Методичні рекомендації для самостійної роботи з навчальної дисципліни

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 2

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВАУКРАЇНИ

АГРАРНИЙ КОЛЕДЖ УПРАВЛІННЯ І ПРАВА

ПОЛТАВСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АГРАРНОЇ АКАДЕМІЇ

Методичні рекомендації для самостійної роботи

з навчальної дисципліни

Правові та організаційні основи підприємницької діяльності

Полтава 2011

Укладач:Любченко О.О

Матеріали розглянуті і затверджені на засіданні циклової комісії юридичних дисциплін

Протокол № ________ від ____________________

Голова ____________________________________

Тема 1. Підприємницька діяльність та підприємницьке право: законодавчий та доктринальний підходи.

План.

1. Поняття та ознаки підприємництва.

2. Види підприємницької діяльності.

3. Принципи підприємницької діяльності та їх характеристика.

4. Поняття, ознаки та тлумачення підприємницького права.

5. Місце підприємницького права в системі права України.

Методичні вказівки.

Аналіз першого питання передбачає розгляд законодавчого закріплення поняття "підприємництво" (ст. 42 Господарського кодексу України (далі – ГК України) та його ознак, які, в більшому ступені, стосуються доктринального підходу до визначення такої категорії. Необхідно провести аналіз точок зору викладених в юридичній літературі стосовно поняття та ознак підприємництва.

Під час розгляду другого питання слід звернути увагу на законодавче закріплення видів підприємницької діяльності, а також точки зору вчених-юристів висловлені в юридичній літературі. При цьому чітко треба вказувати критерії поділу видів підприємницької діяльності та давати характеристику кожного окремого виду підприємництва.

Досліджуючи третє питання необхідно звернути увагу на принципи підприємництва закріплені в ст. 44 ГК України. При цьому необхідно дати характеристику кожному з таких принципів, що повинно ґрунтуватися на положеннях законодавства, яке діє зараз.

Висвітлення четвертого питання передбачає розгляд точок зору вчених-юристів. Необхідно приводити приклади таких точок зору з обов’язковим посиланням на відповідний навчальний посібник або монографічне видання. При цьому необхідно провести аналіз означених наукових позицій і викласти власне бачення поняття підприємницького права та його ознак.

Розгляд п’ятого питання передбачає проведення системного аналізу системи права України. З метою з’ясування місця підприємницького права в такій системі необхідно дослідити зв’язок та співвідношення норм підприємницького права з нормами інших галузей права України. При цьому обов’язково звернути увагу на зв’язок з конституційним, цивільним, адміністративним, трудовим та іншими галузями права.

Тема 2. Підприємницькі правовідносини та їх характеристика.

План.

1. Поняття, види та елементи підприємницьких правовідносин.

2. Об’єкти підприємницьких правовідносин.

3. Суб’єкти підприємницьких правовідносин.

4. Підстави виникнення підприємницьких правовідносин.

Методичні вказівки.

Розкриття першого питання теми у значній мірі пов’язується із знаннями базових положень теорії права про правовідносини, а також відповідних положень цивільного права, які стосуються поняття цивільних правовідносин, їх видів, елементів та загальної характеристики. Розгляд першого питання також передбачає врахування відповідних положень адміністративного права, які стосуються питань, пов’язаних з адміністративними (управлінськими) правовідносинами взагалі, та з загальними засадами управління економікою, зокрема. Після проведення відповідного аналізу потрібно визначити поняття підприємницьких правовідносин.

Зауважимо, що аналіз вказаних вище положень підприємницьких правовідносин дозволять визначити й відповідні їх види. У даному разі слід відмітити, що залежно від обраної правової позиції виділ тих чи інших видів підприємницьких правовідносин може бути різним. Крім того, аналіз положень теорії права дозволить виділити елементи підприємницьких правовідносин.

При викладенні другого питання слід з’ясувати тлумачення категорії "об’єкт правовідношення". При цьому, слід торкнутися співідношення понять "об’єкт правовідношення" та "об’єкт права". Також необхідно дослідити позиції прихильників так званих "моністичних" та "плюралістичних" теорій об’єкту правовідношення, проаналізувати їх та визначити власне поняття об’єкту підприємницького правовідношення.

При виділі видів та здійсненні правової характеристики змісту об’єктів підприємницьких правовідносин, насамперед, слід звернутися до відповідних положень Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) щодо видів об’єктів цивільного права, та вказати, які з відповідних об’єктів є об’єктами суспільних відносин, які виникають при здійсненні підприємницької діяльності та які вони при цьому мають особливості.

При характеристиці третього питання слід звернутися до положень ГК України та проаналізувати їх особливості щодо учасників господарських відносин. При цьому основну увагу слід приділити суб’єктам господарювання (підприємцям). Крім того, необхідно проаналізувати правове становище засновників юридичних осіб та вказати власну позицію щодо їх віднесення до підприємців.

Під час аналізу правового становища фізичних осіб-підприємців слід з’ясувати підстави, момент виникнення та припинення, а також зміст підприємницької правоздатності. Особливу увагу слід приділити встановленим випадкам обмеження фізичних осіб у праві на заняття підприємництвом.

Розгляд юридичних осіб, як суб’єктів підприємництва, передбачає з’ясування їх поняття та ознаки, а також види, охарактеризувати підприємницьку правоздатність та дієздатність комерційних юридичних осіб.

При характеристиці четвертого питання необхідно вказати що є підставами виникнення правовідносин взагалі, та на підставі попереднього аналізу, який зроблений в цій роботі, вказати, які саме юридичні факти можуть бути підставами виникнення підприємницьких правовідносин. При цьому необхідно визначити, які юридичні факти можуть виникати в підприємницькій сфері, однак не породжують підприємницькі правовідносини.

Тема 3. Суб’єкти підприємницької діяльності та особливості їх правового становища.

План.

1. Поняття та види суб’єктів підприємницької діяльності.

2. Фізичні особи, як суб’єкти підприємницької діяльності.

3. Обмеження фізичних осіб у праві на заняття підприємництвом.

4. Юридичні особи, як суб’єкти підприємницької діяльності.

Методичні вказівки.

При характеристиці першого питання, передусім, необхідно з'ясувати загальне поняття суб'єкта права та суб'єкта правовідношення, як можливого носія суб'єктивних прав і юридичних обов'язків та учасника певних суспільних відносин, що регулюються нормою права. Після цього, виходячи із специфіки підприємницьких правовідносин, слід з'ясувати, хто конкретно може бути їх учасниками. При цьому слід звернутися до положень ГК України та проаналізувати його положення про учасників господарських відносин. Зауважимо, що основну увагу слід приділити суб’єктам господарювання (підприємцям).

Друге питання передбачає характеристику правового становища фізичної особи-підприємця. Оскільки відповідно до законодавства фізичні особи, як суб'єкти підприємницької діяльності, не можуть бути обмежені в цивільній правоздатності і повинні володіти необхідним обсягом цивільної дієздатності, в роботі слід з'ясувати, що представляє собою правоздатність і дієздатність фізичної особи, а також наявність загальних правил щодо їх обмеження. Слід вказати, з якого моменту виникає підприємницька правосуб'єктність фізичних осіб, і який її обсяг. Також необхідно охарактеризувати підприємницьку дієздатність фізичних осіб. Зокрема необхідно вказати порядок укладення відповідних угод, межі майнової відповідальності, підстави та порядок припинення підприємницького статусу тощо.

Проводячи правову характеристику фізичних осіб, як підприємців, слід відзначити, що правовий статус фізичної особи багато в чому залежить від її взаємозв'язку з конкретною державою. Конституція та закони України встановлюють загальні положення, що стосуються правового статусу громадян держави, іноземних громадян, осіб без громадянства, осіб з подвійним громадянством та біженців. На підставі аналізу законодавства України слід визначити загальні засади надання права на заняття підприємництвом іноземцям, особам без громадянства, особам з подвійним громадянствам та біженцям.

Розгляд третього питання має певну специфіку. Так, наряду з загальними підставами, що обмежують правосуб'єктність фізичних осіб законодавець окремо встановлює ряд обмежень по заняттю підприємництвом у відношенні окремих категорій фізичних осіб. Такі обмеження встановлюються Конституцією України, загальним і спеціальним законодавством. Слід з'ясувати стосовно яких категорій встановлені такі обмеження, підстави і порядок їх застосування та мету, що переслідується.

Розгляд четвертого питання передбачає з’ясування поняття юридичної особи та її ознак. Крім того, слід визначитися з видами юридичних осіб, основним розмежування, в цьому разі, буде поділ юридичних осіб на публічні і приватні, а також комерційні (підприємницькі) і некомерційні (непідприємницькі). Особливої уваги заслуговує класифікація підприємницьких юридичних осіб. Разом з тим слід вказати і види некомерційних організацій та особливості заняття ними підприємництвом.

Оскільки правове становище юридичних осіб характеризується правоздатністю і дієздатністю, необхідно з'ясувати з якого моменту вони виникають і коли припиняються. Даючи характеристику правоздатності юридичних осіб слід звернутися до відповідних положень ЦК України та ГК України та викласти свою позицію стосовно того, чи є вона спеціальною (статутною), чи ні.

Розглядаючи питання, пов'язані з дієздатністю юридичних осіб необхідно з'ясувати поняття і органи управління юридичної особи, їх загальну компетенцію та порядок формування. Також необхідно зупинитися на правовому становищі філіалів, представництв та інших відокремлених підрозділів юридичної особи. Окремої характеристики потребує відповідальність юридичних осіб. В завершенні роботи слід відзначити засоби індивідуалізації юридичних осіб в комерційному обороті.

Тема 4. Джерела підприємницького права.

План.

1. Загальна характеристика джерел підприємницького права.

2. Конституція, як джерело підприємницького права.

3. Цивільний та Господарський кодекси України, як джерела підприємницького права.

4. Закони України, як джерела підприємницького права.

5. Підзаконні нормативні акти, локальні нормативні акти, звичаї ділового обороту, як джерела підприємницького права.

Методичні вказівки.

Розкриваючи перше питання, необхідно звернутися до теорії права та з’ясувати поняття джерел права, їх видів та загальної юридичної характеристики. Після цього необхідно розглянути поняття підприємницького права і, виходячи з останнього, слід визначити види джерел підприємницького права, їх систему та співвідношення окремих елементів такої системи між собою. Також необхідно з’ясувати поняття окремих джерел та дати їм загальну юридичну характеристику.

При розгляді другого питання слід звернутися безпосередньо до Конституції України. Слід відмітити, що вона містить певні норми права, що прямо стосуються правового регулювання підприємницьких правовідносин та інші норми права, які стосуються підприємницьких правовідносин опосередковано. Тому, необхідно встановити відповідні конституційні норми та надати їм належну правову характеристику.

При розгляді третього питання, насамперед, необхідно розглянути питання про можливість правового регулювання певних відносин за допомогою двох кодексів. При цьому слід звернутися до досвіду закордонних країн та з’ясувати тенденції, що існують в світі стосовно такої можливості. Говорячи про ЦК України як джерело підприємницького права, необхідно вказати які саме його норми регулюють підприємницькі правовідносини. Оскільки ГК України в цілому присвячений регулюванню підприємницьких правовідносин, то в роботі необхідно охарактеризувати його зміст та структуру.

Під час розгляду четвертого питання, що стосується законів України, як джерел підприємницького права, автор повинен запропонувати їх класифікацію та вказати які основні закони відносяться до тієї чи іншої групи. Серед можливих груп законів можна запропонувати такі: закони, що визначають особливості правового становища окремих суб’єктів підприємницької діяльності; закони, що встановлюють умови заняття підприємницькою діяльністю; закони, що встановлюють межі здійснення підприємницької діяльності; закони, що встановлюють особливості заняття окремими видами підприємницької діяльності тощо.

Розкриваючи п’яте питання роботи слід вказати, які саме підзаконні нормативні акти є джерелами підприємницького права, вказати найбільш важливі підзаконні нормативні акти та розглянути існуючу проблему співвідношення підзаконних нормативних актів та законів, як джерел підприємницького права.

Говорячи про локальні нормативні акти, як джерела підприємницького права, слід дати поняття локального нормативного акту. Крім того, необхідно провести порівняння між локальними нормативними актами, що є джерелами підприємницького права і підзаконними нормативними актами та локальними нормативними актами, як джерелами інших галузей права (зокрема трудового).

Тема 5. Державна реєстрація суб’єктів підприємницької діяльності.

План.

1. Створення юридичних осіб як суб’єктів підприємницької діяльності.

2. Поняття та загальна характеристика державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності.

3. Порядок вчинення реєстраційних дій при державній реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності.

4. Правовий режим Єдиного державного реєстру.

Методичні вказівки.

При розгляді першого питання слід надати загальну характеристику утворення суб’єкту підприємницької діяльності, зокрема виділити та охарактеризувати стадії утворення юридичних осіб. Говорячи про утворення суб’єкту підприємницької діяльності можна окремо виділити наступні етапи: попередні дії щодо утворення суб’єкту господарювання; державна реєстрація підприємців; дії, що проводяться після державної реєстрації. Характеризуючи ці етапи слід вказати випадки їх проведення, види відповідних дій та юридичне значення. Окремо слід охарактеризувати правовий режим угод, що були вчинені до державної реєстрації суб’єкту підприємництва.

Розкриваючи друге питання плану необхідно дати поняття державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності, вказати види реєстраційних дій, охарактеризувати правове становище державних органів, що здійснюють державну реєстрацію підприємців взагалі і правове становище державного реєстратора, зокрема. Окрім цього в роботі необхідно вказати поняття та порядок визначення місця проведення державної реєстрації стосовно фізичних та юридичних осіб.

Під час розгляду третього питання, що передбачає аналіз порядоку проведення реєстраційних дій в роботі необхідно вказати наступне: порядок подання документів; способи подання документів та вимоги щодо їх оформлення; склад документів що подаються для проведення реєстраційних дій; порядок розгляду поданих документів; підстави та порядок залишення документів без розгляду; підстави та порядок відмови в проведенні державної реєстрації; порядок прийняття рішення про державну реєстрацію суб’єкту підприємницької діяльності та дії державного реєстратора, що пов’язані з цим. Також в цьому питанні треба дати поняття свідоцтва про державну реєстрацію визначити його зміст та вказати порядок заміни.

Розкриваючи четверте питання необхідно вказати поняття Єдиного державного реєстру, вказати перелік відомостей що містяться у ньому та охарактеризувати їх правовий режим. Окрім цього розглянути порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру та випадки та порядок публікації відомостей Єдиного державного реєстру. Нарешті треба дати поняття реєстраційної справи, визначити склад документів що до неї залучаються, та вказати в якому порядку можна отримати документи реєстраційної справи.

Тема 6. Ліцензування підприємницької діяльності.

План.

1. Поняття ліцензування підприємницької діяльності та його значення.

2. Види діяльності, що підлягають ліцензуванню.

3. Порядок та умови видачі та переоформлення ліцензії.

4. Ліцензійний реєстр та ведення ліцензійних справ.

5. Контроль у сфері ліцензування. Підстави та порядок анулювання ліцензії.

Методичні вказівки.

Розгляд першого питання передбачає дослідження законодавчого закріплення поняття “ліцензування певних видів господарської діяльності” та поняття “ліцензії” (ст. 1 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” (далі – Закон). Особливої уваги заслуговують принципи державної політики у сфері ліцензування на території України та їх загальна характеристика.

Висвітлення другого питання передбачає розгляд видів господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню (ст. 9 вказаного Закону). Необхідно розглянути критерії за якими певні види господарської діяльності підлягають ліцензуванню.

Досліджуючи третє питання необхідно розглянути умови видачі ліцензії та органи ліцензування. При цьому слід розкрити передумови отримання ліцензії (насамперед, проведення державної реєстрації суб’єкта підприємництва, створення відповідних ліцензійних умов, обов’язкових для виконання при провадженні видів діяльності, які підлягають ліцензуванню). Далі слід проаналізувати перелік документів, які необхідно подати до органу ліцензування для отримання ліценції, строки проведення процедури ліцензування та підстави відмови у видачі ліцензії. Необхідно розглянути процедуру отримання ліцензії на конкурсних засадах (ст. 12 Закону). Особливої уваги потребує розгляд та характеристика підстав та порядку переоформлення ліцензії; наслідки втрати та пошкодження ліцензії; наслідки закінчення строку дії ліцензії.

Аналіз четвертого питання передбачає розкриття порядку формування і ведення органом ліцензування ліцензійного реєстру, порядку накопичення та формування даних Єдиного ліцензійного реєстру та умови користування даними реєстрів. Розгляд цього питання передбачає і проведення аналізу порядку формування і ведення органами ліцензування ліцензійних справ (ст. 19 Закону).

Розгляд п’ятого питання передбачає висвітлення порядку проведення нагляду і контролю у сфері ліцензування. З метою дослідження цього питання потрібно розкрити підстави і порядок проведення планових та позапланових перевірок за додержанням органами ліцензування вимог законодавства, органами контролю за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов, наслідки порушення вимог законодавства у сфері ліцензування. При цьому слід приділити увагу порядку оскарження ліцензіатами незаконних дій і рішень органів нагляду і контролю у сфері ліцензування; розкрити підстави і порядок анулювання ліцензії.

Тема 7. Патентування підприємницької діяльності.

План.

1. Правові підстави патентування підприємницької діяльності.

2. Поняття торгового патенту, суб’єкти і об’єкти патентування.

3. Порядок придбання торгового патенту та його реквізити.

4. Види патентів на здійснення підприємницької діяльності, їх вартість та строки дії.

5. Порядок використання торгового патенту.

Методичні вказівки.

Перше питання роботи передбачає собою аналіз чинного законодавства України про патентування підприємницької діяльності. Необхідно розглянути не тільки основний закон про патентування –Закон України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", а й зупинитися на нормах ГК України та підзаконних нормативних актів.

Під час розгляду другого питання, автору необхідно розкрити поняття патенту за законодавством України, а також детально вказати на існуючи об’єкти патентування, враховуючи, що перелік їх є вичерпним. Також необхідно зазначити хто має право на придбання торгового патенту та для кого це є обов’язком.

Трете питання теми присвячено аналізу порядку придбання торгового патенту в податкових органах. Необхідно вказати які документи необхідно надати при отриманні патенту, у який строк його можливо отримати та які особливі передумови необхідно існують для цього. Крім того, необхідно провести аналіз реквізитів торгового патенту, з вказівкою на можливі недоліки.

При відповіді на четверте питання необхідно вказати на різновиди патентів на здійснення підприємницької діяльності, а також надати їх стислу характеристику, вказуючи при цьому вартість та строк дії кожного із патентів.

В п’ятому питанні має бути надана характеристика правомірного використання торгового патенту суб’єктами підприємницької діяльності та вимоги щодо наявності патенту в місці здійснення підприємництва. Також необхідно вказати на відповідальність, яка може настати у разі недотримання умов законодавства про патентування.

Тема 8. Порядок створення, функціонування та припинення діяльності товариства з додатковою відповідальністю.

План.

1. Поняття та ознаки товариства з обмеженою відповідальністю.

2. Порядок створення товариства з обмеженою відповідальністю.

3. Порядок формування статутного фонду (капіталу) товариства з обмеженою відповідальністю.

4. Органи управління товариства з обмеженою відповідальністю та їх повноваження.

5. Припинення діяльності товариства з обмеженою відповідальністю.

Методичні вказівки.

Аналіз першого питання передбачає розгляд законодавчого закріплення поняття товариства з обмеженою відповідальністю (ст. 50 Закону України "Про господарські товариства", ст. 140 ЦК України). На підставі аналізу чинного законодавства доцільно вказати та проаналізувати ознаки притаманні такому суб’єкту. Необхідно визначити в чому особливість даного товариства та його відмінність від інших господарських товариств.

Під час розгляду другого питання необхідно звернути увагу на порядок створення товариства з обмеженою відповідальністю, а саме, хто може бути засновником та учасником даного товариства, які в них є права та обов’язки, відмітити, на підставі яких установчих документів створюється та діє таке товариство, тобто, дати характеристику договору про заснування товариства з обмеженою відповідальністю та статуту.

Досліджуючи третє питання, необхідно звернути увагу на порядок створення статутного фонду (капіталу) цього товариства та на джерела його формування відповідно до ст. ст.115, 144 ЦК України та Закону України "Про господарські товариства".

Висвітлення четвертого питання передбачає розгляд системи органів товариства з обмеженою відповідальністю відповідно до законодавства, порядок їх формування та їх компетенцію.

Розгляд п’ятого питання передбачає проведення аналізу щодо особливостей припинення діяльності товариства з обмеженою відповідальністю відповідно до ст. 150 ЦК України та інших нормативних актів.

Тема 9. Порядок створення, функціонування та припинення діяльності товариства з обмеженою відповідальністю.

План.

1. Поняття та ознаки товариства з додатковою відповідальністю.

2. Порядок створення товариства з додатковою відповідальністю.

3. Порядок формування статутного фонду (капіталу) товариства з додатковою відповідальністю.

4. Органи управління товариства з додатковою відповідальністю та їх компетенція.

5. Припинення діяльності товариства з додатковою відповідальністю.

Методичні вказівки.

Аналіз першого питання передбачає розгляд законодавчого закріплення поняття товариства з додатковою відповідальністю (ст. 65 Закону України "Про господарські товариства", ст.151 ЦК України) та, на підставі положень чинного законодавства, доцільно вказати ознаки притаманні такому суб’єкту. Необхідно визначити в чому особливість діяльності такої організаційно-правової форми та її відмінність від інших господарських товариств.

Під час розгляду другого питання необхідно звернути увагу на порядок створення товариства з додатковою відповідальністю, а саме, хто може бути засновником та учасником даного товариства, які в них є права та обов’язки, відмітити, на підставі яких установчих документів створюється та діє таке товариство, тобто, дати характеристику договору про заснування товариства з додатковою відповідальністю та статуту.

Досліджуючи третє питання, необхідно звернути увагу на порядок формування статутного фонду (капіталу) товариства та на джерела його формування відповідно до ст. 115 ЦК України та Закону України "Про господарські товариства".

Висвітлення четвертого питання передбачає розгляд системи органів управління товариства з додатковою відповідальністю відповідно до законодавства, порядок їх формування та їх компетенцію. При цьому слід чітко вказати повноваження органів управління та провести їх детальний аналіз.

Розгляд п’ятого питання передбачає проведення аналізу щодо загальних засад та особливостей припинення діяльності товариства з додатковою відповідальністю за законодавством України. Потрібно чітко розмежовувати загальні засади припинення характерні для всіх господарських товариств, а також звернути увагу на специфічні аспекти щодо припинення товариства з додатковою відповідальністю.

Тема 10. Правова регламентація створення, функціонування та припинення повного товариства.

План.

1. Поняття повного товариства та його загальна характеристика.

2. Порядок створення повного товариства та управління ним. Засновницький договір та вимоги до нього.

3. Державна реєстрація повного товариства.

4. Вихід учасника з повного товариства та особливості такого виходу.

5. Припинення повного товариства.

Методичні вказівки.

Аналіз першого питання передбачає розгляд законодавчого закріплення поняття "повне товариство", що передбачається законодавством України (ст. 80 ГК України, ст. 119, 122, 124 ЦК України), а також рис, притаманних йому, які відрізняють його від інших господарських товариств. Необхідно провести аналіз загальної характеристики правового становища повного товариства.

При розгляді другого питання необхідно звернути увагу на стадії утворення повного товариства та детально викласти порядок здійснення юридично значимих дій необхідних для цього. Крім того, чіткої регламентації потребує перелік органів управління повним товариством та їх повноваження. Також звернути увагу на порядок укладення та вимоги щодо засновницького договору, наслідки не дотримання цих вимог (ст. 120 ЦК України).

При дослідженні третього питання розглянути аспекти пов’язані з державною реєстрацією повного товариства з урахуванням виду підприємницької діяльності (ломбардні послуги), загального порядку здійснення реєстрації згідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців".

Викладення четвертого питання передбачає звернення уваги на правову регламентацію порядку виходу особи зі складу учасників повного товариства. Особливої уваги потребує вирішення питання щодо розрахунків при виході з повного товариства, а також розрахунків між учасниками в разі сплати боргу одним з учасників товариства.

В п’ятому питанні слід висвітлити порядок припинення повного товариства в добровільному порядку та припинення в примусовому порядку. Крім того, необхідно розглянути питання щодо наслідків припинення повного товариства у разі визнання його банкрутом.

Тема 11. Правова регламентація створення, функціонування та припинення командитного товариства.

План.

1. Поняття командитного товариства його загальна характеристика.

2. Порядок створення командитного товариства та управління ним. Засновницький договір та вимоги до нього

3. Державна реєстрація командитного товариства.

4. Вихід учасника з командитного товариства та особливості такого виходу.

5. Припинення командитного товариства.

Методичні вказівки.

Аналіз першого питання передбачає розгляд законодавчого закріплення поняття "командитне товариство", що передбачається законодавством України (ст. 80 ГК України, ст. 133-139 ЦК України), а також рис, притаманних йому, які відрізняють його від інших господарських товариств. Крім того необхідно провести аналіз загальної характеристики правового становища командитного товариства.

При розгляді другого питання необхідно звернути увагу на стадії утворення командитного товариства та детально викласти порядок здійснення юридично значимих дій необхідних для цього. Крім того, чіткої регламентації потребує перелік органів управління командитним товариством та їх повноваження. Також потрібно звернути увагу на порядок укладення та вимоги щодо засновницького договору, наслідки не дотримання цих вимог (ст. 134 ЦК України).

При дослідженні третього питання варто розглянути питання щодо державної реєстрації командитного товариства загального порядку здійснення реєстрації згідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців". Крім того, викласти порядок і строки реєстрації в податкових органах та позабюджетних фондах.

Викладення четвертого питання передбачає звернення уваги на правову регламентацію порядку виходу особи зі складу учасників командитного товариства. Особливої уваги потребує вирішення питання щодо розрахунків при виході з командитного товариства, а також розрахунків між учасниками в разі сплати боргу одним з учасників товариства.

В п’ятому питанні треба висвітлити порядок припинення командитного товариства в добровільному порядку та припинення в примусовому порядку. Також обов’язковим є викладення особливостей припинення діяльності командитного товариства. Крім того, необхідно розглянути питання щодо наслідків припинення командитного товариства у разі визнання його банкрутом.

Тема 12. Правове становище виробничих кооперативів.

План.

1. Поняття та ознаки виробничого кооперативу.

2. Членство у виробничому кооперативі: поняття, принципи, права та обов’язки членів.

3. Порядок управління діяльністю виробничого кооперативу.

4. Правовий режим майна у виробничому кооперативі та порядок переходу паю.

Методичні вказівки.

Розгляд першого питання передбачає з’ясування регламентації поняття категорії "виробничий кооператив" у чинному законодавстві України та правовій літературі з обраної тематики. При цьому необхідно виокремити та провести детальний аналіз ознак, притаманних виробничому кооперативу як юридичній особі, які є характерними саме для такої організаційно-правової форми підприємницької діяльності.

Особливих підходів потребує друге питання, пов’язане з членством у виробничому кооперативі. Така особливість полягає у:

- визначенні поняття членства та правових наслідків такого членства;

- загальній характеристиці принципів членства у виробничому кооперативі;

- визначенні прав та обов’язків учасників виробничого кооперативу.

При викладенні третього питання доцільно врахувати положення чинного законодавства щодо порядку управління виробничим кооперативом. При цьому необхідно чітко розмежовувати органи такого управління та їх повноваження виражені в правах та обов’язках.

Аналіз четвертого питання повинен містити дві складові частини:

1) визначення правового режиму майна у виробничому кооперативі;

2) розгляд порядку переходу паю.

Тема 13. Правове становище підприємств та їх об’єднань.

План.

1. Поняття підприємства в законодавстві України та його ознаки.

2. Види підприємств.

3. Стадії створення підприємства та його керівні органи.

4. Правовий режим майна підприємства.

5. Поняття об’єднання підприємств, їх види та правове становище.

Методичні вказівки.

В першому питанні необхідно проаналізувати як визнається підприємство у різних нормативних актах, зокрема у ГК України та ЦК України. Рекомендується здійснити порівняльну характеристику чинного та колишнього законодавства про підприємства, виконуючи таким чином ретроспективний аналіз цього законодавства. У кінці цього аналізу необхідно вказати, які на його думку мають переваги та недоліки поняття категорії "підприємство" на сьогодні у порівнянні з визначенням, яке містилося в законодавстві що втратило чинність. Також необхідно вказати на ознаки підприємства, яке є юридичною особою.

В другому питанні необхідно вказати які види підприємств існують в Україні, з чіткою вказівкою на критерій поділу та проведенням загальної короткої характеристики кожного виду. Крім того, необхідно провести різницю між статутними та договірними підприємствами, державними та приватними і т.п.

Трете питання має бути присвячене аналізу стадій створення підприємства від його початкової ініціативної до заключної – легалізаційної стадії. Необхідно обгрунтувати особливості правових дій на кожній окремій стадії. При відповіді на це питання необхідно вказати також хто здійснює керівництво підприємством та вказати його складові структурні елементи.

В четвертому питанні необхідно вказати на те, яким чином підприємство може отримувати майно та на підставі якого майна воно може бути створенея. При цьому необхідно використовувати положення Закону України "Про власність", а також норми ЦК та ГК України.

Розгляд п’ятого питання передбачає проведення аналізу підприємств, які незалежно від форми власності, мають право об’єднувати свою виробничу, наукову, комерційну та іншу діяльність і створювати господарські об’єднання. При цьому необхідно звернути увагу на різницю між правовим становищем суб’єктів – членів таких об єднань та провести аналіз правового становища договірних та статутних об’єднань підприємств.

Тема 14. Загальна характеристика припинення підприємницької діяльності. Реорганізація та ліквідація суб’єктів підприємництва.

План.

1. Поняття припинення підприємницької діяльності.

2. Підстави, способи і форми припинення підприємницької діяльності.

3. Реорганізація юридичної особи: способи, підстави і порядок.

4. Ліквідація суб’єкту підприємницької діяльності: підстави та порядок.

Методичні вказівки.

Розкриваючи зміст першого питання необхідно звернути увагу на те, що припинення підприємницької діяльності можливо у двох формах: припинення зайняття конкретним видом підприємницької діяльності та припинення суб’єкту підприємницької діяльності. Крім того, безумовно, необхідно дати загальне визначення припинення підприємницької діяльності. Також окреслити основні нормативні акти, що регулюють процедуру припинення підприємницької діяльності, та правові наслідки такого припинення.

У другому питанні необхідно дати визначення таким загальним поняттям як підстави, способи та форми припинення підприємницької діяльності. Розглянути види підстав, види способів та форм припинення підприємницької діяльності. Визначити загальні правові характеристики та наслідки різних способів та форм припинення підприємницької діяльності.

Розкриваючи третє питання необхідно розглянути способи реорганізації юридичних осіб та виявити їх сутність. Розглянути підстави реорганізації юридичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності. Також потрібно розглянути порядок того чи іншого способу реорганізації. Визначити поняття розподільного або передаточного балансу, поняття правонаступництва.

В останньому питанні потрібно докладно розглянути різні юридичні підстави ліквідації суб’єкту підприємницької діяльності. Також слід дослідити поняття ліквідаційної процедури та її основні етапи та охарактеризувати кожен з таких етапів. Зазначити особливості ліквідації суб’єкту підприємницької діяльності у зв’язку з банкрутством. Визначити компетенцію ліквідаційної комісії, визначити поняття ліквідаційного балансу. Необхідно також зазначити черговість задоволення вимог кредиторів та порядок розподілу статутного капіталу між засновниками корпоративних юридичних осіб.

Тема 15. Особливості ліквідації суб’єкта підприємництва у зв’язку з банкрутством.

План.

1. Порядок ліквідації юридичної особи у зв’язку з банкрутством.

2. Провадження у справах про банкрутство.

3. Припинення провадження у справі про банкрутство.

4. Визнання боржника банкрутом та ліквідаційна процедура.

5. Особливості визнання банкрутом окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності.

Методичні вказівки.

Розглядаючи перше питання слід розглянути правову природу банкрутства, можливі причини обумовлені сучасними економічними обставинами підприємницької діяльності в Україні. Також необхідно звернути увагу на проблему фіктивного банкрутства та правовим засобам протидії цьому явищу. При розгляді вказаної теми необхідно використовувати Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та публікації вчених за цією тематикою. Слід проаналізувати легальне поняття банкрутства та його правове значення, підстави банкрутства, порядок встановлення та підтвердження цих підстав, а також визначити місце банкрутства серед інших підстав припинення суб’єктів підприємницької діяльності. Вказати суб’єктів підприємницької діяльності, які за законом не підлягають процедурі банкрутства.

У другому питанні слід визначити загальний порядок (стадії) провадження у справах про банкрутство. Визначити учасників провадження у справах про банкрутство та проаналізувати їх правове становище. Рекомендується звернути увагу на арбітражного керуючого у справі про банкрутство. Визначити його функції та повноваження. Поняття судових процедур. Далі слід розглянути процедуру підготовчого засідання господарського суду у справі про банкрутство, його мету, зміст та наслідки. Розглянути порядок попереднього засідання господарського суду у справі про банкрутство, визначити його мету, зміст та наслідки. Також необхідно зазначити порядок розпорядження майном боржника.

Третє питання треба присвятити підставам та правовим наслідкам припинення провадження у справах про банкрутство. Для достатнього висвітлення цього питання необхідно розглянути наступне: санація боржника, порядок призначення керуючого санацією та звільнення його від виконання функцій, права та обов’язки керуючого санацією, поняття мирової угоди, порядок її укладення, зміст та наслідки невиконання, мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Четверте питання присвячене порядку та правим наслідкам визнання боржника банкрутом. Розкриваючи це питання слід розглянути поняття та порядок ліквідаційної процедури, порядок призначення ліквідатора, складання ліквідаційного балансу та створення ліквідаційної комісії. Також необхідно зазначити черговість задоволення претензій кредиторів. Звернути увагу на порядок припинення статусу суб’єкту підприємницької діяльності.

У п’ятому питанні треба розглянути особливості визнання банкрутами окремих категорій суб’єктів підприємницької діяльності, зокрема приватних підприємців, особливо небезпечних підприємств та ін. у порівнянні із загальним порядком.

Тема 16. Правове регулювання обмеження монополізму в підприємницькій діяльності.

План.

1. Загальна характеристика та значення законодавства, яке регулює обмеження монополізму в підприємницькій діяльності.

2. Монопольне становище та порядок його визначення.

3. Правова характеристика дій, що визнаються зловживанням монопольним становищем.

4. Правове становище Антимонопольного комітету України.

Методичні вказівки.

Розгляд першого питання передбачає проведення детального аналізу законодавства України в сфері обмеження монополізму в підприємницькій діяльності. При цьому необхідно звернути увагу на положення Конституції України, ГК України та Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Під час аналізу другого питання необхідно звернути увагу на визначення категорій "монополізація ринків" та "монопольне становище". Також обов’язковим є з’ясування способів встановлення монопольного становища та проведення їх правового аналізу з викладенням власної точки зору або наведенням прикладів судової практики.

Написання третього питання передбачає з’ясування поняття "зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку" та його ознак. Крім того, необхідно провести детальний правовий аналіз дій, що визнаються зловживанням монопольним (домінуючим) становищем. При цьому необхідно розглянути кожну окрему дію (бездіяльність) з детальною її регламентацією.

Аналіз правового становища Антимонопольного комітету України передбачає з’ясування деяких аспектів. По-перше, наявність і характеристика нормативно-правової бази про діяльність такого органу. По-друге, визначення структури, завдань та повноважень органів Антимонопольного комітету України. По-третє, правові основи реалізації повноважень цього органу.

Тема 17. Правове регулювання захисту суб’єктів підприємництва від недобросовісної конкуренції.

План.

1. Загальна характеристика та значення законодавства, яке регулює захист суб’єктів підприємницькій діяльності від недобросовісної конкуренції.

2. Поняття та види дій, що визнаються недобросовісною конкуренцією.

3. Організаційно-правові методи боротьби з порушенням законодавства про захист суб’єктів підприємництва від недобросовісної конкуренції.

Методичні вказівки.

Розгляд першого питання передбачає проведення детального аналізу законодавства України в сфері регулювання захисту суб’єктів підприємництва від недобросовісної конкуренції. При цьому необхідно звернути увагу на положення Конституції України, ГК України та Законів України "Про захист економічної конкуренції" і "Про захист від недобросовісної конкуренції". Необхідно провести характеристику законодавчого забезпечення недопущення недобросовісної конкуренції на чотирьох нормативно-правових рівнях – конституційному, кодифікаційному, рівні законів та підзаконних нормативно-правових актів.

Аналіз правової регламентації поняття та видів дій, що визнаються недобросовісною конкуренцією передбачає проведення порівняльного характеру положень Законів України "Про захист економічної конкуренції" та "Про захист від недобросовісної конкуренції".

Розгляд третього питання передбачає з’ясування застосування можливих методів боротьби з порушенням законодавства про захист суб’єктів підприємницької діяльності від недобросовісної конкуренції. Необхідно з’ясувати матеріально-правові та процесуально-правові засади розгляду Антимонопольним комітетом України та його територіальними відділеннями справ про недобросовісну конкуренцію (глава 6 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції").

Тема 18. Правове регулювання торговельної діяльності.

План.

1. Поняття та види торговельної діяльності.

2. Організаційно-правові форми торговельної діяльності.

3. Публічні вимоги щодо прядку здійснення торговельної діяльності.

4. Облік розрахункових операцій у сфері торгівлі.

Методичні вказівки.

При розгляді першого питання слід звернути увагу, що діяльність суб’єктів підприємництва у сфері торгівлі регламентується значним масивом нормативних актів: ЦК України та ГК України, Законами України "Про захист прав споживачів", "Про споживчу кооперацію", "Про забезпечення санітарного й епідеміологічного благополуччя населення", "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг" та ін.

При викладенні другого питання слід звернути увагу на те, що чинне законодавство дозволяє здійснювати торговельну діяльність у різних організаційно-правових формах. Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку заняття торговельною діяльністю і Правил торговельного обслуговування населення" торговельна діяльність може здійснюватися суб’єктами господарювання як зі створенням, так і без створення юридичної особи. В зв’язку з викладеним необхідно дати детальний правовий аналіз вказаним організаційно-правовим формам та особливостям здійснення торговельної діяльності з їх використанням.

При викладенні третього питання слід враховувати, що до суб'єктів торговельної діяльності крім загальних вимог, що встановленні чинним законодавством стосовно всіх суб’єктів підприємницької діяльності, встановлюються особливі вимоги, що стосуються місця і правил здійснення торговельної діяльності. Законодавством з питань торгівлі визначені також вимоги до устаткування і оснащення торговельних місць, оформлення вивісок, приміщень, необхідної інформації для покупців, до режиму роботи підприємства, а також встановленні вимоги щодо дотримання прав і інтересів споживачів, санітарних правил, порядку введення облікових документів, спеціальних вимог до торгівлі окремими видами товарів тощо.

Стосовно четвертого питання зауважимо, що важливим у сфері публічних відносин суб’єктів торговельної діяльності є дотримання ними вимог щодо обліку розрахункових операцій, яким визнається встановлена законодавством сукупність вимог до суб’єктів торговельної діяльності щодо організаційно-технічних засобів та способів відображення розрахункових операцій за торговельними угодами. Необхідно викласти основні засоби та способи контролю розрахункових операцій у торговельній діяльності – застосування реєстраторів розрахункових операцій, застосування книг обліку розрахункових операцій, застосування розрахункових книг тощо.

Тема 19. Правове регулювання інвестиційної діяльності.

План.

1. Поняття та ознаки інвестиційної діяльності.

2. Поняття, ознаки та види інвестицій.

3. Суб’єкти інвестиційної діяльності.

4. Форми інвестиційної діяльності.

5. Захист та гарантії здійснення інвестиційної діяльності.

Методичні вказівки.

Розгляд першого питання передбачає врахування законодавчого поняття категорії "інвестиційна діяльність" (ст. 2 Закону України "Про інвестиційну діяльність") та проведення її аналізу. При цьому необхідно самостійно або з урахування точок зору, які склалися в юридичній літературі визначити ознаки, характерні для такого поняття як інвестиційна діяльність. Крім того зробити власні критичні висновки стосовно поняття "інвестиційна діяльність", яке міститься в чинному законодавстві.

Висвітлення другого питання передбачає врахування комплексу відносин передбачених Законом України "Про інвестиційну діяльність" та Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", що викликано закріпленням в останніх поняття інвестиції. При цьому, необхідно провести порівняльний аналіз таких визначень з урахуванням ознак, притаманних їм. Крім того, автору необхідно провести класифікацію інвестицій з чіткою вказівкою на критерії їх поділу.

Третє питання передбачає проведення аналізу правового становища суб’єктів інвестиційної діяльності. Необхідно провести порівняльний аналіз положень чинного законодавства щодо суб’єктного складу інвестиційних відносин та точок зору, які склалися в юридичній науці. Необхідно також звернути увагу на правове становище деяких категорій суб’єктів (наприклад, інвестиційний банк або холдингова компанія).

Аналіз четвертого питання зумовлений наявністю ряду форм здійснення інвестиційної діяльності. Необхідно провести чітке відмежування між формами іноземного інвестування і загальними формами інвестиційної діяльності. Загалом необхідно провести аналіз, з посиланням на нормативно-правову регламентацію, таких форм – 1) надання прав на підставі договорів інвестиційного характеру (концесійний договір, угода про розподіл продукції, договір лізингу); 2) створення комерційних структур шляхом інвестування до статутного фонду майнових та інтелектуальних цінностей; 3) створення спеціальних (вільних) економічних зон; 4) інноваційна діяльність.

Висвітлення п’ятого питання передбачає аналіз загального законодавства про інвестиційну діяльність та особливостей надання захисту та гарантій здійснення інвестиційної діяльності в певних сферах (наприклад, іноземного інвестування або спеціальних (вільних) економічних зон).

Тема 20. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

План.

1. Поняття, принципи та види зовнішньоекономічної діяльності.

2. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності.

3. Загальна характеристика зовнішньоекономічних договорів.

4. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Методичні вказівки.

При викладенні першого питання необхідно з’ясувати законодавчо закріплене поняття "зовнішньоекономічна діяльність" та вказати її ознаки. Необхідним є викладення принципів зовнішньоекономічної діяльності, передбачених Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність", та проведення їх детального аналізу. Особливої уваги заслуговують види зовнішньоекономічної діяльності, які автор повинен розподілити за обраними і вказаними критеріями поділу.

При викладенні другого питання слід звернутися увагу на ст. 378 ГК України, де визначаються види суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. Необхідно провести поділ суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності за різними критеріями поділу з вказівкою таких критеріїв. Крім цього, доцільно детально проаналізувати правове становище:

- відокремлених структурних підрозділів іноземних суб’єктів в Україні;

- іноземних суб’єктів – учасників зовнішньоекономічної діяльності на території України.

При викладенні третього питання слід виходити з того, що зовнішньоекономічний договір є основною правовою формою здійснення зовнішньоекономічної діяльності є зовнішньоекономічний договір. Необхідно дати визначення поняття "зовнішньоекономічний договор" та вказати його ознаки. Чітко повинні бути сформульовані законодавчі вимоги, які застосовуються до такого роду договорів за законодавством України та міжнародними нормативно-правовими актами.

При розгляді четвертого питання слід виходити з того, що державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності спрямовується на захист економічних інтересів України, прав і законних інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, створення рівних умов для розвитку усіх видів підприємництва у сфері зовнішньоекономічних відносин та використання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності доходів та інвестицій. Необхідно визначити порядок, способи та форми державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та провести їх детальний правовий аналіз. Крім того, доцільно окреслити коло державних органів та їх компетенцію щодо регулювання діяльності суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Тема 21. Правове становище товарної біржі.

План.

1. Поняття, ознаки, права та обов’язки товарної біржі. Чинне законодавство в сфері біржової діяльності.

2. Порядок утворення, функціонування та припинення товарної біржі.

3. Управління товарною біржею.

4. Аграрна біржа як різновид товарної біржі.

Методичні вказівки.

Аналізуючи поняття "товарної біржі" необхідно виходити з законодавчого та доктринального підходів (наприклад, з економічної та юридичної точки зору, в широкому та вузькому тлумаченні). Обов’язкові структурні елементи, що характеризують ознаки товарної біржі, слід викласти за такою схемою: юридична особа (із відповідними ознаками) – особливий суб’єкт господарювання – мета створення – неприбутковий характер діяльності. В подальшому доцільно звернути увагу на права та обов’язки товарної біржі, її функції. Крім того, особливого значення набуває аналіз основних нормативно-правових актів в сфері біржової діяльності, акцентуючи при цьому увагу на основних положеннях ГК України (ст.ст. 278-282) та Закону України "Про товарну біржу".

Розкриваючи друге питання, слід звернутися до основних положень ЦК України (ст.ст. 89, 104-112), ГК України (ст.ст. 56-61), законів України "Про товарну біржу" (ст.ст. 5-10), "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та інших нормативно-правових актів.

Товарна біржа створюється на засадах добровільного об’єднання заінтересованих юридичних і фізичних осіб, яким це не заборонено чинним законодавством України, в подальшому на умовах членства в ній. В зв’язку з цим обов’язковими є такі структурні елементи: 1) порядок створення (державної реєстрації) товарної біржі; 2) засновники і члени товарної біржі (заборони та обмеження в діяльності); 3) членство в товарній біржі (умови членства, права та обов’язки членів біржі тощо); 4) внутрішні (локальні) акти товарної біржі (насамперед, статут та правила біржової торгівлі), їх основні положення; 5) припинення товарної біржі.

При висвітленні третього питання слід проаналізувати управлінсько-організаційну структуру товарної біржі. Так, виходячи із положень чинного законодавства та ділової практики, яка склалася в сфері біржової діяльності, доцільно розкрити порядок створення та повноваження органів управління за рекомендованою схемою:

1-й рівень – загальні збори членів товарної біржі; біржовий комітет (рада біржі); контрольна (ревізійна) комісія;

2-й рівень – виконавча дирекція; спеціальні органи та підрозділи – розрахункова палата, біржовий арбітраж, котирувальна комісія тощо.

Особливої уваги потребує четверте питання плану, що полягає в необхідності розгляду аграрної біржі як різновиду товарної біржі. Необхідно обґрунтувати загальний підхід щодо визнання аграрної біржі різновидом товарної біржі, а також дати аналіз її правового становища та специфіки діяльності.

Тема 22. Правове становище фондової біржі.

План.

1. Поняття та ознаки фондової біржі.

2. Порядок створення, функціонування та особливості припинення фондової біржі.

3. Управління фондовою біржею.

4. Валютна біржа як різновид фондової біржі.

Методичні вказівки.

Розглядаючи перше питання необхідно звернути увагу на поняття "фондової біржі", виходячи із положень чинного законодавства та правової доктрини. При цьому слід проаналізувати положення ГК України (ст.ст. 360, 361), законів України "Про цінні папери та фондову біржу", "Про господарські товариства" та виділити основні ознаки фондової біржі. При висвітленні цього питання рекомендується проаналізувати чинне законодавство в сфері діяльності фондової біржі за відповідною класифікацією нормативно-правових актів, звертаючи увагу на рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Розгляд другого питання передбачає висвітлення порядку створення (в тому числі державної реєстрації) фондової біржі, визначення кола засновників (торговців цінними паперами), статутного фонду, аналізу основних положень локальних актів біржі (статуту та правил фондової біржі) та особливостей її припинення.

При висвітленні третього питання необхідно проаналізувати управлінсько-організаційну структуру фондової біржі. Так, виходячи із положень чинного законодавства та ділової практики, яка склалася в сфері біржової діяльності, доцільно розкрити порядок створення та повноваження органів управління за рекомендованою схемою:

1-й рівень – загальні збори членів фондової біржі; біржовий комітет (рада біржі); контрольна (ревізійна) комісія;

2-й рівень – виконавча дирекція; спеціальні органи та підрозділи – розрахункова палата, біржовий арбітраж, котирувальна комісія тощо.

Особливої уваги потребує четверте питання плану, що полягає в необхідності розгляду валютної біржі як різновиду фондової біржі.

Тема 23. Правове регулювання ринку фінансових послуг.

План.

1. Поняття ринку фінансових послуг.

2. Учасники ринків фінансових послуг.

3. Поняття та види фінансових послуг.

4. Договір про надання фінансової послуги.

5. Нагляд і контроль на ринках фінансових послуг.

Методичні вказівки.

Blog

Методичні рекомендації для самостійної роботи з навчальної дисципліни

Содержание