Методичні рекомендації до самостійної роботи з дисципліни
| Вид материала | Методичні рекомендації |
- Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів затверджена, 674.29kb.
- Методичні рекомендації до виконання самостійної та індивідуальної роботи з дисципліни, 250.12kb.
- Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів з дисципліни, 183.12kb.
- Методичні рекомендації та завдання для самостійної роботи студентів денної та заочної, 2076.33kb.
- Методичні вказівки до виконання практичних занять І самостійної роботи з дисципліни, 583.93kb.
- Методичні рекомендації до виконання самостійної роботи з курсу «Організація обліку», 896.47kb.
- Методичні рекомендації для самостійної роботи з навчальної дисципліни, 540.34kb.
- Методичні рекомендації для самостійної роботи з навчальної дисципліни, 289.64kb.
- Організаційно-методичні рекомендації, 823.47kb.
- Методичні рекомендації до самостійної роботи з дисципліни, 263.75kb.
Теоретичні питання
Касаційне оскарження: поняття, суть і значення. Право касаційного оскарження.
Підстави і порядок подання касаційної скарги, її форма, зміст. Строк касаційного оскарження.
Порядок розгляду справи судом в касаційному порядку.
Повноваження суду касаційної інстанції, його рішення та ухвали.
Практичні завдання
1. С. звернувся до суду з позовом до акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" (ЛКБ), Вінницької обласної дирекції "Укрсоцбанк" (далі - Вінницька облдирекція) про стягнення суми, посилаючись на те, що в грудні 2009 р. та в березні 2010 р. уклав з Вінницькою облдирекцією строкові договори депозитних вкладів, проте з липня 2010 р. відповідач в односторонньому порядку змінив процентну ставку по вкладах, у зв'язку з чим йому були заподіяно матеріальні збитки.
Заперечуючи проти позову, АКБ та Вінницька обл. дирекція звернулися з зустрічним позовом до С. про визнання зазначених договорів недійсними, посилаючись на те, що їх вини у невиконанні зобов'язань, передбачених договорами, немає. Крім того, Вінницька облдирекція не наділена правом юридичної особи, а її директор не мав повноважень на укладання і підписання договорів. Відповідно до Положення про філії банку та їх персонал, а також Статуту акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", мережа АКБ складається з центрального банку в м. Києві, дирекцій у містах Києві, Сімферополі та в обласних центрах і відділені, банку. Банк зі своїми установами є юридичною особою. Установи банку не є- юридичними особами і здійснюють свою діяльність від імені банку в порядку, визначеному Положенням. Як вбачається з п.31 Положення, філії банку без спеціального доручення в межах наданих їм повноважень можуть бути позивачем і відповідачем в суді, або третейському чи господарському суді й виступати в цих установах від імені банку та укладати угоди.
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 9 червня 2011 p., залишеним без зміни ухвалою судової колегії в цивільних справах апеляційного суду Вінницької обл. позов С. залишено без задоволення, а зустрічний позов АКБ та Вінницької облдирекції задоволений.
У касаційній скарзі С. просить ухвалені у справі рішення скасувати з підстав порушення судом норм матеріального права.
Чи можуть бути суб'єктами касаційного провадження структурні підрозділи юридичних осіб? Дайте характеристику суб'єктів права на касаційне оскарження. Складіть ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.
2. Акціонерне товариство відкритого типу "Юженергобуд" звернулося до суду із позовом до Р. про виселення її з кімнати гуртожитку в м. Южноукраїнка Миколаївської обл., посилаючись на те, що вона вселилась туди самовільно, з порушенням установленого законом порядку.
Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської обл. позов було задоволено. Рішенням колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Миколаївської обл. зазначене рішення було скасоване і постановлено нове, яким у позові відмовлено.
Апеляційний суд Миколаївської обл., скасовуючи рішення суду першої інстанції й ухвалюючи нове - про відмову в позові, виходив із того, що відповідачка проживала у спірній кімнаті з відома уповноваженого представника власники, постійно сплачувала за своє проживання, а тому висновок міського суду про її самовільне вселення не відповідає обставинам справи.
У касаційній скарзі позивач просив рішення колегії суддів судової палати апеляційного суду скасувати у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції скаргу задовольнив, рішення колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Миколаївської обл.скасував, а рішення Южноукраїнського міського суду залишив у силі.
Чи законна ухвала суду касаційної інстанції? Який процесуально-правовий статус судді-доповідача та судової колегії по розгляду справи у касаційному порядку?
Література: 2, 24, 25, 26, 28, 46
Тема 3.3: Перегляд судових рішень Верховним судом України. Провадження у зв’язку з нововиявленими обставинами.
Теоретичні питання
Суть і значення перегляду судових рішень Верховним Судом України.
Підстави перегляду судових рішень Верховним Судом України. Строки подання заяви про перегляд судового рішення.
Процесуальний порядок розгляду справи у Верховному Суді України.
Провадження у зв’язку з нововиявленими обставинами.
Підстави перегляду рішень і ухвал суду у зв’язку з нововиявленими обставинами.
Процесуальний порядок перегляду справи у зв’язку з нововиявленими обставинами.
Практичні завдання
1. У січні 2009 р. Л. пред'явив позов до Національного медичного університету про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. Позивач зазначив, що наказом від 9 липня 2008 р. № 424 його було прийнято на посаду завідуючого науково-дослідною лабораторією безстроково. Однак у тому ж році наказом № 1025 від 31 грудня його було звільнено з цієї посади у зв'язку із закінченням строку трудового договору. Своє звільнення позивач вважав незаконним і просив задовольнити його вимоги. Рішенням місцевого суду позовні вимоги Л. були задоволені у повному обсязі. Після того, як рішення набрало законної сили Л. звернувся до суду із заявою, в якій зазначав, що не може виконати рішення оскільки лабораторія, якою він завідував була ліквідована наказом 31 грудня 2009 р., тому що припинилося фінансування наукових досліджень і просив переглянути рішення суду у зв'язку із нововиявленими обставинами.
Як повинен діяти суд? Чи є у даному випадку підстави для перегляду рішення у зв'язку з нововиявленими обставина ми? Який строк подачі заяви про перегляд рішення у зв'язку нововиявленими обставинами?
2. 5 травня 2011 р. рішенням районного суду з Потапенка були стягнуті аліменти на користь його сина Івана до повноліття останнього. 7 грудня судом постановлене рішення про визнання недійсним запису про батьківство у свідотстві про народження Івана. На підставі цього прокурор звернувся з заявою про перегляд рішення від 5 травня 2011 у зв'язку із нововиявленими обставинами. Розглянувши вказану заяву, суддя відмовив у її задоволенні, вказавши, що в даному випадку необхідно подавати позов про звільнення Потапенка від сплати аліментів.
Яким особам надане право подавати заяву про перегляд рішень у зв'язку із нововиявленими обставинами? Чи має таке право прокурор у вказаній ситуації? Який порядок розгляду заяви про перегляд рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами? Дайте висновок щодо законності дій судді.
Література: 2, 22, 24, 26
4. Процесуальні питання пов’язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та судовий контроль за їх виконанням
Тема 4: Процесуальні питання пов’язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та судовий контроль за їх виконанням
Теоретичні питання
Порядок звернення судових рішень до виконання. Відкриття виконавчого провадження.
Відстрочка. Розстрочка виконання, зміна способу і порядку виконання. Оголошення розшуку боржника і дитини.
Судовий контроль за виконанням судових рішень. Поворот виконання.
Практичні завдання
1. Чугуївським міським судом було розглянуто позов Жолтікової до Новопокровського комбінату хлібопродукти про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. Суд постановив у справі заочне рішення і того ж дня видав позивачці виконавчий лист. Наступного дня Жолтікова пред'явила виконавчий лист до стягнення у виконавчу службу.
Державний виконавець відмовив у відкритті виконавчого провадження, мотивуючи відмову двома обставинами: у виконавчому листі не зазначено місцезнаходження та ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності відповідача, і рішення у справі не набрало законної сили.
Чи законні дії державного виконавця? Які вимоги ставляться до виконавчого листа?
2. У серпні 2011 р. Касько звернувся до суду із позовом до Сачкова та Водніка про відшкодування заподіяної йому матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що 14 травня 2011 р. відповідачі завдали йому легкі тілесні ушкодження, чим заподіяли фізичні та моральні страждання.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 29 вересня 2006 р. позов задоволено, постановлено стягнути з відповідачів на користь позивача солідарно 2 800 грн.
Скільки виконавчих листів і на яку суму стягнення може бути видано за цим рішенням? Які існують правила видачі виконавчих листів у випадку часткової відповідальності боржників?
3. Судами було допущене негайне виконання таких рішень:
- про поновлення на роботі та сплату заробітної плати за чотири місяці;
- про визнання права власності на автомобіль та усунення перешкод в користуванні ним;
- про встановлення факту постійного проживання на території України з 1991 р. по теперішній час;
- про відібрання дитини.
Чи правильні такі дії судів? У яких випадках допускається негайне виконання судових рішень? За якими правилами здійснюється негайне виконання судових рішень?
Література: 2, 4, 24, 25, 26
5. Міжнародний цивільний процес
Тема 5: Міжнародний цивільний процес
Теоретичні питання
Міжнародний цивільний процес. Розгляд спорів у судовому порядку.
Міжнародна підсудність цивільно-правових спорів, ускладнених іноземним елементом. Виконання іноземних судових доручень.
Загальні положення визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні. Клопотання про надання дозволу на примусове виконання або визнання рішення іноземного суду: порядок подання та розгляд.
Правове становище іноземців у цивільному процесі.
Виконання судових доручень іноземних суддів і звернення судів України з дорученням до іноземних судів.
Практичні завдання
1. Рішенням Талліннського міського суду (Естонія) від 9 березня 2009 р. з М., який проживає в Україні, стягнено аліменти на неповнолітнього сина Т. і державне мито на користь Естонії в сумі 576 естонських крон (149 грн).
Талліннський міський суд звернувся з клопотанням дозволити примусове виконання на території України його рішення в частині стягнення державного мита.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22 березня 2010 р. клопотання було задоволено, дозволено примусове виконання на території України рішення Талліннського міського суду в частині стягнення державного мита, видано виконавчий лист про стягнення з М. 149 грн на рахунок Талліннського податкового департаменту.
В апеляційній скарзі М. порушив питання про скасування зазначеної ухвали як такої, що суперечить Конституції України і ущемляє його права, тому що Талліннським міським судом аліменти та державне мито стягнені в розмірі, більшому за заробітну плату боржника.
Апеляційний суд встановив наступне. Задовольняючи клопотання, суд виходив із того, що рішення Талліннського міського суду про стягнення аліментів з М. вступило в законну силу і не виконувалось на території Естонії, оскільки боржник виїхав на постійне місце проживання в Україну.
Чи підлягає скарга задоволенню? Які підстави для відмови у визнанні і виконанні рішення іноземного суду?
2. У квітні 2010 р. громадянин США Р. звернувся до місцевого суду із заявою про усиновлення неповнолітнього І.С., вихованця будинку дитини (Україна). Зазначав, що він неодружений, власних дітей не має і бажає усиновити дитину-сироту. Відповідно до законодавства України Р. зареєструвався у Центрі усиновлення дітей при Міністерстві освіти і науки України (далі - Центр). Зазначеним Центром був направлений до будинку дитини, де спілкувався з І.С., та налагодив з ним добрі стосунки.
Заявник має достатні фінансові та інші можливості для виховання хлопчика. Працюючи за фахом учителем у середній школі, він спроможний створити умови для нормальної розвитку дитини та її лікування.
Процедура, яка передує усиновленню дитини, ним витримана, дозвіл Служби імміграції та натуралізації Департаменту юстиції США на усиновлення отриманий.
Зі станом здоров'я дитини, котра хворіє на ряд захворювань, заявник ознайомлений, має можливість в подальшому, надавати дитині належне виховання, освіту, медичне обслуговування, батьківські тепло та ласку.
Рішенням місцевого суду від 8 травня 2010 p., яке залишено без зміни ухвалою апеляційного суду від 11 червня 2010 р., в задоволенні заяви Р. відмовлено.
Відмовляючи громадянину США Р. в усиновленні дитини, суди виходили з того, що заявник неодружений, власних дітей не має, а тому йому невідомі труднощі, пов'язані з утриманням і вихованням дитини, самостійно утримувати і виховувати дитину він неспроможний, оскільки працює в середньому 41 годин на тиждень; заявник зустрічається з жінкою, з якою сподівається в подальшому зареєструвати шлюб, а тому невідомо як вона в майбутньому буде ставитись до дитини; заявник не зміг пояснити суду, чому він вирішив усиновити хвору дитину, а не здорову, як це мав намір зробити раніше; з урахуванням захворювань дитині необхідна повноцінна сім'я, тобто сім'я яка складається з обох батьків; заявник не достатньо підготовлений до того, щоб забезпечити повноцінний фізичний психічний та духовний розвиток дитини.
У касаційній скарзі порушується питання про скасування постановлених у справі судових рішень з передачею її на новий судовий розгляд у суд першої інстанції з тих підстав, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального та процесуального права, а висновок щодо неможливості задовольнити заяву Р. суперечить як фактичним обставинам справи, так і чинному законодавству України.
Яке рішення повинна прийняти касаційна інстанція?
Література: 2, 4, 6, 24, 25, 26
Перелік рекомендованої літератури
- Конституція України від 28.06.1996.
- Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 р.
- Закон України «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010 р.
- Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 р.
- Закон України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 р.
- Закон України «Про міжнародне приватне право» від 23.06.2005 р.
- Закон України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 р.
- Закон України «Про судову експертизу» від 25.02.1994 р.
- Закон України «Про адвокатуру» від 19.12.1992 р.
- Декрет Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 р.
- Сімейний кодекс України від 10.01.2002 р.
- Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р.
- Житловий кодекс України від 30.06.1983 р.
- Постанова Кабінету Міністрів України № 1258 від 21.12.2005 р. Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів.
- Постанова Кабінету Міністрів України № 78 від 01.02.1995р. Про визначення розміру витрат, пов’язаних із розшуком відповідачів у цивільних справах.
- Постанова Кабінету Міністрів України № 740 від 25.05.2006 р. Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.
- Інструкція про порядок фіксування судового процесу технічними засобами, затверджена Наказом Державної судової адміністрації України № 84 від 21.07.2005 р.
- Постанова Пленуму Верховного Суду України № 9 від 21.12.1990 р. Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції.
- Постанова Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 р. № 9 Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя
- Постанова Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 р. № 8 Про незалежність судової влади.
- Постанова Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 р. Про практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
- Постанова Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02. 1981 р. Про практику розгляду судами у зв’язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили.
- Наказ Державної судової адміністрації України від 27.06.06 № 68 Про затвердження Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді.
- Безлюдько І.О., Бичкова С.С., Бобрик В.І. та ін. Цивільне процесуальне право України: Навчальний посібник / За заг. ред. С.С. Бичкової. – К.: Атака, 2006. – 384 с.
- Штефан М.Й. Цивільне процесуальне право України: Підручник. – К.: Ін Юре, 2005. – 694с.
- Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар / С. С. Бичкова, Ю.В. Білоусов, В.І. Бірюков та ін..; За заг. ред. С.С. Бичкової. – 2-е вид., доповн. і перероб. – Атіка, 2010. – 896с.
- Балюк М.І., Луспеник Д.Д. Практика застосування Цивільного процесуального кодексу України (цивільний процес у питаннях і відповідях). Коментарі, рекомендації, пропозиції. Серія «Судова практика». – Х.: Харків юридичний, 2008. – 708 с.
- Кравчук В.М. Зразки процесуальних документів. Стратегія і тактика цивільного процесу. – К.: Атіка, 2005.
29. Василюк С, Ломоносова О. Застосування аналогії в цивільному процесі // Право України. - 2002.- № З,- С. 135-137.
30. Андрушко А. В. Зміст принципу диспозитивності цивільно-процесуального права України // Вісник Київського університету ім. Т. Шевченка. Юридичні науки. - 2001.- Вин. 43.- С. 51-58.
31. Омельченко М. П. Принцип об'єктивної істини в системі принципів цивільного процесуального права України: Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.03 / Київський ун-т ім. Тараса Шевченка.- К., 1996.- 24 с.
32. Антонов С. В. Цивільна процесуальна правосуб'єктність як передумова виникнення процесуальних правовідносин за участю юридичних осіб // Держава і право. - К., 1999.- Вип. 3: Юридичні і політичні науки. - С. 128-132.
33.Єрмоленко В. Об'єкт у структурі правовідносин // Юридична Україна.-2004.-№ 1.-С. 11-16.
34. Стефанюк В. Незалежний суд – гарант прав людини і громадянина // Право України. – 1996. - № 5. – С. 16-18.
35. Цюра Т. Сторони як основні «процесуальні противники» в процесі доказування в цивільних справах // Право України.- 2002.-№ 3.- С. 102-106
36. Сапунков В. Представництво як процесуальний інститут // Вісник прокуратури. - 2002.- № 6.- С. 67-72.
37. Оверчук С.В. Проблеми визначення підсудності // Держава і право. – К., 2001. – Вип. 14: Юридичні і політичні науки. – С. 334-340.
38. Штефан М.Й. Санкції цивільного процесуального права // Вісник академії правових наук України. – 2003. - № 2 (33) – 3 (34). – С. 482 – 495.
39. Фурса С, Цюра Т. Докази і доказування у цивільному процесі: Наук. - практ. посіб. - К.: Видавець Фурса С. Я., КНТ, 2005.- 256 с.
40. Штефан М.Й. Порушення цивільної справи в суді на захист приватних прав // Методологія приватного права. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 480 с.
41.Штефан О. О. Поняття заочного провадження в цивільному процесі // Юридична Україна.- 2005.- № 1.- С. 44-48.
42. Свідерська М. Порівняльна характеристика судового наказу, судового рішення, виконавчого напису нотаріуса // Підприємництво, господарство і право. – 2005. - № 3. – С. 117-119; № 4. – С. 42-44.
43. Ясинок М. Судовий наказ в цивільному судочинстві // Підприємництво, господарство і право. – 2004. - № 2. – С. 70-73
44. Фурса С.Я. Окреме провадження у цивільному процесі України: Навч. посіб. – К.: Полігр. центр Київ. ун-ту ім. Тараса Шевченка., 1999. – 309 с.
45. Бородін М.М. Оскарження і розгляд цивільних справ у порядку апеляції (судова практика) // Судова апеляція. – 2005. - № 1. с. 111 – 120.
46. Штефан М. Й. Концептуальні положення правового регулювання апеляційного і касаційного провадження в новому ЦПК України // Вісник Академії правових наук України. - X., 1994.- № 2.- С. 154-162.
ПРИМІТКА