Ects – інформаційний пакет

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Загальний опис курсу. Основні принципи нетрадиційнних систем фізичного виховання. Індійська система фізичного удосконалення людини Гатга – Йога. Китайська система оздоровлення та удосконалення У–шу. Оздоровча система. П.К. Іванова. Оздоровча система М.М. Амосова. Оздоровча система. Г.П. Малахова.Система психофізичного удосконалення К.Д.Динейка. Системи дихальних вправ К.П. Бутейко, С.М. Стрельнікової тощо.

Після засвоєння курсу студент повинен знати:

Засоби, принципи, методи нетрадиційного підходу до фізичного удосконалення людини.
Основні положення систем фізичного удосконалення Йоги, У-шу, П.К. Іванова, К.Д. Динейка, Г.П. Малахова, К.П. Бутейко тощо.
Загальні та відмінні риси основних “нетрадиційних” систем фізичного виховання.

Після засвоєння курсу студент повинен уміти:

Оцінювати індивідуальну конституцію людини згідно методики Аюрведів.
Підбирати засоби системи Йоги для індивідуального фізичного удосконалення.
Володіти технікою релаксації.
Визначати автоматичну, контрольну паузи дихання. Володіти основами дихання за методиками Пранаями-Йоги, К.П. Бутейко, С.М. Стрельнікової тощо.

Рекомендована література:

Твердохліб О.Ф. Нетрадиційні види оздоровчої фізичної культури. Асани – цілющі положення тіла: Навч. посібн. – К.: ІВЦ “Видавництво “Політехніка”: Видавнича компанія “Воля”, 2005. –160 с.
Мальский И. Лечебные гимнастики Китая. - СПб: Комплект, 1996. – 329 с.
Золотарев Ю.Г. Наследие Порфирия Иванова. О самом главном, сделаном в его жизни.. – СПб.: Из-во “Диля”, 2005. – 320 с.
Гнітецька Т.В. Методика оздоровлення дихальними вправами/ Метод. реком. –Луцьк: Вежа, 2002. – 62 с.

Можливе викладання на недержавній мові - на російській мові.

Маркетинг у туризмі (10 семестр)

Кількість годин аудиторної роботи – 26 (з них лекційні заняття – 6;

практичні – 20)

Мета курсу: формування у майбутніх фахівців системи спеціальних знань, вмінь та навичок маркетингової діяльності в сфері туризму.

Загальний опис курсу: Навчальний курс спрямований на методологічну підготовку майбутніх фахівців, оволодіння ними системи знань з теорії і практики маркетингу в сфері туризму, формування спеціальних вмінь по організації, управління , плануванню маркетингу туристсько-спортивних закладів, виробничої та соціально-побутової сферах. Студенти повинні знати: теоретичні основи маркетингової діяльності у сфері туризму; організаційні основи маркетингу туризму в Україні; основи управлінської діяльності в сфері маркетингу туризму; особливості маркетингу туристично-спортивних та оздоровчих послуг. Студенти повинні вміти: творчо застосовувати набуті знання з організаційно-управлінських основ маркетингу у туризмі при вирішенні загальних і специфічних завдань в нових соціально-економічних умовах; ефективно організовувати, управляти і планувати різні види маркетингу туристично-спортивних і оздоровчих послуг; забезпечувати відповідність туристського продукту, туристично-спортивних послуг потребам і інтересам різних груп споживачів.

Рекомендована література:

1. Дехтяр В.Д. Основи оздоровчо-спортивного туризму. –К., Наук. світ., 2002 р.

2. Дихтель Е., Хершген Х. Практический маркетинг.– М: Высшая школа. 1995г.

3. Друкер П. Практичный менеджмент.–М., Изд. дом “Вильям”, 2002 г. с.398.

4. Дурович А.П. Маркетинг в туризмы.,–Минск, ООО “Новое знание”, 2001 г, с.495

Міжнародний туризм (9 семестр)

Кількість годин аудиторної роботи – 18 (з них лекційні заняття – 6;

практичні – 12)

Мета курсу: формування у студентів сучасного підходу до просторової організації туризму, функціонування системи оздоровлення, відпочинку, лікування, пізнання природи та історії країн світу.

Загальний опис курсу: форми міжнародного туризму, види туристичного руху, сутність та закономірності туристичних потоків, просторова організація міжнародного туризму.

Студенти повинні знати: сутність і структуру туристичної діяльності, відомості про туристичні потоки та регіони світу, сучасні тенденції міжнародного туристичного руху, геопросторові аспекти розвитку різних видів туризму. Студенти повинні вміти: збирати, аналізувати інформацію щодо сучасних методів просторової організації туризму, пріоритетних напрямків та видів туристичного руху, ефективно застосовувати різні форми туристичних послуг, ефективно працювати у напрямку культурного розвитку та оздоровлення людини і використовувати знання нормативних актів у галузі міжнародного туризму.

Рекомендована література:

1. Александрова А.Ю. Международный туризм/ Учебное пособие. – М.: Аспект пресс – 2001. – 463 с.

2. Закон України “Про туризм”, 2001.

3. Туризм в Україні. Статистичний бюлетень. – К.: Державний комітет молодіжної політики, спорту і туризму України, 2000. – 30 с.

Сучасні методи дослідження у фізичній реабілітації (9 семестр)

Кількість годин аудиторної роботи – 18 (з них лекційні заняття – 10;

лабораторні – 8)

Навчальна дисципліна вивчає сучасні методи досліджень у фізичній реабілітації, як методи спостереження; хронометрування; методи опитування; педагогічний експеримент. Окремим розділом розглянуті біологічні методи досліджень у фізичному вихованні: морфологічні методи дослідження та оцінка фізичного розвитку людини; вивчення фізіологічних функцій; планування і проведення досліджень; особливості дослідження функцій організму людини; організація досліджень функцій організму людини; організація фізіологічних дослідів в звичних умовах спортивного тренування; прилади і методи для біологічних досліджень.

Вимоги до знань: загальні вимоги до наукових методів досліджень, методи які використовуються у фізичному виховання, специфіку застосування педагогічних і біологічних методів досліджень у спорті і фізичному вихованні.

Вимоги до вмінь: засвоїти вміння і навиками сучасних методів досліджень у фізичній культурі, використовувати методи дослідження у практичній діяльності тренера і викладача фізичного виховання.

Рекомендована література:

1. Аулик Й. В. Определение физической работоспособности в клинике и спорте. - М.: Медицина, 1990. - 192 с.

2. Ашмарин Б. А. Теория и методика педагогических исследований в
физическом воспитании (пособие для студентов, аспирантов и
преподавателей ин-тов физ. культури). - М. Физкультура й спорт, 1978. -
223с.

3. Бубз X., Фзк Г., Штюблер X., Трогш Ф. Тесты в спортивной практике.- М:
Физкультура й спорт, 1968.- 40 с.

4. Врачебно-педагогическое наблюдение в процессе тренировочных занятий
(метод, реком. для самост. работы студ.).- Харьков, 1989.- 128 с.

5. Круцевич Т. Ю. Методы исследовавния индивидуального здоровья детей и
подростков в процессе физического воспитания / Учебн. пособие для студ. -
К.: Олимпийская литература, 1999. - 232 с.

6. Лях Ю. Є. Оцінка та прогноз психофізіологічних станів людини в процесі
діяльності: Автореф. дис. ... д-ра биол. наук. - Київ, 1996. - 32 с.

7. Макаренко Н. В. Основи профессионального психофизиологического
отбора. - К.: Наукова думка, 1987. - 241 с.

Екстремальна фізична реабілітація (10 семестр)

Кількість годин аудиторної роботи – 26 (з них лекційні заняття – 16;

практичні – 10)

Вивчення навчального курсу передбачає оволодіння теоретичними і практичними знаннями в наданні реанімаційної допомоги потерпілим. Полягає в оволодінні технікою реанімаційної допомоги при раптових зупинках серця, при різноманітних отруєннях та інших ситуаціях, пов’язаних із різними видами спортивних занять. Екстремальна реабілітація при порушенні прохідності верхніх дихальних шляхів.

Вимоги до знань: історію розвитку екстремальної реабілітації, зв’язок з іншими науками, практичні завдання екстремальної реабілітації, фізіологічний механізм штучного кровообігу при стисканні грудної клітки, фізіологічні основи штучної вентиляції легень, зовнішній масаж серця з вентиляцією, особливості проведення екстремальної реабілітації в залежності від виду пошкоджень, індивідуальних вад, місцевості.

Вимоги до вмінь: надавати невідкладну допомогу при утопленні в морській та прісній воді, надавати допомогу при сонячному та тепловому ударах, надавати невідкладну допомогу при ураженнях електричним струмом, надавати невідкладну допомогу при отруєннях лугами та кислотами, речовинами рослинного походження, синильною кислотою, миш'яком та іншими сильнодіючими речовинами, надавати невідкладну допомогу при отруєнні алкоголем, наркотиками, метиловим спиртом, хлорофосом та іншими сполуками фосфороорганічного ряду, які використовуються в побуті та сільському господарстві, - надавати невідкладну допомогу при отруєнні бензином та парами бензину, чадним та природним газом.

Рекомендована література:

Аксельрод Оживление без сенсаций. – М., 1988.
Бунятян А.А. Руководство по анестоозиологии. – Изд. 2-е. – М.: Медицина, 1997.
Дарбинян Т.М. Руководство по клинической реаниматологии. – М., 1974.
Дубицкий А.Е., Семенов И.А., Чепкий Л.П. Медицина катастроф: Учебное пособие.
Жалко-Титаренко В.Ф. Сердечно-леточная и мозговая реанимация. – К., 1986.
Зильбер А.П. Клиническая физиология в анестезиологии и реаниматологии. – М.: Медицина, 1984.
Лужников Е.А., Костомарова А.Г. Острые отравления. – М.: Медицина, 1989.
Петер Варга. Теория и практика интенсивной терапии. – К.: Здоров’я, 1983.
Потемкин В.В. Неотложные состояния клиники эндокринных заболеваний. – М.: Медицина, 1984.

Лікувально–оздоровче харчування (9 семестр)

Кількість годин аудиторної роботи – 26 (з них лекційні заняття – 16;

практичні – 10)

Навчальна дисципліна використовуючи дані нормальної фізіології, морфології, клінічної дієтології курс “Лікувально – оздоровче харчування” закладає основи розуміння фізіології травлення, обґрунтування меню для різних категорій і груп населення, курс дає знання студентам про харчові нутриєнти, характеристику продуктів харчування, склад основних оздоровчих і лікувальних дієт.

Вимоги до знань: основні фізіологічні принципи травлення, складові їжі та їх вплив на організм, принципи раціонального харчування різних груп населення, етіологію, патогенез, клініку різних нозологій, особливості лікувального і профілактичного харчування таких пацієнтів.

Вимоги до вмінь: дати рекомендації по лікувально – оздоровчому харчуванню в залежності від наявності патології, розраховувати індекс маси тіла, складати меню.

Рекомендована література:

1. Боровик О.С. Особенности диеты у подростков с аллергией \\ Новости фармации и медицины. – 2004. - № 8. – С. 22 – 24.

2. Гарник П.Р. Адаптована дієта в лікуванні неалкогольного стеатогепатиту \\ Ліки України. – 2004. - № 5. – С. 40 – 43.

3. Голубев С.А., Милий М.Н. \\ Чай, кофе и риск сердечно – сосудистых заболеваний \\ Кардиология. – 2001. - № 11. – С. 99 –103.

4. Губергриц А.Я., Лингевский Ю.В. Лечебное питание. – К.: Вища школа, 1999. – 398с.

5. Денисов Л.Н. Диета в ревматологии \\ Клиническая медицина. – 2001. - № 4. – С. 9 – 15.

6. Златкина А.Р. Лечение хронических болезней оранов пищеварения. – М.: Медицина, 2004. - 334с.

Спортивний та лікувальний масаж (10 семестр)

Кількість годин аудиторної роботи – 26 (з них лекційні заняття – 6;

лабораторні – 20)

Курс спортивний та лікувальний масаж передбачає набуття студентами теоретичних знань та практичних вмінь застосовувати види масажу як в спортивній, так і в лікувальній практиці.

Спортивний масаж. Підготовчий (мобілізаційний) масаж. Реперативний (відновлюючий) масаж. Привективний (профілактичний) масаж. Масаж у різних видах спорту. Особливості проведення масажу в юнацькому спорті. Масаж у системі реабілітації спортсменів. Масаж при травмах і захворюваннях опорно-рухового апарату. Масаж при захворюваннях серцево-судинної системи. Масаж при захворюваннях нервової системи. Масаж у післяопераційному періоді. Масаж при захворюваннях шлунково-кишкового тракту. Масаж при легеневих захворюваннях. Масаж при захворюваннях шкіри.

Вимоги до знань: спортивний масаж (підготовчий, тренувальний, відновлюючий) по видах спорту, форми і методи масажу, лікувальний масаж по захворюваннях і травмах.

Вимоги до вмінь: вміло володіти методиками різного типу масажу, володіти технікою основних і допоміжних способів масажу.

Рекомендована література:

1. Дубровский В.М. Применение массажа при травмах и заболеваниях у спортсменов.-М., 1986.

2. Дубровский В.М. Массаж при травмах и заболеваниях у спортсменов.-М.,1978.

3. Дубровский В.М. Основы сегментарно-рефлекторного массажа. - М., 1982.

4. Зотов В.М. Спортивный массаж. - К.,1987.

5. Ибрагимов В.С. Точечный массаж. - 1984.

6. Исаев Ю.А. Сегментарно-рефлекторный и точечный массаж в клинической практике .- К.,1993.

7. Купичев Л.А. Лечебний масаж. – Ленинград, 1985.

8. Кордеса М.К. Масаж. - М., 1983.

9. Тюрик А.М., Васичкин В.И. Техника масажа. – Ленинград, 1986.

10. Штеренгерц А.Е., Белая Н.А. Массаж для взрослых и детей. – К., 1992.

Маркетинг у фізичній реабілітації (9 семестр)

Кількість годин аудиторної роботи – 18 (з них лекційні заняття – 6;

лабораторні – 12)

Навчальна дисципліна ставить за мету розкрити механізми маркетингу фізкультурно-оздоровчих послуг, ознайомити майбутніх спеціалістів у сфері фізичної реабілітації з новими підходами до організації, управління і фінансування фізкультурно-оздоровчих послуг та дати конкретні практичні рекомендації спеціалістам фізичної реабілітації, які займаються маркетинговою діяльністю.

Вимоги до знань: історію розвитку маркетингу у сфері фізкультурно-оздоровчих послуг, основи спонсорства і ліцензування у фізичній реабілітації, особливості організації рекламної діяльності у сфері фізкультурно-оздоровчих послуг, основи правового регулювання маркетингу і питання оподаткування, ціноутворення у сфері фізкультурно-оздоровчих послуг.

Вимоги до вмінь: логічно взаємопов’язувати поняття маркетингу у сфері фізкультурно-оздоровчих послуг, розрізняти види фізкультурно-оздоровчих послуг, формувати стратегії маркетингової політики, організовувати роботу зі спонсорами, меценатами, засобами масової інформації, володіти правовими нормами, які регламентують сторони маркетингової діяльності.

Рекомендована література:

1. Гуськов С.И., Куратов А.О. Маркетинг физкультурно-оздоровительных услуг. – ЦООНТИ–ФиС, 1993.

2. Гуськов С.И. Спортивный маркетинг. – К.: Олимпийская литература, 1995.

3. Живанович Ж.В. Маркетинг в спорте и рекреации. – Теория и практика физической культуры. – 1991. – №1.

4. Котлер Ф. Основы маркетинга (пер.с англ.). – 1990.

5. Кузин В.В., Кутепов М.Е. Спонсорство в спорте. – М.: РГАФК, 1994.

6. Сэндидж Ч., Фрайбургер В., Ретцелл К. Реклама: теория и практика. – М.– 1989.

Новітні реабілітаційні технології (9, 10 семестри)

Кількість годин аудиторної роботи – 58 (з них лекційні заняття – 36;

лабораторні – 22)

Дисципліна спрямована на поглиблення спеціальних знань, методичних прийомів та практичних навичок застосування з лікувальною і профілактичною метою фізичних вправ і природних чинників у комплексному процесі відновлення здоров'я, фізичного стану та працездатності хворих і інвалідів з різними нозологічними станами.

Дисципліна розкриває суть завдань, які необхідно вирішувати в процесі організації і проведення фізичної реабілітації з різними контингентами населення, обґрунтовує ефективні методи реалізації цих завдань. На заняттях студенти знайомляться з теоретичними аспектами методів обробки та аналізу інформації, отриманої в процесі анамнезу.

Вимоги до знань: завдання, мета, суть, засоби, принципи застосування новітніх технологій у фізичній реабілітації, оволодіння новітніми технологіями планування та організації реабілітаційних заходів, що передбачає формування у майбутніх фахівців творчих підходів, в основі яких лежить науково обґрунтований алгоритм вирішення специфічних завдань фізичної реабілітації.

Вимоги до вмінь: використовувати сучасні методи функціональної діагностики, узагальнювати та систематизувати отримані дані, використовуючи методи математичної статистики, на основі отриманих даних модифікувати наявні та розробляти нові методики фізичної реабілітації.

Рекомендована література:

Бирах А. Здоровье- своими руками: Массаж рефлекторных зон: Пер.с нем. – Мн.: Полымя, 1985. – 111с.
Бирюков А.А. Домашний лечебник. –М.: Олимп, 1997. –400с.
Бирюков А.А. Лечебный массаж. — К.: Олимп. лит-ра, 1995. — 200с.
Васичкин В.И. Все о массаже. –М.: АСТ-ПРЕСС, 2000. –368 с.
Гончар И.Л. Плавание: Теория и методикк преподавания. –Мн.:Четыре четверти, 1998. – 352с.
Грейда Б.П., Завацький В.І. Лікувальна фізична культура. – Луцьк, 1993.
Долженков А. Отложение солей в позвоночнике. –СПб.: Питер, 2000. –128с.
Жданова О.М., Тучак А.М., Поляковський В.І. та ін. Організація та методика оздоровчої фізичної культури і рекреаційного туризму. — Луцьк: Вежа, 2000. — 248с.

Реабілітаційна кінезіологія (9 семестр)

Кількість годин аудиторної роботи – 44 (з них лекційні заняття – 24;

лабораторні – 20)

Дисципліна спрямована на набуття спеціальних знань, методичних прийомів та практичних навичок застосування засобів фізичного виховання для людей, що втратили на тривалий час або назавжди певні функціональні можливості, у тому числі і рухові.

Дисципліна розкриває суть завдань, які необхідно вирішувати в процесі організації і проведення реабілітаційної роботи з неповносправними, обґрунтовує ефективні методи реалізації цих завдань.

Для належного засвоєння дисципліни магістранти повинні оволодіти відповідними теоретико-методичними та організаційно-практичними знаннями й навичками. На лекційних заняттях вони знайомляться з теоретичними аспектами поняття інвалідності, напрямками за якими проводиться реабілітаційна робота.

Вимоги до знань: узагальнення та закріплення набутих теоретичних знань циклу дисциплін психолого-педагогічного та медико-біологічного спрямування освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста, оволодіння новітніми технологіями соціалізації людей з обмеженими фізичними можливостями: адаптивна рухова реабілітація, індивідуальна реабілітація і адаптація інваліда, дефектологія, адаптивна фізична культура, адаптивна фізична рекреація, спорт інвалідів.

Вимоги до вмінь: в залежності від ступеня обмеження життєдіяльності, працездатності, групи інвалідності, стану здоров’я, визначати для кожного інваліда вид трудової діяльності, який сприяв би відновленню порушених функцій, розробляти індивідуальну програму адаптаційно-реабілітаційних заходів.

Blog

Ects – інформаційний пакет

Содержание