Законнiсть проведення слiдчих дiй тАУ гарантiя прав i свобод учасникiв кримiнального процесу
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?ноСЧ ставки, огляду, а також при складаннi протоколiв зазначених слiдчих дiй. З цього приводу судами виноситься майже кожна десята окрема ухвала (постанова) [2, с. 16].
Дослiдження, проведене Л. В. Черечукiною, дало можливiсть встановити, що порушення законностi найчастiше допускаються при проведеннi таких слiдчих дiй як допит та очна ставка. Опитування слiдчих та адвокатiв показало, що вони полягають у психiчному чи фiзичному впливi на особу, яку допитують, та невiдповiдностi показань протоколу слiдчоСЧ дiСЧ. Також досить часто маСФ мiiе порушення законностi при проведеннi обшуку та виСЧмки [3, с. 69-75].
Враховуючи викладене, можемо стверджувати, що забезпечення законностi проведення слiдчоСЧ дiСЧ СФ найважливiшою гарантiСФю прав i свобод СЧСЧ учасникiв. Лише при неухильному дотриманнi вимог закону створюються умови для реалiзацiСЧ усiСФСЧ системи процесуальних гарантiй прав i свобод особи.
Загальновизнаними елементами, що становлять належний процесуальний порядок провадження слiдчих дiй, СФ: наявнiсть порушеноСЧ кримiнальноСЧ справи, наявнiсть спецiальних пiдстав, протоколювання, провадження належноСЧ слiдчоСЧ дiСЧ уповноваженим субСФктом [14, с. 10]. РЖснуСФ думка, вiдповiдно до якоСЧ умовами належного процесуального порядку проведення слiдчоСЧ дiСЧ, крiм вищенаведених, СФ передбаченi законом час та мiiе, проведення слiдчоСЧ дiСЧ за участю передбачених законом осiб, вiдповiднiсть виду слiдчоСЧ дiСЧ вимогам закону, заходи забезпечення охорони прав та законних iнтересiв осiб, вiд яких отримують доказову iнформацiю, заходи запобiгання й усунення спроб будь-яких осiб завадити нормальному ходу чи змiнити результати слiдчоСЧ дiСЧ [13, с. 44].
На нашу думку, умовами законностi провадження слiдчих дiй СФ:
наявнiсть у органу чи особи повноважень провадити вiдповiдну процесуальну дiю щодо певноСЧ особи та в конкретний момент;
дотримання встановленого законом порядку прийняття рiшення про проведення певноСЧ слiдчоСЧ дiСЧ;
наявнiсть фактичних пiдстав для прийняття цього рiшення;
забезпечення порядку провадження слiдчих дiй, визначеного КПК УкраСЧни;
належна процесуальна фiксацiя ходу та результатiв слiдчоСЧ дiСЧ.
Водночас, неможна забувати, що кримiнальний процес - динамiчна система, в якiй глибина пiзнання обставин вчиненого злочину не СФ постiйною величиною. Кримiнально-правова i кримiнально-процесуальна оцiнка теж може змiнюватися в залежностi вiд надходження або не пiдтвердження доказовоСЧ iнформацiСЧ [15, с. 47]. Ця обставина може обСФктивно впливати на встановлення законностi чи незаконностi процесуальних дiй та рiшень.
Виходячи з цього, законнiсть можна оцiнювати на момент прийняття рiшення або проведення дiСЧ, при виявленнi нових обставин, при розслiдуваннi чи судовому розглядi кримiнальноСЧ справи i прийняття рiшення по сутi справи. При цьому слiд враховувати, що постановлення виправдувального вироку анулюСФ попереднСФ провадження у кримiнальнiй справi i свiдчить про незаконнiсть та необТСрунтованiсть процесуальних дiй та рiшень [6]. Крiм того, вiдповiдно до Закону УкраСЧни Про порядок вiдшкодування шкоди, завданоСЧ громадяниновi незаконними дiями органiв дiзнання, досудового слiдства, прокуратури i суду вiд 01.12.1994 р. право на вiдшкодування шкоди виникаСФ також у випадках встановлення в обвинувальному вироку суду чи iншому рiшеннi суду (крiм ухвали чи постанови суду про повернення справи на додаткове розслiдування чи новий судовий розгляд) факту незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття i тримання пiд вартою, незаконного проведення в ходi розслiдування чи судового розгляду кримiнальноСЧ справи обшуку, виСЧмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного вiдсторонення вiд роботи (посади) та iнших процесуальних дiй, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходiв та закриття кримiнальноСЧ справи за вiдсутнiстю подiСЧ злочину, вiдсутнiстю у дiяннi складу злочину або недоведенiстю участi обвинуваченого у вчиненнi злочину, вiдмови в порушеннi кримiнальноСЧ справи або закриття кримiнальноСЧ справи з пiдстав, зазначених вище [7].
Отже, зрозумiло, що ми встановлюСФмо критерiСЧ законностi слiдчих дiй саме на момент прийняття рiшення про СЧх проведення та самого провадження.
Зазначимо, що наявнiсть в органу чи особи повноважень провадити вiдповiдну процесуальну дiю щодо певноСЧ особи та в конкретний момент, дотримання встановленого законом порядку прийняття рiшення про проведення певноСЧ слiдчоСЧ дiСЧ та наявнiсть фактичних пiдстав для прийняття цього рiшення у своСЧй сукупностi визначають обТСрунтованiсть слiдчоСЧ дiСЧ. Тому ми вважаСФмо за доцiльне розглянути СЧх у наступному пiдроздiлi.
Тож, звернемося до регламентацiСЧ у КПК УкраСЧни порядку провадження слiдчих дiй.
Слiдчi дiСЧ можуть провадитися лише пiсля порушення кримiнальноСЧ справи та до закiнчення чи зупинення досудового слiдства (ст.ст. 212, 206 КПК УкраСЧни), крiм випадкiв, передбачених ст.ст. 315-1, 400-8 КПК УкраСЧни.
Виняток iснуСФ лише для огляду мiiя подiСЧ (ч. 2 ст. 190 КПК УкраСЧни) та накладення арешту на кореспонденцiю i зняття iнформацiСЧ з каналiв звязку (ч. 3 ст. 187 КПК УкраСЧни), якi можуть бути проведенi до порушення кримiнальноСЧ справи.
Для порiвняння, КПК Республiки Бiлорусь до порушення кримiнальноСЧ справи передбачаСФ можливiсть проведення огляду мiiя подiСЧ (ч. 2 ст. 203), призначення судово-медичноСЧ експертизи (крiм тих, що повязанi iз застосуванням процесуального примусу до фiзичних осiб) (ч. 2 ?/p>