Законнiсть проведення слiдчих дiй тАУ гарантiя прав i свобод учасникiв кримiнального процесу

Информация - Юриспруденция, право, государство

Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство



?, проконтролювати якого вiн не в змозi, оскiльки не маСФ для цього достатнiх знань.

КПК УкраСЧни, надiляючи понятого правом бути присутнiм при всiх дiях слiдчого (ст. 181), не регламентуСФ його поведiнку пiд час провадження слiдчоСЧ дiСЧ. Разом з тим, будь-яке невмiле пересування на мiii подiСЧ може призвести до знищення слiдiв злочину чи iнших негативних наслiдкiв.

Крiм того, така форма участi громадян у правосуддi суперечить Основному закону держави, оскiльки не передбачена ч. 4 ст. 124 КонституцiСЧ УкраСЧни [4, с. 45].

Вперше участь понятих у кримiнальному судочинствi була передбачена в Соборному Уложеннi 1649 р. Метою такого нововведення була протидiя зловживанням посадових осiб [11, с. 29]. Безумовно, для iнквiзицiйного процесу введення iнституту понятих було досить прогресивним явищем. Однак, з переходом до змагального, вiн втратив свою актуальнiсть як засiб забезпечення достовiрностi доказiв. Стрiмкий розвиток науково-технiчного прогресу, що дозволяСФ фiксувати усi слiдчi дiСЧ, неможливiсть залучення понятих у деяких ситуацiях, небажання громадян надавати допомогу правоохоронним органам та iншi фактори, як зазначаСФ О. П. Кучинська, свiдчать на користь вiдмови на законодавчому рiвнi вiд залучення понятих до проведення слiдчих дiй [2, с. 11].

На думку багатьох вчених, сьогоднi iнститут понятих у кримiнальному процесi - це прояв презумпцiСЧ винуватостi слiдчого, характерноСЧ для сучасноСЧ прокурорськоСЧ, судовоСЧ практики. За твердженням РД. Д. Лукянчикова, якщо скрiзь у суспiльствi дiСФ принцип презумпцiСЧ невинуватостi, то стосовно правоохоронних органiв презюмуСФться винуватiсть i несумлiннiсть, якi держава намагаСФться усунути не пiдвищенням довiри до правоохоронних органiв, а встановленням додаткового контролю з боку стороннiх спостерiгачiв, якi мають лише поверхневе уявлення про свою роль у слiдчiй дiСЧ [3, с.199].

Зважаючи на це, науковцi вже неодноразово наголошували, що iнститут понятих потребуСФ докорiнного реформування, оскiльки не в змозi реально забезпечити недопущення порушень при провадженнi слiдчих дiй. Так, В. Т. Маляренко, РЖ. В. Вернидубов пропонують вiдмовитися вiд обовязковоСЧ участi понятих при провадженнi огляду, предявлення осiб i предметiв для впiзнання, вiдтворення обстановки i обставин подiСЧ, опису майна та обшуку особи, усунувши таким чином формалiзм i фальсифiкацiСЧ. Однак вони вважають, що обовязкову участь понятих слiд зберегти при обшуках житла чи iншого володiння за вiдсутностi особи, яка займаСФ примiщення чи користуСФться вiдповiдним володiнням.

Крiм того, понятi, на думку вчених, мають залучатися до проведення слiдчих дiй, коли про це клопоче зацiкавлена особа або коли цього вимагають обставини справи, зокрема у конфлiктних ситуацiях, а також коли слiдчий визнаСФ це за необхiдне [2, с. 275-276].

Ю. П. Аленiн, подiляючи позицiю вказаних авторiв, зазначаСФ, що повна вiдмова вiд участi понятих, незважаючи на посилення контролю за учасниками слiдчих дiй за рахунок застосування науково-технiчних засобiв, поки що передчасна. Вiн пропонуСФ закрiпити у законi положення, що запрошення понятих - це право, а не обовязок слiдчого, навiть тодi, коли про це клопочуть зацiкавленi особи [5, с. 46].

СхожоСЧ думки дотримуСФться Ю. М. Чорноус. Вона вважаСФ, що у випадках, коли провадження слiдчих дiй повязане з обмеженням конституцiйних прав та свобод громадян, доцiльним СФ залучення понятих як додаткового засобу забезпечення законностi провадження слiдчих дiй [3, с.11].

У процесi анкетування слiдчих було встановлено, що 28,4 % (53) респондентiв вважають, що вiд iнституту понятих слiд вiдмовитись, оскiльки вiн негативно впливаСФ на якiсть та ефективнiсть слiдчоСЧ роботи та спонукаСФ до формалiзму; 46,5 % (87) зазначили, що понятих залучати недоцiльно при повнiй фiксацiСЧ ходу слiдчоСЧ дiСЧ за допомогою науково-технiчних засобiв; на думку 13,9 % (26) залучення понятих до провадження слiдчих дiй повинно здiйснюватися на розсуд слiдчого; тодi як 11,2 % (21) пропонують iнститут понятих зберегти у тому виглядi, в якому вiн iснуСФ в чинному КПК УкраСЧни.

Ми погоджуСФмось з тим, що нормативне закрiплення права слiдчого запрошувати понятих для участi у слiдчiй дiСЧ на власний розсуд суттСФво полегшить його роботу. Однак, як зазначаСФ РД. Д. Лукянчиков, такi змiни не вирiшать основноСЧ проблеми, що полягаСФ у вiдсутностi належного рiвня довiри держави до правоохоронних органiв [13, с. 202]. Адже, як свiдчать результати опитувань, досить часто понятi виступають СФдиним пiдтвердженням законностi дiй слiдчого пiд час провадження слiдчих дiй та його захисту вiд необТСрунтованих звинувачень. ВидаСФться, що залучення понятих до проведення слiдчих дiй тодi, коли слiдчий визнаСФ це за необхiдне, здебiльшого буде викликане необхiднiстю засвiдчити правомiрнiсть його дiй на випадок надходження скарг вiд зацiкавлених осiб. Однак таке розумiння ролi понятих у провадженнi слiдчих дiй не вiдповiдаСФ завданням, якi на них покладенi.

Зрозумiло, що цей iнститут потребуСФ реформування, однак такого, яке б вiдповiдало сучасному рiвню суспiльних вiдносин. Зважаючи на це, ми пiдтримуСФмо позицiю щодо необхiдностi залучення понятих при провадженнi слiдчих дiй, якi обмежують конституцiйнi права та свободи: обшуку, огляду, виСЧмки, а також вiдтворення обстановки та обставин подiСЧ, що провадяться в житлi чи iншому володiннi особи. Водночас, на нашу думку, за умови повного фiксування ходу слiдчоСЧ дiСЧ за допомогою науково-технiчних засобiв чи участi прокурора, що здiйснюСФ нагляд за додержанням законностi при пров?/p>