Застосування комунiкативного аудиту удосконалення iнформацiйноСЧ дiяльностi пiдприСФмства
Дипломная работа - Менеджмент
Другие дипломы по предмету Менеджмент
?х потокiв не СФ самоцiллю. Необхiдно зрозумiти основну стратегiчну iдею комунiкативного аудиту. Його iстинний сенс полягаСФ не в рiзнобiчноСЧ оцiнцi поточноСЧ iнформацiйноСЧ ситуацiСЧ, а у вивченнi потенцiалу успiшностi корпоративноСЧ дiяльностi.
.2 РЖнформацiйно-комунiкацiйна технiка, теоретико - iсторичний аналiз
З розвитком мережевих вiдносин ресурсний пiдхiд до вивчення iнформацiСЧ змiнився комунiкацiйним. Дослiдження самого феномена iнформацiйного взаСФмодiСЧ як унiверсального явища дозволило розглядати сучасне суспiльство не тiльки як результат технологiчного прориву в простiр гнучких комунiкацiйних вiдносин, об'СФднали рiзнi системи господарювання, наука, освiти, культури в СФдине iнформацiйне середовище, але i як один з пiдсумкiв розвитку системи причинних зв'язкiв у суспiльствi. Важливе мiiе в цьому складному процесi займають системи, що базуються на розробцi iдеологiчних та аксiологiчних нормативiв [9, с. 207].
КомунiкацiСЧ - це не тiльки обмiн iнформацiСФю, СЧСЧ змiстом, а й рiзнi форми звязкiв, заснованi на будь-яких стосунках, якi спрямованi на досягнення цiлей органiзацiСЧ. Це особлива форма впливу на спiвробiтникiв пiдприСФмства та субСФктiв зовнiшнього середовища. РЖ, якщо вони реалiзованi на високому професiйному рiвнi, то СЧх ефективнiсть в системi управлiння пiдприСФмством визначатиме якiсть управлiння пiдприСФмством визначатиме якiсть управлiнських рiшень.
З усiх сфер iнформацiйно-комунiкацiйна сфера розвиваСФться найдинамiчнiше. Бурхливий розвиток РЖнтернету, мультимедiа, мобiльного зв'язку тощо виступив потужним каталiзатором модернiзацiСЧ насамперед економiчноСЧ сфери на пiдприСФмствах. Нинi вже нiкого не здивуСФш такими поняттями, як електронний бiзнес, електронна комерцiя тощо [10, с. 207].
Початковим етапом появи iнформацiйних технологiй були 50-тi рр. У цi роки вони були призначенi для обробки рахункiв i розрахунку зарплати, а реалiзовувалися на електромеханiчних бухгалтерських рахункових машинах. Це призводило до деякого скорочення витрат i часу на пiдготовку паперових документiв. Такi системи називаються системами обробки транзакцiй. До транзакцiях вiдносять наступнi операцiСЧ: виписка рахункiв, накладних, складання платiжних вiдомостей та iншi операцiСЧ бухгалтерського облiку.
У 60-тi рр. засоби обчислювальноСЧ технiки отримали подальший розвиток: з'являються операцiйнi системи, дискова технологiя, значно полiпшуються мови програмування. З'являються системи управлiнських звiтiв (СУЗ), орiСФнтованi на менеджерiв, якi приймають рiшення.
У 70-i рр. iнформацiйнi технологiСЧ продовжують активно розвиватися. У цей час з'являються першi мiкропроцесори, iнтерактивнi дисплейнi пристроСЧ, технологiя баз даних та дружнСФ по вiдношенню до користувача програмне забезпечення (засоби, що дозволяють працювати з програмою, не вивчаючи СЧСЧ опису). Цi досягнення створили умови для появи систем пiдтримки прийняття рiшень (СППР). На вiдмiну вiд систем управлiнських звiтiв, якi надають iнформацiю по заздалегiдь встановленими формами звiтностi, СППР надають СЧСЧ в мiру виникнення необхiдностi.
РЖснують 3 стадiСЧ прийняття рiшення: iнформацiйна, проектна i стадiя вибору. На iнформацiйноСЧ стадiСЧ дослiджуСФться середовище, визначаються подiСЧ та умови, що вимагають прийняття рiшень. На проектноСЧ стадiСЧ розробляються й оцiнюються можливi напрями дiяльностi (альтернативи). На стадiСЧ вибору обТСрунтовують i вiдбирають певну альтернативу, органiзовуючи спостереження за СЧСЧ реалiзацiСФю. Найважливiшою метою СППР СФ забезпечення технологiСФю формування iнформацiСЧ, а також технологiчна пiдтримка прийняття рiшення в цiлому.
У 70-80-х рр. в офiсах почали застосовувати рiзноманiтнi комп'ютернi та телекомунiкацiйнi технологiСЧ, якi розширили область застосування iнформацiйних систем. До таких технологiй належать: текстова обробка, настiльне видавництво, електронна пошта та iн. РЖнтеграцiю цих технологiй в одному офiсi називають офiсноСЧ iнформацiйною системою. РЖС починають широко використовуватися як засiб управлiнського контролю, пiдтримуСФ i прискорюСФ процес прийняття рiшень.
-i рр. характеризуються ще й тим, що iнформацiйнi технологiСЧ почали претендувати на нову роль в органiзацiСЧ: компанiСЧ вiдкрили для себе, що iнформацiйнi системи СФ стратегiчною зброСФю. РЖнформацiйнi системи цього перiоду, надаючи вчасно потрiбну iнформацiю, допомагають органiзацiСЧ досягти успiху у своСЧй дiяльностi, створювати новi товари та послуги, знаходити новi ринки збуту, забезпечувати собi гiдних партнерiв, органiзовувати випуск продукцiСЧ за низькою цiною i багато iншого.
Таким чином, у вiсiмдесятi роки вiдбувся перехiд вiд окремих управлiнських iнформацiйних систем до створення СФдиноСЧ внутрiшньоСЧ системи збору, обробки, збереження i представлення iнформацiСЧ. Пройшла переорiСФнтацiя всiСФСЧ дiяльностi в сферi обробки iнформацiСЧ на забезпечення СЧСЧ кiнцевоСЧ мети: задоволення потреб в iнформацiСЧ керiвництва на всiх рiвнях управлiння. В звязку з цим головна увага почала придiлятися точному формулюванню питань, що виникають в сферi оперативного управлiння, i отриманнi iнформацiСЧ в найкоротшi термiни для прийняття необхiдних рiшень. В залежностi вiд характеру i змiсту потрiбноСЧ iнформацiСЧ визначаються вiдповiднi технiчнi засоби i методи обробки iнформацiСЧ.
Для сучасних умов характерне застосування високоефективних внутрiшньофiрмових систем iнформацiСЧ, що ТСрунтуються на використаннi найновiших iнформацiйних технологiй, зокрема СФд?/p>