Законнiсть проведення слiдчих дiй тАУ гарантiя прав i свобод учасникiв кримiнального процесу

Информация - Юриспруденция, право, государство

Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство



В°дженнi дiзнання та досудового слiдства слiд вiдмовитись вiд участi понятих.

Перед початком слiдчоСЧ дiСЧ слiдчий зобовязаний розяснити учасникам права та обовязки, а також порядок СЧх реалiзацiСЧ. Крiм того, особам, залученим до провадження слiдчоСЧ дiСЧ, розяснюСФться передбачена законом вiдповiдальнiсть за невиконання вимог слiдчого та iншi дiСЧ, що перешкоджають встановленню iстини (вiдмова вiд давання показань, давання завiдомо неправдивих показань).

Враховуючи зазначене, позитивним СФ закрiплення ч. 5 ст. 227 проекту КПК УкраСЧни такого змiсту: Слiдчий, залучаючи до проведення слiдчоСЧ дiСЧ учасникiв кримiнального провадження, повинен пересвiдчитися в СЧх особi, розяснити СЧм СЧхнi права та обовязки, а також порядок провадження вiдповiдноСЧ слiдчоСЧ дiСЧ. Свiдок, спецiалiст, експерт або перекладач, якщо вони беруть участь у провадженнi слiдчоСЧ дiСЧ, попереджаються про вiдповiдальнiсть, передбачену статтями 384 та 385 Кримiнального кодексу УкраСЧни, а потерпiлий - статтею 384 Кримiнального кодексу УкраСЧни.

Однак, на нашу думку, ця норма СФ неповною. Як зазначаСФ Ю. П. Аленiн, важливою гарантiСФю успiху розслiдування СФ дотримання учасниками слiдчих дiй вимог про недопустимiсть розголошення даних досудового слiдства. Пiд час провадження слiдчоСЧ дiСЧ можуть бути отриманi данi, розголошення яких з тактичних або iнших мiркувань СФ неприпустимим до певного моменту [5, с. 58].

Тому вважаСФмо за необхiдне закрiпити обовязок слiдчого попереджати учасникiв слiдчоСЧ дiСЧ також про вiдповiдальнiсть за розголошення даних досудового слiдства, передбачену ст. 387 КК УкраСЧни. Вiдтак пропонуСФмо ч. 5 ст. 227 проекту КПК УкраСЧни пiсля слiв вiдповiдно слiдчоСЧ дiСЧ доповнити наступним: тАж а також попередити про вiдповiдальнiсть за розголошення даних досудового слiдства, передбачену статтею 387 Кримiнального кодексу УкраСЧни.

За загальним правилом слiдчi дiСЧ проводяться в мiii провадження досудового слiдства. Вiдповiдно до ч. 1 ст. 116 КПК УкраСЧни досудове слiдство провадиться в тому районi, де вчинено злочин. Коли мiiе вчинення злочину невiдоме, а також з метою найбiльш швидкого i повного розслiдування його, слiдство може провадитися за мiiем виявлення злочину або за мiiем перебування пiдозрюваного, обвинуваченого, або за мiiем перебування бiльшостi свiдкiв. Разом з тим, деякi слiдчi дiСЧ можуть бути проведенi лише там, де знаходяться обСФкти, якi дослiджуються (обшук, виСЧмка, огляд мiiя подiСЧ). Необхiднiсть проведення слiдчоСЧ дiСЧ в певному мiii може бути викликана й iншими причинами, наприклад, забезпечення вiдповiдностi умов проведення такоСЧ слiдчоСЧ дiСЧ, як вiдтворення обстановки i обставин подiСЧ, умовам, за яких вiдбувалася подiя. Огляд предметiв i документiв, вилучених пiд час огляду мiiя подiСЧ, при виСЧмцi або обшуку, а також предявлення СЧх пiдозрюваному, обвинуваченому, потерпiлому та iншим особам слiдчий проводить на мiii подiСЧ, обшуку або виСЧмки, а у випадках, коли це неможливо, за мiiем провадження у справi (ч. 5 ст. 191 КПК УкраСЧни).

У рештi випадкiв слiдчий маСФ право провести слiдчi дiСЧ за мiiем провадження досудового розслiдування або за мiiем перебування свiдкiв, потерпiлих, пiдозрюваних, обвинувачених. Так, наприклад, за необхiдностi допитати декiлькох свiдкiв злочину, якi проживають в одному населеному пунктi, провести мiж ними очнi ставки тощо - провадження цих слiдчих дiй буде бiльш доцiльним за мiiем СЧх проживання [7, с. 312-313].

Таким чином, слiдчий, як правило, приймаСФ рiшення про мiiе проведення слiдчоСЧ дiСЧ з урахуванням тактичних мiркувань та iнших умов, якi можуть вплинути на достовiрнiсть та обСФктивнiсть СЧСЧ результатiв.

Як вже зазначалось, чинний кримiнально-процесуальний закон не мiстить чiтких вказiвок щодо часу провадження слiдчих дiй. КПК УкраСЧни лише забороняСФ проводити допит обвинуваченого, обшук та виСЧмку, крiм невiдкладних випадкiв, вночi (ст.ст.143, 180). Тому ми подiляСФмо позицiю тих учених, якi пропонують доповнити ст. 32 КПК УкраСЧни тлумаченням поняття нiчний час [2, с. 352].

Кримiнально-процесуальний закон детально регламентуСФ процесуальний порядок фiксацiСЧ ходу та результатiв слiдчих дiй. Тому його порушення призводить до втрати доказового значення iнформацiСЧ, що була отримана пiд час провадження певноСЧ слiдчоСЧ дiСЧ. Вiдповiдно до чинного КПК УкраСЧни iснуСФ кiлька способiв такоСЧ фiксацiСЧ: протоколювання (ст. 85), застосування звукозапису (ст. 85-1, ч. 5 ст. 114), кiнозйомки, вiдеозапису (ст. 85-2, ч. 5 ст. 114). Згiдно зi ст. 84 КПК УкраСЧни при провадженнi слiдчих дiй пiд час досудового слiдства i дiзнання ведення протоколу СФ обовязковим. ПодiбноСЧ вимоги до застосування звукозапису, кiнозйомки та вiдеозапису закон не висуваСФ, з чого можемо зробити висновок, що протоколювання СФ основним способом фiксацiСЧ ходу та результатiв слiдчоСЧ дiСЧ. Вiдповiдно до ч. 5 ст. 85 КПК УкраСЧни фотознiмки, матерiали звукозапису, кiнозйомок, вiдеозапису, плани, схеми, злiпки та iншi матерiали додаються до протоколу та пояснюють його змiст. Разом з тим, у ст. 82 КПК УкраСЧни зазначено, що протоколи слiдчих i судових дiй, складенi i оформленi у порядку, передбаченому цим кодексом, носiСЧ iнформацiСЧ, на яких за допомогою технiчних засобiв зафiксованi процесуальнi дiСЧ, СФ джерелом доказiв, оскiльки в них пiдтверджуються обставини i факти, що мають значення для вирiшення справи. На прикладi цих статей ми бачимо, що законодавець в одному випадку оцiнюСФ значення носiСЧв iнформацiСЧ в кримiнальному судочинствi - як додаткiв до протоколу, а в iншому - як самостiйних джерел д?/p>