Маркетингове ціноутворення
Методическое пособие - Маркетинг
Другие методички по предмету Маркетинг
в господарське, трудове, кримінальне законодавство категорій правомірності ризику. Вперше щось схоже було в кримінальному законодавстві СРСР і союзних республік, де передбачалося поняття господарської і професійної рисок і регламентувалося звільнення від кримінальної відповідальності у звязку з ними.
В нинішньому законодавстві не міститься інформація про економічний ризик. В результаті уявлення про відповідальність дещо розмите у випадках, коли негативні наслідки відбуваються, з одного боку, в наслідок обґрунтованого ризику, а з іншої в наслідок некомпетентності господарського керівника.
Оцінка ризиків. Процес оцінки ризику включає три етапи:
1) виявлення можливих варіантів вирішення проблеми;
2) визначення можливих економічних, політичних, моральних і інших наслідків, головним чином негативних, які можуть наступити в результаті реалізації рішення;
3) інтегральна сторона ризику, яка у свою чергу складається з двох взаємозвязаних аспектів, якісного і кількісного.
Основним є кількісний аспект оцінки ризику. Проте прийнято вважати, що недоцільне здійснення рішень, які при їх відповідності кількісним параметрам оцінки не відповідають якісним параметрам ризику. Такий підхід прийнято вважати технократичним.
Існують три основні критерії кількісної оцінки ризику.
Суть першого полягає в тому, що рішення, вибирані в ситуації ризику, повинні перш за все оцінюватися з позиції вірогідності досягнення передбачуваного результату і можливого відхилення від поставленої мети.
З математичної точки зору, ризик буде рівний різниці між очікуваним результатом дії за наявності точних даних обстановки і результатом, який може бути досягнутий, якщо ці дані не визначені. За загальним правилом вважається недоцільним ухвалення рішень, вірогідність реалізації яких складає 0,40,5, тобто рішень, ризик яких вимірюється вірогідністю 0,5 0,6 і вище.
З фінансової точки зору, ризик може бути трьох ступенів:
1) допустимий ризик, повязаний з втратою прибутку у разі не реалізації рішень;
2) критичний ризик, повязаний з можливістю неотримання (втрати) виручки або доходу;
3) катастрофічний ризик, що впливає на ліквідацію позицій фірми, на можливість її платоспроможності; такий ризик є прямою передумовою банкрутства фірми.
Другий критерій кількісної оцінки ризику полягає в тому, що кращим буде те рішення, яке в існуючих умовах забезпечує досягнення потрібного результату при менших витратах в порівнянні з іншими варіантами.
Суть третього критерію полягає в тому, що кращим буде те рішення, на реалізацію якого витрачається менше всього часу.
Ступінь ризику визначається як множина(произведение) очікуваного збитку і вірогідності того, що цей збиток відбудеться. В цьому випадку ступінь ризику виразиться формулою:
R = Y1 B1 + (Y1+ Y2) B2
де Y1 і Y2, величини можливого збитку у разі не реалізації рішення в абсолютному виразі відповідно для I і II варіантів;
В1 і В2, вірогідність того, що збиток відбудеться, і того, що рішення не буде реалізовано, відповідно для I і II варіантів.
Економічний ризик складається з двох доданків суми можливого збитку, понесеного унаслідок невірного рішення, і витрат повязаних з реалізацією цього рішення.
Покажемо це на прикладі.
Потрібно вибрати кращий з варіантів, повязаних з виробництвом продукції.
ПоказникиI варіантII варіант1. Пропонована собівартість одиниці виробу 5 млн. гр. 5,3 млн. гр.2. Обєм випуску виробів 900 9503. Можливий не отриманий прибуток 900 млн. гр.375 млн. гр.4. Витрати по доставці продукції 150 млн. гр.50 млн. гр.
І варіант R1= 5х900=4500млн гр.
R2 =900+150 =1050т млн. гр.
Всього:5550 млн. гр.
ІІ варіант R1 = 5,3х950 = 5035 млн. гр.
R2 =3785=50 =425 млн.гр.
Всього: 5460 млн.гр
Як видно, економічно вигіднішим є II варіант. Чинник ризику є важливим стимулятором активних дій фірми в області вивчення ринку, підвищення ефективності її діяльності, знаходження виробничих резервів.
Ухвалення будь-якого рішення, у тому числі і економічного, без елементів ризику не обходиться.
В процесі своєї діяльності підприємці стикаються з сукупністю різних видів ризиків, які відрізняються між собою по місцю і часу виникнення, сукупності зовнішніх і внутрішніх чинників, що впливають на їх рівень і, отже, за способом їх аналізу і методами опису.
Як правило, всі види ризиків взаємозвязані і впливають на діяльність підприємця. При цьому зміна одного виду ризику може викликати зміну більшості останніх.
Класифікація ризиків означає систематизацію безлічі ризиків на підставі якихось ознак і критеріїв, що дозволяють обєднати підмножини ризиків в більш загальні поняття.
Найбільш важливими елементами, покладеними в основу класифікації ризиків, є:
- час виникнення;
- основні чинники виникнення;
- характер обліку;
- характер наслідків;
- сфера виникнення та інші.
За часом виникнення ризики розподіляються на ретроспективні, поточні і перспективні ризики. Аналіз ретроспективних ризиків, їх характеру і способів зниження дає можливості точніше прогнозувати поточні і перспективні ризики.
По чинниках виникнення ризики підрозділяються на: