Захист довкiлля вiд iонiзуючого випромiнювання
Дипломная работа - Безопасность жизнедеятельности
Другие дипломы по предмету Безопасность жизнедеятельности
аСФ 0,3-10 мг/л, радiю - 0,2-3,7 Бк/л. У рудних вiдвалах утримуються сотi частки вiдсотка урану, радiю - вiд 5х10-10 г/г. Унаслiдок вимивання i вiтровоСЧ ерозiСЧ вiдвали можуть ставати джерелами забруднення навколишньоСЧ територiСЧ. Рудничне повiтря, що надходить в атмосферу при вентилюваннi шахт, може мiстити пiдвищена кiлькiсть радону i його продуктiв.
Основними вiдходами гiдрометалургiйних заводiв СФ руднi пульпи, що складаються з песковой шламовоСЧ фракцiСЧ. У пiсках, що скидаються, i шламах вмiст урану складаСФ 0,02-0,028%, радiю - (2-3)х10-10 г/г.
З газовими викидами гiдрометалургiйних пiдприСФмств в атмосферне повiтря можуть надходити радон, аэрозоли урану, радiю (при видаленнi вентиляцiйного повiтря з дiлянок здрiбнювання руди, сушiння, прокалки i фасовки уранового концентрату) i т.д.
На заводах по очищенню уранових концентратiв (або збагачення урану) у процесi виробництва утвориться до 5,7 м3 рiдких вiдходiв на 1 т збагаченого урану. Газоподiбнi викиди цих заводiв можуть мiстити гексафторид урану й урановмiснi пил i дим вiд хiмiчних процесiв i механiчноСЧ обробки металевого урану.
При експлуатацiСЧ атомних електростанцiй i експериментальних реакторiв утворяться газоподiбнi, рiдкi i твердi радiоактивнi вiдходи. Радiоактивнi гази й аэрозоли виникають у результатi опромiнення газiв i аэрозолей повiтря нейтронами в зонi реактора.
Процеси одержання ядерного пального супроводжуються утворенням газоподiбних вiдходiв, основна активнiсть яких обумовлена присутнiстю в них радiойоду.
Джерелами рiдких радiоактивних вiдходiв реакторiв можуть служити вода або будь-якi розчини, застосовуванi як теплоносiСЧ. У цьому випадку наведена активнiсть, що виникаСФ в теплоносiСЧ першого контуру, буваСФ обумовлена захопленням нейтронiв атомами елементiв, що надходять у теплоносiя в результатi процесу корозiСЧ елементiв конструкцiй. РЖншим джерелом рiдких вiдходiв СФ басейни витримки тепловидiляючих елементiв (ТВЕЛ), використовуванi для пiдвiдного збереження що вiдробили ТВЭЛ. Вода басейнiв може забруднюватися продуктами розподiлу при порушеннi цiлостi оболонок ТВЕЛРЖВ, домiшками, що потрапили на оболонки, i iншими матерiалами, що попадають у воду басейну при розвантаженнi реактора. До рiдких вiдходiв вiдносяться також стiчнi води санiтарних пропускникiв i спецпрачечных, а також води пiсля дезактивацiСЧ устаткування i примiщень.
На заводах з виробництва ядерного пального насамперед видаляють оболонки ТВЕЛ, а потiм паливо розчиняють i роблять екстракцiю урану i плутонiю. При здiйсненнi зазначених операцiй виникають рiдкi радiоактивнi вiдходи в значних обсягах з питомою активнiстю до 1 Ки/л i бiльш.
3. Установи, пiдприСФмства i лабораторiСЧ, що використовують радiоактивнi речовини в технологiСЧ виробничого процесу. До цiСФСЧ групи потенцiйних джерел радiоактивного забруднення навколишнього середовища вiдносяться: "гарячi" лабораторiСЧ, радiоiзотопнi лабораторiСЧ i радiологiчнi вiддiлення медичних установ, лабораторiСЧ науково-дослiдних iнститутiв, де проводяться роботи в областi бiологiСЧ i сiльського господарства з використанням вiдкритих радiоактивних речовин, радiоiзотопнi лабораторiСЧ в промисловостi i т.д..
У залежностi вiд характеру технологiчного процесу, здiйснюваного в "гарячих" лабораторiях (фасовка радiоактивних речовин, виконання експериментiв з опромiненими на реакторах матерiалами, виготовленням радiоактивних препаратiв i т.д. ), вони можуть бути джерелами газоподiбних, рiдких i твердих радiоактивних вiдходiв з високим змiстом у них рiзноманiтних радiоактивних iзотопiв.
При застосуваннi вiдкритих радiоактивних речовин у медичнiй практицi можливе утворення газоподiбних, рiдких i твердих радiоактивних вiдходiв (повiтря, вилучений з боксiв i витяжних шаф; видiлення хворих; респiратори однократного використання, фiльтрувальна папера й iн.).
У лабораторiях сiльськогосподарського профiлю утворяться вiдходи у формi стебел, листя, плодiв i iнших супутнiх матерiалiв.
Слiд зазначити, що обсяг i питома активнiсть вiдходiв зазначеноСЧ групи обСФктiв (за винятком "гарячих" лабораторiй) порiвняно невеликi в порiвняннi з вiдходами пiдприСФмств, що вiдносяться до другоСЧ групи потенцiйних джерел забруднень навколишнього середовища.
Наявнiсть природних i техногенних джерел iонiзуючих випромiнювань визначаСФ можливiсть реального опромiнення людей.
Для попередження несприятливоСЧ дiСЧ iонiзуючих випромiнювань на органiзм здiйснюСФться гiгiСФнiчне регламентування опромiнення людини, що СФ найважливiшим заходом у системi забезпечення радiацiйноСЧ безпеки працюючих i населення.
1.3 Одиницi вимiрювання радiоактивних випромiнювань
Серед рiзноманiтних видiв iонiзуючих випромiнювань, як уже зазначалося вище, надзвичайно важливими при вивченнi питання небезпеки для здоровя i життя людини СФ випромiнювання, що виникають в результатi розпаду ядер радiоактивних елементiв, тобто радiоактивне випромiнювання.
Щоб уникнути плутанини в термiнах, варто памятати; що радiоактивнi випромiнювання, незважаючи на СЧхнСФ величезне значення, СФ одним з видiв iонiзуючих випромiнювань. Радiонуклiди утворюють випромiнювання в момент перетворення одних атомних ядер в iншi. Вони характеризуються перiодом напiврозпаду (вiд секунд до млн рокiв), активнiстю (числом радiоактивних перетворень за одиницю часу), що характеризуСФ СЧх iонiзуючу спроможнiсть. Активнiсть у мiжнароднiй системi (СВ) вимiрюСФться в беккере?/p>