Geum.ru

Зовнішня политика СРСР в післявоєнний період

Курсовой проект - История

Другие курсовые по предмету История

»ьного добробуту народу, що до того ж з кінця 70-х років перестав зростати.

Пануюча в Радянському Союзі психологія фортеці в облозі, замкненість позбавленого демократії суспільства, ізоляція від інших народів, настороженість і підозрілість, усе це давало підстави ініціаторам хрестових походів проти соціалізму представляти радянську державу як уособлення образу ворога.

Холодна війна в 19471953 р. не раз приводила світ до порогу справжньої (гарячої) війни. Обидві сторони проявляли завзятість, відмовлялися від серйозних компромісів, розробляли військово-мобілізаційні плани на випадок глобального конфлікту, що включали можливість нанесення першими ядерного удару по супротивнику.

Після приходу до влади Хрущова, відбулося певне потепління в міжнародних стосунках СРСР та інших держав. Але довгий час двома головними китами зовнішньої політики СРСР залишалися мирне співіснування і пролетарський, соціалістичний інтернаціоналізм.

Початок перебудови ознаменувався різкими змінами в радянській зовнішній політиці. Суть проголошеного Горбачовим нового мислення в області зовнішньої політики полягала в наступному: вся людська цивілізація тісно звязана, у сучасному світі неможливо домагатися своїх цілей силовими засобами, необхідно відмовитися від конфронтації, заснованої на ідеологічних розходженнях, і зосередитися на спільному рішенні глобальних проблем, які стоять перед людством.

За пять років мир невпізнанно змінився. Припинилося протистояння двох наддержав, зупинилася викликана цим протистоянням смертельна гонка ядерних озброєнь, відійшов в область історії післявоєнний розкол Європи на два ворогуючі табори. Міжнародні позиції Радянського Союзу різко ослабли: країна втратила колишніх союзників, втратила колишній вплив. З іншого боку, СРСР позбувся непосильного тягаря перегони озброєнь і протистояння співтовариству розвинених країн.

Список використаної літератури:

 

  1. Бережков В.М. Страницы дипломатической истории. М., 1984;
  2. Волкогонов Д.А. Триумф и трагедия. Политический портрет Сталина: В 2 кн. М., 1989;
  3. Горбачев М.С. “Годы трудных решений”. М., 1993;
  4. Дмитренко В.П., Есаков В.Д., Шестаков В.А. История Отечества, XX век: Учебное пособие для общеобразовательных учебных заведений. М.: Издательский дом Дрофа, 1995. - 338 с.;
  5. Дубинский А.М. Советско-китайские отношения в период японско-китайской войны 1937-1945 гг. М. 1980;
  6. Дьяков Ю.Л., Бушуева Т.С. Фашистский меч ковался в СССР. М., 1992;
  7. Земсков И.Н. Дипломатическая история второго фронта в Европе. М., 1982;
  8. Зубкова Е.Ю. Послевоенное советское общество: политика и повседневность. 1945 - 1953. М.: РОССПЭН, 1999. - 229 с.;
  9. Исраэлян В.Л., Кутаков Л.Н. Дипломатия агрессоров. М., 1967;
  10. История России. ХХ век: Учебник / Отв. ред. А.Н. Сахаров. М., 1996.
  11. Милюков П.Н. Воспоминания. М., 1991;
  12. Неизвестная война. М., 1990;
  13. Россия и мир: Учебное пособие по истории: В 2 ч. / Под общ. ред.
  14. А.А. Данилова. М.: Владос, 1994. Ч.1 - 496 с.;
  15. Россия и мир: Учеб. кн. по истории: В 2 ч. / Под общ. ред. А.А. Данилова. М.: Владос, 1994. Ч.2 - 352 с.;
  16. Семиряга М.И. Тайны сталинской дипломатии. 1939-1941. М., 1992;
  17. Славинский Б.Н. Советская оккупация Курильских островов и план захвата северной половины Хоккайдо. //Знакомьтесь - Япония, 1993, №1;
  18. Соколов А.К., Тяжельникова В.С. Курс советской истории. 1941-1991: Учебное пособие для вузов. М.: Высшая школа, 1999. - 414 с.
  19. Фляйшхауэр И. Пакт: Гитлер, Сталин и инициатива германской дипломатии 1938-1939. М., 1990;
  20. Цветков Г.Н. Шестнадцать лет непризнания. Политика США в отношении Советского государства 1917-1933 гг. К., 1971;
  21. Черняев А.С. “Шесть лет с Горбачевым”. М., 1993;
  22. Черчилль Уинстон. Вторая мировая война. В 3 кн. М., 1991;
  23. Шишкин В. Полоса признания и внешнеэкономическая политика СССР. /1924-1928 гг./. М., 1983.