Історія Ружинщини
Информация - История
Другие материалы по предмету История
В сиву давнину
Історія Ружинщини сягає в глибину тисячоліть. Землі її починають залюднюватись вже в епоху палеоліту (30 - 10 тис. років тому). Теплий клімат, водяний басейн, лісостеп з багатими ґрунтами та тваринним світом сприяли розселенню тут первісних людей. На той час людство значно просунулося у суспільному розвитку, істотно удосконалювалися знаряддя праці. Зявилися наконечники списів, гарпуни, кремяні знаряддя, різці для обробки дерева та кісток, скребки, голки для пошиття одягу з шкіри убитих тварин. Основними заняттями людей того часу в цьому регіоні було полювання на диких звірів, рибальство, а також збиральництво.
Німими свідками життя наших предків є знахідки матеріальних решток людської культури, залишки великих кісток тварин. Так знахідки залишків мамонта, обрізків з оленячих рогів свідчать про те, що у цих краях дійсно жили мамонти, північні олені. Залишки кісток мамонта знайдено на полях с. Бистрика, а обрізки з оленячих рогів поблизу с. Топори, рештки бивня і кісток мамонта знайдено також в сусідньому Сквирському районі.
В період мезоліту (IX-VI тис. до н.е.) та неоліту (VI-ІV тис. до н.е.) розпочинається приручення тварин, значно поширюється рибальство. Люди почали широко користуватися таким знаряддям, як камяна сокира. В неолітичну епоху, крім того, виникає землеробство, з яким повязаний період до сталої осілості. Появляється глиняний посуд.
Так, краєзнавцем Б.О. Блюмом на території села Заріччя під лісом я а березі ставка була виявлена ціла майстерня і періоду мезоліту, В її залишках було знайдено багато мікролітів у вигляді кремінних скребків, ножиків, наконечників, зубів для серпів. Учнями Ружинської школи в 50-60 роках на території Ружина знайдено деревяний серп з кремінними зубами, камяний молоток, кремінний ніж, кремінну сокиру. Зараз ці знаряддя знаходяться у колекції краєзнавця Б.О. Блюма. у нього знаходяться також речі, які належать до епохи пізнього палеоліту - це примітивні необроблені молотки, скребки тощо.
Багато решток у вигляді камяного знаряддя, глиняних виробів було знайдено учнями місцевих шкіл сіл Прибережного, Білилівки, Ягнятина, Вільнопілля, Зоряного, Трубіївки. Частково ці речі знаходяться у музеях Білилівської, Ружинської середніх шкіл, краєзнавчих куточках шкіл сіл Прибережного і Рогачева.
На території Ружинщини чітко просліджуються матеріальні залишки життя людей періоду неоліту - поселення дніпродонецької культури. Поселення неолітичної епохи виявлено поблизу сіл Вчорайшого і Топорів.
У 1891 році розкопано один з трьох курганів в с. Білилівці. Тут виявлено трупоположення з черепом, посипаним охрою - як символ очищаючої сили вогню, полірований камяний молот з двома обухами. Всі ці знахідки датуються VI тис. до н. е.
Особливе місце серед археологічних памяток Ружинщини займають знахідки доби енеоліту, або так званого мідного віку (IV-початок II тис. до н. е). Вперше знахідки цього періоду були виявлені поблизу с. Трипілля Обухівського району Київської області археологом В.В. Хвойкою наприкінці XIX ст. Пізніше речі, які відносились до цього періоду, стали називати памятками трипільської культури. На території нашого краю поселення трипільської культури відкрито в селах Білилівці, Ягнятині, Карабчиєві. В с. Карабчиєві в 1956 році проводилась археологічна розвідка співробітниками інституту археології УРСР Шмагліем і Макаревичем. Вони виявили залишки глинобитних жител наземного типу, на площі яких знайдено фрагменти посуду, фрагментованого різними штампами, антропоморфні і зооморфні статуетки (фігурки людей та тварин, які мали обрядово-магічне призначення. Чільне місці антропоморфних глиняних виробах займало зображення богині родючості.
При виготовленні таких фігурок в глину домішували борошно, зерно, мабуть, щоб збільшити їх магічну силу їх ховали в своїх житлах під підлогою, очевидно, як вияв продовження роду, збереження сімї.
В цьому ж поселенні вищезгаданими археологами були знайдені різні знаряддя праці: зернотерки, сокири, ножі, скребки, проколки із каменю, кременю і кістки. В Бердичівському музеї зберігаються фотографії решток жител трипільської культури, які були зроблені під час розкопок в с. Білилівці. На основі знайдених речей та матеріалів добутих археологічними експедиціями на території нашого району, можна скласти уявлення про побут, знаряддя, будівлі, заняття людей. Археологічні матеріали трипільських поселень свідчать, що їх населення сіяло ячмінь, пшеницю, просо, розводило корів, овець, свиней. Землю трипільці обробляли роговими чи камяними мотиками, врожай збирали кремяним серпами, зерно розмелювали на зернотерках. Вони опанували ткацько-прядильне ремесло, майстерно виготовляли орнаментований посуд тощо.
Застосування бронзи (сплав міді й олова) у ІІІ-ІІ тис. до н. е. істотно вплинуло на загальний розвиток людства; відбувається перший великий суспільний поділ праці - скотарство відокремлюється від землеробства. На території району поселення початку епохи бронзи виявлено в с. Карабчиєві.
В IX-VII ст.д.о н. е. південна частина Правобережного Лісостепу (до якої територіально відноситься і наш край) була густо заселена племенами, які дістали в історичній науці назву "племена чорноліської культури". Їхні поселення розміщувались на невисоких придолинних ділянках, зручних для землеробства. Житла - напівземлянки досить великих розмірів, що свідчить про існування великої патріархальної сімї. Землю обробляли деревяним?/p>