласного значення працюють громадські приймальні, Координаційні ради з питань підтримки підприємництва, Ради підприємців, майже в кожному районі існують Спілки підприємців (загальна кількість - 75). В області оновлено склад Ради підприємців області при облдержадміністрації.

Розроблено та затверджено Комплексну програму розвитку малого підприємництва на 2007 –2008 роки у Полтавській області, яка потребує відповідного фінансового забезпечення з обласного бюджету в розмірі не менше 250 тис.грн.

За проведеними розрахунками, на ринку праці Полтавської області у 2015 р. чисельність незайнятих громадян може досягати майже 100 тис. осіб. Ураховуючи такі прогнозні оцінки, серед пріоритетів соціально-економічного розвитку регіону слід виділити такий, як сприяння підприємництву в сфері промислового виробництва та аграрного бізнесу.

Говорячи про помітні позитивні зрушення у розвитку підприємництва області, не можна не згадати і проблемні питання, що потребують вирішення як на державному, так і на регіональному рівнях:

- відсутність системного та цілісного підходу до реалізації державної регуляторної політики;

- недостатня активність громадськості у регуляторній діяльності органів виконавчої влади;

- незавершеність процесу з регламентації процедур видачі документів дозвільного характеру відповідно до вимог Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”;

- недосконалість механізму отримання кредиту для суб’єктів малого підприємництва.


Подальшого вдосконалення потребує система державної реєстрації суб’єктів господарської діяльності, налагодження документообігу між державними реєстраторами та органами, що здійснюють постановку на облік суб’єктів господарювання, покращення технічних умов для облаштування робочого місця державного реєстратора.

Тому на сьогодні основними завданнями розвитку підприємництва на Полтавщині є:

- забезпечення реалізації в області державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності, недопущення прийняття неефективних та недоцільних регуляторних актів;

- виконання заходів Регіональної програми розвитку малого підприємництва в Полтавській області на 2007-2008 роки;

- забезпечення виконання міських та районних програм розвитку малого підприємництва;

- подальший розвиток інфраструктури підтримки малого бізнесу;

- подальше впровадження спрощених механізмів започаткування і виходу із бізнесу, удосконалення роботи Центрів з видачі документів дозвільного характеру у відповідності з Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та забезпечення ведення Реєстру документів дозвільного характеру;

- реалізація заходів, направлених на поліпшення доступу суб’єктів малого підприємництва до кредитних ресурсів, зокрема шляхом створення установ з мікрокредитування;

- подальший розвиток системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів малого підприємництва в області;

- залучення інвестицій та новітніх технологій для ефективної діяльності та розвитку малих підприємств.

- стимулювання розвитку малого підприємництва в пріоритетних для області галузях, зокрема, в сільській місцевості: в АПК, соціально-побутовій сфері та сфері «зеленого туризму».