Захист довкiлля вiд iонiзуючого випромiнювання
Дипломная работа - Безопасность жизнедеятельности
Другие дипломы по предмету Безопасность жизнедеятельности
?нювання виникаСФ в результатi змiни стану енергiСЧ електронiв, що знаходяться на внутрiшнiх оболонках атомiв, i маСФ довжину хвилi (1000 - 1)10-12 м. Це випромiнювання СФ сукупнiстю гальмiвного та характеристичного випромiнювання, енергiя фотонiв котрих не перевищуСФ 1 МеВ.
Характеристичним називають фотонне випромiнювання з дискретним спектром, що виникаСФ при змiнi енергетичного стану атома.
Гальмiвне випромiнювання - це фотонне випромiнювання з неперервним спектром, котре виникаСФ при змiнi кiнетичноСЧ енергiСЧ заряджених частинок.
Рентгенiвськi променi проходять тканини людини наскрiзь.
Гамма (?)-випромiнювання виникають при збудженнi ядер атомiв або елементарних частинок. Довжина хвилi (1000 - 1)10-15м.
Джерелом g-випромiнювання СФ ядернi вибухи, розпад ядер радiоактивних речовин, вони утворюються також при проходженнi швидких заряджених частинок крiзь речовину. Завдяки значнiй енергiСЧ, що знаходиться в межах вiд 0,001 до 5 МеВ у природних радiоактивних речовин та до 70 МеВ при штучних ядерних реакцiях, це випромiнювання може iонiзувати рiзнi речовини, а також характеризуСФться великою проникаючою здатнiстю, ?-випромiнювання проникаСФ крiзь великi товщi речовини. ПоширюСФться воно зi швидкiстю свiтла i використовуСФться в медицинi для стерилiзацiСЧ примiщень, апаратури, продуктiв харчування.
Альфа (а)-випромiнювання - iонiзуюче випромiнювання, що складаСФться з ос-частинок (ядер гелiю), якi утворюються при ядерних перетвореннях i рухаються зi швидкiстю близько до 20000 км/с. Енергiя ос-частинок - 2-8 МеВ. Вони затримуються аркушем паперу, практично не здатнi проникати через шкiряний покрив. Тому а-частинки не несуть серйозноСЧ небезпеки доти, доки вони не потраплять всередину органiзму через вiдкриту рану або через кишково-шлунковий тракт разом iз СЧжею, а-частинки проникають в повiтря на 10-11 см вiд джерела, а в бiологiчних тканинах на 30-40 мкм.
Бета (?) -випромiнювання - це електронне та позитронне iонiзуюче випромiнювання з безперервним енергетичним спектром, що виникаСФ при ядерних перетвореннях. Швидкiсть ?-частинок близька до швидкостi свiтла. Вони мають меншу iонiзуючу i бiльшу проникаючу здатнiсть у порiвняннi з ?-частинками. ?-частинки проникають в тканини органiзму на глибину до 1-2 см, а в повiтрi - на декiлька метрiв. Вони повнiстю затримуються шаром ТСрунту товщиною 3 см.
Потоки нейтронiв та протонiв виникають при ядерних реакцiях, СЧх дiя залежить вiд енергiСЧ цих частинок.
Контакт з iонiзуючим випромiнюванням являСФ собою серйозну небезпеку для життя та здоровя людини.
Однак при виконаннi певних технiчних та органiзацiйних заходiв цей вплив можна звести до безпечного.
Енергiю частинок iонiзуючого випромiнювання вимiрюють у позасистемних одиницях електрон-вольтах, еВ. 1 еВ = 1,6-10*1 джоуля (Дж).
1.2 Джерела штучних iонiзуючих випромiнювань
До техногенних джерел iонiзуючих випромiнювань вiдносяться:
- iспиту ядерноСЧ зброСЧ;
- пiдприСФмства по видобутку, переробцi й одержанню матерiалiв, що розщеплюються, i штучних радiоактивних iзотопiв;
- установи, пiдприСФмства i лабораторiСЧ, що використовують радiоактивнi речовини в технологiСЧ виробничих процесiв.
1. Випродування ядерноСЧ зброСЧ. Прямим наслiдком дiСЧ Договору про припинення випробування ядерноСЧ зброСЧ в трьох середовищах зявилося зниження кiлькостi радiоактивних опадiв, що випадають повсюдно на нашiй планетi. Зменшилося i радiоактивне забруднення рослинностi, включаючи сiльськогосподарськi культури. Однак радiоiзотопи з тривалим перiодом напiврозпаду продовжують накопичуватися в ТСрунтi i надходити в рослинний свiт.
При атомних вибухах утворюються продукти розподiлу ядерного палива, що часто називають частинками розподiлу, i наведена активнiсть; у навколишнСФ середовище надходить i деяку кiлькiсть самих матерiалiв, що розщеплюються.
При вибуху термоядерних пристроСЧв додатково виникаСФ радiоактивний 14С.
Частинки розподiлу - складна сумiш радiоактивних речовин, що утворяться при розподiлi атомних ядер. Ядра атомiв 235U або 238Рu розщеплюються з утворенням 80 рiзних частинок. Останнi починають негайно розпадатися. У результатi виникаСФ складна сумiш продуктiв розподiлу з 200 рiзних iзотопiв 36 хiмiчних елементiв, перiоди напiврозпаду яких знаходяться в межах вiд 1 з до 1,57-107 рокiв. По характерi випромiнювання майже всi радiоактивнi iзотопнi розподiли вiдносяться до ? або ? i ?-випромiнювачам.
Найбiльше потенцiйно небезпечними осколками через СЧхнСФ активне включення в бiологiчний цикл i великий перiод напiврозпаду вважають Sr i Cs.
З численноСЧ групи радiоактивних iзотопiв, що утворяться при ядерних вибухах, що веде мiiе в додатковому до природного радiацiйного тла опромiнення людини займають такi радiонуклiди, як 3Н, 14С, 89Sr, 90Sr, 95Zr, 95Nb, 106Ru, 131РЖ, 137Cr, 140Ba, 144Ba, 239Pu.
2. ПiдприСФмства по видобутку, переробцi й одержанню матерiалiв, що розщеплюються, i штучних радiоактивних речовин - потенцiйнi джерела забруднення навколишнього середовища. Це пiдприСФмства атомноСЧ промисловостi: урановi рудники i гiдрометалургiйнi заводи по одержанню збагаченого урану (уранового концентрату), заводи по очищенню уранових концентратiв, експериментальнi й енергетичнi реактори, заводи з виробництва ядерного пального.
До вiдходiв, що виникають при видобутку урановоСЧ руди, вiдносяться шахтнi води, руднi вiдвали i рудничне повiтря. Вмiст урану в шахтних водах досяг