Мова і нація
Методическое пособие - Иностранные языки
Другие методички по предмету Иностранные языки
не iнтелiгентська забаганка, а життєва необхiднiсть для народу.
9. Полiфункцiональнiсть мовлення це забезпечення застосування мови в усiх перелiчених аспектах у кожнiй сферi спiлкування. Коли ж людина поставлена перед необхiднiстю вживати слова iншої мови, то є пiдстави говорити хiба що про культуру потворного суржика. А саме в такiй ситуацiї опиняються зараз мовцi в технiчнiй, виробничiй, дiловiй та деяких iнших сферах.
10. Культура мовлення несумiсна з багатослiвям, словоблуддям, фальшивою патетикою, славослiвям, одержаними в спадок вiд радянського суспiльства. Де багато слiв, там панує бiднiсть (Ф.Бекон).
11. Культура мовлення не мета, а засiб в утвердженнi правди життя. Господь домагається вiд кожної людини трьох речей: вiд душi щирої вiри, вiд мови правди, вiд тiла стриманостi (о. Григорiй-пустельник).
12. Плекання культури мовлення обовязок кожного. Для багатьох категорiй мовцiв воно входить у професiйнi обовязки. Це освiтяни, працiвники культури, державного апарату, засобiв масової iнформацiї, духовенство. Особлива вiдповiдальнiсть на працiвниках радiо i телебачення, мовлення яких часто не вiдповiдає стандартам українськоi мови, зокреманормам орфоепiї. Вимагати вiд цих людей високої культури мовлення право громадськостi i обовязок Просвіти.
13. Шляхи пiдвищення особистої культури мовлення рiзноманiтнi. Для початку слiд:
виробити стiйкi навички мовленнєвого самоконтролю i самоаналiзу,
не говорити квапливо без пауз, ковтаючи слова,
частiше заглядати у словник (М.Рильський), правопис, посiбники зi стилiстики тощо,
вивчати мовлення майстрiв слова,
читати вголос (особливо прозовi тексти), iз дотриманням усiх аспектiв нормативностi,
заучувати напамять художнi твори, причому не тiльки вiршованi,
оволодiвати жанрами, видами писемного мовлення, зокрема дiлового мовлення,
привчити себе до систематичного запису власних думок та спостережень, щоденникових записiв, сiмейної хронiки тощо,
виробити звичку читання з олiвцем у руках жоден цiкавий i вартiсний вираз не повинен бути втрачений для вас.
14. Шляхiв до мовної досконалостi безлiч. Але всi вони починаються з любовi до рiдної мови, з бажання майстерно володiти нею, з вiдчуття власної вiдповiдальностi за рiдну мову.
XXIV. Мовні обовязки громадян
Народ гине, коли вiн свiй обовязок замiнює на поняття обовязку взагалi.
Ф. Нiцше
1. Мова запорука iснування народу. Захищаючи рiдну мову, ти захищаєш свiй народ, його гiднiсть, його право на iснування, право на майбутнє. Не ухиляйся вiд цiєї боротьби!
2. Захист рiдної мови найприроднiший i найпростiший, найлегший i водночас найнеобхiдніший спосiб нацiонального самоутвердження i дiяльностi в iмя народу. Маєш нагоду бути борцем за свiй народ будь ним!
3. Володiння рiдною мовою не заслуга, а обовязок патрiотів. Вони (українці) повинні усвідомити, що кожна людина, яка виїжджає з України, кожна копійка, що витрачається не на досягнення українських цілей, кожне слово, сказане не українською мовою, є марнуванням капіталу українського народу, а за даних обставин кожна втрата є безповоротною (М.Драгоманов).
4. Розмовляй рiдною мовою своєю i свого народу: скрiзь, де її розумiють, з усiма, хто її розумiє. Не поступайся своїми мовними правами заради вигоди, привiлеїв, лукавої похвали це зрада свого народу.
5. Ставлення до рiдної мови має бути таким, як до рiдної матерi: її люблять не за якiсь принади чи вигоди, а за те, що вона мати.
6. Сiмя первинна клiтина нацiї. Щоб вона не омертвiла i не вiдпала вiд нацiонального органiзму, її має живити культ рiдної мови. Тому розмовляй у сiмї мовою своєї нацiї. Не вмiєш учись. Прищеплюй дiтям ставлення до мови як до святинi, найдорожчого скарбу.
7. Допомагай кожному, хто хоче вивчити українську мову.
8. Нiколи не зупиняйся у вивченнi рiдної мови. Усi головнi європейськi мови можна вивчити за шiсть рокiв, свою ж рiдну треба вчити цiле життя (Вольтер).
9. У твоїй хатi завжди мають бути українськi книжки, журнали, газети. Не забудь i про дитячi видання. Хай звучить у твоїй хатi українське слово з теле- i радiоприймачiв.
10. Пiдтримуй усi починання окремих осiб i громадськостi, спрямованi на утвердження українськоi мови.
11. Не будь байдужим до найменших виявiв обмежень чи зневаги української мови. Стався до iнших мов так, як би ти хотiв, щоб ставились до твоєї рiдної мови.
12. Подбай, щоб у мiсцi твоєї працi (навчання) обовязково був створений осередок Товариства Просвiта.
13. Бережи своє iмя та iмена своїх близьких вiд лакейських деформацiй за чужомовним зразком. Пестлива форма власних iмен, особливо дитячих, не повинна виходити за межi української мови, нацiональної традицiї.
14. Памятай: найкращi вчителi мови для дiтей це мати i батько.
15. У наш час доволi поширенi змiшанi шлюби. Цiлком природно, що в таких сiмях виникає проблема вибору мови. В iдеалi тут повиннi звучати обидвi мови, однак не в якомусь змiшаному виглядi, а кожна у своєму лiтературному варiантi.
16. Батьки в таких сiмях повиннi використовувати обидвi мови не просто для спiлкування, а як засiб залучення своїх дiтей до багатств духовної культури обох народiв.
17. Незнання рiдної мови не звiльняє тебе вiд обовязку i не позбавляє права боротися за неї, за те, щоб твої дiти i внуки мали можливiсть знати i користуватися мовою свого народу.
18. Вивчай iншi мови. Це дасть можливiсть не тiльки оволодiти ключами до скарбниць духовностi iнших нар