Ects – інформаційний пакет

Вид материалаДокументы

Содержание


Тренувальний процес і методи його оптимізації (9, 10 семестри)
Вимоги до знань
Вимоги до вмінь
Вимоги до знань
Вимоги до вмінь
Вимоги до знань
Вимоги до вмінь
Вимоги до знань
Вимоги до вмінь
Вимоги до знань
Вимоги до вмінь
Вимоги до знань
Вимоги до вмінь
Вимоги до знань
Вимоги до вмінь
Спеціальність “Здоров’я людини”
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Тренувальний процес і методи його оптимізації (9, 10 семестри)

Кількість годин аудиторної роботи – 58 (з них лекційні заняття – 36;

лабораторні – 22)

Високий рівень розвитку сучасного спорту потребує нового системного підходу до тренувального процесу спортсменів.

На сучасному етапі розвитку усугубляються специфічні риси олімпійського, масового та професійного спорту, відбувається все більше їх відособлення в самостійні галузі діяльності. Це відноситься не лише до цільової спрямованості і критеріїв ефективності, але й до організаційно-управлінської, соціально-правової, фінансово-економічної діяльності.

В сучасній системі підготовки спортсменів спецкурс “Тренувальний процес і методи його оптимізації” покликаний сформувати у майбутнього фахівця на основі теоретичних знань та практичного досвіду уміння бачити мету, визначати завдання і вірно підбирати засоби, методи та форми їх успішної реалізації, застосовувати нові дослідження в галузі спортивної науки. Наука пов'язана з тренувальним процесом спортсменів - результат багаторічної пізнавальної діяльності в галузі спортивного руху, спортивної підготовки, спортивного тренування та спортивних змагань. Різноманітні факти, гіпотези, ідеї, приватні теорії, накопичені протягом багатьох років, дозволили встановити логічні зв'язки між ними, привести результати цієї діяльності в певну систему, визначити її понятійний апарат, зміст, основні принципи та закономірності, тобто все, без чого не можна судити про систему знань в галузі теорії та методики спорту.

Головною метою викладання курсу “Тренувальний процес і методи його оптимізації” є формування у студентів комплексу спеціальних знань у галузі підготовки спортсменів на сучасному рівні розвитку спортивної науки України.

Завданням вивчення курсу “Тренувальний процес і методи його оптимізації” є теоретична та практична підготовка студентів спеціальності “Олімпійський та професійний спорт”.

Вимоги до знань: теоретичні, організаційні та методичні основи тренувального процесу спортсменів; побудова сучасної системи спортивного тренування; сучасні принципи, методи спортивного тренування; методика фізичної підготовки спортсменів; управління технічною, тактичною та психологічною підготовкою спортсменів; засоби відновлення і стимуляції працездатності спортсменів у процесі спортивної підготовки; система побудови тренувального процесу, змагання та змагальна діяльність.

Вимоги до вмінь: творчо використовувати отримані знання при вирішенні педагогічних, навчально-виховних, науково-методичних завдань; вирішувати теоретичні та практичні завдання з використанням сучасних методів спортивного тренування; застосовувати у практичній діяльності отримані знання на різних етапах багаторічної підготовки та в різних періодах річного макроциклу; організовувати та проводити змагання з обраного виду спорту; аналізувати, узагальнювати, розповсюджувати передовий досвід, підвищувати свою професійну кваліфікацію.

Рекомендована література:

1. Платонов В.Н. Теория и методика спортивной тренировки. -К.: Вища шк. 1984. - 352 с.

2. Платонов В.Н. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте. - К.: Олимп.литература, 1997. - 583 с.

3. Теория спорта / Под ред. В.Н.Платонова. - К.: Вищ.шк., 1987. - 424 с.

4. Яловик В.Т. Восстановление и реабилитация организма студентов-спортсменов после больших тренировочных нагрузок. - Луцк, 1989. - 27с.


Прогнозування і моделювання у спорті (9 семестр)

Кількість годин аудиторної роботи – 44 (з них лекційні заняття – 24;

лабораторні – 20)

Прогнозування та моделювання – досить молодий напрямок в теорії розвитку спорту, якому стали приділяти більшу увагу в останні два десятиріччя.

Сучасний спорт – це тривалий багаторічний процес, в якому велику роль відіграють усі компоненти тренувальної та змагальної діяльності, включаючи спортивний відбір та спортивну орієнтацію, управління в підготовці спортсменів та прогнозування в спорті. Правильна організація занять та тренувального процесу, планування та прогнозування всього того, що складає підготовку спортсменів, необхідна умова для успішної діяльності майбутнього тренера.

Ефективне прогнозування передбачає єдність теоретичної та експериментальної діяльності. Прогнозування завжди повинно опиратися на результати спостережень та експериментів, а результати прогнозів визначають напрямки експериментальної діяльності.

У ході вивчення курсу у майбутнього фахівця необхідно сформувати чіткі уявлення про мету і значення управління в спортивному тренуванні з використанням різних моделей спортивного тренування, прищепити почуття професійного обов’язку і розуміння національної значимості виконуваної роботи.

Вимоги до знань: теоретичні та методичні основи прогнозування та моделювання у тренувальному процесі кваліфікованих спортсменів; побудова сучасної системи спортивного тренування; сучасні принципи, методи моделювання в спорті; прогнозування та планування підготовки спортсменів у багаторічній підготовці; система відбору та спортивної орієнтації в системі багаторічної підготовки спортсменів.

Вимоги до вмінь: творче використовування отриманих знань при вирішенні педагогічних, навчально-виховних, науково-методичних завдань; вирішення теоретичних та практичних завдань в спорті з використанням сучасних методів прогнозування та моделювання; застосування у практичній діяльності отриманих знань на різних етапах багаторічної підготовки; аналіз, узагальнення, розповсюдження передового досвіду, підвищення своєї професійної кваліфікації.

Рекомендована література:

1. Волков Л.В. Вибір спортивної спеціалізації. - К.: Здоров’я, 1973.- 163 с.

2. Келлер В.С., Платонов В.М. Теоретико-методичні основи підготовки спортсменів. - Львів: Українська спортивна Асоціація. - 1993. - 279 с.

3. Платонов В.Н. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте. - К.: Олимп.литература, 1997. - 583 с.

4. Тер-Ованесян А.А., Тер-Ованесян И.А. Педагогика спорта. - К.: Здоровье, 1986. - 208 с.

5. Педагогическое мастерство тренера. М., ФиС, 1986. Управление физической культурой и спортом. / Н.Н.Переверзин, Н.Н.Бугров, Л.Р.Вилькин/ - М., ФиС, 1987.


Професійний спорт у сучасному суспільстві (9, 10 семестри)

Кількість годин аудиторної роботи – 48 (з них лекційні заняття – 26;

практичні – 22)

Наприкінці ХХ ст. спорт в Україні опинився під могутнім впливом процесів, які проходять у спорті західних країн. Постало питання правового статусу спортсменів, їх соціального захисту, можливості виступів у зарубіжних спортивних клубах. З’явилась нагальна потреба в аналізі тенденцій розвитку деяких видів професійного спорту, у визначенні його організаційних і соціально-економічних основ, місця і значення в сучасному суспільстві, а також можливість використання західноєвропейського і американського досвіду для розвитку професійного спорту в Україні. ­­­Тому метою дисципліни “Професійний спорт” є - дати майбутнім спеціалістам необхідні знання про характер і зміст професійного спорту та на їх основі сформувати необхідні вміння та навички для ефективної професійної діяльності.

Вимоги до знань: функціонування сучасного професійного спорту, його вплив на особистість, суспільство; встановлення взаємозв’язку професійного спорту з іншими сферами суспільної діяльності, обгрунтування ефективних методів відбору і підготовки спортсменів, аналізу, стану і перспективи розвитку професійного спорту в світі, в тому числі і в Україні.

Вимоги до вмінь: набуті на лекціях і в процесі самостійної підготовки знання застосовувати на практичних заняттях і в подальшій професійній діяльності в галузі професійного і олімпійського спорту.

Рекомендована література:

  1. Трудовое соглашение в НБА // Орг. и управл. Физической культурой и спортом в заруб. странах. - 1991, вып. 1, 1989, С.15 - 16.
  2. Уайс П. Любители и профессионалы // Международное движение. М., 1988. Вып. 6. С. 16 - 25.
  3. Фомин Ю.А. Профессионализация современного американского спорта // Новое мышление и олимпийское движение. Матер. всесоюзн. симпозиума. - М., 1990. - С.145 - 148.
  4. Харлампиев Д. Любительский и профессиональный спорт. - София., 1989.
  5. Чемберлин У. с соавт. Профи. М., Ф и С. - 1990.
  6. Юшко Б.Н., Бородей А.В. Профессиональный спорт. Метод. рек. по уч. дисц. Вып. 2. Мин. Украины по делам молодежи и спорта. УГУФВиС. К. - 1994.



Сучасні методи дослідження у спорті (9 семестр)

Кількість годин аудиторної роботи – 18 (з них лекційні заняття – 10;

лабораторні – 8)

Аналіз сучасних моделей професійної педагогічної освіти, освітньої практики і нормативних документів свідчить про те, що сучасній школі потрібен вчитель-дослідник, здатний брати активну участь в процесі перетворень, готовий до інноваційної діяльності, який знає основи організації дослідно-експериментальної і науково-дослідницької роботи у сфері освіти і спорту.

Дослідницька робота майбутнього фахівця (спочатку навчально-дослідницька, а потім і науково-дослідницька), що виконується в ході педагогічної підготовки у вузі, є найважливішим кроком до професійної діяльності. Підготовка рефератів, написання курсових і дипломних робіт із різних дисциплін, участь у роботі проблемних груп і студентського наукового товариства і, в завершенні, підготовка випускної магістерської роботи із спеціалізації - усе це сприяє формуванню методологічної культури і знань майбутнього фахівця, розвитку професійно значущих умінь і якостей особи педагога-тренера.

Значення дисципліни в системі підготовки висококваліфікованих спеціалістів визначається не тільки сумою необхідних для студентів знань і професійних вмінь, але і тим, що дозволяє студентові-магістрантові усвідомлювати особливості своєї майбутньої діяльності, яка може бути пов’язана з науково-дослідницькою роботою.

Мета спецкурсу спрямована на те, щоб майбутні фахівці досягли глибокого наукового і методичного осмислення основ фізичного виховання і спорту; оволоділи методами наукових досліджень; набули умінь і навичок самостійної науково-дослідницької діяльності; уміли використовувати сучасні методики проведення наукових досліджень, оволоділи способами обробки отриманої наукової інформації і за результатами досліджень робити обґрунтовані висновки, проводити аналіз і самоаналіз, вести наукові дискусії, не порушуючи законів логіки і правил аргументації.

Вимоги до знань: основні тенденції та особливості сучасного розвитку науки в Україні; основи наукознавства, методології та методик наукових досліджень; інформаційне забезпечення наукових досліджень; зміст організаційної та дослідної стадій наукового пошуку; основні види наукових праць, їх структура та правила оформлення; порядок впровадження результатів наукових досліджень; зміст підготовки до захисту та процедуру захисту магістерської роботи.

Вимоги до вмінь: вибирати напрями і теми наукових досліджень; підбирати методи і методики, методичні способи і процедури наукового дослідження; працювати з експериментальними даними та документальними джерелами інформації; систематизувати, аналізувати та узагальнювати інформаційний матеріал; готувати та оформлювати наукові повідомлення, наукові доповіді, наукові статті, кваліфікаційні наукові праці; готувати до захисту та захищати магістерські роботи.

Рекомендована література:

1. Девятко И.Ф. Методы педагогических исследований. Учеб.пособие. - Екатиринбург, 1998. – 263 с.

2. Здравомыслов А.Г. Методология и процедурв социалогических исседований. М., 1989. – 183 с.

3. Кукушкин В.Д. Организация умственного труда: курс лекций. – М., 1976. – 94с.

4. Гецов Г.Г. Работа с книгой: рациоанальные приемы. – М., 1984. – 63 с.


Управління спортивними рухами (10 семестр)

Кількість годин аудиторної роботи – 26 (з них лекційні заняття – 16;

практичні – 10)

Проблема вивчення фізіологічних механізмів управління рухами завжди була, є і буде актуальною. Це пов'язано з тим, що у виробничій і спортивній діяльності значно зростають вимоги до точності ру­хових актів, які виконуються здебільше в умовах дефіциту часу на фоні підвищення рівня нервово-емоційного напруження.

Рухова функція людини - одна з основних функцій, яка забезпечує адекватне пристосування до навколишнього середо­вища, яке постійно змінюється, і завжди передбачає інтенсивну м'язову діяльність. М'язовий рух має надзвичайну різноманітність своїх проявів. У цьому аспекті зростає і наукове значення проблеми ефективного формування і стабільного управ­ління точними рухами в зв'язку з необхідністю вивчення ін­дивідуальних фізіологічних механізмів адекватної реакції люди­ни у навколишньому середовищі.

Застосування комплексного підходу до вивчення пробле­ми управління точністю складних рухів дозволяє, з одного боку, виявити сенсорні механізми управління довільними рухами, а з іншого - ефективніше використовувати системний аналіз щодо вирішення конкретних теоретичних і практичних завдань, що складають цю проблему. В класичному розумінні підхід означає спробу дати пояснення тієї чи іншої реакції організму, використо­вуючи як можна більше даних з різних областей знань.

Вчення про керування рухами орієнтовано на практичне його застосування у спортивній діяльності. Тренер добивається від спортсмена високої ефективної дії у тому чи іншому виді спорту тим самим удосконалює його здатність керувати своїми рухами.

Вимоги до знань: розширення кругозору про взаємодію сенсорних систем під час виконання складних спортивних рухів та їх ролі в управлінні точністю рухових дій у різних спортивних спеціалізаціях.

Вимоги до вмінь: використовувати отримані знання про досяг­нення сучасної науки в області вивчення функціонального стану і взаємодії се­нсорних систем в процесі фізичних навантажень та фізіологіч­них механізмів управління довільними рухами; розкривати складність будови рухових дій людини, системи управління рухами, підпорядкування рухів законам механіки, біології, психології; розкрити залежність виконання точнісних рухів в проце­сі фізичних навантажень від різних функцій сенсорних систем; допомогти краще зрозуміти процеси формування рухових навичок та механізми управління точністю спортивних рухів; навчити професіонально-педагогічним умінням і навичкам самостійного проведення наукових досліджень в теорії управління рухами, розуміння функціонального взаємозв'язку окремих систем організму людини та взаємодії людей в процесі виробничої та спортивної діяль­ності, умілому використанню даних під час практичних і тренувальних занять.

Рекомендована література:

1. Персон Р.С. Спинальные механизмы управления мышечным сокращением. – М.: Наука, 1985. – 184 с.

2. Платонов В.П. Теория и методика спортивной тренировки. К.: Вища шк., 1984. – 350 с.

3. Познавательные процессы и способности в обучении. / Под ред. В.Д. Шадрикова. – М., 1990. – 142 с.

4. Розенблат В.В. Проблемы утомления. – М.: Медицина. 1975. – 240 с.

Біомеханіка спорту (9 семестр)

Кількість годин аудиторної роботи – 26 (з них лекційні заняття – 16;

лабораторні – 10)

Вивчення дисципліни спрямоване на оволодіння студентами спеціальними знаннями та методичними навичками самостійної роботи з проведення навчально-тренувальних занять з юними спортсменами та спортсменами високого класу з метою підвищення їх спортивної кваліфікації, оптимізацію тренувального процесу та використання сучасних технологій у підготовці спортсменів.

Вимоги до знань: біомеханічні основи рухових якостей, диференціальні особливості рухової діяльності, техніку та тактику рухової діяльності у різних видах спорту, біомеханічні основи контролю у видах спорту та моделювання рухової діяльності висококваліфікованих спортсменів.

Вимоги до вмінь: застосовувати у практичній діяльності одержані знання, проводити біомеханічний контроль у процесі змагальної та тренувальної діяльності спортсменів, визначати кінематичні, динамічні та енергетичні характеристики руху у видах спорту, складати комплекси фізичних вправ цілеспрямованого впливу з врахуванням біомеханічної структури цих вправ.

Рекомендована література:

1. Кашуба В. А. Биомеханика осанки. – Киев, Олимпийская литература, 2003. –280с.

2. Коренбегр В.Б. Основы качественного биомеханического анализа.– М.: ФиС, 1979.

3. Лапутин А.Н. Биомеханика физических упражнений.– К.: Вища школа, 1976.

4. Лапутин А.Н., Кашуба В.А. Формирование массы и динамика гравитационных взаимодействий тела человека в онтогенезе.–К.: Знання, 1999.–200с.

5. Уткин В.Л. Биомеханика физических упражнений.– М.: Просвещение, 1989.–210с.


Спортивна аеробіка (9 семестр)

Кількість годин аудиторної роботи – 18 (з них лекційні заняття – 6;

лабораторні – 12)

Навчальна дисципліна вивчає недоліки рухової активності, попередження студентів від наслідків викликаних малорухомим способом життя. Заняття спортивною аеробікою сприяють зміцненню здоров’я, підвищенню фізіологічних можливостей організму, покращенню серцево-судинної і дихальної системи. Різноманітні ритми музики, які використовуються на заняттях підвищують емоціональне сприйняття оточуючого світу. А естетичні емоції дають можливість виконувати вправи декілька разів, що надають їм тренуючий ефект. Тому курс спортивної аеробіки сприяє подальшому розвитку і вдосконаленню рухової, координаційної і музичної підготовки студентів. Дисципліна вивчає теорію і методику проведення занять з спортивної аеробіки. Курс передбачає, що при складанні комплексів вправ для кожної частини уроку потрібно враховувати схему побудови їх по анатомічним вимогам. Засобами є це цілий ряд ритмічних вправ різного характеру.

Вимоги до знань: основне значення спортивної аеробіки, мета завдання і засоби предмету, форми занять з спортивної аеробіки, початкова елементарна теорія початкової музики, вміння слухати музику, дати характеристику поняття „хореографія”, елементи бальних і народних танців, підбір комплексу вправ, самостійне виконання комплексів вправ з предмету студентами, правильно і успішно регулювати навантаження у відповідності з підготовкою студентів.

Вимоги до вмінь: знати теорію і методику спортивної аеробіки, вміти виконувати всі види рівноваг, передня, задня, бокова, пружинячи рухи руками, тулубом, ногами, вміти слухати музику і виконувати прості вправи відповідно ритмічному малюнку музичного супроводу, виконати елементарні вправи в позиціях рук, ніг біля гімнастичної стінки, знати елементи вальсового кроку вперед, назад, в сторону „баланс” з поворотом, вміти об’єднати вальсові кроки в танцювальну композицію „Фігурний Вальс”, знати і вміти виконувати елементи кроків польки вперед, назад, з поворотом, елементи українського танцю „бігунець”, „голубці”, „па-де-баск”, „присядка”, вміння складати комплекси з оздоровчої аеробіки, підбір вправ відповідно фізичній підготовці тих, хто займається.

Рекомендована література:

  1. Івонне Лін. Методичний посібник по підготовці професійних інструкторів системи "SAS" – "спорт аеробік систем". – Стокгольм – Москва, 1998.
  2. Міжнародні правила спортивної аеробіки і Фітнесу .
  3. Спецжурнали "SAS" – М., 1995-1998., "WOLRD CLASS", відеоматеріали.
  4. Спецжурнали "Фітнесс". – К., 1998-1999.



Практика асистентська (9 семестр)

Кількість годин аудиторної роботи – 144


Практика переддипломна (10 семестр)

Кількість годин аудиторної роботи – 6 тижнів


Спеціальність “Здоров’я людини”

Спеціалізація – рекреаційна робота; реабілітаційна робота.

Можливі сфери діяльності:

спеціаліст з оздоровчо-профілактичної реабілітації призначений для роботи:
  • у навчальних і спортивних закладах системи освіти;
  • науково-дослідницьких установах Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоровя України:
  • у допоміжних школах-інтернатах та спеціальних школах для дітей із відхиленнями у стані здоровя;
  • у спортивних клубах, місцях проведення спортивних змагань та тренувань, плавальних басейнах;
  • у фізкультурно-лікарських диспансерах, спеціалізованих медичних закладах;
  • у поліклінічних відділеннях лікарень, консультативних кабінетах здоровя, кабінетах ЛФК;
  • у санаторіях, будинках відпочинку, пансіонатах, геронтологічних будинках.

Здобутки студентів та випускників:
  • досягнення високих результатів у науково-дослідницькій роботі;
  • участь у республіканських олімпіадах із фізичної реабілітації;
  • участь в університетських конференціях;
  • участь у роботі студентського наукового товариства.



6.010200 – бакалавр фізичного виховання і спорту

1 курс

Назва дисципліни

О/В٭

Фор–ма конт–ролю

I семестр

II семестр

Години

Кредити

Години на тиждень

Години

Кредити

Години на тиждень

Історія України

О

е










144

4

2

Ділова українська мова

О

е










72

2

2

Українська та зарубіжна культура

О

з

108

3

2










Іноземна мова

О

з/–

158,4

4,4

2

79,2

2,2

2,5

Релігієзнавство

О

з










72

2

1

Основи екології

О

з

54

1,5

1










Безпека життєдіяльності

О

з

54

1,5

1










Інформатика і комп’ютерна техніка

О

–/е

36

1

1

72

2

2

Педагогіка

О

е

90

2,5

1,5










Психологія

О

е

90

2,5

1,5










Анатомія людини

О

е

81

2,5

2

81

2,25

2

Фізіологія людини

О












72

2

2

Спортивна метрологія

О

–/кр










77,2

2,1

2,5

Гімнастика з методикою викладання

О

–/з

44,7

1,2

1,5

59,6

1,7

2

Спортивні ігри з методикою викладання

О

–/з

44,7

1,2

1,5

59,6

1,7

2

Легка атлетика з методикою викладання

О

–/з

44,7

1,2

1,5

59,6

1,7

2

Плавання з методикою викладання

О

з/кр

57,6

1,6

2

57,6

1,6

2

Рухливі ігри з методикою викладання

О

з

90

2,5

2,5










Фізкультурно–спортивні споруди

О

з

72

2

2










Вступ до спеціальності

В

з

54

1,5

1,5










Лижний спорт з методикою викладання

В

–/кр

49,8

1,4

1,5

66,8

1,8

2

Спортивно–педагогічне вдосконалення (легка атлетика)

В

–/кр










55,4

1,5

2